Напрями міжнародної академічної мобільності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями міжнародної академічної мобільності в Україні

А.Л. Дяченко, аспірант

Анотація

У статті проаналізовано тенденції академічної мобільності у світі. Автором визначено проблеми української системи вищої освіти в реалізації стратегічних пріоритетів інтернаціоналізації та глобалізації. У статті автор доходить висновку про перспективність розвитку міжнародної діяльності сучасних вищих навчальних закладів як дієвого методу конкурентної боротьби на світових ринках освітніх, науково-технічних послуг і розробок та інновацій.

Ключові слова: університет, міжнародна діяльність, глобалізація, інтернаціоналізація, диверсифікація, академічна мобільність.

Аннотация

А.Л. Дяченко, аспирант

Направления международной академической мобильности в Украине

A.L. Diachenko, Postgraduate Student

Trends of international academic mobility in Ukraine

Abstract. The trends of the world academic mobility are analyzed in the article. The author identifies the Ukrainian higher education system problems in the implementation of internationalization and globalization of strategic priorities. The author has made a conclusion about the perspective of modern higher education institutions international activities development as an effective method of competition on the global educational, scientific, technical, innovational services markets.

Keywords: University, International Activity, Globalization, Internationalization, Diversification, Academic Mobility.

Постановка проблеми

У сучасних глобалізаційних умовах розвитку вищої освіти особливо актуалізується необхідність наукового пошуку економічно обґрунтованих і реалістичних, практично досяжних напрямів підвищення конкурентоспроможності вищих навчальних закладів. У контексті формування глобального освітнього середовища та активного розвитку, паралельно з цим, світового ринку освітніх послуг важливими проблемами для низки університетів на сьогоднішній день являється як вихід на міжнародну арену, так і забезпечення утримання зайнятої на світовому ринку ніші й підвищення рівня власної конкурентоспроможності [2-3]. Диверсифікація напрямів ведення навчальними закладами міжнародної діяльності цілком спроможна виявитись достатньо дієвим, ефективним і перспективним методом конкурентної боротьби на світовому ринку освітніх послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку вищих навчальних закладів в умовах глобалізації та інтернаціоналізації освітнього простору є об'єктом наукового аналізу й дослідження ряду українських та іноземних вчених, а саме: Антонюк Л., Андрущенко В., Антошкіна Л., Айдрус І., Вікерс Ф., Іцковіц Г., Каленюк І., Кремень В., Куклін О., Лук'яненко Д., Майбуров І., Пєрфільєва О., Панченко Є., Романовський О., Сацик В., Цимбал Л., Шультц Т. та ін. Поряд із цим, динамічність розвитку глобалізаційних процесів у сфері вищої освіти обумовлює актуальність опрацювання сучасних підходів до розширення спектру та підвищення ефективності міжнародної діяльності університетів у якості перспективного методу конкурентної боротьби на світовому ринку освітніх послуг.

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування перспективності розвитку сучасними вищими навчальними закладами міжнародної діяльності як методу конкурентної боротьби на світовому ринку.

Виклад основного матеріалу

Підтримуючи запропоновану колективом учених у науковій праці [1] типізацію країн за стратегіями інтернаціоналізації та глобалізації вищої освіти, можна віднести Україну до експорто-імпортоорієнтованих суб'єктів світового ринку освітніх послуг. Однак, на даному етапі розвитку національної системи вищої освіти переважаючою складовою в реальній практиці є імпорт освітніх послуг при задекларованій пріоритетності їх експорту.

Вищеприведене обґрунтовується параметрами динаміки обсягів виїзду українців на навчання за кордон. Аналіз результатів зведення статистичних даних Аналітичним центром дослідження суспільства дозволяє констатувати вагомий приріст кількості українців, які здобувають вищу освіту в іноземних вищих навчальних закладах (на денній формі навчання) - табл. 1.

