Аналіз системи роботи класного керівника в сучасній школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Специфіка роботи класного керівника у загально навчальних закладах

1.1 Функції, обов'язки та педагогічні завдання класного керівника в школі

1.2 Мета навчання і виховання класного керівника

Розділ 2. Основні напрями роботи класного керівника

2.1 Форми та методи роботи класного керівника

2.2 Організаційно - педагогічна робота класного керівника

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

класний керівник навчальний педагогічний

Актуальність. Становлення незалежної української держави, кардинальні політичні, соціальні й економічні перетворення потребують і нового переосмислення виховання підростаючого покоління. Перехід від авторитарно-дисциплінарної до гуманістичної моделі навчання і виховання, утвердження нових національних і громадянських цінностей зумовлюють і нові вимоги до рівня кваліфікації і соціальної відповідальності класних керівників загальноосвітньої школи.

Сучасна школа, як і суспільство загалом, переживають складний період, коли здійснюється рішучий поворот до особистості школяра. Така школа поважає особистість та гідність кожного учня, його індивідуальну життєву мету, запити й інтереси, створює сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації та розвитку. Проте не всі вчителі готові до цих змін та не завжди знають як діяти. Тому варто зазначити, що організація роботи класного керівника - це найактуальніша проблема сучасної школи, яка потребує подальшого вирішення та досконалого вивчення на кожному етапі.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що над проблемою організації роботи класного керівника працювали провідні науковці. Роль діяльності педагога-вихователя, класного керівника вивчали А. Макаренко та В. Сухомлинський; питанням організації класного колективу, розвитку самоврядування приділяли увагу А. Макаренко, Г. Щукіна, М. Ярмаченко; основні вимоги до знань і вмінь класного керівника, проблеми професійної та психолого-педагогічної компетентності вчителів розглядали Ю. Алферова, Т. Браже, С. Бреус, В. Воронова, О. Дубасенюк, В. Кричевський, М. Лук'янова, А. Маркова, Є. Смірнова, В. Сластьонін, Л. Спірін, Г. Сухобська.

Практична робота загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про те, що класному керівнику відводиться провідна роль у формуванні особистості учня, вихованні всебічно розвиненого школяра.

Мета. Здійснити аналіз системи роботи класного керівника в сучасній школі.

Завдання .

· Розкрити функції,обов'язки та педагогічні завдання класного керівника.

· З'ясувати роль, місце і значення класного керівника у формуванні особистості.

· Проаналізувати особливості роботи класного керівника.

· Визначити форми та методи роботи класного керівника.

· Проаналізувати організаційно - педагогічну роботу класного керівника.

Об'єкт дослідження . Система роботи класного керівника у сучасній школі.

Предмет . Методи ,форми та стилі роботи класного керівника в сучасній школі.

Методи : аналізу, синтезу, порівняння, співставлення, узагальнення.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, з двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Розділ 1. Специфіка роботи класного керівника у загально навчальних закладах

1.1 Функції, обов'язки та педагогічні завдання класного керівника в школі

Класний керівник мусить бути високоморальною особистістю, чесним, справедливим, порядним у всіх своїх помислах і вчинках. Він має добре знати своїх вихованців, розуміти їх духовний світ і душевний стан, жити їхніми радощами і смутками, бути делікатним і тактовним у стосунках з ними, любити їх і водночас бути вимогливим до них і до себе [5, c.238].

У Положенні про середню загальноосвітню школу України зазначено, що повсякденне керівництво навчально-виховною роботою в класі здійснює класний керівник, призначений адміністрацією школи з числа вчителів, що викладають у цьому класі. На нього покладається розв'язання таких завдань:

· виховання в учнів культури поведінки, формування в них високих моральних якостей;

· забезпечення єдності педагогічних вимог з боку сім'ї і школи; організація в разі потреби допомоги учням (навчальної, матеріальної, моральної);

· проведення заходів, які передбачають зміцнення здоров'я учнів;

· організація суспільно корисної праці учнів, ведення документації класу;

· будування взаємин з учнями та їхніми батьками на демократичних засадах, співробітництві, сприяння розвитку самоврядування учнів.

Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу функції [6,с.182].

Діагностична функція. Передбачає вивчення класним керівником учнів свого класу. Знання особливостей дітей, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки та інших якостей дає змогу скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи, організувати результативний щоденний виховний вплив на учнівський колектив загалом і на кожного учня зокрема. Для виявлення індивідуальних особливостей учнів використовують розглянуті раніше методи науково-педагогічного дослідження.

