Естетичне виховання молодших школярів в процесі навчання

Обладнання. Малюнки дітей, музичний матеріал, запис на дошці нотами "Пісні Лисички" з опери "Коза-Дереза". Портрет М.В.Лисенка.

Тип уроку. Урок закріплення.

Хід уроку

1. Організаційний момент. Вхід до класу під "Марш" Прокоф'єва. Музичне вітання.

2. Аргументація теми уроку: Бесіда.

На попередньому уроці ми говорили про те, як музика передає різні настрої. Які ж засоби виразності в музиці ви знаєте? (Учні називають: динаміка --/ р; регістр - низький, середній, високий; темп -- швид-кий, середній, повільний; лад -- мажор, мінор; штрихи -- легато, стаккато).

Згадаймо, що таке лад і які лади ми знаємо, (Діти називають мажор та мінор).

Розспівування з рухами (долоні вгору чи вниз).

Розпізнавання мажору і мінору в мелодіях, вико-наних учителем (діти показують рухами).

Діти впізнають музичні твори, які виконує учитель, визначають регістр, динамічні відтінки, темп, лад (звучать "Марш дерев'яних солдатиків" П.Чайковського, "Клоуни", "їжачок" Д.Кабалевського).

А тепер з'ясуємо, чи може музика виражати характери людей, чи може вона намалювати музичний портрет. Змогла музика намалювати Діда Мороза, Бабу Ягу, Клоунів, їжачка, дерев'яних солдатиків? Змогла. А от чи може вона передавати характери - ми з'я-суємо, прослухавши твір Д.Кабалевського "Три подружки". Одна з них -- "Плакса", інша -- "Злюка" та ще "Пустунка". З'ясуймо, яка з них зараз перед вами (вчитель грає п'єси, а діти впізнають). Чи можна сказати, що композитор намалював портрети? (Діти доходять висновку, що музичний портрет передає характер людини).

Яка з подружок вам більше до вподоби? Чи хотіли б ви дружити з кимось?

Музика може виражати не тільки характери людей, а й наділяти людськими рисами тварин, казкових героїв. Існують пісні -- казки, в яких кожна тварина має свій характер. Видатний український композитор Микола Віталійович Лисенко написав оперу для дітей "Коза-Дереза". Цю народну казку про хитру Козу-Дерезу знають і люблять усі діти.

Вчитель виразно читає казку:

"...В лісовій хаті жила Лисичка". Послухайте, будь ласка, "Пісню Лисички" (пісню підготували раніше з ученицею). Яка була Лисичка?

(Працьовита, добра, охайна, хазяйновита...).

- В мажорі чи мінорі ця пісенька? (В мажорі). "... Вигнала Коза Лисичку з хати". Послухайте "Пісню Кози" і розкажіть, яка Коза. (Виконує одна учениця).

Діти говорять, як сприйняли характер Кози (вона злюща, нікого не слухалася, всіх обманювала).

- Тепер усі вивчимо цю пісню та спробуємо виконати так, щоб передати характер. "... Найхоробрішим виявився Рак" (Пісню Рака виконує учень). Який Рак? (Відповіді дітей).

Який висновок ми можемо зробити?

Отже, музика може передавати характер, нама-лювати портрет.

Фізкультхвилинка.

5. - От ми з вами зараз співали та танцювали. А яких трьох "китів" у музиці ви знаєте? (Пісня, танець, марш).

- Чи буває так, що "кити" зустрічаються? (Так, тоді з'являються пісні-танці, пісні-марші).

- Які з українських народних танців ви знаєте'⁷ (Гопак, Козачок, Аркан).

Учні танцюють фрагмент гопака.

6. - Сідайте, відкрийте нотні зошити, покладіть їх правильно. На дошці перед вами ритмічний малюнок. Проплескайте в долоні на склади "та-та" (на дошці -
ноти, записані на одній лінійці).

А тепер запишіть ноти на нотному стані та проставте тактові рисочки. Співаємо, диригуємо на 2/4 , називаючи ноти.

Повторення про тривалості нот.

Спів пісні за програмою.

9. Вчитель. Підіб'ємо підсумок уроку. З якими творами ми ознайомилися? Хто написав оперу "Коза-Дереза" і чий портрет перед вами? Чи може музика намалювати портрет?

