Для потреб фізичного виховання розроблено своєрідні десять заповідей оцінювання навчальних досягнень учнів:

1. Учень є суб'єктом усіх дій вчителя.

2. Застосовуй чіткі, об'єктивні й справедливі критерії оцінювання учня. На першому уроці нового навчального року ознайом учнів зі своїми вимогами й критеріями контролю й оцінювання, маючи на увазі всебічний і різносторонній вплив на розвиток кожного учня.

3. Перш, ніж перевіряти, треба навчити.

4. Оцінюючи вміння, психомоторику й знання май на увазі поточний стан (рівень), але передусім розвиток учня.

5. Перевіряючи рівень фізичної вправності й рухових умінь учнів (технічно-тактичних), враховуй різні схильності й стан психофізичного, емоційного, інтелектуального й моторного розвитку кожного учня.

6. Оцінювання вимірів компонентів фізичної вправності учня не може впливати на підсумкову оцінку з фізичного виховання.

7. Кожен учень заслуговує щонайменше хорошої оцінки з фізичного виховання і кожен може отримати відмінну оцінку.

8. Не використовуй оцінок для покарання учнів.

9. Намагайся уникати незадовільних і допустимих оцінок з фізичного виховання. Вища оцінка мотивує, а занижена - формує негативну мотивацію.

10. Навчи учня робити самооцінку й самоконтроль власних умінь, справностей, знань, психологічного розвитку, поведінки й позицій, які є більш доцільними й ефективними у процесі навчання й виховання.

У четвертому розділі - “Методологія власних досліджень” - визначено основні дослідницькі цілі й гіпотези, охарактеризовано передумови здійснення контрольно-оцінних дій учителями фізичного виховання, встановлено їх зв'язок з проявами емпатійної поведінки на уроках, з'ясовано особливості шкільної і предметної системи оцінювання, представлено авторську концепцію і технологію оцінювання навчальних досягнень учнів, проаналізовано результати експериментального дослідження.

Дослідженням було охоплено 580 респондентів, переважна більшість яких (88,8%) - випускники академії фізичного виховання, 11,2% - закінчили інші навчальні заклади. В експерименті брали участь також 25 учителів, які виконували функції методичних консультантів з фізичного виховання в обласних методичних центрах (м. Познань, Лєшно, Вроцлав, Гожов, Шецін). Авторська система оцінювання якості фізичного виховання охоплювала понад 3500 базових, гімназійних і понадгімназійних шкіл.

Випускники багатьох вищих навчальних закладів зауважують, що у сфері формування вмінь оцінювати навчальні досягнення учнів, є суттєві вади: слабка практична підготовка студентів до виконання оцінних дій, домінування теорії над практикою щодо реалізації програми навчання, низький рівень компетенції викладачів вищої школи, перевага біомедичних предметів над гуманітарними, слабкий контроль й оцінювання розвитку і досягнень студентів під час вивчення різних теоретичних і практичних дисциплін.

Експериментальна робота здійснювалася шляхом організації методичної роботи, засідань, проведення майстер-класів і конференцій, індивідуальних та групових консультацій.

Форми вдосконалення і підготовки вчителя пропонувалися державними і недержавними ВНЗ, центрами професійного вдосконалення й методичними центрами. Близько 66% досліджуваних учителів поглиблювали власні уміння і знання, беручи участь у різних формах неперервного навчання.

Під час експериментальної роботи було закцентовано увагу вчителів на основних факторах, які необхідно діагностувати в процесі фізичного виховання, встановлено їх ієрархічну послідовність. З'ясовано, що серед основних об'єктів діагностування найбільш вагомими є: фізична вправність (93,8%), рухові вміння (92,1%), позиції учнів (84,2%), знання (82,8%), поведінка учнів (79%), фізичний розвиток (73,6%), здоров'я (64%), стосунки в колективі (36,2%).

У процесі пошукової роботи доведено, що найважливішими критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів є їх позиції (ставлення) і поведінка, розвиток фізичної вправності і рухових умінь, стан фізичної вправності. менш істотними критеріями є утилітарні й організаційні вміння, стан фізичного розвитку, знання, стан здоров'я. Серед найважливіших способів діагностування основних компонентів було визначено тести, контрольні роботи, спостереження, інтерв'ю, бесіди й аналіз документації.

Розроблена система оцінювання якості фізичного виховання містить опис цілей, завдань, засобів, методів і дослідницьких процедур. Вимір якості охоплює дослідження стану фізичної вправності дітей та молоді (засіб - Міжнародний тест фізичної вправності), дослідження окремих рухових умінь (засіб - Великопольська перевірка рухових умінь), дослідження знань про фізичну культуру (засіб - комплект тестів), аналіз ставлень та інтересів учнів (засіб - анкети), аналіз матеріально-технічних умов школи та спортивно-рекреаційного забезпечення (засіб - анкета для керівників школи).

Суттєвим елементом якості фізичного виховання в школі є якість роботи вчителя, оцінювана директором, батьками, учнями й самим учителем. В рамках тієї оцінки особливе місце займають вміння вчителя контролювати й оцінювати досягнення учнів з фізичного виховання. З цією метою підготовлено авторську пропозицію критеріїв оцінювання учня з фізичного виховання.

Пропонована технологія оцінювання учнів (шкільним балом) з фізичного виховання була перевірена експериментальним дослідженням і може застосовуватися на різних рівнях навчання. За досягнення в реалізації завдань з окремих критеріїв учень в поточному оцінюванні не отримує оцінки, а тільки бали. Такий спосіб оцінювання для нього є більш сприятливим, бо отримання 2 бали за виконане рухове завдання викликає менший стрес, ніж отримання низької оцінки, напр. допустимої.

Оцінювання рівня й прогресу в обсязі вміння і знання є середнім арифметичним від суми отриманих балів за всі завдання. За цей критерій учень може отримати від 1 до 6 балів.

Участь в обов'язкових заняттях стосується підсумку присутності учня на уроках під час семестру, за що може отримати:

89 % - 100 % присутності - 2 бали.

76 % - 88 % присутності - 1,5 бали.

63 % - 75 % присутності - 1 бал.

50 % - 62 % присутності - 0,5 бала.

менше 50 % присутності - учень не атестований.

