Система вищої освіти Франції

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Кожен з нас мріє стати освіченою людиною. Ми хочемо закінчити вищий навчальний заклад, влаштуватися на гарну роботу, щоб застосувати отримані знання на практиці. У наше століття комп'ютеризації, вік науково-технічного прогресу знання необхідні кожному з нас. Розум людини творить чудеса. Ще в сімнадцятому столітті англійський філософ Ф. Бекон стверджував: «Знання - сила».

Для чого ж потрібні знання людині? Звичайно, щоб отримати професію і займатися улюбленою справою. Але знання повинні обов'язково знайти область застосування, інакше вони ніякої користі не принесуть. Знати необхідно не для того, щоб тільки знати, а для того, щоб навчитися щось робити. Той, хто здобуває знання, але не користується ними, подібний тому, хто оре землю, але не сіє.

Зі знанням повинні бути обов'язково пов'язані вміння. Адже найчастіше буває так, що людина володіє певними знаннями, але цих знань вона ніде не застосовувала, бо не навчилася їх застосовувати. Про таку людину можна сказати, що вона щось знає, але нічого не вміє. Ми, наприклад, можемо вивчити правила правопису, але бути безграмотними людьми, бо не зуміємо ці правила застосовувати.

Найсприятливіший час для навчання - це молодість. Не будемо ж втрачати час! К. Станіславський стверджував, що «кожен день, в який би ви не поповнили своєї освіти, хоча б маленьким, але новим для вас шматком знань… вважайте безплідно і безповоротно для вас загиблими» . Зупинятися на досягнутому ніколи не можна. Я гадаю, що наші знання обов'язково принесуть користь країні, тому що, як вважав М. В. Ломоносов, «може власних Платонов і швидких умів Невтонов наша земля народжувати».

З точкою зору, що освіта створює відмінності між людьми, я згодна. Люди різного рівня та профіля освіти дійсно відрізняються один від одного. Але я не хочу багато говорити на тему, що освічена людина краще, ніж неосвічена. Я не вважаю, що той, хто закінчив університет, як людина буде краще, ніж той, хто закінчив одну школу. Я так гадаю, що не всі відмінники досягають в житті успіху, не всі магістри вузів розумніші за інших. Є цікаві особистості, які просто не мали можливості отримати вищу освіту. Яким довелося працювати, наприклад. Або чиї батьки не мали змоги не тільки оплатити контракт у вузі, але й допомогти прожити під час навчання.

Але освіта все ж відіграє велику роль в житті людини. В залежності від того, що людина вивчає, чим цікавиться, складається її особистість. Хтось буде добре розумітися на техніці, але писати з помилками. Хтось вивчить напам'ять всі вірші Рильського, але ніколи не зрозуміє, як працює економіка країни.

Чому люди найчастіше прагнуть отримати вищу освіту? По-перше, вона розвиває більш-менш різнобічну особистість, яка вміє не тільки виконувати роботу, але й мислити. Деякі люди навіть здобувають університетську освіту «для загального розвитку», а потім за фахом не працюють. І звичайно, вища освіта дає великі можливості при влаштуванні на роботу, при занятті керівних посад. Вища освіта також більш престижна, воно підвищує статус людини в суспільстві.

Система освіти кожної країни, як і культура її народу, є унікальним явищем, незрівнянно складніша, ніж інші системи, тому тисячами корінців пов'язана з духовними і матеріальними аспектами минулого і сьогодення.

Франція - країна, яка породила великих філософів і художників, письменників і скульпторів, а також багатьох найвідоміших людей. Кожна поважаюча себе людина знає хто такий Вольтер, Декарт і Руссо, Ван Гог і Луї Давид. Ця країна не випадково представляє інтерес для мене. Франція - це той регіон західної Європи, який я вивчаю. І мене цікавить усе, що стосується Франції. Так як я студентка, то найбільший інтерес у мене викликає сфера освіти.

Загальний огляд освіти у Франції

Сучасна система освіти Франції остаточно утвердилася ще більше двох століть потому і на сьогодні вважається однією з найкращих у світі. Кількість французьких вузів у світовому рейтингу вищих навчальних закладів можна порахувати на пальцях однієї руки. При цьому майже ніхто не сумнівається у високій якості освіти в П'ятій республіці, адже французькі вузи мало в чому поступаються суперникам з інших країн. Пояснити таку, здавалося б, недоречність можна дуже легко, знаючи особливості національної системи освіти Франції.