Організаторська функція. Полягає в умінні залучати колектив класу до різних видів виховної діяльності:

· пізнавальної, що збагачує уявлення учнів про навколишню дійсність;

· суспільно корисної, спрямованої на загальну користь і благо;

· ціннісно-орієнтаційної, яка розкриває учням духовні та матеріальні соціальне значущі цінності й орієнтує на них їх поведінку;

· художньо-творчої, що дає учням можливість реалізувати індивідуальні творчі задатки та здібності;

· вільного спілкування, організації дозвілля учнів, що взаємо збагачує їх.

Для організації цього виду діяльності та забезпечення виховного результату педагог повинен володіти певними організаційними вміннями та навичками.

Виховна функція. Вона є найскладнішою в діяльності класного керівника. План виховної роботи в класі визначає зміст, форми і методи виховної діяльності. Класний керівник складає його з урахуванням загального змісту й методики виховання учнів у національній школі. Передусім виховна діяльність класного керівника передбачає підготовку і проведення запланованих виховних заходів, які є дієвим засобом формування в учнів соціальне цінних мотивів поведінки, здорових інтересів, духовних потреб, почуттів, позитивних моральних, правових, трудових, естетичних та інших якостей.

Класний керівник повинен продумати, як залучити якомога більше членів дитячого колективу до підготовки і проведення виховного заходу, знайти кожному конкретну справу, бо лише за таких умов це стане справою самих учнів, за яку вони вболіватимуть, до якої ставитимуться з почуттям відповідальності. Уміла підготовча робота з чітким розподілом обов'язків вже сама по собі виховує учнів, оскільки потребує відповідної дисципліни як найпершої умови цікавого життя, успіху спільної справи; визнання людини за її ставленням до праці, відповідальності при виконанні-дорученої справи, допомоги товаришам та ін. За таких умов само проведення виховного заходу є завершальним актом певного періоду виховної роботи.

Щоб виховний захід був ефективним і його ідеї усвідомили учні, важливо вловити, відчути, визначити ступінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових, естетичних та інших норм, положень, понять. Якщо вони вже відомі учням, враховують їхнє розуміння, погляди на них, щоб внести потрібні корективи.

Кожен виховний захід має свою структуру, яка залежить від методу або форми його проведення. Важливий структурний елемент такого заходу -- підготовчий етап, на якому розподіляють обов'язки між учнями з урахуванням їх можливостей, детально продумують програму виховного заходу в межах відведеного для нього часу, підбирають необхідну літературу й наочне оформлення, контролюють підготовленість учнів до виконання доручених завдань.

Успіх виховного заходу значною мірою залежить і від належного оформлення приміщення, в якому його проводять. Вдало оформлене приміщення, виставка учнівських технічних виробів чи малюнків, плакати з висловлюваннями видатних людей, музичний супровід, вази з квітами, естетично оформлене запрошення викликають інтерес до його змісту, пробуджують відповідні почуття.

Зміст виховного заходу має бути доступним для відповідної вікової категорії учнів, сприяти досягненню конкретної мети, нести у собі нову для вихованців інформацію, особливо це стосується традиційних виховних заходів, які проводять щороку (відзначення Дня Матері, Дня учителя, 8 Березня та ін.).

Координаційна функція. Полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні учнів. Класний керівник передусім домагається, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався єдиними вимогами до них, здійснював індивідуальний підхід. Він вивчає особливості навчально-виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимогами та стосунками з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, методів впливу на них. Об'єднання та спрямування виховної діяльності -- найважливіше його завдання1.

Успіх виховної діяльності класного керівника залежить також від того, наскільки тісно він співпрацює з батьками, може забезпечити єдність шкільного та сімейного виховання, від зв'язків із підприємствами та установами, які шефствують над школами, допомоги в організації виховання учнів за місцем їх проживання, у подоланні бездоглядності школярів тощо.

Стимулювальна функція. Полягає у своєчасному виявленні зрушень на краще в розвитку кожного учня класу і відповідному заохоченні його до наступних корисних дій і вчинків (Технологію використання методів стимулювання було розглянуто раніше).

Різноманітна діяльність класного керівника потребує високого рівня культури й належної психолого-педагогічної підготовки. Передусім він повинен мати тверді переконання, які засвідчують його відданість педагогічній справі, відчувати плин часу, знати про події, що відбуваються в Україні та за ЇЇ межами. Цю інформацію класний керівник має своєчасно передавати учням, формуючи у них певне ставлення до неї.

Класний керівник мусить бути високоморальною особистістю, чесним, справедливим, порядним у всіх своїх помислах і вчинках. Він має добре знати своїх вихованців, розуміти їх духовний світ і душевний стан, жити їхніми радощами і смутками, бути делікатним і тактовним у стосунках з ними, любити їх і водночас бути вимогливим до них і до себе. Одна з сутнісних його рис -- належний рівень знань з педагогіки і психології, що дає йому змогу швидко знаходити контакт з учителями й учнями, вміло організовувати виховний процес, залучати учнів до різних видів діяльності, виявляти рівень їх вихованості, вносити до програми виховання відповідні корективи, спонукати їх до самоосвіти та самовиховання.