За непідготованість учня до уроку визнано: відсутність форми, відповідного взуття та невідповідну гігієну одягу. Відсутність підготовки до уроку фіксується за допомогою умовних знаків (напр. крапок), сума яких впливає на кількість балів:

0 - 2 знаків - 2 бали.

3 - 5 знаків - 1,5 бала.

6 - 8 знаків - 1 бал

9 - 11 знаків - 0,5 бала.

менше 11 знаків - 0 балів.

Участь у факультативних заняттях стосується всіх учнів, які беруть участь у такій формі рухової активності. Бали здобуваються за другим критерієм, тобто вони є залежні від відвідування учнями вибраних занять.

П'ятий критерій відображає ступінь допомоги вчителеві у справі формування фізичної культури, напр. модернізація шкільної спортивної бази, ремонт обладнання, об'єктів і спортивного спорядження, підготовка простих приборів для вправ, редагування шкільної газети тощо. Бали залежать від спільно визначеної й відробленої кількості годин, як наприклад:

2 год. - 2 бали.

1,5 год. - 1,5 бали.

1 год. - 1 бал.

0,5 год. - 0,5 бала.

До особливих досягнень (у тому числі поза програмою) зараховуються успіхи учня у різного роду конкурсах, пов'язаних із фізичною культурою, діяльністю на користь фізичної культури (напр. писання статей до шкільної стінгазети) або в спортивних змаганнях. За цим критерієм учень може отримати від 0 до 2 балів, враховуючи: кількість стартів, ранг змагання, зайняте місце, кількість стартуючих спортсменів чи команд (дружин) тощо, а також помітну заанґажованість учня в реалізацію завдань. Спосіб нарахування балів залежить від внутрішніх установок учителя.

Сума балів з шести критеріїв визначає підсумкову (семестрову чи річну) оцінку за шкалою:

понад 14 бал. - відмінно

12,1 - 14 бал. - дуже добре

10,1 - 12 бал. - добре

8,1 - 10 бал. - достатньо

6,1 - 8 бал. - допустимо

менше 6 бал. - недостатньо.

Представлена концепція оцінювання навчальних досягнень учня з фізичного виховання підкреслює значущий вплив позиції (ставлення до предмету й шкільних обов'язків, додаткове залучення до робіт на користь фізичної культури) на отримання кінцевого результату. Цей спосіб є особливо мобілізуючим для учнів, які мають низький рівень і слабкі успіхи щодо вмінь і знань.

Контроль і оцінювання досягнень учня повинні бути об'єктивними й обґрунтованими вчителем. Надто жорстке й формальне оцінювання стає причиною того, що дидактична функція домінує над виховною функцією. Зате надмірний лібералізм зводить до мінімуму дидактичну функцію, не підсилюючи функції виховної.

Без огляду на прийнятий вчителями у своїй школі спосіб оцінювання учня (оцінки, бали, відсотки тощо), предметом оцінювання з фізичної культури не повинна бути фізична вправність. Оцінка за фізичну вправність не має нічого спільного з освітою.

Зате вимір фізичної вправності слід трактувати як освітню ситуацію, завдяки якій учень, підтримуваний учителем, повинен навчитися самостійно перевіряти свою фізичну форму.

Ця пропозиція була запроваджена в багатьох базових, гімназійних і понадгімназійних школах Великопольського воєводства. Учителі, що реалізовували цю систему, здійснювали оцінювання відповідно до власних умов і можливостей, пов'язаних із базою школи, кваліфікацією вчителів і зацікавленнями учнів, модифікуючи цю систему.

На початку кожного навчального року вчитель інформує учнів про систему контролю й оцінювання під час організаційного уроку. Додатково ця інформація вивішуються в такому місці, щоби забезпечити учням з нею постійний контакт (напр., стінна газета перед спортивним залом). Із принципами оцінювання ознайомлюють також батьків. Це можна зробити на перших загальних або класних батьківських зборах.

Після закінчення підсумкового оцінювання вчитель детально аналізує (на основі думок і результатів анонімно проведеного серед учнів і батьків анкетування), існуючу в школі систему оцінювання. Це дозволить опрацювати перед початком наступного навчального року вдосконалений або модифікований спосіб оцінювання.

Після трьох років функціонування розроблена у Великопольщі система виміру якості фізичного виховання зумовила помітні зміни в роботі вчителів фізичного виховання, що проявилося у покращенні програмування й планування навчальної роботи в умовах уроку, запровадженні новаторських методичних рішень, абсолютному покращенні способу оцінювання, налаштованого на суб'єктивне трактування учня - учасника навчального процесу. На думку вчителів, розроблена система забезпечує ознайомлення всіх суб'єктів навчального процесу (учнів, учителів, батьків) з новими критеріями оцінювання та його результатами на різних етапах навчання, під час уроку і позаурочних заходів. Ця система передбачає постійний зворотній зв'язок вчителя і учня, можливу модифікацію процедури оцінювання. В найближчі кілька років, якщо ця система надалі буде послідовно втілюватися й компетентно проводитиметься моніторинг і модифікація, повинен з'явитися чіткий прогрес якості фізичного виховання, у тому числі також щодо оцінювання досягнень учнів.

Важливим завданням у навчальній роботі кожного вчителя є оцінювання досягнень учнів, його узгодженість із обов'язковими освітніми положеннями (розпорядження Міністра національної освіти про оцінювання, атестацію й переведення учнів) та шкільними правилами (статут школи, розпорядок школи, шкільна й предметна система оцінювання). Без огляду на розташування, тип і вид школи та вчительські пропозиції критеріїв оцінювання учнів треба категорично пам'ятати, що “при виставленні оцінки з фізичного виховання треба особливо враховувати зусилля, які затрачає учень, щоб справитися з обов'язками, які випливають із специфіки тих занять” (розпорядження МНО, 2001).

На якість виконання контрольно-оцінних дій, як свідчать результати пошукової роботи, мають вплив особисті схильності і здібності вчителя. Було виявлено, що емпатія і темперамент істотно зумовлює оцінні дії. Чим вищій рівень, чим більш урівноважений емоційно темперамент, тим компетентнішою щодо вибору компонентів і факторів є реалізація оцінної функції учителя фізичного виховання.

Учителі фізичного виховання вчилися оцінювати навчальні досягнення у чнів, ураховуючи різні схильності і риси учнів (фізичні, психічні, емоційні, інтелектуальні і моторні) .

