Шляхи і засоби застосування нестандартних форм навчання на уроках природознавства

Шляхи застосування нестандартних форм навчання в процесі вивчення природознавства, прийоми їх удосконалення. Поняття форм організації нестандартного навчання. Типи нестандартних уроків, інтерактивне навчання як складова частина нестандартних уроків.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.11.2016
Размер файла 46,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Інтегровані навчальні курси мають забезпечити у психологічно єдиному для школяра часовому діапазоні наукове всеохоплююче відображення певного предмета чи явища у суб'єктивну пізнавальну цілісність.

Процес формування цілісного наукового світогляду на основі навчання за інтегрованими навчальними курсами буде методично оптимальним за умови розвитку і доцільного використання можливостей наочно-образного і понятійного мислення школяра в ході розв'язання навчально-пізнавальних завдань [4, 57].

Введення в педагогічну практику інтегрованих уроків здійснює перебудову процесу навчання. Ці уроки частково вирішують існуючу у предметній системі суперечність між розрізненими предметними знаннями учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці, у трудовій діяльності та в житті людини.

Висновки до другого розділу

У другому розділі ми охарактеризували типи нестандартних уроків. Нестандартні уроки поділяють на такі типи: уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК); уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання); уроки комунікативної спрямованості (уроки-диспути, конференції, телеурок, усний журнал); театралізовані уроки (вистава, концерт); уроки-подорожі, мандрівки; уроки «милування природою» тощо.

Таким чином ми визначили, що нестандартність таких уроків вимагає ретельної підготовки вчителя. Необхідно осмислити естетичний потенціал природи, споглядання якого планується. Завжди можна відокремити конкретні чуттєві ознаки (світло і колір, форму, звуки, запахи), які надають особливу виразність тому чи іншому стану природи. Такий аналіз ґрунтуватиметься на об'єктивних властивостях природи і водночас на суб'єктивності індивідуального сприймання природної краси.

Нестандартні уроки з природознавства руйнують застиглі штампи в організації навчально-виховного процесу школярів, спрямовуючи його в русло активізації пізнавальної самостійності й творчої активності.

У роботі ми розглянули інтерактивне навчання як складову частину нестандартних уроків. Виявили, що головною рисою інтерактивного навчання - використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці. В результаті організації навчальної діяльності у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі ми висвітлили організацію навчального процесу на уроках природознавства. Зокрема ми дослідили поняття форми організації навчання. Виявили, що форма організації навчального процесу - спеціально організована діяльність учителя і учнів, яка проводиться в установленому порядку і в певному режимі. У роботі ми визначили, що урок - логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного процесу, в якому в складному взаємозв'язку мають місце певні методи, прийоми і засоби навчання, проявляються особливість учителя і його майстерність, індивідуальні і вікові особливості учнів,здійснюється реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку.

Визначили, що уроки з природознавства проводяться в певній послідовності, що передбачено шкільною програмою і забезпечує систематичність вивчення матеріалу. Урок дає змогу вчителеві, застосовуючи систему різноманітних методів і прийомів навчання, планомірно і послідовно проводити формування відповідних уявлень і понять про об`єкти та явища природи. На уроках природознавства учні дістають певну суму знань, набувають умінь і навичок, які потрібні для вивчення в середніх та старших класах природничих предметів: ботаніки, зоології, анатомії і фізіології людини, фізичної географії.

Охарактеризували типи нестандартних уроків. Нестандартні уроки поділяють на такі типи: уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК); уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання); уроки комунікативної спрямованості (уроки-диспути, конференції, телеурок, усний журнал); театралізовані уроки (вистава, концерт); уроки-подорожі, мандрівки; уроки «милування природою» тощо.

Таким чином ми визначили, що нестандартність таких уроків вимагає ретельної підготовки вчителя. Необхідно осмислити естетичний потенціал природи, споглядання якого планується. Завжди можна відокремити конкретні чуттєві ознаки (світло і колір, форму, звуки, запахи), які надають особливу виразність тому чи іншому стану природи. Такий аналіз ґрунтуватиметься на об'єктивних властивостях природи і водночас на суб'єктивності індивідуального сприймання природної краси.

Нестандартні уроки з природознавства руйнують застиглі штампи в організації навчально-виховного процесу школярів, спрямовуючи його в русло активізації пізнавальної самостійності й творчої активності

Визначили, що використання сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, можливістю думати, творити. Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі. Це потребує активізації навчальних можливостей учнів. Уроки повинні формувати основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички а зразки поведінки; пробуджувати у дітей інтерес та мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. За умов інтерактивного навчання всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись: вони мають час подумати, обмінятись ідеями з партнером, а потім озвучити свої думки перед класом.

Інтерактивне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Перевага інтерактивного навчання в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів,які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аквілева Г.Н., Клепеніна З.А. Методика викладання природознавства в початковій школі: навчальний посібник для студентів закладів середньої професійної освіти педагогічного профілю. - М.: Гуманітарний издат. центр ВЛАДОС, 2001 р.

2. Аквілева Г.Н. Натуральні засоби навчання і методика роботи з ними// Початкова школа. - № 12, 2003 - С.42.

3. Алексюк А.М. Взаємодія форм організації и методів навчання// Рад. школа. - 2003. - № 7. - С. 8-15.

4. Байбара Т. Дослід у процесі навчання природознавства// Початкова школа. - 2000. - № 12. - С. 19-21,// Початкова школа. - 2001. - № 1. - С. 57-59.

5. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початково класах: Навч. посібник. - К.: Веселка, 1998. - 333 с.