Основна її особливість -- доступність безкоштовного навчання для всіх в державних вищих учбових закладах країни, включаючи іноземців (університети стягують з іноземних студентів лише номінальну плату). Ще одна особливість освітянської системи Франції -- це практично однакова якість навчання як у самій столиці Франції, так і в провінціях.

За останніми даними число школярів і студентів у Франції перевищило 15 млн осіб і склало чверть населення країни. У країні близько 7 тис. коледжів, 2600 ліцеїв. На потреби освіти щорічно витрачається 21% державного бюджету. Система освіти -- найбільший роботодавець країни: у ній зайнято більше половини державних службовців. Зараз Франція посідає третє місце у світі з прийому учнів-іноземців. Навчання кожного такого студента обходиться скарбниці в 35 тис. франків на рік, іноземних студентів зараховують у державні навчальні заклади на тих же умовах, що й власних.

Однак, для того щоб здобути освіту у Франції, вам буде потрібно вивчити французьку мову, англомовні програми в державних університетах пропонуються досить рідко. Окрім невисокої вартості навчання у Франції, багатьох студентів приваблює якість студентського життя і високі перспективи працевлаштування після закінчення навчання. Слід також зазначити, що Париж є кращим містом світу для студентів (Рейтинг «QS Best Student Cities»).

Французька система освіти має яскраво виражену національну специфіку. У цій країні своя система дипломів та вчених ступенів, особливий розподіл на цикли. І особливе відношення до дипломів державних навчальних закладів: вони, як правило, цінуються набагато вище, ніж дипломи приватних шкіл та університетів.

На сьогодні Франція посідає третє місце у світі з прийому іноземців. Навчання кожного такого студента обходиться державній скарбниці в 35 тис. франків на рік, іноземних студентів зараховують в державні навчальні заклади на однакових для всіх умовах.

освіта французький оцінювання атестація стипендія

Система вищої освіти Франції

Вища освіта доступна тільки при наявності ступеня бакалавра. Французька система освіти має різні форми: короткий і довгий цикли, навчання у вищих школах (Grandes йcoles), університетах.

Коротка освіта, котра триває зазвичай два роки, користується попитом у суспільстві, оскільки дає можливість реального і швидкого працевлаштування. Є наступні види освітніх установ короткого циклу:

Відділення вищої технічної освіти в ліцеях. Вони готують до отримання BTS (brevet de technicien supйrieur) - диплома про вищу технічну освіту

Університетські технологічні інститути (institut universitaire de technologie) існують при університетах і ведуть до отримання DUT (diplфme universitaire de technologie) - університетського технологічного диплома.

Спеціалізовані школи готують протягом 2 або 3 років за спеціальностями охорони здоров'я і для соціальних служб: акушерок, медсестр, масажистів-кинезиотерапевтов і т.п.

Вища освіта довгого циклу - університетська освіта. Перший ступінь вищої освіти веде до отримання ступеня Licence (лісанс) - це аналог англійської бакалаврського ступеня. Через два роки можна отримати ступінь Master Professionnel або Recherche (Магістр навчання за професійною або науковому напрямку для вступу до аспірантури-докторантури). Аспірантура-докторантура у Франції закінчується після трьох років навчання отриманням ступеня PhD.

Ядро французької системи освіти складають університети. Їх у Франції 89. Другою складовою частиною системи вищої освіти є вищі школи - Grandes Ecoles. Багато з них відносяться до приватного сектору, але не всі. Третьою складовою системи вищої освіти є спеціалізовані школи (державні і приватні), які готують кадри для конкретних галузей економіки. Закінчивши подібні школи отримують диплом DESS (французький аналог MBA). DESS одержують не тільки студенти, але і співробітники компаній, що уклали зі своїм підприємством угоду про підвищення кваліфікації. При надходженні проводиться відбірковий тест-співбесіда (concours d'entre, конкурс буває 4-5 чоловік на місце). Обов'язкова умова для вступу - вищу освіту (диплом Maitrise) по будь-якої спеціальності. Не менш (а іноді і більш) важливий досвід управлінської роботи. В окремих випадках цей досвід може бути зарахований як перші чотири університетських курси. Подібні питання вирішує комісія з еквівалентності. Навчання за програмою DESS будь-якої спеціалізації орієнтовано на практику. Крім безумовної корисності для студента, це ще й своєрідна «відповідь взаємністю» підприємствам, які відправляють співробітників на програми formation continue (так називається післяуніверситетська освіта) і платять по 20 тис. Франків за рік навчання кожного. 3-4-місячне стажування включене в будь-яку програму DESS.

