Зоотехнічна наукова школа І.В. Бельговського - П.Д. Пшеничного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зоотехнічна наукова школа і. в. Бельговського - П. Д. Пшеничного

Поливач М. А.,

аспірантка кафедри історії та політології, Національний університет біоресурсів та природокористування України (Україна, Київ)

Анотація

Стаття присвячена двом талановитим вченим--новаторам у галузі зоотехнії кін. ХІХ--ХХ ст. -- І. В. Бельговському та П. Д. Пшеничному. Показано формування наукового світогляду дослідників та їх внесок у розвиток радянської зоотехнії. Розкрито процес становлення, розвиток та сучасний стан наукової школи Бельговського -- Пшеничного. Зазначено її послідовників.

Іван Васильович Бельговський є маловідомою особою, хоч значення його наукових досліджень та роботи з вивчення сичужного травлення у телят склали цілу епоху в методах дослідження у всій світовій ветеринарії та зоотехнії. Його основна діяльність була спрямованою на раціональну годівлю тварин, сичужне травлення в жуйних, розвиток комбікормової промисловості в Україні, вивчення обміну речовин у жуйних, нормування мінеральних речовин в раціонах, питання знешкодження деяких відходів промислового виробництва з метою використання їх як кормів та ін.

Павло Дмитрович Пшеничний протягом свого життя проявив себе як широко освічений вчений, допитливий експериментатор, тісно пов'язаний з виробництвом. Він являв собою приклад справжнього народного вченого та активного громадського діяча. Його наукові досягнення і по нині не втратили своєї актуальності та потребують подальших досліджень задля вдосконалення зоотехнічної науки.

Ключові слова: П. Д. Пшеничний, І. В. Бельговський, наукова школа, Харківський зооінженерний інститут, Харківська державна зооветеринарна академія, годівля, сичужне травлення в жуйних, НУБіП України.

пшеничний радянський бельговський школа

В даний час часто забуваються, на жаль, імена вчених, діяльність яких відіграла велику роль у розвитку вітчизняної ветеринарії та зоотехнії. Така недооцінка минулого перериває спадкоємність поколінь, сучасні проблеми видаються «новими». Усе зазначене збіднює науку, породжує «нові» трактування проблем, які не можна назвати новими, так як вони були вивчені вже давно і вивчалися на досить високому науковому рівні з урахуванням навіть сучасних методичних підходів.

Звертаючи увагу на вивчення та досягнення наших попередників з ветеринарії та зоотехнії, знаходження зв'язків їх наукових розробок із сучасними проблемами, та й просто борг вченого, змушує озиратися назад, зіставляти дослідження минулого і сьогодення, робити висновки про шляхи вирішення корінних проблем тваринництва. До таких видатних учених, які зробили багато для розвитку ветеринарії та зоотехнії, безсумнівно, відносяться Іван Васильович Бельговський (1870-1968 рр.) та Павло Дмитрович Пшеничний (1903-1985 рр.) [8, с. 4].

Стаття присвячена двом талановитим вченим- новаторам у галузі зоотехнії кін. ХІХ - ХХ ст. - І. В. Бельговському та П. Д. Пшеничному. Показано формування наукового світогляду дослідників та їх внесок у розвиток радянської зоотехнії. Розкрито процес становлення, розвиток та сучасний стан наукової школи Бельговського - Пшеничного. Зазначено її послідовників.

У радянський час активно друкувалися статті, збірники та наукові праці самих науковців, проте з роками їх імена стали рідко з'являтися в поліграфії. Авторству І. В. Бельговского належить невелика кількість опублікованих наукових праць, близько 40. Найґрунтовніше його дослідження присвячене сичужному травленню у телят знайшло своє відображення в монографії «Материалы к учению о сычужном пищеварении у жвачных», виданій у 1912 р.

Ґрунтовної біографії Івана Васильовича фактично не було написано, лиш біографічні довідки в книжках Ю. Д. Рубана та І. Ф. Павловского. Важливо зазначити, що в 1995 р. відбулась міжнародна наукова конференція присвячена 125-річчю від дня народження професора І. В. Бельговського в Харківському зооветеринарному інституті (сучасна Харківська державна зооветеринарна академія), результатом якої став виданий збірник присвячений досліднику.

В свою чергу Павло Дмитрович був редактором багатьох сільськогосподарських журналів, одним з них був «Корма и кормление сельскохозяйственных животных», але праць, що розкривають багатогранну особистість Павла Дмитровича немає. Написано лише кілька статей приурочених до ювілеїв ученого.

За роки незалежності України професору П. Д. Пшеничному присвячено лише дві статті та збірник наукових праць, випущений в 2003 р. до 100-річчя від дня народження академіка. Основними дослідниками його життя та діяльності є І. І. Ібатуллін, В. Д. Столюк, І. М. Березюк, Г В. Танцуров, В. К. Кононенко, В. В. Отченашко, М. Ю. Сичов, Н. М. Слободянюк (більшість з них є учнями великого зоотехніка).

Ставиться мета з'ясувати маловідомі сторінки створення наукової школи Бельговського - Пшеничного, внесок професорів у розвиток радянської зоотехнії. Розкривається діяльність наукової школи вчених та їх послідовників.

І. В. Бельговський народився 26 вересня 1870 р. в селі Седаківка Полтавської губернії та повіту в родині священика. Середню освіту здобув у Полтавській Духовній Семінарії (в 1892 р.); вищу - у Харківському ветеринарному інституті, який закінчив зі ступенем ветеринарного лікаря (в 1897 р.) і в Ново-Олександрівському інституті сільського господарства та лісництва - зі ступенем вченого агронома 1-го розряду (в 1901 р.) [2].

З 1899 по 1922 рр. І. В. Бельговський працює асистентом, а потім доцентом і професором по зоотехнії в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства та лісництва, у Київському політехнічному інституті, у Київському університеті, у Воронезькому та Харківському сільськогосподарських інститутах.

В 1907 р. І. В. Бельговский успішно захистив дисертацію на тему «До вчення про травну діяльність підшлункової залози» і отримав вчений ступінь магістра агрономії, а в 1913 р. в результаті захисту в Київському університеті дисертації на тему: «Матеріали до вчення про сичужне травлення у жуйних», йому було присуджено вчений ступінь доктора агрономії. А в 1940 р. ВАК при РНК СРСР присвоїв йому вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук без захисту дисертації і вчене звання професора на підставі оцінки наукової діяльності, проведених досліджень і високої значимості опублікованих наукових праць.

З 1922 р. і до виходу на заслужений відпочинок в 1960 р. він працював на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Харківського зоотехнічного інституту. Спершу до 1948 р. він був завідуючим кафедри, а згодом - професором кафедри. Помер І. В. Бельговский в 1968 р. [8, с. 4].

Іван Васильович був прихильником відкритого М. П. Червинським закону нерівномірного пропорційного розвитку молодняку сільськогосподарських тварин, вважав можливим і необхідним впливати на ріст і розвиток тварин спеціально спланованою направленою годівлею. У цьому напрямку на кафедрі годування Харківського зооінституту співробітниками кафедри та студентами було проведено кілька серій дослідів під керівництвом І. В Бельговського з розробки основ спрямованого вирощування молодняка свиней. Велику увагу при цьому вчений приділяв підростаючому науковому поколінню, тому більшість експериментів проводились саме студентами, з яких, як правило, вийшли в подальшому відомі вчені, кандидати та доктори наук. Особливо активно велися наукові дослідження з питань направленого вирощування молодняка сільськогосподарських тварин з приходом на кафедру в 1943 р. П. Д. Пшеничного. Поєднання широкого інтелекту, наукового мислення і досвіду професора І. В. Бельговського з енергією, видатними організаторськими здібностями та всебічною ерудицією П. Д. Пшеничного утворили плідний союз, навколо якого поступово сформувалася, консолідувалася і зміцніла ціла наукова школа. Створена ними наукова школа розробляла далі проблеми вирощування здорового і високопродуктивного молодняку сільськогосподарських тварин [7, с. 78].

Павло Дмитрович Пшеничний народився 12 листопада 1903 р. в слободі Савинці Ізюмського повіту Харківської губернії в сім'ї робітника, помер в Києві 1 травня 1985 р. У 1914 р. закінчив Савинську земську початкову школу, після якої з 1915 по 1918 рр. працював учнем і підручним слюсаря в Ізюмських головних майстернях Південно- Донецької залізниці. Однак потяг до знань не залишав юнака і він в 1920 р. закінчує Савинське вище початкове училище, в 1923 р. - Харківську зоотехнічну профшколу, а в 1926 р. - Харківський зоотехнічний інститут, де «на підставі положення про інститут, затвердженого ВУЦВК і РНК УРСР, - громадянину Пшеничному Павлу Дмитровичу надається кваліфікація агроном- зоотехнік...» [1, арк. 9].