У двох сферах схильностей виявлено істотний зв'язок з рівнем емпатії у досліджуваних учителів. Це стосується фізичних і моторних схильностей. Понад 90% учителів із середнім і низьким рівнем емпатії й лише 75% високоемпатійних учителів в оцінюванні враховують фізичні схильності учнів. Понад 80% учителів із середнім і низьким рівнем емпатії i 75% з високим рівнем емпатії беруть до уваги моторні схильності під час оцінювання досягнень учнів. На жаль, як видно з аналізу даних, значний відсоток досліджуваних учителів не враховує в оцінюванні психічних (12,5%), емоційних (12,5% - 20,2%), інтелектуальних (12,5% - 24,4%) схильностей. Було виявлено, що із зростанням рівня емпатії в досліджуваних зменшується відсоток учителів, які не враховують окремі схильності й риси учнів при оцінюванні досягнень.

Встановлено, ретельність і правильність оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичного виховання істотно залежить від стилю дидактичного спілкування.

Як свідчать результати пошукової роботи, на оцінювання результатів навчальних досягнень суттєвий вплив мають схильності і риси кожного учня. Виявлено істотний зв'язок між урахуванням емоційних станів учнів і стилями спілкування вчителя. Учителі, які характеризуються алоцентричним стилем, постійно ураховують емоційні настрої учнів (44,2%). Учителі, що володіють інструментальним та егоцентричним стилями, не завжди беруть до уваги емоційні настрої учнів під час їх оцінювання (46% і 44% відповідно). Значно частіше учасники експерименту брали до уваги, без огляду на стиль дидактичного спілкування, фізичні схильності учнів (94,2% - алоцентричний стиль, 90% - егоцентричний, 91,8% - інструментальний). Однозначно не виявлено, який із стилів спілкування - егоцентричний, алоцентричний, чи інструментальний - є найбільш доцільним для об'єктивного і правильного оцінювання учнів. Однак у більшості випадків помічено, що вчителі, які характеризуються поміркованим (інструментальним) стилем, здійснюють контрольно-оцінні дії більш ефективно, ніж егоцентрики чи алоцентрики.

Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичного виховання, як свідчать результати експериментальної роботи, залежить від стилю управління дидактико-виховним процесом.

Стиль управління дидактико-виховним процесом у вчителів, які брали участь в експериментів, має вплив на врахування емоційних і моторних схильностей і рис учнів. Емоційні схильності враховуються під час оцінювання учнів передусім учителями з адаптаційним (так - 47%, іноді - 36,8%) і поміркованим (так - 31,3%, іноді - 46,6%) стилем. Майже 31% учителів, які характеризувалися емоційним стилем не беруть до уваги в процесі оцінювання учнів їх емоційних схильностей. Моторні риси враховують під час виставлення оцінок в основному адаптатори (так - 84,6%, іноді - 12%) і помірковані вчителі (так - 88,1%, іноді - 6,8%).

Каноном оцінювання з фізичного виховання є озброєння учнів уміннями робити самооцінку й самоконтроль навчальних досягнень. Як випливає з даних, що містяться в таблиці 5, досліджувані вчителі іноді (50% - з високою емпатією; 41% - із середньою; 33,7% - з низькою емпатією) або при вибраних дисциплінах - розділах (25% - з високою емпатією; 23,6% - із середньою; 29,8% - з низькою) застосовують самооцінку й самоконтроль учнів на уроках фізичного виховання. Тільки 25% учителів з високим рівнем емпатії часто запроваджують самооцінку й самоконтроль учнів на уроках фізкультури. Цей показник є ненабагато вищим в осіб із середнім (29,8%) і низьким рівнем емпатії (33,7%). Не було виявлено істотної залежності між використанням самооцінки й самоконтролю досягнень учнів і рівнем емпатії у досліджуваних учителів.

З метою поглиблення знань про стан виконання контрольно-оцінних дій вчителями фізичного виховання ми спостерігали за проведенням уроків. Здається, така перевірка шкільної практики значно полегшить й збагатить дослідницьку проблему, що розглядається в цій праці. Спостерігаючи за різними уроками фізичного виховання на трьох освітніх рівнях, ми враховували додатковий фактор - емпатійну поведінку вчителів, яка має значний, а може й головний вплив на дидактично-виховні ефекти, зокрема при виконанні контрольно-оцінюючих дій.

Під час аналізу контрольно-оцінних дій у вчителів фізичного виховання було виділено такі компоненти: контроль особистої гігієни (одягу, тіла тощо), контроль і оцінювання позицій та поведінки учнів (напр. наявність спортивної форми, активність, заанґажованість, відвідування тощо), контроль і оцінювання знань учнів, оцінювання, виражене оцінкою або балами за рухові, утилітарні, організаційні вміння, за фізичну вправність, словесне оцінювання виконання завдань (між іншим похвала чи докір), самоконтроль і самооцінка учнів (знань, умінь, справностей, позиції й поведінки).

Іншою сферою, що підлягала аналізові, було визначення проявів емпатійної поведінки в досліджуваних учителів під час проведення окремих уроків. Емпатійна поведінка виражалася: посмішкою вчителя, вмінням підтримати учня у важких ситуаціях, співчуттям учителя при невдачі учня, радістю від досягнутих учнем успіхів, відповідним дружнім звертанням вчителя до учня, особистою культурою вчителя, вмілою поведінкою учня в різних дидактично-виховних ситуаціях. Під час відвідування уроків було також виявлено неприпустиму для вчителів поведінку (напр., крик, спроби рукоприкладства, образливе звертання до учнів тощо) й абсолютну відсутність проявів емпатійної поведінки досліджуваних учителів.



Висновки

1. Результати аналізу педагогічної теорії і педагогічної практики свідчать, що незважаючи на істотне зростання кількості праць, присвячених проблемі оцінювання навчальних досягнень учнів, переважна більшість з них обмежується дослідженням проблеми перевірки рівня фізичної вправності і ступеня технічного опанування різними елементами спортивної діяльності. Як свідчать результати емпіричного дослідження, контроль, який здійснюють вчителі фізичного виховання, має винятково зовнішній характер, часто формує негативні емоції учнів, слабко спрямований на активізацію механізмів їх самоконтролю і самооцінки. Крім цього традиційний контроль обминає такі істотні питання як формування знань про фізичну культуру, ставлень і позицій учнів, їх умінь самостійно керувати власним фізичним розвитком. Це є причиною того, що тільки 5-7% дорослих поляків декларують свою фізичну активність, а 93-95% - не реалізовують знання і вміння з фізичного виховання, які вони одержали в школі. Такий стан справ у фізичному вихованні й оцінювані досягнень учнів зумовлює кризу професійної діяльності вчителя.