Мета післяуніверситетського навчання одна - підготувати висококласного фахівця в галузі економіки та управління. Тому немає нічого дивного в тому, що в університетах нарівні з іншими є департаменти з промовистим абревіатурою AIDE (aide - допомога). Тут студент університету може пройти стажування за власним проектом і навіть відкрити власну справу (у цьому йому посприяє регіональна рада підприємців).

На диплом DESS зазвичай готують інститути управління підприємствами (Institut d'Administration des Entreprises, IAE - французький аналог бізнес-шкіл), які створюються при великих навчальних закладах. Таких інститутів зараз у Франції 27, і вони досить рівномірно розподілені по всій країні. Це державні установи, і навчання тут повністю регламентоване Міністерством національної освіти. Оскільки бізнес-спеціалізацій DESS у державному реєстрі більш 10, кожен інститут, піклуючись насамперед про рівень навчання, пропонує не всі відразу, а в середньому 4-5 спеціалізацій. Держава у свою чергу стежить за тим, щоб у середньому по країні не виникало профіциту або дефіциту якоїсь із спеціалізацій.

Крім IAE, отримати французьку MBA можна ще й у бізнес-школах. Слід зазначити, що не так давно п'ять найбільших престижних французьких шкіл менеджменту, в їх числі Вища комерційна школа (НІС), Вища школа економічних і комерційних наук (ESSEC) і Вища комерційна школа Парижа утворили консорціум, в рамках якого можна за 2 роки одержати диплом MBA англійською мовою. При всьому при цьому найвідомішою французькою бізнес-школою по праву залишається легендарна INSEAD.

Організація навчального процесу у Франції має свої особливості. Студент сам складає індивідуальний навчальний план, доповнюючи обов'язкові дисципліни предметами за вибором. У процесі навчання студенти широко використовують лекції та письмові роботи. Іспити здаються відразу після завершення курсу лекцій, в основному в письмовій формі. Оцінка знань проводиться за 20-бальною системою. Для іноземця одна з головних вимог при вступі у французький вуз - підтвердити володіння французькою мовою. Якщо студент складе іспит DALF, це свідчить про те, що він здатний брати участь у навчальному процесі (слухати лекції, брати участь у семінарах, писати реферати і складати іспити). Можна також пройти тестування з французької мови (TCF), результати якого беруть французькі вузи. Однак пропуском у французький вуз сьогодні може стати і знання англійської мови, так багато програм читаються англійською мовою.

В системі вищої освіти немає такої спеціальності, яку не можна було б одержати в одному з навчальних закладів Франції. Кожен десятий студент, що одержує вищу освіту у Франції, -- іноземець.

У Франції налічується 89 державних університетів, де викладаються найрізноманітніші дисципліни. Докторантура французьких університетів традиційно відрізняється відкритістю для іноземних дослідників: автором кожної четвертої докторської дисертації (PhD) є іноземний докторант.

Вища освіта ділиться на три цикли, по закінченню кожного з яких студент одержує відповідний диплом.

· Перший цикл

Перший розрахований на два роки та завершується іспитом на одержання диплома про загальну (DEUG) або науково-технічну (DEUST) освіту. Багато хто зупиняються саме на цьому щаблі, оскільки такий документ дає можливість знайти непогану роботу.

· Другий цикл

Другий цикл складається із двох-трьох років навчання. По закінченні першого року видається диплом ліценціата (licence), а наступний закінчується одержанням диплома магістра (maоtrise).

· Третій цикл

Протягом третього циклу поглиблено вивчається обрана спеціальність, вона супроводжується самостійною науковою працею, тему якої претенденти зобов'язані сформулювати до вступу. При успішному закінченні цього етапу видається диплом про спеціальну вищу (DESS) або поглиблену освіту (DEA).

Університети Франції

Французькі ВНЗ відрізняються розмірами, але в цілому, незалежно від місця розташування, гарантують високу якість освіти. Для невеликих університетів характерне різноманіття дисциплін і велика кількість студентів першого циклу навчання. Університети великих провінційних міст -- Лілля, Тулузи, Ліона, Екс-ан-Провайса, Бордоіля, Гренобля -- як правило, відрізняються більш вузькою спеціалізацією, у них більше студентів другого й третього циклів. У Паризькому окрузі, де зосереджена чверть всіх французьких студентів, можна знайти практично все що завгодно -- будь-який факультет, будь-яку програму, будь-яку спеціалізацію.