Класний керівник зобов'язаний:

1. Здійснювати систематичний аналіз стану успішності і динаміки загального розвитку своїх вихованців.

2. Організовувати навчально-виховний процес у класі; залучати учнів в систематичну діяльність класного і загальношкільного колективів, вивчати індивідуальні особливості особистості учнів, умови їх життєдіяльності в сім'ї та школі.

3. Відслідковувати та своєчасно виявляти девіантні прояви в розвитку і поведінці учнів, здійснювати необхідну педагогічну та психологічну корекцію, в особливо складних і небезпечних випадках інформувати про це адміністрацію школи.

4. Надавати допомогу вихованцям у вирішенні їхніх гострих життєвих проблем і ситуацій.

5. Організовувати соціальний, психологічний та правовий захист учнів.

6. Залучати до організації виховного процесу в класі педагогів-предметників, батьків учнів, фахівців з інших сфер (науки, мистецтва, спорту, правоохоронних органів та ін.)

7. Пропагувати здоровий спосіб життя.

8. Регулярно інформувати батьків (опікунів) учнів про їхні успіхи або невдачі. Здійснювати управління діяльністю класного батьківського комітету.

9. Контролювати відвідування навчальних занять учнями свого класу.

10. Координувати роботу вчителів-предметників, які працюють у класі з метою недопущення неуспішності учнів і надання їм своєчасної допомоги в навчанні.

11. Планувати свою діяльність по класному керівництву відповідно до вимог до планування виховної роботи, прийнятими в школі.

12. Регулярно проводити класні години та інші позаурочні і позашкільні заходи з класом.

13. Вести документацію по класу (особисті справи учнів, класний журнал, перевіряти щоденники учнів), а також з виховної роботи (план виховної роботи в класі, звіти, індивідуальні картки вивчення особистості учня, довідки, характеристики, розробки виховних заходів тощо) .

14. Підвищувати свою кваліфікацію у сфері педагогіки та психології, сучасних виховних і соціальних технологій. Брати участь у роботі методичного об'єднання класних керівників.

15. Готувати та надавати звіти різної форми про клас і власну роботу на вимогу адміністрації школи.

16. Дотримуватися вимог техніки безпеки, забезпечувати збереження життя і здоров'я дітей під час проведення позакласних, позашкільних заходів.

17. Бути прикладом для учнів у приватному та суспільному житті, демонструвати на власному прикладі зразки моральної поведінки[12, c.98 ].

1.2 Мета навчання і виховання класного керівника

Метою навчання і виховання має бути зміна особистості учня в результаті самостійного навчання. Завдання школи - дати можливість розвитку, саморозвитку особистості, сприяти пошуку своєї індивідуальності, допомогти людині йти до самоактуалізації [14, c.12].

Керуючи учнівським колективом класу, координуючи діяльність педагогів, які працюють з даним класом, класний керівник займає двояку позицію. З одного боку - він представник адміністрації школи, а з іншого - представляє інтереси учнів свого класу в ході управлінської діяльності.

Вчення, в якому зацікавлений учень, де є не просто накопичення фактів, а зміна учня, його поведінки, його «Я - концепції». Роджерс назвав «значущим для людини вчення» і вважав, що тільки таким воно і може бути. Він визначав наступні умови, за яких воно може відбутися:

1. Учні вирішують у процесі навчання проблеми, які цікавлять і значущі для них.

2. Класний керівник відчуває себе по відношенню до учнів конгруентно, тобто проявляє себе такою людиною, як він є, висловлюючи себе вільно.

3. Класний керівник виявляє безумовне позитивне ставлення до учня, приймає його таким, який той є.

4. Класний керівник виявляє емпатію до учня, здатність проникати в його внутрішній світ, розуміти його, дивитися його очима, залишаючись при цьому самим собою.

5. Класний керівник відіграє роль помічника і стимулятора навчання, повинен створити психологічний комфорт і свободу учня [8,c.55].

Вихователь в рамках гуманістичної педагогіки повинен спонукати учнів до морального вибору, надавши матеріал для аналізу. Методами виховання є дискусії, рольові ігри, обговорення ситуацій, аналіз і вирішення конфліктів.

Для батьків і вчителів вчені гуманістичної школи пропонують такі прийоми в спілкуванні з дитиною: «Я висловлювання» активне слухання, безумовна любов до дитини, позитивне увагу до нього, контакт очей, фізичний контакт.

Можна виділити наступні закономірності виховання.