2. У дослідженні визначено сутність та зміст основних категорій контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. У дидактичній літературі використовують поняття контроль, перевірка, оцінювання, оцінка, облік. Часто під поняттям “контроль” розуміють кінцеву перевірку результатів праці учня, яка слугує визначенню його досягнень і дає можливість сформулювати оцінку. Контроль не тільки виконує завдання перевірки, але й передусім дає можливість постійно аналізувати, порівнювати заплановані результати з фактичними досягненнями. Це значення терміну дає змогу розширити межі пошуків і пропозицій на весь процес навчання і виховання, а не тільки спрямовувати контроль на його кінцеву фазу. Контроль необхідно розуміти як педагогічну діяльність, що супроводжує процес навчання на всіх його етапах і компонентах. Контроль іноді випереджує процес навчання, його результати забезпечують моделювання і проектування освіти, розвиток потреб суб'єктів навчання.

3. Контроль у навчальному процесі виконує різні функції: 1) розпізнавальна або підготовча - дає змогу визначити освітні потреби тих, хто підлягає дидактичному впливу, розробити відповідну програму навчання; 2) організаційна - забезпечує можливість спостерігати, аналізувати і порівнювати практичний перебіг навчання з попередньо поставленими завданнями; 3) поточна - допомагає визначити актуальний рівень і стан засвоєння учнями програмового матеріалу, з'ясувати його прогалини і потреби доповнення; 4) оцінювальна - дає можливість визначити результати дидактико-виховної роботи, відмінності між освітніми суб'єктами. Ефективний контроль передбачає реалізацію всіх основних функцій, їх взаємозв'язок.

4. Цілі контролю проявляються у визначеній дидактичній дійсності, яка має різні плани і сфери прояву. Вони називаються також межами, в яких контроль може реалізовувати свої цілі. У дидактиці розрізняють такі межі контролю: 1) контроль у процесі навчання й виховання; 2) контроль пізнавальної самоосвітньої готовності; 3) контроль у процесі виховання; 4) порядкувально-організаційний контроль. Усі вищеназвані межі контролю охоплюють у своєму подальшому розвитку й деталізації цілісність роботи учня в школі, а тому не можуть виходити за межі контрольно-оцінної діяльності вчителів, педагогічної ради й дирекції школи.

5. Учителі фізичного виховання, які працюють в базових, гімназійних та понад базових школах показали високу самооцінку виконання окремих контрольно-оцінних дій як діагностичного оцінювання, так і підсумкового. Водночас на підставі аналізу уроків фізичного виховання, експертної оцінки результатів аналізу вчителів-методистів про реалізацію оцінювальних завдань та про рівень знань і вмінь фізичних вихователів, а також вибраних анкетних відповідей учителів було визначено стан таким, що незадовільняє розвитку сучасних освітніх концепцій і положень реформи системи освіти. Важливою проблемою діяльності польських учителів, в тому числі фізичного виховання, є уникання відповідальності за низький рівень навчання й виховання, за відсутність освітніх ефектів учнів, за недосягнуті заплановані освітні цілі. Причинами такого стану речей є прогалини в учительських компетенціях, які спричиняють порушення в професійній позиції вчителів, що в наслідку може призвести до неможливості покращення якості власної роботи й роботи школи. Суб'єктивна й помилкова вчительська оцінка результатів процесу навчання значно зменшує вплив на гармонійний та всебічний розвиток учня, найважливішого освітнього суб'єкта. Найслабшою ланкою контролю й оцінювання досягнень учнів учителями фізичного виховання є запровадження до процесу навчання й виховання самооцінки й самоконтролю учнів, які мають значний вплив на розвиток кожної сфери дитини.

6. Розроблено концепцію оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичного виховання як систему дидактичного виміру якості освіти на основі ефективної індивідуалізації, привчання учнів до відповідальності і самостійності, розвитку самоконтролю і самооцінки. Оцінювання із фізичного виховання як важливий компонент дидактичного процесу дає змогу вчителеві систематично накопичувати, аналізувати й інтерпретувати інформацію про рівень реалізації освітніх завдань учнями класу, так і індивідуально кожним окремим учнем. У наслідок реформи освіти у Польщі було перевірено існуючу багато років у школах систему оцінювання, що в результаті зумовило запровадження істотних змін. Варто відзначити, що уніфікація критеріїв оцінювання є неможливою з огляду на специфіку деяких предметів. Це стосується фізичного виховання, де уніфікація критеріїв може стосуватися винятково загальних положень, оскільки програмові завдання з цього предмету найчастіше реалізуються в різних умовах, іноді досить специфічних.

7. Технологія оцінювання навчальних досягнень учнів повинна забезпечувати не тільки досягнення цілей педагогічної системи, але й реалізацію особистісних сенсів суб'єктів освітнього процесу, взаємозв'язок його основних компонентів. Об'єктом виміру у фізичному вихованні є всі властивості учня (соматичні, структурні, фізіологічні, біомеханічні параметри, моторні здібності, рухові вміння, знання про фізичну культуру), які можна розглядати в об'єктивному (як вимірювальні цінності) або суб'єктивному (як індивідуальні відчуття вчителя) аспектах. Дидактичний вимір у фізичному вихованні охоплює кількісні (фізична вправність, фізичний розвиток, стан здоров'я) та якісні складники (рухові, організаційні, утилітарні вміння та знання, доповнені додатковою інформацією щодо позицій та інтересів учня). Важливою складовою вдосконалення процесу оцінювання навчальних досягнень учня є його ознайомлення з плануванням, організацією та аналізом власної навчальної діяльності (самоконтроль і самооцінювання).

