Методика формування сімейних відносин у студентів ВНЗ на прикладі дісципліни "Плодівництво"

Засоби відеоінформації можуть використовуватись і для показу схем демонстраційних експериментів, які передбачено застосовувати у процесі лекцій. Якщо у процесі подачі одного або кількох блоків навчальної інформації виникає потреба у постійному звертанні до систематизованих даних, позначень, то у комплексі з відеоматеріалами використовуються настінні таблиці, діаграми, що призначені для колективного користування. Застосування засобів відеоінформації не повинно виключати або підміняти показ натуральних об'єктів вивчення та їх моделей. При цьому лектор повинен дотримуватись правила: застосування засобів відеоінформації є доцільним у тих випадках, коли ніякі інші засоби навчання, які є у розпорядженні лектора, не можуть дати кращого педагогічного ефекту. На заключному, узагальнюючому етапі лекції до комплексу відеоінформації можна включити кадри, які містять систематизовану навчальну інформацію, сприймання та усвідомлення якої дозволяє одним поглядом охопити основні властивості і закономірності системи явищ і процесів, що вивчались, створити сприятливі умови формулювання необхідних висновків.

Важливими елементами комплексу засобів відеоінформації є кадри, які оперативно дають змогу ознайомити слухачів з переліком завдань для самостійної роботи за змістом лекції у поза лекційний час. Це може бути зміст конкретних завдань, перелік методичної, учбової, науково-популярної літератури.

Принципи підбору комплексу відеоінформації для проведення лекційного заняття базуються на науковій організації праці вчителя і слухачів, створення наочної опори для словесних пояснень викладача, відповідей слухачів, автономної ілюстрації до пояснення явищ і процесів, які неможливо або досить важко продемонструвати безпосередньо на лекції.

Методика підбору комплексу відеоінформації є загальною і може використовуватись для різних видів лекційних занять.

Перед зустріччю зі слухачами. Перед тим як вийти на трибуну, корисно попередньо ще раз перечитати весь конспект, уважно проглянути і, якщо необхідно, скоректувати цифри, імена, дати, назви. Більшість лекторів, щоб краще засвоїти підготовлений матеріал, попередньо “проговорюють його подумки за планом, конспектом або повному тексту, проводячи свого роду прискіпливий контрольний огляд всієї лекції [ 20, 5 ].

Початківцю можна порекомендувати проговорити лекцію вголос, тримаючи в руках конспект і намагаючись як умога менше в нього дивитись. Дуже добре, коли є слухачі: ними можуть бути ваші друзі або домашні.

Проговорення лекції в голос дозволить правильно розрахувати час. Неправильний розрахунок часу, а це нерідко приходиться спостерігати, приносить гарній лекції невиправну шкоду: скорочуючи час, лектор перестрибує через цілі куски, навіть цілі питання, від чого втрачається логічний зв'язок або комкається виклад, що приносить шкоду ясності і чіткості розповіді. До речі, вміння вкластись в певний час - це велике мистецтво, котрим необхідно оволодіти кожному лектору. Закінчення типу: “На цьому я вимушений закінчити за браком часу…” неможна віднести до категорії кращих. Час, відведений для виступу, повідомляється лектору попередньо, і покладати вину за те, що ви не зуміли ним певним чином розпорядитись, на якісь об'єктивні причини неетично. Певна можливість регулювання часу може бути закладена саме в процесі попереднього опрацювання: необхідно відмітити час “проходження” кожного розділу, питання, підпитання. Корисно відмітити, які моменти можна випустити без шкоди для змісту (якісь описи, приклади, ілюстрації) і, навпаки, що з додаткових фактів (“резерв”) можна привести, якщо часу виявиться більше.

Зрозуміло, що готуючись до кожного конкретного виступу, необхідно враховувати не лише час, але й місце виступу, характер аудиторії.

Попереднє прочитання - це лише перша стадія контролю. Дуже корисно, особливо початківцю, дати своє творіння на рецензію (див.: Додаток) [ 4]. Критичні зауваження і поради досвідченого лектора - рецензента допоможуть автору усунути непомічені помилки, пробіли, неточності, покращити зміст і форму лекції. Однак заключення рецензента в певній мірі відображає його індивідуальну точку зору, його власний досвід. Крім того, корисно перевірити, як буде звучати лекція в дійсності, в аудиторії. В зв'язку з цим лекція повинна бути надана колективному прослуховуванню і обговоренню на засіданні методичної секції. Лише після цього лекція може бути допущена до читання в аудиторії.

