Хорове мистецтво як засіб формування мобільного фахівця-музиканта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

ХОРОВЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОБІЛЬНОГО ФАХІВЦЯ-МУЗИКАНТА

Оксана Яненко

Анотація

У статті розглянуто місце хорового мистецтва у формуванні духовного світу людини. Прослідковано еволюцію вітчизняного хорового мистецтва, як засобу розвитку духовної культури людства та його вплив на формування професійно мобільного фахівця-музиканта. Ключові слова: професійна мобільність, духовність, хорове мистецтво.

Постановка проблеми. Духовний аспект культурного розвитку особистості в контексті проблем, що стоять перед сучасною цивілізацією, є одна з чи не найважливіших питань, які актуалізуються сьогодні в освіті та вихованні. Духовність - це система життєвих сенсів людини, що пов'язані не тільки з її внутрішнім психічним життям, а й спрямовані на реалізацію гуманістичних цінностей в будь-якій діяльності й професійній, зокрема. Духовна культура викладача мистецьких дисциплін - це особистісно-професійне утворення, сутністю якого виступає здатність до усвідомлення і творення мистецтва [1, 32], а на наш погляд, це ще й здатність до залучення широкого загалу молоді до його найкращих зразків, одним із яких є хорове мистецтво. Тобто, структура професійно особистісної культури фахівця-музиканта, містить не тільки її духовно-особистісні складові, а й відповідні професійні та психологічні характеристики у сукупності й розвитку. Однією з таких характеристик особистості майбутнього педагога-музиканта є професійна мобільність, яка дозволяє йому оперативно вирішувати творчі проблеми і завдання, що мають місце в мистецькому освітньому просторі.

Успішність розвитку духовної й, зокрема, музичної культури підростаючого покоління визначається готовністю педагогічних кадрів до роботи в безперервних інноваційних умовах, до гнучкого оперативного, мобільного реагування на культурні запити й потреби, які відбуваються в мистецькому середовищі. Тому професійна мобільність фахівця-музиканта стає однією з важливих умов його професійного становлення і розвитку. Саме цим зумовлена необхідність формування професійної мобільності майбутніх педагогів-музикантів ще на етапі їхнього навчання у вищому навчальному закладі. А інноваційні перетворення у галузі мистецької освіти мають ґрунтуватися на міцному фундаменті духовного збагачення особистості шляхом акцентування на духовних важелях осягнення мистецтва й удосконаленням мистецької практики [1, 34]. Одним із засобів духовного збагачення людини є хорове мистецтво, що є вагомою складовою культури України.

Окреслення еволюції вітчизняного хорового мистецтва, як засобу розвитку духовної культури людства та його вплив на формування професійно мобільного фахівця-музиканта складає мету даної статті.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні хорове мистецтво виходить на новий рівень, який характеризується зростанням духовності та національної свідомості. За період незалежності хорове мистецтво досягло нового художнього й національно-стилістичного звучання. Протягом другої половини ХХ - початку ХХI ст. хорове мистецтво поряд з інструментальною музикою стає популярним, набуває професіоналізму, а відтак, митці, що пропагують його, мають бути професійно мобільними.

Хоровий рух 60 - 70х років ХХ ст. в Україні спричинив не тільки підвищення професійного рівня хорових колективів, а й розвиток теоретичної думки у галузі хорознавства та історії української музики. З'являються роботи К. Пігрова, М. Канерштейна, Ф. Колесси, Н. Андрос-Королюк, Н. Герасимової-Персидської, О. Шреєр-Ткаченко, І. Гулеско та інші.

У 80 - 90і роки ХХ ст. відмічається злет духовної музики та повернення хорового співу до національних традицій. Композиторська творчість та хорове виконавство живлять одне одного. За останні десятиріччя з'явився цілий пласт високохудожніх хорових творів, які чудово виконуються українськими колективами [5, 14].

Активну пропаганду національного хорового мистецтва в Україні та за її межами наприкінці ХХ ст. проводять капела "Думка" (кер. Є. Савчук) та український народний хор ім. Г. Верьовки (кер. А. Авдієвський). Масштабну концертну діяльність проводить хор Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка під керівництвом Л. Венедиктова. Протягом багатьох років одним з провідних колективів Києва залишається студентський хор кафедри хорового диригування Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (керівник А.Т. Авдієвський).

