Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Дослідження і аналіз результатів концентрації та переключення уваги



Вступ

старшокласник увага шкільний

У кожен момент життя на людину діє безліч об'єктів. Проте не всі вони однаково відображаються людиною. Одні предмети і явища, які безпосередньо пов'язані з нею, усвідомлюються ясно і чітко, другі - відступають на задній план, а треті у даний момент взагалі не існують. Отже, усвідомлення середовища має вибірковий характер. Це явище не випадкове, а закономірне, тому що людина усвідомлює ті об'єкти, до яких вона уважна. Відображувальна діяльність мозку людини організована таким чином, що вона буває спрямована на певні об'єкти, на них зосереджується, внаслідок чого підвищується її ефективність.

Для виникнення уваги необхідно виділити об'єкт, зосередитись на ньому і відволіктися від сторонніх подразників. Увага не може бути безпредметною. Предметом уваги може виступити зовнішній світ, на який спрямовано акт пізнання, сама психічна діяльність: думки, переживання, аналіз дій, вчинки.

В сучасному світі, зважаючи на постійний науково-технічний прогрес, існує нестача кваліфікованих освічених людей, що є розвиненими в багатьох аспектах. Така висока планка потребує від людини хорошої освітньої та практичної підготовки. Вже тут грає роль здатності до навчання, а, отже, здатність до концентрації, здатність в потрібні моменти бути уважним та зосередженим.

Відомо, що без здатності концентруватися, неможливо адекватно, вірно вивчити та засвоїти потрібний матеріал. Увага завжди тісно пов'язана з діяльністю людини, забезпечує її свідомий характер, а також нею стимулюється та регулюється. Діяти - означає бути уважним до об'єктів діяльності. Саме від зосередженості уваги залежать повнота, чіткість і ясність нашого сприймання, уявлення, вирішення повсякденних проблем.

У зв'язку з цим проблема уваги в психології та безпосередньо діяльності людини є доволі актуальною і важливою.

Увага дуже потрібна людині для виконання кожного навчального чи трудового завдання. Особливого значення увага набуває у засвоєнні нового знання. З цього приводу К.Д. Ушинський, зокрема, зазначав, що це основні ворота до свідомості, «єдині двері нашої душі», через які входять до нас усі відомості про навколишній світ, чуттєві дані і знання.

Із численних сигналів оточення людина виділяє те, що необхідне для цілеспрямованої діяльності в даний момент, залежно від цього надаючи кожному об'єктові відображення певного значення. У взаємодії з навколишнім середовищем складається вибіркове відображення свідомістю предметів і явищ, що забезпечується увагою. Вибірковість, яка регулює пізнавальну й продуктивну діяльність, визначається можливостями особи та спрямованістю, метою її діяльності. Механізмами вибірковості уваги служать процеси довільної регуляції діяльності. В здатності довільно спрямовувати й зосереджувати увагу виявляється активність людини. Постановка й постійне уточнення мети діяльності викликають, підтримують, поглиблюють, розподіляють і переключають увагу.

Об'єктом дослідження курсової роботи виступає вивчення розвитку уваги учнів старшого шкільного віку.

Предмет дослідження - особливості розвитку уваги учнів старшого шкільного віку.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми розвитку уваги в учнів старших класів.

Завдання дослідження:

· проаналізувати психологічний зміст проблеми в науковій літературі;

· сформулювати адекватну думку щодо теоретико-емпіричного дослідження;

· здійснити емпіричну перевірку сформульованої думки;

· сформулювати висновки теоретико-емпіричного дослідження

Думку даного курсового дослідження можна сформулювати наступним чином: особливості вивчення рівня розвитку уваги старших школярів проявляються у комплексі індивідуальних, особистісних та суб'єктивних якостях конкретного учня.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна при розробці шкільної програми в старших класах загальноосвітньої школи.

Методи дослідження:

1. Теоретичні (аналізу та синтезу, порівняльно-типологічний, системний, структурно-функціональний, понятійно-категоріальний);

2. Емпіричні (методика-тест Бурдона в модифікації П.А. Рудника, методика вивчення обсягу уваги, методика з дослідження вибірковості уваги, спостереження).



1. Теоретичні основи розвитку уваги учнів старшого шкільного віку

1.1 Фізіологічні основи уваги

Увага - форма психічної діяльності людини, що виявляється в спрямованості і зосередженості її свідомості на певних об'єктах, які мають постійне або ситуативне значення. Увага не вважається психічним процесом. Це психічний стан особистості, що виявляється в зосередженості на будь-чому. Цей стан характеризує умови протікання будь-якого пізнавального процесу.

Дореволюційна вітчизняна психологія мала різноманітні погляди на природу уваги. В них мало місце ідеалістичне трактування цього явища, яке ще посилено пропагувалося Г.Г. Черпаковим. Він розумів увагу як самостійний активний процес особистості, але обумовлений дією вищої надприродної сили. Увага - це творчий акт душі - вважають Ванда і Джемс, а за ними і Челпанов. Теорії Г. Лейбніца, І. Канта, В. Вундта і У. Джемса підкреслюють активний характер уваги, але проголошують її фактором, який покликаний все пояснити, але сам вже є непояснювальним, є дещо первинне, а головне - надприродне (отже, ненаукове) Гальперін. [1; c. 150]

З критикою ідеалістичних поглядів на природу уваги вже у 20-х роках виступає академік В.М. Бехтєрев. Розвиваючи матеріалістичну лінію Сєченова у трактуванні питань уваги, він доводить, що увага, як і інші психічні явища, має рефлекторну природу, підлягає об'єктивним законам психічного життя людини.

Підкреслюючи особливу важливість об'єктивного вивчення уваги, Бехтєрев провів цілий ряд експериментальних досліджень, використавши для цього спеціально розроблену ним методику.

