Освітній потенціал подкастингу: філософсько-педагогічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Освітній потенціал подкастингу: філософсько-педагогічний аспект

Страшко І. В.,

старший викладач кафедри романо-германської філології, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (Україна, Київ)

Розглядаються філософсько-педагогічні аспекти використання подкастингу в сучасній мовній освіті. Мета даної публікації -- визначити освітній потенціал подкастингу стосовно процесів модернізації системи мовної освіти; проаналізувати його з позицій філософсько-педагогічного підходу; розкрити подкастинг як соціокультурний феномен. Показано, що подкастинг є чинником формування і розвитку особистості, її продуктивних здібностей і соціальних якостей. Він виступає як культурний та цивілізаційний феномен, оскільки є і діяльністю, і освітнім процесом, і елементом соціальної мережевої взаємодії; створює додаткові можливості для активізації участі освітніх суб'єктів в Веб-комунікації та розвитку їх академічної мобільності.

Ключові слова: подкастинг, подкаст, подосфера, філософсько-педагогічний підхід, соціокультурний феномен, мережева взаємодія, мовна освіта.

подкастинг освіта педагогічний соціокультурний

Інформаційно-комунікаційні технології Інтернету другого покоління (Веб 2.0.) сьогодні вже глибоко проникли в життя суспільства, а їх використання в будь-якій сфері людської діяльності незмінно впливає на формування системи цінностей, потреб, цілей особистості; є «інструментом» набуття і підвищення рівня знань та однією з умов досягнення успіху і збільшення професійної конкурентоспроможності на ринку праці. Відповідно відбувається зміна світогляду індивіда, способу мислення, підходів до навчання, що означає його становлення з новими принципами освоєння основних складових навчальної діяльності.

У сьогоденних соціокультурних умовах особливої значимості набуває виявлення впливу технологій Веб 2.0. на освіту, на розвиток особистості, на комунікацію учасників освітнього процесу. Важливо також розкрити потенціал їх використання у освітній та науковій діяльності. Своєрідність сучасного підходу до організації навчальної діяльності освітніх суб'єктів, форми їх взаємодії зумовлена особливостями розвитку інформаційного суспільства, в якому людське спілкування та діяльність все більше технологізуються, а технології Веб 2.0. поступово стають фундаментом світового освітнього процесу. У даний час в організації мовної освіти особливу роль відіграє подкастинг.

На нашу думку, виняткове місце в осмисленні проблем впливу подкастингу на освітню діяльність, належить філософсько-педагогічному аналізу, який, ставлячи в центр уваги особистість і її навчальну діяльність, вивчає в нерозривній єдності об'єктивні і суб'єктивні сторони її навчання, сприяє більш повному розкриттю закономірностей і механізмів інформаційних процесів в освіті. В його рамках, на наш погляд, здійснюється дослідження тих сторін природи подкастингу, які характеризують його з точки зору людини як творця і споживача. Даний підхід має своєю метою розкрити багатовимірний зв'язок форм буття подкастингу з людським фактором. Адже подкастинг - суттєвий чинник формування і розвитку особистості, її продуктивних здібностей і соціальних якостей.

У світовому науковому товаристві найбільш значимий внесок у розробку концепцій інформаційного суспільства внесли роботи таких західних авторів як Д. Белл, З. Бжезинський, М. Кастельс, М. Маклюен, Й. Масуда, Е. Тоффлер, Ф. Уебстер та ін. Їх роботи містять аналіз тих змін у суспільстві, що склалися під впливом інформаційних технологій.

У вітчизняній літературі питанням інформатизації, комп'ютеризації в галузі освіти присвячені праці

Алексюка, Ю. Бабанського, В. Безпалька, С. Гончаренка, М. Жалдака, В. Журавського, А. Кудіна, В. Кушерця,

Михалевича, І. Надольного, М. Нікандрова, В. Огне- в'юка, А. Стогнія, Л. Товажнянського та ін. Проблеми антропології техніки та технологій розглядаються в роботах І. Алексєєвої, В. Князєва, Д. Петренко, І. Фролова, А. Чумакова, Б. Юдіна. Філософсько-педагогічні аспекти навчання аналізуються в працях таких видатних українських вчених, як В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремінь, М. Михальченко. Окремі аспекти впливу інформаційно-комунікаційних технологій на особистість досліджують Е. Герасимова, Н. Данильчук, О. Кивлюк, Н. Костенко, Н. Маркова, С. Оксамитна та ін.

Серед зарубіжних досліджень, що аналізують подкастинг як сучасну технологію навчання, слід відзначити роботи G. Campbell [2], P. Edirsingha, A. Fox, W. Fryer, G. Salmon, M. J. W. Lee та A. Chan. Зокрема Mark

J. W. Lee та Anthony Chan [10] досліджували потенціал використання подкастингу для зменшення почуття ізоляції і сприяння співпричетності серед студентів та аспірантів дистанційної форми навчання. Технічні питання створення та розповсюдження подкастів аналізували A. Bankhofer

S. Brittain, R. Diem [5], P. Glowacki, J. V. Ittersum, Johnson, S. Sloan [14]; B. De Liиvre, G. Temperman, E. Dujardin [4] розглядали переваги цього типу освітніх ресурсів по відношенню до когнітивних теорій мультимедійного навчання. Howard Harris та Sungmin Park

