Місце та методика екскурсійної діяльності при вивченні біології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мінестерство освіти і науки України Глухівський педагогічний Університет ім. О. Довженка

Кафедри біології та основ с/г

КУРСОВА РОБОТА

з методика викладання біології

На тему: «Місце та методика екскурсійної діяльності при вивченні біології»

Студента(ки) ІІІ курсу 54-33Б групи

Баранік Анастасія Олександрівна

Керівник: асистент Богомаз О. А.

м. Глухів

2017

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-метадологічні засади використання екскурсій при вивченні біології

1.1 Екскурсія як організаційна форма навчання

1.2 Історичні аспекти розвитку методики екскурсії як форми вивчення біології

1.3 Види екскурсій

Розділ 2. Ефективність використання екскурсій

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Актуальність теми дослідження. Останніми роками в українській школі пройшли фундаментальні зміни у напрямку гуманізації навчально-виховного процесу на засадах особистісно-орієнтованого підходу. Загальноосвітня школа має забезпечувати учням всебічний і гармонійний розвиток, сприяти розвитку талантів та інтелектуальних здібностей. Саме в сприянні всебічного розвитку особистості, її інтелектуальних індивідуальних особливостей розкривається значний гуманістичний потенціал екскурсійного методу, його різноманітність і багатогранність.

Екскурсія, яка проводиться за програмою з біології, є одним із видів уроку. На уроці-екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об'єктами і явищами природи.

Екскурсія суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності учнів. Під час екскурсій учні активно сприймають натуральні об'єкти дійсності - предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування. Основний метод пізнання - цілеспрямоване спостереження під опосередкованим керівництвом учителя живої реальності, аналіз її сутності, яке доповнюють записи вражень, зарисовки, складання схем процесів. Все це потім систематизується, узагальнюється й колективно глибоко і всебічно обговорюється на інших заняттях у школі.

Під час навчальної екскурсії на підприємство учні можуть побачити багато цікавих прикладів використання досягнень біологічної науки у різноманітних галузях промисловості й виробництва, в техніці, у розвитку сучасних технологій тощо.

Екскурсійний метод був об'єктом дослідження та обґрунтування педагогів і вчених-методистів, зокрема, В.К. Бабарицької і А.Я. Короткової [1], І. В. Із-майлова [2], В.І. Кузнецової [13], Г. Сударевої [18] та ін. О.В. Єресько [9], Л.Г. Горяна [4], О.П. Семененко [21], І.Д. Карцева та інші розв'язували проблеми ефективного проведення навчальних екскурсій, зосереджуючи увагу на дослідницькому характері екскурсійного методу.

Мета дослідження - вивчення педагогічних умов ефективності викорис-тання виробничих екскурсій з метою активізації пізнавального інтересу до вивчення біології.

Об'єкт дослідження - організація екскурсій з біології з учнями 6 класів.

Предмет дослідження - ефективність впливу екскурсій на пізнавальний інтерес та якість знань з біології.

Завдання дослідження полягають у:

* проаналізувати екскурсію як форму навчальної роботи у 6 класах;

* визначити особливості методики проведення екскурсій з біології;

* експериментально дослідити ефективність екскурсій з біології у 6 класах загальноосвітньої школи.

Розділ І. Теоретико-метадологічні засади використання екскурсій при вивченні біології

Екскурсія - це вид навчальної роботи, при якому навчання проводиться на натуральному природному або виробничому об'єкті поза межами школи, чи класу.

Педагогічний ефект екскурсій:

Отримання учнями навичок самостійної природознавчої роботи, орієнтації на місцевості

Виховання організаційних навичок, уміння працювати колективно

Формування вмінь спостерігати, порівнювати, бачити необхідні об'єкти, знаходити приклади взаємозв'язку організмів і середовища

Виховання естетичних почуттів, розвиток почуття прекрасного

Виховання дбайливого ставлення до природи, розуміння екологічних зв'язків, єдності й цілісності природних комплексів.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКСКУРСІЙ

І) Екскурсії поділяють:

за змістом (виробничі, біологічні, історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі);

за часом (короткотермінові, тривалі);

за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні). за ознаками (тематичні екскурсії; комплексні екскурсії проводяться за схожими темами кількох навчальних предметів; ввідні екскурсії є вступом у тему)

ІІ) За методом проведення розрізняють дослідницькі, ілюстративні й комбіновані екскурсії.

Дослідницькі екскурсії проводяться в лабораторії, на фермерські поля. Ілюстративні екскурсії організуються переважно з метою демонстрації практичного застосування законів науки на виробництві, наприклад екскурсії на підприємства. Комбіновані екскурсії організовуються для досягнення кількох цілей -- ілюстрації використання закономірностей науки на практиці, самостійного з'ясування учнями принципів конструкції машини й механізмів та ін.

Як правило, екскурсії проводяться як заключні (узагальнюючі). Саме цей вид екскурсій може бути комплексним. Тут здійснюється узагальнення вивченого матеріалу і прив'язування його до практики.

Серед природничих екскурсій виділяють:

- осінні

- зимові

- весняні

- літні.

Складові елементи екскурсій:

- тема екскурсії;

- об'єкт екскурсії;

- час проведення;

- оформлення результатів.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом, домовляється з екскурсоводом про дидактичний зміст екскурсії.

2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомленні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характеризує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскурсії, за потреби -- накреслює маршрут-схему. Проводить інструктаж з ТБ.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний розгляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отримання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершується екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії -- усне опитування, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Однією з форм організації навчальної роботи з біології є екскурсії в природу. Ніякі наочні посібники і слова не замінять дитині безпосереднього спілкування з природою, коли вона чує шум вітру в гілках дерев, бачить різноманітні барви палітри природи, помічає найдрібніші зміни в лісі і на полі[1].

Екскурсії в природу повинні відповідати основним критеріям:

- доступності (врахування вікових особливостей дітей, та місцевих умов);

- науковості (завдяки функціонально-структурному підході, проблемності, наступності);

- екологічності (місце і роль об'єкта вивчення як живої системи, зв'язки та взаємодію в екосистемі, проблеми охорони природи).

Екскурсії мають величезне виховне значення, сприяють активізації навчального процесу, створюють умови для організації самостійної роботи учнів та ведення ними фенологічних спостережень. Вивчення рідної природи виховує в учнів любов до природи, дає багатий матеріал для естетичного виховання, привчає школярів правильно поводитися в природі. Екскурсії сприяють розвиткові в учнів не тільки художнього смаку, але й виховують бережливе ставлення до природи, до суспільної власності і зміцнюють дисципліну.

Завдання вчителя біології в цьому питанні:

1. Виконувати передбачений програмою мінімум екскурсій в природу.

2. Правильно визначити місце екскурсії при вивченні програмового матеріалу.

3. Намагатись вивчати на екскурсіях новий матеріал, а не повторювати пройдений.

4. Зібраний під час екскурсії навчальний матеріал повинен оброблятись і використовуватись на уроках.

5. Підсумки екскурсій проводити на місці екскурсій, а не в класі, щоб мати можливість виправити недоліки в спостереженнях учнів.

Обов'язкова складова екскурсії - самостійне спостереження кожного школяра.

Учитель - непомітний координатор і контролер учнівської діяльності.

Зрозуміти краще, побачити більше, відчути запах та пізнати смак живого - основна мета виходу в природу сьогодні.

Вміти спілкуватися з природою, бути гуманним до всього, розширювати кругозір, навчитися виживати - головне завдання експедиції у довкілля.

Збагачувати духовне життя, співпереживати, бажати досліджувати, розуміти світ навколо себе - одвічні завдання біологічних екскурсій.

Головна заповідь екскурсійного заняття - не робити школярів глядачами й слухачами, самому вчитися, пам'ятати, що єдиний наш учитель - Природа [2].

екскурсія вивчення біологія

1.2 Історичні аспекти розвитку методики екскурсії як форми вивчення біології

В Україні розвиток екскурсійної діяльності у досліджуваний період

пов'язаний із іменами провідних громадських діячів: В. М. Артоболевського,

В. І. Петра, С. Ф. Русової, М. В. Шарлеманя, У березні-квітні 1918 року

при Міністерстві народної освіти УНР було створено Департамент

позашкільної освіти, екскурсійний відділ у якому очолила директор Департаменту, член Центральної Ради Софія Федорівна Русова.

С. Ф. Русова після аналізу наукових праць російських колег

(Б. Є. Райкова, Г. М. Боча) у статті «Шкільні екскурсії і їх значення»

виклала власні погляди на методику організації та проведення екскурсій.

її думку, шкільні екскурсії корисні для розвитку мовлення, поглиблення знань із природознавства, географії, геометрії і взагалі для всебічного розвитку особистості. Педагог радила влітку і навесні влаштовувати більше екскурсій у поле та до лісу. Добре організована екскурсія, за словами С. Ф. Русової, - це спроба в справі розвитку здатності дітей до практичного життя. Завдання екскурсії вона визначала як «...навчання не тільки дивитись навкруги себе, а й бачити усякі з'явища в усіх деталях, придивлятися до цих з'явищ і розуміти їх зв'язки межи собою, і зв'язок їх з тою сферою, в якій вони утворилися” [4, с. 26-27].

На думку С. Ф. Русової, екскурсійна робота є засобом морального, патріотичного й естетичного виховання, бо «… ніщо так не впливає на дітей, як екскурсії, під час яких краса природи, степ на заході сонця, річка, став, скелі або інші деталі дуже глибоко вражають дитину, закладаючи перші свідомі почуття любові до рідної прекрасної країни» [5, с. 209]. Дослідниця стверджувала, що проведення екскурсій має бути обов'язковими, як, наприклад, викладання математики чи читання.

Після створення у 1922 році СРСР утворилися два центри, дві школи із розроблення питань теорії, методики і практики екскурсійної справи - московська і петроградська. Між обома школами існували певні відмінності в розумінні змісту і завдань екскурсійної роботи: представники московської школи пріоритетним аспектом використання екскурсій називали виховний, а прихильники петроградської - пізнавальний.

Провідними ідеями когорти петроградських педагогів, яких очолював Б. Є. Райков, були ідеї нерозривності освіти і виховання, пафос «любові до природи» в її чистому, незаплямованому господарським вторгненням вигляді. Представники цього об'єднання проголошували, що завдання школи - розвинути в учнів бережливе ставлення до природи у всіх її проявах, спонукати їх, наприклад, брати участь у насадженні лісу через любов до «свіжого аромату лісової стихії», а не через наявність будь-яких мотивів суспільно корисної праці [6, с. 17].

Учений-методист Костянтин Павлович Ягодовський погоджувався із висловлюваннями Б. Є. Райкова про те, що екскурсіям варто надавати дослідницького характеру та критикував ті екскурсії, на яких дітям лише повідомляють назви предметів природи. Педагог підкреслював: «Основна мета будь-якої природничої екскурсії повинна бути не в тому, щоб показати учням і змусити їх запам'ятати вид і назви декількох десятків живих істот, і не в тому, щоб навчити їх відшукувати й описувати морфологічні та біологічні особливості певного тваринного рослинного організму, а в тому, щоб показати й навчити їх бачити життя природи, розуміти сутність біологічних процесів. Не на окремий організм потрібно звертати увагу екскурсантів, а на явища загального характеру, причому окремі організми можна використовувати лише як приклад для ілюстрування певного явища» [9, с. 66].

На думку К. П. Ягодовського,конкретними формами дослідницького методу повинні бути практичні заняття і екскурсії, а тому педагог зосередив увагу на розробленні методики їхнього проведення. Зокрема, К. П. Ягодовський зазначав: «Життєвими і цінними виявилися екскурсії і практичні заняття, які проводили за поданою у підручнику схемою... Екскурсія проходила так, як урок, з тією відмінністю, що тут учитель розповідав не перед таблицею, а в природі - «перед справжньою сосною». … Спілкування з природою під час екскурсій і в лабораторії незабаром виявило всі позитивні та негативні особливості описових екскурсій. Всі зусилля методистів були спрямовані на пошуки форми, яка не тільки б надавала учню можливість більшої самостійності, але й ставила його в необхідність проявити можливий максимум самодіяльності. Ці пошуки не виявилися безрезультатними, оскільки незабаром привели до тієї форми опрацьовування матеріалу, яка одержала назву дослідницького методу…» [10, с. 61]. В Україні період 20-х років позначений особливим культурно-освітнім піднесенням, пошуками різноманітних форм і методів наукових досліджень.

Використання екскурсійного методу надавало можливість ученим вивчати природні та історичні явища в окремих регіонах, постійно розширювати діапазон пошукової роботи. Науково- екскурсійні розвідки сприяли організації виставок, музеїв, до яких шляхом проведення екскурсій залучали широкі верстви населення, зокрема учнівську молодь. Створення при Всеукраїнській Академії Наук комісій краєзнавства та філій наукових товариств було поштовхом для подальшого розвитку екскурсійної справи в Україні. Українські вчені-екскурсійники працювали над розробленням методик проведення екскурсій з ботаніки і зоології (М. О. Загоровський, О. Т. Булдовський, В. Г. Скороход та ін.) та виробничих екскурсій (М. Рождественський, Д. Ельвіна).

1.3 Види екскурсій

У курсі біології середньої школи проводяться такі види уроків-екскурсій:

Показані на схемі уроки-екскурсії мають свою макроструктуру, яка відображає логіку процесу навчання, що здійснюється в межах кожного виду.

Екскурсія, як видно зі стислої характеристики її сутності, являє собою багатопланове дидактичне утворення, тому її поділ на групи може здійснюватися за різними ознаками.

За зв'язком з навчальними програмами розрізняють екскурсії програмні (передбачені програмою) й непрограмні (виходять за межі програми). Нині в зв'язку з реформою школи дозволяється збільшення питомої ваги непрограмних екскурсій. Вони проводяться як позапланові заходи.

За змістом навчальні екскурсії діляться на три великі групи:

1. Природничо-географічні екскурсії (охоплюють природу й людину як частину природи), їх можна в свою чергу поділити на природничі і власне географічні. До групи природничих відносяться астрономічні, фізичні, метеорологічні, мінералогічні, ґрунтові, ботанічні, зоологічні та ін.

2. Гуманітарні (суспільствознавчі), екскурсії. Сюди відносять культурно-історичні, художні і художньо-історичні, літературні, економічні і економічно-побутові.

3. Виробничі екскурсії мають на меті вивчення промислових і різних сільськогосподарських підприємств, заводів, фабрик, колгоспів, радгоспів та інших об'єктів.

За обсягом навчальні екскурсії можна поділити на однотемні, багатотемні (споріднені теми з одного предмета) й комплексні, інтегральні (багатотемні з різних предметів). Однотемні й багатотемні іноді об'єднують в групу тематичних екскурсій [11].

Тематичні екскурсії -- це такі, які проводяться по ходу вивчення однієї чи кількох взаємозв'язаних тем того чи іншого предмета, наприклад екскурсія з хімії на водоочисну станцію на тему «Значення води і розчинів у промисловості, сільському господарстві й побуті. Охорона водоймищ від забруднення. Очищення води на водоочисних станціях». Учитель хімії може кооперуватися з учителем біології і екскурсію на цю тему може організувати і провести як комплексну. Тоді .з хімії учні одержать конкретні уявлення про практичне значення очищення води, про застосування при цьому речовин і процесів; з фізики вони закріплять знання про властивості рідин і газів, атмосферні маси, бідову й роботу окремих установок, машин і механізмів.

За методом проведення розрізняють дослідницькі, ілюстративні й комбіновані екскурсії.

Дослідницькі екскурсії проводяться в лабораторії, конструкторські бюро, на поля. Останні в зв'язку з актуалізацією проблем охорони навколишнього середовища набули відносно широкого розповсюдження. Ілюстративні екскурсії організуються переважно з метою демонстрації практичного застосування законів науки на виробництві, наприклад екскурсії на холодильні підприємства.

Комбіновані екскурсії організовуються для досягнення кількох цілей -- ілюстрації використання закономірностей науки на практиці, самостійного з'ясування учнями принципів конструкції машини й механізмів та ін.

За часом проведення відносно тем, які вивчаються на уроках, екскурсії ділять на вступні, супровідні й заключні.

Вступні екскурсії передують вивченню нового матеріалу. Їх мета здебільшого обмежується потребою попередньо ознайомити учнів зі змістом нового предмета чи розділу курсу, великої теми. На таких екскурсіях учні знайомляться з опорними поняттями, одержують наочні уявлення, необхідні їм для свідомого засвоєння нового навчального матеріалу.

Супровідні екскурсії організовуються паралельно з вивченням теоретичного матеріалу й покликані забезпечити більш глибоке його розуміння учнями, доповнити їхні знання новими фактами, наочними уявленнями

Заключні екскурсії проводяться після вивчення розділу (теми) програми з метою узагальнення й систематизації теоретичних знань, удосконалення й закріплення умінь і навичок. На заключних екскурсіях розкриваються зв'язки вивченого на уроках матеріалу з реальними процесами і явищами.

Для зручності практичного застосування екскурсій в сучасній дидактиці прийнято ділити їх одночасно за кількома ознаками. Найдоцільнішою можна вважати таку класифікацію екскурсій:

Попередня схема класифікації екскурсій тут збагачена як підвидом комплексних інтегральною екскурсією. Виділення інтегральних екскурсій в окреме екскурсійне заняття зумовлено природою його об'єкта. Це -- завжди багатоплановий об'єкт, в основі функціонування якого лежать закономірності різних наук -- біології,математики, кібернетики, фізики, хімії, історії, географії та інших галузей людських знань. Для забезпечення результативності інтегральних екскурсій, як і інших занять такого типу, вчителі різних предметів кооперуються між собою й колективно опрацьовують методику й техніку їх організації і проведення.

Педагогічні можливості екскурсій

Інформація про педагогічні можливості екскурсій має не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки допоможе вчителеві правильно визначити їх місце в системі інших форм навчальних занять під час планування педагогічного процесу зі свого предмета.

Педагогічні можливості екскурсій, як і інших занять, визначається кінцевими результатами. Відомо, що кінцевий результат будь-якої дії завжди ширший від змісту тих цілей, на які вона була спрямована. У ньому, крім основного його компонента, що відповідає меті дії (прямий її продукт), завжди наявний додатковий (побічний), який склався сам собою без свідомого наміру виконавця.

Так, прямим компонентом результату спостереження в процесі екскурсії за об'єктом пізнання є відповідні знання, а додатковим, побічним -- розвиток умінь спостерігати, аналізувати процеси і явища в природних умовах, перебіг відповідних інтелектуальних емоцій, естетичне сприйнятій дійсності. Обговорюючи результати спостережень, одержаних під час екскурсії, учні не тільки поглиблюють і збагачують свої знання (прямий продукт), а й вчаться правильно коментувати побачене і почуте, розвивають уміння коректно відстоювати свої думки, комунікативну діяльність у цілому (побічний продукт). Окрім цього, кожна виконувана дія у формі основного і побічного продукту збагачує учнів інтелектуально, виховує й розвиває їх [12].

Визначаючи педагогічні можливості навчальних екскурсій, ми намагалися врахувати як основний, так і побічний продукт виконуваних учнями дій. Розглянемо ці можливості за основними групами завдань, які можна реалізувати на екскурсіях.

Виконувані в процесі екскурсійної роботи навчальні дії передусім сприяють інтенсифікації навчання, засвоєнню знань кожним учнем відповідно до його індивідуальних можливостей, екскурсія дає змогу накопичувати життєві факти, збагачує чуттєвий -- досвід учнів.

Навчальні екскурсії мають велике значення для виховання всебічно розвинених, активних громадян суспільства, здатних не тільки опанувати сучасну техніку, а й успішно розвивати її.

Велика роль екскурсій в екологічному вихованні учнів, формуванні бережного ставлення до природи, любові до неї, раціонального використання природних. ресурсів.

У процесі екскурсійної роботи стимулюються такі важливі якості особистості, як почуття дружби і взаємовиручки, колективізму, взаємодопомоги.

Раніше відзначалось, що на екскурсіях основним джерелом знань є натуральні об'єкти природи, механізми, техніка, поля, ліси, водоймища. Основну інформацію учень одержує через спостереження за цими об'єктами. Пояснення екскурсовода відіграє допоміжну роль. У цих умовах в учнів розвивається аналітико-синтетична діяльність. Вони вчаться ефективно виділяти суттєві сторони у спостережуваних об'єктах, розвивають уміння порівнювати різні явища -- фізичні, хімічні, біологічні -- і процеси об'єктивної реальності. В процесі екскурсії в учнів набувають дальшого розвитку і з'являються нові уміння фіксувати факти спостережень (у вигляді рисунка, фотографії, запису).

Для розвитку навчальних умінь, комунікативної діяльності велике значення має наступне обговорення результатів екскурсії, яке може здійснюватись на інших заняттях з теми.

Участь в екскурсійній роботі сприяє появі й розвитку пізнавальних інтересів, потреби в постійному підвищенні свого інтелектуального рівня, в безперервному навчанні, що дуже важливо з погляду розв'язання завдань, що стоять перед сучасною школою.

Етапи проведення екскурсії

Підготовка до екскурсії започатковується складанням перспективного тематичного плану й визначенням в ньому місця для цього виду занять. З урахуванням оточення учитель намічає об'єкт екскурсії. При цьому він виходить насамперед з того, щоб зміст екскурсії відповідав програмі і вимогам безпеки, був доступним для розуміння учнів. Об'єкт екскурсії попередньо вивчається вчителем.

Це допомагає йому правильно визначити обсяг і зміст інформації, яку треба довести до свідомості учнів під час екскурсії, опрацювати методику її організації і проведення.

Під час попереднього ознайомлення з об'єктом намічається маршрут екскурсії, виявляються джерела можливої небезпеки.

На етапі підготовки деталізується мета і складається розширений план проведення екскурсії, в ньому відмічаються питання, з яких будуть організовані спостереження в процесі проведення екскурсії, опрацьовуються проблемні завдання для учнів, відбираються основні й додаткові джерела інформації, готуються наочні посібники (схеми, таблиці, фотографії) й необхідне обладнання (вимірювальні інструменти, гербарні папки, олівці, блокноти, фотоапарат, компас і т. ін.).

План екскурсії включає види роботи учнів, перелік об'єктів спостереження, способи й форми наступного опрацювання зібраного матеріалу, розрахунок часу. В плані зазначаються також форми організації навчальної діяльності учнів -- будуть всі вони виконувати одну і ту саму роботу, об'єднаються в невеликі групи чи виконуватимуть індивідуальні завдання. При цьому враховуються вікові та індивідуальні можливості учнів, їхній попередній досвід екскурсійної роботи.

Перед екскурсією вчитель проводить бесіду з учнями, під час якої повідомляє їм дату, місце, мету, завдання й маршрут екскурсії, пояснює правила безпеки й поведінки на екскурсії, стисло характеризує екскурсійний об'єкт, радить, за чим і як треба буде спостерігати, як і що записувати, фотографувати, як рухатись за маршрутом.

Завдання для учнів формулюються з розрахунку стимуляції їхньої активної діяльності під час спостережень. Слід чітко, відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів розподілити обов'язки між ними. Якщо потрібно за планом поділити учнів на ланки, то необхідно призначити ланкових і довести завдання кожній ланці, виділити відповідальних за наочний посібник і обладнання, старших на маршруті. Учитель повідомляє учням запитання, відповіді на які вони мають одержати в ході екскурсії, й рекомендує їм спеціальну додаткову літературу. План екскурсії за етапами її проведення, вказівки щодо спостережень за об'єктами пізнання, та питання, які треба з'ясувати, учні записують у робочі зошити, залишаючи під кожним пунктом місце для фіксації вражень. Перед початком екскурсії необхідно також проінструктувати учнів щодо способу опрацювання здобутої на цих заняттях інформації, складання письмових звітів, підведення підсумків.

Організація навчальної роботи учнів на місці проведення екскурсії започатковується вступною бесідою в якій дається стисла характеристика об'єкта пізнання, звертається увага учнів на особливості спостережуваних природних явищ, їх взаємозв'язок, зміни, що викликаються природними процесами і господарською діяльністю людини. Вступна бесіда на екскурсії до тваринницької ферми включає загальні відомості про ферму, організацію праці на ній (оренда, сімейний підряд), цифрові дані й відповідну історичну інформацію, яка збагачує уявлення учнів про розвиток даної галузі сільського господарства.

Нагадуються правила техніки безпеки.

На виробничих екскурсіях сільськогосподарського профілю вступна бесіда проводиться безпосередньо біля екскурсійного об'єкта, а на природничо-географічних екскурсіях -- з такого місця, звідки зручно оглядати навколишню місцевість [2].

Бесіду по ходу екскурсії слід вести з таким розрахунком, щоб звернути увагу учнів на основне, водночас не докучаючи довгими поясненнями, що втомлює учнів. Рекомендується розкривати перед учнями міжпредметні зв`язки.

В кінці екскурсії учитель має перевірити роботу учнів, чи все виконано за планом, чи зроблені записи, зарисовки, виміри, чи відібрано потрібні експонати. Потім проводиться заключна бесіда, на якій учитель відповідає на запитання учнів, з'ясовує їхні враження від екскурсії і ставить завдання щодо оформлення її матеріалів (у вигляді реферату, альбому, стенда і т. ін.).

Матеріали екскурсії доцільно використовувати на інших заняттях з предмета. Вони можуть лягти в основу учнівської конференції яка проводиться в кінці вивчення теми чи розділу курсу.

Використання матеріалів екскурсії в процесі наступної роботи в школі значно підвищує її ефективність, сприяє повнішій реалізації педагогічних можливостей екскурсії як навчального заняття.

Підготовка контрольного тексту екскурсії. Текст являє собою матеріал, необхідний для повного розкриття всіх підтем, що входять в екскурсію. Текст покликаний забезпечити тематичну спрямованість розповіді учителя, в ньому дається об'єктивна оцінка показуваних об'єктів. Вимоги до тексту: стислість, чіткість формулювань, необхідна кількість фактичного матеріалу, наявність інформації за темою, повне розкриття теми, літературна мова.

Розробка методики організації і проведення уроку-екскурсії з біології здійснюється на основі загальних дидактичних закономірностей, але з урахуванням особливостей уроку-екскурсії взагалі і конкретно кожного її виду.

Успіх проведення екскурсії знаходиться в прямій залежності від використаних в ній методичних прийомів показу і розповіді. Вибір того чи іншого методичного прийому диктується завданнями, поставленими перед екскурсією.

В умовах глобального підвищення природничої свідомості сучасного суспільства склалася суперечка між потребою в розвитку пізнавального інтересу у школярів до біології та хімії і існуючим рівнем вивчення цих складних і багатогранних дисципліни.

Актуальність і практична значущість даної проблеми полягає в теоретичному і практичному обґрунтуванні педагогічних умов формування пізнавального інтересу учнів до біології та хімії в процесі викладання шкільних предметів природничо-наукового циклу.

Формування пізнавального інтересу учнів до цих предметів в процесі викладання природничо-наукових дисциплін протікатиме успішно, якщо сукупність педагогічних умов буде включати:

а) забезпечення в процесі викладання біологічної та хімічної спрямованості змісту предметів природничо-наукового циклу;

б) процес навчання, заснований на проблемному, дослідницькому підході, який носитиме поетапний характер, що включатиме діагностику рівня підготовленості школярів, мотивацію, цілеспрямовану організацію учбової діяльності, контроль за якістю знань;

в) диференційований підхід до вибору методів навчання залежно від етапу і якості засвоєння знань з цих дисциплін, а також підбір різнорівневих завдань, орієнтованих на формування пізнавального інтересу відповідно до здібностей учнів;

г) організація позакласної діяльності, що дає можливість учням включатися в творчий, дослідницький пошук, спрямований на практичне застосування знань;

д) цілеспрямований розвиток особистих якостей учнів, сприяння формуванню грамотної особи, яка прагне до постійного, самостійного підвищення своєї біологічної та хімічної освіти, яка свідомо включається в активну природоохоронну діяльність[48].

Розділ 2. Ефективність використання екскурсій

Останнім часом зростає роль біології. Сьогодні перед школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб діти засвоїли природничі знання, а й могли вільно оперувати ними, застосовувати ці знання для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. Тому формування нових підходів до викладання біології має величезне значення.

Педагогічна наука і шкільна практика сьогодні, перебуваючи у пошуках оптимальних шляхів демократизації, гуманізації, індивідуалізації якісної освіти, закономірно звертається до вивчення і використання спадщини вітчизняних педагогів, діячів освіти й культури минулого.

Як свідчить аналіз наукових джерел, в історичному аспекті питанням організації екскурсій та практичних занять приділяли велику увагу такі вчені, як В.Половцев, К.Ягодовський, Б.Райков, В.Герд, Л.Никонов, І.Полянський та ін.; організація та проведенням фенологічних спостережень - Д.Кайгородов, Б.Райков, І.Полянський, М.Смирнов, Б.Всехсвятський, М.Щербиновський та ін. [31, 63].

Список використаних джерел

1. Беспалько В.П. Доданки педагогічної технології. -М.Просвітництво, 1989. -87с.

2. Богданова О.К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі. - Х.: Вид. група «Основа», 2003.

3. Борисова Н.В., Вербицький А.А. Методологічні рекомендації з проведення ділових ігр.- М., 1990.-431 с., С.45.

4. Бутенко Н. Ю. Комунікативна майстерність викладача: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 336 с. С. 123-124.

5. Вербицький А.А. Активне навчання у вищій школі: контекстний підхід: Метод. посібник.- М.: Вища школа, 2001.- 276 с, с. 75.

6. Власова О.І Педаговічна психологія: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2005. - 400 с, с.315

7. Волкова Н. П. Педагогіка Посібник Київ Видавничий центр «Академія» 2001

8. Всесвятский Б.В.Путі підвищення творче ської активності учнів // творчекое активність учнів при вивченні біології. Збірник статей. Укладач. Б.В.Всесвятскій Видавництво «Просвіта» Москва 1965 270с. с.7-29

9. Глазунов А.Т. Педагогічні дослідження: зміст, організація, обробка результатів. - М .: Видавничий центр АПО, 2003. -41с.

10. Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень // Вісник АПН України. - 1993. - № 1. -с. 11 -23.

11. Данилов М.А. Виховання у школярів самостійності та творчої активності в процесі навчання.- М., 1981. - 340 с.

12. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа. - 2000.-№4 .- С. 63-64.

13. Жорник О . Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа . - 2000.-№1. -С.26-28.

14. Канн-Калик В.А. Вчителю про педагогічному спілкуванні. М., 1987. - 190с.

Додаток

План проведення екскурсії

Тема: осінні явища в житті рослин. Пристосованість рослин до навколишнього середовища.

Мета: формувати в учнів поняття про деревні, кущові і трав”янисті рослини, пристосованість їх до навколишнього середовища, навчити учнів фіксувати певні спостереження;

Розкривати причини появи осінніх явищ в житті рослин шляхом встановлення зв'язків між ними, формувати в учнів 5естетичне сприйняття природи і навички поведінки в природніх ландшафтах.

Місце проведення екскурсії: парк, дендропарк або ліс.

Підготовка до екскурсії: На уроці, який передує уроку-екскурсії, учні ознайомлюються з правилами поведінки в природі, вимогами, які ставляться до збирання і гербаризації рослин, знайомляться з рослинами, які рідко зустрічаються в нашій місцевості, і зникають. Варто провести розповідь про “Червону книгу”. Досить ефективною буде бесіда з демонструваанням ситуацій репродукцій картин художників - пейзажистів, читанням уривків з художньої літератури у супроводі музичного оформлення. Це дасть можливість ще до екскурсії сприймати красу живописних куточків природи. Вчитель повідомляє і умови конкурсу, який буде проводитись під час екскурсії “Красу осені - влучним словом”.

До екскурсії учні повинні підготувати блокнот, олівець, три паперові пакети розміром 25 х 15, бажано фотоапарат.

Проведення екскурсії:

Оголошення маршруту.

Повторення правил дорожнього руху, правила поведінки в природі.

Визначення чергових, поділ класу на групи, визначення старших груп.

Організація конкурсу спостережливих і кмітливих в дорозі до місця екскурсії:

помічати цікаве,незвичні моменти, явища - 1 бал.

пояснення даного явища - 2 били.

Вчитель пропонує розглянути дерева і кущі, які зустрічаються по дорозі і з'ясувати:

які листки швидше змінюють колір на осінні барви: ті що розміщені всередині чи зовні, зверху чи знизу крони, і чому?

Чому у плодів липи дрібнолистої, ясена звичайного, клена гостролистого і клена ясенолистого є крилатки?

Чому в горобини, шипшини плоди соковиті?

Чому восени кількість комах - комарів, мух, бджіл, ос значно менше, ніж влітку?

Початок екскурсії - зачитування вірша і уривку про осінь:

Висне небо синє,

Синє, та не те,

Світе, та не гріє

Сонце золоте,

Темная діброва

Стихла і мовчить,

Листя пожовтіле

З дерева летить.

У лісах (парках) нині задумливо, тихо й світло. Скрізь дещо поріділі крони яскравіше поглядає небесна синь. Сонячні промені вільніше проливаються на землю: здається, між стовбурами хтось уклав навскіс золоті снопи свіжої золотавої соломи. Дерева ніби обмірковують подальшу долю, зроняючи раз по разу різнокольорові листочки, мов слова, в дружній розмові між собою.

Жовтень! Погляньте кругом себе… Всіма відтінками жовтого, рудого, фіолетового одягнені доли і ліси.

Посвітліли, мов розсунулись парки і сквери. І темно-зелені й сріблясті ялини не дуже помітні нещодавно через гущавину листяних дерев, ніби вбігли на сцену - покрасуватись зубчатими пірамідами. Всіяні зверху різнокольоровими листями сусідів, вони стоять як прикрашені новорічними іграшками…

Які ще характерні прикмети осені можна назвати? (Зменшення світлового дня, зниження температури повітря, збільшення вологості і кількості опадів).

Які сезонні зміни погодніх умов впливають на життя рослин восени?

Групам учнів пропонується самостійно виконати чотири завдання (вчитель роздає карточки з завданнями):

Протягом 15-20 хв. дослідити певну територію лісу. З'ясувати видовий склад рослин даної місцевості. Які деревні квіткові рослини ростуть тут? Зберіть плоди, а також листки різного забарвлення, щоб продемонструвати поступовий перехід від зеленого забарвлення до повного осіннього розфарбування. Листки і плоди одного виду складіть в один пакет.

Поспостерігайте за зміною кольору листків у різних дерев. Встановіть, де більш розфарбовані листки - у верхній частині крони чи в нижній, у зовнішній чи внутрішній? Результати спостережень оформіть у вигляді таблиці, користуючись термінами “більше”, “менше”, “багато”, “мало”.

Поспостерігайте за падолистом. Постарайтесь протягнути зелений листок, листок, який почав міняти забарвлення листок, який повністю змінив колір. Зробіть записи про особливості відокремлення даних листків від пагона. Поясніть, як опадають листки у берези бородавчатої, липи срібнолистої, горобини звичайної, клена звичайного. Зробіть записи.

З'ясуйте, як впливають на зовнішній вигляд дерева (форма, розміри) різні умови його життя. знайдіть дерева одного виду, які виросли на відкритому місці, на узліссі і в лісі, зробіть схематичні малюнки цих дерев і відповідні записи.

Через певний час учні зберігаються для обговорення результатів. для узагальнення і координації можна запропонувати такі питання:

Які осінні явища можна спостерігати в житті дерев?

Як пояснити особливості опадання різних за забарвленням і ріізних за зовнішньою будовою листків?

Чому осіннє забарвлення листків і листопад в різних частинах крони спостерігається у різні строки?

Якщо залишається час вчитель пропонує знайти красиві куточки природи, описати їх. Переможцем вийде той, хто найкраще зуміє описати куточок природи.

За результатами екскурсії можна провести узагальнюючий урок, на якому учні зачитують свої вірші і уривки прозою про осінь.

Зимові пейзажі

Грудень рік кінчає,

Зиму починає

На снігах пухових снігурі

Застроибали веселі

Червостим і жовтим засвітилися білі сніги

А малята біжать в ковзанах

Із своєї оселі

І здається, що нині - біле свято

Землі навкруги.

(Любов Забашта)

Крижана крупа шурхотить по стінах будинків, по ринвах, цокає по склу вікон, асфальтом… зима ніби чесно попереджає: “Іду на ви!” І десь серед ночі, а той на ранок відчиняє головні снігові засідки. Півгодини, година - і не впізнати знайомого поля чи вулиці: наче білі полотнища по низ розстелили. Немов гуси-лебеді гуляли і пір'їни пороняли. Все навкруги м'яке і пухнасте, чисте і гарно вбране, все диха.

Є морозною свіжістю, невизнаною і якоюсь недоторканістю.

Проте, як твердить народна мудрість, без трьох зазимків зимі не бувати, біле мовчання не раз можна повернути на чорнотроп.

Так яким би лагідним не видався початок правління білої чародійки, а господар січень наведе всюди свій порядок. Сили холоду візьмуть справжній розбіг, наступлять морози, завірюхи, заметілі, хуги… а ще славиться святами Різдва Христового, колядками і щедрівками.

Недарма кажуть: січень - до всього року заспівав.

У дерев сьогодні срібне свято:

Сонце, спить, січнева білизна,

Цілий сад прийшов пощедрувати до вікна.

А вікно вмуроване у іній,

У гірлянди яблуневих віт,

В голоси пташині, сині тіні,

У іскристо-сяйний сонце світ.

Кожного року зустрічаємось з січнем, а він дуже часто не схожий на своїх предок. То лякає суворими морозами - за довгу ніч так настудить, що ранком повітря обпікає обличчя й руки. То у відлигу впаде, мокро-брудний, дощовий туманний…

Кажуть, у січні не до подорожей. Не вірте! Зима - чудова пора. Вона красива своєю стриманістю, її кришталева мовчазність навертає на роздуми.

Січневий ліс тихий і задумливий. Здається, все завмерло, все вкрите памороззю і пухнастим снігом. Та це на погляд необізнаного. Адже тільки снігової пори ялина розкидає своє насіння. Вона до цього пристосована. Плоди її дозрівають восени. Але їх міцно тримають лусочки шишок, ще щільно замкнені. Так от під дією зимових вітрів і під впливом сонячного освітлення луска підсихає, розкривається. Насіння звільняється з “полону” і падає. А через те, що воно оснащене “крилатками”, пориви вітру його розносять на значні відстані.

Виходимо на узлісся. Навкруги біло-біло, сніговою ковдрою вкрито ліс і поле.

У лютому зима з весною зустрічаються вперше.

Хоч він і легкий, та дарма -

Він все одно хороший, друзі:

У ньому йде від нас зима

І квітнуть потоки у лузі.

Вже промінь сонечка ясний

Всміхається з високості.

Ми в лютому ждемо весни -

От-от вона прийде у гості.

У лютому зима з весною змагається, ніби легендарні лицарі на турнірі на списах б'ються. Фінал - 15 лютого, на Стрітення. Так свято назвали вже за християнства далекі пращури, слов'яни-язичники “зимобором” його нарекли. Вважалося, коли в цей день віл біля порога води нап'ється, то на Юрія (6 травня) трави напасеться. Тобто весна буде рання, волога і зелені виросте доволі.

Якщо на Стрітення відлига - весна буде рання і тепла, сніг піде - дощовою видасться, заметіль повіє - чекай холодної весни і хліба мало вродить.

Коли уранці піде сніг - урожай на ранні хліби, опівдні - на середині, під вечір - на пізні, не з'явиться у цей день світло із за хмар - суворі морози навернуться.

Лютий воду пустить, а березень підбере.

У лютому сніг глибокий - хліб високий.

Урок-екскурсія

Тема: Весняні явища в житті рослин. Пристосованість рослин до середовища існування.

Мета: Конкретизувати знання учнів про рослину як цілісний організм, з'ясувати взаємозв'язки рослин з середовищем і їх пристосованість до сумісного проживання, продовжити роботу з естетичного, екологічного виховання учнів.

Хід екскурсії

Повторення правил поведінки в природі.

Розповідь вчителя про зміни в природі весною (опис особливостей факторів неживої природи: наявність тепла, вологи, світла та змін, які відбуваються в живій природі).

Весна у вікна заглядає,

Хмарки у синяві пливуть,

І серце райдугою грає,

“Весна на дворі”, - тільки й чуть.

Не по дорозі нам з журбою,

Сміється сонечко з висот…

І ми вітаємо з тобою

Весни чудесний поворот.

Бесіда про зміни в житті рослин весною в зв”язку із змінами факторів середовища. Бесіда завершується читанням вірша:

Непомітно так і буденно,

Без фанфар і врочистих віршів

Доторкнулась весна до клена,

До верби, до трави, до душі.

І вже вранішнє сонце неспинно

Щедро сипле промінням услід…

Доторкнулась весна дитинно

До птахів, до людей, до землі.

4. Рослина - цілісний організм. Взаємозв'язки рослин з середовищем. Спостереження за рослинами у весняному лісі,парку або сквері. Дослідження поламаних і сухих рослин, з'ясування причин загибелі рослин. Зачитування уривку вірша В. Бичка “Ти думаєш, деревам не болить?”.

Ти думаєш деревам не болить,

Ти думаєш, в дерев немає серця?

Та чую я - з коренів до верховіть -

Мій любий клен так жалібно трясеться…

Ну заспокойсь! Ти рану вже промив,

Ще пройде дощ, і стане тобі краще!..

…Ішов хлопчина тут і гілку одломив,

Таке ледащо, сам не знає нащо…

5. Бесіда про наслідки неправильного збору березового соку, обламування гілок, зняття кори.

Приказка: Березового соку в квітні на копійку набереш, а лісу на мільйон переведеш.

6. Самостійна робота за індивідуальними карточками-завданнями по групах (3-5 учнів в кожній). Розподіл ділянок в природі для виконання самостійної роботи. Завдання № 1. Опишіть 2-3 ранньоквітучі рослини даної місцевості (розміри рослин, колір і розміри квіток, запах, щільність зростання).

Завдання № 2. Опишіть 2-3 ранньоквітучих рослини деревних порід (розміри рослин, колір і розміри квіток, запах).

Завдання № 3. Визначте, які рослини ростуть на даній території, як вони пристосувались до умов середовища.

Обговорення результатів виконання роботи за картками-завданнями, бесіда з учнями (з кожної групи - 1 учень).

Естетичне вивчення рослин, своєрідність і краса природи, що пробуджується. Ранньоквітучі рослини.

Чи тиша, чи вітер співає,

чи буря зчиняє свій рев -

весна все одно підіймає

букети квітучих дерев.

Які з первоцвітів зацвітають найраніше?

Розповідь вчителя. Першою зацвітає красуня верба, що є символом України. Вона першою відкриває кватирку, а згодом й ворота весні. Її ніжно-сріблясті сережки здавна в народі називають “баранцями”, і “котиками”, і “пуховичками” та у Вербну неділю освячують в церквах.

А за вербою приходять проліски. Стародавня легенда свідчить: перших двох людей, що їх Бог вигнав з раю, засипав сніг. Тендітна Єва змерзла. І тоді хтось з серафимів перетворив кілька лапатих сніжинок на квіти проліска. Адам зірвав ці символи світлих надій і невідворотньо майбутнього тепла і подарував подрузі. Так було покладено початок винищенню первоцвітів. Та хіба тільки їх!

Легенда красива. Але чому проліски не гинуть? Адже про березень справедливо кажуть - у ньому зверху пече, а знизу морозить. І кристалики льоду, що утворюються всередині рослин, повинні були б зруйнувати живі стебла й пелюстки. Але цей жах не приходить до рослин: вода в капілярах не замерзає. Вона просто збільшує в 15 разів в'язкість, але залишається рідкою, тому що дуже своєрідно пов'язана із складовими частинками цитоплазми.

Квітень - справді благодатний місяць! У квітні дерева і квіти розбруньковуються, а у травні - цвітуть. В цій порі повітря відчутно прогрівається, бруньки лопаються, а з них на світ божий визирають зелені листочки - справжнє диво землі.

9. Загадки, прислів'я, приказки про весну, про весняні явища в природі.

Наприклад:

На осиці бруньки великі - на врожай ячменю.

Коли береза наперед залишиться, то чекай сухого літа, а як вільха - мокрого.

З берези тече багато соку, - на дощове літо.

Тріскаються сережки берези - час хліб сіяти.

Завдання додому:

Описи рослин виконати в зошитах.

Размещено на Allbest.ru

...