Робота з батьками

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

З прийняттям Закону України "Про освіту" виникли передумови для рівноправної, творчої, зацікавленої взаємодії родини й школи. Співдружність школи і сім'ї - вимога сьогодення. Відомо, що для успішного формування особистості дитини необхідна єдність школи і сім'ї. Високі вимоги суспільства до освітнього рівня молодого покоління, підготовки його до життя і праці можуть бути задоволені тільки за умови зростаючої ролі батьків у цій справі. На необхідність посилити допомогу сімї'і одночасно піднести її відповідальність за виховання підростаючого покоління наголошується, зокрема, в основних напрямках реформи загальноосвітньої школи. виховання батьківський педагогічний

Родинне виховання - перша природна і постійно діюча ланка виховання. Без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у подальшому громадянському вихованні підростаючих поколінь.

Високі вимоги суспільства до освітнього рівня молодого покоління, підготовки його до життя і праці можуть бути задоволені тільки за умови зростаючої ролі батьків у цій справі. Виховний потенціал сучасної української родини - важлива умова ефективної навчально-виховної роботи -- єдність школи і сім'ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури.

Сім'я як соціальний інститут, з яким пов'язана педагогічна діяльність навчального закладу, знаходиться сьогодні на досить складному етапі свого розвитку. Процес соціальної адаптації особистості, безліч протиріч, які його супроводжують, дуже сильно уповільнюють і заважають виконанню батьківських функцій. У результаті ми бачимо велику кількість батьківських «виховних прорахунків, помилок, недоліків», усунути які можна тільки у взаємодії з учителями, педагогами та психологами школи, закладів позашкільної освіти дітей, соціальних служб.

1. ОСНОВИ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГІВ ТА БАТЬКІВ

Сучасна сім'я розвивається в умовах якісно нової суперечливої суспільної ситуації. З одного боку, спостерігається поворот суспільства до проблем сім'ї, розробляються і реалізуються комплексні цільові програми із зміцнення та підвищення її значущості у вихованні дітей. З іншого, в умовах, коли більшість сімей стурбовані рішенням проблем економічного, а деколи і фізичного виживання, посилилася соціальна тенденція самоусунення багатьох батьків від вирішення питань виховання і особистісного розвитку дитини. Батьки, не володіючи достатньою мірою знанням вікових та індивідуальних особливостей розвитку дитини, іноді здійснюють виховання наосліп, інтуїтивно. Все це, як правило, не дає позитивних результатів. У таких сім'ях немає міцних міжособистісних зв'язків між батьками і дітьми і, як наслідок, "авторитетом" стає зовнішнє, часто негативний оточення, що призводить до "виходу" дитини з-під впливу сім'ї. І якщо школа не буде приділяти належну увагу вдосконаленню навчально-виховного процесу, спрямованого на взаємодію батьків і педагогів те, відбудеться відчуження сім'ї від освітньої установи, педагогів - від сім'ї, сім'ї - від інтересів творчого і вільного розвитку особистості дитини.

Сім'я зі школою створює той найважливіший комплекс факторів виховного середовища, який визначає успішність або неуспішність всього навчально-виховного процесу.

Успішність виховного процесу залежить від того, як складаються відносини між педагогами, учнями і батьками. Батьки і педагоги - вихователі одних і тих же дітей, і результат виховання може бути успішним тоді, коли вчителі та батьки стануть союзниками. Сім'я по праву вважається головним чинником і умовою розвитку і виховання дитини. Саме тут він народжується (бажаний або небажаний), тут отримує зачатки фізичного і духовного розвитку (позитивні або негативні), перші знання про навколишній світ, тут формуються перші навички та вміння у всіх видах діяльності, початкові критерії оцінки добра, істини, краси. Тут протікає велика частина його життєдіяльності, закладаються основи його відносин зі світом, тобто починається процес виховання.

Основи взаємодії педагогів з батьками сформульовані В. Сухомлинським: «Якомога менше викликів до школи батьків для моральних нотацій дітям, для лякання дітей батьківською «сильною рукою», для попередження про небезпеку, «якщо й далі так буде продовжуватись», - і якомога більше такого спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі, у зошиті, щоденнику, - усе це ми повинні розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила матері та батьку одні засмучення - це виродливе виховання».

Останнім часом з тих чи інших причин школа і сім'я перебувають у стадії перманентної конфронтації. Шкільні педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у самоусуненні від виховання власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів, указуючи на їхній низький професійний рівень, невисокі моральні якості. У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу проблем, які виникають у вихованні дітей. До педагогів батьки звертаються зазвичай тоді, коли вже запізно.

Сім'я і школа -- потенційні природні партнери у вихованні дітей -- часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними в епіцентрі ворожих взаємин і агресивних висловів постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що призводить до проявів аморальної поведінки.

Попри все за певних умов гострота проблеми взаємодії школи і сім'ї в сучасних умовах може бути знята. Для цього необхідно, аби суб'єкти взаємодії вибудовували основи культури спілкування, такі необхідні для розв'язання проблем дитини. Останнім часом психолого - педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків.

Перше. Педагог має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й невтручання в сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових випадках, коли нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут перебувають у небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї.

Друге. Школа -- не рідний дім, а сім'я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Розводячи виховні сфери школи і сім'ї, педагог має враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне.

Третє. Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків. Школа - інститут соціальний, її призначення -- передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури. Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності.

Однак і шкільна, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини, яка, приходячи до школи, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту. Педагог як представник шкільної виховної сфери не має можливостей, аби кардинально (навіть за потреби) змінювати умови сімейного життя дитини, він не уповноважений втручатися в родинний уклад. У нього інший предмет професійної діяльності -- дитина, яка приходить до школи з сім'ї.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

· Запрошення батьків до співробітництва. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їх боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб зрозуміти їх почуття, виявивши стриманість, відкритість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками -- перший крок до співпраці з ними.

· Дотримання позиції рівноправності

· Об'єднання зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.