Пропагандистом як західноєвропейської хорової музики, так і сучасної української, став камерний хор під орудою В. Іконника, учня К. Пігрова. Саме завдяки діяльності В. Іконника був організований перший камерний хор в Україні. Цей колектив став початком камерного хорового руху нашої держави. Мобільність камерних колективів дозволяє їм виконувати різностильову музику від старовинних духовних творів до сучасних авангардних, які вирізняються не тільки технічною складністю, а й оригінальним композиторським задумом. У 1986 році в Ужгороді було засновано камерний хор "Кантус" під керівництвом Е. Спокача. З 1991 року бере своє начало рівенський камерний хор "Воскресіння" (кер. О. Тарасенко). На початку 1990х років було засновано самодіяльний хор "Київ", який згодом стає муніципальним (кер. М. Гобдич). У 1990 році було створено професійний камерний хор Харківської філармонії під орудою В. Палкіна. Яскравим прикладом самобутності сучасного хорового колективу є представник нового типу - житомирський камерний хор "Орея" (кер. О. Вацек).

Жіночий хоровий спів на сучасному етапі в Україні також набуває базовий якостей. Серед жіночих хорових колективів, що вражають професійної майстерністю та неординарністю, т реба від значити хори під керівництвом П. Ніколаєнко, С. Фоміних, Г. Горбатенко, Л. Байди, Л. Пилипець.

З 1999 року у Києві започатковано Всеукраїнський конкурс хорових диригентів, на який приїжджають багато молодих хормейстерів з усієї України. Яскравим явищем хорової культури України стали конкурси хорових колективів ім. М. Леонтовича. У них беруть участь як професійні хори, так і аматорські. Більше 10 років М. Гобдич проводить хорфест "Золотоверхий Київ". Цей фестиваль демонструє потужність не тільки українського хорового виконавства, а й композиторської творчості. Ключовою рисою фестивалю стало висвітлення найяскравіших здобутків української композиторської школи: наприклад, хорова музика В. Степурка, Ю. Алжнєва, Л. Дичко, Є. Станковича, В. Зубицького та ін.

Протягом трьох десятиліть Кіровоградський камерний хор вабить і зворушує своєю майстерністю. Його керівник Юрій Любович - яскрава, неординарна особистість, талановитий диригент, який за 30 років привів колектив до високих мистецьких вершин. Перші виступи хору супроводжував досить великий естрадно симфонічний оркестр. Співали у ньому викладачі музичного училища, музичних шкіл, студенти. Будучи професіоналом, Юрій Любович поступово викристалізовував його склад, піднімав рівень виконавської майстерності. У репертуарі хору з'явилися класичні твори українських, російських та зарубіжних композиторів. Згодом відмовилися від супроводу, що є важливим показником професіонального ставлення до хорового співу.

Отож, до часу суспільних змін хор підійшов уже професійно сформованим, маючи власну творчу концепцію. Першим у краї колектив почав піднімати пласти духовної музики. Відтоді духовна музика Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Березовського, О. Архангельського, П. Чеснокова не зникає з репертуару хору.

Сьогодні хор вирізняється не лише своєю інтелігентною, вишуканою манерою виконання, складним хоровим репертуаром, а й є активним, яскравим пропагандистом хорового співу. Будучи лауреатом багатьох престижних хорових фестивалів та конкурсів, зворушує своїми найвищої складності програмами слухачів чи не усієї Європи, Отож, не дивно, що на Всеукраїнському конкурсі імені М. Леонтовича хор під керуванням Юрія Любовича вразив усіх академічним звуком, філософським осмисленням хорової естетики.

На тлі таких перетворень, а також у зв'язку з необхідністю прилучення молодого покоління до масової музичної культури, на початку ХХІ століття музично-педагогічні факультети, що виникли у 60 роки минулого століття, реорганізовуються в мистецькі факультети, де хорове мистецтво набуває нового статусу.