1. Виховання дитини як формування у структурі його особистості соціально-психологічних новоутворень здійснюється лише шляхом активності самої дитини. Міра його зусиль повинна відповідати міру його можливостей.

2. Будь-яка виховна задача вирішується через активні дії: фізичний розвиток - через фізичні вправи. Моральне - через постійну орієнтацію на самопочуття іншої людини, інтелектуальне - через розумову активність, рішення інтелектуальних завдань.

3. Зміст діяльності дітей у процесі їх виховання визначається на кожний даний момент розвитку актуальними потребами дитини. Випереджаючи актуальні потреби, класний керівник ризикує зустріти опір і пасивність дітей. Якщо не враховувати вікові зміни потреб дитини, то процес виховання за-

4. Затруднюється і порушується дотримання пропорційного співвідношення зусиль дитини і зусиль класного керівника у спільній діяльності: на початковому етапі частка активності класного керівника перевищує активність дитини, потім активність дитини зростає, і на завершальному етапі дитина все робить сам під контролем класного керівника [7,c.89].

Тільки в умовах любові і захищеності дитина вільно висловлює свої відносини сприятливо розвивається. Тому виховання включає в свій зміст демонстрацію любові на адресу дитини, вміння зрозуміти, допомогти дитині, пробачити його помилки, захистити;

Як вказував Л.С. Виготський, «вчитель з наукової точки зору - лише організатор соціальної виховного середовища, регулятор і контролер її взаємодії з кожним учнем»[ 4,c.136 ].

Ситуація успіху - це суб'єктивне переживання досягнень, внутрішня задоволеність дитини самою участю в діяльності, власними діями і отриманим результатом. Позитивне підкріплення - саме загальне умова створення ситуації успіху.

Виховання повинно носити прихований характер, діти не повинні відчувати себе об'єктом докладання педагогічних моралей, не повинні постійно усвідомлювати свою схильність продуманим педагогічним впливом. Прихована позиція класного керівника забезпечується спільною діяльністю, інтересом класного керівника до внутрішнього світу дитини, наданням йому особистісної свободи, поважних і демократичним стилем спілкування. Цілісність особистості наказує класному керівнику цілісність виховних впливів.

Методи виховного впливу - це конкретні шляхи впливу на свідомість, почуття поведінку вихованців на вирішення педагогічних завдань у спільній діяльності, спілкуванні вихованців з вихователем [10,c.99].

Розділ 2. Основні напрями роботи класного керівника

2.1 Форми та методи роботи класного керівника

Форми роботи класного керівника визначаються з педагогічної ситуації, що склалася в школі і в даному класі, ступінь педагогічного впливу - рівнем розвитку особистостей учнів, сформованість класного колективу як групи, в якій відбувається розвиток і самовизначення підлітків. Кількість форм нескінченно: бесіди, дискусії, ігри, змагання, походи та екскурсії, конкурси, суспільно корисний і творчу працю, художньо -естетична діяльність, рольової тренінг. При цьому найважливішим завданням залишається актуалізація змісту виховної діяльності, сприяє емоційному розвитку учня, його мови, інтелекту, формування навичок критичного ставлення до інформації.

Особливе місце в діяльності класного керівника займає класна година - форма організації процесу безпосереднього спілкування педагога і вихованців, у ході якого можуть підніматися і вирішуватися важливі моральні і етичні проблеми.

До вибору форм роботи класний керівник підходить творчо, з урахуванням умов життя школи, можливостей і особливостей дітей, змісту дитячого життя. Плановані їм форми, різного змісту «класні години», покликані охопити аналізом весь цілісний навчально - виховний процес, кристалізувати його провідні ідеї у свідомості дітей, допомогти дати принципове відношення до чужого, шкідливого [1,c.32]

Вивчення школярів класним керівником проводиться за допомогою різних методів. Найважливішими з них є: повсякденне спостереження за діяльністю і поведінкою учнів у процесі навчальних занять і позаурочної роботи, індивідуальні та групові діагностичні бесіди, вивчення результатів діяльності учнів, відвідування їх вдома, природний експеримент, рейтинг і метод компетентних оцінок. Повсякденне спостереження за поведінкою і діяльністю учнів. Сутність цього методу полягає в тому, щоб спостерігаючи за учнями в різних умовах навчальної та позакласної роботи, виявляти особливості їхнього ставлення до виконання шкільних обов'язків, риси характеру, культуру поведінки.

Індивідуальні групові діагностичні бесіди з учнями, вчителями та батьками. З їх допомогою класний керівник має можливість дізнатися, як відноситься учень до навчальних занять, чим цікавиться і зайнятий у позаурочний час, які труднощі відчуває в оволодінні знаннями. У задушевних індивідуальних бесідах учні розповідають про свої успіхи і невдачі в навчанні, характері відносин з однокласниками .