6. Балаєва Н.І. Актівізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початково класах// Педагогіка и психологія. - 2004. - № 278. - С. 8-10.

7. Большакова М.Д. Моделі ознайомлення молодших школярів із кімнатними рослинами// Початкова школа. - № 3. 1996. - С.48.

8. Вахтерів В.П. Вибрані педагогічні твори. - М.: «Педагогіка», 2001.

9. Виноградова Н.Ф. Навколишній світ у початковій школі. Бесіди з майбутнім вчителем. Підручник для студентів відділень і факультетів початкових класів середніх і вищих педагогічних закладів. - М.: Академія, 1998. С. 45-98.

10. Волков Б.С. Психологія молодшого школяра. - М.: Просвещение, 2002. - 125 с.

11. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр «Академія», 2001. - 576 с.

12. Горощенко В. П. Методика викладання природознавства. - М.: Провещеніе, 1999. - 222 с.

13. Горощенко В.П., Степанов І.Л. Методика викладання. Навчальний посібник для учнів педагогічних училищ. - М.: Просвещение, 2002.

14. . Дубровіна І.В., Прихожан А.М., Зацепін В.В. Вікова та педагогічна психологія. Хрестоматія. М.: «Академія», 1998. - 240 с.

15. Костюк Г.С. Обрані психологічні праці. - М.: Педагогіка, 1998. - 304 с.

16. Коджаспірова Г.М., Петров К.В. Технічні засоби навчання і методика їх використання. Навчальний посібник для студентів вищих закладів. - М.: «Академія», 2001.

17. Монгомена Л.І. Розвиток пізнавальної активності на уроках природознавства./Початкова школа. - М., 1999, 3. - С. 41-43;

18. Морозова Е.Е., Коваленко Л.І. Методика викладання природознавства. Методичний посібник. - Саратов: изд-во Саратовського пед. ін-ту, 1999. - 22с.

19. Методика викладання природознавства: Навчальний пособник/Под ред .. П.І.Боровіцкого. - Ленінград: - 667 с.

20. Матеріали І Міжнародної Інтернет-Конференції «Нові вімірі сучасного світу» Том 2. - Мелітополь, 2005. - 98-101 с

21. Навмисно Л. К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ - 2-ге вид., перероб. и доп. - К.: Вища шк., 1990. - 301 с.

22. Навмисне Л. К., Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. Методика викладання природознавства. - К.:. Вища школа, 1990.

23. Пакулова В.М., Кузнєцова В.М. Методика викладання природознавства. Навчальний посібник для учнів педагогічних інститутів. - М.: «Просвещение», 1990. - 208 с.

24. Підкасистий П.І., Портнов М.Л. Мистецтво викладання. Перша книга вчителя. - М.: Російське педагогічне товариство, 1998. - 124 с.

25. Підзори В. І. Природознавство з методикою викладання: Практикум: Навч. посібник для пед. уч-щ. - К.: Вища шк., 1990. - 85 с.

26. Сергєєва В. А. Екранно-звукові засоби навчання на уроках природознавства. - М., 2003. - 241 с.

27. Скаткін М.Н. Методика природознавства в початковій школі. - К.: Рад. Школа, 1948. - 135 с.

28. Сосновська Є.Б. Методика викладання природознавства. // Підручник для вузів - М.: Пріор, 2005. - 208 с.

29. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Видавничий центр В«АкадеміяВ», 2002. - 528 С.

30. Філоненко-Алексєєва А.Л. Практикум з методиці викладання природознавства. - М.: «Просвещение», 2001. - С. 98-116.

31. Холомкіна А.І. Осіння екскурсія в парк. // Початкова школа. - 1997, № 9. - C. 63-65.

ДОДАТОК А

Типова структура комбінованого уроку:

I. Організація класу.

1.Привітання.

2.Перевірка готовності робочих місць.

II. Підсумок фенологічних спостережень.

III. Перевірка домашнього завдання.

IV. Актуалізація опорних знань дітей та їх життєвого досвіду.

V. Оголошення теми та завдань навчальної діяльності учнів.

VI. Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань).

VII. Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань).

VIII. Підсумки уроку.

IX. Повідомлення домашнього завдання (запис на дошці).

Підсумок фенологічних спостережень.

ДОДАТОК Б

Структура уроку засвоєння нових знань:

I. Організація класу.

1.Привітання.

2.Перевірка готовності робочих місць.

II. Підсумок фенологічних спостережень.

III. Актуалізація опорних знань дітей та їх життєвого досвіду.

IV. Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань).

V. Оголошення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

VI. Осмислення учнями знань (найважливіших зв'язків і відношень між предметами та явищами).

VII. Узагальнення і систематизація знань.

VIII. Підсумки уроку.

IX. Домашнє завдання.

ДОДАТОК В

Структура уроку узагальнення і систематизації нових знань:

I. Організація класу.

1.Привітання.

2. Перевірка готовності робочих місць.

II. Підсумок фенологічних спостережень.

III. Оголошення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

IV. Повторення й узагальнення окремих фактів, явищ та процесів, групування їх .

V. Узагальнення уявлень, понять, приведення їх у систему.

VI. Підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання.

ДОДАТОК Г

Структура предметного уроку:

I.Організація класу.

1.Привітання.

2.Перевірка готовності робочих місць.

II.Підсумок фенологічних спостережень.

III.Актуалізація опорних знань дітей та їх життєвого досвіду за запитаннями.

IV.Повідомлення теми і завдань уроку.

V.Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

VI.Осмислення знань учнями.

VII.Узагальнення й закріплення матеріалу.

VIII.Підсумки уроку.

IX.Домашнє завдання.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.