· Визнання важливості батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

· Вияв любові, захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом психолого-педагогічних правил та вимог. До них належать:

§ використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості, громадянського обов'язку як учителів, так і батьків;

§ довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати потреби школи. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки й освіти, з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей;

§ педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім'ї. Класний керівник -- особа офіційна, але за специфікою своєї роботи може стати свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім'я, учитель повинен бути тактовним, ввічливим, інформацію про сім'ю використовувати лише для допомоги батькам у вихованні дитини;

§ життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування особистості дитини передбачає подолання труднощів, протиріч у її житті. Важливо, щоб це сприймалося як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність, стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове ставлення дитини до виховних впливів), тоді складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.

Школа завжди прагнула до взаємодії з сім'єю. Це знаходило своє відображення в корекції сімейного виховання, у педагогічній просвіті батьків, у безкінечному «листуванні» з батьками з приводу навчання і поведінки їхніх дітей, у викликах батьків до школи тощо. Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду.

Визначальна умова взаємодії цих двох суб'єктів - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного, можливості порозуміння щодо завдань і засобів виховного впливу заради благополуччя дитини, адекватність виховних дій до запланованого кінцевого результату. Отже, педагог має знати, з якої сім'ї прийшла в школу кожна дитина, яка структура цієї сім'ї, у якому стані перебуває сучасна українська родина і які тенденції зумовлюють її розвиток. Це зробить взаємодію педагога та батьків учнів більш конкретною, осмисленою, результативною.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З БАТЬКАМИ

2.1 Шляхи реалізації поставлених завдань

Щоб співпраця з сім'ями носила конструктивний характер визначено основні завдання роботи з батьками:

ь Налагодити тісний зв'язок школи з батьками;

ь Активізувати роботу батьківського сектора щодо роз'яснення законодавства України з питань освіти;

ь Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей;* Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності;

ь Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.

Для успішної реалізації поставлених завдань визначено такі напрями взаємодії з батьками:

* ознайомлення з умовами життя сім'ї;

• визначення рівня педагогічної культури батьків;

• виявлення труднощів, які відчувають батьки;

• виявлення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його поширення;

• здійснення колективного диференційованого та індивідуального педагогічного впливу на батьків на основі ретельного аналізу;

• допомога батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури, організації родинного життя як джерела самовиховання дитини;

• залучення батьків до організації позашкільної самовиховної роботи;

• поширення досвіду роботи з батьками;

• створення банків науково-методичної інформації з проблем сім'ї, роботи з батьками та сімейного виховання

* максимальне зближення сім'ї та школи на основі партнерства, співробітництва, взаємоспілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги.

Функції взаємодії школи і батьків

• Розвиваюча

• Виховна.

• Формуюча.

• Охоронно - оздоровча

• Контролююча.

• Інформаційна

Шляхи взаємодії школи з родинами:

Підвищення педагогічної культури батьків:

• знайомство з сучасними системами родинного виховання з врахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду;

• вивчення закономірностей розвитку дитини;

• сприяння в залученні дітей до культурних і духовних цінностей;

Пропаганда здорового способу життя в сім'ї:

батьківські практикуми по фізичній культурі і організації режиму рухової активності;

організація режиму дня і збалансованого харчування дітей в сім'ї;

організація зустрічей з представниками Служб міста ; семінари з охорони безпеки життєдіяльності дітей в сім'ї;

Підвищення правової культури батьків:

вивчення положень Конституції , Конвенції ООН про права дитини; Закону “Про освіту ”; Програм розвитку і виховання дітей в системі національної освіти; положення Програми розвитку і виховання дітей, що мають особливі освітні потреби.

Методи роботи з батьками повинні бути спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії школи та родини, на посилення їхнього виховного потенціалу.

Методи вивчення сім'ї

• Спостереження.

• Бесіди

• Тестування.(додаток)

• Анкетування (додаток)

• Діагностика

• Ділові ігри.

• Аналіз дитячих малюнків про сім'ю.

• Аналіз дитячих творів про сім'ю.

2.2 Форми організаційно-педагогічної роботи з батьками

Вплив на виховання учнів у родині школа здійснює через різноманітні форми організаційно-педагогічної роботи з батьками.

Традиційні форми роботи школи з батьками :

• батьківські збори;

• батьківський всеобуч

• бесіди (колективні, групові,індивідуальні);

• конференції;

• диспути, дискусії;

• перегляд фільмів на педагогічні теми;

• День відкритих дверей;

• відкриті уроки для батьків;

• консультпункти для батьків;

• семінари - практикуми;

• оформлення куточків для батьків;

• підготовка тематичних папок з конкретної проблеми для батьків.

• телефон довіри.

• проведення соціологічних досліджень.

• сімейні вечори

Нетрадиційні форми роботи з батьками

• “Дерево родоводу ” - зустрічі представників різних поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки;

• “У сімейному колі ” - анкетування батьків, індивідуальна робота, допомога родинам через консультації, практичні поради, зустрічі з лікарями, психологами, юристами;

• “ Народна світлиця ” - звернення до народних традицій, формування особистості школяра через природу;

• “ День добрих справ ” - спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей;

• “ Зустрічі єдиної родини ” - організація відпочинку, ігри, театральні виставки;

• “ Дискусійний клуб ” - обговорення проблем виховання школярів;

“ Сімейна скринька ” або “ Для вас, батьки ” - добірка матеріалів з досвіду родинного виховання.

3. БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ - ОСНОВА ВЗАЄМОДІЇ ШКОЛИ ТА РОДИНИ

3.1 Завдання та функції батьківських зборів

Однією з головних і найпоширеніших форм роботи з усіма батьками є батьківські збори.

На думку більшості вчителів, на батьківських зборах класний керівник може вирішувати практично всі завдання, які школа ставить у роботі з батьками.