Лише провівши ретельну підготовку, лектор вправі вважати, що він готовий до зустрічі з слухачами. Однак робота над лекцією на цьому етапі не закінчується. Удосконалення лекторської майстерності, підвищення якості лекції залежить не лише від підготовчої, але й від подальшої роботи лектора над прочитаною лекцією [ 14].

2.2 Методика проведення лекціі: "Малина"

План. Методика навчання питань:

1. Біологічні особливості малини.

2. Розмноження малини у промислових розсадниках.

3. Сорт малини Новокитайська, його характеристика.

4. Господарсько-біологічна оцінка нових і перспективних сортів малини в умовах Лісостепу України.

Викладач пропонує провести лекцію у формі - лекція з аналізом виробничих ситуацій, як один із шляхів підготовки студентів до науково-дослідної діяльності. Для цього викладач обирає матеріал, який містить наукові дослідження у галузі плодівництва. Існує припущення про необхідність взаємозв'язку проблемного і традиційного навчання для формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності. Таке припущення ґрунтується на наступному:

1) оскільки науково-дослідна діяльність вимагає як необхідних знань, так і умінь навиків дослідницької дій, то цілеспрямоване її формування може відбуватися і в процесі засвоєння "готових істин" (традиційне навчання), і в процесі пошукової навчально-пізнавальної діяльності (проблемне навчання);

2) оскільки головне в проблемному навчанні - створення проблемних ситуацій, а основним завданням традиційного навчання є озброєння студентів системою знань, умінь і навиків, то доцільно управляти створенням проблемних ситуацій на основі наявних знань;

3) дозвіл навчальних проблем, що витікають із проблемних ситуацій, можна здійснити, володіючи опорними знаннями і методами пізнавальної діяльності, які, у свою чергу, формуються в процесі дозволу цих проблем і складають основу діяльнісного компоненту готовності студентів до науководослідної діяльності.

4) поєднання методів проблемного і традиційного навчання, дозволяє найкращим чином врахувати специфіку різних розділів навчального матеріалу; забезпечує органічну єдність репродуктивної і продуктивної пізнавальної діяльності студентів; викликає і зберігає у студентів пізнавальний інтерес до науково-дослідної діяльності протягом всього терміну навчання; дозволяє навчаним краще розкрити свої можливості і здібності; дозволяє формувати уміння аналізувати, узагальнювати, висувати гіпотези, вибудовувати логіку міркувань, формулювати висновки, бачити суперечності; сприяє виявленню найраціональніших для себе прийомів оволодіння знаннями і способами діяльності; створює умови для формування уявлень про процес теоретичного мислення і логіку наукового пізнання.

Як умови, що істотно впливають на взаємодію (поєднання) проблемного і традиційного навчання, виділені наступні:

1) рівень знань студентів про науково-дослідну діяльність і фактичні знання з дисципліни, що вивчається;

2) рівень розвитку і підготовленості студентів (наскільки вони володіють уміннями, прийомами, способами науково-дослідної діяльності);

3) завдання навчання, що висуваються викладачем на кожному певному етапі організації науково-дослідної діяльності в рамках навчального процесу;

4) зміст і логіка навчального матеріалу (чисто описовий фактологічний матеріал; рішення якої-небудь глобальної наукової проблеми, що стоїть перед людством», підсумком якого з'явилася фундаментальна теорія; теоретичний висновок якого-небудь закону або закономірності; достовірні факти, що підтверджуючі або суперечать відомим теоріям тощо.);

5) ліміт часу, відведеного на вивчення даної навчальної дисципліни. Формування готовності до науково-дослідної діяльності на основі взаємозв'язку традиційного і проблемного навчання при різних формах організації занять у ВНЗ.

Мета: формування уявлень і практичних передумов науково-дослідної діяльності.

Завдання: формування уявлень про процеси теоретичного мислення, знайомство з логікою наукового пізнання, визначення етапів наукового дослідження.

