Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи національного виховання учнів

1.1 Стан дослідження проблеми національного виховання учнів у науково-методичній літературі

1.2 Зміст, мета і завдання національного виховання

Розділ ІІ. Реалізація національного виховання в умовах ПТНЗ

2.1 Аналіз концепції національно-патріотичного виховання молоді та структурних елементів програми національного виховання у ПТНЗ

2.2 Шляхи реалізації завдань напрямів національно-патріотичного виховання

Список основних термінів

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу. У Державних національних програмах “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), “Національній програмі патріотичного виховання громадян, розвитку духовності”, Законах України “Про освіту”як стратегічні визначаються завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов'язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України як світоглядного чинника.

У Наказі МОН № 641 від 16.06.15 року Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді зауважується, що інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу. ПТНЗ на сучасному етапі розвитку суспільства покликане віддати пріоритети вихованню патріотизму як складнику світогляду учня та його ставленню до рідної країни, інших націй та народів, національних святинь, посиленню любові до України, мови, почуттю відповідальності за її незалежність, збереженню матеріальних і духовних цінностей.

Професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ) покликані створити всі необхідні умови для становлення та розвитку особистості. Учнівська молодь ПТНЗ як значна частина суспільства відіграватиме важливу роль у процесах державотворення, консолідації нації,збереженні самобутності української нації. Саме від ефективної організації процесу патріотичного виховання в ПТНЗ буде залежатиме формування особистості патріота, для якого характерні такі якості як: відповідальність, соціальна активність, самостійність, відданість своїй Батьківщині, готовність до саморозвитку та самовдосконалення, дотримання законів, готовність стати на захист своєї країни та працювати на її благо тощо.

Проблема патріотичного вихованню тривалий час досліджується в філософії, соціології, психології та педагогіці. Основну увагу концептуальним основам патріотичного виховання приділяють такі вчені як Г.Ващенко, О.Вишневський, В.Сухомлинський; психолого-педагогічне становлення патріотичної особистості розглядають І. Бех, М.Боришевський, К.Чорна; роль педагога у формуванні морально-патріотичних якостей громадянина порушують І.Зезюн, А.Капська, М.Фіцула та інші. Проте недостатньо дослідженими лишаються проблеми патріотичного виховання, зокрема, учнівської молоді в умовах професійно-технічних навчальних закладів. Це зумовлює актуальність теми роботи.

Мета роботи розкрити особливості патріотичного виховання учнівської молоді в професійно-технічних навчальних закладах.

Об'єкт дослідження - процес виховання учнів в ПТНЗ.

Предмет дослідження -патріотичне виховання учнів ПТНЗ.

Завдання роботи:

1. З'ясувати стан дослідження проблеми національного виховання учнів в науково-методичній літературі.

2. Розкрити зміст, мету і завдання національного виховання.

3. Проаналізувати концепцію національно-патріотичного виховання молоді та структурні елементи програми національного виховання у ПТНЗ.

4. Визначити шляхи реалізації завдань напрямів національно-патріотичного виховання учнів в ПТНЗ.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу,2 розділів,висновку, списку основних термінів та списку використаних джерел (25 найменувань). Загальний обсяг роботи 34 сторінки з них основних текст 25 сторінок.

Розділ І. Теоретичні основи національного виховання учнів

1.1 Стан дослідження проблеми національного виховання учнів у науково-методичній літературі

Проблеми патріотичного виховання молоді знаходяться у фокусі досліджень філософської та психолого-педагогічної науки, їх вирішення нині потребує кардинальних змін у сфері підготовки майбутнього вчителя. Система патріотичного виховання в сучасних умовах передбачає формування і розвиток соціально значимих цінностей: громадянськості та патріотизму в освітньому процесі; масову патріотичну роботу, яка організовується й здійснюється державними структурами, суспільними рухами та організаціями; діяльність засобів масової інформації, наукових та інших організацій, творчих спілок, спрямовану на розгляд та висвітлення проблем патріотичного виховання, на формування та розвиток особистості громадянина та патріота Вітчизни.

Одним з напрямів національного виховання за В. Ягуповим є патріотичне виховання, яке є основою духовного розвитку особистості та полягає формуванні громадянина-патріота України, розумінні громадського обов'язку й готовності стати на захист Вітчизни [25]. Науковець В.Пустовий зазначає, що українські національні пріоритети у сфері національного виховання полягають у спрямуванні науки на вітчизняне виробництво, впровадження як власних, так і зарубіжних технологій в усі галузі виробничої й економічної діяльності, на поліпшення підготовки національних висококваліфікованих і конкурентоспроможних кадрів, випереджаючий характер теоретичних та прикладних досліджень. У галузі освіти й виховання це передусім впровадження нових національних технологій у навчання й виховання особистості учня - громадянина-патріота, здатного утверджувати себе й незалежність української держави у світовому просторі [7, с. 23]. Даний автор розглядає проблему національного виховання через призму економічних

процесів, що впливають на освітній процес. Особливість національного виховання полягає не тільки у розвитку розумових здібностей учнів ПТНЗ, а у формуванні активної життєвої ролі, небайдужої позиції до власної Батьківщини. Виховання почуття власної гідності, честі, людяності, прагненні до самовираження та самоствердженні особистості є основними завданнями у формуванні морально-патріотичних якостей учнівської молоді ПТНЗ.

В.Ягупов стверджує, що формування національної свідомості, самосвідомості та патріотизму у вихованців є метою національного виховання. Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу - любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім`я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю [25].