Офіційних рейтингів навчальних закладів у Франції не існує, але можна говорити про сформовані репутації. Так, у Страсбурзькому університеті, як вважається, на кращому у Франції факультеті німецької мови, в університеті Монпельє на факультеті природничих наук і медицини тощо.

На відміну від українських студентів, які можуть одержати вищу освіту виключно в університетах, у студентів-французів є вибір між "університетами" і "вищими школами". Останні - це відмітна риса французької освіти, що підкреслює її самобутність і несхожість на фоні інших країн. "Така система сягає коренями наполеонівських часів, коли в уряді вирішили створювати спеціальні школи, що готували б фахівців для нації, фахівців прикладного профілю", - пояснює аташе з питань університетського і наукового співробітництва Посольства Франції в Україні Гійом Колін. - Найчастіше вищі школи дуже маленькі, а потік учнів може складатися з 50 осіб

Принципової різниці між університетами й вищими школами не існує, мова може йти, скоріше за все, про історично сформовані типи. Диплом випускника однієї з вищих шкіл за престижністю іноді цінується вище, ніж диплом університету. Перші з них були створені ще до Французької революції: Гірська школа -- в 1783 році. Королівська школа місто- і шляхобудування -- роком пізніше. Найвідомішими є Еколь Нормаль (Йcole Nonnale supйrieure), Вища агрономічна школа (Йcole Nationale supйrieure agronomique), Вища комерційна школа (Йcoles des hautes йtudes commerciales), Політехнічна школа (Йcole Polytechnique), Центральна школа цивільних інженерів (Йcole centrale des arts et manufactures), Військова загальновійськова школа (Йcole speciale militaire interarmes), Національна школа адміністрації (Йcole Nationale d'administration).

В останні кілька років у багатьох вищих навчальних закладах Франції, особливо приватних, з'явилися магістерські програми англійською мовою. Вони орієнтовані на іноземців і розраховані на 1-2 роки навчання.

Освіта у "вищих школах" вважається більш престижною і елітною серед французів. Аби бути зарахованим, учень повинен мати відмінний атестат про середню освіту і здати кілька складних іспитів. Конкурси в "вищих школах", як правило, досить великі - по 7-10 (а то й більше) бажаючих на одне місце, відповідно - селекція претендентів дуже сувора.

Навчання триває три роки, а його вартість ("вищі школи" завжди платні) буде залежати від рівня навчального закладу й обраного напряму: ціна може коливатися у межах як від 5000 до 10 000 євро, так і від 10 000 до 20 000 євро, наприклад, якщо йдеться про популярну бізнес-школу. Характерною рисою "вищих шкіл" Франції є те, що в них готують висококласних фахівців більш вузького профілю, ніж, наприклад, в університетах. Більше того, найчастіше “вищі школи” тісно співпрацюють з потенційними (а після випуску - реальними) роботодавцями випускників - підприємствами, фірмами й організаціями. Тому основний наголос у навчанні ставиться на практичну підготовку "школярів", а викладачі всі як один - "граючі тренери". Велика кількість бізнес-партнерів дозволяє учням "вищих шкіл" іти до них працювати. І за рахунок цієї роботи покривати видатки на дорогі освітні послуги. Так само тут існує система навчання без відриву від виробництва - два тижні “учень” навчається в школі, потім два тижні проводить безпосередньо на виробництві.

Вступ у французькі навчальні заклади - процес досить складний. Рішення про визнання рівня отриманої вами в Україні освіти еквівалентним необхідному в кожному конкретному випадку приймає керівництво університету.

Шляхів вступу у французькі ВНЗ небагато. Перший - найпростіший з формальної точки зору - полягає в тому, щоб одержати французький ВАС - атестат бакалавра. Цей документ - стовідсотковий пропуск вуніверситет, але, на жаль, одержати його можна, тільки здавши екзамен після закінчення французького ліцею та показавши при цьому гарний результат. Тому цей шлях при всій його простоті найлегшим не назвеш [14, с.55-57].

Є й інші варіанти. Людині, що твердо знає, у якому саме французькому ВНЗ вона хоче вчитися, найкраще спробувати направити лист у приймальну комісію цього ВНЗ, викласти причини, що спонукали його зупинити свій вибір саме на цьому навчальному закладі, і, зрозуміло, розповісти про себе. Шанси одержати позитивну відповідь набагато зростають у тих, хто провчився рік або два в українському ВНЗ та готовий принести їх у жертву, погоджуючись знову стати першокурсником, тільки тепер уже французьким.