Кафедра вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання при Кіровоградському державному педагогічному університету імені Володимира Винниченка забезпечує фундаментальну професійну підготовку фахівця-музиканта з дисциплін вокально-хорового циклу, зокрема, диригування, постановки голосу, сольного співу (академічного, народного, естрадного), читання хорових партитур, аранжування, хорознавства, хорового класу, хорового сольфеджіо. Головним завданням діяльності педагогічного колективу кафедри є підготовка сучасного фахівця, який не тільки володіє професійними компетенціями вчителя музики, а й, діставши можливість для індивідуальних свобод і маючи доступ до глобальної інформації, постійно розширює простір для власної творчої ініціативи й спроможний внести в сучасну освіту та виховання новітнє бачення сутності музичного мистецтва, засобами якого людство одуховнює навколишній світ, надає йому благородних гуманних рис.

На мистецькому факультеті створені належні умови для формування професійної мобільності майбутнього педагога-музиканта.

З 2007 року на базі кафедри вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання створено хорову студію "Акваторія", де студенти стають свідками творчого процесу від початку створення вистави (пошук сценарію, музичне оформлення, розучування сольних та хорових партій, репетиції на сцені, прогони) до логічного завершення її на сцені. Прем'єра мюзиклу "Долаючи смерть" за мотивами Шекспірівської трагедії "Ромео і Джульєтта" з успіхом пройшла на сцені обласної філармонії. Хорстудія "Акваторія" - творча лабораторія для студентів, яка крім загальних вокально-хорових навичок, дає можливість розвивати акторські здібності, вміння перевтілюватись, вживатися в образи персонажів нескладних дійових осіб.

Завдяки якісній підготовці студентів мистецького факультету високим художнім виконавським рівнем відзначаються хорові академічні та народні колективи, якими керують випускники університету в містах і селах Кіровоградської області. Це народний хор ветеранів праці Долинського культурно дозвіллєвого комплексу (керівник Василь Сливка), народний хор "Нива" Созонівського Будинку культури Кіровоградського району (керівник Григорій Палій), народний хор "Хлібодари" та народний аматорський квартет "Сузір'я" Новоукраїнського міського Будинку культури (керівник заслужений працівник культури України Олексій Соколенко), народний аматорський гурт "Петриківські козаки" Новопразького сільського Будинку культури №3 Олександрійського району (керівник Олександр Калашнік), народний аматорський чоловічий вокальний ансамбль "Відлуння" Світловодського РБК (керівник Олександр Безуглов), народний аматорський хоровий колектив Бобринецького РБК (керівник Валентина Запірченко), зразковий аматорський хор "Візерунок" Знам'янської ЗОШ №2 (керівник Сергій Івасенко) та інші.

Висновки

хоровий мистецтво духовний культура

Таким чином, можна зробити висновок про те, що хорове мистецтво в цілому й вокально-хорова підготовка майбутніх педагогів музикантів зокрема, має велике значення у формуванні професійної компетентності та професійно-значущих якостей фахівців музичної освіти, серед яких однією з найбільш важливих є професійна мобільність. Впровадження в навчальний процес ефективної системи формування професійної мобільності якісно змінює викладання фахових дисциплін вокально-хорового циклу що забезпечує фундаментальну професійну підготовку мобільного фахівця-музиканта.

Література

1. Архангельский А.И. Формирование профессиональной мобильности у студентов в процессе обучения в технических вузах: Дис. канд. пед. наук: 13.00.08: Москва, 2003. - 146 c.

2. Горюнова Л.В. Профессиональная мобильность специалиста как проблема развивающегося образования России: дис. доктора пед. наук: 13.00.08 / Горюнова Лилия Васильевна. - Ростов-на- Дону. - 2006. - 337 с.

3. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін). - К.: Освіта України, 2008. - 274 с.

4. Реан А.А. К проблеме социальной адаптации личности // Вестник СПбГУ. - Сер. 6. - 1995. - Вып. 3 (№ 20). - С. 74 - 79.

5. Шинтяпіна І.В. Формування художньо - творчих умінь майбутнього учителя музики в процесі диригентсько-хорової підготовки: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / НПУ ім. М.П. Драгоманова. - К., 2005. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru