Професійно важливі якості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Глухівський національний педагогічний унівеситет імені Олександра Довженка

Факультет педагогіки та психології

Кафедра психології

Реферативне повідомлення

«Професійно важливі якості»

Виконала

студентка 21-П групи ФПП

Буркеня Наталія

Викладач: Носова Ірина Євгенівна

Глухів-2016

Під професійно важливими якостями (ПВЯ) та здібностями ми розуміємо інтегральні психологічні та психофізіологічні утворення, які в процесі конкретної професійної діяльності формуються в спеціальні (професійні) здібності за механізмом функціонування шестиетапної, багаторівневої, матричної, двокільцевої системи організації, побудови та управління руховою діяльністю.

Під здібностями розуміють індивідуально-психологічні особливості особистості, що є умовою для успішного здійснення будь-якої продуктивної діяльності. Під спеціальними здібностями розуміють психологічні особливості індивіда, які забезпечують успішне виконання ним певної діяльності. Потенціал особистості - система всіх соціально-корисних здібностей (реалізованих та резервних), що проявляються в діяльності.

Компетентність - сукупність знань, обізнаності, авторитету в певній галузі. Види професійної компетентності: спеціальна, соціальна, особистісно-індивідуальна. Психологічну компетентність розуміють як систему знань про людину як індивіда, суб'єкта, особистість, індивідуальність, включену в міжособистісну взаємодію, що забезпечує її ефективність.

Професійно важливі якості (ПВЯ) - важлива складова психологічних основ підготовки фахівця

Питання підготовки висококваліфікованих фахівців було і залишається нагальним для української освіти, що має спрямовувати свої зусилля на формування професіоналів, які б відповідали наявним та перспективним вимогам суспільного та економічного розвитку країни. Одним із шляхів розвязання цього питання є формування системи психологічних основ підготовки, яка стане простором для розвитку особистості психологічно готового, професійно придатного, успішного спеціаліста певної галузі.

Професійна придатність відбиває реальний рівень розвитку професійно важливих якостей для конкретної діяльності, які формуються й проявляються на етапах життєвого і професійного шляху.

Формування особистості професіонала здійснюється впродовж усього його професійного життя: починається із виникнення мотиву освоїти певний вид діяльності; продовжується підготовкою у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ), професійною діяльністю за фахом й досягненням високого рівня професійної майстерності та зрілості. У цьому ж процесі професійного розвитку - професіогенезі, який є досить складним і тривалим, зароджуються та вдосконалюються професійно важливі якості.

Під поняттям професіогенез розуміють процес формування соціальних якостей особистості, які забезпечують задоволення потреб суспільного розвитку на основі висококваліфікованої праці й загальнолюдських цінностей. Що стосується визначення поняття «професійно важливі якості» (далі - ПВЯ), то на сьогодні існує значна кількість його різноманітних трактувань.

Здійснений аналіз літературних джерел дозволив виділити три наукових підходи до визначення професійно важливих якостей.

Перший підхід: ПВЯ - характеристики людини, що базуються на природній біологічній основі й визначають успішність і рівень пристосованості її до діяльності. Науковці, які дотримувались указаного підходу, до ПВЯ відносили психофізіологічні, психологічні характеристики особистості, її здібності та здатності.

Другий підхід: ПВЯ - індивідуально-психологічні особливості фахівця. Прихильниками цього підходу є І.Алексєєва, О.Батаршев, Є.Майорова та ін.

ПВЯ - це індивідуальні властивості субєкта діяльності, необхідні й достатні для реалізації цієї діяльності на нормативно заданому рівні. Отже, автори другого підходу до ПВЯ відносять індивідуально-психологічні особливості й властивості фахівця.

Третій підхід: ПВЯ - уміння, здібності й властивості особистості, що формуються у процесі навчання. Тож, визначаючи перелік ПВЯ, науковці виокремлюють, крім властивостей, здібностей, здатностей, ще й уміння (В.Вареник, О.Волков, Ю.Ірхін, О.Сегеда, В.Чирков та ін.). Це пояснюється тим, що у науковій, методичній літературі часто зустрічаються взаємовизначення понять: «уміння», «здатності», «здібності», «якості». Наприклад: уміння - це ті професійно важливі якості субєкта діяльності, через які реалізується процес регуляції трудової діяльності.

У психологічній практиці досить часто у поняття професійні здібності включають не тільки характеристики здібностей, а й особливості специфічних для конкретної професії професійно важливих якостей. Здібності ж розглядають як властивості, що розвиваються. Разом з тим, у «Комплексі нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти», виданому МОН України, ці поняття також взаємоповязанні: «уміння - здатність людини виконувати певні дії на основі відповідних знань та навичок».

Здатність визначається як властивість індивіда здійснювати, виконувати що-небудь, поводити себе певним чином; у тому числі психічний та фізичний стан індивіда, в якому він спроможний виконувати певний вид продуктивної діяльності. Через властивості особи визначаються і якості особистості випускника вищого навчального закладу, а саме: це «…цілісна сукупність характеристик особистості, що визначає зміст соціально значущих і професійно важливих властивостей особи…». Тож під ПВЯ розуміється його психофізіологічні, психологічні характеристики та здатності, що формуються, розвиваються у процесі професійної підготовки й діяльності та є основою їх успішності.