У рамках позначених напрямів розкриваються можливості різних форм організації навчальної діяльності студентів у плані формування компонентів готовності студентів до науково-дослідної діяльності за допомогою взаємозв'язку проблемного і традиційного навчання. Згідно напрямам здійснення взаємозв'язку традиційного і проблемного навчання створена система чисто інформативних лекцій і лекцій з елементами проблемного навчання та аналізом виробничих ситуацій, а також система практичних занять з використанням проблемних ситуацій і проблемних задач, система семінарських занять по формуванню представлень студентів про науководослідну діяльність. Зміст семінарських занять включає питання методологічного характеру, визначається специфіка і соціальна значущість наукового дослідження на прикладі еволюції фізичних уявлень про світ. Розроблені експериментальні задачі.

1. Біологічні особливості малини. Починаючи викладення першого питання плану викладач пропонує запитання проблемного характеру, відповідь на яке можлива після начитування матеріалу другого та третього питань плану: „Чому при оптимальних біологічних та господарських характеристиках малини, її промислові насадження в Україні невеликі за обсягом, а експорт - відсутній?” Викладач звертає увагу студентів, у формі бесіди, бо з культурою студенти знайомі, що малина завдяки простоті розмноження, скороплідності, високій якості ніжних і соковитих ягід, їх цілющим властивостям набула великої популярності на ділянках садівників. Застосування ягід малини при простудних захворюваннях як потогінного і жаропонижувального засобу зумовлене наявністю в них саліцилової кислоти. Великою популярністю користується в народній медицині. Ягоди споживають свіжими, замороженими, у вигляді варення, соків, вина. Ягоди містять 5-11 % цукрів, 0,6-2,5 % органічних кислот, 0,9 % пектину, 4-6 % клітковини. Багаті на вітаміни: С- 30-75 мг%, В1, В2 -0,01-0,09 мг %. Р-активні речовини до 300 мг%, Фолієва кислота 0,2 мг%. У 100 г ягід міститься 2-2,6 мг заліза, це набагато більше ніж у плодах вишні і аґрусу. Малина це кущ із багаторічною підземною частиною і дворічною надземною. Підземна частина розташована на глибині 15-25 см і складається з кореневища яке не має стержневого кореня. Однорічні пагони надземної частини як правило не плодоносять, за винятком ремонтантних сортів які дають урожай восени. Дворічні пагони після плодоношення відмирають і їх видаляють восени або рано навесні. Замість них у рік плодоношення у кожної рослини відростає кілька пагонів заміщення і кореневих паростків. Таким чином забезпечується довговічність плантації. Плоди малини - збірні кістянки. Легко відокремлюються від білого квітоложа конічної форми. Малина невимоглива до ґрунтів. Але кращими для більшості сортів є легкі суглинкові удобрені ґрунти з реакцією ґрунтового розчину рН 5,7-6,8.

Світлолюбива рослина, за нестачі світла однорічні пагони витягуються, погіршується їх зимостійкість і знижується продуктивність. Малина не належить до зимостійких культур. При зниженні температури до 25-30 0С морозу, значна частина сортів пошкоджується.

2. Розмноження малини у промислових розсадниках. Малину у промислових розсадниках розмножують кореневими паростками у спеціально створених маточниках. Закладають їх восени, завершуючи садіння не пізніше як за 20 днів до настання морозів, врахувавши всі вимоги до вибору площі, передсадивної підготовки ґрунту, якості вихідного садивного матеріалу, передбачених базовою технологією (Трушечкін В.Г., Ярославцева О.І., Полікарпо ва Ф.Я. та ін., 1986; Майдебура В.І., Васюта В.М. та ін., 1987). Схема садіння рослин - 1,5-2,0 на 0,3-0,5м. Оптимальна глибина садіння - 20 см. Весною, після приживлення саджанців, надземну їхню частину повністю видаляють, що стимулює масове утворення кореневих паростків. Цю операцію проводять, коли пагони заміщення досягнуть висоти 10-15 см. На однорічній маточній плантації садивний матеріал заготовляти не рекомендується, так як це знижує продуктивність маточника в майбутньому. Весною наступного року (в перший рік експлуатації маточника) до початку вегетації видаляють усі минулорічні пагони на рівні ґрунту.