Мені дуже сподобалися ті малюнки, що є сьогодні в нас на уроці. Дуже гарно працювали ті діти, і змогли у своєму виконанні передати характери Лисички, Кози, Рака.

На завершення уроку виконують веселу пісеньку з рухами.

Урок з художньої праці у 3 класі

Тема. Снігурі на гілочках (об'ємний виріб).

Мета. Навчити дітей за допомогою нестандар-тних матеріалів виготовлювати об'ємних пташок (снігурів). Удосконалювати навички правильного вибору кольору, об'єму і матеріалу для поробки. Розвивати естетичний смак, дрібні м'язи рук, мов-лення. Виховувати любов до природи, уміння бути спостережливим і піклуватись про навколишнє се-редовище.

Обладнання: кольоровий папір, клей, ножиці, нитки, вата, фарби, моделі птахів та гілочок з дерев, малюнки птахів, дитячі роботи, зразок вчителя, плакати.

Хід уроку

I. Організація класу

II. Підготовча робота

1. Введення дітей до практичної роботи.

Звучить запис голосів птахів. Через декілька хвилин запис включається. В класі настає тиша. Розсипаються по класу вирізані з паперу сніжинки. Вчитель запитує дітей.

Вчитель. Ой, а чому така тиша, куди ж поділися пташки?

Діти. Пташки зникли.

Вчитель. А чому?

Діти. Пташки зникли, бо надворі зима.

Вчитель відкриває дошку.

А ось тут, подивіться, хто сидить на гілках? (На гілочках насаджені фігурки зроблених з паперу пта-шок - дятел, синиця, горобець, ворона, сорока).

Хто відгадає за описом, яка це пташка, отримає її і посадить до себе на парту.

Маленький, з червоним капелюхом, всі його звуть лісовим лікарем. (Дятел).

Маленька, метка, носить жовтий фартушок. (Синиця).

Сіренький, маленький хлопчисько під стріхою живе, крихти шукає у дворі. (Горобець).

--Дуже поважний, понад сто років живе. (Ворон).

Чорне пір'ячко, а боки білі. Про кого ми каже-мо білобока? (Сорока).

Діти отримують пташок, сідають на свої місця і до кінця уроку пташки залишаються у них на партах.

Вчитель. Діти, а зимовий вітер не тільки роз-сипав сніжинки по класу та налякав пташок, а й роз-віяв вірш про зиму. І якщо ми його зберемо так як треба, то дізнаємось, яку пташку виготовлятимемо сьогодні. (На дошці на окремих аркушах по куплетах записаний вірш Марійки Підгірянки. Вірш деформо-ваний).

Пташка зимою

Киньте зерна, киньте кашки.

Бо ми дуже бідні пташки.

Ціле ліго працювали

Сади з черви обчищали.

Дайте рятунок, спішіть!

Всі пташки:

Цір, цір, цгть, цпь,

Діти любенькі, спішіть,

Цинь, цинь, час, час.

Ще й співали Вам на втіху

Порятуйте в пору лиху.

Вчитель. Молодці, правильно склали вірш. Ой, хто це? (Дівчинка або хлопчик у масці снігура виходить до дітей).

Діти. Це снігур.

Снігур. Ой, який мороз! Доброго Вам дня, ді-ти. Нам, снігурам, дуже тяжко живеться взимку. Все літаємо, літаємо, дивимось,'де б яку крихту хліба знайти. Іноді за цілий день так нічого і не знайдемо. А Ви знаєте, що більшість із нас гине від холоду, а не від голоду.

Вчитель. Так, снігуре, що тут і говорити, взимку всім птахам і звірям сутужно доводиться. Але ми з дітьми зробили багато годівничок, розвісили їх. А в них різний корм: насіння, хлібні крихти, сало, зерно. Учні намалювали малюнки про тебе і інших пташок. Подивись нашу виставку.

Снігур. Спасибі, діти, за це. А я Вам приніс на своїх крильцях цікаву легенду про себе. Ось послу-хайте.

Легенда

Жив собі Снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося, як це зимовий птах до небесного світила збираєть-ся добратися. Виставило воно свої вогняні стріли, обпекло груди птахові. З тих пір снігурі червоні груди мають.