Представлена в табл. 1 статистична інформація демонструє значне підвищення попиту вітчизняних абітурієнтів на освітні продукти, пропоновані іноземними вищими навчальними закладами. В абсолютному вимірі найбільша кількість студентів-українців навчається у Польщі, Німеччині, Російській Федерації, Канаді та Чехії. Щоправда, зміна геополітичної ситуації та кардинальна трансформація відносин між Україною та Росією суттєвим чином спроможні порушити пропорції географічної структури імпорту нашою країною освітніх послуг.

Розгляд природних приростів кількості студентів з України в іноземних вищих навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році до базисного 2008-2009 навчального року дозволяє відзначити найбільше зростання у відсотковому співвідношенні по Польщі, Латвії, Іспанії, Словаччині, Італії, Канаді, Великобританії та Австралії. Натомість, помітне скорочення темпів приросту даного показника спостерігається по Сполученим Штатам Америки, Швеції, Молдові, Білорусії та Грузії [6 - 7].

Таблиця 1. Показники приросту обсягів навчання студентів-українців за кордоном (денна форма навчання), ос.

Джерело: розраховано автором на основі [6].

Особливо показово вище проаналізовані та представлені в табл. 1 дані виглядають при їх розгляді в міжнародному вимірі (рис. 1).

Рис. 1. Картосхема питомої ваги українців у сукупній чисельності іноземних студентів країн світу, 2013-2014 навчальний рік Джерело: [5-6].

Стратегічно важливим освітній ринок України є для Польщі, у якій 42% іноземних студентів у 2013-2014 навчальному році становили вихідці з нашої країни. Паралельно слід віддати належне якості стратегій інтернаціоналізації та глобалізації вищої освіти Польщі та ефективності реалізації заходів з ідентифікації потенційно перспективних ринків та залучення іноземних студентів.

Таким чином, на поточному етапі розвитку вищої освіти України можна констатувати превалювання імпорту освітніх послуг над величиною їх експорту. Відтік молоді за кордон на навчання потенційно спроможний обумовити втрату країною талановитих кадрів (у разі неповернення студентів на батьківщину після завершення навчання в іноземних університетах), скорочення валового внутрішнього продукту і нарощування (формування) соціально-економічного, техніко-технологічного, культурного відставання в розвитку від провідних країн світу.

З іншого боку, мова в жодному разі не йде про лімітування обсягів навчання українців за кордоном, оскільки переймання провідного світового досвіду в процесі навчання в іноземних університетах спричинює економічне пожвавлення, науково-технічний розвиток і зростання в країні. Тобто, якщо навчання студентів за кордоном у кінцевому підсумку не призводить до «відтоку мізків», якщо після навчання молодь повертається до країни, то це, безперечно, носить, як правило, позитивний характер прояву і впливу. Іншими словами, оптимізації та збалансування потребують параметри експорту й імпорту освітніх послуг країною.

Локалізація та дослідження показників студентської мобільності на рівні системи вищої освіти дозволяє зробити дещо інші умовиводи. Від'їзд українців за кордон означає для вітчизняних вищих навчальних закладів зменшення потенційного контингенту абітурієнтів і майбутніх студентів та, відповідно, скорочення фінансових надходжень до бюджетів університетів у якості плати за навчання та супутні послуги.

Виключенням при цьому є короткострокові чи часткові (від кількох місяців до кількох років) курси закордонного навчання студентів у рамках спільних програм підготовки, організованих консорціумами чи кількома партнерськими університетами різних країн. Даний вид міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів набуває все більшої популярності як у межах глобального освітнього середовища, так і в межах вітчизняного ринку освітніх послуг, перетворюючись таким чином на достатньо дієвий інструмент конкурентної боротьби.

Відтік із країни потенційних студентів обтяжується виїздом науковців за кордон, офіційна статистика чого представлена на рис. 2. Проте, окремо слід наголосити на недосконалості державної офіційної статистики, що в силу об'єктивних причин неспроможна своєчасно акумулювати повну й релевантну інформацію.

навчальний інтернаціоналізація освітній конкурентний

Рис. 2. Динаміка чисельності українських учених з науковими ступенями, які виїхали за кордон, ос. Джерело: [4-5].

Безперечно, тільки позитивно можна оцінити зміну в динаміці відтоку науковців за кордон - від 83 докторів і 187 кандидатів наук у 1996 р. до 5 докторів і 51 кандидата наук у 2012 р. Поряд із цим, починаючи з 2008 р. чітко простежується тенденція до щорічного приросту чисельності кандидатів наук, які виїжджають за кордон. Із 2005 р. кількість докторів наук-емігрантів, згідно з офіційними статистичним даними, не перевищує 8 осіб [4-5].

Географічна структура виїзду науковців за кордон представлена переважно Російською Федерацією, Сполученими Штатами Америки, Ізраїлем, Німеччиною, Польщею та Канадою. У період з 1994 р. по 2012 р. більшість докторів і кандидатів наук, які емігрували, були фахівцями в галузі технічних, медичних, біологічних і фізико-математичних наук. Натомість, виїзд фахівців політичних і соціологічних був поодиноким [4-5].

Нерідко можливості для еміграції науковців за кордон відкривають різноманітні грантові міжнародні науково-освітні програми. Наприклад, протягом 1992-2013 рр. міжнародні гранти в рамках програми Фулбрайта здобули 396 дослідників, 225 молодих учених і 179 студентів старших курсів з України [5]. Залученість університетів і представленість їх студентів та співробітників серед номінантів та отримувачів грантів мобільності позитивно впливає на рівень конкурентоспроможності вищих навчальних закладів на світовому ринку. Іншими словами, це стає достатньо дієвим інструментом боротьби на висококонкурентному світовому ринку освітніх послуг, що є досить перспективним для його подальшого розвитку навчальним закладами України.

Усього за період із 1997 по 2011 р. 735 вихідців з України отримали докторські ступені у Сполучених Штатах Америки (рис. 3). Більшість присуджених українцям докторських ступенів американськими університетами підпадає під перелік наступних галузей знань: фізика та астрономія; суспільні науки та психологія; інженерія [5].

Рис. 3. Чисельність українських докторантів у США, ос. Джерело: [5; 8].

Україні принципово важливо створити всі належні умови, спрямовані на забезпечення повернення вітчизняних фахівців, які проводили дослідження, навчались чи викладали за кордоном. Таким чином вищі навчальні заклади вагомим чином поліпшать власні конкурентні позиції як на національному, так і на світовому ринку освітніх послуг. При виборі університету іноземні студенти зазвичай віддають перевагу тим навчальним закладам, що мають розвинену та ретельно опрацьовану базу і практику організації академічної мобільності. За таких обставин вищезазначене цілком правомірно розглядати в якості інструменту конкурентної боротьби на світовому ринку освітніх послуг, що реалізується в рамках міжнародної діяльності сучасних вищих навчальних закладів і має бути забезпечене всебічною державною підтримкою.

Висновки

Проведена в рамках даного дослідження аналітична характеристика академічної мобільності як ключового індикатора розвитку міжнародної діяльності у системах вищої освіти країн світу з ідентифікацією позицій України продемонструвала, що на поточному етапі розвитку наша держава по праву може бути віднесена до категорії імпорто-експортоорієнтованих з переважанням імпорту освітніх послуг. Порівняно слабкі конкурентні позиції вітчизняних вищих навчальних закладів на світовому ринку обумовлюють необхідність розробки/удосконалення стратегії інтернаціоналізації та глобалізації вищої освіти. Це має стати загальнонаціональним орієнтиром, оскільки статистичні дані, що відображають зростаючий фактичний і потенційний «відтік мізків» (відображені тенденціями до збільшення кількості студентів-українців в іноземних вищих навчальних закладах і наявністю учених з науковими ступенями, які виїжджають за кордон), вказують на зростання загрози скорочення валового внутрішнього продукту країни, зниження темпів соціально-економічного, техніко-технологічного і культурного розвитку України внаслідок часткової втрати інтелектуального ресурсу.

Виявлені тенденції особливо серйозно мають бути взяті до уваги національною системою вищої освіти, зокрема в особі вітчизняних вищих навчальних закладів. Світовий досвід доводить перспективність розвитку університетами міжнародної діяльності, що в сучасних умовах виявляється дієвим методом конкурентної боротьби на світовому ринку освітніх послуг. Причому до цього необхідно забезпечити диверсифікований підхід, охоплюючи в рамках розвитку міжнародної діяльності комплекс виконуваних ними функцій з переведенням їх на мегарівень. Системність у розвитку міжнародної діяльності вищих навчальних закладів з метою підвищення рівня їх конкурентоспроможності на світовому ринку має реалізовуватись при акцентуванні уваги як на аспектах, пов'язаних із залученням іноземних студентів (тобто розвитку інтернаціоналізації та глобалізації освітньої діяльності університетів), так і на засадах активізації міжнародної складової інших напрямів функціонування сучасних вищих навчальних закладів.

З вищевикладеного логічно випливає перспективність подальших наукових досліджень пріоритетних векторів розвитку міжнародних функцій сучасних освітніх установ за напрямами науково-дослідної (організація та проведення спільних науково-дослідних робіт, реєстрація авторських прав на наукові винаходи в іноземних патентних відомствах і т. п.), фінансово-господарської (зокрема, забезпечення притоку ресурсів з іноземних джерел фінансування, формування практики створення університетами ендаумент-фондів, отримання грантів міжнародних фондів, фандрейзінг), інноваційної (генерація інноваційних ідей, спільна ініціація та імплементація інноваційних проектів, комерціалізація інновацій у різних країнах світу тощо) діяльності. Диверсифікований розвиток міжнародної діяльності створить сприятливі умови для успішної інтеграції вищих навчальних закладів країни до глобального освітнього середовища шляхом поліпшення їх конкурентних позицій на світових ринках освітніх, науково-технічних послуг, розробок та інновацій.

Література

1. Интернационализация высшего образования: тенденции, стратегии, сценарии будущего / М. Л. Агранович [и др.]. М.: Логос, 2010. - 280 с.

2. Інтеграція вищої освіти України в європейський та світовий освітній простір: економічний вимір: монографія / І.С. Каленюк, О. І. Гонта, М. П. Вербовий, Н. І. Холявко; [за заг. ред. д.е.н., проф. Каленюк І. С.]. - Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2011. - 165 с.

3. Освітній імператив суспільного розвитку: уаукова монографія / І. С. Каленюк, О. І. Гонта, Н. І. Холявко, О. С. Сакун, О. П. Демченко, А. А. Дьякон, Л. І. Цимбал; [за заг. ред. д.е.н., проф. Каленюк І. С.]. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2014. 172 с.

4. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс.] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

5. Світящук І. Академічна міграція [Електронний ресурс.] / Ірина Світящук, Єгор Стадний. - Режим доступу: http://www.cedos.org.ua/system/ attachments/files/000/000/050/original/AcademicMigration CSR.pdf?1404815631.

6. Стадний Є. Кількість студентів-українців за кордоном [Електронний ресурс.] / Єгор Стадний // Режим доступу: http://www.cedos.org.ua/uk/osvita/kilkist-studentiv-ukraintsiv-za-kordonom.

7. European Commission - Official website [Electronic Recourse] - Access mode: www.epp.eurostat.ec.europa.eu/ portal/page/portal/statistics /search databasе.

8. National Science Foundation, National Center for Science and Engineering Statistics [Electronic Recourse], NSF/NIM/ED/USDA/NEM/NASA Survey of Earned Doctorates; Special tabulation (November 2013). - Access mode: http://www.nsf.gov/statistics/srvydoctorates/#tabs-2

Размещено на Allbest.ru