Психолого-педагогічний супровід допрофільної та профільної підготовки учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДОПРОФІЛЬНОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ

Практичний психолог

Заячук Ольга Василівна

«Знання неодмінно прокладуть нам шлях до успіху, якщо ми визначили, якою дорогою йти і куди вона приведе»

Вільям Сомерсет Моем

Потреба суспільства у творчих, діяльних, інтелектуально розвинених професіоналах викликали необхідність появи нових концепцій шкіл. Саме тому в ліцеї була розроблена «КОНЦЕПЦІЯ розвитку особистості та професійного самовизначення в умовах навчання в Криворізькому Жовтневому ліцеї». В основі концепції - «Модель особистісного розвитку та професійного самовизначення» Дана модель розроблена в рамках акмеологічного підходу, тобто досягнення людиною вершини свого саморозвитку та професійного розвитку. Модель має сім рівнів, кожен з яких забезпечує свою вершину (акме) у розвитку школяра.

Предмет нашої діяльності - це робота на перших 4 рівнях. Тобто розвиток особистості, здатної до творчості, до самовдосконалення, до конструктивної перспективи розвитку. Решту рівнів учня проходять по закінченню ліцею.

Одним із своїх напрямків концепція передбачає розвиток психологічної компетентності учнів. Це інтегральне утворення, що дозволяє людині вирішувати завдання професійного та особистого досвіду.

Згідно Концепції в ліцеї розробляються й запроваджуються психологічні програми для кожної паралелі класів, спрямовані на розвиток психологічної компетентності учнів.

Кожна з цих програм має певну структуру:

діагностичний блок,

консультативний,

корекційно-відновлювальний та розвивальний,

просвітницький.

Соціально психологічна діагностика є підґрунтям для планування психологічного супроводу профільного навчання, тому розповімо докладніше про діагностику, що здійснюється за кожною програмою на етапах пропедевтичного, до профільного та профільного навчання:

у 5 класі - «Простір для п'ятикласника» - програма психологічного супроводу адаптації учнів до середньої ланки, яка передбачає діагностику за методиками: Опитувальник креативності Дж.Рензуллі та Р.Хартмана; Мотиваційна анкета для учнів; з метою визначення рівня самооцінки - «Інтегральна самооцінка особистості» (варіант Дембо-Рубінштейн); для діагностики особливостей емоційної сфери - Шкала особистісної тривожності для учнів 10 - 12 років О.М.Прихожан; з метою дослідження соціометричного статусу - «Соціометрія» Дж. Морено,

у 6 класі - «Розширення сфер компетентності» - програма вивчає рівень розвитку пізнавальних процесів за методиками: методика «Довготривала пам'ять», вивчення особливостей уваги - «Діагностика вибірковості уваги» Мюнстенберга, оцінка логічного мислення - тест «Закономірності числового ряду»,

у 7 класі - «Моделювання» - програма вивчає готовності учнів до самостійного вибору допрофільного навчання за методиками: для виявлення інтересів - методика «Профіль» (модифікація «Карти інтересів»); для виявлення схильностей - «Опитувальник професійних схильностей Л.Йовайши» (модифікація Г.В.Резапкіної); для визначення рівня сформованості мислительних операцій - Тест розумового розвитку (модифікація «ШТРРа»),

у 8 класі - «Інтеріоризація» - програма психологічного супроводу учнів до навчання у класах з поглибленим вивченням окремих предметів, яка передбачає діагностику за методиками: вивчення соціометричного статусу у класі за методикою Дж.Морено, самооцінки за методикою «Самооцінка особистості старшокласника» Л.А.Головей, Е.Ф.Рибалко, навчальної мотивації за методикою «Діагностика структури навчальної мотивації школяра», емоційного стану - тривожності за методикою «Шкала особистісної тривожності» О.М.Прихожан та агресії за методикою «Тест виміру агресії» Л.Г.Почебута,

у 9 класі - «Свідомий вибір» - програма, що вивчає усвідомлення учнями, власних цінностей, вміння співвідносити їх із запитами суспільства, і використовує методики: для визначення ведучого типу мотивації в процесі вибору професії - методика «Мотиви вибору професії») та діагностика характерологічних особливостей і відповідність типу акцентуації вибору профілю навчання за Методикою С.І.Подмазіна МПДО; для виявлення схильностей до різних сфер професійної діяльності - «Опитувальник професійних схильностей Л.Йовайши» (модифікація Г.В.Резапкіної); для визначення професійного середовища, яке допомогло б найкраще розкрити свої здібності, виразити свої інтереси, ціннісні орієнтації - методика «Тест професійної спрямованості Дж.Холланда»,