Деякі радянські психологи 20-х років пов'язували увагу з установкою. Така точка зору на увагу була в роботах К.К. Корнілова. Виявляється ця тенденція і в ранніх роботах Л.С. Виготського, він розрізняв, в зв'язку з увагою, два види установки: сенсорну і моторну, яка сприяє кращій відповіді на сприйняття. Але вже в ті роки радянські психологи намагалися показати залежність установки від суспільного досвіду людини. Так, П.П. Блонський писав, що в основі уваги лежать життєві інтереси людини. [2; c. 87]

Особливо чітка думка про залежність уваги від вимог, які висувають до людини соціальні умови, була виказана М.Ф. Добриніним. Він пише, що увага - це спрямованість психічної діяльності і зосередження її на об'єкті, що має для особистості певне значення (стійке або ситуативне). Такою ж розуміння уваги притримується і ряд інших психологів. Так, велике значення цьому надають І.В. Поляков і Л.С. Ходаківський. [16; с. 90]

Увага, як показали дослідження, детермінується співвідношенням збуджень у корі великих півкуль головного мозку, зумовлених подразниками, що впливають на чуття організму, і внутрішніми установками та психічними станами. Ідеї І. П. Павлова про орієнтувально-рефлекторну діяльність організму, пізніше поглиблені нейрофізіологічними дослідженнями, з'ясовують фізіологічне підґрунтя уваги.

I. П. Павлов під орієнтувальними рефлексами розумів активні реакції тварин на зміни навколишнього середовища, які зумовлюють загальне пожвавлення й низку вибіркових реакцій, спрямованих на ознайомлення із змінами ситуації.

Орієнтувальний рефлекс забезпечує живим істотам змогу пристосуватися до різноманітних зовнішніх впливів на організм. Він виявляється в активному настановленні аналізаторів на краще сприймання подразників, що впливають на організм.

І. П. Павлов писав: «Щохвилини кожний новий подразник, який діє на нас, викликає відповідні рухи з нашого боку, щоб краще, повніше довідатися про цей подразник. Ми придивляємося до предмета, що з'явився, прислухаємося до звуків, що виникають, посилено втягуємо запах, який приходить до нас. І, якщо предмет поблизу, намагаємося доторкнутися до нього, і взагалі прагнемо охопити або пізнати кожне нове явище, або предмет відповідними сприймальними поверхнями, відповідними органами чуттів».

Отже, фізіологічним підґрунтям уваги є збудження, що виникає в корі великих півкуль головного мозку під впливом подразнень, які на нас діють.

У процесі діяльності під впливом зовнішніх і внутрішніх подразнень у відповідних ділянках кори великих півкуль головного мозку виникають більш або менш стійкі осередки оптимального збудження. Ці оптимальні збудження стають домінуючими і викликають гальмування слабших збуджень, що виникають в інших ділянках кори великих півкуль.

У зв'язку зі зміною характеру та сили подразнень, які діють на нас ззовні або з-середини організму, осередок оптимального збудження може переміщуватися з одних ділянок кори великих півкуль головного мозку до інших. У таких випадках змінюється і спрямованість уваги. У загальмованих ділянках кори головного мозку виникає збудження, а ділянки, що перебували в стані збудження, гальмуються.

З цього приводу І. П. Павлов писав: «Якби можна було бачити крізь черепну коробку і якби місце великих півкуль з оптимальною збудливістю світилося, то ми побачили б у свідомої людини, що розмірковує, як по її великих півкулях постійно пересувається химерно-неправильних обрисів світла пляма, що раз у раз змінюється у формі та за величиною, оточена по решті півкулі більш або менш значною тінню». [5; c. 560]

Значний внесок у з'ясування фізіологічного підґрунтя уваги зробив О.О. Ухтомський своїм вченням про домінанту. Домінанта - це панівна ділянка, яка приваблює до себе хвилі збудження з найрізноманітніших джерел. «Домінанта - це достатнє джерело збудження, яке досягає центру в певний момент, набуває значення панівного чинника в роботі інших центрів, нагромаджує збудження з окремих джерел, але гальмує здатність інших центрів реагувати на імпульси, які мають до них безпосередній стосунок». [6; c. 416]

Серед багатьох збуджень, що виникають одночасно в корі головного мозку, одне є домінуючим. Воно і служить фізіологічним підґрунтям свідомих процесів уваги. Інші збудження при цьому гальмуються.

Загальмовані відносно слабші збудження (порівняно з домінуючими) О.О. Ухтомський називав субдомінантними. Своїми дослідженнями він показав, що домінанта не лише гальмує субдомінантні збудження, а й посилюється за їх рахунок. У зв'язку з цим домінанта стає сильнішою.

Між домінантою та субдомінантами ведеться боротьба. Домінантне збудження залишається домінуючим доти, поки якась субдомінанта не набуде більшої інтенсивності, ніж сила домінанти. Тоді субдомінанта стає домінантою, а домінанта - субдомінантою.

О.О. Ухтомський вважав, що в діяльності нервової системи важко уявити цілком бездомінантний стан. Людина завжди буває до чогось уважною.

Виразом домінанти, за О.О. Ухтомським, є робоча поза організму. У стані уваги людина відповідно напружує м'язи, має своєрідний вираз обличчя, особливі рухи, в органах чуттів при цьому виникає сенсибілізація, тобто підвищується чутливість до зовнішніх подразників або ж знижується чутливість до зовнішніх подразників, якщо ми зосереджуємося на внутрішній діяльності, на власних психічних станах. При цьому змінюються вегетативні процеси, серцебиття, кровообіг. Отже, за цими зовнішніми змінами, за виразними рухами можна дійти висновку про стан уваги особистості.

Теорія домінанти була вагомим внеском у науку, проте вона ще не повністю з'ясовує весь механізм уваги, не розкриває глибини тих нервових структур, що лежать в основі виникнення домінуючого осередку збудження.