Науковець В.Пустовий визначає українські національні пріоритети у сфері національного виховання, які «полягають у спрямуванні науки на вітчизняне виробництво, впровадження як власних, так і зарубіжних технологій в усі галузі виробничої й економічної діяльності, на поліпшення підготовки національних висококваліфікованих і конкурентоспроможних кадрів, випереджаючий характер теоретичних та прикладних досліджень» [3, с. 23].

До особливостей національного виховання ми можемо віднести: родинне виховання на ідеях і засобах народного виховання, народної педагогіки. Першим інститутом соціального виховання є сім`я, яка виступає еталоном поведінки особистості в суспільстві як громадянина. Тому перші знання про патріотичне виховання індивід отримує беручи участь у родинних святах, обрядах, звичаях; - патріотичне виховання в початковій школі, яке стає початковою ланкою при формуванні патріотичного виховання у ПТНЗ; - патріотичне виховання на державному рівні - це розроблення концепцій та програм національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання, героїко-патріотичного виховання тощо.

Патріот - це перш за все всебічно розвинена особистість зі сформованим світоглядом і стійкою громадянською позицією. Щоб виховати почуття патріотизму в учнів професійно-технічних навчальних закладів, варто пам'ятати про складові особистості патріота - рис. 1.1.

Рис. 1.1. Складові особливості патріота

У процесі дослідження В. Дроговозом були виділені домінантні якості особистості-патріота:

- сформованість духовно-етичних якостей особистості (свідомої любові до Батьківщини, поваги до рідної мови, культури, звичаїв, традицій);

- сформованість історико-пізнавальних якостей особистості (знання своїх коренів та історії «малої Батьківщини», України, інших країн; прагнення до вироблення власної патріотичної позиції; знання законів України);

- сформованість професійно-діяльнісних якостей особистості (ставлення до праці як до служіння Батьківщині; розуміння національних інтересів України);

- сформованість психологічних якостей особистості (здатності і готовності до фізичних і психологічних випробувань зради Батьківщини);

- сформованість здатності до саморефлексії (здатності до самоаналізу власних вчинків з точки зору інтересів Батьківщини);

- сформованість громадянсько-діяльнісних якостей особистості (потреби в конкретних повсякденних справах на користь Батьківщини) [2, с. 9 ].

До засобів національного виховання відносять: рідну мову, родовід, рідну історію, краєзнавство, природу рідного краю, народну міфологію, фольклор, національне мистецтво, народний календар, національну символіку, народні прикмети і вірування, виховні традиції, національні традиції, звичаї та обряди.

О.Вишневський пов'язує розвиток національно виховання з проходженням трьох етапів розвитку:

- етап етнічного самоусвідомлення (формування у ранньому дитинстві культу рідної оселі, сім`ї, предків, рідного села, міста; педагогіка маминої пісні та казки);

- етап національно-політичного усвідомлення (усвідомлення себе у підлітковому віці як частини нації, відновлення історичної пам'яті та формування почуття національної гідності);

- етап громадсько-державного самоусвідомлення (передбачає формування правильного розуміння понять патріотизму й націоналізму, виховання поваги до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної толерантності) [6, c. 443].

Кінцевим результатом патріотичного виховання має бути самодіяльність, самостійність у розв'язанні моральних проблем, моральна саморегуляція та моральна зрілість, які проявляються у формуванні людини-громадянина - суб'єкта діяльності, вірного сина українського народу, спроможного і здатного зробити свідомий моральний вибір [10, с. 493].

Важливою особливістю патріотичного виховання є формування домінантних якостей особистості патріота. В. Дроговоз виділяє такі домінантні якості особистості-патріота:

- сформованість духовно-етичних якостей особистості (свідомої любові до Батьківщини, поваги до рідної мови, культури, звичаїв, традицій);

- сформованість історико-пізнавальних якостей особистості (знання своїх коренів та історії «малої Батьківщини», України, інших країн; прагнення до вироблення власної патріотичної позиції; знання законів України);

- сформованість професійно-діяльнісних якостей особистості (ставлення до праці як до служіння Батьківщині; розуміння національних інтересів України);

- сформованість психологічних якостей особистості (здатності і готовності до фізичних і психологічних випробувань зради Батьківщини);

- сформованість здатності до саморефлексії (здатності до самоаналізу власних вчинків з точки зору інтересів Батьківщини);

- сформованість громадянсько-діяльнісних якостей особистості (потреби в конкретних повсякденних справах на користь Батьківщини) [5, c. 9].

До принципів патріотичного виховання науковці відносять: укріплення єдності та цілісності держави; врахування у вихованні особливостей різних категорій населення; сприяння мирному розв'язанню міжетнічних конфліктів та протиріч; забезпечення рівноправ'я народів та національних меншин країни; поєднання у вихованні національного, громадянсько-патріотичного та загально людяного; формування у кожного нового покоління національної свідомості, відкритості до сприйняття цінностей інших народів та інші. [3, с. 63].

