Форми морального виховання дітей підліткового віку

Размещено на http://www.allbest.ru

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ

Проблемне питання

на тему: Форми морального виховання дітей підліткового віку

Виконала:

Педагог-організатор

Горінчівської ЗОШ І - ІІІ ст.

Гушовська Надія Ів.

Хуст - 2012 р.

Вступ

мораль виховання підліток дитина

Проблеми молоді завжди привертали увагу вихователів, але особливо актуальними вони стали останнім часом. Гуманізація і демократизація сучасної національної школи висуває на перше місце моральне виховання учнів. Моральна культура сучасної молоді далека від високого рівня. Циніїзм грубощі у спілкуванні з дорослими та ровесниками, жорстокість, нерозумінні) високохудожнього мистецтва та навіть небажання його сприймати - усе це, на жаль, притаманне їй. Та й чого ж можна очікувати, коли нас заполонили заокеанські телесеріали, відеофільми, порнографічна продукція. Така "культура" не здатна виховати в молодої людини нічого, крім аморальності та бездуховності. Доводиться навіть констатувати, що в нашому суспільстві панує сьогодні культ насильства і усе це цілеспрямовано "вбивається" у підсвідомість, одурманюючи юні душі.

Виховання підлітків має свої труднощі, повязані з особливостями їх фізіологічного розвитку, що впливає і на розвиток пізнавальних процесів. Як відомо, у підлітковому віці (15 - 17 р.) фізіологічне і психічне формування людини ще остаточно не завершено.

Життя показує,що поведінка учнів не завжди відповідає їх свідомості. Непоодинокими є випадки, коли старшокласник добре знає, що йому дозволено, а що заборонено. Але його дії не завжди відповідають відомим йому моральним нормам.

Метою сучасної школи стає виявлення умов ефективного формуваннія моральної культури школярів.

Моральне виховання - це виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

1. Мораль -- це система принципів, норм і правил, які регулюють поведінку людини в суспільстві, роблять її правильною. Поняття "моральний", "моральність" використовують, коли мова йде про конкретний вчинок, практичну сторону стосунків.

Під моральним вихованням підлітків ми розуміємо цілеспрямоване устремління їх до наполегливого засвоєння та послідовного впровадження в життєдіяльність загальнолюдських духовно-моральних цінностей; гуманності; ідеї миру; патріотизму, а також формування в них таких якостей, як совість, чесність, справедливість, порядність.

В умовах перевантаження навчальної програми сучасної української школи особливу роль у формуванні моральної культури підлітків відіграє позаурочна діяльність. Вона містить значний потенціал активних форм, методів, засобів і прийомів роботи.

Важливим є проведення виховних годин, "уроків серця", які не тільки дають певне коло знань у моральній сфері, а й активно залучають їх до духовних скарбів нашого народу. При проведенні виховних годин доречно використовувати весь арсенал відомих методів виховання: настанови через пояснення, переконання, бесіди, аналіз проблемних ситуацій, методичні й рольові ігри, драматизацію, метод незакінчених речень, спільне читання або перегляд кінострічок з обговоренням, ведення особистих щоденників, виконання спеціальних домашніх завдань [4, с 14]. Особливу цінність у справі морального виховання підлітків крім виховних годин грають й інші форми позакласної та позашкільної виховної роботи: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, тижні різних предметів, конкурси, олімпіади, фестивалі, гуртки, екскурсії, походи, класні години, читання художньої літератури тощо.

Допомогти підростаючому поколінню адаптуватися до нових умов, ознайомити його зі світовими художніми, моральними, культурними цінностями, розкрити багатство досягнень людського духу - ці завдання повинна розв'язати сучасна українська школа. Отже, процес розвитку морально-духовних якостей дитини треба розглядати як важливий фактор у профілактиці негативних проявів поведінки, аморальності школярів.

2. Поняття позакласної та позашкільної виховної роботи

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позашкільною.

Позакласна робота -- різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Позашкільна робота -- освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Форми організації виховання поділяють на масові, групові (гурткові), індивідуальні.

Масові форми виховної роботи

До них відносять конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо.

Читацька конференція -- важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, який допомагає їм глибше зрозуміти зміст та поетику твору, прищеплює літературно-естетичні смаки.

Конференції проводять на матеріалі одного або кількох творів однієї теми, творчості письменника, з окремої літературної або наукової проблеми. Залежно від типу конференцій та індивідуальних особливостей читацького колективу визначають структуру її проведення. У 5--7 класах вона наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до конкретного твору, читають напам'ять уривки з нього, ставлять інсценівки або переглядають діафільм, кінофільм. У старших класах учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких розмірковують про моральні риси, якості та вчинки персонажів, аналізують художні особливості творів.

Тематичні тижні , вечори запитань і відповідей присвячують різноманітним аспектам внутрішнього і міжнародного політичного життя, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи тощо. На таких вечорах виступають запрошені гості, демонструють кінофільми та ін. У їх підготовці й проведенні беруть участь самі учні. Наприклад, в Горінчівській ЗОШ І - ІІІ ст.. було проведено безліч таких тижнів, з них тиждень народознавства: на якому учнівські колективи підготували виступи «Андріївські вечорниці». Також було проведено конкурс інсценізованої казки «Казки мого села» ,де учні школи в своїх казках розкрили всю красу наших звичаїв та обрядів.