Оскільки на сьогодні існує значна різноманітність професій, кожна з яких вимагає від людини своєрідних якостей, то необхідним є диференційований підхід як до визначення комплексу ПВЯ, так і до їх розвитку у процесі професійної підготовки. Справа у тому, що якості особистості є інтегральним продуктом тих діяльностей, якими вона займалася, а її нинішня активність - головний фактор змін, що відбуваються. Тобто професійна діяльність є простором для розвитку й вдосконалення наявних якостей та утворення нових.

У процесі ж професійної підготовки тільки формується система необхідних якостей відповідно до вимог майбутньої діяльності. Складові психологічної структури особистості (темперамент, характер, здібності, індивідуальні особливості пізнавальних і емоційно-вольових процесів, життєвий і професійний досвід, спрямованість) також зазнають змін, «підлаштовуються» під майбутню професійну діяльність. Таким чином, випускник ВНЗ повинен мати первинний комплекс ПВЯ, який змінюється, удосконалюється під впливом умов професійної діяльності й набуває більш високого рівня розвитку.

Кожна професія вимагає від фахівця своєрідної системи професійно важливих якостей. Так, Є.Климов зазначав, що професійно цінні якості не співвідносні, а утворюють деяку систему. У цій системі важливо не згубити пять основних складових:

o громадянські якості - ідейні, моральний образ людини як члена колективу, суспільства; ставлення до праці, професії, інтереси і схильності до певної діяльності (добросовісність, інтерес до роботи);

o дієздатність - фізична й розумова дієздатність, самодисципліна, розвинений самоконтроль, ініціативність, активність, фізична витривалість, сила та ін.;

o одиничні, конкретні, спеціальні здібності - це такі особистісні якості, що важливі для певної роботи, професії чи для відносно вузького їх кола;

o навички, звички, знання, досвід.

Крім того, він писав, що людина не може бути повністю професійно придатною до праці, до того, як вона матиме професійну підготовку й буде здійснювати відповідну трудову діяльність. Разом з тим, деякі необхідні складові професійної придатності мають бути сформовані завчасно (такі, наприклад, як: громадянські якості, ставлення до праці й загальна дієздатність).

В.Рибалка визначив психофізіологічні якості як такі, що є важливими для професійного розвитку. Вказавши, що ефективність діяльності значною мірою залежить від інтелектуальних якостей особистості, тобто від її уваги (обсяг, розподіл, концентрація, переключення тощо), пам'яті (логічної й образної, моторної та емоційної тощо), мислення (вербального, візуального, діалектичного, системного, дискурсивного, логічного, інтуїтивного, оперативного), уяви (відтворюючої і творчої, фантазії). До того ж, він зробив висновок, що за діяльнісним виміром структури особистості спілкування як підструктура знаходиться на її вершині, а здатність до спілкування у житті кожної людини постає чи не найважливішою соціальною і професійною якістю. Крім того, професійний розвиток охоплює, перш за все, такі особистісні структури, котрі становлять психологічну основу засвоєння й оволодіння різними видами діяльності та є суттєвими для професійного успіху.

Професійний і особистісний розвиток можуть взаємно підпорядковувати й посилювати один одного. Відповідно, у процесі професійної підготовки та діяльності змінюється система професійно важливих якостей. Отже, випускник ВНЗ повинен мати первинний набір базових якостей, до яких слід віднести такі їх групи: психофізіологічні, моральні, інтелектуальні, мотиваційні та комунікативні якості. Наповнення кожної з зазначених груп буде здійснюватись залежно від специфіки професії та вимог діяльності до особистості фахівця. А їх розвиток залежатиме від його психофізіологічних, психологічних характеристик та умов праці.

Будь-які людські здібності мають під собою психофізіологічну основу. Особливе значення для проведення якісної профдіагностики має виділення професійно важливих якостей особистості.

Професійно важливі якості особистості визначаються наступними параметрами:

- рівень фізичного і психічного здоров'я (яке визначає рівень працездатності особистості);

- кваліфікація працівника;

- психологічні особливості особистості.

Все різноманіття психіки так чи інакше проявляється в трудовій діяльності людини, але разом з тим ці прояви носять різний характер, який обумовлений специфічними для кожної професії предметами і знаряддями праці, а також і трудовими завданнями.

Під професійно важливими якостями (ПВК) прийнято розуміти будь-які якості суб'єкта, що включені в процес діяльності і забезпечують ефективність її виконання за параметрами продуктивності, якості праці та надійності. професійний якість навичка досвід

За Д.Шадриковим, професійно важливими якостями можуть виступати властивості нервової системи, особливості психічних процесів, особистісні особливості, характеристики спрямованості, знання та переконання, а також інші якості особистості.

В основі професійних здібностей лежать властивості психічних процесів (сприйняття, пам'ять, увага, мислення, уява) і психомоторні функції (координація рухів рук і ніг, сенсомоторна координація і ін), що забезпечують ефективність діяльності суб'єкта.