Те ж саме можна зробити за посередництвом Французького культурного центру. Одержавши в офісі центра бланк заяви, її варто заповнити й разом із завіреним перекладом на французьку мову свідоцтва про народження, атестата про середню освіту, а для студентів - ще й транскрипту (переліку прослуханих у ВНЗ курсів з оцінкою за кожний) здати співробітникам центра.

Якщо ваша кандидатура у Франції сподобається, вам надішлють запрошення на здачу тесту з французької мови DALF (Diplome approfondi de langue francaise). При цьому, щоб вас допустили до іспиту на одержання DALF, попередньо варто здати ще один, менш важкий, іспит та одержати Диплом про вивчення французької мови (DELF) [14, с.55-57].

При багатьох університетах діють підготовчі курси для іноземців, на які приймають і українських випускників середніх шкіл. Головний наголос у програмах робиться на оволодіння французькою мовою. Кожний, хто витримає екзамен після закінчення курсів, стає студентом даного ВНЗ. В останні кілька років у багатьох вищих навчальних закладах, особливо приватних, з'явилися магістерські програми англійською мовою. Вони орієнтовані на іноземців і розраховані на 1-2 роки навчання. На них приймаються випускники українських ВНЗ, що володіють англійською мовою. Щоб вступити на них, потрібно надати диплом та академічну довідку про прослухані курси й отримані оцінки, а також результат тесту TOEFL (550-700 балів) або IELTS (6,0-7,0 балів). Іноді екзамен з англійської влаштовує сама школа. Навчання на таких програмах платне.

Організація навчання

Навчальний рік розпочинається 1 вересня, поділяється на два або три семестри і триває до червня наступного року з невеликими перервами на свята й канікули між семестрами. Тижневе навантаження встановлено 54 год, з яких 24-30 припадає на аудиторні заняття, серед яких домінують лекції. Окрім лекцій, використовуються активніші форми навчання - семінари, практичні та лабораторні заняття, навчальні та виробничі практики. Для самостійної роботи студентам надаються додаткові послуги в бібліотеках, інформаційних центрах, комп'ютерних класах, методичних кабінетах тощо.

Вивчення важливих дисциплін закінчується екзаменом, який може бути тестовим.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що встановлюються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS.

Оцінки студентам можна виставляти так:



FХ означає: „незадовільно” -- необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання іспиту;

F означає: „незадовільно” -- необхідна значна подальша робота.

Включення даних про незадовільні оцінки до залікової книжки є необов'язковим.

Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Найрідше стала використовуватися п'яти бальна система оцінювання: найвища оцінка -- 5 (відмінно), 4 (добре), 3 (задовільно), чого достатньо для зарахування дисципліни, 2 (незадовільно), що не дає змоги продовжувати навчання. Менш істотні дисципліни можуть оцінюватися за двобальною шкалою: „зараховано” (студент виконав вимоги) та „не зараховано” (дисципліна має бути повтореною чи вивченою самостійно).

Академічний рік має два семестри, розпочинається у вересні і закінчується у червні. До літніх канікул додаються двотижневі перерви на Різдво і Великдень, інколи ще тиждень у лютому між семестрами. Дати залежать від ВЗО і щороку змінюються. Заняття проводяться традиційним способом, але наголошується на самостійній роботі студентів, для якої створені прекрасні умови (бібліотеки, бази даних, комп'ютеризовані робочі місця для студентів тощо). Серйозні дисципліни закінчуються екзаменами. Шкала оцінок досить своєрідна: від 20 (найвища) до 0 (найнижча): 16-19 -- дуже добре і відмінно, 14-15 -- добре, 12-13 -- досить добре, 10-11 -- задовільно (прохідні бали), нижче 10 -- незадовільно.

Більшість вищих навчальних закладів організує багато вільних і платних лекційних курсів актуального змісту для дорослих. Поряд з вечірнім навчанням є і дистанційне (понад 30 000 студентів у 23 університеті і Національному центрі заочної освіти), а також специфічні форми фахової підготовки в таборах чи майстернях різної тривалості влітку чи у вечірній час під егідою Національної консерваторії мистецтв і ремесла. Наполегливість у виконанні програм цих таборів може привести аж до отримання диплома інженера. Цікавою особливістю Франції є поширеність "вільних слухачів" -- дорослих осіб, які за символічну плату (за користування бібліотеками, лабораторіями тощо) можуть відвідувати за власним бажанням академічні програми університетів, але без права складати екзамени й отримувати диплом про вищу освіту.