8. Обґрунтовано критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичного виховання (рівень умінь і знань, участь в обов'язкових заняттях, підготовка до занять, участь в обов'язкових і факультативних заняттях, допомога в їх організації, особливі досягнення), які враховують схильності, риси і темперамент учнів, визначають основні об'єкти оцінювання, сформованість умінь самооцінки, стиль дидактичного спілкування і управління навчально-виховним процесом.

9. Професійна підготовка вчителя фізичного виховання до оцінювання навчальних досягнень учнів повинна враховувати розвиток польської освітньої системи, її сучасний стан та перспективні напрямки модернізації відповідно до європейських і світових стандартів.

Розробка теоретичних і практичних основ підготовки вчителів фізичного виховання до оцінювання навчальних досягнень учнів повинна здійснюватися на основі взаємодії системного, праксеологічного, аксіологічного, компетентнісного, суб'єктного, особистісно-орієнтованого підходів, ієрархічної структури педагогічної діяльності вчителя фізичного виховання.

Якісну підготовку вчителів фізичного виховання до оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує педагогічна система, яка передбачає формування теоретичної і технологічної готовності до досліджуваного виду діяльності, самооцінку власної діяльності, здатність до неперервного професійного саморозвитку особистості. Педагогічна система підготовки охоплює навчання студентів у вищій педагогічній школі, підвищення кваліфікації, методичну роботу вчителів, самоосвіту і самовдосконалення та реалізовує загальні (суспільна, дидактична, виховна, діагностична) і специфічні (технологічна, дослідницька, прогностична) функції. Ефективна підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до досліджуваного виду діяльності передбачала застосування як традиційних, так і інноваційних форм і методів навчання (бесіда, дискусія, тренінг, розв'язування педагогічних задач, аналіз психолого-педагогічних ситуацій, проведення навчально-педагогічних ігор та ін.)

Реалізація концептуальних підходів забезпечує можливість характеризувати підготовку як спеціально організований інноваційний за своїм характером процес, побудований з урахуванням специфіки дидактико-виховної діяльності вчителя фізичного виховання, авторської концепції оцінювання досягнень учнів, що адаптована до реальних умов їх навчання і виховання.

10. Підбір способу й об'єктів діагностування досягнень учнів, ієрархія застосовуваних критеріїв і предметів оцінювання учнів з фізичного виховання, декларація виставлення незадовільних і відмінних оцінок під час семестру й наприкінці навчального року, запровадження нових положень реформи систем оцінювання та використання самооцінки й самоконтролю серед учнів істотно залежить від статі досліджуваних, типу школи й закінченого вчителями ВНЗ. Найбільші відмінності у вибраних компонентах оцінювання й контролю учнів виявлено між учителями-випускниками ВНЗ фізичного виховання в Познані, Вроцлаві й Лодзі. Кваліфікація й компетенції вчителів не залежать від статі, місця роботи, місця проживання чи закінченого ВНЗ. Така ситуація не гарантує відповідної якості й рівних шансів навчання дітей і молоді.

На виконання контрольно-оцінних дій мають вплив особистісні схильності й здібності вчителя. На підставі досліджень було виявлено, що емпатія та темперамент істотно зумовлюють оцінні дії вчителів. Чим вищий рівень емпатії й більш урівноважений емоційно темперамент, тим компетентнішим у сфері вибраних компонентів і факторів є оцінювання вчителів фізичного виховання.

Ретельність і правильність оцінювання досягнень учнів з фізичного виховання істотно залежить від сформованого стилю дидактичного спілкування й стилю керування дидактично-виховним процесом учителями. Однозначно не виявлено, який із стилів спілкування - егоцентричний, алоцентричний чи інструментальний є найбільш бажаним для об'єктивного й правильного оцінювання учнів. Однак у більшості аналізованих випадків помічено, що вчителі, які характеризуються поміркованим (інструментальним) стилем, здійснюють контрольно-оцінні дії з більшою освітньою користю, ніж егоцентрики чи алоцентрики.

11. Одним із багатьох завдань сучасної школи є ознайомлення учнів із співучастю в плануванні, організації та оцінюванні власного навчання та взяття за неї відповідальності. Вищою формою контролю й оцінювання є самоконтроль і самооцінювання. Приймаючи такий перебіг міркування, треба визнати факт помітної в цьому процесі суб'єктивності учня. У фізичному вихованні самоконтроль і самооцінювання, тобто контроль і оцінювання самого себе (напр., визначення власного фізичного розвитку, рівня вправності й рухових умінь тощо) повинен бути свідомою й компетентною участю усіх учнів. Щоб це було можливим, уже в ранньому шкільному віці вчитель повинен їх поступово привчати до об'єктивності в самоконтролі й самооцінюванні. У майбутньому наявність таких умінь може скласти основу прийняття відповідних рішень, а також ефективного психічного захисту від несправедливих думок, які людину переоцінюють або недооцінюють.

Виконане дослідження не вирішує усіх проблем підготовки майбутнього вчителя до оцінювання навчальних досягнень учнів. Перспективними можуть бути дослідження, спрямовані на вдосконалення структури та змісту підготовки вчителя до розробки особистісно-зорієнтованих програм формування фізичної культури учнів і технологій їх самооцінної діяльності.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ МОНОГРАФІЇ

Монографії

1. Мушкета Р. Підготовка вчителів фізичного виховання у Польщі до оцінювання навчальних досягнень учнів: Монографія. - Тернопіль: В-цтво ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. - 553 с.

2. Muszkieta R., Bronikowski M. (2000). Wychowanie fizyczne w nowym systemie edukacji. Wydawnictwo, AWF, Poznaс.

3. Muszkieta R. (2001). Nauczyciel w reformuj№cej siк szkole. Wydawnictwo "Arka", Poznaс.

5. Muszkieta R. [ (2003). Nauczyciel i uczeс wyzwaniem dla przyszіoњci. Fundacja na Rzecz Akademii Wychowania Fizycznego, Poznaс, ISBN 83-917202-1-7, ss.248.

6. Muszkieta R. (2004). Ocenianie osi№gniкж uczniуw przez nauczycieli wychowania fizycznego. Monografia. Fundacja na Rzecz Akademii Wychowania Fizycznego, Poznaс, ISBN 83-917202-2-5,

ss.322.

7. Muszkieta R. (2005). Physical education teacher - evaluation of students' performance. Wydawnictwo WIGO, Poznaс, ISBN 83-917202-3-3, ss.300.