Вчитель. Сідай з нами. Снігуре, і весело поп-рацюй.

2. Оголошення теми уроку.

Вчитель. Сьогодні ми зробимо багато снігурів і розсадимо їх на гілках, щоб нашому снігурові не бу-ло сумно одному.

3. Інструктаж.

1)Беремо вату, фарбуємо у червоний колір і фор-муємо кульку;

вирізуємо з чорного паперу голівку, спинку і крильця снігура;

приклеюємо ватну кульку до внутрішньої сто-рони шаблону снігура;

4)протягуємо нитку і підвішуємо снігура на гілку.

III.Самостійна робота.

Під музичний супровід (будь-яка тиха, спокійна мелодія) діти виконують самостійну роботу.

IV. Аналіз дитячих робіт (кращі роботи розвішу-ються на гілках).

Вчитель. Молодці, діти, ви гарно попрацюва-ли. (Вивішується плакат "Бережіть птахів! Не вби-вайте їх, не руйнуйте їхніх гнізд, взимку підгодовуй-те пташок! ").

V. Підсумок уроку

Про пташку піклуємось взимку,

Зустрінемо її навесні.

Ніколи гнізда не зруйнуємо.

Бо ми юні друзі її.

Збудуємо ми їй будинок.

Зігріємо взимку теплом.

Весною ця пташка весела

Змахне з піднебесся крилом.

Інтегрований урок музики та образотворчого мистецтва у 2 класі

Тема. Композиція і контраст у музиці та живописі.

-- Сьогодні ми ознайомимося з двома важливими 'К" у мистецтві. Зараз ми з вами будемо створювати пастель під назвою "Радість". Яка вона буде, що ви б намалювали на ній? (Сонце, квіти, луг, метеликів).

-- А які фарби ви б використали? (Яскраві -- зелені, червоні, блакитні, жовті, оранжеві та інші фарби літа).

-- Ця картина буде колективною. Підходьте по черзі до дошки і малюйте кольоровими пастельними крейдами все, що ви вважаєте доречним на цій картині.

Діти підходять до дошки парами чи по одному і малюють квіти, дерева, метеликів та інше. Так ство-рюється колаж на тему "Радість". Вчитель нагадує дітям про перспективу, і вони разом пригадують про віддаленість предметів, а тому зменшення їх вигляду і меншу насиченість у кольорі.

-- Ми з вами намалювали картину: кожен малював окремий елемент, а як результат вийшла цілісна композиція, якій ми спочатку дали назву "Радість". Це і є перше "К" -- композиція. Це латинське слово, і означає "компонування", тобто поєднання, розмі-щення, складання частин у ціле у відповідному порядку. А як би ви ще могли назвати цей колаж? ("Літо", "Сонячний день", "На галявині").

-- А зараз прослухайте музичний твір і скажіть, чи відповідає він за настроєм створеній нами композиції? (Вчитель грає "На сонячній галявинці" Ю.Шуровського). (Так, вона подібна за настроєм. Музика лагідна, прозора, сонячна. Але нашій картині підійшла б більш весела музика).

-- Ця п'єса так і називається "На сонячній галявинці", а написав її відомий український композитор Юрій Щуровський. Та якщо я трохи зміню цю п'єсу, то якого настрою вона буде? (Веселого).

Вчитель грає ще кілька варіантів, щоразу зміню-ючи настрій, а діти його визначають -- рішучий, три-вожний, танцювальний.

-- Скажіть, завдяки чому змінився настрій музич-ного твору, адже мелодія залишилась незмінною?

З'ясовуємо, що незважаючи на те, що звуковисотне вираження мелодії залишилось незмінним, завдя-ки зміні темпу, метро-ритмічних відношень, засобів артикуляції можна змінити настрій одного твору на інший.

-- Отже, композитор так поєднує елементи музичного мовлення, що музичний твір може виражати різні настрої. Музичне висловлювання також будується за певними правилами, тому його також називають композицією. Поняття композиції з давніх ча-сів використовувалось у всіх видах художньої твор-чості: архітектурі, живописі, скульптурі, орнаменті, просторових мистецтвах і визначалось як організація частин у цілому. Але у таких видах мистецтва компо-зиція сприймається в цілому, а потім ми уже розгля-даємо її деталі. У музиці ж, навпаки, музичний твір ми сприймаємо поступово (адже музика -- мистец-тво, що розгортається у часі), тобто ми поступово сприймаємо окремі компоненти музичної компози-ції, а потім уже їх поєднуємо у єдине ціле і говоримо про цілісність музичного образу.

