Види навчання у вищій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І, І, МЕЧНИКОВА

Кафедра Педагогіки

Реферат

Нат тему: « Види навчання у вищій школі»

Студентки

Хмельницької В.

Одеса 2016



Зміст

Вступ

1. Пояснювально - ілюстративний метод навчання

2. Проблемне навчання

3. Програмне навчання

4. Традиційне навчання

5. Дистанційне навчання

Висновок

Список використаної літератури

1. 

Вступ

У різні епохи формувалися свої погляди на завдання і характер навчання,що визначали навчальний процес, специфічний для суспільства, конкретних умов його життя, тенденції у теорії та практиці навчання.

Так, у середні віки склався догматичний вид навчання. Суть навчання вбачали у механічному заучуванні учнями догматів Святого Письма. Від учнів вимагали лише відтворення навчального матеріалу, нікого не цікавило, чи розуміють вони те, що заучують. Така система не сприяла їх розумовому розвиткові, не пробуджувала зацікавленності до знань.

Будь-яка діяльність складається з трьох частин:

-Орієнтовно-мотиваційної;

-Операційно-виконавчої;

-Рефлексивно-оціночної.

Відсутність першої частини перетворює діяльність у хаотичне скупчення окремих дій без ясної і усвідомленої мети, коли людина не бачить особистого сенсу в здійснюваних діях, не сприймає їх як значущі, важливі, необхідні для себе. Відсутність же третьої частини також приводить до втрати мети діяльності, оскільки у людини не сформована при цьому здатність оцінити своє поетапне просування до бажаного результату, можливість його досягнення, перспективи і наслідки своєї поведінки в подальшому. Успішність діяльності, можливість її коректувати, розвиток своїх творчих здібностей і самовдосконалення в цілому стають вельми скрутними за відсутності або невисокому рівні сформованості рефлексії.

Тому навчальна діяльність, як і будь-яка інша, повинна обов'язково містити всі три зазначених компонента і найважливіше завдання освіти - навчити студентів будувати свою діяльність як повноцінну, розумну, в якій всі три частини збалансовані, досить розгорнуті, усвідомлені і повністю здійснені. При цьому мається на увазі, що всі дії, в тому числі контроль і оцінку, здійснює сам учень.

Формування навчальної діяльності, як способу активного добування знань, є одним з напрямків розвитку особистості учня. Специфіка цього способу полягає в послідовної і цілеспрямованої відпрацювання активності самих студентів (розуміння навчальної задачі, оволодіння способами активних перетворень об'єкта засвоєння, оволодіння способами самоконтролю). На цій основі постає завдання формування все більшої самостійності переходу учнів від виконання одного компонента навчальної діяльності до інших, тобто формування способів самоорганізації діяльності.



1. Пояснювально - ілюстративний метод навчання

Пояснювально-ілюстративне навчання забезпечує сприймання учнями навчальної інформації з одночасним її узагальненням, засвоєнням понять, законів, теорій. Мета практичних вправ -- поглиблення знань, формування, закріплення знань, умінь і навичок, застосування їх у нових ситуаціях.

Вони передбачають і самоконтроль ефективності засвоєння знань, умінь і навичок, повторення вивченого. Цей вид навчання орієнтує на репродуктивне засвоєння знань, умінь і навичок. Він забезпечує всебічне та міцне засвоєння навчальної інформації й оволодіння способами практичної діяльності. Найефективніший цей вид навчання у тому разі, коли зміст навчального матеріалу має переважно інформативний характер, є описом способів практичних дій і надто складний для того, щоб учні здійснювали самостійний пошук знань, є принципово новим, через що в учнів відсутні опорні знання для вирішення проблемних ситуацій.

Пояснювально-ілюстративне навчання забезпечує: швидке засвоєння навчальної інформації, формування знань, умінь і навичок, що унеможливлює прогалини в знаннях, особливо у слабковстигаючих учнів;

колективний характер засвоєння знань дає змогу виявити типові помилки й орієнтувати школярів на їх усунення. Однак воно не передбачає самостійного пошуку учнями у процесі оволодіння знаннями, не сприяє підготовці людей із творчим мисленням, здатних самостійно вирішувати творчі пізнавальні завдання.