Моральні цінності учнів ПТНЗ мають бути покладені в основу їх патріотичного виховання, класифікація запропонована М.Боришевським, у якій він виділяє такі групи:

- моральні (доброта, справедливість, толерантність, щирість, взаємодопомога, власна гідність, відповідальність, принциповість та непримиренне ставлення до протилежних явищ дійсності);

- громадянські (патріотизм, уболівання за долю Батьківщини та готовність практичними справами її зміцнювати, усвідомлена потреба віддавати свої сили служінню співвітчизникам, вірність громадянському обов'язку, громадянська дисциплінованість, повага до державної мови);

- професійні, або діяльні сні (усвідомлення учнем своїх обов'язків щодо активного і творчого навчання у ПТНЗ як одна з найвищих моральних і патріотичних цінностей), що є своєрідною квінтесенцією таких цінностей, як шанобливе ставлення до національно-історичних традицій і звичаїв українського народу, традицій свого навчального закладу; повага до ритуалів і символів ПТНЗ; творче ставлення до обов'язків учнів; прагнення постійно вдосконалювати свої професійні знання, навички та вміння; готовність до усвідомленого виконання конституційного обов'язку щодо захисту України у лавах Збройних сил; виявлення поваги до керівників і товаришів; намагання зміцнювати духовну єдність учнівських колективів тощо;

- світоглядні (національна ідея, ідеали та цінності українців тощо);

- інтелектуальні (здатність мислити критично й самокритично, спроможність плекати об'єктивні оцінки, погляди на різні явища, на саму людину, сенс її життя - як запорука здатності до самостійного вибору);

- естетичні (розвиненість естетичних смаків, відчуття прекрасного, вміння відрізняти справжню красу від імітацій, вульгарності);

- валеологічні (відповідальне ставлення до свого фізичного і психічного здоров'я, здатність до фізичного і духовного самовдосконалення) [1].

Саме ці духовні цінності учнів ПТНЗ є важливими педагогічними категоріями, які визначають зміст і спрямованість патріотичного виховання. Отже, особливістю виховання патріотично-налаштованого учня ПТНЗ є формування широкого кола світогляду, активної життєвої позиції, зацікавленості у розбудові держави, високої духовно-моральної культури, що є основою культурного і соціального розвитку суспільства.

1.2 Зміст, мета і завдання національного виховання

Національно-патріотичне виховання є складовою загального процесу виховання юного покоління, головна мета якого - набуття соціального досвіду, формування в учнівської молоді громадянської та конституційної свідомості, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.

Зміст морального виховання в національній школі України включає формування національної самосвідомості, яке відбувається (за О. Вишневським) у три етапи:

І етап етнічного самоусвідомлення, що є основою, корінням патріотизму. Етнізація дитини починається з раннього періоду життя в сім'ї, з маминої колискової, бабусиної казки, з участі дитини у народних звичаях, обрядах, із народної пісні, причетності до народної творчості. У ранньому віці формується культ рідного дому, сім'ї, предків, рідного села, міста. Фундаментальне значення в процесі етнізації має рідна мова, якій до певного часу не повинні заважати інші мови.

ІІ етап національно-політичного усвідомлення припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як частини нації, своєї причетності до неї, формування почуття національної гідності.

ІІІ етап громадсько-державного самоусвідомлення. На цьому етапі формується правильне розуміння понять патріотизму і націоналізму, виховується турботливе ставлення до національно-культурних вартостей інших народів, прищеплюється почуття національної, расової, конфесійної приналежності [6]

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків.

Національне виховання має суспільний характер. Його складовими є сім'я, формальні та неформальні об'єднання, громадські організації, засоби масової інформації тощо. Однією з особливостей прояву патріотичного виховання є його складові.

Мета ПТНЗ полягає у вихованні почуття патріотичності, національної гордості, розуміння власних дій і життєвої позиції, осягненні сенсу життя та визначення свого місця у суспільстві, сприянні активній позиції, прагненні до милосердя, доброти, поваги, спонуканні до самовиховання та самовдосконалення.

В умовах суспільних трансформацій метою патріотичного виховання учнів професійно-технічного навчального закладу є підготовка їх до виконання сукупності ролей, необхідних для суспільного життя: громадянина (передбачає формування людини з активною громадянською позицією, почуття патріотизму, обов'язку і відповідальності перед суспільством); робітника (охоплює вміння і бажання творчо працювати за фахом, створювати нові матеріальні та духовні цінності); громадського діяча (означає активну участь особистості в громадському житті); сім'янина (набуття досвіду чоловіка, батька, дружини, матері); товариша (розуміння іншої людини, вміння увійти в становище, поступитися, поділитися, допомогти).

Джерелами патріотичного виховання є колискова пісня, мудре слово батька і матері, рідна оселя, славні традиції свого навчального закладу, міста чи села, де народився, героїчне минуле народу, життєдіяльність історичних постатей (політичних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва і культури), конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни. У арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне -- це включення кожної особистості в конкретну діяльність з метою примноження краси й добробуту своєї Вітчизни.

Фундаментальною базою для моделі національного виховання освітньої системи професійно-технічних навчальних закладів є система ціннісних орієнтацій, що включає загальнолюдські та національні цінності. Абсолютні (загальнолюдські) стосуються всіх людей і не залежать ні від національності, ні від віку, статі, тобто вони є універсальними. Це ідеали добра, справедливості, совісті, честі, мудрості тощо. Основні національні цінності - це українська ідея, народні звичаї і традиції, почуття національної гідності, повага до державних та національних символів, любов до рідної культури, мови тощо.

Метод виховання - це шлях досягнення поставленої мети, спосіб практичної діяльності педагога, який використовується для вироблення у вихованця якостей, заданих метою виховання. Патріотичне виховання доцільно здійснювати, використовуючи методи виховання за ознакою спрямованості. У структурі цієї класифікації методів виховання виокремлюють три основні групи. Перша група включає методи різностороннього впливу на свідомість, почуття і волю; друга передбачає організацію діяльності і формування досвіду суспільної поведінки, а третя - об'єднує методи, які виконують функції регулювання, корегування і стимулювання поведінки та діяльності вихованців.