Вивчення результатів діяльності учнів. У школі проводяться різні конкурси, виставки, даються домашні завдання. Самі школярі виявляють творчі здібності і майструють різні вироби. У підсумку виявляється, що деякі школярі люблять малювати, інші з захопленням вивчають математику, треті займаються колекціонуванням, четверті присвячують своє дозвілля виготовлення різних моделей . За результатами цієї різноманітної діяльності класний керівник може судити про захоплення, схильність і здібність учнів, робити прогнози їх розвитку, встановлювати контакти з учителями і батьками з цих питань, щоб вони враховували все це в своїй роботі.

Відвідування учнів на дому. Цей метод дозволяє накопичувати уявлення про те, як живе і працює той чи інший учень в домашніх умовах, як дотримується режиму, яка атмосфера в сім'ї, чим заповнює він свій вільний час, з ким дружить . Все це дає матеріал для подальшого поліпшення позакласної роботи.

А.С. Макаренко вважав за необхідне, щоб педагог вів щоденник вивчення учнів, регулярно записував найважливіші факти їхньої поведінки, бачив тенденції їх розвитку і на цій основі прогнозував і проектував виховну роботу. [ 7,c.58 ]

Для практичної роботи класного керівника найбільше підходить наступна класифікація методів

виховання:

- Методи переконання, за допомогою яких формуються погляди, уявлення, поняття виховуваних, відбувається оперативний обмін інформацією

(Навіювання, розповідь, діалог, доказ, заклики, переконання);

- Методи вправ , за допомогою яких організується діяльність виховуваних і стимулюються позитивні її мотиви (різні види завдань на індивідуальну та групову діяльність у вигляді доручень, вимог, змагання, показу зразків та прикладу, створення ситуацій успіху);

- Методи оцінки та самооцінки, за допомогою яких проводиться оцінка вчинків, стимулювання діяльності, надається допомога виовуючим в саморегуляції їхньої поведінки (критика, заохочення, зауваження, покарання, ситуації довіри, контролю, самоконтролю, самокритики [3,c.85 ].

Успіх у роботі класного керівника залежить від її плановості та систематичності. Діяльність класного керівника являє собою частину загального процесу виховання. Тому важливо погоджувати її з усіма іншими ланками шкільної роботи, орієнтуючись на загальношкільних річний план.

Організаційно-педагогічна робота класного керівника включає в себе постійне вивчення учнів, заходи з організації та форматування колективу учнів, а також спільну роботу з піонерським загоном або комсомольської групою та батьками учнів [10,c.128 ].

Ця робота відповідно до рекомендацій «Примірного змісту виховання школярів» передбачає формування комуністичного світогляду і моральності, трудової виховання і профорієнтацію, виховання відповідального ставлення до навчання і навчальних умінь, правове, естетичне і фізичне виховання.

Система в роботі класного керівника передбачає доцільне поєднання форм і методів освіти з організацією практичної діяльності школярів. Класний керівник, як правило, працює з одним і тим же складом учнів кілька років. Тому логіка у виховних заходах повинна простежуватися не тільки по місяцях, а й за навчальними років.

Основні напрямки класного керівника це:

1. Вивчення учнів і колективу класу: отримання демографічних, медичних, психологічних і педагогічних даних (сім'я, соціальне і матеріальне становище, стан здоров'я, рівень розвитку, вихованості та навченості, індивідуальні особливості).

2. Постановка виховних завдань ("перспектив") загальних для класу чи окремих груп, учнів класу.

3. Планування виховної роботи - складання плану для роботи з учнями, вчителями, батьками, що містить перелік завдань і справ щодо їх вирішення.

4. Організація, проведення та коригування різних видів діяльності відповідно до поставлених завдань і наміченим планом: проведення класних годин, колективних творчих справ, екскурсій, походів, вечорів, батьківських зборів. 5. Організація роботи з батьками учнів: систематичне інформування про успішність, поведінці учнів, відвідування учнів вдома, здійснення педагогічної освіти батьків, залучення батьків до виховної роботи з учнями.

6. Аналіз та оцінка результатів виховання: спостереження опитувальники та інші методи, що дозволяють судити про результати і ставити нові завдання.

2.2 Організаційно - педагогічна робота класного керівника

Тільки об'єднавши учнів у дружний і працездатний колектив, можна успішно здійснювати їх навчання і виховання. Основні питання методики організації та виховання учнівського колективу детально висвітлені у спеціальній главі на цю тему. Тому тут слід торкнутися лише деяких особливостей роботи класного керівника в цьому напрямку [15,c.124].

