Європейські цінності та обґрунтування плюралізму у навчальних програмах з економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейські цінності та обґрунтування плюралізму у навчальних програмах з економіки

Дроботенко М.О.

Висвітлюється питання плюралізації навчальних програм економіки, як одна з тенденцій оновлення навчального плану з економіки, релевантна та обґрунтована європейськими цінностями. Означення мети - визначення світоглядного та функціонального потенціалу плюралізму у навчальних програмах з економіки - обумовило методологію дослідження, відповідну методологічним настановам культурологічного повороту сучасної західної філософської думки в осмислені проблемного поля філософії економічної освіти. плюралізм економіка культурологічний

Плюралізація навчальної програми з економіки є свідченням саморефлексивності навчальної дисципліни, що виявляє її здатність формулювати способи, в яких різні соціальні контексти генерують потенціал для перетворення та зміни на рівні теорії, практики, розуміння. Поняття плюралізму у філософії економічної освіти має численні визначення, що пов'язано з тим, що плюралізм можливий на декількох рівнях: онтологічному, епістемологічному, теоретичному, методологічному, педагогічному. Реформування програми з економіки з метою утвердження плюралістичних перспектив уже має свою історію здійснення. На основі вивчення навчальних програм, орієнтованих на плюралізацію економічного знання, вдалося визначити світоглядний та методологічний потенціал плюралізму (плюралізм визнає законність існування інших підходів на їх власних умовах; він є необхідним для інновацій та конкуренції, а конкуренції у сфері ідей необхідні для економіки; виявляється релевантним вимогам інтелектуального різноманіття, вільного запитування, принципу абсолютизації істини; надає студентам різні точки зору, щоб вони могли обговорювати їх відносні переваги та розвивати усвідомлення про сильні та слабкі сторони конкуруючих теорій; сприяє орієнтуванню студентів у майбутньому: розвиток здатності задавати зондуючи питання щодо розширення прав та можливостей; дає відчуття глобальної перспективи; плюралізація педагогічних моделей сприятиме активній взаємодії студентів). Плюралізація навчального плану з економіки не тільки узгоджується з європейськими цінностями, а й може допомогти у розумінні економічних теорій, указуючи на соціальні, політичні, культурні контексти їх походження та поширення, відтак сприяти у попередженню поширення відчуття нестачі напрямку та смислу.

Ключові слова: плюралізм, навчальна програма, економіка, навчальний план, європейські цінності.

Важливим стандартом кожної дисципліни, яка прагне бути прогресивною, є практика рефлективної самокритики. Саморефлексивність - це здатність формулювати способи, в яких різні соціальні контексти генерують потенціал для перетворення та зміни на рівні теорії, практики, розуміння. Відсутність чи наявність здатності до саморефлексії є досить прагматичними: відсутність саморефлексивності означає неможливість оцінки та виміру потенціалу змін у межах дисципліни, або визнання практики. Вона створює умови для критики, але передбачає певні ступені усвідомлення, яке виходить за межі можливостей простої пропозиції аргументів та контраргументів.

Концепція плюралізму була вивчена досить детально в останні роки як всередині, так і за межами економіки [2; 3; 4; 9]. Зазвичай відзначають, що ми живемо у плюралістичному суспільстві. Так як економіка соціальна наука, і особливо з урахуванням інтерфейсу соціології, не існує значних ускладнень знайти докази множинності також і в економіці. Подальшим кроком стала розробка в економічній методології аргументації плюралізму, тобто власне плюралізму. У зв'язку з цим можна знайти численні роз'яснення значення цього слова, численні ідентифікатори та ставлення до плюралізму, а також його наслідків. Ці напрацювання у галузі економічної методології є частиною зростаючої спеціалізації в самій галузі, підіймають питання смислу, а значить, і комунікації. У цьому контексті варто звернутися до історичного розвитку методології, щоб зрозуміти різноманітні підходи до самої методології (у тому числі ставлення до плюралізму), з якого слідують методологічні відмінності, які лежать в основі значної частини теорії множинності.