Основна мета такого виду навчання - передавання-засвоєння знань і застосування їх на практиці. Іноді його називають пасивно-споглядальним. Педагог прагне викласти навчальний матеріал із застосуванням наочних та ілюстративних матеріалів, а також забезпечити його засвоєння на рівні відтворення й застосування для розв'язання практичних завдань.

Пояснювально-ілюстративний вид навчання зумовлений вищим рівнем суспільно-виробничих відносин, йому притаманні такі особливості: викладач повідомляє студентам певний обсяг знань, пояснює сутність явищ, процесів, законів, правил та ін. з використанням ілюстративного матеріалу; студенти мають свідомо засвоїти пропоновану частку знань і відтворити її на рівні глибокого розуміння, застосувати знання на практиці в різноманітних видах.

Пояснювально-ілюстративний вид навчання впродовж двох останніх століть панував на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв раціональному підходу до оволодіння значним обсягом усталених знань, розвитку логічного мислення та оперативної пам'яті. Однак загалом цей вид навчання стояв на заваді залучення студентів в активну самостійну пізнавальну діяльність і розвитку інтелектуальних можливостей особистості, оволодіння методами самостійного пізнання

2. Проблемне навчання

Проблемне навчання передбачає послідовне й цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні розв'язують під керівництвом учителя й активно засвоюють нові знання. Використання теоретичних та експериментальних завдань само по собі ще не робить навчання проблемним. Все залежить від того, наскільки вчителеві вдається надати цим завданням проблемного характеру і поєднувати проблемний підхід з іншими методичними підходами.

Завдання стає пізнавальною проблемою, якщо воно потребує роздумів над проблемою, викликає в учнів пізнавальний інтерес, спирається на попередній досвід і знання за принципом апперцепції.

У дидактиці проблеми класифікують за галуззю і місцем виникнення, за роллю в пізнавальному процесі, за способом їх вирішення.

За галуззю і місцем виникнення розрізняють такі навчальні проблеми:

1) предметна -- виникає в межах одного предмета і розв'язується засобами і методами цього предмета;

2) міжпредметні -- виникають у навчальному процесі в результаті міжпредметних зв'язків і зв'язку навчання з життям; вирішуються методами різних предметів;

3) урочні -- умовно їх можна назвати навчальними, виникають безпосередньо під час уроку; вирішуються колективно або індивідуально під керівництвом учителя;

4) позаурочні -- виникають у процесі виконання домашніх завдань, у позакласній роботі, в життєвому досвіді учнів; вирішуються переважно індивідуально, в окремих випадках -- у класі, в колективі.

Залежно від ролі в навчальному процесі проблеми поділяють на:

1) основні -- на початку уроку вчитель ставить основну проблему уроку (тему), яка активізує пізнавальну діяльність учнів щодо всього матеріалу уроку. Нерідко це єдина проблема, розв'язання якої забезпечує успішне вивчення всієї теми;

2) допоміжні -- основна проблема інколи непосильна для самостійного розв'язання, тому вчитель ділить матеріал на частини і ставить допоміжні проблеми. Це дає змогу не лише поетапно вирішувати проблему, а й формує самостійність.

Щодо способів розв'язання виділяють такі проблеми:

1) фронтальна -- проблема, яку ставлять перед усім класом і вирішують зусиллями всіх учнів;

2) групова -- вирішується окремою групою учнів. Групи можуть розв'язувати одну загальну або кожна свою окрему проблему;

3) індивідуальна -- проблема, яку ставить сам учень або вчитель, але, як правило, вирішує учень самостійно.

Важливий компонент проблемного навчання -- проблемна ситуація, тобто ситуація, для оволодіння якою учень або колектив мають знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій.

Проблемні ситуації створюють різними способами.Зіткненням учнів з життєвими явищами, фактами, які потребують теоретичного обґрунтування. Зіткнення із зовнішніми невідповідностями між явищами викликає в учнів бажання пояснити їх, спонукає до активного засвоєння нових знань. Це положення добре розкривається на уроці фізики під час вивчення поверхневого натягу рідини. Поклавши лезо на поверхню води в склянці, учні помічають, що воно не тоне, а у відрі з водою вже не втримується на поверхні. Демонстрування подібних дослідів як прийому створення проблемної ситуації може бути використане і в інших випадках.