Створення учнівського колективу, як і виховання взагалі, потрібно починати зі знайомства з учнями. Приступаючи до роботи з класом, класному керівнику потрібно переглянути особисті справи учнів, поговорити з вчителями, проаналізувати класний журнал за попередній навчальний рік і скласти для себе загальне уявлення про успішність, позитивні сторони і недоліки класу з тим, щоб визначити більш вірний підхід до організації виховної роботи [9,c.152].

Велике значення у створенні колективу має вміле пред'явлення з перших же днів занять педагогічних вимог до учнів. Для цього зазвичай на самому початку навчального року класний керівник проводить спеціальне зібрання. На цих зборах він докладно знайомить учнів з найважливішими шкільними правилами і роз'яснює їм, як вони повинні поводитися на уроках і перервах, виконувати домашні завдання і брати участь у громадському житті класу. Пред'явлення вимог на самому початку навчального року спонукає учнів до аналізу своєї поведінки та переживання внутрішніх протиріч між наявним і необхідним рівнем поведінки, що в кінцевому підсумку стимулює їх роботу над собою [6,c.145].

Необхідною передумовою формування учнівського колективу є організація самоврядування в класі і виховання активу.

До складу активу звичайно входять кращі учні, які добре вчаться і користуються повагою серед своїх товаришів. Активістів треба регулярно інструктувати і допомагати їм у вирішенні майбутніх завдань. Треба детально роз'яснювати, які обов'язки покладаються на старосту класу, керівників різних комісій. Але цього мало. Важливе значення має практична допомога класного керівника в роботі активу. Тому необхідно вчити активістів розробляти намічені заходи, допомагати їм у розподілі суспільних доручень і давати поради при виникненні тих чи інших труднощів.

Велике значення в роботі класного керівника з активістами мають задушевні індивідуальні бесіди. У процесі таких бесід класний керівник багато дізнається про клас, про взаємини учнів, а також про ті труднощі, з якими стикаються активісти у своїй діяльності, і має можливість своєчасно підтримувати їх настрій, підбадьорити доброю порадою, чуйністю.

Налагодженість роботи самоврядування створює дієву підтримку зусиллям класного керівника щодо поліпшення навчально-виховного процесу в класі та згуртуванню учнівського колективу.

Найважливішим у вихованні учнівського колективу є вміння класного керівника організувати змістовну позакласну роботу щоб учні були захоплені практичними справами, щоб перед ними завжди стояли надихаючі завдання-перспективи [5,c.238].

Спостереження класного керівника за учнями. Об'єктивність виявлення рівня вихованості школяра та учнівського колективу залежить від правильного використання різноманітних методів дослідження. Важливе місце серед них займає спостереження. Це спеціально організоване сприйняття проявів у поведінці та життєдіяльності особистості і колективу. Перш за все важливо усвідомити, що вивчати, за чим спостерігати і як фіксувати результати спостереження. Спостереження буває суцільним і вибірковим. При суцільному спостереженні класний керівник фіксує все, що вдається помітити у поведінці, висловлюваннях, емоційних реакціях учнів. При вибірковому спостереженні відзначаються окремі процеси і явища, наприклад взаємовідносини між хлопчиками і дівчатками, наявність у школяра навчань громадської роботи.

Спостереження повинно бути планомірним і систематичним. Важливо намітити план спостереження, в якому передбачити не тільки програму, але і послідовність, час і місце спостереження. Систематичність спостереження передбачає регулярність його здійснення.

Спостереження звичайно проводиться в природних умовах навчання і виховання, в різних видах діяльності учнів. Спостерігаючи за учнями на своїх уроках і уроках інших учителів, класний керівник виявляє особливості їх пізнавальної діяльності, ставлення до навчального предмета, їх інтереси та здібності, вміння та навички навчальної діяльності, вольові якості. Для виявлення поглядів, переконань та ідеалів школярів велике значення мають їхні відповіді, висловлювання на уроках літератури, історії а також класних годинах, диспутах [10,c.135].

Особистість і колектив найбільш яскраво проявляються у складних умовах - при виконанні складної комплексної роботи, в поході. У цих ситуаціях класний керівник повинен бути особливо уважний.

Вельми цінною формою узагальнення результатів вивчення школярів є «Педагогічні консиліуми» - наради вчителів класу, що проводяться під керівництвом класного керівника. На них обговорюється характеристика класу і окремих учнів, колективно виявляються причини відставання в навчанні або недоліків у поведінці тих чи інших школярів і намічаються заходи індивідуального підходу до них.

Поширеною формою фіксування результатів вивчення учнів є педагогічний щоденник класного керівника, який використовується при складанні характеристик учнів і класного колективу.