Стипендії

Існує три типи стипендій для іноземних учнів: стипендії, що надаються французьким урядом; стипендії, що надаються урядами держав, громадянами яких є студенти, і стипендії, що надаються міжнародними та неурядовими організаціями.

o BOURSES D'ETUDES (стипендії на навчання)

Стипендії даного виду, що передбачають стовідсоткове або часткове фінансування, надаються студентам, які бажають продовжувати навчання у Франції за магістерськими програмами (при цьому перевага надається студентам, що надходять на другий рік магістратури - М2).

Області вивчення та спеціальності: без обмежень.

Основні вимоги:

* наявність отриманого в Україні ступеня бакалавра;

* українське громадянство, статус українського студента і знаходження в Україні в момент подачі заявки;

* високий рівень володіння французькою мовою (якщо викладання в рамках обраної магістерської програми ведеться французькою мовою);

* вік не більше 35 років.

Для подачі заявки:

* зразок бланка заяви-анкети розміщено на інтернет-сайті Посольства Франції

* кандидату необхідно подати довідку про зарахування (або довідку про попереднє зарахування) з університету, в якому планується проходження курсу навчання;

* тестування з французької мови (тільки для програм на французькою мовою).

o Bourses de couverture sociale (Стипендії на покриття витрат по соціальному страхуванню)

Стипендії даного виду надаються урядом Франції і призначені для студентів, що навчаються за програмами будь-якого рівня навчання (переважно рівня Licence 3 або Master 1).

o BOURSES DE ThESE EN COTUTELLE (стипендії для підготовки дисертацій)

Відповідно до спільних програмам аспірантури / докторантури їх учасники проводять у Франції 6 місяців на рік. Стипендії надаються на 3 роки і покривають витрати по перебуванню у Франції. галузі вивчення та спеціальності: без обмежень.

Основні вимоги:

* наявність у кандидата диплома про вищу освіту;

* громадянство України і статус аспіранта українського вузу;

* вік не більше 35 років;

* високий рівень володіння французькою мовою.

Для подачі заявки:

* зразок бланка заяви-анкети розміщено на сайті Посольства Франції:

* копія угоди, підписаної французьким і українським науковими керівниками, зі вказівкою робочої мови;

* тестування з французької мови (якщо робоча мова - французька).

o BOURSES D'EXCELLENCE EIFFEL (стипендії Ейфеля для найбільш видатних студентів)

Призначені для талановитих іноземних студентів, що бажають продовжити навчання у Франції за чотирма основними напрямками: інженерні науки, економіка та менеджмент, правознавство та політичні науки, державне управління. Для отримання стипендії необхідно звернутися в обраний вищий навчальний заклад.

У разі прийняття позитивного рішення навчальний заклад направить Вашу заявку в організацію, що приймає рішення про надання стипендій Ейфеля. Зразок бланку заяви-анкети розміщено на інтернет-сайті: http://www.egide.asso.fr/eiffel

Стипендії надаються з осіннього та весняного семестрів.

ПРОГРАМА «КОПЕРНІК» (COPERNIC)

Програма орієнтована на молодих економістів, інженерів і юристів з країн Східної та Центральної Європи. Мета програми - сприяння вивченню сучасних методів менеджменту. Тривалість - 12 місяців, з них 7 місяців навчання в одній з французьких вищих шкіл (GrandeEcole) і 5 місяців стажування на підприємстві.

Основні вимоги:

* наявність диплома інженера, економіста чи юриста рівня бакалавра, спеціаліста або магістра;

* громадянство України і постійне проживання в Україні;

* вік не більше 30 років;

* високий рівень володіння французькою мовою;

* особи, яким раніше надавалися стипендії уряду Франції, не мають права на отримання даної стипендії.

o BOURSES DE L'ASSOCIATION LE PONT NEUF (стипендії

Асоціації PONT NEUF)

Асоціація PontNeuf надає стипендії в рамках трьох основних програм:

1. Стипендія Філіпа Абертудля вивчення політології (BoursePhilippeHabert) призначена для студентів Міжнародного навчального циклу з політичних наук в Паризькому інституті політичних наук (CycleInternationald'EtudesPolitiques, IEP deParis

2. Програма для молодих лікарів (Bourse «Jeunesmedecins») призначена для студентів медичних спеціальностей і молодих лікарів, які бажають пройти стажування тривалістю 6 тижнів в одній з клінік Парижа. Стипендії надаються студентам п'ятого чи шостого курсів медичних інститутів та факультетів, а також молодим лікарям, що отримали диплом не більше двох років тому назад. Кандидату необхідно представити проект стажування.