Модель системи національно-патріотичного виховання учнівської молоді можна представити наступним чином - рис. 1.2.

Рис. 1.2. Модель системи національно-патріотичного виховання

Духовно-етичний напрям - це формування ціннісного ставлення учнів: до родини; до себе; до людей, що виявляється у моральній активності особистості, прояві відповідальності, чесності, гідності, совісті, толерантності, делікатності, тактовності; до малої батьківщини; до релігії.

Культурно-історичний напрям - це формування ціннісного ставлення учнів: до історії; до мистецтва; культурної спадщини рідного краю.

Громадянсько-правовий напрям - це формування ціннісного ставлення учнів: до суспільства і держави, що виявляється в усвідомленні особистості своїх прав і обов'язків, свідомому ставленні до законів та державної влади, готовності допомогти іншим; до національних символів; до праці.

Військово-патріотичний напрям - це формування ціннісного ставлення учнів: до свого фізичного, психічного «Я»; до свого народу, до Батьківщини, що виявляється у готовності відстояти її незалежність, служити їй і захищати.

Національне виховання передбачає постійний пошук нових ефективних форм і методів впливу на майбутніх громадян України, адже у цьому зацікавлена як держава так і громадські організації, всі, хто прагне відстояти незалежність України, примножити національні надбання та гідно представляти державу за її межами.

Мета патрiотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свiдомостi i почуттях особистостi патрiотичних цiнностей, переконань i поваги до культурного та iсторичного минулого України;

- виховання поваги до Конституцiї України, Законiв України, державної символiки;

- пiдвищення престижу вiйськової служби, а звiдси -- культивування ставлення до солдата як до захисника вiтчизни, героя;

- усвiдомлення взаємозв'язку мiж iндивiдуальною свободою, правами людини та її патрiотичною вiдповiдальнiстю;

- сприяння набуттю дiтьми та молоддю патрiотичного досвiду на основi готовностi до участi в процесах державотворення, умiння визначати форми та способи своєї участi в життєдiяльностi громадянського суспiльства, спiлкуватися з соцiальними iнститутами, органами влади, спроможностi дотримуватись законiв та захищати права людини, готовностi взяти на себе вiдповiдальнiсть, здатностi розв'язувати конфлiкти вiдповiдно до демократичних принципiв;

- формування толерантного ставлення до iнших народiв, культур i традицiй;

- утвердження гуманiстичної моральностi як базової основи громадянського суспiльства;

- культивування кращих рис української ментальностi -- працелюбностi, свободи, справедливостi, доброти, чесностi, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистостi до активної протидiї українофобству, аморальностi, сепаратизму, шовiнiзму, фашизму [3, с. 61].

Реалізація завдань напрямів національно-патріотичного виховання здійснюється практично на всіх уроках теоретичного навчання і в позаурочній діяльності.

Отже, патріотична особистість має активну життєву позицію у суспільстві, її думки спрямовані на розбудову держави, цікавиться історією рідного краю та дотримується українських традицій, готова на героїчні вчинки заради Батьківщини. Потрапляючи в умови нового соціального середовища, а саме до ПТНЗ, учень стає суб`єктом впливу факторів, які позначаються на його становленні. ПТНЗ виступає як певне соціальне середовище, середовище життєдіяльності, до якого пристосовується і в якому функціонує учень.Процес національного виховання має бути керований та системний з урахуванням як інтересів так і уподобань учнів.

Розділ ІІ. Реалізація національного виховання в умовах ПТНЗ

2.1 Аналіз концепції національно-патріотичного виховання молоді та структурних елементів програми національного виховання у ПТНЗ

Концепція національно-патріотичного виховання молоді містить: вступ, розділи: 1. Мета та завдання нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi; 2. Принципи патрiотичного виховання; 3. Шляхи реалiзацiї патрiотичного виховання дiтей та молодi

У вступі зазначається актуальність і важливість національно-патріотичного виховання молоді. Українська держава та її громадяни стають безпосереднiми учасниками процесiв, якi мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долi, долi своїх сусiдiв, подальшого свiтового порядку на планетi. Серед виховних напрямiв сьогоднi найбiльш актуальними виступають патрiотичне, громадянське виховання як стрижневi, основоположнi, що вiдповiдають як нагальним вимогам i викликам сучасностi, так i закладають пiдвалини для формування свiдомостi нинiшнiх i прийдешнiх поколiнь, якi розглядатимуть державу як запоруку власного особистiсного розвитку, що спирається на iдеї гуманiзму, соцiального добробуту, демократiї, свободи, толерантностi, виваженостi, вiдповiдальностi, здорового способу життя, готовностi до змiн.

Інтеграцiйнi процеси, що вiдбуваються в Українi, європоцентричнiсть, пробудження громадянської i громадської iнiцiативи, виникнення рiзних громадських рухiв, розповсюдження волонтерської дiяльностi, якi накладаються на технологiчну i комунiкативну глобалiзацiю, мiграцiйнi змiни всерединi суспiльства, iдентифiкацiйнi i реiдентифiкацiйнi процеси в особистiсному розвитку кожного українця, вiдбуваються на тлi сплеску iнтересу i прояву патрiотичних почуттiв i нових ставлень до iсторiї, культури, релiгiї, традицiй i звичаїв українського народу.Тому нинi, як нiколи, потрiбнi новi пiдходи i новi шляхи до виховання патрiотизму як почуття i як базової якостi особистостi. При цьому потрiбно враховувати, що Україна має древню i величну культуру та iсторiю, досвiд державницького життя, якi виступають потужним джерелом i мiцним пiдґрунтям виховання дiтей i молодi. Вони уже ввiйшли до освiтнього i загальновиховного простору, але нинiшнi суспiльнi процеси вимагають їх переосмислення, яке вiдкриває новi можливостi для освiтньої сфери.