Враховуючи наукові здобутки П. Д. Пшеничного, у 1937 р. йому, без захисту дисертації (за сукупністю наукових праць), присуджується науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук. Згодом, на основі розроблених принципів і методів спрямованого вирощування молодняку сільськогосподарських тварин у квітні 1948 р. П. Д. Пшеничний захистив докторську дисертацію, а в червні 1949 р. йому було присуджено науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук і вчене звання професора із спеціальності «Годівля сільськогосподарських тварин» [6].

По закінченню вузу в 1926 р. і до виходу на пенсію в 1978 р., Павло Дмитрович пов'язує своє життя з науковим пошуком і розробкою основних проблем тваринництва. Він був активним громадським діячем, організатором і керівником багатьох з'їздів і конференцій з тваринництва. Приділяючи велику увагу поширенню знань з тваринництва, часто виступав з доповідями і лекціями на всесоюзних, республіканських, обласних і районних нарадах, семінарах та конференціях [5, с. 160].

Один з найбільш плідних наукових періодів життя вченого пов'язаний з Харківським зоотехнічним інститутом.

Співробітникам Харківського зоотехнічного інституту добре запам'ятались знамениті «п'ятниці» на кафедрі годівлі. Щоп'ятниці П. Д. Пшеничний і І. В. Бельговський збирали співробітників та аспірантів кафедри. Приходили викладачі інших кафедр і студенти. Хтось із співробітників або аспірантів готував тематичний реферат на задану тему і після його доповіді розгорталася дискусія, виникали суперечки, народжувалися ідеї та гіпотези, які в подальшому ставали предметом експериментальних досліджень.

Кінець 40-х і 50-х рр. ХХ ст. були найбільш плідними з підготовки наукових кадрів на кафедрі. В цей період захистили кандидатські дисертації близько 20-ти осіб, у тому числі А. Н. Копил, Г. Т. Кліценко, С. Т. Кліценко, С. І. Кравченко, М. Г. Плющ, Н. В. Саржевській, В. П. Демянчук, А. Е. Коноваленко, А. Л. Бабак, В. П. Коршун та інші відомі в подальшому вчені, педагоги, дослідники.

Розроблену концепцію спрямованого вирощування молодняку і теоретичні основи нормованої повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин наукової школи І. В. Бельговского - П. Д. Пшеничного продовжили досліджувати: В. Я. Максаков, Г. О. Богданов, В. М. Кандиба, М. М. Іванченко [4], О. І. Бондаренко, В. Є. Булгаков, Т. С. Войтенко, С. Т. Кліценко, О. Є. Коноваленко, С. І. Кравченко, М. Г. Носальський, В. М. Радченко, Г. І. Пасєчнік, А. М. Копил, Л. О. Марченко, О. О. Шакула, їх учні і співробітники. Як приклад, варто зазначити досягнення професора В. Я. Максакова. Він спільно з колегами довів можливість і розробив методи управління ростом і розвитком молодняка не тільки відповідним рівнем годівлі, зміною структури раціонів, а й корегуванням обмінних процесів в організмі молодих підростаючих тварин за допомогою синтетичних аналогів природних метаболітів обміну - суктіра, метіоніна, антиоксидантів, вітамінів і т.д.

І. В. Бельговський є засновником ще одного найважливішого наукового напрямку в області годівлі сільськогосподарських тварин - теорії і практики комбікормової промисловості. На кафедрі годівлі - вперше в колишньому СРСР - професорами І. В. Бельговським та П. Д. Пшеничним було розроблено основні положення теорії і технології промислового виготовлення та використання комбікормів в годівлі с.-г. тварин. Разом із співробітниками кафедри було докладено багато зусиль зі створення перших комбікормових заводів на Україні і в Росії, проводились експериментальні дослідження з вивчення найбільш ефективного поєднання різних кормів в кормосуміші для тварин. Особливо плідно працювали в цій галузі професор Т. В. Горб і його учні: доцент С. І. Кравченко, професор В. Я. Максаков [3, с. 7-8].

Окрім активної роботи над науковими дослідженнями Іван Васильович та Павло Дмитрович в різні роки були завідувачами кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Харківського зоотехнічного інституту. Як зазначалося вище, Іван Васильович керував кафедрою годівлі до 1948 р., а з 1948 по 1953 рр. - академік ВАСГНІЛ П. Д. Пшеничний. За ці роки Павло Дмитрович написав більше 30-ти наукових праць, в тому числі статей та монографій.