До них відносяться:

- Ознайомлення батьків учнів із методикою та змістом навчально-виховного процесу, для вироблення єдиних вимог і загальних принципів при визначенні цілей і завдань виховання, його змісту та реалізації в сім'ї та школі.

- Психолого-педагогічна освіта батьків з питань виховання дітей.

- Залучення батьків до спільної діяльності з дітьми для підвищення виховного потенціалу позаурочної роботи, поліпшення взаємодії вчителів, батьків і дітей.

- Коригування виховання в сім'ях окремих учнів:

1. Надання психолого-педагогічної допомоги у вихованні талановитих, обдарованих учнів;

2. Надання батькам психолого-педагогічної допомоги у вирішенні складних питань виховання;

3. Індивідуальна робота з неблагополучними сім'ями.

- Взаємодія з громадськими організаціями батьків: батьківськими комітетами, шкільними радами і т. п.

Існує багато варіантів проведення батьківських зборів. Тематика і методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості, зацікавленості батьків, цілі та завдання виховання, що стоять перед школою.

Серед функцій зборів особливо важливими є наступні: ознайомлення батьків зі змістом, методикою навчально-виховного процесу в закладі освіти та психолого-педагогічна освіта.

На батьківських зборах відбувається підведення підсумків роботи з учнями, систематичне ознайомлення батьків із завданнями, новим змістом і напрямками навчально-виховного процесу, специфікою роботи закладу освіти. Батьки отримують інформацію про нормативно-правове підґрунтя нововведень, запровадження профільних предметів, факультативів, спецкурсів.

Психолого-педагогічна освіта полягає в інформуванні батьків про особливості розвитку конкретної вікової категорії дітей, попередження можливих проблем у навчанні, умови успішної взаємодії між дорослими і дітьми.

Під час зборів аналізуються навчальні досягнення учнів, їхні можливості, етапи просування класу в навчальній діяльності. Розмова тут має йти не про бали, а про якість знань і міру інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній і моральній мотивації учнів. Змістом батьківських зборів є створення таких перспектив, яких батьки потребують як вихователі.

Порядок проведення батьківських зборів є довільним.

Вони проводяться 1-2 рази на семестр, але в разі педагогічної необхідності їх кількість може бути збільшена.

Перші батьківські збори, як правило, є організаційними (проводяться наприкінці серпня - на початку вересня); наступні збори є тематичними (протягом року); останні - підсумковими (краще проводити наприкінці навчального року в травні).

За змістом батьківські збори можуть бути поточними, тематичними або підсумковими.

Поточні батьківські збори - це збори з традиційним порядком денним: результати семестру, проведених заходів, свят, походів.

Тематичні батьківські збори - це збори, присвячені актуальній темі, в обговоренні якої зацікавлена абсолютна кількість батьків класу. Вони мають просвітницький характер і спрямовані на розширення знань батьків у сфері виховання дітей.

Підсумкові батьківські збори - це збори, метою яких є підбиття підсумків та результатів розвитку дитячого колективу за певний період. Під час таких зборів батьки мають можливість оцінити досягнення всіх учнів, власної дитини. Залежно від теми та мети підсумкові збори можна проводити в формі урочистих свят, походів, вогників тощо.

На класних батьківських зборах за пропозицією батьків, класного керівника формується батьківський комітет класу у складі 3-5 осіб (у повних класах).

Батьківський комітет класу - це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв'язків сім'ї, освітнього закладу, громадськості, залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків тощо.

Під час проведення перших зборів може виникнути проблема із виборами до батьківського комітету. Якщо «демократичні вибори» вам не вдадуться, розподіліть усіх батьків упродовж всього терміну навчання дітей по групах і запропонуйте їм протягом кожного року по черзі у кількості 3-5 осіб бути членами батьківського комітету. Також вислухайте пропозиції з цього приводу батьків, прийміть колегіальне рішення.

3.2 Алгоритм підготовки та проведення батьківських зборів

ГОТУЄМОСЬ ДО БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

1. За 2-3 тижні до проведення батьківських зборів слід оголосити про них учням, підкресливши необхідність відвідин батьками цих зборів, повідомивши тему зборів, і перевірити, чи зробив учень запис про це в щоденнику. Такий термін дозволить батькам вирішити питання про звільнення цього вечора і створить психологічний настрій на обов'язковість відвідин. А за 3-4 дні в щоденниках робиться повторний запис-нагадування.

2. До підготовки зборів, як правило, залучаються члени батьківського комітету або актив батьків. Необхідно продумати, хто з батьків зможе виступити по темі зборів. З кожним виступаючим потрібно поговорити, відзначивши позитивні моменти у вихованні дітей і підкресливши основні напрями повідомлення. До зборів готується виставка робіт учнів, яка відображає їх класну або позакласну діяльність (зошити, реферати, конспекти, малюнки, вироби і т.п.). Великим успіхом користуються виставки учнівських стінних газет, з яких батьки дізнаються про громадське життя класу. До підсумкових зборів можна підготувати концерт учнів або виступ агітбригади. До початку зборів батьки можуть ознайомитися з виставкою педагогічної літератури з теми зборів.

3. Виступ класного керівника на зборах повинен бути добре підготовленим, емоційним, доброзичливим.

Виступ класного керівника перед батьками обов'язково повинен починатися з розповіді про позитивні факти в житті класу, містити аналіз негативних явищ і включати такі реальні пропозиції, які створили б у батьків установку на можливість виправлення даного несприятливого становища. У жодному випадку у виступі класного керівника не повинен бути висловлений сумнів у непоправності становища в класі в цілому й окремих учнів. На зборах можна доводити до відому всіх батьків тільки такі факти (позитивні і негативні) поведінки учнів, відносно яких у класного керівника існує повна ясність. Не можна постійно згадувати одні і ті ж прізвища учнів в позитивному і негативному плані.

Задача вчителя полягає в тому, щоб підтримати інтерес кожного батька до загальної роботи в процесі самих зборів. Це можливо тоді, коли батьки на фоні загальних справ бачать діяльність своїх дітей. Абсолютно неприпустимо «відчитувати» батька за промахи його дитини або зачитувати оцінки того або іншого слабкого учня. Така поведінка вчителя призводить до того, що батьки слабоуспішного учня перестають відвідувати збори. Проте необхідно повідомляти батьків про недоліки в роботі їх дитини, підказувати шляхи їх подолання. Конкретну інформацію про успіхи й особливо недоліки своєї дитини батьки отримують і від вчителя тут же, на зборах, письмово, Кожному батькові дається згорнутий удвічі лист паперу, на внутрішній стороні якого зроблені записи тільки для цього батька. Наприклад: «Саша став займатися краще. Проте прошу підсилити увагу до занять математикою. Прошу прийти на консультацію в середу о 16.00», «Мишко став розсіяним, неуважним. Чом би це? Прошу Вас залишитися після зборів для бесіди».

4. Класний керівник може практикувати лекції-виступи батьків, педагогів, юристів, медиків. Після виступу класного керівника можна організувати обговорення проблеми «за круглим столом», практикум, обмін досвідом сімейного виховання, відповіді на наперед поставлені питання і т.д.

З ряду питань, обговорюваних на зборах, ухвалюється рішення, яке доводиться до всіх батьків. Періодично батьківський комітет звітує про виконання ухвалених раніше рішень.

5. Чим більше батьків братимуть участь у підготовці батьківських зборів (навіть тільки повідомляючи про них іншим), тим активніше вони будуть поводитися на самих зборах.

На батьківських зборах слід подякувати і тим батькам, хто його готував, і тих, хто надавав допомоги школі між двома батьківськими зборами. У підготовці і проведенні зборів дуже допомагає анкетування батьків. У анкетах батьки пишуть про те, які питання виховання їх хвилюють, яку інформацію хотіли б одержати, яку допомогу у вихованні дітей можуть надати. Хочеться, щоб батьки частіше приходили на класну годину, словом, жили інтересами своїх дітей і класу в цілому.

Залучайте батьків до шкільного життя, запрошуйте їх до співпраці, на уроки, влаштовуйте з ними зустрічі.

Дякуйте батькам за все, навіть за найменші дрібниці.

Дякуйте багато разів за одне й те саме, бажано прилюдно.

Ніколи не докоряйте батькам, які не відвідують батьківських зборів -- це не сприятиме їхньому бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро (без тіні сарказму) радійте їх появі в класі.

Називайте батьків по іменах та по батькові, не вживайте поширених фраз «мама Петра Іванчука», інакше в батьків складеться враження, що вони вам цікаві лише в такому статусі.

На батьківських зборах наголошуйте на проблемі, а не на конкретній дитині. Водночас хваліть учнів персонально й обов'язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини.

Аналізуйте досягнення дитини з часу останньої зустрічі з батьками. Конструктивно окреслюйте проблеми та визначайте потрібну допомогу з боку батьків для її вирішення. Коли батькам пропонують посильну і конкретну модель докладання своїх зусиль, то віддача від них підвищується. Вони частіше звертаються по пораду до вчителя, а той, у свою чергу, має чудову можливість стежити за розвитком дитини в сім'ї.

Пишіть батькам листи з позитивними відгуками про вчинки дитини, з най меншого приводу, який може заслуговувати на схвалення.

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ЗБОРІВ

ПРИВІТАННЯ БАТЬКІВ

Вітаючи батьків, не забудьте висловити їм свою радість від їхньої присутності на зборах, зі щирою посмішкою подякувати їм за їхній прихід до школи. Ведіть розмову так, начебто в класі тільки однодумці.

Ще до початку зборів знайдіть хвилинку поговорити з окремими батьками, звернути їхню увагу на виставку дитячих робіт, стенди з літературою, спеціально випущену стінгазету.

ВСТУП

Ніколи не починайте з негативної інформації. Спочатку знайдіть добрі слова про клас у цілому і про кожного учня зокрема. Такий вступ допоможе вам встановити контакт з батьками, налаштувати їх на співробітництво. Звертаючись до батьків, називайте їх по імені та по батькові. Для новопризначених класних керівників можна порекомендувати посадити батьків на ті місця, на яких сидять їхні діти, а перед собою покласти план-дислокацію батьків на батьківських зборах з їхніми прізвищами, іменами та по батькові. Починайте збори вчасно. Визначте регламент, дотримуйтесь його.

ВИЗНАЧЕННЯ КОНКРЕТНОЇ МЕТИ

Визначити мету зборів -- це не тільки вказати, про що ви збираєтеся говорити, а й сформулювати, що, власне, ви хотіли б дати для кращого розуміння поставлених завдань. Таке повідомлення свідчитиме про те, що ви прийшли з діловими намірами -- вирішити конкретні проблеми класного колективу.

Такий початок зборів дасть вам можливість поступово перейти до складних питань: проблем успішності, дисципліни, міжособистісного спілкування, якості викладання окремих предметів тощо.

Розповідаючи про дітей, вживайте слова «наші», «наш», а не «ваші», «ваш». Такий підхід іще раз нагадає батькам про те, що проблеми спільні і вирішувати їх треба у співпраці.

ГОЛОВНА ЧАСТИНА

Доповідь класного керівника на зборах слід виголошувати вільно. Формулюйте свої думки лаконічно, проявляйте доброзичливість, тактовність, уникайте менторського тону.

Виступ класного керівника не повинен тривати більше 20 хвилин. У виступі, метою якого є вирішення якогось конкретного питання, основну увагу слід приділити логічності, чіткості, обґрунтованості головної думки. Використовуйте факти, переконуйте аргументами, правильно упорядкувавши і сформулювавши їх.

Від викладення фактів переходьте до висновків. Після вашого виступу виділіть час на запитання, обговорення вашої промови.

Треба уважно і спокійно вислухати всі виступи і зауваження батьків, тактовно відповісти на запитання й висловити конкретні пропозиції.