В основу системи нацiонально-патрiотичного виховання покладено iдею розвитку української державностi як консолiдуючого чинника розвитку українського суспiльства та української полiтичної нацiї. Важливу роль у просвiтницькiй дiяльностi посiдає вiдновлення iсторичної пам'ятi про тривалi державницькi традицiї України.Особливого значення набуває ознайомлення з iсторiєю героїчної боротьби українського народу за державну незалежнiсть протягом свого iсторичного шляху ХХ-ХХІ столiттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революцiя на гранiтi, Помаранчева революцiя, Революцiя Гiдностi та iн. Важливим завданням є розгляд порiвняльно-iсторичних вiдомостей про переривання державностi в iнших європейських країнах, якi сьогоднi представленi потужними європейськими нацiями.

Ця Концепцiя виходить з iдеї об'єднання рiзних народiв, нацiональних та етнiчних груп, якi проживають на територiї України, довкола iдеї української державностi, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхнiй всебiчний соцiальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-якi форми дискримiнацiї, пiдтримуючи всi мови i культури, що зазнали такої дискримiнацiї в часи колонiальної залежностi України.

зробленого i здiйснення системних заходiв, спрямованих на посилення патрiотичного виховання дiтей та молодi -- формування нового українця, що дiє на основi нацiональних та європейських цiнностей:

- повага до нацiональних символiв (Герба, Прапора, Гiмну України);

- участь у громадсько-полiтичному життi країни;

- повага до прав людини;

- верховенство права;

- толерантне ставлення до цiнностей i переконань представникiв iншої культури, а також до регiональних та нацiонально-мовних особливостей;

- рiвнiсть всiх перед законом;

- готовнiсть захищати суверенiтет i територiальну цiлiснiсть України.

Вiдтак, враховуючи всi обставини, виникає гостра потреба у розробленнi концепцiї, яка б визначала нову стратегiю цiлеспрямованого i ефективного процесу виховання суб'єкта громадянського суспiльства, громадянина-патрiота України.

У Концепції визначено мету та завдання нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi: нацiонально-патрiотичне виховання дiтей та молодi -- це комплексна системна i цiлеспрямована дiяльнiсть органiв державної влади, громадських органiзацiй, сiм'ї, освiтнiх закладiв, iнших соцiальних iнститутiв щодо формування у молодого поколiння високої патрiотичної свiдомостi, почуття вiрностi, любовi до Батькiвщини, турботи про благо свого народу, готовностi до виконання громадянського i конституцiйного обов'язку iз захисту нацiональних iнтересiв, цiлiсностi, незалежностi України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соцiальної держави [19]. Найважливiшим прiоритетом нацiонально-патрiотичного виховання є формування цiннiсного ставлення особистостi до українського народу, Батькiвщини, держави, нацiї.

Наведено визначення патріотичного виховання: патрiотичне виховання -- складова нацiонального виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патрiота України, гуманiста i демократа, готового до виконання громадянських i конституцiйних обов'язкiв, до успадкування духовних i культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, змiцненню соцiально-економiчних, духовних, культурних основ розвитку українського суспiльства i держави.

Системна органiзацiя вiйсько-патрiотичного виховання молодi має бути спрямована на пiдготовку її до оволодiння вiйськовими професiями, формування психологiчної та фiзичної готовностi до служби в Збройних Силах, задоволення потреби пiдростаючого поколiння у постiйному вдосконаленнi своєї пiдготовки до захисту Вiтчизни.

Серед принципів патрiотичного виховання наводять [19]:

1. Загальнопедагогічні принципи: дитиноцентризм, природовiдповiднiсть, культуровiдповiднiсть, гуманiзм, врахування вiкових та iндивiдуальних особливостей.

2. Принципи, що вiдображають специфiку національного виховання:

- принцип нацiональної спрямованостi, що передбачає формування нацiональної самосвiдомостi, виховання любовi до рiдної землi, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всiх народiв, якi населяють Україну; здатностi зберiгати свою нацiональну iдентичнiсть, пишатися приналежнiстю до українського народу, брати участь у розбудовi та захистi своєї держави;

- принцип самоактивностi й саморегуляцiї забезпечує розвиток у вихованця суб'єктних характеристик; формує здатнiсть до критичностi й самокритичностi, до прийняття самостiйних рiшень; виробляє громадянську позицiю особистостi, почуття вiдповiдальностi за її реалiзацiю в дiях та вчинках;

- принцип полiкультурностi передбачає iнтегрованiсть української культури в європейський та свiтовий простiр, створення для цього необхiдних передумов: формування в дiтей та учнiвської молодi вiдкритостi, толерантного ставлення до вiдмiнних iдей, цiнностей, культури, мистецтва, вiрувань iнших народiв; здатностi диференцiювати спiльне i вiдмiнне в рiзних культурах, спроможностi сприймати українську культуру як невiд'ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип соцiальної вiдповiдностi обумовлює потребу узгодження змiсту i методiв патрiотичного виховання з реальною соцiальною ситуацiєю, в якiй органiзовується виховний процес, i має на метi виховання в дiтей i молодi готовностi до захисту вiтчизни та ефективного розв'язання життєвих проблем;

- принцип iсторичної i соцiальної пам'ятi спрямований на збереження духовно-моральної i культурно-iсторичної спадщини українцiв та вiдтворює її у реконструйованих i осучаснених формах i методах дiяльностi;

- принцип мiжпоколiнної наступностi, який зберiгає для нащадкiв зразки української культури, етнокультури народiв, що живуть в Українi.