Щоб про щось розповісти, нам необхідні слова. Щоб зацікавити своєю розповіддю, ми шукаємо ви-разні слова. Так і в мистецтві, щоб привернути нашу увагу, автор мистецького твору намагається знайти сильні та виразні засоби зображення. Які засоби ви-користовує композитор? (Звуки, мелодію, гармонію, темп, динаміку...).

-- Так, добре. Ось і композитор так поєднує мело- дію, гармонію, частини твору, щоб ми з вами почули його красу і зрозуміли його зміст. У творі образот-ворчого мистецтва художник також так поєднує предмети, їх кольорові співвідношення, світлотіньо-ві контрасти, щоб ми відчули і побачили красу картини, замилувалися нею. В будь-якій картині худож-ник намагається так побудувати композицію, щоб показати об'єкт у найбільш виразній формі. Як ми це зробили у своїй картині? Як поєднали кольори? (Ви- користали яскраві, веселі і контрастні кольори).

А що б сталося з картиною, якби ми використали один колір чи близькі за кольоровою гамою пастельки? (Ми б нічого не зрозуміли на картині. Не поба-чили б предметів).

А якщо б уся музика була тільки гучною, швидкою, веселою, цікаво було б її слухати? (Ні, вона б набридла).

Отже, важливе значення у композиції відіграє друге "К." -- це контраст. Знайоме слово?

Назвіть контрастні слова до заданих: сумно -- весе-ло, чорне -- біле, м'який -- твердий. А тепер придумай-те самі такі пари слів. (Діти придумують самостійно).

-- Скажіть мені, будь ласка, слова сумний -- весе-лий про що нам говорять? (Про настрій, характер).

А чорне -- біле? (Про кольори).

-- Так і в музиці, і у живописі поєднуються кон-трастні настрої та кольори. Відомий композитор Людвіг Ван Бетховен навіть одну з своїх фортепіан-них п'єс назвав "Весела. Сумна". Послухайте її і на- малюйте настрій лініями кольоровими олівцями. (Ді-ти слухають і малюють).

Які кольори ви використали? (Червоні, оранжеві, рожеві, блакитні для зображення веселого настрою, і сині, зелені, коричневі -- для сумного).

Послухайте уважно і скажіть, скільки разів у п'єсі змінювався настрій? (Три рази, і тому ми нарахували три частини. Композитор повторив веселу частину, щоб ми не сумували, а залишилися з веселим настро-єм. А в чому ще ви почули контраст, крім настрою? (У темпі, динаміці, ритмі).

Так, композитор контрастними засобами вираз-ності створив контрастні настрої. Тож і ми з вами, як композитори, створимо свою музику.

Діти співають поспівку у різних настроях: коли весело, сумно, хочуть спати, гніваються, крокують, танцюють вальс.

-- Ми вже з'ясували з вами, що у художніх творах використовуються контрастні... (що?) (Кольори та лінії). І чим цей контраст сильніше виражений, тим більше впливає на нас картина. А чи можна у худож-ньому творі виразити контрастні настрої?

Розгляньмо картину Поля Сезанна "П'єро та Арле-кін". Тут зображені два відомі казкові герої. Хто такий П'єро? Це герой казки "Золотий ключик", який ввесь час плакав, страждаючи за Мальвіною. Він одягнений у все біле, і обличчя у нього також напудрене білим. Він стоїть у незручній позі на картині, тобто рухаєть-ся він якось незграбно. Обличчя у нього також засму-чене, і він ніби шукає підтримки у Арлекіна.

А Арлекін?

Він зображений у яскравому костюмі: трико у червоно-сині квадрати, чорний кашкет і чорні туфлі.

А для чого зробив це художник? (Вся його пос-тать контрастує до постаті П'єро: і в позі, і в кольорах).

Чи досягнув би цього художник, якщо б вико-ристав м'які кольори? (Ні).

