Діагностика рівнів розвитку продуктивності навчальної діяльності молодших школярів у процесі вивчення математики (на основі виконання завдань проблемного характеру)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вінницький державний педагогічний

університет імені Михайла Коцюбинського

Діагностика рівнів розвитку продуктивності навчальної діяльності молодших школярів у процесі вивчення математики (на основі виконання завдань проблемного характеру)

Марина Оленюк,

студентка 4-БПСМ,денної форми навчання

наук. кер. - канд. пед. наук, доц. Кривошея Т.М.

В проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015 - 2025 років» сказано, що «освіта мусить перетворитися на систему, здатну до саморегуляції - відповідно до викликів суспільного розвитку, які постійно змінюються. Освіта має перетворитися на ефективний важіль економіки знань, на інноваційне середовище, у якому учні й студенти отримують навички і вміння самостійно оволодівати знанням протягом життя та застосовувати це знання в практичній діяльності. Освіта має продукувати індивідів, здатних забезпечити прискорене економічне зростання і культурний розвиток країни, свідомих, суспільно активних громадян, конкурентоспроможних на європейському і світових ринках праці. Освіта має стати реальною гарантією забезпечення високих соціальних стандартів. Реалізація цих єдиних для всієї освіти завдань має здійснюватися різними шляхами - через розмаїття освітніх інституцій, форм і методів навчання, запровадження сучасного менеджменту» [5, с.3 - 4].

В зв'язку з перспективним планом розвитку освіти України у педагогічній практиці стали широко застосовуватися методи навчання, які стимулюють пізнавальний процес і підвищують загальну активність учнів.Такі методи та навчальні системи сприяють виробленню психологічної установки на подолання пізнавальних труднощів, розвиток продуктивності навчальної діяльності.Продуктивність навчальної діяльності, зокрема, учня початкових класів - це одна із центральних проблем педагогіки.

За Н.Є. Мойсеюк розуміємо «продуктивне навчання - навчання, яке ґрунтується на продуктивній орієнтації освіти, використовує всі види навчальної діяльності, які дозволяють учням: 1) пізнавати навколишній світ; 2) створювати при цьому освітню продукцію; 3) організовувати освітній процес» [4, 649]. Розвиток продуктивності навчальної діяльності школярів, тобто їхнього мислення, є запорукою підвищення ефективності навчання. Тому розвиток мислення учнів виступає як одна із трьох великих дидактико-педагогічних цілей навчально-виховної діяльності вчителя.

Для розвитку мислення учнів принципове значення має проблемне навчання. Проблемне навчання в найбільшій мірі сприяє розвитку творчих здібностей дітей, стимулює їх до самостійного здобуття знань: в процесі проблемного навчання учні засвоюють не лише нові знання, але і пізнають шляхи одержання цих знань (нові способи дій, нові вміння).

Проблему розвитку продуктивності навчальної діяльності молодших школярів вивчалиГ.О.Балл, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Д.Б.Ельконін, В.Р.Ільченко, І.М.Козловська, Т.В.Косма, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, Ж.Піаже, О.В.Скрипченко, Н.Ф.Тализіна, Ю.М.Швалб, І.С.Якиманська, Т.С.Яценко. Більшість з них стверджують, що в ході навчальної діяльності відбувається розвиток як окремих операцій та показників мислення учнів, а саме: аналізу, синтезу, узагальнення, логічності, креативності, обізнаності та ін., так і мислення у цілому.

Слід зауважити, що найбільші можливості для впровадження елементів проблемного навчання в практику роботи школи І ступеня мають предмети природничо-математичного циклу, оскільки сама специфіка цих дисциплін, зокрема математики, спонукає молодших школярів до активного включення у вирішення різноманітних за рівнем складності завдань: з логічним навантаженням, підвищеної трудності, математичних головоломок та ін. Математика в системі дисциплін початкової освіти покликана найбільшою мірою сприяти розвитку логічного мислення, інтелектуальних умінь учнів, здатності міркувати, обґрунтовувати власну думку, визначати раціональний спосіб розв'язування завдань, висувати елементарні гіпотези, спростовувати судження тощо.

Завдання проблемного характеру суттєво допомагають вчителеві розвинути в учнів усі мисленєєві операції, пошуково-перетворювальний стиль мислення, виховати мотивацію досягнення успіху, необхідну кожному як у навчанні, так і в житті. Діти, які вивчають логіку, відрізняються від своїх однолітків глибшим розумовим розвитком, культурою мовлення - висловлюють думку мовними засобами чітко, точно, послідовно і переконливо, у них сформовані такі якості мислення, як самостійність, глибина думки, критичність, гнучкість, допитливість [3, 28].