В Концепції наведені шляхи реалiзацiї патрiотичного виховання дiтей та молодi [17]:

1. Удосконалення нормативно-правової бази патрiотичного виховання молодi:

- пiдготовка нормативно-правових документiв з питань нацiонально-патрiотичного виховання молодi, внесення вiдповiдних змiн до законодавства;

- розроблення державних i громадських заходiв з iнформацiйної безпеки, спрямованих на запобiгання негативним наслiдкам впливу iнформацiйної вiйни;

- розроблення порядку державного фiнансування заходiв, спрямованих i на нацiонально-патрiотичне виховання молодих людей;

- пiдготовка комплексної програми вiйськово-патрiотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалiзацiї з метою виховання здорового пiдростаючого поколiння, готового захищати нацiональнi iнтереси та територiальну цiлiснiсть України;

- вироблення науково-теоретичних i методичних засад патрiотичного виховання молодi: включення проблематики патрiотичного виховання молодi до дослiдницьких програм та планiв наукових i навчальних закладiв (через свiтову iсторiю можна показати, як державнiсть поновлювали iншi народи, зокрема чехи та поляки; через зарубiжну лiтературу показати, як цi народи утверджували свою iдентичнiсть; через дисциплiни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українцiв у науцi i технiцi, якими слiд пишатися тощо, бо тiльки цiлiсна i системна картина гарантуватиме осягнення мети Концепцiї);

- вивчення потреб молодi, зокрема шляхом проведення соцiологiчних дослiджень;

- забезпечення активної участi сiм'ї та родини в розвитку фiзичного i морального здорової, патрiотично налаштованої зростаючої особистостi.

2. Дiяльнiсть органiв державної влади та мiсцевого самоврядування у сферi нацiонально-патрiотичного виховання:

- проведення заходiв спрямованих на реалiзацiю патрiотичного виховання в закладах системи освiти, культури, спорту;

- пiдтримка та сприяння волонтерським проектам, iншої громадської дiяльностi та самоорганiзацiї українських громадян, спрямованої на заохочення молодi до благодiйних соцiальних, iнтелектуальних та творчих iнiцiатив i проектiв на благо України;

- створення умов для популяризацiї кращих здобуткiв нацiональної культурної i духовної спадщини, героїчного минулого i сучасного українського народу, пiдтримки професiйної й самодiяльної творчостi;

- активне залучення до патрiотичного виховання дiтей та молодi учасникiв бойових дiй на Сходi України, членiв сiмей Героїв Небесної Сотнi, бiйцiв АТО та їхнiх сiмей, дiячiв сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, якi виявляють активну громадянську i патрiотичну позицiю;

- залучення молодi до участi у збереженнi i пiдтримцi єдностi українського суспiльства, у громадському русi задля громадянського миру i злагоди;

- сприяння спортивнiй i фiзичнiй пiдготовцi, спрямованiй на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципiв нацiонально-патрiотичного виховання;

- налагодження спiвпрацi з вiйськовими формуваннями України як мотивацiя готовностi до вибору вiйськових професiй;

- сприяння роботi клубiв за мiсцем проживання, центрiв патрiотичного виховання та iнших громадських органiзацiй, якi здiйснюють патрiотичне виховання молодi;

- активiзацiя виховної роботи з дiтьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої вiйськово-патрiотичної гри «Сокiл» («Джура»);

- удосконалення пiдготовки та перепiдготовки кадрiв, якi займаються питаннями нацiонального i патрiотичного виховання дiтей та молодi в системi освiти, культури, спорту.

3. Спiвпраця органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування з громадянським суспiльством:

- активне залучення до нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi дитячих i молодiжних громадських органiзацiй (об'єднань), використання їхнього досвiду, потенцiалу, методiв роботи у вихованнi патрiотiв України;

- органiзацiйна та фiнансова пiдтримка на конкурснiй основi програм, проектiв громадських органiзацiй, спрямованих на нацiонально-патрiотичне виховання дiтей та молодi;

- долучення батькiвської громадськостi до популяризацiї кращого досвiду патрiотичного виховання;

- посилення громадського контролю за дiяльнiстю органiв виконавчої влади стосовно нацiонально-патрiотичного виховання молодi.

4. Інформацiйне забезпечення нацiонально -- патрiотичного виховання дiтей та молодi:

- органiзацiя у теле-, радiопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованiй пресi постiйно дiючих рубрик, що популяризують українську iсторiю, боротьбу українського народу за незалежнiсть, мову та культуру, досвiд роботи з нацiонально-патрiотичного виховання рiзних соцiальних iнституцiй; пiдтримка україномовних молодiжних засобiв масової iнформацiї;

- запобiгання пропагандi в засобах масової iнформацiї культу насильства, жорстокостi i бездуховностi, поширення порнографiї та iнших матерiалiв, що суперечать загальнолюдським та нацiональним духовним цiнностям, заперечують сувереннiсть Української держави;

- виробництво кiно -- i вiдеофiльмiв, пiдтримка видання науково-популярної, наукової, художньої лiтератури нацiонально-патрiотичного спрямування;

- пiдготовка iнформацiйної та науково-популярної лiтератури для батькiв з питань патрiотичного виховання дiтей та молодi у сiм'ї; висвiтлення в засобах масової iнформацiї кращого досвiду родинного виховання;

- здiйснення заходiв щодо розширення фактографiчної бази iсторичних подiй, публiкацiя розсекречених архiвних документiв, видання iсторичної науково-популярної лiтератури, довiдкових матерiалiв про здобутки України за роки незалежностi, книг патрiотичної спрямованостi.

Зазначається, що процес патрiотичного виховання дiтей i молодi повинен мати випереджувальний характер, вiдповiдати вiковим i сенситивним перiодам розвитку дитини та особистiсним характеристикам.

Етапи впровадження нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi.

На першому етапi (2015 р.) планується:

- створення нормативно-правового пiдґрунтя, iнформацiйно-методичного забезпечення для здiйснення нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi;

- створення Центру патрiотичного виховання у пiдпорядкуваннi Мiнiстерства освiти i науки України;

- створення iнформацiйного ресурсу, присвяченого цiй тематицi;

На другому етапi (2016-2017 рр.) передбачається:

- розроблення програм, навчально-методичних посiбникiв з предметiв гуманiтарно-соцiального спрямування для дошкiльних, загальноосвiтнiх, позашкiльних та вищих освiтнiх закладiв, спрямованих на патрiотичне виховання дiтей та молодi;

- пiдготовка та видання науково-методичних посiбникiв i методичних рекомендацiй з органiзацiї виховних заходiв, роботи клубiв, центрiв патрiотичного виховання тощо;

На третьому етапi (2018-2019 рр.) забезпечується:

- проведення монiторингу системи патрiотичного виховання дiтей та молодi за допомогою соцiологiчних опитувань, анкетування, психологiчного тестування;

- проведення науково-методичних конференцiй, створення банку передового педагогiчного досвiду на iнформацiйному веб-ресурсi;

- аналiз здобутого, встановлення досягнень i викликiв, корекцiя навчально-виховних впливiв з урахуванням результатiв монiторингу.

Очiкуванi результати:

У результатi впровадження системи нацiонально-патрiотичного виховання очiкується:

- забезпечення у молодого поколiння розвинутої патрiотичної свiдомостi i вiдповiдальностi, почуття вiрностi, любовi до Батькiвщини, турботи про спiльне благо, збереження та шанування нацiональної пам'ятi;

- зацiкавленiсть молодi щодо служби у Збройних силах України, готовнiсть до захисту України та виконання громадянського i конституцiйного обов'язку iз захисту нацiональних iнтересiв, цiлiсностi, незалежностi України, з метою становлення її як правової, демократичної, соцiальної держави;

- збереження стабiльностi в суспiльствi, соцiальному та економiчному розвитку країни, змiцнення її обороноздатностi та безпеки;

- створення ефективної виховної системи нацiонально-патрiотичного виховання молодi;

- консолiдацiя зусиль суспiльних iнституцiй у справi виховання пiдростаючого поколiння.

Необхiдною умовою втiлення Концепцiї в практику є широке обговорення її положень i завдань, проведення конференцiй, круглих столiв, семiнарiв, що будуть актуалiзувати порушенi цiєю Концепцiєю питання i завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходiв з їх реалiзацiї.

2.2 Шляхи реалізації завдань напрямів національно-патріотичного виховання

Шляхами реалізації завдань напрямів національно-патріотичного виховання:

1. Духовно-етичний: родинне виховання; утвердження моральності; формування толерантного ставлення до людей, інших поглядів і переконань; виховання любові до рідної мови.

2. Культурно-історичний: краєзнавча робота; ознайомлення з народними звичаями та традиціями; вшанування памяті видатних діячів науки, культури і мистецтва; робота гуртків.

3. Громадянсько-правовий: вивчення та використання державної символіки країни; співпраця із правоохоронними органами, юстицією, громаджяськими організаціями, органами місцевого самоврядування; волонтерські справи, діяльність органів учнівського самоврядування, профорієнтаційні заходи.

4. Військово-патріотичний: формування здорового способу життя, створення осередків патріотичної гри, змагання з прикладних видів спорту, робота музеїв, екскурсії, зустрічі з учасниками бойових дій.

Необхідно звертати увагу на посилення актуалізації та підвищення мотивації вивчення учнями дисциплін гуманітарного блоку: історії України, української мови та літератури, краєзнавства, художньої культури. Саме ці предмети сприяють формуванню в молоді цілісного розуміння таких засадничих принципів патріотичного виховання, як відданість рідній Вітчизні, гордість за її соціокультурні та історичні здобутки.

Мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що зв'язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле. Коли зникає народна мова, - народу немає більше. Рідна мова - кров національної культури, її титульна сторінка.

Твори української літератури є надзвичайно ефективним засобом патріотичного виховання учнів ПТНЗ. На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ.

Важко переоцінити значення предметів гуманітарного циклу в морально-політичній та психологічній підготовці майбутніх захисників Батьківщини.

У зв'язку з ситуацією в країні значно зростає роль військової підготовки у стінах навчального закладу, який безпосередньо (і в більшості випадків - раз у житті) дає юнакові знання і вміння, пов'язані з його майбутньою військовою діяльністю.

Набуті в закладах освіти військові знання та навички визначатимуть рівень спроможності виконання конституційного обов'язку громадянином України щодо захисту Вітчизни. На сьогодні навчальні заклади є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків (незалежно від того, будуть вони призвані на строкову військову службу чи ні в мирний час) до захисту Вітчизни. В цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета «Захист Вітчизни» як складової частини військово-патріотичного виховання, спрямованої на підготовку юнаків у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності.