Статті у наукових фахових виданнях

8. Muszkieta R. (1999). Styl їycia i aktywnoњж fizyczna dzieci i mіodzieїy. Kultura Fizyczna, Nr9-10,s.9-ll.

9. Muszkieta R. (1999). Miejsce zabaw i gier ruchowych w podstawach programowych z wychowania fizycznego (w:) „Zabawy i gry ruchowe - teoria i metodyka" [red. T.Staniszewski]. Wydawnictwo AWF, Warszawa, s.61-66.

10. Muszkieta R. (1999). Badania aktywnoњci fizycznej. Wychowanie Fizyczne i Zdrowotne, Nr 5, s.201-204.

11. Muszkieta R. (1999). The relationship of diet and the level of physical fitness among 8-16- year-old children from rural homes. Studies in Physical Culture and Tourism, Vol.6., s.101-117.

12. Muszkieta R. (2000). Projekt oceny opisowej ucznia z wychowania fizycznego i rola nauczyciela w procesie oceniania (w:) „Zajкcia ruchowe w ksztaіceniu zintegrowanym" [red. T.Koszczyc, M.Lewandowski]. AWF, Wrocіaw, s. 149-152.

13. Muszkieta R. (2000). Proces kontrolowania i oceniania ucznia z wychowania fizycznego (w:) „Wychowanie fizyczne w nowym systemie edukacji" [red. R.Muszkieta, M.Bronikowski]. Wydawnictwo AWF, Poznaс, s.78-88.

14. Muszkieta R. (2000). Postawy їyciowe i zawodowe studentуw wychowania fizycznego (w:)„Wychowanie fizyczne w nowym systemie edukacji" [red. R.Muszkieta, M.Bronikowski]. Wydawnictwo AWF, Poznaс, s. 164-173.

15. Muszkieta R. (2000). Postawy їyciowe i zawodowe studentуw Kolegium Nauczycielskiego w Lesznie (w:) „Aktywnoњж ruchowa ludzi w rуїnym wieku" [red. D.Umiastowska]. Wydawnictwo Promocyjne „Albatros", Szczecin, s. 190-194.

16. Muszkieta R. (2000). Aktywnoњж fizyczna studentуw AWF w Poznaniu (w:) „Aktywnoњж f ruchowa ludzi w rуїnym wieku" [red. D.Umiastowska]. Wydawnictwo Promocyjne „Albatros", Szczecin, s. 195-199.

17. Muszkieta R. (2001). Czynnoњci kontrolne nauczyciela wychowania fizycznego w њwietle przedmiotowych systemуw oceniania (w:) „Efekty ksztaіcenia i wychowania w kulturze fizycznej" [red. J.Њlкїyсski]. Wydawnictwo AWF, Katowice, s.69-76.

18. Muszkieta R. (2001). Ocena poziomu prowadzenia zajкж w uczelniach wychowania fizycznego oraz przygotowania studentуw do przyszіego zawodu. Pedagogika Szkoіy Wyїszej, Nr 17,s.l38-146.

19. Muszkieta R. (2001). Nauczyciel w nowym systemie edukacji. Kultura Fizyczna, Nr 5-6, s.5-11.

20. Muszkieta R. (2001). Oczekiwania wobec nauczycieli akademickich w њwietle reformy systemu edukacji w Polsce. Kultura Fizyczna, Nr 7-8, s. 11-15.

21. Muszkieta R. (2001). Zwi№zki zachodz№ce miкdzy sprawnoњci№ fizyczn№ i innymi miernikami v oceny stanu biologicznego oraz zachowaniami zdrowotnymi w њwietle piњmiennictwa i badaс wіasnych. Roczniki Naukowe AWF, Poznaс, Zeszyt 49-2000, s.63-71.

22. Muszkieta R. (2001). Zwi№zki zapadalnoњci na choroby z poziomem sprawnoњci fizycznej u 8-16-letnich dzieci wiejskich. Roczniki Naukowe AWF, Poznaс, Zeszyt 49-2000, s.73-89.

23. Muszkieta R. (2001). Szkolny i wojskowy nauczyciel wychowania fizycznego (w:) „Morfo funkcjonalne uwarunkowania i skutkisіuїby wojskowej" [red. M.Sokoіowski]. Wydawnictwo Wyїszej Szkoіy Oficerskiej, Poznaс, s.275-281.

24. Muszkieta R. (2002). Integracja czy dezintegracja systemu oceniania ucznia z wychowania fizycznego? (w:) „Integracja w procesie ksztaіcenia i wychowania fizycznego" [red. T.Koszczyc, P.Oleњniewicz]. Wydawnictwo Akademii Wychowania Fizycznego, Wrocіaw, s. 183-188.

25. Muszkieta R. (2002). Nauczyciel - reforma systemu edukacji - ksztaіcenie zintegrowane-wychowanie psychofizyczne dzieci (w:) „Wychowanie fizyczne w procesie ksztaіcenia zintegrowanego" [red. T.Tomaszewski]. Gniezno, s. 12-27.

26. Muszkieta R. (2003). Zwi№zki zachodz№ce miкdzy czynnoњciami kontrolno-oceniaj№cymi a poziomem empatii u nauczycieli wychowania fizycznego (w:) „Kontrola i ocena w wychowaniu fizycznym" [red. R.Bartoszewicz, T.Koszczyc, A.Nowak]. Wydawnictwo: Wrocіawskie Towarzystwo Naukowe, Wrocіaw, s.233-239.

27. Muszkieta R. (2003). Kompetentny nauczyciel sportu i edukacji (w:) „Spoіeczny wymiar sportu" [red. Z.Dziubiсski]. Wydawnictwo: Salezjaсska Organizacja Sportowa RP, Warszawa, s.380-393.

28. Muszkieta R. (2003). Kompetentny nauczyciel akademicki - nauczyciel nauczycieli sportu i edukacji (w:) „Spoіeczny wymiar sportu" [red. Z.Dziubiсski]. Wydawnictwo: Salezjaсska Organizacja Sportowa RP, Warszawa, s.394-404.

29. Muszkieta R. (2003). Nauczycielskie przejawy zachowaс empatycznych w procesie kontrolowania i oceniania osi№gniкж uczniуw z wychowania fizycznego (w:) „Wychowanie i ksztaіcenie w reformowanej szkole [red. J.Jonkisz, M.Lewandowski]. Wrocіawskie Towarzystwo Naukowe, Wrocіaw, s.277-284.