Ранки-зустрічі, літературні вікторини. Практикують у роботі з молодшими школярами.

Зустрічі з відомими людьми краю влаштовують переважно для середнього та старшого шкільного віку.

Показниками ефективності масових форм позашкільної діяльності здебільшого вважають кількісне охоплення, активність самих учнів.

Групові форми виховної роботи

До цих форм належать політичні інформації, години класного керівника, гуртки художньої самодіяльності, робота з пресою, екскурсії, походи та ін.

Політичні інформації поділяють на оглядові й тематичні. Оглядові політінформації -- короткі популярні повідомлення про найважливіші події, які хвилюють світ. Тематичні політінформації присвячуються розкриттю одного або кількох питань, органічно пов'язаних між собою. У процесі політичного інформування учнів важливо забезпечити новизну, своєчасність, оптимальний для них обсяг, якість інформації (достовірність, надійність, повнота), а також селективність їх засвоєння.

Аналізуючи ефективність політінформації, доцільно з'ясувати актуальність теми, рівень підготовленості учнів-політінформаторів, зацікавленість та активність слухачів. Учитель має звернути увагу на доступність інформації, використовувані учнями джерела, уміння узагальнювати, робити висновки. Поза його увагою не може бути й політична спрямованість інформації. Дуже важлива під час політінформації позиція й активність учителя.

3. Основні орієнтири та принципи морального виховання

Які ж основні орієнтири морального виховання в сучасній школі необхідно вичленувати, які інтегративні поняття і характеристики позначити як ідеальні основи, до яких варто прагнути учням? Найбільш значущими, як показує педагогічна практика та її аналіз , варто вважати:

Гуманізм, в основу якого закладена повага і доброзичливість стосовно іншої людини, доброта як джерело почуття, дії та ставлення до навко лишнього світу

Відповідальність як моральна готовність відповідати за свої думки і дії, співвідносити їх з можливими наслідками.

Відчуття обов'язку як усвідомлення і готовність до прояву своїх обов'язіків перед державою, суспільством, людьми і самим собою.

Совісність як регулятивна основа всієї життєдіяльності людини.

Почуття власної гідності як моральне самоствердження на основі емо ційно-рефлексивної і позитивної установки на самоповагу і повагу до іншої людині.

Громадянськість як почуття Батьківщини, нерозривного зв'язку з вітчизною, причетності до її долі.

Акцент на даних характеристиках дозволяє осмислювати школярам, І прилучатися в процесі виховання й опановувати у співвіднесенні зі своїми проявами такі збірні й образні поняття, як

Культура почуттів -- уміння і прагнення до емоційного самопрояву на І рівні міри й моральності. Здатність до морального зусилля, як підстава для самооцінки, самовизначення і самовдосконалення.

Почуття емпатії - емоційне відчуття іншого, порівняння своєї поведінки зі станом іншої людини. На основі здатності до емпатії розвивається толерентність як терпимість до інакомислення.

За якими ж основними педагогічними принципами необхідно здійснювати дану спрямованість морального виховання?

— Взаємозв'язок і взаємодія знання -- почуття -- поводження як найважливіший принцип співвіднесення засвоєння з опануванням і присвоєнням смислозначущих змістів людської життєдіяльності Сутнісне значення тут має емоційне «проживання» учнями моральних знань як емоційний фактор особистісного розвитку школярів, що стимулює їхнє включення в досвід поведінки. Психологами доведено, що гуманізація виховання неможлива без емоційної складової як найважливішого психолого-іїеда- гогічного параметра особисгісного становлення школярів і формування значеннєвих значень у їхньому суб'єктному визначенні картини світу, позначені параметри психолого-педагогічних шляхів формування емоційно забарвленого морального клімату колективу, побудови учнівських взаємин як найважливішої умови повноцінного розвитку школярів.

— Діалог, діалогічна взаємодія педагогів і учнів як основний принцип усієї виховної політики школи. Він виступає спонукальною основою самовизначення школярів, джерелом морального осмислення житія людини в суспільстві, самоосмислення. Форма діалогу -- ефективний інструмент вироблення у школярів самостійного, не догматичного мислення.

— Актуалізація проблемного характеру виховних ситуацій, що передбачають вюпоченість когнітивних, етичних та естетичних здібностей свідомості, рефлексивних реакцій вихованців, що робить їх незамінним ін- струментом дня побудови продуктивної виховної педагогіки.

Усе це спрює переведенню сучасної освіти від «людини освічендікдо «людини культури», що визначає і психолого-педагогічні параметри морального юнрмння.

Які ж напрями в організації виховної діяльності слід, як підказує пе- дагогічйа наука і практика, вичленувати як пріоритети ?

• Організацію різнобічної позитивно й емоційно забарвленої взаємодії дітей і дорослих у всіх сферах життєдіяльності освітнього закладу;

• створення педагогічних умов, що формують моральну стійкість школярів засобами актуалізації етичної розмаїтості ситуацій, які активізують можливість вибору і визначають необхідність моральнихзусиль школярів.

Размещено на Allbest.ru