Психолог Б. Р. Ананьєв розробив концепцію про функціональні і операційні механізми психіки. Під функціональними механізмами психіки розуміється нейрофізіологічна основа особистості, яка закладається генетично і становить природну основу людини. Операційні механізми формуються в основному в процесі діяльності. Вони є більш рухливими, змінюються в процесі професіоналізації особистості. Загальні здібності наповнюються професійним змістом, перетворюючись у професійні. Наприклад, у професійній діяльності водія, токаря, слюсаря, наладчика, хірурга та інших важлива координація рухів обох рук. Функціональними механізмами координації є розвинена нервова система та стан рухового апарату людини.

Професійні здібності починають проявлятися лише тоді, коли сенсомоторна діяльність наповнюється професійно-логічним змістом. Цей зміст буде різним для токаря, водія транспортного засобу, для судноводія або хірурга.

Професійно важливі якості залежать від специфіки професійної діяльності. Так, наприклад, професійно важливими і соціально значущими якостями особистості для таких професій, як судноводій, судномеханік, оператор АСУ, належать соціальна відповідальність, високий рівень трудової і технологічної дисципліни, свідомість; розвинене технічне, оперативне і творче мислення; здатність приймати самостійні рішення в нестандартних ситуаціях; розвинені вольові якості; комунікабельність.

Звичайно, особливості сприйняття і уяви, координація рухів рук і ніг, широта поля зору, колірна чутливість, швидкість сенсомоторних реакцій, вид пам'яті-образна, логічна, емоційна) та мислення (наочно-образне або абстрактно-логічне) по-різному впливають на освоєння тієї чи іншої професії. Так, для верстатників професійно важливими якостями є розвинене технічне мислення, вміння логічно мислити, гарне просторове уявлення, хороша пам'ять на числа і форми, висока стійкість уваги та спостережливість. Специфічними психофізіологічними вимогами для токаря та фрезерувальника будуть гарний загальний фізичний розвиток, тонкість колірних сприйнять, розвинуте суглобово-м'язове почуття, висока гострота зору, хороша координація рухів рук.

Найважливішими умовами формування професійно важливих якостей є адекватна самооцінка, реалістичний рівень домагань, високий рівень соціальної зрілості.

ПВЯ включають в себе індивідуально-психологічні та особистісні якості суб'єкта, які необхідні і достатні для реалізації тієї чи іншої продуктивної діяльності. Крім власне психічних властивостей (індивідуально-психологічних особливостей) окремі функції професійно важливих якостей можуть виконувати і деякі підсвідомі властивості суб'єкта - соматичні, конституціональні, типологічні, нейродинамічні та ін. Наприклад, фізична сила і витривалість - приклад яскраво виражених ПВЯ для багатьох видів діяльності.

За А. В. Карповим, професійно важливі якості можна розділити на чотири основні групи, що утворюють у своїй сукупності структуру професійної придатності:

Ш абсолютні ПВЯ - властивості, необхідні для виконання діяльності як такої на мінімально допустимому або нормативно заданому, середньому рівні;

Ш відносні ПВЯ, що визначають можливість досягнення суб'єктом високих («наднормативних») кількісних і якісних показників діяльності («ПВЯ майстерності»);

Ш мотиваційна готовність до реалізації тієї чи іншої діяльності. Доведено, що висока мотивація може суттєво компенсувати недостатній рівень розвитку багатьох інших ПВЯ (але не навпаки);

Ш анти-ПВЯ: властивості, які суперечать тому чи іншому виду професійної діяльності. Структура професійної придатності передбачає мінімальний рівень їх розвитку або навіть відсутність.

Психологами встановлено, що будь-яка діяльність реалізується на базі системи ПВЯ, що представляє собою набір своєрідних симптомокомплексів суб'єктивних властивостей, специфічних для тієї чи іншої професійної діяльності.

Симптомокомплекси формуються у суб'єкта в ході освоєння ним відповідної діяльності і містять у собі специфічні підсистеми ПВЯ, що забезпечують виконання кожного чергового етапу професійної діяльності (формування вектора «мотив-мета», планування діяльності, переробка поточної інформації, концептуальна модель, прийняття рішення, дії, перевірка результатів, корекція дій).У всіх видах діяльності прийнято розрізняти ті індивідуальні якості, які відповідають власне її виконанню, і ті, які необхідні для сприйняття і прийому професійно значущої інформації.

Використана література

1. Мартинюк І.А. Розвиток професійно важливих якостей у майбутніх психологів для роботи в початковій школі: дис. … кандидата психол. наук: 19.00.07 / Мартинюк Ірина Анатоліївна. - К., 2004. - 205 с.

2. Рибалка В.В. Психологія праці особистості: навч.-метод. посіб. / В.Рибалка. - К.: КМПУ ім.. Б.Д.Грінченка, 2005. - 60 с.

3. http://studopedia.ru/9_177346_professionalno-vazhnie-kachestva.html

Размещено на Allbest.ru