З огляду на це, актуальними в цьому питанні є роботи з використання елементів проблемного навчання на уроках математикиМ.А.Бантової, М.В.Богдановича, Г.С.Мартинової, Л.М.Мироновської, С.О.Скворцової, І.Ф.Тесленко, О.М.Топузовата ін.. Дослідники розглядають доцільність і ефективність використання проблемного методу на уроках математики, при розв'язуванні різних видів завдань та задач.

Як показують дослідження, проблемні запитання та завдання, розв'язання проблемних ситуацій, вирішення проблемних завдань, сприяють розвитку гнучкості мислення, критичності та логічності в розумовій діяльності та загалом успішному розумовому розвитку. В такому разі, систематично використовуючи завдання з елементами проблемного навчання, вчителі готують учнів, які здатні до вирішення важких логічних операцій. Вчителі, завдяки цим же завданням з проблемним змістом можуть і діагностувати рівні розвитку продуктивності навчальної діяльності молодших школярів, показниками яких є: гнучкість мислення, самостійність мислення та глибина мислення.

Психолог С.Д. Максименко дає визначення показникам рівнів розвитку мислення: «гнучкість мислення виявляється в умінні швидко змінювати дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язання аналогічних завдань. Гнучкість мислення розкривається в готовності швидко переключитися з одного способу розв'язання завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв'язання, знаходити нові, нестандартні способи дій за змінених умов.

Самостійність мислення характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей, але людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи вирішення пізнавальних та інших проблем.

Глибина мислення виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблем там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які у простих, добре відомих фактах уміють помічати суперечності й на цій основі розкривати закономірності природи та суспільного життя.».[2, 180]

Для виявлення рівнів продуктивності навчальної діяльності учнів нами були визначені наступні критерії і показники (див.табл.1):

Таблиця 1. Критерії і показники продуктивності навчальної діяльності учнів

З метою виявлення стану продуктивності навчальної діяльності молодших школярів, нами був проведений констатувальний етап експерименту в умовах навчально - виховного процесу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12Вінницької міської ради (3 клас) та Комунального закладу: «Середньої загальноосвітньої школи І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов № 25 Вінницької міської ради» (4 клас). Експериментом було охоплено 58 учнів. Нами було використано ряд діагностичних засобів. Деякі з них хочемо вам представити.

Ми запропонували дітям розв'язати систему проблемних завдань, кожне з яких має відповідний рівень складності.

Логічно подумай і напиши правильну відповідь.

Змій Горинич старший від Баби Яги на 50 років. На скільки він буде старший від неї через 20 років ?

Розв'яжи задачу:

Андрій побудував замок з піску нижчий, ніж Марта, але вищий, ніж Іра. Леся побудувала замок вищий, ніж Андрій, і вищий, ніж Марта. Данило побудував замок вищий, ніж Марта, але нижчий, ніж Леся. Хто з дітей побудував найвищий замок із піску?

3. За допомогою таблиці знайди улюблену страву кожного з дітей:

- Попкорн улюблена страва однієї з дівчат.

- Ростик любить бутерброд або попкорн.

- Дівчата не люблять рибу.

- Маша обожнює солодке.

Скільки квадратів заховалося в фігурі ?

Розв'яжи задачу:

Івасик намалював прямокутник зі сторонами 6 см та 2 см. Галинка обчислила периметр цього прямокутника і намалювала квадрат з таким самим периметром. Обчисліть довжину сторони Галинчиного квадрата.

6 см

2 см

Розв'яжи задачу.

У двох класах 68 учнів. В одному класі на 4 учні більше, ніж в іншому. Скільки учнів у кожному класі?

Кожне завдання має певну кількість балів, в сумі має вийти максимальна оцінка 12.

Можна використовувати і інші завдання з логічним навантаженням, які допоможуть у визначенні рівнів продуктивності навчальної діяльності учнів, відповідно до їх мисленнєвих можливостей. Наприклад такі завдання різного характеру:

У двох акваріумах 18 рибок. В одному з них на 2 рибки більше, ніж у другому. Скільки рибок у кожному акваріумі?

У Тані 25 горіхів. Скільки горіхів вона має віддати братові, щоб у неї залишилося на 9 горіхів більше, ніж у брата ?

Батько за місяць отримує зарплату - 2000 грн., мати - 1500 грн., донька стипендію -350 грн., дідусь пенсію - 850 грн. Визначити дохід сім'ї з 4 чоловік.