А як зображений Арлекін? (Арлекін іде впевне-но, осанка його дуже струнка, пряма, погляд звер-хній, ніби насмішливий).

А хто такий Арлекін взагалі? (Це той, хто смі-шить людей, але він - "розумний клоун").

Отже, ми бачимо, що Сезанн контрастними ко-льорами та лініями зображення пластики тіла пере-дав різні характери персонажів, і зробив це так май-стерно, що ми відразу відчули цю контрастність. Тепер ми бачимо, що одна картина може зобразити різні настрої.

Скажіть, а що б ви зробили, аби змінити настрій пер-сонажів? Ну, наприклад, для того, щоб П'єро став весе-лим? (Одягли б його у яскраве вбрання, додали б рум'ян-цю на обличчя та усмішку, розпрямили б постать).

А як би ви змінили Арлекіна? (Нам хотілося б, щоб він був трохи добрішим).

То як це зробити? (Змінити його погляд, додати усмішку на обличчя).

(Учитель дає дітям заготовки з зображенням П'єро та Арлекіна, і вони розмальовують їх відповід-но до настрою).

-- Поль Сезанн був французьким художником, який жив наприкінці XIX - на початку XX ст. А за-раз ми ознайомимось із творами німецького компо-зитора Роберта Шумана із циклу "Карнавал", які так і називаються "П'єро" та "Арлекін". (Діти слухають два твори і намагаються вгадати, який з них назива-ється "П'єро", а який -- "Арлекін").

Разом із дітьми вчитель з'ясовує характерні засо-би виразності кожного твору, не називаючи їх.

"П'єро": темп помірний (Moderato), мелодія ввесь час повторюється, хоча змінюється її висота, характерна ніби "повзуча" інтонація, контрастність у динаміці р-f, звук різкий (дисонанси), мелодія поступенева, використовуються півтони (вчитель грає на фортепіано окремі інтонації). Здається, що ходить він якось нерівно, ніби присідаючи, можна сказати, що тут зображено характер людини, яка не впевнена у собі.

"Арлекіно": зовсім протилежна за характером п'єса, у швидкому темпі (Vivo), для мелодії характерні стрибки, пружний ритм, поривчастий рух, сильна доля ніби пропадає, а підкреслюється і динамічно, і ритмічно друга доля. Це свідчить, що герой легкий, пластичний, вмілий; мелодія також ввесь час повторюється, але тема більш граціозна, виразніша, у середній частині звучить гучно, упевнено.

Діти, звичайно, впізнають образ Арлекіно, а у першій п'єсі -- П'єро.

- Подумайте, чи відповідає характер героїв музичних творів характерам, що зображені на peпродукції Сезанна? (Так, відповідає).

А зараз ми познайомимось ще з одним яскравим казковим персонажем і розкриємо його таємниці контрастів.

Ми з вами будемо малювати казкового героя, який нам добре відомий -- це Баба Яга. Яка вона, хай це буде загадкою. Кожен зобразить ії характер на своєму малюнку.

Діти малюють Бабу Ягу. Після цього пропонуємо прослухати два музичні твори: П.Чайковський "Баба Яга" та М.Мусоргський "Баба Яга", та визначити, який твір за характером відповідає намальованому у них портрету і дати пояснення до своїх малюнків. Відповідність малюнка характерові музичного твору дасть змогу вчителю з'ясувати ступінь розуміння дітьми настроїв музичних і художніх творів.

Пояснення дітей: "Ці дві Баби Яги зовсім різні. У Чайковського вона весела, швидка, рішуча. Я на-малювала б ії червоним, зеленим та коричневим кольорами, вона не дуже зла, і я ії не боюся. Вона відповідає намальованому мною малюнку, а Баба Яга у Мусоргського - сердита і зла, і я не хочу її малювати".

"А моя Баба Яга більш відповідає за характером другому твору, написаному Мусоргським, я намалю-вав ії чорним, темно-синім та зеленим кольорами, тому що вона сердита і лякає дітей".

Так діти з'ясовують, що у двох творах з однаковою назвою передано різні характери, тому і музика, і ко-льори їх зображення будуть контрастними.