Це, по-перше, сприяє утворенню більшої кількості паростків, а по-друге, дозволяє уникнути цвітіння, яке за фітосанітарними вимогами є недопустимим. Під час вегетаційного періоду створюють оптимальні умови для інтенсивного росту паростків. Перед викопуванням садивного матеріалу проводять скошування надземної частини паростків на висоті 30-35 см над рівнем ґрунту. Викопують саджанці за допомогою скоби ВСН-1 або плуга ВПН-2. У наступному році технологічний цикл повторюється. Термін експлуатації маточника малини - 2-3 роки. Дотримання даної технології забезпечує щорічне отримання 100- 120 тис. стандартних саджанців малини з 1 га маточника. При вирощуванні супереліти малини найчастіше застосовують розмноження зеленими мікроживцями. Довжина живців - 3-6 см, строки живцювання - друга половина травня- червень (Майдебура В.І., Мережко І.М. та ін., 1987).

3.Сорт малини Новокитайська, його характеристика.

Кущ середній з прямими стеблами, що в однорічному віці восени набувають червонуватого кольору у верхній частині. Ягоди вище середнього розміру (маса 2,4-3,0 г). Тупоконічні, злегка видовжені, світло-червоні, привабливі. Китиця формує 6-8 ягід. Характеризується високою зимостійкістю, непосухостійкий, відносно стійкий до грибкових хвороб.

Характеристика

* Тип: Ягідні культури

* Вид: Малина

* Сорт: Новокитаївська

* Виробник: Сорт Інституту садівництва УААН. Автор - І.М.Ковтун.

* Урожайність: 70-150 ц/га

* Плоди: Вищесереднього розміру (2,4-3 г) звільна видовжені, світлочервоні

* Строк дозрівання: 20-25 червня

* Саджанці: немає в наявності

Виведений в Інституті садівництва УААН м.Київ в наслідок схрещування сортів Китаївська х Новость Кузьміна (селекціонер Ковтун І.М.) Кущ середній з прямими стеблами, що в однорічному віці восени набувають червонуватого кольору у верхній частині. Пагоноутворююча здатність велика (до 45 шт на 1 м п.). Ягоди вищесереднього розміру (маса 2,4-3,0 г). Тупоконічні, злегка видовжені,світло-червоні, привабливі. Китиця формує 6-8 ягід. М'якуш щільний, кисло-солодкий, приємного смаку. Універсального призначення. Сорт належить до групи високоврожайних. Потенційна продуктивність 15 т/га. Фактична в умовах виробництва - 5,5-7,0 т/га. Характеризується високою зимостійкістю, непосухостійкий, відносно стійкий до грибкових хвороб.

Викладач нагадує студентам про запитання проблемного характеру, поставлене на початку заняття, та у формі евристичної бесіди шукає із студентами шляхи його вирішення.

Після закінчення лекції, викладач узагальнює і систематизує матеріал, акцентуючи увагу студентів на їх подальшу діяльність в якості науковців.

навчальний шлюб сімейний моральний

Висновки

1. Лекція - провідна, головна форма навчання. Такою вона була і залишається тому, що з неї починається кожна навчальна дисципліна, розділ і більшість тем, що передбачені програмами. Лекція є незамінною формою організації навчання через те, що вона не повторює підручник, а доповнює його останніми даними науки, іноді ще неопублікованими, але вже відомими викладачу, фактами з життя, особистим розумінням і відношенням до матеріалу, що викладається. В лекції наука оживає і слухачам доноситься в емоційному, доступному, цікавому і зрозумілому вигляді.

2. Існують різні види лекції: тематична, вступна, заключна, оглядова, консультативна, настановча, поточна, узагальнююча, міні-лекція, кіно(відео)лекція, інструктивна, лекція вступу, лекція конкретизація, лекція інтеграція - це лекції, що мають пасивну форму, тобто традиційну; а лекція-брифінг, лекція-бесіда, лекція-диспут, лекція-анкета, лекція-дует, "круглий стіл" - це лекції, що мають активну форму, тобто види спілкування лектора зі слухачами, які пов'язані з традиційною лекцією, але можуть бути розглянуті як самостійні, нові методичні типи лекцій.

3. У зв'язку з вимогами, що висуваються до самої лекції автоматично випливають і вимоги до особи, що читає лекцію - лектора. Справа в тому, що займаючись лекторською діяльністю необхідно тренувати і розвивати відповідні здібності. Жива мова викладача, його вигляд, поведінка, манера спілкування з слухачами, теоретична підготовка повинні бути на високому рівні, інакше, я вважаю, особі, що не має даних та й ще й не прагне їх розвинути, не слід займатись такою відповідальною справою.