За останні роки створено основи нового підходу до з'ясування механізмів уваги. В основу цього підходу покладено положення про те, що вибіркова увага можлива лише на базі загального підвищення мозкової активності. Джасперс, Бремер, Анохін та інші відкрили і описали роботу невідомого до того часу нервового апарату, який забезпечує активізацію кори головного мозку. Це ретикулярна формація. Вона є своєрідним, «енергетичним центром» мозку, без якого нервові клітини кори, весь мозок в цілому не можуть виконувати свої складні різноманітні функції.

Ретикулярна формація бере безпосередню участь у процесах регуляції сну та стану неспання. Ретикулярна формація є апаратом, що регулює тонус кори великих півкуль; її участь обумовлює активацію мозку, яка забезпечує прийом інформації, її переробку та регуляцію поведінки. Тому-то участь ретикулярної формації в загальній активації кори головного мозку можна розглядати як механізм, що забезпечує фізіологічні основи уваги.

1.2 Основні властивості уваги

Дослідження властивостей уваги виконувалися під керівництвом М.Ф. Добриніна, І.В. Страхова, В.І. Страхова, Ф.М. Гоноболіна. Особливий інтерес становить розгляд уваги на основі діяльнісного (П.Я. Гальперін) та особистісного (І.В. Страхов, В.І. Страхов) підходів.

Найбільш професійно важливими якостями, або властивостями, уваги є: концентрація, інтенсивність, стійкість, об'єм, розподіл і переключення [рис. 1.]:

Рис. 1. Властивості уваги



1) Концентрація є показником зосередженості свідомості на певному об'єкті, неможливості відволікання уваги на побічні подразники. Найбільша концентрація уваги досягається, коли свідомість зосереджується на одному об'єкті. [15, с. 479]

Фізіологічним підґрунтям уваги є позитивна індукція нервових процесів збудження та гальмування. Ця властивість проявляється в тому, що увага поглиблюється одним об'єктом, відкидаючи при цьому всі інші.

2) Інтенсивність уваги характеризується кількістю витрат енергії на здійснення психічної діяльності. Вона залежить від заінтересованості людини до праці та її результатів. Висока інтенсивність уваги необхідна працівникам так званих спостережних професій - операторам, диспетчерам, машиністам, а також науковим, банківським працівникам, педагогам, хірургам, робітникам, продукція яких вимагає особливо високої якості, та ін. [17]

3) Стійкість уваги характеризується здатністю підтримувати

концентровану інтенсивну увагу протягом певного часу. Показником її є продуктивність діяльності протягом тривалого періоду. Стійкість уваги залежить від об'єктів зосередження і активності працівника. Складні об'єкти вимагають активного мислення, що є причиною тривалого зосередження на них. Тривалість інтенсивного зосередження залежить від сили нервових процесів працівника, інтересу його до праці. Стійка зосереджена увага необхідна операторам, шифрувальникам, робітникам-складальникам тощо [13, с. 207].

Властивістю, протилежною стійкості, є відволікання уваги об'єктами, що не стосуються діяльності. Відволікання настає тоді, коли відсутні чинники, які необхідні для достатньої уваги суб'єкта - важкі умови праці, негативний психічний чи фізичний стан людини, відсутня зацікавленість.

Особливо помітно відволікання уваги виявляється у розсіяних людей. Розсіяність - це негативна особливість уваги, яка зумовлюється ослабленням сили зосередженості. Фізіологічним підґрунтям її є слабкість збудження в ділянках кори головного мозку. Чергування зорового, слухового та рухового різновидів сприймання сприяє подоланню розсіяності. Розсіяність виявляється і під час інтенсивного зосередження на чомусь. Але така розсіяність пояснюється глибиною зосередженості, а не його слабкістю та поверховістю. [5]

4) Обсяг уваги - це здатність психіки одночасно сприймати певну кількість об'єктів або їхніх елементів. Він залежить від інтересу людини до інформації, від ознайомленості з об'єктами сприймання, від умов, за яких відбувається сприйняття. Експериментально доведено, що обсяг уваги людини становить 4-6 не пов'язаних між собою об'єктів. Збільшити обсяг уваги можна шляхом об'єднання предметів у групи. З накопиченням досвіду, знань, формуванням професійних інтересів і трудових навичок обсяг уваги збільшується [4, с. 158].

5) Розподіл уваги - здатність зосереджуватися на кількох об'єктах одночасно. З цією особливістю уваги пов'язана можливість одночасного успішного виконання (суміщення) двох і більше різних видів діяльності (кількох дій). Високий рівень розвитку цієї якості уваги працівника - одна з обов'язкових умов ефективності праці, зокрема операторів, багатоверстатників, диригентів, педагогів та ін. Можливість розподіляти увагу залежить від багатьох факторів. Так, чим складніші суміщувані види діяльності, тим важче розподіляти увагу. Якщо ж діяльність особливо складна, то виконання її одночасно з іншою практично неможливе (наприклад, два види розумової діяльності). Більш ефективним є розподіл уваги під час одночасного виконання рухової і розумової діяльності. Однак у цьому разі продуктивність розумової діяльності може зменшуватися більшою мірою, ніж моторної. Розподіл уваги, таким чином, є трудовою навичкою, яка формується в процесі тренування. [13]

6) Переключення уваги - здатність більш-менш легко і швидко переходити від одного об'єкта до іншого, від однієї діяльності до іншої. У процесі праці переключення уваги має місце при переході від однієї операції до другої, від однієї людини в процесі спілкування до іншої і т. ін. Воно може бути зумовлене програмою свідомих дій у межах однієї діяльності, необхідністю переходу до нової діяльності або здійснюватися з метою відпочинку, коли попередня робота втомила працівника.