3. Стипендія для лікарів-фахівців (Bourse «Medecinsspecialistes») для проходження стажування від 4 до 6 місяців у французькій клініці.

Основні вимоги:

вік не більше 35 років, наявність у кандидата диплома про вищу медичну освіту або наукового ступеня в галузі медицини; наявність розробленого медичного проекту, придатного до реалізації у французькій клініці і перспективного для української охорони здоров'я.

o BOURSES DE STAGE ET SEJOUR SCIENTIFIQUE

(Стипендії для проходження навчальної стажування або наукового відрядження)

Стажування на строк від двох тижнів до шести місяців пропонуються студентам і фахівцям з вищою освітою, які бажають підвищити кваліфікацію в сфері своєї професійної діяльності.

Області вивчення та спеціальності:без обмежень, включаючи медицину, журналістику, кінематографію (річна стажування в школі FEMIS), музику (стажування у Вищих національних консерваторіях Парижа і Ліона), а також архівну справу.

Основні вимоги:

* українське громадянство і проживання в Україні;

* добре знання французької мови;

* для медичного напряму: не менше 9 років навчання в галузі медицини.

Для подачі заявки:

* зразок бланка заяви-анкети розміщено на сайті Посольства Франції:

* підтвердження про прийом на стажування від приймаючої сторони;

* тестування з французької мови.

Два терміни подачі заявок:

* до 1 листопада: для стажувань з січня по липень наступного року,

* до 15 травня: для стажувань з вересня по грудень наступного року.

o BOURSE DE STAGE LINGUISTIQUE D'ETE

(Стипендії для проходження літньої мовного стажування)

Область вивчення: французька мова.

Є стипендії двох видів:

* стипендії для студентів - майбутніх викладачів французької мови як іноземної в школах і вищих навчальних закладах;

* стипендії для студентів, що спеціалізуються у галузі, крім французької мови, і вивчають французьку мову як іноземну; мета стипендії - надання студентам підтримки у вивченні французької мови та її використання в майбутній професійній діяльності.

Висновок

Освіта належить до тих сфер життя суспільства, які зачіпають інтереси всіх людей. Історичний досвід найбільш розвинутих країн переконливо доводить пряму залежність ефективності функціонування всіх сфер життя суспільства, насамперед економіки, від матеріального та духовного внеску в освіту, науку, підготовку кадрів.

На завершення хочу зазначити, що Французькій системі вищої освіти характерна велика різноманітність навчальних закладів з міцними традиціями, здатних, насамперед, чітко орієнтуватися при підготовці фахівців на вимоги сьогодення. Франція належить до країн з централізованою системою управління освітою. Саме тому акредитація всіх навчальних закладів здійснюється державними відомствами по встановленим державним стандартам.

До перспективних шляхів розвитку системи вищої освіти Франції відносять встановлення безпосередніх зв'язків вузів із промисловістю, створення єдиних органів планування для всієї системи вищої освіти, перехід до міждисциплінарних курсів і міждисциплінарних комплексних досліджень, подальшу інтенсифікацію застосування проблемного підходу у навчальному процесі.

Звіти країн у ЮНЕСНО та інші джерела свідчать про те, що в розвинених країнах (наприклад, у Франції) триває процес збільшення контингенту студентів.

Тому можна стверджувати, що для системи вищої освіти Франції характерний варіант реалізації політики широкого доступу до вищої освіти та рівності шансів на неї. Структурна побудова вищої освіти досить складна, існує велика кількість різних дипломів.

10 причин здобути освіту у Франції

1) Іноземні та французькі студенти рівні!

У Франції не існує різниці між іноземними і французькими студентами: правила вступу до вищих навчальних закладів, вартість навчання та дипломи є однаковими для всіх.

2) Ти не один! Франція - третя країна у світі за кількістю іноземних студентів

Більш ніж 260 000 іноземних студентів, тобто близько 12% студентства, вибирають навчання у Франції; відтак Франція посідає третє місце у світі за прийому іноземних студентів.