Згуртування колективу класу. Виховання особистості в колективі - провідний принцип соціалістичної педагогіки. Первинний колектив - це велика виховна сила, так він здатний задовольняти духовні потреби підлітків і старшокласників у спілкуванні, самоствердженні, самовираженні. Колектив дає можливість кожному школяреві набути необхідний досвід громадського життя і розвивати свої найкращі індивідуальні якості.

Колектив, як живий суспільний організм, народжується, розвивається, живе. У створенні, згуртуванні та всієї життєдіяльності первинного колективу головна роль належить класному керівникові. Керуючись загальною теорією колективу, згуртування учнів він починає з організації їх діяльності. Педагог ставить перед класом суспільно значиму й привабливу для учнів мета, відкриває для них перспективу цікавої та змістовної спільного життя [15,c.59].

На перших порах, попередньо ознайомившись з учнями особисто й за документами, він може сам призначити відповідальних за ту чи іншу роботу школярів (староста класу, чергові). За цим коротким організаційним етапом слід виявити активу класу і формування всіх органів самоврядування в первинному колективі.

Колектив гуртується в процесі спільної діяльності і спілкування. У ньому виникають ділові відносини - відносини відповідальної залежності. Вони є основними в колективі. Але незабаром складаються і міжособистісні товариські відносини між учнями, засновані на взаємній зацікавленості школярів. Поступово виникає і ще один вид міжособистісних відносин - виборчі відносини між друзями в класі відповідно з особистими симпатіями.

Класний керівник підтримує, стимулює і непомітно коригує всі види відносин у класі. Актив відносно стабільний, але класний керівник створює умови для планомірної зміни доручень учням у самоврядуванні, щоб старанність і вміння керувати формувалися в єдності.

Отже, колектив формується в діяльних відносинах. Найбільш інтенсивно він дозріває у творчій, проблемної діяльності, коли школярі не просто виконують те чи інше завдання, а спільно вирішують складні, але посильні завдання А.С. Макаренко наполягав, щоб перед колективом послідовно висувалися все більш складні і захоплюючі завдання. Колектив, на його переконання, живе перспективною, завтрашньої радістю [ 7, c.69].

Життя колективу учнів прикрашають традиції. Класний керівник допомагає школярам поступово встановити свої традиції: відзначати знаменні дати, проводити вечори улюблених героїв, письменників, святкувати дні народження учнів.

Регулюючим і дисциплінуючим чинником виховання А.С. Макаренко називав громадську думку. Зафіксовані в громадській думці загальноприйняті судження, оцінки та ставлення до моральних цінностей виступають як загальні вимоги до особистості [7,c.158 ]

Формування і управління цією реальною силою виховання, однак представляє собою чималі труднощі. Оціночні судження підлітків нерідко будуються переважно на почутті і недостатньо усвідомлюються.

Формування позитивної громадської думки протікає головним чином при колективному обговоренні спільних проблем, результатів виконаної роботи, поведінки окремих членів колективу. Неодмінною умовою успіху в цій роботі є довірчі і поважні взаємини учасників обговорення, а також психологічно тонкі оцінки вчинків людей, коли виникають яскраві приклади, гідні захоплення. У результаті цього школяр вибирає тип відповідної поведінки.

Завдання класного керівника - допомогти школяреві зайняти кращу для нього позицію в колективі. А колектив класу покликаний виявляти і розвивати такі якості підлітків, які допомагали б їм ставати активніше, впевненішими у собі. Враховуючи особисті інтереси і можливості школяра, колектив класу довіряє йому громадську роботу, вчить її успішно виконувати. Суспільне визнання успіхів стимулює кращі прояви школяра і надихає на нові досягнення.

Вимогливість первинного колективу до школяра поєднується з вихованням у школярів дружності, уважності і чуйності у відносинах один з одним. В.А. Сухомлинський у зв'язку з цим писав: «Незгладимий слід в душі вихованця залишає чуйність і турботливість, проявлені вихователями. Але ще сильніше чуйність і турботливість колективу. Завдання вихователя полягає в тому, щоб кожна дитина пережив почуття подяки колективу за чуйність, за допомогу у важку хвилину » [11,c.98 ].

Класний керівник організовує спілкування учнів у різних формах, сприяє їх взаємної зацікавленості і духовному взаємозбагаченню. Це досягається шляхом заохочення співробітництва учнів при виконанні спільних справ, стимулювання добровільної взаємодопомоги у навчанні, заохочення дружби, не виходить за рамки колективних цілей. Cпираючись на колективну думку, класний керівник попереджає і припиняє появу кличок, пліток, нездорових угруповань.

Висновки

Підбиваючи підсумки всьому сказаному згідно з поставленими завданнями можна сказати, класний керівник - найближчий і безпосередній вихователь і наставник учнів.