4. Підготовка лекції складна і кропітка робота, яка вимагає від викладача терпіння, наполегливості з обов'язковим застосуванням творчого підходу і відмінного знання матеріалу. Щоб підготувати вдалу лекцію необхідно дотримуватись певних правил і готувати лекцію послідовно, крок за кроком. Слід починати з вибору теми і визначення мети виступу, потім складання бібліографії і відбір літератури, складання плану лекції і її тексту, також обов'язкова робота над формою викладу. При підготовці лекції не слід забувати про наочні посібники і технічні засоби для полегшення викладу матеріалу в аудиторії, а також для більшої переконливості.

5. Проведення лекції є головним етапом, результатом роботи. На лекції особливо важливо встановити психологічний контакт з аудиторією, захопити її увагу і мислення, діяти в унісон, що посилить вплив лектора на неї. Лектор який байдужий до того, що відбувається в аудиторії, що там панує не цікавість, байдужість і який задоволений безтурботним читанням конспекту - не може бути лектором і носити це почесне звання.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.02.

2. Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей школе// С.И. Архангельский. - М., 1974.

3. Бойко В.В. Диалог лектора со слушателями: психологические аспекты// В.В. Бойко. - Л., 1987.

4. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход// А.А. Вербицкий. - М., 1991.

5. Гапонов П.М. Лекция в высшей школе// П.М. Гапонов. - Воронеж, 1977.

6. Гузеев В.В. Методы и организационные формы обучения// В.В. Гузеев. -М. 2001. -128 с.

7. Загвязинский В.И. Дидактика высшей школы: текст лекций// В.И. Загвязинский. - Челябинск, 1990.

8. Карклина Л.Д. Методика подготовки к лекции// Л.Д. Карклина. -М. 1977. -18 с.

9. Козаржевский А.Ч. Мастерство устной речи лектора// А.Ч. Козаржевский. - М., 1983.

10. Кожевников К.П. Методика подготовки лекций// К.П. Кожевников. -Минск. 1976. -30 с.

11. Лавриненко-Омецинская Е.Д. Рецензия лекции… Нужна ли? И какая? // Е.Д. Лавриненко-Омецинская. -М. 1990. -65 с.

12. Михневич. А.Е. Методические типы лекций: традиции и поиск новых форм // А.Е.Михневич. -К. 1989. -20 с.

13. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене// Н.Є. Мойсеюк - К., 2001.

14. Мороз. О.Г. Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний посібник // За заг. Ред. О.Г.Мороза. -К. 2001. -337 с.

15. Назарова Т.С. Средства обучения (Технология создания и использования)// Т.С. Назарова, Е.С. Полат. - М., 1998.

16. Цыгульская Т.Ф. О методике лекционного преподавания в вузе// Сост. Т.Ф.Цыгульская. -Кировоград. 1990. -14 с.

17. Одарченко Н.І. Використання відеоінформації при проведенні лекційних і семінарських занять у школі нового типу// Н.І. Одарченко. -Суми. 1999. -79 с.

18. Буланова -Топоркова М.В. Педагогика и психология высшей школы:.Учебное пособие// М.В. Буланова -Топоркова, С.И. Самыгин.- Ростов на Дону., 2002.

19. Смирнов С.А. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии. Учеб. для студ. - // С.А.Смирнов. - М., 2000.

20. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс// И.П. Подласый. - В 2 т. - Т.1. - М., 2001.

21. Смольянинов И.Ф. Советы начинающему лектору// И.Ф. Смольянинов. -Л. 1980. -23 с.

22. Столяренко А.М. Юридическая педагогика. Курс лекций// А.М. Столяренко. - М., 2001.

23. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе// Ю.Г. Фокин.- М., 2002.

24. Хуторской А.В. Современная дидактика. /Учебник для вузов/ А.В. Хуторской. - Питер, 2002.

25. Чернышев А.П. Этюды дидактики высшей школы: монография // А.П.Чернышева. - М., 1995.

26. Яковцова А.Ф. Лекция в высшей школе: Текст лекции// А.Ф. Яковцова.-Х. 1996. -20 с.

Размещено на Allbest.ru