На новорічний маскарад Галина, Люда, Пилип і Платон одягли костюми ведмедя, клоуна, лисиці і незнайомки. У костюмі незнайомки була одна з дівчаток, але не Люда. Пилип не клоун і не лисиця. Платон теж не клоун. Який костюм у кожного з дітей ?

Скільки на малюнку трикутників?

Три перших уроки були: математика, українська мова та читання. Математика - не перший, читання - не перший і не третій. Який був розклад уроків?

Звісно розв'язання подібних завдань в системі не дадуть сто відсотків достовірний результат, ми рекомендуємо проводити різні методики в комплексі з розв'язанням задач з логічним навантаженням. Однією з таких методик є «Логічні задачі» О. Зака. Пропонуємо кілька завдань з цієї методики за скороченим варіантом:

«1. Толя веселіший за Катю. Катя веселіша за Антона. Хто найвеселіший?

2. Сашко сильніший за Віру. Віра сильніша за Лізу. Хто найслабший?

3. Вснк слабший за Рпнт. Вснп сильніший за Сптв. Хто найслабший?

4. Мпрн розумніший за Нврк. Нврк розумніший за Гшдс. Хто найрозумніший?

5. Кінь нижчий за муху. Кінь вищий за жирафа. Хто найвищий?

6. Олеся темніша за Лізу й молодша за Олю. Олеся світліша за Олю й старша за Лізу. Хто найтемніший і наймолодший?» [1, 147]

Методика за скороченим варіантом має 13 питань, кожне з яких відповідає за певний показник рівня розвитку мислення.

Високий рівень продуктивності навчальної діяльності мають учні, для яких характерний стійкий інтерес до навчання взагалі, і до вивчення математики зокрема. Такі школярі виявляють бажання розв'язувати завдання з логічним навантаженням, мають високий рівень знань, умінь та навичок з математики, вміють чітко визначати навчальну задачу, планувати свої дії, нестандартно мислити, обґрунтовувати і висловлювати власну думку, виявляють у процесі розв'язання завдань підвищеної складності гнучкість, самостійність та глибину мислення, а також пізнавальну активність у відборі завдань з логічним навантаженням.Таких учнів - від 3,4% до 75 %. Середнє значення - 30,2%.

Середній рівень продуктивності навчальної діяльності характерний для дітей, що мають вибірковий інтерес до навчання взагалі, і до вивчення математики зокрема, до виконання окремих складних завдань, з якими вони можуть впоратись самостійно або з допомогою учителя. Такі школярі демонструють середній рівень досягнень з математики, подекуди виявляють гнучкість мислення під час розв'язання математичних завдань, уміють нестандартно мислити, але їм дещо важко висловлювати і обґрунтовувати свою думку. Таких учнів - від 9,2% до 93,2 %. Середнє значення - 59,7%.

Низький рівень продуктивності навчальної діяльності характеризується тим, що учні не виявляють інтересу до навчання і до математики зокрема, у них низький рівень досягнень з математики. Вони не мають бажання навчатися і отримувати знання. У таких дітей виникає тимчасовий, нестійкий інтерес (зацікавленість) до виконання окремих завдань, втім, коли учні стикаються з труднощами такий інтерес швидко згасає. У таких учнів на низькому рівні розвинені логічні операції, а тому їм важко обґрунтовувати свої думки, відсутнє вміння нестандартно мислити, планувати свої дії. Таких учнів - від 3,4 % до 30,7%. Середнє значення - 10,1%.

Таким чином, на основі систематичного виконання завдань проблемного характеру в повсякденному навчанні школярів, ми зможемо підвищити рівень розвитку продуктивності їх навчальної діяльності, оскільки діти постійно розв'язуючи завдання проблемного змісту, розвивають якості мислення : гнучкість, самостійність, глибину. Враховуючи це, вчителю і його учням буде легко проводити діагностику рівнів розвитку продуктивності навчальної діяльності і визначати чого досягли учні, над чим варто попрацювати, а чого їм засвоїти не під силу.

Література

Коробко С.Л., Робота психолога з молодшими школярами: методичний посібник 2-ге видання / С.Л. Коробко, О.І. Коробко. - К.: Літера ЛТД, 2008. - 416 с.

Максименко С.Д. Загальна психологія, видання 3-тє перероб. та доп. / С.Д. Максименко. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 272 с.

Мельник О. Інтелектуальна гра з логіки. / О.Мельник // Початкова школа. - 2006. - №11. - С. 27-31

Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навчальний посібник, видання п'яте, доповнене і перероблене / Н.Є. Мойсеюк. - К., 2007. - 656 с.

Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015 - 2025 років» // Київ, 2014. - липень. - 22с.

Размещено на Allbest.ru