На нього покладається розв'язання таких завдань:

· виховання в учнів культури поведінки, формування в них високих моральних якостей;

· забезпечення єдності педагогічних вимог з боку сім'ї і школи; організація в разі потреби допомоги учням (навчальної, матеріальної, моральної);

· проведення заходів, які передбачають зміцнення здоров'я учнів;

· організація суспільно корисної праці учнів, ведення документації класу;

· будування взаємин з учнями та їхніми батьками на демократичних засадах, співробітництві, сприяння розвитку самоврядування учнів.

Класний керівник виконує такі функції: Діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу

Метою навчання і виховання має бути зміна особистості учня в результаті самостійного навчання. Завдання школи - дати можливість розвитку, саморозвитку особистості, сприяти пошуку своєї індивідуальності, допомогти людині йти до самоактуалізації.

Основні напрями класного керівника це:

1. Вивчення учнів і колективу класу: отримання демографічних, медичних, психологічних і педагогічних даних (сім'я, соціальне і матеріальне становище, стан здоров'я, рівень розвитку, вихованості та навченості, індивідуальні особливості).

2. Постановка виховних завдань ("перспектив") загальних для класу чи окремих груп, учнів класу.

3. Планування виховної роботи - складання плану для роботи з учнями, вчителями, батьками, що містить перелік завдань і справ щодо їх вирішення.

4. Організація, проведення та коригування різних видів діяльності відповідно до поставлених завдань і наміченим планом: проведення класних годин, колективних творчих справ, екскурсій, походів, вечорів, батьківських зборів. 5. Організація роботи з батьками учнів: систематичне інформування про успішність, поведінці учнів, відвідування учнів вдома, здійснення педагогічної освіти батьків, залучення батьків до виховної роботи з учнями.

6. Аналіз та оцінка результатів виховання: спостереження опитувальники та інші методи, що дозволяють судити про результати і ставити нові завдання.

Для практичної роботи класного керівника найбільше підходить наступна класифікація методів виховання:

- Методи переконання, за допомогою яких формуються погляди, уявлення, поняття виховуваних, відбувається оперативний обмін інформацією

(Навіювання, розповідь, діалог, доказ, заклики, переконання);

- Методи вправ , за допомогою яких організується діяльність виховуваних і стимулюються позитивні її мотиви (різні види завдань на індивідуальну та групову діяльність у вигляді доручень, вимог, змагання, показу зразків та прикладу, створення ситуацій успіху);

- Методи оцінки та самооцінки, за допомогою яких проводиться оцінка вчинків, стимулювання діяльності, надається допомога виховуючим в саморегуляції їхньої поведінки (критика, заохочення, зауваження, покарання, ситуації довіри, контролю, самоконтролю, самокритики.

Таким чином, ми можемо сказати, що класний керівник виступає як організатор виховної діяльності, і як наставник учнів.

Список використаних джерел

1.Білоусова В. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи/В.Білоусова. -К.,-1997.-32 c.

2. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посіб/ І.Д. Бех. - К.: ІЗМН, 1998.-48с.

3.Бодалев А. А. Проблемы психологии взаимопонимания./А.А.Бодалев.- Л., 1991.-85 с.

4. Выготский Л.С. Психология развития человека/ Л.С. Выготский .-М.: Изд-во Смысл; Эксмо, 2005. -- 136 с.

5.Вишневський О. І. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси / О. І. Вишневський. - Львів, 1996. - 238 с.

6 . Коберник О. М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі : навч.-метод. посібник / О. М. Коберник. - К. : Наук. світ, 2001. - 182 с.

7.Макаренко А. С. Цель воспитания // Пед. сочинения: В 8 т. А.С.Макаренко-1984. -58 c.

8. Роджерс К. Становление человека/К. Роджерс. -- М., 1994.-59 с.

9. Снайдер М., Снайдер Р. Ребенок как личность/ Снайдер М., Снайдер Р.. -- М.; СПб., 1994.- 152 c.

10 . Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології: навчально-методичний посібник для керівників шкіл, вчителів, класних керівників, вихователів, слухачів ІПО/ Сорока Г.І.. - Харків, 2002. - 128 с.

11.Сухомлинский В. А. Методика воспитания коллектива/ В.Сухомлинский. -- М., 1981.-85 с.

12.Сухомлинський В.О.Сто порад учителеві /В.Сухомлинский.-К.,1982.-69 c.

13.Ушинский К.Д.. Человек как предмет воспитания. Том I/К.Ушинский. - М.,1990.-182 c.

14. Фромм Э. Человек для себя/ Э.Фромм. -- Минск, 1992.-54 с.

15. Класний керівник у сучасній школі: метод. посібник / В. Оржеховська, О. Пилипенко та ін. - К., 1996.-124 c.

Размещено на Allbest.ru

...