3) Різноманітні та якісні освітні курси

Мережа із 3500 державних та приватних навчальних закладів та дослідницьких центрів, визнаних на міжнародному рівні, своїм корінням йде до історичних традицій якісної освіти. Це - 83 університета, близько 200 Вищих інженерних шкіл, більше ніж 200 бізнес-шкіл, 120 Вищих шкіл мистецтв, 20 архітектурних шкіл. Сюди також треба додати більше ніж 3000 інших спеціалізованих вищих шкіл, які готують спеціалістів для різноманітних галузей: соціологія, парамедицина, туризм, спорт, мода, дизайн, чи короткострокові вищі освітні курси при ліцеях, які готують до отримання Свідоцтва технічного спеціаліста з вищою освітою, а також підготовчі курси до вступу у Вищі школи.

4) Французька держава допомагає УСІМ студентам

Допомога та знижки студентам надаються на всіх рівнях щоденного життя, гарантуючи при цьому якісний рівень життя , а саме : сучасна система охорони здоров'я, налагоджена система громадського транспорту, допомога з житлом, знижки на харчування у мережі студентських ресторанів, знижки на відвідування культурних та спортивних закладів… Навчаючись у Франції студенти користуються налагодженою системою пільг у громадському транспорті, доступними цінами на харчування у мережі студентських ресторанів (~3 євро/комплексний обід), тощо.

5) Французька держава інвестує в освіту студентів

У 2007 році 23,7 млрд €, що відповідає 1,3 % ВВП, було призначено для потреб освіти. Це фінансування забезпечує гарантію якості освіти та отриманих дипломів. У державних освітніх закладах уряд фінансує значну частину витрат на освіту кожного студента (від 8000 до 14 000 € на рік). Ця система, запроваджена на національному рівні, дає змогу утримувати витрати щодо запису до навчальних закладів на найнижчому рівні у світі і при цьому гарантує високу якість освіти.

6) Високі досягнення науки - гарантія якості освіти

Всесвітнє наукове визнання Франції пов'язане з досягненнями французьких учених у таких різноманітних галузях як: космічні дослідження, транспортні системи, електроніка, телекомунікації, хімія, біологія, медицина та математика.

7) Міжнародне визнання

Центри з розвитку науки та освіти сприяють активізації співпраці цих галузей і підтримують високі показники французьких досягнень на міжнародному рівні.

8) У самому центрі Європи

Сусідство Франції з 9 країнами надає ідеальну можливість для знайомства з усією Європою. Близьке розташування таких міст як: Амстердам, Лондон, Берлін, Брюссель, Барселона, Мюнхен або навіть Мілан дає можливість коротких подорожей вихідного дня або на довший період часу.

9) Ближче до реального життя

Ще один доказ європейської інтеграції -- це значна кількість французьких навчальних закладів, які співпрацюють з європейськими компаніями, де студенти проходять стажування з метою набуття досвіду та збагачення знань.

10) Одна з найсильніших світових економік

Франція посідає 5-те місце у світі за економічним розвитком, і крім того, вона є однією з найсприятливіших країн для іноземних інвестицій.

Я вважаю, що в нових економічних умовах в Україні використання досвіду вищої освіти однієї з найрозвиненіших країн Європи і світу, Франції, на сучасному етапі може сприяти вдосконаленню вітчизняної системи вищої освіти.

Література

1. Актуальні проблеми історії педагогіки Заходу (1871-1917). - М., 1981.

2. Б.Л. Вульфсон. Вища ж освіта одразу на порозі століття: успіхи і які змінюються проблеми. - М.: Педагогіка. Ч.З. 1999.

3. Б.Л. Вульфсон. Порівняльна педагогіка: історія сучасні педагогічні проблеми, - М.: Изд-воУРАО, 2003.

4. Б.Л. Вульфсон. Стратегія розвитку у країнах одразу на порозі століття.- М.: Вид-воУРАО, 1999.

5. Б.Л. Вульфсон. Педагогічна думку у Франції. - М.: Педагогіка, 1983.

6. Б.Л. Вульфсон. Школа сучасної Франції. - М.: Педагогіка, 1970.

7. Вища ж освіта мови у Франції. - М., 1993.

8. Мальков З.А., Б.Л. Вульфсон, Сучасна школа і педагогіка в капіталістичних країнах. -М.,1975.

9. Френе З.. Антологія гуманної педагогіки.- М., 1996.

10. Фрумов С.А.. Французька школа і її демократію. 1850-1870. - М., 1960.

Размещено на Allbest.ru

...