Використанням навчальних і життєвих ситуацій. Такі ситуації виникають під час виконання учнями практичних завдань у школі, вдома, в навчальній майстерні, на пришкільній ділянці, під час спостереження за природою та ін. У цих випадках учні самостійно доходять висновків, які пробуджують у них інтерес до теоретичного обґрунтування виконаних практичних завдань (наприклад, завдань, пов'язаних з паралельним, послідовним відгалуженням електропроводів).

Вдало створена проблемна ситуація є важливою ланкою наступного засвоєння учнями знань проблемним шляхом, що складається з таких етапів:

1)створення проблемної ситуації;

2) її аналіз і формулювання проблеми;

3)висунення гіпотез;

4) перевірка найважливіших гіпотез.

Під час розв'язання проблемного питання передбачено пошук різних варіантів відповіді, заздалегідь готова відповідь -- неприйнятна. Приклади проблемних питань: "Чому цвях тоне, а корабель, зроблений з металу, ні?", "Що в природі змінює колір?"

Проблемна задача - це навчально-пізнавальна задача, що зумовлює прагнення до самостійного пошуку способів її розв'язання. Приклад проблемної задачі: "Які необхідно зробити дії, щоб рівняння 2+5x3 = 21 було правильним?"

Проблемна ситуація в процесі навчання передбачає, що суб'єкт (студент) хоче розв'язати важкі для себе завдання, але йому не вистачає даних, і він повинен сам їх шукати. Така ситуація характеризує психологічний стан студента, що виникає в процесі виконання навчального завдання, стимулюючи до пошуку нових знань і способів діяльності.

Проблемна ситуація містить три компоненти:

а) необхідність виконання такої дії, під час якої з'являється пізнавальна потреба в новому ракурсі, знанні чи способі дії;

б) невідоме, яке потрібно розкрити в ситуації, що виникла;

в) можливості студентів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і відкритті "таємниці" невідомого. Не занадто важкі, середні за рівнем складності завдання не створюють проблемної ситуації. Приклад проблемної ситуації: "Складіть із 6 сірників 4 рівносторонні трикутники зі сторонами, які дорівнюють розмірам одного сірника".

Аналіз проблемної ситуації, виявлення її зв'язків, відносин, які закріплені у мові, постають у вигляді завдань. Процес засвоєння й розуміння знань не є можливим без постановки та розв'язання завдань. Навіть читаючи текст, слухаючи педагога, учням (студентам) доводиться розв'язувати ті чи інші завдання. Сформульоване завдання створює зовнішні умови для усвідомлення проблемної ситуації. Мислення починається з проблемної ситуації, з її усвідомлення й прийняття.

Щоб пробудити ситуацію розумової активності під час читання тексту, потрібно його "побачити" як систему завдань, систему прихованих проблемних ситуацій. Слухання готового пояснення також потрібно сприймати як послідовність завдань. Сіуденти, які "бачать" завдання й відображені в них проблемні ситуації в тексті, викладі, сприймають подану інформацію як відповіді на запитання, які в них виникли під час сприйняття тексту. Ці питання містять механізм їхньої розумової активності, тому засвоєння навіть "готових" завдань є для них ефективним і щодо функціональності цих знань, тобто засвоєння й розвиток (перетворення знань і дій щодо оволодіння ними в психічні новоутворення) відбувається в таких студентів одночасно.

Проблемними завданнями можуть бути запитання, навчальні задачі, практичні ситуації. Ту саму проблемну ситуацію можуть зумовити різні типи завдань. Саме по собі проблемне завдання не є проблемною ситуацією. Воно може зумовити проблемну ситуацію тільки за певних умов. Такий вид навчання: знання самоорганізація програмний навчання

¦ стимулює виявлення активності, ініціативи, самостійності й творчості в у студентів;

¦ розвиває інтуїцію й дискурсивне ("проникнення в суть"), конвергенційне ("відкриття") і дивергенцій-не ("створення") мислення;

¦ учить мистецтва розв'язувати різні наукові й практичні проблеми, досвіду творчого розв'язання теоретичних і практичних завдань.

Труднощі організації проблемного навчання пов'язані зі значною затратою часу для постановки і розв'язання проблем, створення проблемної ситуації й надання можливості її самостійного розв'язання кожному учневі, студенту. Цей вид навчання містить природний процес поділу студентів на самостійних і несамостійних.

3. Програмне навчання

Програмоване навчання -- один із різновидів репродуктивного підходу до навчання. Передбачає використання спеціальних навчаючих програм.

Такою програмою е письмовий виклад певної інформації, що міститься в системі взаємопов'язаних ступенів, яка забезпечує здійснення зворотного зв'язку. Іншими словами, під терміном «програмоване навчання» розуміють передусім особливу, цілеспрямовану організацію навчального процесу. Воно ґрунтується на наявності точно окресленого обсягу знань, умінь і навичок, які слід засвоїти, і його розчленуванні на малі дози (порції, кадри), на сприйманні цих доз у строгій логічній послідовності.

Засвоєння обсягу інформації в дозі повинно активно готувати учнів до сприйняття наступної дози. Засвоєння кожної дози інформації має відбуватися відповідно до пізнавальних можливостей учня, самоконтролю за процесом засвоєння інформації.

Для реалізації програмованого навчання використовують спеціальні програмовані підручники і навчальні машини. Матеріал у підручнику може бути викладено в лінійній або розгалуженій системах. За лінійної системи викладу матеріалу в підручнику передбачається поділ навчальної інформації на малі дози, не складні для засвоєння. Кожна доза розрахована на активне реагування учня, а програма містить підказки, натяки або вказівки, які полегшують пошук правильної відповіді. За будь-якої відповіді учень дізнається, правильна вона чи ні; за неправильної відповіді він мислить, шукає правильну або переходить до іншої дози. Лінійна програма унеможливлює помилки і приносить задоволення від успіхів. Усі учні засвоюють той самий навчальний матеріал, але в різному темпі.

Позитивним у програмованому навчанні є: а) виокремлення головного, істотного в навчальному матеріалі; б) забезпечення оперативного контролю за процесом засвоєння знань; в) логічна послідовність у засвоєнні знань, що дає змогу працювати в оптимальному темпі й здійснювати самоконтроль, індивідуалізувати навчання.

Водночас програмоване навчання може звести роль учителя до інструктора, збіднює можливості розвитку творчості учнів.

4. Традиційне навчання

Цей вид навчання є самим (на сьогоднішній день) поширеним і являє собою навчання знанням, умінням і навичкам за схемою: вивчення нового - закріплення - контроль - оцінка. Цей вид навчання володіє цілим поряд недоліків, які будуть розглянуті нижче в порівнянні з двома іншими видами навчання. В даний час традиційне навчання поступово витісняється іншими видами навчання, тому що визначаються інші вимоги до особистості і процесу її розвитку в вузі. Їх суть в тому, що колишня освітня парадигма, заснована на думці, що можна визначити достатній для успішної життєдіяльності запас знань і передавати його студенту, себе вичерпала.

По-перше, збільшення наукових знань не може обійти і вищі навчальні заклади, проектуючи на утримання навчальних дисциплін. По-друге, викладач, зберігаючи орієнтацію на передачу, а не на самостійне освоєння необхідних студенту знань, підвищують вимоги до обсягу засвоєних ним знань. По-третє, спроби викладачів, школи передбачити різні варіанти жізнеопределенія учнів і забезпечити їх необхідним запасом знань також ведуть до збільшення і ускладнення навчального матеріалу. В умовах сьогоднішнього дня необхідно від інформаційної орієнтації перейти до особистісної і подолати велику інертність традиційного навчання в викладаються дисциплінах. Цьому і служать розвиваюче і дистанційне (відповідно) навчання.

Сучасна педагогічна дійсність свідчить, що традиційне навчання не є спроможним задовольнити збільшені вимоги до підготовки майбутнього вчителя, оскільки не створює умов для формування вмінь та навичок самостійної пізнавальної діяльності, не сприяє розвитку творчих здібностей. Це зумовлює ряд протиріч між наявним рівнем готовності спеціаліста до професійної діяльності та сучасними вимогами до його підготовки, між потребою студента у самовираженні та здатністю освіти задовольнити дану потребу. Тому виникає необхідність пошуку інших підходів до організації процесу навчання майбутнього вчителя, які сприяли б появі нового рівня якості навчання за рахунок активізації пізнавальної діяльності. У зв'язку з цим виправданим є інтерес до інтерактивного навчання, що якнайкраще сприяє досягненню поставленої мети завдяки активному характеру педагогічної взаємодії між викладачем та студентами.

Технологія традиційного навчання

Визначальними ознаками традиційної класно-урочної технології є:

· учні приблизно одного віку та рівня підготовки складають клас, який зберігає в основному постійний склад на весь період шкільного навчання;

· клас працю є за єдиним річним планом і програмою відповідно до розкладу. Внаслідок цього діти повинні приходити в школу в одну і ту саму пору року і в заздалегідь визначені години дня;

· основною одиницею навчання є урок;

· урок, як правило, присвячений одному навчальному предмету, темі, внаслідок чого учні класу працюють над одним і тим же матеріалом;

· роботою учнів на уроці керує вчитель: він оцінює результати навчання з основного предмета, рівень навченості кожного учня окремо і наприкінці року приймає рішення про переведення учнів до наступного класу;

· навчальні книги (підручники) використовуються, в основному, для домашньої роботи.

Навчальний рік, навчальний день, розклад уроків, навчальні канікули, перерви між уроками - атрибути класно-урочної системи.

Цілі і завдання традиційного навчання:

· формування системи знань, оволодіння основами наук;

· формування основ наукового світогляду;

· всебічний і гармонійний розвиток кожного учня.

Особливості методики

Традиційна технологія є насамперед авторитарною педагогікою вимог; навчання дуже слабо пов'язане із внутрішнім життям учня, з його різноманітними запитами і потребами, відсутні умови для прояву індивідуальних здібностей, творчих проявів особистості.

Авторитаризм процесу навчання проявляється в:

· регламентації діяльності, примусовості навчальних процедур;

· централізації контролю;

· орієнтації на середнього учня.

Позиція учня: учень - підпорядкований об'єкт навчальних впливів.

Позиція вчителя: вчитель - командир, єдина ініціативна особа.

Методи засвоєння знань грунтуються на:

· повідомленні готових знань;

· навчання за зразком;

· індуктивної логіки від окремого до загального;

· механічної пам'яті;

· вербальному викладі;

· репродуктивному відтворенні.

5. Дистанційне навчання

Дистанційна форма навчання (ДН) - це отримання освітніх послуг без відвідин Вузу, за допомогою сучасних інформаційно-освітніх технологій і систем телекомунікації, таких як електронна пошта, телебачення і INTERNET. Дистанційне навчання можна використовувати у вищій школі, а також для підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців. Враховуючи територіальні особливості і зростаючі потреби якісної освіти в регіонах, дистанційне навчання в найшвидшому часі займе міцне місце на ринку освітніх послуг.

Дистанційне навчання дозволяє отримати університетський диплом всім, хто з тих чи інших причин не може вчитися очний. Дистанційна освіта відкриває великі можливості для студентів-інвалідів. Сучасні інформаційні освітні технології дозволяють вчитися незрячим, глухим і страждаючим захворюваннями опорно-рухового апарату.

Отримавши навчальні матеріали в електронному та / або друкованому вигляді з використанням телекомунікаційних мереж, студент може опановувати знаннями вдома, на робочому місці, або в спеціальному комп'ютерному класі в будь-якій точці.

Комп'ютерні системи можуть проекзаменувати, виявити помилки, дати необхідні рекомендації, здійснити практичне тренування, відкрити доступ до електронних бібліотек, за лічені секунди знайти потрібну цитату, абзац, параграф або розділ книги, виділити в ній головне. Навчальні курси супроводжуються ігровими ситуаціями, забезпечені термінологічним словником і відкривають доступ до основних вітчизняним та міжнародних баз даних і знань на будь-якій відстані і в будь-який час.

Враховуються індивідуальні здібності, потреби, темперамент і зайнятість студента. Він може вивчати учбові курси в будь-якій послідовності, швидше або повільніше. Все це робить дистанційне навчання якісніше, доступніше і дешевше традиційного.

Лекції ДО, на відміну від традиційних аудиторних, виключають живе спілкування з викладачем. Проте, мають і ряд переваг. Для запису лекцій використовуються дискети і CD-ROM - диски і т.д. Використання новітніх інформаційних технологій (гіпертексту, мультимедіа, ГІС-технологій, віртуальної реальності та ін) робить лекції виразними і наочними. Для створення лекцій можна використовувати всі можливості кінематографа: режисуру, сценарій, артистів і т.д. Такі лекції можна слухати в будь-який час і на будь-якій відстані. Крім того, не потрібно конспектувати матеріал.

Консультації ДО є однією з форм керівництва роботою учнів і надання їм допомоги в самостійному вивченні дисципліни. Використовується телефон і електронна пошта. Консультації допомагають педагогові оцінити особисті якості учня: інтелект, увага, пам'ять, уяву і мислення.

Лабораторні роботи ДО призначені для практичного засвоєння матеріалу. У традиційній освітній системі лабораторні роботи вимагають: спеціального устаткування, макетів, імітаторів, тренажерів, хімічних реактивів і т.д. Можливості ДО надалі можуть істотно спростити завдання проведення лабораторного практикуму за рахунок використання мультимедіа-технологій, ГІС [1]-технологій, імітаційного моделювання і т.д. Віртуальна реальність дозволить продемонструвати учнем явища, які в звичайних умовах показати дуже складно або взагалі неможливо.

Контрольні роботи ДО - це перевірка результатів теоретичного і практичного засвоєння учнем навчального матеріалу.



Висновок

Освіта - частина процесу формування особистості. За допомогою цього процесу суспільство передає знання, навички від однієї людини іншою. У процесі навчання студенту нав'язуються певні культурні цінності; процес навчання направлений на соціалізацію особистості, але іноді навчання конфліктує з істинними інтересами учня.

Загальній характеристиці форм навчання та більш докладного розгляду найбільш привабливого і безконфліктного (за формою передачі знань і з точки зору автора) виду навчання - розвивального навчання - і був присвячений даний реферат.

Разом з тим, практика ДО може бути теж з успіхом використана для студентів заочного відділення та екстернату нашого вузу. Робота з перекладу цілого ряду дисциплін в електронну форму.

У процесі суспільно-економічного розвитку, становлення освіти склалися певні типи навчання. Тип навчання -- це спосіб і особливості організації діяльності людини в процесі пізнання. Визначають тип навчання на основі аналізу певних структурних елементів: характеру навчальної діяльності педагога; особливостей заучування матеріалу студентами; репродуктивної діяльності студентів; специфіки застосування знань на практиці.



Список використаної літератури

1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник по психологічній діагностиці. Київ: Наукова думка, 1989.

2. Вікова та педагогічна психологія / За ред. Гамезо та ін М., 1984.

3. Лук'янова М.І., Калініна Н.В. Навчальна діяльність школярів: сутність та можливості формування. Методичні рекомендації для вчителів і шкільних психологів. - К.: ІПК ПРО, 1998.

4. Освіта: ідеали і цінності (історико-теоретичний аспект) Під ред. З.І. Равкіна. - М.: ІТПіО РАВ, 1995.

5. Кузьминський А. І. Педагогіка вищої школи/ Навчальний посібник/ К.:Знання, 2005.

6. Петровський А.В. Вікова та педагогічна психологія. М.: Педагогіка, 1975.

7. Пугач В.І., Добудько Т.В. Методика викладання інформатики: навчальний посібник для студентів пед. ін-тів / Самарський держ. пед. ін-т, 1993.

8. Ортинський В. Л. педагогіка вищої школи/Навчальний посібник/ - Центр учбової літератури, 2009.

Размещено на Allbest.ru

...