Мультимедіа в освітньому просторі сучасної Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мультимедіа в освітньому просторі сучасної Польщі

Бак М.

Анотації

Інформаційні та телекомунікаційні технології вносять істотні корективи в розвиток світової освітньої системи. Перебуває у вирі цих освітніх процесів і сучасна Польща. Найбільш істотних трансформацій польська освіта зазнала в царині запровадження нових організаційних форм навчання "на відстані". І хоча польські науковці й педагоги неоднозначно оцінюють систему діючої в країні мультимедійної і дистанційної освіти, її позитивні надбання не викликають сумнівів. З огляду на це Україна може запозичити досвід поляків не тільки щодо концептуального оформлення стратегій розвитку дистанційної освіти, але й їх реального впровадження у вітчизняну освітню систему. Стаття присвячена розгляду використання мультимедійної техніки і технологій в освітньому просторі сучасної Польщі.

Ключові слова: людина, освіта, інформація, телекомунікаційні технології, дистанційна освіта, мультимедіа.

Епоха інформаційної революції сформувала потребу радикальних освітніх інновацій, центральним сегментом яких є інформатизація освіти, впровадження медіа-освіти. Як вважає польський вчений Т. Гобан-Клас, медіа засоби стали не тільки одним з факторів сучасного світу, але й знаком нових часів, конститутивним елементом сучасних суспільств [1]. Статус людини під впливом медіа-засобів у суттєвій мірі було модифіковано. Тобто, вони спричиняють інтенсивні зміни, що охоплюють своєю дією не тільки вимір технологій, але також і навчання. Природними та суспільними є взаємодія людей з новими медіа-засобами, так само як і взаємодія у реальному житті - таку гіпотезу висувають інші дослідники [2]. Не без причини А. Тоффлер стверджував у своєму творі "Третя хвиля", що медіа-засоби призвели до сформування нової суспільної якості, яка визначається як третя хвиля або інформаційне суспільство". Н. Негропонте навіть стверджує, що "цифрового віку не можна затримати, тому що ми маємо закодовано у генах, що кожне покоління стає щоразу більш цифрове" [3].

Завдяки розвитку інформатики, комп'ютерних та телекомунікаційних технологій у Польщі з'явилися нові організаційні форми "навчання на відстані" - за українською термінологією, "дистанційної освіти".

Згідно з польським дослідником М. Кубяком "Навчання на відстані є методом здійснення дидактичного процесу в умовах, коли вчителі та учні (студенти) знаходяться (часом у значному ступені) далеко один від одного та не знаходяться в одному місті, використовуючи для передання інформації, крім традиційних способів спілкування, також сучасні, дуже просунуті телекомунікаційні технології передаючи: голос, відео, комп'ютерні дані та друковані матеріали. Сучасні технології також надають можливість безпосереднього контакту у реальному часі між вчителем та учнем за допомогою аудіо та відео конференцій, незалежно від відстані, яка їх розділяє" [4]. навчання освіта мультимедійний

Показова пропозиція медіа-засобів, що поширюється та їх можливості, спричиняться до зміни психологічної парадигми реактивної людини з обмеженими можливостями на людину, яка активно перетворює реальність та інформацію про неї.

Слід підкреслити, що мультимедійна освіта та "навчання на відстані" (дистанційне навчання) не є та не буде, всупереч загальній думці, традиційним загальноприйнятим у спеціалізованій літературі методом навчання-вчення, а є утворенням, на базі дотеперішніх та перевірених рішень, нової системи та процесу віртуальної освіти, в тому числі також світової.

У підготовці оптимальних рішень аналізованих заходів у системі освіти у Польщі, слід врахувати багато аспектів, тобто: опрацювання оптимальної стратегії розвитку освіти на відстані; методичні, пов'язані з сутністю системи та процесу навчання; вдосконалювання кваліфікації академічних вчителів та технічного персоналу; технологічні, які виражаються у прийнятті оптимальних технічних рішень, відповідних для сучасних публічних послуг через систему освіти, та таких що забезпечують оптимальне передання змісту занять; фінансові, що забезпечують необхідні засоби на кожному етапі прийнятого та реалізованого проекту; юридичні, що полягають у визначені формальних основ цієї освіти; організаційно-кадрові, сутність яких виражається повною реалізацію прийнятих рішень та інші.

У зв'язку з цим, у Польщі підготовлено концепцію, в якій містяться основні площини аналізів разом з проблемами, що стосується найважливіших питань які необхідно аналізувати на етапі концепції створення відповідних стратегій розвитку освіти на відстані.

Основними питаннями у системи польської мультимедійної і дистанційної освіти виникають наступні стратегічно-проблемні питання: яку прийняти модель мультимедійної освіти і "навчання на відстані" (дистанційного навчання), враховуючи потреби та можливості навчального закладу та його майбутніх студентів, а також досвід та доробок інших вищих навчальних закладів в Польщі та у світі; у якому ступені прийнятті моделі будуть згідні з баченням навчання АСП (Академічні середовища Польщі) та її завданнями реалізованими у майбутньому у навчальних закладах; в якому ступені створено в Польщі систему мультимедійного дистанційного навчання та консультацій осіб з обмеженими можливостями та які установи це роблять.

Концепція охоплює зміну філософії освітньої діяльності Комунікаційно-медіальний центру в АСП; воєводські та повітові офіси цієї системи (офіси спеціальних шкіл та установ, що займаються особами з обмеженими можливостями, а також їх навчанням; місцеві медіа-теки. Складовими елементами даної стратегії у польській системі освіти є її розгортання у вигляді пошуку відповідей на нижчезазначені запитання-проблеми.

Оптимальну модель на тему "Освіта на відстані осіб з обмеженими можливостями, яка реалізована АСП", а також Європейський проект польської освітньої системи на відстані для осіб з обмеженими можливостями, реалізована ПАС ім. М. Гжегожевської у співпраці з країнами ЄС та міжнародними організаціями (ЕРРЖООМ). Прийняті позиції будуть основою для опрацювання багатоваріантної та етапної програми розвитку цієї освіти, котра вирішує і визначає наступні завдання: студенти яких напрямків та спеціалізацій повинні бути охоплені навчанням; які прийняти оптимальні положення та програми навчання, а також дидактичні матеріали до реалізації курсів та післядипломного навчання; яким чином текст та проста комп'ютерна графіка повинна бути збагачена короткими анімаціями та аудіо- і відео вставками, які роблять більш цікавим матеріал, що передається і демонструється; які слід виокремити етапи створення доцільної системи навчання і як реалістично опрацювати обсяги та змісти курсів; які будуть оптимальні методи та форми реалізації процесу навчання осіб з обмеженими можливостями, для того щоб забезпечити зворотний зв'язок між вчителями та студентами; які специфічні засади слід врахувати плануючи заняття, а також їх реалізуючи; якими будуть принципи контролю та оцінювання прогресу студентів; як ефективним чином за мультимедійних підходів здійснювати екзамени та заліки; у якому ступені можна користуватися підготовленими та вже існуючимими напрацюваннями, наприклад WSS-E?

Ця площина має два виміри. Один - це можливість участі науковців та освітян у проведенні та інтенсифікації дій у галузі досліджень та розвитку, зокрема у галузі спеціальної програми у Польщі під назвою "Приязне інформаційне суспільство ".

Друга - це освітньо-педагогічні методології і кваліфікації, зокрема дидактичні і технологічні. Цей аспект охоплює групу питань, основними серед яких є: нові виклики стоять перед мультимедійним навчанням і освітою на відстані, що стосуються академічних викладачів і вчителів, адміністративного та спеціалізованого персоналу; основний суб'єкт і напрями вдосконалення кваліфікації академічних і вчителів та адміністративного персоналу, що реалізують мультимедійне навчання і освіту на відстані; підготовка дидактичних матеріалів; основні цілі та змісти мультимедійного вдосконалювання кваліфікацій; здійснення відповідного контролю та оцінки; правовий супровід мультимедійного навчання.

Програмою також визначено технології, що виявляються у прийнятті технічних рішень, що забезпечують послуги із галузі е-навчання: як підготувати нову дидактичну інфраструктуру навчального закладу та адаптувати дійсну дія реалізації "Освіти на відстані"; якими пристроями обладнати навчальний заклад для реалізації проекту; які прийняти оптимальні техніки передання інформації, що використовуються у освіті на відстані; які технології забезпечать оптимальні умови навчання, з точки зору можливості осіб з обмеженими можливостями? У Польщі е, в основному, - друковані матеріали, аудіо- та відео матеріали, CD-ROM, через Інтернет у реальному часі та асинхронному режимі, відео-конференції, інтерактивна цифрове супутникове телебачення); хто та за допомогою яких інструментів має публікувати матеріали у Інтернеті (едитори мови HTML) та як підготувати до проведення конференцій у Інтернеті; які взяти інструменти для створення мультимедійної програми та такі що дозволяють здійснювати взаємодію розпорошених освітніх середовищ (освітні аплікації забезпечують синхронну та асинхронну співпрацю); якими фінансовими засобами призначеними на створення системи освіти на відстані може розпоряджатися АПС; які прийняти у "Заяві до КБН про фінансування дослідницького проекту" плановані розходи на окремі роки; коли та яким способом відповідні юридичні акти будуть санкціонувати основи цієї освіти. За одностайно зробленою заявою, законодавчою ініціативою спрямованою на однозначне доповнення польського законодавства у сфері можливості проведення "відкритого навчання на відстані", спрямованою до Сенатської комісії науки, освіти та спорту Польщі, звернулися ще на початку липня 2002 року учасники міжнародної конференції "Роль сучасних засобів передання у подальшому розвитку освіти у галузі вищої освіти" і т. ін.

Вникливий та ретельний аналіз усіх відповідей на етапі підготовки концепції, як вважають освітяни Польщі, дозволить прийняти оптимальні рішення, а їх реалізація забезпечить очікувані ефекти. Вона буде згідною з загальносвітовими положеннями мультимедійного навчання, освіти на відстані, а одночасно з напрямками перетворень освіти [5] та навчання для майбутнього [6].

Аналізуючи матеріали ті, що наведені вище, можна зазначити:

1. Медіа-засоби вперше, зокрема в період створюваного інформаційного суспільства та вступу Польщі в Європейський союз створюють винятковий шанс, але і виклик для "освіти на відстані", втому числі для осіб з обмеженими можливостями [6].

2. Освіта є не тільки модою, але і об'єктивною необхідністю починання багатьох заходів пов'язаних з новими цивілізаційними вимаганнями (між іншим створювання інформаційного суспільства, глобалізація), суспільно-економічними потребами (ЄС), освітніми викликами (нові шанси) та можливостями медіа-засобів.

3. Освіта осіб з обмеженими можливостями на відстані має як теоретичний так і практичний контекст (реалізація конкретних навчальних заходів).

4. У ініційованих діях слід мати свідомість існування чисельних викликів, а також фінансових, організаційних, юридичних, кадрових, технічних та інших обмежень.

Інформаційні і мультимедіа технології, в тому числі через освіту дозволяють: проводити публічні дебати на тему європейських шансів зрівноваженого розвитку, зміцнення економіки, зниження рівня безробіття та мінімалізації його наслідків, а також активного конкурування на світових ринках; зменшення технологічної прогалини між населенням США, Японії та Європи; мінімалізацію диспропорцій між країнами ЄС, та державами, які в нього вступають; збільшення робочих місць у зв'язку з визначним потенціалом, який є як в нових послугах так і у сфері виробництва, так і у сфері споживання, у культурній, освітній діяльності, а зокрема у галузі активності, що спрямована на використання вільного часу; прискорене створення "Нової економіки" в Євросоюзі, в тому числі також і в Польщі. Значення цих питань є підкреслене у програмних пунктах, на яких повинні зосередити зусилля Європейської комісії [6].

Список використаних джерел

1. Goban-Klas T. Media i komunikowanie masowe. -Warszawa-Krakow, 2010, PWN. - № 11. - S.36-53.

2. Reeves В., Nass C. Media i ludzie. - Warszawa, 2009, PWN. - № 3. - S.73-81.

3. Negroponte N. Cyfrowe zycie. - Warszawa, 2007, KiW. - № 5. - S.45-57.

4. Kubiak M. "Wirtualna edukacja". - nr 6/2011. Zob. tez M. Kubiak. Internet dla nauczycieli. Nauczanie na odleglosc. - Warszawa, 2007. - MIKOM.

5. Pachocinski Zob. R. Oswiata XXI wieku. Kierunki przeobrazen. -Warszawa: IBE, 2009. - 234 s.

6. Borowska A. Ksztalcenie dla przyszlosci. - Warszawa: Zak, 2004. - 212 s.

Размещено на Allbest.ru