у 10 класі - «Перспективи успіху» - програма психологічного супроводу учнів до навчання у профільних класах, яка передбачає діагностику за методиками: Методика професійного визначення Дж.Холланда; методики, що застосовуються при вивченні адаптації учнів до навчання у 8-му класі,

в 11 класі - «Моє життя - мій вибір» - програма психологічного супроводу готовності випускників до професійного та життєвого самовизначення, що здійснюється за методиками: Тест смисложиттєвих орієнтацій Д.А.Лєонтьєва, методика І.Шитова «Як обрати професію».

Результати проведених діагностичних мінімумів заносять до індивідуальних карт учнів.

Завдяки впровадженню вищезазначених програм, психологічна компетентність проектується в індивідуальний стиль.

Коротко розглянемо результати психологічного супроводу профільної і допрофільної освіти.

Так, результати діагностики творчих здібностей п'ятикласників свідчать про те, що у цьому віці діти мають достатньо розвинену креативність. Близько третини учнів мають високий рівень творчих здібностей, решта 64% - середній. Цікаво, що за самооцінкою власної креативності показники вдвічі вищі, тобто дві третини учнів оцінюють високо свої творчі здібності. І це зрозуміло. В окремих 5-х класах до 80% школярів займаються у позашкільних навчальних закладах.

Щодо особливостей адаптації учнів, то ми виявили, що у п'ятикласників переважає внутрішня мотивація до навчання, тобто внутрішня потреба, цікавість (60%) переважає над зовнішньою, примусовою (40%). Проте порівняно із минулими роками спостерігається тенденція зниження навчальної мотивації у п'ятикласників. Наряду з цікаво, що показники тривожності п'ятикласників за останні 10 років знизилися майже вдвічі, і зараз складають лише 6-12%, тобто по 2-4 учні в кожному класі мають надмірну тривожність. Найбільше п'ятикласники тривожаться через міжособистісні стосунки.

У 6 класі досліджується пізнавальна сфера учнів. Справа в тому, що інтелект, який пов'язаний із пізнавальними процесами, розвивається переважно років до 12, тобто до 7 класу. Тому важливо своєчасно виявити недоліки розвитку когнітивних процесів і надати рекомендації щодо їх подолання. Так, у шестикласників спостерігається переважно середній рівень розвитку довготривалої пам'яті (74% учнів) та високий (26%), учнів з низьким рівнем не виявлено. Близько двох третин учнів мають високий рівень розвитку вибірковості уваги, інша третина має середній рівень, учнів з низьким рівнем теж не виявлено. Гріше справа перебуває із логічним мисленням: 55% мають середній рівень розвитку логічного мислення, 42% - низький, і лише 3% - високий.

У сьомому класі в ліцеї проводиться профорієнтаційний консиліум. Вивчаються інтелектуальні здібності дітей, а також їх нахили. За методикою «Профіль» виявлено, що семикласники найбільше схильностей виявляють до напрямків «підприємництво та домоводство», «фізика і математика», «педагогіка і медицина», «спорт та військова справа». Щодо схильності учнів до певного виду діяльності, то найбільшу кількість балів отримали схильність до планово-економічних видів діяльності та до роботи з людьми.

Для восьмикласників є важливим період переходу у класи з поглибленим вивченням предметів. Головним мотивом навчання здебільшого виступає вже не внутрішня потреба, як у п'ятикласників, а соціально-нормативний аспект, тобто учнів починають розуміти, що навчання їм потрібне для подальшого життя, реалізації планів. Значно знижується рівень самооцінки восьмикласників порівняно із 5 класом. Це пов'язано із переживанням підліткової кризи.

Виявлення характерологічних особливостей дев'ятикласників надало інформацію про те, що близько 24% учнів не мають акцентуацій характеру, тобто їх характер розвивається гармонійно. Найбільше серед опитаних учнів виявилося таких, що мають розвинені демонстративні риси (29% учнів), їм властиві безмежний егоцентризм, жага уваги до своєї особи, захоплення, дивування, і риси гіпертимного типу (18% учнів), вони постійно перебувають у гарному настрої, ними керує жага діяльності, спілкування, вражень і розваг. Відповідно до рис кожного типу акцентуацій, учні отримали рекомендації щодо кращої реалізації цих рис у професії.