30. Muszkieta R. (2003). Czy obecny i przyszіoњciowy nauczyciel wychowania fizycznego podoіa oczekiwaniom spoіecznym? (w:) „Nauczyciel i uczeс wyzwaniem dla przyszіoњci" [red. R.Muszkieta]. Fundacja na Rzecz Akademii Wychowania Fizycznego, Poznaс, s.14-27.

31. Muszkieta R. (2003). Wolontariat w pracy z osobami niepeіnosprawnymi intelektualnie i ruchowo (w:) „Ksztaіcenie kadr dla potrzeb kultury fizycznej osуb z niepeіnosprawnoњci№" [red. W.Dіuїewska-Martyniec]. Wydawnictwo Univerzita Palackeho w Olomouci (Czechy) i Akademii Wychowania Fizycznego, Poznaс, s.89-95.

32. Muszkieta R. (2004). Czynnoњci kontrolno-oceniaj№ce i przejawy zachowaс empatycznych u nauczycieli wychowania fizycznego. Wychowanie Fizyczne i Zdrowotne, Nr l, s. 18-22.

33. Muszkieta R. (2004). Procedury sprawdzania - procesy oceniania ucznia z wychowania fizycznego. Lider, Nr 2, s.13-15.

34. Muszkieta R. (2004). Propozycja realizacji czwartej godziny obowi№zkowych zajкж z wychowania fizycznego (w: j „Optymalne wykorzystanie czasu przeznaczonego na aktywnoњж ruchow№ ucznia w aspekcie czterech godzin wychowania fizycznego" [red. Sz.Krasicki, E.Madejski]. Wydawnictwo Akademii Wychowania Fizycznego, Krakуw, s.22-28.

35. Muszkieta R. (2004). Primum поп nocere w ocenianiu osi№gniкж ucznia z wychowania fizycznego. Kultura Fizyczna, Nr 3-4, s.7-15.

36. Muszkieta R. (2004). Postawy zawodowe nauczycieli wychowania fizycznego w њwietle misji edukacyjnej (w:) „Wychowanie i ksztaіcenie w reformowanej szkole" [red. T.Koszczyc, M.Lewandowski, W.Staroњciak]. Wydawnictwo WTN, Wrocіaw, s.53-61.

37. Muszkieta R. (2004). Wystкpowanie zaleїnoњci miкdzy wybranymi czynnoњciami kontrolno-oceniaj№cymi a poziomem empatii u nauczycieli wychowania fizycznego. Roczniki Naukowe, PWSZ, Leszno, seria A, T.II, Nr 2, s. 135-148.

38. Muszkieta R. (2005). Zwi№zki czynnoњci kontrolno-oceniaj№cych i stylуw kierowania z procesem dydaktyczno-wychowawczym u nauczycieli wychowania fizycznego. Roczniki Naukowe AWF Poznaс, Zeszyt 54, s.83-94.

39. Muszkieta R. (2005). Postawy zawodowe nauczycieli wychowania fizycznego wobec nowych wyzwaс edukacyjnych (w:) „Sport jako kulturowa rzeczywistoњж" [red. Z.Dziubiсski]. Salezjaсska Organizacja Sportowa RP, Warszawa, s.400-412.

40. Muszkieta R. (2005). Nauczyciel akademicki w kulturze fizycznej (w:) „Wspуіczesna kultura fizyczna studentуw w teorii i praktyce" [red. A.Matuszewski, R.Muszkieta]. Wydawnictwo Wyїszej Szkoіy Bankowej, Poznaс, s. 149-161.

Матеріали науково-практичних конференцій

41. Konferencja nt. „Reforma oњwiaty w Polsce". Organizator: Uniwersytet Szczeciсski, Instytut Kultury Fizycznej, 15.03.1999 r. (udziaі w dyskusji).

42. The level of selected estimation measures of biological state of girls and boys from rural areas [wsp. M.Janowska] (referat). I Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa nt. „Zdrowie: istota, diagnostyka i strategie zdrowotne w warunkach nauczania, pracy i sportu". Organizator: Politechnika Radomska (PAN, Akademia Nauk Medycznych Ukrainy, Rosyjska Akademia Nauk Medycznych). Miejsce: Krynica Gуrska, 10-12.05.1999r.

43. Zastosowanie kinezjologii edukacyjnej w procesie nauczania [wsp. R.Њleboda, M.Janowska] (poster). IV Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa nt. „Nauczanie i uczenie siк na њladach uprzednich doњwiadczeс. Transfer w procesie wychowania fizycznego". Organizator: AWF Wrocіaw. Miejsce: Olejnica, 05-07.09.1999 r.

44. a) Postawy studentуw A WF wobec zmian systemu edukacji w Polsce (poster), b) Kierunki rozwoju i obszary badaс metodyki wychowania fizycznego [wsp. M.Bronikowski] (referat). XXVII Konferencja Naukowo-Metodyczna nt. „Wychowanie fizyczne w nowym systemie edukacji". Organizator: AWF, Poznaс, 19-20.11.1999 r.

45. Seminarium nt. „Rola ENSSHE w dziedzinie unifikacji programуw ksztaіcenia w uczelniach wychowania fizycznego i ich integracji w Europie". Organizator: AWF, Warszawa, 10.04.2001 r. (udziaі w dyskusji).

46. Wpіyw samokontroli i samooceny na aktywnoњж i zaangaїowanie uczennic na zajкciach wychowania fizycznego [wsp. W.Nowak] (poster). IX Konferencja Naukowa nt. „Wychowanie fizyczne i sport w badaniach naukowych". Organizator: AWF, Poznaс, 24.05.2001 r.

47. Integracja czy dezintegracja systemu oceniania ucznia z wychowania fizycznego? (poster). V Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa nt. „Dydaktyka wychowania fizycznego. Integracja w procesie ksztaіcenia i wychowania fizycznego". Organizator: Akademia Wychowania Fizycznego, Wrocіaw. Miejsce: Olejnica, 09-11.09.2001 r.