Після переведення Павла Дмитровича до Києва, з 1954 по 1957 рр. він був першим ректором Української сільськогосподарської академії. Саме в Києві П. Д. Пшеничний продовжує попередні дослідження по годівлі ВРХ та створює нову - київську наукову школу «Годівля тварин і технологія кормів», засновану у вересні 1953 р. на базі кафедри загальної зоотехнії Київського сільськогосподарського інституту та сектору тваринництва Академії Наук України, яку очолює до 1974 р. Нині кафедра носить ім'я вченого.

Київська наукова школа характеризується дослідженням питань спрямованого вирощування молодняка методами стимуляції розвитку функції живлення, способів підготовки кормів до згодовування та балансування раціонів тварин за різних типів годівлі, підвищення рівня конверсії корму у тварин різних видів в умовах промислової технології виробництва продукції тваринництва.

Відомі представники наукової школи: академіки НААН України І. І. Ібатуллін, Ю. І. Савченко, академік РАСГН В. Ю. Улитько, професори Г. Т. Кліценко, Л. Г. Бярський, В. К. Кононенко, доценти А. М. Жадан, Г. В. Т анцуров, В. В. Отченашко.

Безпосередньо П. Д. Пшеничний підготував 22 доктори і 132 кандидати наук. За час існування школи підготовлено 24 доктори та 138 кандидатів наук. Наукові здобутки школи висвітлені у понад 1200 наукових праць, зокрема у 23 монографіях, зафіксовані у більш як 63 патентах на винаходи, в 65 науково-практичних рекомендаціях [6].

Таким чином можна зробити висновок, що, не зважаючи на тяжкі суспільно-політичні та економічні проблеми, які існували в радянській державі, Іван Васильович та Павло Дмитрович зуміли провести чималу кількість дослідів, узагальнень та створити наукову школу годівлі сільськогосподарських тварин, яка активно впроваджує передові наукові знання та технології для вдосконалення аграрного сектору України. То ж з впевненістю можна сказати, що наукові досягнення школи Бельговського - Пшеничного не втратили своєї актуальності і потребують подальшого вивчення та систематизації.

Список використаних джерел

1. Архів матеріалів - ВП НУБіП України, ф. особова справа Пшеничного П. Д. Бельговский Иван Васильевич [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://histpol.pl.ua/ru/?option=com_

content&view=article&id=8568 - Назва з екрану.

2. Иванченко М. М. Научная школа, основанная И. В. Бельговским // Кутнюк П. И., Богатыр В. П., Рожковский А. В., Рябоконь Ю. А., Катеринич О. А. Магнитное поле земли - мощный моделирующий фактор яичной продуктивности // Научное наследие И. В. Бельговского и современные проблемы зоотехнии и ветеринарии: Материалы Международной научно-практической конференции к 125-летию со дня рождения И. В. Бельговского / ХЗВИ. - Х.: РИО ХЗВИ, 1995. - С.6-8.

3. Кафедра технології кормів і годівлі тварин [Електронний

ресурс]. - Режим доступу: http://www.zoovet.kh.ua/index.

php?option=com_content&view=article&id=78&Itemid=120 - Назва з екрану.

4. Колектив кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. М. Д. Пшеничного. До 100-річчя від дня народження Академіка Павла Дмитровича Пшеничного // Аграрна наука і освіта. - 2004. - Т.5. - №1-2. - С.158-160.

5. Наукова школа «Годівля тварин і технологія кормів» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nubip.edu.ua/node/12655 - Назва з екрану.

- Рубан Ю. Д. История зооинженерной науки и современность. К.: Аграрная наука, 2001. - 184 с.

6. Рубан Ю. Д. Использование в современных условиях научного наследия профессора И. В. Бельговского // Кутнюк П. И., Богатыр В. П., Рожковский А. В., Рябоконь Ю. А., Катеринич

- А. Магнитное поле земли - мощный моделирующий фактор яичной продуктивности // Научное наследие И. В. Бельговского и современные проблемы зоотехнии и ветеринарии: Материалы Международной научно-практической конференции к 125-летию со дня рождения И. В. Бельговского / ХЗВИ. - Х.: РИО ХЗВИ, 1995.С.4-6.

Размещено на Allbest.ru