Не зводьте збори до повідомлення про успішність учнів та їхню поведінку, обов'язково включіть до свого виступу питання психолого-педагогічного лекторію для батьків.

Після основної промови надайте слово запрошеним спеціалістам, гостям.

Не втрачайте почуття міри. Не перевантажуйте збори теоретичними викладками. Пам'ятайте, що збори проводяться після робочого дня, тому увагу батьків на одному питанні вам вдасться зосередити не більш як на 10-12 хвилин.

Не затримуйте батьків більш ніж передбачено регламентом: оптимальний час проведення зборів 1-1,5 години.

Якщо є необхідність повідомити негативну інформацію про окремих учнів, не розповідайте це при всіх, попросіть їхніх батьків залишитися після зборів, «для того, щоб порадитись відносно...», «для вирішення питань особистого характеру...» тощо. Батьки оцінять вашу делікатність і будуть налаштовані на співпрацю з вами.

ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ ТА БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ КЛАСУ

Особливою вимогою до педагогічного колективу в цей день має стати обов'язкова присутність на робочих місцях усіх членів педагогічного колективу (заступників директора, вчителів-предметників, лікаря, психолога, соціального педагога), які зможуть відповісти на конкретні запитання батьків та за необхідності надати батькам кваліфіковану консультацію чи допомогу.

УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗБОРІВ

Класні батьківські збори формують спільну точку зору на вирішення певної проблеми як батьків, так і вчителів, виробляють колективні рішення і єдині вимоги до навчання і виховання дітей.

Рішення батьківських зборів повинні бути оформлені протоколом. Протокол складається на кожних зборах секретарем, якого обрав батьківський колектив. Рішення батьківських зборів повинні бути скріплені підписами батьків.

Протокол має складатися й під час засідання батьківського комітету.

Класний керівник повинен чітко фіксувати явку присутніх, з'ясовувати причини відсутності окремих батьків.

Рішення, ухвалені на батьківських зборах, стосуються всіх членів батьківського колективу класу, зокрема й тих, хто з різних причин не з'явився на збори. Класний керівник має відпрацювати механізм передачі інформації батькам, які не змогли відвідати збори, ознайомити їх із порядком денним зборів та ухваленими рішеннями, зібрати підписи. Якщо класний керівник заздалегідь оповіщений про відсутність батьків, він повинен відразу визначити терміни індивідуальної зустрічі з ними, не чекаючи наступних зборів.

РЕФЛЕКСІЯ

Заключна частина зборів має на меті зосередження уваги батьків на узагальненні та рефлексії. Варто зробити її максимально приємною та позитивною: коротко підбийте підсумки всього сказаного на зборах, закличте до дії, дайте оптимістичний прогноз на майбутнє, подякуйте за співпрацю.

Для класного керівника дуже важливою є думка батьків про проведені збори. Рефлексія може проходити в різних формах: це висловлювання батьків, випуск «блискавки», оформлення колажу, інтерв'ю тощо. Наприкінці батьки оцінюють (усно чи письмово) значення зборів, їхню актуальність, корисність не тільки для всього класу, а й для себе особисто.

Рефлексія сприяє критичному підходу педагога до оцінки власної діяльності, дає привід для роздумів, адже ретельно підготовлені, змістовні, нестандартні за формою й актуальні за значенням батьківські збори можуть перевернути свідомість батьків, підвищити їхню відповідальність, пробудити в них величезний виховний потенціал.

АНАЛІЗ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

Після проведення батьківських зборів необхідно визначити індивідуальний запит кожної сім'ї щодо виховання дитини в школі і, спираючись на нього, вибудовувати подальшу роботу з кожним конкретним учнем і класним колективом у цілому. Доречно також зробити аналіз проведених батьківських зборів. Схему аналізу подано у додатку 1.

Це допоможе уникнути помилок у роботі з батьками, вдосконалити техніку проведення батьківських зборів.

У період між зустрічами з батьками фіксуйте свої враження від індивідуальної роботи з сім'ями, відмічайте позитивну динаміку в навчанні, поведінці, спілкуванні з учнями та батьками. Проводьте моніторингові дослідження. Використовуйте ці матеріали на наступних зборах.

3.3 Формування традицій проведення зборів

Значну увагу класному керівникові слід приділити формуванню традицій проведення батьківських зборів. Це викличе в батьків інтерес до проблем педагогіки та психології, сприятиме формуванню культури «бути батьками», відповідальності за виховання власних дітей і потреби брати участь у справах класного колективу.

Найбільш дієвими є традиції заохочення активних батьків класу в формі нагородження грамотами, дипломами, сувенірами, зробленими руками учнів.

Велике значення для всіх членів сім'ї мають листи подяки, які класний керівник надсилає учневі додому чи батькам на роботу. Великим стимулом для дитини може стати лист подяки, отриманий сім'єю у день її народження.

Очікуваною частиною батьківських зборів можуть стати й певні заходи, наприклад, традиція з умовною назвою «Чарівна скринька». Сенс її полягає в написанні дітьми до кожних батьківських зборів листів. Цю традицію можна започаткувати в молодших класах. У своїх листах діти мають змогу розповісти те, про що їм часом важко сказати вголос. Таких ритуальних моментів, як свідчить педагогічний досвід, батьки чекають з нетерпінням, іноді класні традиції стають сімейними, надаючи членам родини нову можливість спілкування.

Важливо відзначити, що всю роботу педагогічної і батьківської громадськості необхідно вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправного партнерства.

Батьки повинні вийти зі зборів цілком задоволеними, поінформованими, позитивно налаштованими, натхненними. Такий підхід до організації та проведення роботи з батьками допоможе сформувати повагу до професійної діяльності педагога, наголосити на важливості зустрічей вчителя з батьками, стимулюватиме їхній інтерес до справ школи і співпраці з педагогічним колективом.

Працюючи над реалізацією поставлених завдань ніколи не забувайте, що школа - це простір життя дитини; тут дитина має не готуватися до життя, а жити; школа має бути для учня, а не учень для школи.