Переключення уваги може бути повним і неповним. Повне переключення працівника на інший вид діяльності характеризується повним відволіканням його уваги від попередньої роботи. При неповному переключенні рівень зосередженості уваги працівника недостатній для успішного заняття новим видом діяльності. Переключення уваги може бути довільним, коли працівник свідомо контролює об'єкти свого сприймання, і мимовільним, викликаним відволіканням від основної діяльності через появу сильних побічних подразників або в зв'язку з втомою. [11, с. 592]

Фізіологічним підґрунтям переключення уваги є гальмування оптимального осередку збудження в одних ділянках мозку і виникнення його в інших. Саме навмисний характер відрізняє його від відволікання уваги, коли людина змінює об'єкт уваги мимовільно. Дослідження свідчать, що за секунду людина може перевести свою увагу 3-4 рази, тобто це відбувається дуже швидко. Переключення уваги відбувається з різною швидкістю. Це залежить від змісту діяльності та від індивідуальних особливостей. Швидкість переключення становить 0,2-0,3 секунди, тобто цього часу вистачає, щоб подолати інертність, яка настає в процесі праці, і переключитися на інший об'єкт.

Передумовою такого переключення є те, що одна дія звична і виконується автоматично, а інша - свідомо. Саме тому, головною умовою успішного суміщення діяльностей є достатнє володіння людиною певними галузями діяльності. Оскільки один вид діяльності є більш або менш автоматизованим й не натрапляє на серйозні перешкоди. [8]

З історії відомо, що Юлій Цезар і Наполеон були здатні одночасно писати одне, читати друге, слухати третє, говорити про четверте. Але така здатність доволі сумнівна. Швидше за все вони могли дуже швидко переключати увагу з одного об'єкта на інший, а також тим, що деякі їх дії були автоматизовані. [5]

1.3 Особливості розвитку уваги учнів старшого шкільного віку

Розвиток пізнавальної сфери старшокласників відбувається і за рахунок удосконалення їх здатності до цілеспрямованого зосередження уваги на певних об'єктах і явищах, а також переборювання впливу чинників, які відволікають її. Усе це є свідченням розвитку концентрації уваги. Старшокласники цілком свідомо розподіляють і переключають увагу. Прогрес цих властивостей уваги пов'язаний з розвитком логічного мислення.

Формування інтересу старшокласників до певних наук і видів діяльності зумовлює посилення вибірковості уваги. Проте іноді це негативно впливає на засвоєння обов'язкових предметів, оскільки учні не звертають уваги на деякі з них. У старшому шкільному віці зростає роль в навчальній і практичній діяльності післядовільної уваги - уваги, яка виникає на основі довільної і полягає в зосередженні на цікавому предметі, явищі. Прояви різних властивостей уваги старшокласників, зокрема її інтенсивності (ступеня концентрації), стійкості, обсягу тощо, мають суттєві індивідуальні відмінності, які залежать від сформованості інтересів, пізнавальної потреби.

Головним досягненням у розвитку пізнавальної сфери старшокласників є становлення словесно-логічного мислення (оволодіння логічними операціями), яке тісно пов'язане з розвитком внутрішнього і зовнішнього мовлення; розвиток осмисленості та аперцепції сприймання, творчої уяви, уваги; формування індивідуального стилю інтелектуальної діяльності.

Загальні розумові здібності до 15-16 років уже, як правило, сформували ся. Але вони ще продовжують удосконалюватися. Оволодіння складними інтелектуальними операціями і збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність юнаків і дівчат більш стійкою й ефективною, наближаючи її до діяльності дорослого. Особливо швидко розвиваються спеціальні здібності. В поєднанні зі зростаючою диференціацією спрямованості інтересів це робить структуру розумової діяльності старшокласника більш складною і індивідуальною порівняно з молодшим віком. Серед усвідомлених та неусвідомлених причин, що заважають формуванню особистості в юнацькому віці на індивідуальному рівні можуть бути:

· затримка розвитку теоретичного мислення;

· відсутність навичок і прийомів смислової пам'яті;

· маленький обсяг оперативної пам'яті; нерозвинутість основних компонентів уваги (об'єму, переключення, розподілу тощо);

· нереалістичність уяви, відірваність від практики;

· надмірна перевага першої сигнальної системи над другою.

Фізіологічним підґрунтям уваги є збудження, яке виникає в корі великих півкуль головного мозку під впливом подразнень, які на нас діють. Ця взаємодія відбувається на основі встановленого І. П. Павловим закону індукції нервових процесів, згідно якому процеси збудження, які виникають в одних ділянках кори головного мозку, викликають (індукують) гальмівні процеси в інших ділянках кори. Якщо людина зосередила увагу на якомусь предметі, то це означає, що даний предмет викликав збудження у відповідній ділянці кори великих півкуль головного мозку, решта ж ділянок кори виявилася загальмованою, внаслідок чого людина нічого не помічає, окрім даного предмета.

Дослідження властивостей уваги виконувалися під керівництвом М.Ф. Добриніна, І.В. Страхова, В.І. Страхова, Ф.М. Гоноболіна. Особливий інтерес становить розгляд уваги на основі діяльнісного (П.Я. Гальперін) та особистісного (І.В. Страхов, В.І. Страхов) підходів.

Найбільш професійно важливими якостями, або властивостями, уваги є:

1) Концентрація;

2) Інтенсивність;

3) Стійкість;

4) Обсяг уваги;

5) Розподіл уваги;

6) Переключення уваги.

Увага старшокласників характеризується подальшим її розвитком на основі загального інтелектуального зростання школяра, формування вольових і емоційних рис особистості. Якщо у дітей молодшого шкільного віку, увага, перш за все, залучається тим, що: яскраво, барвисто, цікаво своєю цікавістю, то у старших учнів найбільшу зосередженість часто викликають предмети, явища і види діяльності, що не відрізняються зовнішнім виглядом, але залучають своїм внутрішнім змістом, які ставлять перед людиною якусь проблему, викликають роботу думки. Іноді старшокласники бувають більш уважні тоді, коли вчитель пояснює складний матеріал, і погано його слухають, коли їм здається, що все просто і ясно.



2. Експериментальне дослідження вивчення рівня розвитку уваги учнів старшого шкільного віку

2.1 Опис методик рівня розвитку уваги

Методика «Запам'ятай і розстав крапки»

Мета: дослідження обсягу уваги.

Обладнання: стимульний матеріал зображений на Додатку А та бланкові карточки (набір порожніх карточок із вісьмома малими квадратами) на Додатку Б, секундомір, простий олівець.

Хід виконання роботи: Лист з точками попередньо розрізається на 8 малих квадратів, які потім складаються в стопку таким чином, щоб вгорі виявився квадрат з двома точками, а внизу - квадрат з дев'ятьма точками (всі інші йдуть зверху вниз по порядку, на них послідовно збільшується число точок).

Інструкція: Досліджуваному, короткочасно, зазвичай, протягом 1 секунди, показують послідовно 8 карток з зображенням 2-9 крапок. Кожна картка експонується двічі, після цього учень протягом 10-15 секунд на бланку відмічає розташування крапок.

Враховується кількість правильно відмічених крапок:

І ранг - 3 крапки на двох картах;

ІІ ранг - 4 крапки на двох картах;

ІІІ ранг - 6-8 крапок;

ІV ранг - 9 крапок;

V ранг - 10 крапок;

VІ ранг - 11,12 крапок;

VІІ ранг - 13 крапок;

VІІІ ранг - 14,15 крапок;

ІХ ранг - 16 крапок;

Рангові місця І і ІІ свідчать про малий обсяг уваги, III-VII - про середній, VІІІ, ІХ - про великий обсяг.

Методика Шульте-Горбова «Червоно-чорна таблиця»

Мета: визначити рівень переключення уваги

Обладнання: секундомір і модифікована цифрова таблиця Шульте. На таблиці в 49 квадратах розміщені числа чорного і червоного кольору у випадковій комбінації, яка виключає можливість запам'ятовування. Розміри осередків квадратів з цифрами - 5х5 см, а розташовані вони рядами 7 - по горизонталі і 7 - по вертикалі. Лінії, що ділять робоче поле на осередки, чорні, тонкі.

Хід виконання роботи: У тестуванні беруть участь три людини: експериментатор, випробуваний і спостерігач-протоколіст. Дослідження містить три серії, які слідують один за одним. У першій серії випробуваному пропонують назвати і вказати чорні цифри в порядку зростання, в другій - червоні цифри в порядку спадання і в третій він повинен називати і вказувати то чорні, то червоні цифри поперемінно, причому чорні, як і в першій серії, повинні бути названі в порядку зростання, а червоні - в спадному.

Пацієнта саджають зручно за столом і дають невелику указку.

Завдання експериментатора - перед кожною серією дослідження інструктувати випробуваного, подавати команду «Почали!» Для пошуку і називання, стежити за секундоміром за часом, витраченим випробуваним на виконання серії. Спостерігач-протоколіст допомагає експериментатору визначити помилки, допущені випробуваним в ході виконання завдання, веде протокол дослідження, приклад якого можна побачити в табл. 2.1.

Таблиця подається випробуваному в кожній серії тільки після сигналу «Почали!». Для того щоб випробуваний заздалегідь не шукав місце розташування відповідних цифр.

Інструкція досліджуваному в першій серії: «Візьміть указку. Вам буде пред'явлена ??таблиця з червоними і чорними цифрами. Якнайшвидше і без помилок знайдіть і вкажіть всі чорні цифри в зростаючому порядку від 1 до 25. Колір називати не треба, тільки саме число. Якщо все зрозуміло, тоді приготуйтеся. Почали!»

Інструкція випробуваному в другій серії: «На цій же таблиці знайдіть і вкажіть усі червоні цифри в порядку спадання від 24 до 1. Намагайтеся працювати швидко і без помилок. Колір цифри називати не треба, називайте тільки саме число. Приготуйтеся! Почали!»

Перед початком кожної серії роблять перерву в 3-4 хвилини для відпочинку випробуваного.

Інструкція випробуваному в третій серії: «На таблиці чорно-червоних цифр якнайшвидше і без помилок знаходите, називайте і вказуйте то червоні, то чорні цифри поперемінно. Чорні повинні при цьому послідовно зростатиме, а червоні - спадати. Починайте з 1-чорної і 24-червоною цифр. Колір цифри називати не треба, тільки саме число. Якщо все зрозуміло і немає питань, тоді приготуйтеся. Почали!»

Якщо випробуваний в процесі виконання завдань будь-якої з серій помиляється, то він сам повинен знайти помилку, в рідкісних найскрутніших випадках допускається підказка спостерігача-протоколіста. Секундомір при цьому не вимикається.

Обробка результатів:

В ході обробки результатів необхідно:

1. Скласти графік часу, витраченого випробуваним на виконання трьох серій дослідження.

2. Встановити час переключення уваги. Час перемикання уваги підраховується як різниця часу між третьою серією і першою з другої разом узятих. Показник часу переключення «Т» підраховують за формулою:

Т = Т3 - (T1 + T2),

де T1 - час, витрачений випробуваним на виконання першої серії;

Т2 - час, витрачений на виконання другої серії;

Т3 - час, витрачений на виконання третьої серії.

Рівень розвитку переключення уваги у випробуваного визначається за допомогою табл. 2.2.

Оскільки швидкість виконання завдань першої та другої серій істотно впливає на підсумковий показник переключення уваги, то якщо випробовуваний виконував завдання в першій або другій серіях менш, ніж за 33 с, підсумковий показник слід збільшити піднявши ранг на одиницю або двійку. Якщо в першій або другій серіях випробуваний на пошук цифр витрачав більше 60 с, то ранговий знак збільшується на 1 або 2, тобто рівень перемикання визначається як більш низький. У тому випадку, якщо час перемикання виявляється менше або дорівнює «0», дослід необхідно повторити. Це означає, що випробуваний не прийняв інструкції в першій або другій серіях.

Аналізуючи результати, важливо простежити специфіку пошуку випробуваним чисел, особливості виходу зі скрути, коли число з яких-небудь причин відразу знайти не вдається. Одні люди відчувають труднощі, коли шукане число знаходиться поруч з тільки що знайденим, а інші - коли воно відстоїть від нього далеко. На підставі аналізу кількісних показників, графіка часу виконання трьох серій, числа допущених помилок, словесного звіту випробуваного, спостережень експериментатора і протоколіста можна описати характер перемикання уваги, з огляду на особливості концентрації, і запропонувати рекомендації щодо його розвитку.

2.2 Аналіз результатів дослідження

Методика вивчення обсягу уваги.

Під час аналізу методики з вивчення обсягу уваги в учнів було виявлено різні показники обсягу уваги які були занесені до табл.



Результати вивчення обсягу уваги у старшокласників

Досліджувані Номер картки	1	2	3	4	5	6	7	8	Сумарний результат
1	2	3	4	2	2	1	1	1	16
2	2	2	2	4	1	2	1	0	14
3	2	3	4	1	0	0	2	1	13
4	1	2	2	2	2	2	1	0	12
5	2	2	1	0	0	1	0	1	7
6	2	1	1	1	1	1	0	0	7
7	1	1	1	1	0	2	1	1	8
8	1	2	1	2	1	2	1	2	12
9	1	1	1	1	2	1	0	0	7
10	2	2	1	0	2	1	2	1	11

З результатів дослідження ми бачимо, що найвищі оцінки в методиці дослідження обсягу уваги отримали 2 учні: учень 1, який посів найвище IX рангове місце і учень 2, який трошки відстав від першого учня і отримав VІІІ ранг. Середній рівень обсягу уваги III-VII рангу виявився у більшості опитаних старшокласників, а саме у: №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10. Найнижчих результатів дослідження не було виявлено.

Методика вивчення переключення уваги.

За допомогою таблиці Шульте, я дослідила переключення уваги у старшокласників. Результати вийшли досить різні та неочікувані. Результати присутні як позитивні, так и негативні. За допомогою спеціальної формули я підрахувала час переключення уваги в учнів. Приклад моїх розрахунків наведений нижче:

Протокол 1

Досліджуваний: №1. Дата: 1.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 130с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
62с	0	45с	1	237с	2



Т1=62с

Т2=45с

Т3=237с

Т=237 - (62+45)=237-107=130с

Протокол 2

Досліджуваний: №2. Дата: 1.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 9с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
61с	1	50с	0	120с	1

Т1=61с

Т2=50с

Т3=120с

Т=120 - (61+50)=120-111=9с

Протокол 3

Досліджуваний: №3. Дата: 2.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 20с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
33с	0	41с	0	94с	3

Т1=33с

Т2=41с

Т3=94с

Т=94 - (33+41)=94-74=20с

Протокол 4

Досліджуваний: №4. Дата: 2.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 8с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
58с	1	39с	2	105с	2



Т1=58с

Т2=39с

Т3=105с

Т=105 - (58+39)=105-97=8с

Протокол 5

Досліджуваний: №5. Дата: 3.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 170с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
38с	1	34с	2	242с	2

Т1=38с

Т2=34с

Т3=242с

Т=242 - (38+34)=242-72=170с

Протокол 6

Досліджуваний: №6. Дата: 3.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 90с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
41с	0	53с	1	184с	0

Т1=41с

Т2=53с

Т3=184с

Т=184 - (41+53)=184-94=90с

Протокол 7

Досліджуваний: №7. Дата: 4.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 12с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
54с	1	35с	1	101с	3



Т1=54с

Т2=35с

Т3=101с

Т=101 - (54+35)=101-89=12с

Протокол 8

Досліджуваний: №8. Дата: 4.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 56с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
42с	1	32с	1	130с	1

Т1=42с

Т2=32с

Т3=130с

Т=130 - (42+32)=130-74=56с

Протокол 9

Досліджуваний: №9. Дата: 5.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 35с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
42с	0	60с	0	137с	1

Т1=42с

Т2=60с

Т3=137с

Т=137 - (42+60)=137-102=35с

Протокол 10

Досліджуваний: №10. Дата: 5.05.2016 Експериментатор: Лавриненко Ю Час: 16с
1-а серія	2-а серія	3-а серія
час	помилки	час	помилки	час	помилки
43с	2	41с	2	100с	3



Т1=43с

Т2=41с

Т3=100с

Т=100 - (43+41)=100-84=16с

Результати експериментальних даних я вивела в табл. 2.13

Індивідуальні дані випробовуваних

№	1-а серія	2-а серія	3-а серія	Т(с)
1	62	45	237	130
2	61	50	120	9
3	33	41	94	20
4	58	39	105	8
5	38	34	242	170
6	41	53	184	90
7	54	35	101	12
8	42	32	130	56
9	42	60	137	35
10	43	41	100	16

Аналіз і інтерпретація індивідуальних даних досліджуваних.

№1. Отримав сумарний результат 16 точок, дорівнюючий IX рангу - найвищому. Це відмінний результат. Учень має широкий обсяг уваги, це також помічається під час занять, він досить швидко охоплює матеріал і добре може його відтворити. Рівень переключення уваги середній (5 ранг), Т= 130 с.

№2. У першому завданні учень показав досить високі результати, які досягли VIII рангу, хоч і допустив декілька помилок. У другому завданні досліджуваний показав теж один із найкращих результатів і отримав 1 ранг. За увесь час проходження тесту припустився 2-ох помилок. За підсумками двох завдань можна зробити висновок, що у цього випробуваного дуже високий рівень уваги.

№3. Старшокласник показав гарні результати у другому завданні і отримав 1 ранг, бо час переключення її уваги становив 20 с, так як це менше 60 с, то на 3 помилки у 3-й серіїї особливо не зважили. А ось у першому завданні, де потрібно було правильно розставити крапки на картках, досліджуваний посів VII ранг, це середній рівень. Напевно у старшокласника вузький обсяг уваги, тому це так вплинуло на виконання першого завдання.

№4. Під час проходження першого завдання, старшокласник зробив декілька помилок, але при цьому запам'ятав досить велику кількість крапок і отримав середній рівень (VI ранг). Але у другому тесті показав найвищі результати, Т = 8.

№5. Як показали методики в учня явні проблеми, як з рівнем обсягу уваги, так і з її переключенням, у першому завданні досліджуваний відтворив лише 7 крапок, це середній рівень, але все одно один із нижчих результатів. У другому завданні показник теж середні (6 ранг). Під час третьої серії досліджуваному було важко переключити увагу, тому виконання зайняло 3 хвилини.

№6. Випробований показав такі ж результати у першому тесті, як і досліджуваний №5, але з другим завдання №6 впорався краще, час переключення його уваги становив 90с, це високий результат, який дорівнює 2 рангу. Досліджуваний скаржився на головну біль під час проходження першого завдання, тому можливо це вплинуло на виконання тесту.

№7. Було запам'ятовано лише 8 крапок, це III ранг. Як пояснив сам досліджуваний, у нього не було бажання робити це завдання, самопочуття на той час було невідповідним. У другому завданні старшокласник показав один із найвищих результатів по групі. Т = 12. Як і в ситуації з досліджуваним №4, під час другої методики досліджуваний зібрався, сконцентрувався і застосував всі свої навички.

№8. У першому завданні випробований отримав VI ранг, це середній рівень, але результат непоганий. З другим завданням досліджуваний впорався успішно і показав дуже високі результати. Час переключення його уваги вийшов 56 с, а це менше ніж 60 с, тому 100% - 1 ранг.

№9. Рівень обсягу уваги середній, але це один із нижчих результатів так, як він запам'ятав лише 7 крапок, це дуже мало. Досліджуваний сам сказав, що перше завдання здалося йому досить важким, а ось проходження другого дослідження учню сподобалося і це було видно з його результатів. Рівень переключення уваги високий (1 ранг, Т=35).

№10. У методиці «Запам'ятай і розстав крапки» хлопець посів VI ранг, не можна сказати, що це поганий результат, але якщо порівняти з другим завданням, то можна сказати, що рівень уваги досить гарний. У другому завданні випробуваний показав дуже високі результати, 1 ранг, Т = 16, що вказує на дуже високе переключення уваги.

2.3 Методичні рекомендації щодо підвищення рівня розвитку уваги у старшокласників

Після проведення методик, ми виявили, що в учнів середній рівень уваги. Це не найгірший результат, але увагу треба розвивати, тому ми б хотіли дати деякі поради вчителям:

· Викладаючи навчальний матеріал, потрібно прискорювати чи сповільнювати темп мовлення, змінювати інтонацію на важливих уривках матеріалу. Монотонна мова нездатна привернути і підтримати увагу. Виразна мова привертає увагу своєю формою.

· Організовуючи увагу учнів на уроці, необхідно насамперед зазначити, на чому в цей момент потрібно зосередитися школярам. Під час опитування поставити завдання, на що саме у відповіді учня потрібно звернути увагу класу

· Коли клас відволікається, краще призупинити розповідь, зробити тривалу паузу, ніж робити зауваження, яке приверне увагу інших до учня, котрий порушив дисципліну, і відірве їх від навчальної роботи. Іноді можна почати говорити, не очікуючи абсолютної тиші в класі, це приверне увагу учнів, які ще не встигли зосередитися.

· Вводити ігри, що розвивають увагу, у фізкультхвилинки, в програми свят та інші позакласні заходи.

· Принцип побудови уроку, на якому мимовільна увага підтримується інтересом, - це змістовність матеріалу, викладеного в захопливій формі; різноманітність форм і методів роботи; захопленість самого вчителя матеріалом, який викладається; жвавість, емоційність, насиченість уроку.

Ми вирішили розглянути дві цікаві методики, а саме: методика «Запам'ятай і розстав крапки» і методика Шульте-Горбова «Червоно-чорна таблиця». Мета першого завдання це дослідження обсягу уваги. Мета другого завдання була дослідження переключення уваги. Обидві методики були спеціально підібрані по віковим категоріям, рівню важкості і по рівню проходження.

Усі старшокласники впоралися з усіма завданнями. Результати були

різними. У підсумку, з найрозвинутішим рівнем уваги виявився лише один досліджуваний №2, він як у першому, так і у другому тесті показав найвищі результати. У методиці «Запам'ятай і розстав крапки» він зміг запам'ятати і відтворити 14 крапок (VIII ранг), що свідчить про широкий обсяг уваги, а у методиці Шульте-Горбова «Червоно-чорна таблиця» досліджуваний показав теж гарні результати і час переключення уваги становив 9 с (1 ранг).

Найгірші відповіді вийшли у №5. У першому завданні учень запам'ятав 7 слів, хоч це і середній результат, але з усіх це один з найнижчих. А у другій методиці учень затратив найбільшу кількість часу на проходження, і результати вийшли гірші з усіх. Рівень переключення уваги у нього становив 170 с, а це, судячи з таблиці 2.2 (Додаток Д), 6 ранг.

Ми порекомендували вчителям методи проведення уроків, які допоможуть розвити увагу в учнів старших класів. Ми вважаємо, що яка б тема уроку не була, її можна подати так, щоб зацікавити учнів і посприяти активній роботі їхньої уваги.

Загальні висновки

Найважливішою особливістю протікання психічних процесів є їх виборчий, спрямований характер. Цей виборчий, спрямований характер психічної діяльності пов'язують з такою властивістю нашої психіки, як увага. На відміну від пізнавальних процесів (сприйняття, пам'ять, мислення і т. п.) увагу свого особливого змісту не має; воно проявляється як би всередині цих процесів і невіддільно від них. Увага характеризує динаміку протікання психічних процесів.

Увага - це спрямованість психіки (свідомості) на певні об'єкти, що мають для особистості стійку або ситуативну значущість, зосередження психіки (свідомості), що припускає підвищений рівень сенсорної, інтелектуальної або рухової активності.

Характеризуючи увагу як складне психічне явище, виділяють ряд функцій уваги. Сутність уваги виявляється насамперед у відборі значущих, релевантних, тобто які б відповідали потребам, відповідних даної діяльності, впливів і ігнорування (гальмуванні, усунення) інших - несуттєвих, побічних, конкуруючих впливів. Поряд з функцією відбору виділяється функція утримання (збереження) даної діяльності (збереження в свідомості образів, певного предметного змісту) до тих пір, поки не завершиться акт поведінки, пізнавальна діяльність, поки не буде досягнута мета. Однією з найважливіших функцій уваги є регуляція і контроль протікання діяльності.

Увага може виявлятися як в сенсорних, так і мнемічних, розумових і рухових процесах. Сенсорне увагу пов'язано зі сприйняттям подразників різної модальності (виду). У зв'язку з цим виділяють зорове і слухове сенсорне увагу. Об'єктами інтелектуального уваги як вищої його форми є спогади і думки. Найбільш вивчено сенсорне увагу. Фактично всі дані, що характеризують увагу, отримані при дослідженні цього виду уваги.

Дослідження уваги має велике значення в роботі шкільних психологів, а також у професійній психодіагностиці, особливо де потрібно обробляти занадто багато інформації. Збір інформації про особливості уваги ґрунтується на методах, не експериментальних і експериментальних. Основний не експериментальний метод вивчення уваги - спостереження. Експериментальне вивчення уваги базується в основному на дослідженні окремих його характеристик, таких як об'єм, вибірковість, стійкість, концентрація, розподіл і перемикання:

обсягу - кількість об'єктів, які можуть бути чітко сприйняті за короткий час;

вибірковість - швидкість здійснення вибору стимулу з безлічі інших (кількість), ступінь відповідності вибору (якостей.), наприклад коректурні проби (викреслювання букв);

стійкість - тимчасові параметри тривалості збереження спрямованості і зосередженості без відхилення від вихідного якісного рівня, наприклад коректурних проба Бурдона, фіксується зміна швидкості вибору;

концентрація - за інтенсивністю перешкод: (та ж) з перешкодами / без перешкод;

розподіл - тимчасові показники, отримані в результаті зіставлення тривалості правильного виконання одного завдання і виконання цієї ж завдання спільно з іншими. Метод інтелектуальної проби: експериментатор читає ряд чисел, серед них треба виявити трійки простих і трійки парних чисел.

переключення - швидкість переходу суб'єкта від одного виду діяльності до іншого, наприклад таблиці Шульте (7 на 7).

У цій роботі ми познайомилися з деякими з методик вивчення окремих властивостей уваги і застосували їх на практиці, чим підтвердили висунуту гіпотезу про те, що за допомогою спеціальних методик можна виявити окремі особливості властивостей уваги.



Список використаної літератури

1. Габдулина Л.И. Подходы к исследованию внимания в отечественной и зарубежной психологии / Л.И. Габдулина. - Ростов-на-Дону: ЮФУ, 2007. - с. 150

2. Гальперин П.Я. Экспериментальное формирование внимания / П.Я. Гальперин, С.Л. Кабыльницкая // Вопросы психологии. - 2004. - №3 - с. 87.

3. Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. - «Запомни и расставь точки» - с. 81

4. Дмитриева Н.Ю. Общая психология: конспект лекций / Н.Ю. Дмитриева. - М.: Эксмо-Пресс, 2008. - 158 с.

5. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / О.П. Елисеев. - СПб., 2003. - 560 с.

6. Кирдяшкина Т.А. Методы исследования внимания (Практикум по психологии) / Т.А. Кирдяшкина. - Челябинск: Изд. ЮУрГУ, 1999.

7. Клиническая психология. Энциклопедический словарь. / под общ. ред. А.В. Петровского. - М.: ПЕР СЭ, 2007. - 416 с.

8. Коломинский Я.Л. Человек: психология / Я.Л. Коломинский. - М.: Просвещение, 1986 - 223 с.

9. Корнев А.Н. Нарушения чтения и письма у детей: Учебно-методическое пособие / А.Н. Корнев. - СПб.: МиМ, 1997. - 286 с.

10. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ТОВ НВП «Ніка Центр»: Київ, 2010, с. 252

11. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика, Київ, 2009. 400 с.

12. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии / А.Р. Лурия. - СПб.: Питер, 2006. - 320 с.

13. Маклаков А.Г. Общая психология / А.Г. Маклаков. - СПб.: Питер, 2006. - 592 с.

14. Мамайчук И.И. Психологическая помощь детям с проблемами в развитии / И.И. Мамайчук. - СПб.: Речь, 2001. - 220 с.

15. Немов Р.С. Психология: Учебник. В 3 кн. Т. 3/ Р.С. Немов. - М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. - С. 207.

16. Общая психология: методические рекомендации / сост. Г.Р. Шафикова А.А. Янгирова, И.Ш. Шавалиева [и др.]. - Уфа: Изд-во БГПУ, 2004. - 91 с.

17. Общая психология: Учеб. / Под ред. А.В. Петровского. - М. Академия, 1996. - 479 с.

18. Основы общей и медицинской психологии и педагогики. Учеб.-метод. пособие / Исаева Е.Р. [и др.]. - СПб: СПбГМУ им. акад. И.П. Павлова, 2003. - 90 с.

19. Пашукова Т.И. Практикум по общей психологии / Т.И. Пашукова, А.И. Допира, Г.В. Дьяконов. - М.: Институт практической психологии, 1996. - 145 с.

20. Познавательные процессы и способности в обучении / Под ред. В.Д. Шадрикова. - М.: Просвещение, 1990. - 110 с.

21. Психологические тесты. В двух томах. Т. 2 / Под ред. А.А. Карелина. - М.: Владос, 2005. - 229 с.

22. Сосновский Б.А. Лабораторный практикум по общей психологии / Б.А. Сосновский. - М.: Просвещение, 1979. - 157 с.

Размещено на Allbest.ru

...