Однією з причини для певної плутанини плюралізму є його існування на багатьох різних рівнях: онтологія - як ми розуміємо реальність (Різноманітне розуміння реальності дозволяє побачити різноманітні методології. Таким чином, наприклад, ринкова економіка може розумітися як від початку стабільна або як нестабільна. З кожного уявлення про реальність випливає осмислення як побудувати знання про неї), епістемологія - як побудувати знання про реальність, теоретичний - які теорії реальності розроблені, методологічний - як можливе вивчення реальності (По-перше, прийняття існування різноманіття як особливості системи знання з етичних міркувань. По-друге, стверджувати, що не існує механізму для об'єднання знання про реальність, тому немає іншого способу ніж визнати плюралістичний підхід. По-третє, множинний підхід випливає з характеру самого питання. По-четверте, різноманіття є важливим для змінного предмету дисципліни). Можна додати ще один рівень педагогічний - як здійснюється процес навчання, як побудовані знання про реальність. Спільне, що об'єднує ці рівні - чи існує єдине розуміння системи. До останніх 50-ти років більша частина економічного дискурсу була плюралістичною певною мірою, дозволяючи розгляд деяких різноманітних поглядів, а також мала вбудовані у нього методологічні дискусії та посилання на історію економічної думки.

Визнання того, що реальність може розумітися по-різному, терміни можуть використовуватися з різними значеннями, можуть використовуватися різні критерії оцінки значущості та істинності, є необхідним етичний аргумент, таким чином, полягає у розробці достатнього розуміння відмінностей, перш за усе визнання інших підходів, а не заперечення останніх в силу їх відмінності. Об'єктивність вимагає освіченості про "інакшості". Критичний аналіз як "мета" у зв'язку з цим потребує деякого взаєморозуміння на рівні методологічних принципів, смислів.

Етичний аргумент для плюралізму свідчить про те, що об'єктивність визначення різноманітних способів аргументації слід вирішити не тільки для різних теорій у межах одного визначення об'єктивності, але і для інших розумінь об'єктивності. Часто роль математичного моделювання (або навіть його відсутність), поряд з іншими методами аналізу свідчить про множину методологічних підходів, але і про множину в середині самих цих підходів.

Плюралізм пов'язаний з конкретними зауваження щодо характеру предмету як відкритої системи. Існують обмеження у здібностях людини до знань, які заважають нам визначити єдиного кращого підходу до знань, які б прийнятно пояснювали поведінку. Характер індивідуальної поведінки у її соціальних та творчих аспектах є занадто складним, щоб бути передбачуваним.

Урізноманітнення підходів у економічних знаннях можна пояснити через використання біологічної метафори. У природі різноманіття видів забезпечує захист від непередбачуваних загроз, таких, що якщо один з них поступається перед загрозами, інші можуть зайняти його місце. Іншими словами, без різноманіття домінуючий спосіб мислення, бачення реальності, вкрай вразливий до непередбачуваних подій, які він не здатний пояснити.

Відмітимо, що реформування програми з економіки з метою утвердження економічних перспектив на основі послідовних ідеалів плюралістичної освіти уже має свою історію здійснення. Так, у США він розпочався ще з 1980-х років, як поступове введення неортодоксальних економічних учень у деяких коледжах та університетах. Неокласична економічна теорія панувала та не оспорювалася до 1960- та 70-х років, однак, були запропоновані альтернативні перспективи в існуючих основних курсах за вибором в неортодоксальны економіці. Важливу роль у поглибленні та розширенні цього процесу відіграло створення економічної програми, орієнтованої на ознайомлення студентів з неортодоксальними економічними теоріями в університеті Вашингтону, округ Колумбія, де була введена перша програма PhD в політичній економіці, у 1972 році. Згодом нові випуски програми були розроблені в університеті Каліфорнії, Новій школі соціальних досліджень в Нью-Йорку та університеті Масачусетсу. У перші десять років потому - відбувалася інтеграція альтернативних економічних перспектив в існуючі основні теорії та теми курсів та викладалися курси з радикальної економічної теорії. Подальші зусилля по перетворенню навчальної програми з більшим залученням плюралізму пов'язані з розробкою програми під назвою "Конкуруючі економічні перспективи". Нове століття ознаменувало себе поворотним пунктом у русі за включення неортодоксальних учень в навчальні програми з економіки, це нова хвиля, яка є частиною світового руху за плюралізм у сфері економіки (плюралістичної економіки). Каталізатором для цієї нової хвилі була забастовка 2000 року французьких студентів, які написали петицію проти вузькості основної програми з економіки, яку вони назвали "аутизм".