Виховання дитини в школі та сім'ї -- це єдиний нерозривний процес. Тому надзвичайно важливо, щоб учителі і батьки об'єднали свої можливості й тісно співпрацювали в напрямку виховання підростаючого покоління.

3.4 Орієнтовна тематика батьківських зборів

Тематика зборів визначається загальними завданнями виховання, умовами навчально-виховної роботи в класі, рівнем загальної культури та педагогічного кругозору батьків.

1 - й клас:

Турбота про виховання дітей - конституційний обов'язок батьків.

Особистість та умови її формування.

Школа і батьки. Співпраця школи і батьків, як необхідна умова розвитку дитини.

Родинні свята. Організація дозвілля в сім'ї.

Як виховувати у дитини любов до читання. Що робити, якщо дитина не любить читати?

2 - й клас:

Тактика взаємин батьків і дітей у період кризи «семи років».

Філософія дитячого щастя за В.О.Сухомлинським.

Авторитет, особистий приклад батьків в попередженні шкідливих звичок дітей.

Цінності справжні та уявні.

Чим дітей приваблює двір? Як навчити дітей на сумнівні пропозиції говорити «Ні».

3 - й клас:

Права дитини. Дотримання їх у сім'ї.

Здоров'я дитини.

Діти, телебачення та комп'ютер. Позитивний та негативний вплив засобів масової інформації на розвиток та здоров'я молодших школярів.

Трудове виховання дитини в сім'ї . Обов'язки дитини в сім'ї.

4 - й клас:

Співпраця школи та родини у формуванні соціальної та спільної активності наших синів і дочок.

Організація розумової праці учнів вдома. Виховання самоконтролю та вмінь самостійно добувати знання.

Естетичне та етичне виховання дітей у сім'ї у світлі ідей В.О.Сухомлинського.

Виховання у дітей правильного оцінювання власних потреб і можливостей.

5 - й клас:

Особливості навчальної діяльності учнів 5-х класів у зв'язку з переходом від початкової до середньої ланки.

Авторитет, особистий приклад батьків у процесі виховання.

Нездібних дітей не буває.

Профілактика захворювань серед дітей середнього шкільного віку.

Покарання та заохочення.

Роль сім'ї та школи в трудовому вихованні дітей.

Ставлення сім'ї до релігії.

6 - й клас:

Типові помилки у сімейному вихованні. Як їм запобігти?

Чому перехідний вік є важким?

Як виховувати в учнів підліткового віку інтерес до набуття знань?

Домашні умови і середовище. Гігієна побуту.

Правове виховання дітей у сім'ї . Виховання моральної свідомості та культури поведінки дітей у сім'ї .

7 - й клас:

Гігієна побуту, розумової та фізичної праці підлітків у сім'ї.

Спілкування підлітків з дорослими та ровесниками.

Організація праці підлітка у сім'ї.

Особиста гігієна підлітка. Гігієна хлопця, гігієна дівчини.

Формування світогляду та духовного світу підлітка.

8 - й клас:

Роль народних традицій, звичаїв, обрядів у сімейному вихованні.

Статеве виховання підлітків. Статеве дозрівання.

Психологічні та фізіологічні особливості хлопців та дівчат у підлітковому віці.

Зайнятість підлітка в позаурочний час.

Роль батьків у запобіганні шкідливих звичок (паління, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин тощо).

Розвиток гармонійно розвинутої особистості підлітка.

9 - й клас:

Підлітки та правопорушення.

Конфліктні ситуації підлітків з батьками та вчителями.

Індивідуальний підхід батьків до особистості підлітка.

Воля, характер, темперамент вашої дитини.

Культура спілкування в сім'ї.

Як зберегти здоров'я підлітка.

Виховання морально стійкої і вольової людини.

Роль батьків у профілактиці та запобіганні шкідливих звичок, вживання дітьми наркотиків та куріння.

10 - й клас:

Роль сім'ї у вихованні майбутнього сім'янина.

Здібності та професійна самовизначеність підлітка.

Формування у підлітка навичок самоосвіти і самовиховання.

Роль батьків у формуванні всебічно розвинутої особистості.

Виховання у школярів культури здоров'я, мотивації до здорового способу життя.

Фізичний розвиток. Літній відпочинок та його організація.

Роль книг у формуванні особистості.

11 - й клас:

Підготовка старшокласники до складання іспитів і обрання майбутньої професії.

Статеве виховання у сім'ї.

Методика вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї.

Виховання у старшокласника правильного оцінювання власних потреб і можливостей.

Запобігання правопорушенням і злочинності.

4. НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ

Тест «Чи хороші ви батьки»

Перша цифра після кожного запитання відповідає ствердженню «так», друга -- запереченню «ні», третя означає -- «іноді».

1. Чи дає вам підстави для хвилювання стан здоров'я та фізичний розвиток вашої дитини? (0, 4, 2)

2. Треба чи ні давати дітям гроші на «кишенькові витрати» залежно від їх потреб? (4, 0, 2)

3. Чи дозволяєте ви дитині допомагати вам по господарству, хай навіть ця допомога незначна? (4,0,3)

4. Чи вважаєте ви, що незначна брехня з боку дитини допустима? (0, 4, 2)

5. Чи має ваша дитина шанси переконати вас у суперечці? (5, 0, 3)

6. Чи можуть ваші діти мати від вас секрети? (З, 0, 2)

7. Чи засуджуєте ви суворість у вихованні дітей? (5, 0,0)

8. Чи легко налагоджуєте ви контакти з приятелями вашої дитини? (4, 0, 2)

9. Чи просите ви пробачення у дитини, якщо несправедливо її покарали? (5,0,3)

10. Чи систематично ви цікавитесь навчанням дитини у школі? (4, 0, І)

11. Чи дотримуєтесь ви у вихованні дітей традицій вашого роду і народу? (4, 0, 1)

12. Чи формуєте ви у своєї дитини почуття національної самосвідомості, честі й гідності? (5,0,0)

Тепер підсумуємо. Знайдіть суму. Якщо вона становитиме

50 -- ви ідеальні батьки, такі ідеальні, що можна замислитися, чи на всі питання відповідали щиро.

35--45 -- ви дуже любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов'язків перед нею.

ЗО--34 -- взагалі ви непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які «підривають» ваш авторитет перед дитиною.

25--29 -- на жаль, у багатьох ситуаціях ви не є досконалі вихователі, й діти, мабуть, не почуваються з вами досить добре і просто.

20--24 -- ви зовсім непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити ніколи. Діти не знають, коли і в чому вони можуть на вас покластися.

19 та менше -- маємо надію, що такої суми не набрав ніхто, бо в цьому разі можна лише поспівчувати вашій дитині.

Тест «Мама подруга чи…»

1. Якщо у ваших дітей з'явилися проблеми або вони закохалися, то чи ви про це дізнались?

А. Вони самі мені про це розповіли.

Б. Вони розповіли про це татові або іншій близькій людині.

В. Я - мати, я це просто відчула.

Г. Дізналася про це випадково.

2. Як подруги чи друзі вашої дитини ставляться до вас?

А. Як до другої мами.

Б. Замовкають або ж переводять розмову на іншу тему, коли я заходжу.

В. З повагою, але холоднувато.

Г. З повагою і любов'ю.

3. Чи запрошували вас діти хоч один раз туди, де вони збираються з друзями?

А. Інколи "витягують" мене в кіно.

Б. Ні, оскільки не хочуть бути зі мною будь-де.

В. Запрошували, проте я відмовилася.

Г. Ті місця, де вони збираються, мене не цікавлять.

4. Багато батьків скаржаться, що дорослі діти часто беруть їхній одяг, щоб поносити. Чи трапляється це у вашій родині?

А. Цього не буває, оскільки мої речі їм не підходять.

Б. Цього не відбувається, оскільки вони давно вже вийшли з моди.

В. Мені просто доводиться шукати свої речі в шафі.

Г. Я цього не дозволяю, бо вважаю, що кожен повинен носити свої речі. 5. Виявилося, що ваші діти дуже зацікавились однією з телепрограм. Які ваші дії?

А. Я розпитую, чим сподобалась їм ця програма.

Б. Мені не цікаво те, що цікавить їх.

В. Сподіваюся, що вони мені розкажуть про цю передачу.

Г. Якийсь час вникаю в зміст програми, а потім обговорюю її разом з ними.

6. Скільки разів після того, як народилися ваші діти ви говорили: "В наші часи було не так"?

А. Один чи два рази, бо я розумію, що все змінюється.

Б. Стільки разів, що й не пам'ятаю.

В. Небагато, адже повторами нічого не доб'єшся.

Г. Я їм цього не говорила, але говорила своїм ровесникам.

Результати:

Від "4" до "6" відповідей позначено буквою "А". Без будь-якого сумніву ви мати-подруга для своїх дітей. Ви швидше належите до тих людей, які вважають, що любов і повага прекрасно доповнюють одне одного.

Три або менше відповідей позначено буквою "А". Конче потрібно налагодити тісніші взаємини зі своїми дітьми, постарайтеся побільше дізнатися про їхні інтереси, друзів.

Від "4" до "6" відповідей позначено буквою "Б". Увага! Ваші діти не знаходять з вами взаєморозуміння. Не дозволяйте віковому бар'єру виникнути між вами.

Ваші відповіді позначено буквами "В" і "Г". Це вже дуже небезпечно. Очевидно, ви "даєте дітям крила і тут же їх підрізаєте". Це породжує в них невпевненість.

Тест «Дітей виховують батьки, а батьків?»

Уважно прочитайте питання, спробуйте відповісти на них. На кожне запитання існує три відповіді:

А - можу і завжди так чиню;

Б - можу, але чиню так не завжди;

В - не можу.

Тест доповнить вашу уяву про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблеми виховання дітей.

Чи можете ви...

1. у будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

2. порадитись із дитиною "на рівних"?

3. зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили у ставленні до неї?

4. вибачитись перед дитиною в разі потреби?

5. володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо поведінка дитини вивела вас із себе?

6. розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас у невигідному світлі?

7. поставити себе на місце дитини?

8. повірити хоча б на хвилинку, що ви прекрасна фея або принц?

9. завжди утримуватися від слів та виразів, які можуть образити дитину?

10. пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку?

11. виділити дитині хоча б один день, коли вона може робити, що хоче, поводитися, як бажає, ні в що не втручатися?

12. не прореагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або незаслужено образила іншу дитину?

13. встояти проти юнацьких прохань та сліз, якщо впевнені що це каприз?

Підрахуйте бали: А - 3, Б - 2, В - 1.

Від 30 до 39 балів. Це означає, що дитина - найбільша цінність у вашому житті.

Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, але і пізнати її, ставитись до неї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки. Іншими словами, ви дієте правильно і можете сподіватися на гарні результати.

Від 16 до 30 балів. Турбота про дитину для вас - першочергове завдання. У вас є риси вихователя, але на практиці ви не завжди буваєте послідовними і принциповими. Іноді ви дуже суворі, іноді навпаки - дуже м'які. Крім того, ви любите компроміси, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини..

Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми з вихованням дитини. У вас не вистачає або знань, або бажання виховати дитину особистістю. Можливо, і першого, і другого. Радимо звернутися по допомогу до спеціалістів - педагогів, психологів, більше читати спеціальної літератури

Тест «Чи хороший ви батько (мати)»

На запитання цього тесту можна відповісти «так», «ні», «не знаю».

1. На деякі вчинки підлітка ви часто реагуєте «вибухом», а потім шкодуєте про це.

2. Інколи ви вдаєтеся до допомоги чи поради інших осіб, коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини.

3. Ваші інтуїція і досвід -- найкращі порадники у вихованні дитини.