З метою закріплення теми "Композиція і кон-траст", можна провести гру "Музична розмова". Діти сідають колом, кожен з них кладе біля себе музичний інструмент (трикутник, бубон, ксилофон, дзвоник, ложки), а той, хто не має музичного інструмента, мо-же використати просто два олівці, брязкальця, пенал з ручками і т.д. В колі стоїть ведучий і кидає по чер-зі м'яч, при цьому говорячи "темп -- швидкий", і той, хто його впіймав, повинен сказати контрастний темп, тобто -- "повільний", якщо ж він не знає, що сказати, то має зіграти на музичному інструменті, який біля нього, будь-яку фразу з пісні, а всі інші діти її відгадують. Опорні музичні категорії для запитань ведучого вивішуються на дошці:

Характер - рішучий

Динаміка - гучна

Регістр - високий

Тембр - дзвінкий

Інструмент - сопілка

Пісня - народна

Танець - вальс

Підсумок уроку. Учитель схвально відгукується про добру і цікаву працю на Уроці; разом пригаду-ють, які поняття вивчили.

Висновок: отже, мистецтво сповнене виразних контрастів, завдяки яким ми можемо бачити і чути яскраві художні образи, які композитор і художник поєднують у одному творі завдяки композиції.

Домашнє завдання. За допомогою акварельних фарб створити дві контрастні композиції і придума-ти їм музичне озвучення за допомогою ударних інс-трументів, які діти можуть знайти вдома (косинці, лі-нійки, ложки, олівці та ін.).

ВИСНОВКИ

Навчання - це цілеспрямована взаємодія вчителя і учнів, у процесі якої здійснюються формування у школярів наукових знань, способів діяльності, емоційно-ціннісного і творчого ставлення до оточуючої дійсності, відбувається загальний розвиток дитини .

Виховання в широкому педагогічному значенні - процес цілеспрямованого впливу на особистість в умовах спеціально організованої виховної системи.

Виховання у вузькому педагогічному значенні - спеціальна цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей, властивостей, відносин людини, системи поглядів, переконань.

Естетичне виховання - це : по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати , з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого - як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.

Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.

Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.

Шляхи естетичного виховання: оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів; організація факультативів ; естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі, у сім'ї, естетичне самовиховання школярів.

В історії педагогіки накопичений значний досвід з проблеми естетичного виховання. Це питання займає важливе місце і у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського, який широко розробляв конкретні питання естетичного виховання, які знайшли практичне втілення в роботі керованої ним Павлиської школи і були докладно відображені в його педагогічних працях.

Найважливішим завданням естетичного виховання В.О.Сухомлинський вважав навчити дитину бачити красу оточуючого світу, красу людських стосунків, духовне багатство, доброту, щирість і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі. Саме естетичне виховання, на думку педагога, має різнобічні зв'язки з усіма сферами духовного життя особистості та колективу.

Завдання, які стоять перед сучасною педагогічною наукою, полягають в накресленні оптимальних шляхів підвищення ефективності естетичного виховання дітей у навчальних закладах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Аболина Т.Г., Митропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. - К.: Высшая школа, 1987. - 252 с.

2. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П.Калениченко. - М.: Педагогика, 1988. - 640 с.

3. Артемова Е.С., Чинаева О.П. Некоторые теоретические и практические проблемы эстетического воспитания // Вопросы философии. - 1987. - № 4 - С. 63 - 67.

4. Бекетова Ю.В. Музично-естетичне виховання молодших школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць / За заг. ред. акад. І.Ф.Прокопенка, чл. - кор.В.І.Лозової. - Х.: ХДПУ, 1999. - Вип.10. - ч.2. - С. 39 - 43.

5. Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О.Сухомлинського // Початкова школа. - 2006. - № 12 . - С. 5 - 8.

6. Блонский П.П. Курс педагогики. - М.: Задруга, 1918. - 202 с.

7. Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания. - М.: Просвещение, 1971 . - 134

8. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: Полтавський вісник, 1994. - 191 с.

9. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка. - К.: Товариство “Знання” УРСР, 1990. - 48 с.

10. Верховинець В. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів. - 3-е вид. - К.: Музична Україна, 1969. - Вип.1. - 124

11. Витковская Н.С., Щербо А.Б., Джола Д.Н. Формирование эстетической культуры младших школьников. - К.: Радянська школа, 1980. - 151 с.

12. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 - 63.

13. Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва // Рідна школа. - 1999. - № 11. - С. 46 - 49.

14. Грищенко Т. Традиції гімназійного музично-естетичного виховання і сучасна освіта // Рідна школа. - 2001. - № 1. - С.34 - 35.

15. Зязюн І.А. Родчанін Є.Г. Морально-естетичні погляди В.О.Сухомлинського . - К.: Товариство “Знання” УРСР, 1980. - 48 с.

16. Кабалевский Д.Б. Эстетическая культура и школа // Советская педагогіка. - 1970. - № 1. - С. 24 - 25.

17. Кирило Стеценко: Спогади, листи, матеріали / Упор. Є.Федотов. - К.: Музична Україна, 1981. - 480 с.

18. Лобар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки: навчальний посібник. - К.: Знання, 2006.-447 с.

19. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. - 2 - е вид., випр. і доп. - Харків: “ОВС”, 2002. - 400 с .

20. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. - К.: Знання, 1990. - 353 с.

21. Мир детства: Младший Школьник / Под ред.. А.Г.Хрипковой; Отв. ред. В.В.Давидов. - 2-е изд., доп. - М.: Педагогика, 1988. - 272 с.

22. Печерська Е. Інтегрований вплив музики і природи на естетичне виховання // Початкова школа. - 2002. - № 7. - С. 29 - 32.

23. Разумный В.А. Система образования на рубеже третьего тысячелетия. Опыт философии и педагогики. - М.:Педагогика, 1996. - 280 с.

24. Рева В. Естетичне виховання школярів у процесі сприйняття музики // Мистецтво та освіта. - 1999. - № 1 - С.4 - 8.

25. Рід Г. Проект концепції єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України // Мистецтво та освіта. - 1998. - № 1. - С. 2 - 7.

26. Рогожкин В.Т. О классификации методов нравственного воспитания // Советская педагогика. - 1971. - № 10. - С. 92 - 95.

27. Рудічева Н. Питання музично - естетичного виховання молоді у спадщині вітчизняних педагогів // Засоби навчання та науково - дослідницькі роботи: Збірник наукових праць - Х.: ХНПУ, 2005. - Вип. 23. - С. 116 - 124.

28. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 303с.

29. Савченко О. Школа культури - діалог з В.О.Сухомлинським // Початкова школа. - 2006. - № 12. - С. 1 - 5.

30. Сирітка Г. Виховання естетичних поглядів молодших школярів // Початкова освіта. - 2002. - № 13 - С. 8.

31. Стеценко К.Г. Луна: Збірник пісень для сім'ї і школи. - К., 1907. - 93 с.

32. Сухомлинский В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. - К.: Радянська школа, 1977.

33. Чуриліна Л.М. Морально-естетичне виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок: Дис...канд. пед. наук. - К., 1995. - 250 с.

34. Шацкий С.Т. Работа для будущего. Документальное повествование/ Сост.В.И.Малинин, Ф.А.Фрадкин. - М.: Просвещение, 1989. - 400 с.

35. Шиманська І.Ф. Леся Українка про освіту та виховання. - К.: Радянська школа, 1973. - 112с.

36. Шмит Ф.И. Искусство как предмет обучения // Путь просвещения. - 1923. - № 1. - С.1 - 63.

37. Эстетика / Под.ред. А.А.Радугина. - М.: Просвещение,1998. - 400 с.

38. Эстетическое воспитание в начальной школе / Под ред В.Н.Шацкой. - М.: Издательство АПН РСФСР, 1959. - 246 с.

39. Эстетическое воспитание детей . - Свердловск, 1975. - 150 с.

40. Эстетическое воспитание школьной молодежи / Под ред. Б.Т. Лихачова. - М.: Высшая школа, 1981. - 178 с.

41. Юник Д. Оволодіння музичним матеріалом в процесі інструментальної підготовки школярів // Рідна школа. - 2006. - № 3. - С. 55 - 57.

42. Яновська Н. Мистецтво навчання або навчання через мистецтво // Початкова школа. - 2005. - № 9. - С. 47 - 49.

Размещено на Allbest.ru

...