На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти сучасною військовою технікою і зброєю, засобами захисту від зброї масового ураження. В процесі вивчення цих предметів учні ознайомлюються з впливом науково-технічної революції на розвиток військової техніки, розв'язують завдання, в змісті яких відображена військова тематика.

Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби мають уроки фізкультури. На заняттях із фізичної культури формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів.З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах професійно-технічних навчальних закладах доречно проводити:

- лекції, бесіди («Я - громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам'яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша вітчизна -Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов'язки», «Патріотизм - нагальна потреба України», «Моя земля - земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи», тощо);

- семінари, «круглі столи», конференції («У пам'яті світ врятований», «Утверджувати ідеали культури миру - служити миру», «Люблю я свій народ - ціную його звичаї»);

- уроки пам'яті («Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім'я героя війни»);

- організовувати екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи по місцях бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів та гуртків патріотичного спрямування;

- акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

- години спілкування («Я - громадянин і патріот держави», «Я -українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);

- залучати молодіжні громадські організації до соціального становлення підлітків, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;

- налагодити співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури і освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;

- сприяти створенню військово-патріотичних об'єднань, клубів та гуртків за інтересами, молодіжних та дитячих центрів творчості, фізкультурно-спортивних та туристських клубів і підтримки їх роботи;

- заходи, які виховують любов до української мови - «Свято рідної мови», «Шевченківське слово», «Тиждень української мови»; конкурс на кращу розповідь української народної казки, вечір українських загадок, прислів'їв, легенд;

- форми роботи, пов'язані з вивченням історії рідного краю і народу (історичне краєзнавство) - відвідування місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів, влаштування виставок, складання історії свого роду, участь у роботі гуртків, оформлення кімнат народознавства, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;

- форми і методи військово-патріотичного виховання - патріотичні клуби, фестивалі патріотичної пісні, святкування Дня Перемоги, Дня збройних Сил України, Дня козацтва, участь у військово-спортивних іграх на місцевості;

- участь у «Вахті пам'яті», в акції «Громадянин»;

- виховання бережливого ставлення до природи - конкурс на кращий плакат «Бережи довкілля», екологічні екскурсії, свята;

- форми і методи виховання правосвідомості - вивчення Конституції України, зустрічі з депутатами, працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто дотримуватись букви закону?», «Що значить бути патріотом?», захист рефератів з тем «Найважливіші функції Української держави», «Свобода та особиста недоторканість громадян»;

- виховання засобами праці - соціально-проектна діяльність, аукціони, ярмарки, розширення зеленої зони біля школи, впорядкування та догляд за подвір'ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя» та ін.;

- оформлення куточків державної символіки, де учні мають змогу ознайомитися з державними символами України - Гербом, Гімном, Прапором, постійне виховання в учнів поваги до державних символів, розвиток в них свідомості справжніх громадян і патріотів своєї країни;

- розпочинати заходи з виносу Державного прапора України прапороносною групою, на урочистих лінійках повинен звучати державний Гімн України.

Велика роль у процесі формування патріотизму у молодого покоління належить також бібліотекам навчальних закладів.

В бібліотеці повинні бути оформлені розгорнуті експозиції та книжково-ілюстративні виставки: «Якою є історія української Конституції», «Моя Земля - це незалежна Україна», «Незалежність держави і права молоді», «Майбутнє твоє, Україно!»; стенди «Україна незалежна: сторінки історії»; проводитися уроки державності: «Державні символи України», «Символіка нашого краю»; історико-патріотичні години «Сторінками історії»; уроки історичної пам'яті «Історія української державності»; дискусії: «Яким я бачу майбутнє своєї держави?», «Жити за законами держави»; вечори запитань та відповідей: «Хто ми, чиї сини, яких батьків, ким, за що закуті?», «Вони загинули в боротьбі за Українську державу» та ін.

Форми виховної роботи: інформаційно-масові (дискусії, диспут, конференції, вікторини, вечори, створення книг, альманахів тощо). Діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади). Інтегративні (клуби, гуртки, фестивалі). Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти тощо). Наочні (музеї навчального закладу, кімнати бойової слави, виставки учнівської творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

Висновки

Національно-патріотичне виховання учнівської молоді у системі професійно-технічної освіти - важлива і відповідальна справа кожного педагога, який просто зобов'язаний прищеплювати своїм вихованцям любов до Батьківщини, рідної мови, повагу до її державних символів, звичаїв, традицій. Тому сьогодні національно-патріотичному вихованню приділяється особлива увага з боку освіти, громадськості, соціальних партнерів.

Мета ПТНЗ полягає у вихованні почуття патріотичності, національної гордості, розуміння власних дій і життєвої позиції, осягненні сенсу життя та визначення свого місця у суспільстві, сприянні активній позиції, прагненні до милосердя, доброти, поваги, спонуканні до самовиховання та самовдосконалення.

Отже, громадянські риси можуть формуватися у професійно-технічних навчальних закладах, які виступають соціокультурним середовищем, яке в майбутньому формуватиме особистість українського громадянина. Патріотично-вихований учень ПТНЗ - це особистість з широким світоглядом, активною життєвою позицією, патріотичною свідомістю, зацікавлений у зміцненні та захисті держави, який сумлінно виконує обов'язки як учня, так і законослухняного громадянина своєї країни. Таким чином, важливішими напрямами національного виховання в професійно-технічному навчальному закладі є: визнання свободи мислення, права студентів на власну думку, політичні та життєві позиції; визнання пріоритету самовиховання студентів спрямованої на розвиток власного потенціалу та включення кожної особистості в конкретну діяльність з метою примноження краси й добробуту своєї Вітчизни.

...