Отсх та Капеллер [5] розвивають одну з провідних тенденцій до плюралізації економічної освіти. У своїх методологічних пошуках, вони звертаються до розгляду питання, як навчити відкритості та терпимості? У запропонованому ними проекті, плюралістичний принцип закладений в основу навчального плану з економіки та пов'язаний з наданням студентам усвідомлення та розуміння контексту економічних теорій та систем. Формальним вираженням цьому є упровадження додаткових курсів у суміжних галузях: економічна історія, соціологія, політичні науки, філософія. Навчальний план передбачає, що на першому році навчання студенти не вивчають економічних дисциплін. Замість цього вони повинні обирати курси спрямовані на загальну освіченість - світову літературу, історію капіталістичної системи, історію інтелектуальної думки, квантову фізику, філософію з акцентом на етику.

Змістовне обґрунтування цих курсів здійснюється наступним чином. "Світова література" - це підґрунтя різноманітності умов людського життя. Правильно читаючи, наприклад, фантастику, можна пояснити множину форм поведінки та людських проблем. Фантастика може також ефективно описувати несправедливості та може бути могутнім закликом до дії. І немає кращого прикладу, ніж "Жерміналь" Е. Золя та Елтон Сінклер "В джунглях". Якщо мета економіки полягає у тому, щоб зрозуміти процес підготовки та допомогти світу стати кращим, фантастика та плюралізм є природними союзниками. "Історія капіталістичної системи" - є важливим курсом у системі підготовки економістів. Він сприяє розумінню, як розвивалася нинішня система капіталізму, ролі уряду та реакцій людини на сучасні проблеми через розбудову відповідних інститутів. Немає нічого природного чи невідворотного у капіталізмі, чи будь-якій іншій економічній системі. Курс історії капіталістичної системи покликаний обговорити, чому капіталізм розроблений, хто програє, а хто виграє, а також необхідні твердження для побудови кращого суспільства. Через цей установлюють міжпредметні зв'язки з курсом історії, для якого в ньому можна віднайти приклади, останній же уможливить цілісне сприйняття історичного контексту. "Історія інтелектуальної думки" - спрямований на з'ясування, як ідея розроблялася у відповідь на певні проблеми; студенти будуть розуміти, як і чому бала розроблена неокласична економічна теорія. "Квантова фізика" - сучасна економіка тісно пов'язана з інтелектуальними досягненнями квантової фізики - лазерна, комп'ютерна, магнітно-резонансна томографія, світлофори, дискові накопичувачі, тощо, але між тим це й винятковий приклад наукової готовності для перевірки, експериментів, відкритості до теоретичних реформ, побудови доказової бази. "Філософія" - передбачається як вступний курс, можливо з акцентом на етику, чітко ілюструє традицію філософії в обговоренні ідей у межах плюралістичного контексту та людських забобонів. Філософія може допомогти надати смисл таким словам як "ефективність", "раціональність", "вибір", "свобода", "відповідальність". Відтак, визначається світоглядний та функціональний потенціал плюралізації навчальних програм з економіки. Плюралізм визнає законність існування інших підходів на їх власних умовах, плюралізм передбачає і їх критику. Він є необхідним для інновацій та конкуренції, а конкуренції у сфері ідей необхідні для економіки. Тільки плюралізм узгоджується з демократією, тільки ідея демократії відповідна ідеалам університету: "інтелектуальному різноманіттю, вільному запитуванню та принципу відсутності єдиної істини" [5, с. 185]. І відповідно інтелектуальна фракція, яка володіє монополією на істину та мудрість та використовує для підтримання та укріплення цієї монополії, які заперечує характер усіх людських знань, і що заперечує різноманіття підходів до вирішення неурегульованих запитів державної чи організаційної влади не сумісні з ідеєю та характером університету [6, с. 185-186]. Плюралізм надає студентам різні точки зору, щоб вони могли обговорювати їх відносні переваги та розвивати усвідомлення про сильні та слабкі сторони конкуруючих теорій. Плюралізм є корисним бо "не парадигми чи теоретичні погляди можуть вимагати універсального застосування, кожна парадигма або теорія може щось запропонувати і перевага однієї теорії над іншою це часто питання ідеології" [9, с. 10]. Іншими словами, враховуючи "присутність цінностей та ідеології у соціальних дослідженнях, взаємодоповнюючі відношення між теоретичними перспективами або парадигмами, кожна відображає конкретні ідеологічні точки зору, які є значущими" [9, с. 4]. Він сприяє орієнтуванню студентів у майбутньому: розвиток здатності задавати зондуючи питання щодо розширення прав та можливостей; дає відчуття глобальної перспективи. Пристрасть у свою чергу з необхідністю дає нам інтелектуальну сміливість, щоб допомогти вирішити проблеми нашого покоління. І нарешті, якщо реформування економіки полягає у тому, щоб зробити світ кращим, - тоді економіка повинна займатися питаннями правосуддя, яке у свою чергу взаємопов'язане на багатьох рівнях з плюралістичним діалогом, з теорією справедливості. Це також те, що природа, надійність та досяжність запропонованих теорій, самі залежать від внесків у обговорення та дискусії". Плюралізація навчального змісту в економіці сприятиме тому, що студенти будуть краще підготовлені до розуміння, "що економічний вибір має моральні аспекти", критичні аспекти припущень та альтернативних підходів сприятимуть кращому відображенню світу, що спостерігається, таким чином викликатиметься інтерес до економіки [9; 1]. Плюралізація педагогічних моделей сприятиме активній взаємодії студентів. Взаємодія ж передбачає такі рівні: взаємодія студентів з процесом навчання (це зазвичай пов'язано з активним навчанням, але досягається вона за межами розширення розуміння змісту, коли у студентів формують форми поведінки, що сприяють освітній діяльності); другий смисл "участі" - "прямий досвід чогось нового", студентські дослідження; третій смисл - взаємодія студентів з контекстами предмету та досліджень (такий підхід пов'язаний з багатопрофільним навчанням, у тому числі розгляд соціальних та громадянських контекстів дисципліни, пов'язані з цим етичні питання, інтеграція знань студентів); нарешті - існує взаємодія студентів з людськими умовами - культурні, соціальні, громадянські аспекти (це здійснюється через взаємодію з іншими індивідами, групами, що забезпечує глибоке розуміння себе та їх). Беручи до уваги різні смисли та форми взаємодії, в яких студенти беруть участь, це дозволить доповнити та інтерпретувати зміст отримуваних знань, орієнтуватися на особистий досвід, розвивати комплекс умовностей в різних контекстах та визначати моральні наслідки навчання та виховання. Найважливіше те, що це привносить у процес навчання та виховання особисте ставлення до навчання, яке стає необхідним компонентом триваючого навчання. Розуміння протиріч - це не додатковий засіб, адже вимога до студентів - бути освіченими у питаннях, що багато економічних проблем можуть мати більш ніж один підхід (спосіб) вирішення. Компетенція у плюралістичній економіці розуміється, отже, як здатність думати самостійно. Це у свою чергу вимагає, того, що Фріман називає "критичним плюралізмом". Студенти повинні зрозуміти, що передбачають теорії та піддати ці передумови перевірці емпіричними доказами. Вони повинні також продемонструвати здатність до незалежних суджень про теорії на цій основі. Компетенція таким чином є не можливість відтворити та відповідати канону, але здатність думати за його межами. Таким чином перевіряється здатність студента розуміння того, що говорять опоненти, а не тільки знання.

Таким чином, плюралізація навчального плану з економіки не тільки узгоджується з європейськими цінностями, а й може допомогти у розумінні економічних теорій, указуючи на соціальні, політичні, культурні контексти їх походження та поширення, відтак сприяти у попередженню поширення відчуття нестачі напрямку та смислу. Адже, економічна освіта та виховання є динамічним процесом економіко-психологічного розвитку особистості який відбувається як зовнішньо детермінований та активний, внутрішньо мотивований процес прийняття особистістю умов її існування в певних соціально-економічних ситуаціях, що уможливлює використання інтеріоризованих економічних цінностей суспільства. Ґрунтуючись на засадах урахування взаємозв'язку між потребами держави та природними, економічними, науково-технічними, практичними сторонами їх вирішення; урахування розвитку наукового ставлення до природи, економічної і практичної діяльності, що забезпечує формування економічної культури особистості, економічна освіта покликана послідовно формувати у спеціалістів економічне мислення та свідомість, виховувати розумні потреби, розвивати здібності з певного виду діяльності, формувати вміння співвідносити свої потреби з матеріальними можливостями; виховувати дбайливе, свідоме ставлення до природи, до обраної професії; забезпечити фахівців теоретичними знаннями та практичними навичками щодо культури праці, формувати потреби економічного аналізу, бачення перспективи; навчати оволодівати основами наукової організації праці в умовах ринкових відносин; формувати у студентів бажання й потребу повсякденно поліпшувати результати своєї праці у навчальній та побутово-корисній діяльності, брати участь в економічному житті закладу, виховувати в собі якості дбайливості, ініціативності, діловитості, дисциплінованості.

Список використаних джерел

1. Colander D., Klamer, A. (1987) `The Making of an Economist / Colander D., Klamer A. // Journal of Economic Perspectives. - 1987. - Vol.1. - P.825-843.

2. Dow S. History of Thought and Methodology in Pluralist Economics Education / Dow S. // International Review of Economics Education. - P.41-57.

3. Dow S. C. Pluralism in Economics / S. C. Dow // Groenewegen J. (ed.) Teaching Pluralism in Economics. - Cheltenham: Edward Elgar, 2007. - P.22-39.

4. Dow S. C. Structured Pluralism / S. C. Dow // Journal of Economic Methodology. - 2004. - Vol.11 (3). - P.275-290.

5. Dobusch L., Kapeller J. A Guide to Paradigmatic SelfMarginalization: Lessons for Post-Keynesian Economists*/ Dobusch L., Kapeller J. // The conference of the research network macroeconomics and macroeconomic policy "The World Economy in Crisis - The Return of Keynesianism?". - Berlin, October 2009. - Р.1-28.

6. Lee F. S. Challenging the mainstream: essays on the history of heterodox economics in the twentieth century / Lee F. S. - the appendix [http://www.heterodoxnews.com/APPENDIX--formatted.pdf].

7. Mearman A. Teaching Heterodox Economic Concepts / А. Mearman // Handbook for Economics Lecturers. - Bristol: Economics Network of the Higher Education Academy, 2007. - Р 5-25.

8. Mearman A., Wakeley T., Shoib G., Webber D. Does Pluralism in Economics Education Make Better Educated, Happier Students? A Qualitative Analysis / A. Mearman, T. Wakeley, G. Shoib, D. Webber // International Review of Economics Education. - 2007. - P.50-62.

9. Soderbaum P. Understanding Sustainability Economics: Towards Pluralism in Economics. - London: Earthscan, 2008. - 160 p.

Размещено на Allbest.ru