Шкільне свято – конкурс виконавців сучасної української поезії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тетерівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Ніни Сосніної

Кабінет виховної роботи

Шкільне свято - конкурс виконавців сучасної української поезії

Підготувала: заступник директора

з виховної роботи

Білоконь Галина Василівна

Пісківка 2014

Конкурс виконавців сучасної української поезії

«З Україною в серці назавжди»

Мета. Розширити знання учнів про сучасну поезію; сприяти вихованню національної самосвідомості; формувати громадянську і загальнокультурну компетентність, бажання читати твори сучасних поетів; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності дітей; виховувати любов до рідної мови, до рідної неньки - України, прагнення бути справжніми патріотами - українцями; виховувати почуття гордості за героїв України, які відстоюють її незалежність.

Сцена прикрашена плакатами про Україну, вишитими рушниками, розвішані по залу кетяги калини; плакат « Україна - єдина країна»; мультимедійне обладнання, презентація «З Україною в серці назавжди», відеоролики «Ти моя, Україно», «Ти шляхом праведним святим», «А де Україна?». (Лине мелодія М.Скорика, виходить учениця і під супровід чарівних звуків музики читає вірш.)

поезія самосвідомість школяр словниковий

Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м'яко так, починайте казати,

Як воліла б відкритись ваша душа.

Може хочеться їй у словах політати

Привітати когось, а чи дать відкоша.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, - як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші -

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя…

( Учениця повертається і виходить. Лине мелодія М.Скорика, на сцену виходять ведучі. )

- Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою - сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

- Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”, - писав Панас Мирний. Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу, - висловив своє бачення значення й краси рідної мови Олесь Гончар. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVIII ст. з виходом у 1798 році першого видання “Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем української літературної мови.

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завдаток сил багатий.

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

-Шановні вчителі, дорогі друзі! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Поезія - це вогник, схожий на полум'я свічки, що запалює душу людини. (Лунає мелодія скрипки… Виходить учениця із запаленою свічкою).

Хай палає свічка.

Хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Друзів голоси нехай лунають,

Слово й музика нехай єднають нас.

( Ставить свічку на стіл поверх вишитого рушника. )

- Мова українська - то Шевченка слово,

Лесі Українки і Марка Вовчка.

- Мова українська - то дарунок Бога,

Це барвисте слово генія Франка.

- Мова українська - це і степ широкий,

Це сади вишневі, і гаї, й ліси.

- Мова українська - океан глибокий

Мудрості народу - вічної краси.

- Мова українська - берегиня наша,

Пісня материнська, голос немовлят.

- Мова українська - це достатку чаша

І найбільше свято із відомих свят.

Ведучі сідають за стіл. Радченко Ростислав виконує пісню А.Матвієнка «Я люблю Україну свою»

Як хочеш, друже, шану всюди мати,

Навчися рiдну мову шанувати.

Вона -- твоє обличчя, твоя доля.

На це була свята Господня воля.

Рідна мово! У тобі щедрість віків і пам'ять тисячоліть, неосяжна душа народу і безсмертя його. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ…

- Сьогодні, вшановуючи День української писемності та мови, ми проводимо конкурс виконавці сучасної поезії.

- Наш конкурс ми присвячуємо героям-борцям за свободу, волю й незалежність нашої Батьківщини.

- А оцінюватиме майстерність наших виконавців вельмишановне й компетентне журі . (представлення журі)

- Сьогодні на сцену , демонструючи своє вміння декламатора, вийдуть учні 2-11 класів. Тому переможці будуть обрані у трьох вікових категоріях - учні 2-4, 5-7 та 8-11 кла- сів.

- Тож наш конкурс розпочинають учасники наймолодшої категорії.

( Виступ конкурсантів 2 - 4 класів. А на сцену виходять учасники танцювального колективу «Феєрія» та виконують український танок)

- Наш конкурс триває. На сцену зараз вийдуть представники категорії «учні 5-7 класів». ( Виступ конкурсантів 5 - 7 класів. Перегляд музичного відеофільму).

- Настала черга найстарших наших конкурсантів - учнів 8-11 класів. ( Виступ конкурсантів 8 - 11класів).

- Світ починався зі Слова, і Україна починалася зі Слова. Слово, як плуг, орало правічний переліг життя, із чорноземної скиби його виростали поети, і в кожного на устах у час недолі й радості була своя, але одна молитва - Україна.

- Слово, як собор, і в його святості палахкотять, як свічки, праведні душі поетів, і з блакитного купола благословляє нас небо, і хоралом віри зливаються голоси наших предтеч і сущих в одну молитву - Мова.

( Лине мелодія, виходить дівчинка в національному костюмі, читає “Молитву до мови”).

Дівчина: Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово наша! Ти зцілювала втомлених духом, давала силу і здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою слово. Бо “споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог” .

Возродися! Забуяй вічним і віщим словом від лісів - до моря, від гір - до степів. Освіти від мороку і освяти святу землю українську, возвелич, порятуй і об'єднай народ наш навіки. (Відеофільм «Ти шляхом праведним святим…», ведучі організовують весь зал на виконання цієї пісні.)

- А зараз на сцену ми запрошуємо всіх учасників нашого конкурсу. (Під звуки пісні «Про Україну» виходять всі учасники ).

- Увага! Увага! Слово для підведення підсумків надається журі. (Підведення підсумків, нагородження переможців, вручення грамот).

- Шановні гості! Ми вдячні вам за те, що розділили з нами радість свята, за ваші щирі оплески , теплі обличчя, за вашу підримку.

- Зичимо вам здоров'я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня. (виходить дівчина в українському вбранні і під мелодію скрипки висловлює побажання всім)

Дай нам, Боже, дай із неба,

Дай, чого нам більше треба, -

Дай нам спокою і миру,

І пошли підтримку щиру…

Даруй щастя і здоров'я,

Пошли радість і тепло ,

Дай добра і дай любові,

І зведи зі світу зло.

Дай нам , Боже, світлу долю,

Щоб усі ми піднялися,

Дай відчути святу волю -

Щоб ми знову обнялися.

Щоб у місті і в селі

Співали гарні всі пісні.

Щоб не ридали, а раділи,

І лиш про щастя гомоніли.

Щоби жилося добре всім-

Усім дорослим і малим,

Щоб Україна процвітала,

Щасливу й світлу Долю мала..

Размещено на Allbest.ru