48. a) The model of Polish teacher of physical education [wsp. M.Janowska, R.Њleboda] (poster). b) Health education in the early stage of school [wsp. M.Janowska, R.Њleboda] (poster), c) Influence of yoga programme and educational kinesiology on level of stress and body posture of children aged 8 [wsp. R.Њleboda, M.Janowska] (poster). II International Conference "Movement and Health". Organizator: Faculty of Physical Culture, Polacky University, Olomouc, Czech Republic, 15-18.09.2001 r.

49. Konferencja naukowa nt. „Wskaџniki Jakoњci Їycia Mieszkaсcуw Poznania". Organizator: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu i Urz№d Miasta Poznania. Miejsce: Tor Regatowy „Malta" w Poznaniu, 11.07.2002 r. (udziaі w dyskusji).

50. Nauczycielskie przejawy zachowaс empatycznych w procesie kontrolowania i oceniania osi№gniкж uczniуw z wychowania fizycznego (referat). IV Ogуlnopolska Konferencja Naukowa nt. „Wychowanie i ksztaіcenie w zreformowanej szkole. Uczeс w њwiecie reformuj№cej siк szkoіy i perspektyw їycia spoіecznego". Organizator: Akademia Wychowania Fizycznego we Wrocіawiu. Miejsce: AWF Wrocіaw, 29-30.11.2002 r.

51. Wolontariat w pracy z dzieжmi z niedorozwojem intelektualnym (referat). Konferencja Naukowa nt. „Edukacja wzmoїonego rozwoju osуb z niedorozwojem umysіowym i sіuchu". Organizator: Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Lesznie, 07.06.2003 r.

52. Zwi№zki zachodz№ce miкdzy czynnoњciami kontrolno-oceniaj№cymi a poziomem empatii u nauczycieli wychowania fizycznego (referat). VI Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa „Dydaktyka wychowania fizycznego. Kontrola i ocena w wychowaniu fizycznym". Organizator: Akademia Wychowania Fizycznego, Wrocіaw. Miejsce: Olejnica, 14-16.09.2003 r.

53. III Ogуlnopolska Konferencja Naukowa nt. „Optymalne metody wykorzystania ruchu w wychowaniu i terapii dzieci niepeіnosprawnych". Organizator: Katedra Kultury Fizycznej Osуb Niepeіnosprawnych Akademii Wychowania Fizycznego w Poznaniu. Miejsce: AWF Poznaс, 14-15.11.2003 r. (udziaі w dyskusji).

54. Sukcesy, oczekiwania, kariera zawodowa i osobista piіkarzy noїnych [wsp. D.Zieniuk] (referat). XII Ogуlnopolska Konferencja Naukowa nt. „Wychowanie fizyczne i sport w badaniach naukowych". Organizator: Akademia Wychowania Fizycznego, Poznaс, 27.05.2004 r.

55. Uwarunkowania spoіeczno-osobiste kariery zawodowej piіkarzy noїnych [wsp. D.Zieniuk] (referat). II Konferencja Naukowa nt. „Ruch rzeџbi kaїdy umysі i ciaіo". Organizator: Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Lesznie, Leszczyсskie Stowarzyszenie Dzieciom Niepeіnosprawnym, Polskie Towarzystwo Naukowe Kultury Fizycznej - oddziaі w Poznaniu. Miejsce: Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa, Leszno, 04.11.2004 r. (moderator konferencji).

56. Istotne czynniki aktywnoњci fizycznej studentуw akademii wychowania fizycznego (referat). I Konferencja Naukowa nt. „Wspуіczesna kultura fizyczna studentуw w teorii i praktyce". Organizator: Wyїsza szkoіa Bankowa w Poznaniu, Polskie Towarzystwo Naukowe Kultury Fizycznej - oddziaі w Poznaniu. Miejsce: Wyїsza Szkoіa Bankowa, Poznaс, 17.11.2004 r. (moderator konferencji).

57. a) Teraџniejsze postawy zawodowe nauczycieli wychowania fizycznego w њwietle przyszіoњciowej misji edukacyjnej (referat), b) Ocena i stymulacja jakoњci wychowania fizycznego w szkole - propozycje rozwi№zaс systemowych [\vsp. T.Fiobwicz, M.Lewandowski, RMadejski] (referat). V Ogуlnopolska Konferencja Naukowa nt. „Wychowanie i ksztaіcenie w reformowanej szkole". Organizator: Akademia Wychowania Fizycznego, Wrocіaw, 27-28.11.2004 r.

58. Model nauczyciela wychowania fizycznego - stan i perspektywy (referat plenarny). Studencka Sesja Naukowa pt. „Przygotowanie zawodowe - toїsamoњж zawodowa - plany zawodowe studentуw akademii wychowania fizycznego". Organizator: Akademia Wychowania Fizycznego w Poznaniu. Miejsce: Dom Pomocy Spoіecznej, Pakуwka, 10-11.12.2004 r.

59. a) Wybrane uwarunkowania spoіeczno-osobiste kariery sportowej piіkarzy noїnych [wsp. D.Zieniuk] (referat), b) Zwi№zki miкdzy wybranymi komponentami czynnoњci kontrolno-oceniaj№cych i poziomem empatii u nauczycieli wychowania fizycznego [wsp. M.Sokoіowski, J.Tarnas] (referat). VMiкdzynarodowa Konferencja iVauiowa nt. „Siospo&czne siutia sz&ofenia fizycznego w wojsku jako podstawa doskonalenia programуw". Organizator: Akademia Wychowania Fizycznego w Poznaniu, Centrum Szkolenia Wojsk L№dowych w Poznaniu. Miejsce: AWF, Poznaс, 08-10.06.2005 r.

60. Zwi№zki czynnoњci kontrolno-oceniaj№cych i stylуw kierowania procesem dydaktyczno-wychowawczym u nauczycieli wychowania fizycznego (poster). XXX Konferencja Naukowa pt. „Kultura fizyczna w naszym їyciu". Organizator: Zakіad Metodyki Wychowania Fizycznego Akademii Wychowania Fizycznego w Poznaniu, 13.10.2005 r.

61. Self-assessment professional competence of physical education teachers [wsp. P.Oleњniewicz] (referat) X Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa pt. „Mіoda Sportowa Nauka Ukrainy". Organizator: Lwowski Instytut Kultury Fizycznej. Miejsce: Lwуw (Ukraina), 13-15.04.2006 r.

Размещено на Allbest.ru

...