4. Інколи вам трапляється довірити підлітку таємницю, які ви нікому іншому не розповіли б.

5. Вас ображає негативна думка про власну дитину інших людей.

6. Вам трапляється просити в підлітка пробачення за свою поведінку.

7. Ви вважаєте, що дитина не повинна мати таємниць від батьків.

8. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини відмінності, які інколи радують вас.

9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі своєї дитини.

10. Ви можете втриматися від купівлі якоїсь речі для підлітка (навіть коли маєте гроші), бо знаєте, що їх у нього вистачає.

11. Ви вважаєте, що до певного віку найкращий вихований аргумент для дитини -- фізичне покарання.

12. Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли.

13. Ваша дитина завдає вам більше клопоту, аніж радості.

14. Інколи вам здається, що підліток учить вас нових думок і поведінки.

15. У вас конфлікти із власною дитиною.

Підрахунок результатів.

За кожну відповідь «так» на запитання 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, а також «ні» на запитання 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15 -- одержуєте по 10 балів.

Підрахуйте одержане.

100--150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння власної дитини. Ваші погляди й судження -- вірні союзники у вирішенні різних проблем виховання. Якщо це на практиці супроводжується такою відкритою поведінкою, сповненою терпимості, вас можна визнати прикладом, гідним наслідування. Для ідеалу вам не вистачає одного невеличкого кроку. Ним може стати думка вашої власної дитини.

50--90 балів. Ви стоїте на правильному шляху до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з ним ви можете вирішити, починаючи з себе.

І не намагайтеся виправдати себе браком часу або вдачею своєї дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте вплив, тому намагайтеся це використати. І не забувайте, що розуміти -- це завжди означає сприймати. Не тільки дитину, а й власну особистість також.

0--49 балів. Можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, бо вона не потрапила до батька -- доброго друга і провідника на важкому шляху здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви справді щось хочете зробити для своєї дитини, спробуйте! Може, знайдете когось, хто вам у цьому допоможе. Це не буде легко, але згодом обернеться вдячністю і вдалим життям вашої дитини.

Анкета «Батьки і діти»

1.Чи знаєте ви здібності своєї дитини?

Ні - 0

Намагаюся взнати - 3

Так - 5

2. Чи вирішуєте разом із дитиною її особисті проблеми?

У дитини проблем не буває - 0

Навряд чи - 3

Думаю, що так - 5

3. Що ви можете сказати про темперамент своєї дитини?

Нічого - 0

Подібний до мого - 3

Знаю і зважаю на нього - 5

4. Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї дитини (поставу і т.п.)?

Не маю часу - 0

Думаю, що так - 3

Вважаю, що це дуже важливо - 5

5. Музика, образотворче мистецтво, художня література допомагають вихованню в дитини почуття краси, гармонії?

Це марнування часу - 0

Не знаю - 3

Здається, так - 5

6. Якщо дитина вчинила негарно, чи розумієте ви, що це може бути результатом вашого неправильного виховання?

Цього не може бути - 0

Не знаю - 3

Можливо - 5

7. приходячи з роботи у розлюченому стані, ви часто вихлюпуєте свій гнів на дитину?

Так - 0

Не замислююся над цим - 3

Намагаюся контролювати свої емоції і залишати за дверима домівки проблеми, які стосуються роботи - 5

8. Якби вам запропонували цікаву подорож, чи взяли б ви з собою дитину?

Люблю відпочивати на самоті - 0

Не знаю - 3

Обов'язково, якщо це було б можливо - 5

9. Якщо вчитель нарікатиме на вашу дитину, ви зразу розлютитесь?

Так - 0

Дивлячись за що - 3

Вислухаю дитину і постараюсь розібратись у суті речей - 5

10. Як ви вважаєте: дитина скоріше прислухається до вашої думки, ніж до думки когось іншого (свого товариша)?

Гадаю, що ні - 0

Безперечно - 3

Гадаю, що моя думка має для неї вагу - 5

Підрахуємо бали

0 - 20. Батьки мають приділяти своїм дітям якомога більше уваги.

21 - 35. Батьки звертають увагу на проблеми своїх дітей, але повністю вирішувати їх не мають або можливостей, або знань, або часу.

36 - 50. Гарні стосунки в сім'ї дозволяють спільно розв'язувати проблемні ситуації, прекрасно розуміти один одного. Але не слід забувати про виховання самостійності і самодостатності

АНКЕТА «ГОЛОС БАТЬКІВ»

Мета: через батьків зібрати й уточнити більш докладні відомості про учнів: їх ставлення до школи, пріоритетність тих чи інших навчальних дисциплін, взаємини з однолітками та педагогами; виявити вплив батьків на своїх дітей.

Анкета призначена для батьків підлітків.

Хід анкетування

При анкетуванні батьків (на батьківських зборах) важливо на початку вказати мету анкетування і показати можливість використання результатів анкети в роботі з підлітками.

1. З яким настроєм Ваш син (донька) йде до навчального закладу?

2. З якими труднощами стикається в навчальному закладі Ваш син (донька)?

3. Чи бувають у нього труднощі у спілкуванні з однокласниками, вчителями?

4. Чи є в нього друзі в класі? Чи знаєте Ви про них?

5. Чи надаєте Ви своїй дитині допомогу в підготовці до занять, у вирішенні конфліктів і т. п.?

6. Назвіть найкращі якості сина (доньки).

7. Які риси характеру сина (доньки) Вас засмучують?

8. Чи завжди збігаються думки в родині з питань виховання сина (доньки)?

9. Чи могли б Ви поділитися досвідом виховання в сім'ї?

«ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ВИХОВАННЯ ЩАСЛИВИХ ДІТЕЙ»

(від американського психолога доктора Віктора Клайна):

1. Не марнуйте часу дитини.

Створивши сприятливе середовище можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку маляти на 25-30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50-80 одиниць, якщо життя дитини нудне, одноманітне, безрадісне. Тому не гайте часу. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти їх набагато важче.

...