Десятикласникам серед типів професій за Дж.Л.Голландом найбільше до вподоби припадають інтелектуальний та підприємницький типи. Зазначимо, що тривалий час поряд з цими типами ми фіксували і артистичний тип, який тепер покинув перші щабелі. З цих даних теж можемо робити висновки про професійну спрямованість сучасних учнів.

В одинадцятому класі методика І.Шитова дозволяє учням приміряти на себе конкретну професію. Зазвичай учні не зупиняються на одній професії, відчувається сильне бажання хоча б віртуально спробувати декілька різних професій. Результати тесту смисложиттєвих орієнтацій за Д.А.Лєонтьєвим з року в рік доводить, що випускники ліцею люди, здатні до саморозвитку, мають цілі в житті і можуть долати перешкоди на своєму шляху.

Яким же чином у подальшому використовуються результати даної діагностичної роботи?

Щороку в ліцеї проводяться планові консиліуми. У 5-х, 8-х та 10-х класах вивчаються особливості адаптації учнів до середньої школи, до навчання у класах із поглибленим вивченням окремих предметів та до профільного навчання. Мета консиліумів у 7-х класах - визначення готовності до поглибленого вивчення окремих предметів.

Результати діагностики пізнавальних процесів у 6-х класах, характерологічних особливостей та нахилів у 9-х класах, особливостей самовизначення в 11-х класах розглядаються на таких методичних заходах як педради, психолого-педагогічні семінари, засідання Творчої лабораторії класних керівників, наради.

Згідно рекомендацій даних методичних заходів проводиться консультативна та корекційно-відновлювальна і розвивальна робота.

Так, з метою розвитку психологічної компетентності у майбутній професійній сфері з учнями проводяться профорієнтаційні заходи:

профорієнтаційна гра „Безлюдний острів”,

тренінгові заняття на тему „Актуальні професії сьогодення та мій вибір”,

конкурс на кращу презентацію професії своїх батьків,

заняття по створенню колажних робіт на тему „Калейдоскоп професій ” тощо.

В ліцеї проводяться корекційні заняття з учнями «олімпійського резерву» щодо подолання стресових ситуацій, розвитку життєстійкості та життєздатності.

Також психолого-педагогічний супровід профільного навчання включає програми профілактики і корекції підвищеної тривожності і стомлюваності, розвитку навичок стресостійкості і саморегуляції, а також активне впровадження в освітній процес здоров'язберігаючих технологій.

Обов'язково із результатами діагностики на групових та індивідуальних консультаціях ознайомлюють самі діти та їх батьки. Це відбувається на «годинах психолога» з учнями та на батьківських зборах із батьками.

Дана система роботи психолога з формування психологічних компетентностей учнів в умовах профілізації навчання є частиною узагальненої моделі самоорганізації та самоствердження учнів в умовах Криворізького Жовтневого ліцею.

Вирішення задач психолого-педагогічного супроводу профільного навчання не обмежене областю взаємодії психолога з учнем. Воно вимагає організації роботи з педагогами та батьками як учасниками навчально-виховного процесу.

Якщо коротко, то напрямок з учителями передбачає роботу з особистістю самого вчителя, оскільки особистість учителя - це його професійне знаряддя. Також передбачена і спільна діяльність учителя з психологом про учнів. Вона розгортається в напрямку формування комплексної стратегії з профілактики різних проблем - стосовно успішності, дисципліни, ерудиції, учнівських досягнень тощо.

Оскільки родина - перший інститут особистісного та професійного становлення та соціалізації особистості, то з батьками передбачена діагностика стилю батьківського виховання, цінностей та особливостей їх власної соціалізації у професійному світі. Доречне проведення групових та індивідуальних консультацій, наприклад, інформування батьків про психологічні особливості того чи іншого виду діяльності на батьківських зборах, індивідуальна робота з батьками щодо роз'яснення доцільності того чи іншого профілю навчання для їхньої дитини, читання лекцій, наприклад, на тему: «Особливості особистості та якості затребувані професією».

Таким чином, психолого-педагогічний супровід профільного навчання дає змогу пізнати учня, його здібності, стан здоров'я, рівень знань та умінь, уникнути помилок у виборі майбутньої професії. Це відстежується за результатами моніторингу відповідності профілю навчання у ліцеї т профілю навчання у вишах.

інтелектуальний акмеологічний компетентність самовизначення

Результатом такої діяльності є створення у ліцеї сприятливого психологічного мікроклімату, що сприяє стабільно високим показникам навчальної та інтелектуальної діяльності учнів.

Размещено на Allbest.ru