підкреслюють потенціал подкастів для розширення і збагачення взаємодії між студентами та викладачем. Oliver McGarr вивчав можливий вплив подкастингу на зміну форми проведення традиційних лекції у вищих навчальних закладах. Інтеграцію освітніх подкастів, а саме ефективність впровадження Itunes університету в мобільному навчанні у сфері вищої освіти розглядали

McKinney, Jennifer L. Dyck, Elise S. Luber [9], J. Traxler, C. Sutton-Bradya, K. M. Scottb, L. Taylora, G. Carabettaa, St. Clarkc, N. Roland, Z. Cebeci та M. Tekdal [3] та ін. Сйги Evans аналізував ефективність використання подкастів для перегляду конспектів лекцій; вплив подкастингу на мотивацію студентів в онлайновому середовищі простежували D. U. Bolliger, S. Supanakorn, C. Boggs. Роботи таких західних вчених, як A. Kukulska-Hulme,

Kaplan-Leiserson, P.Man-Man, K. Mcbride, G. Moody,

S. Sloan, S. L. Thorne, J. S. Payne, M. Tomй, російських науковців (М. Євстигнєєва, Т. Краснової, О. Малушко [1], П. Сисоєва, Г. Соломатіної), вітчизняних дослідників (О. Балтіна, Н. Грицик, І. Дробіт, Т. Шиян) зосереджені на перевагах, проблемах та можливостях застосування подкастів у вивченні іноземної мови.

Важливо відзначити, що, незважаючи на існуючий корпус досліджень, значимість впливу технології подкастингу на особистість та освітню діяльність дотепер не розкрита в філософсько-педагогічному аспекті. У наявних роботах розкривається та чи інша грань багатоаспектного застосування подкастингу, але відсутнє уявлення про нього як про явище філософсько- педагогічного характеру. Новизна самого феномену подкастингу, насамперед тієї його складової, яка формується в рамках Всесвітньої мережі, а також певний редукціонізм, пов'язаний з одновимірним сприйняттям проблеми науковим співтовариством, певним чином пояснює невисокий ступінь дослідження подкастингу в проблемному полі філософії освіти. Донині подкастинг не аналізувався в аспекті людського існування, що актуалізує його вивчення з позицій філософсько-педагогічного підходу.

Філософське осмислення подкастингу, завдяки якому відбувається становлення особистості, не встигає за швидким технологічним його освоєнням та впровадженням в сферу освіти, і тому є затребуваним та актуальним. Суто технічні питання, що виникають при використанні подкастингу [5; 6; 14], а також психологічні, педагогічні, методичні, лінгвістичні аспекти вивчення мови за допомогою його використання, стають нерозривно взаємопов'язаними з філософськими проблемами і питаннями. В основу нашого дослідження покладено філософсько-педагогічний підхід до вивчення такого багатовимірно взаємодіючого соціокультурного феномена як подкастинг. Це передбачає, по-перше, широке використання міждисциплінарного підходу; подруге, дозволяє подолати рамки технократичного розгляду подкастингу, представити його як соціокультурний феномен, що створений людиною і використовується у процесі людської діяльності; по-третє, має практичний вимір, пов'язаний, насамперед, з впливом подкастингу на розвиток особистості та з використанням в персонально- орієнтованому та мобільному навчанні.

Іншим важливим фактором, що актуалізує питання вивчення подкастингу, є необхідність розуміння освітніх наслідків його розвитку. Адже подкастинг вже обговорюється в якості нового перспективного інструменту мобільного навчання [3]; його вплив не в самому пристрої, або доступності контенту, а в простоті публікації, підписки і використанні в декількох середовищах [2, с. 34]. Крім того, соціальні та культурні наслідки впливу подкастингу обумовлюють необхідність філософської його рефлексії як соціокультурного феномену.

Мета даної публікації - визначити освітній потенціал подкастингу стосовно процесів модернізації системи мовної освіти; проаналізувати його з позицій філософсько-педагогічного підходу; розкрити подкастинг як соціокультурний феномен.

Подкастинг (від англ. podcasting) - спосіб публікації звукових потоків, який дозволяє відтворювати подкасти (від англ. podcast) на веб-сайті, переносити їх на власні пристрої і зберігати їх для подальшого використання.

Філософсько-педагогічний підхід до аналізу подкастингу сприяє розкриттю недостатності технократичного підходу, що ігнорує людське буття. Він дозволяє також дати характеристику тих сторін його функціонування, які свідчать про нові творчі можливості людини. Подкастинг виступає як об'єктивний цілеполагаючий процес, в який включена сама людина в якості суб'єкта і об'єкта одночасно.

Подкастинг - об'єктивно і актуально існуюча реальність, що носить заданий, високо динамічний характер та дозволяє активно взаємодіяти з собою. Будучи технічно створеним, подкастинг одночасно виступає складовою частиною об'єктивної реальності, в рамках якої формується та існує; він активно взаємодіє з соціокультурним простором суспільства. Ця взаємодія здійснюється на соціальному і індивідуальному рівнях, в соціальній, культурній, особистісній сферах життя людини, адже подкастинг є способом буття людини, а подкаст - це свого роду її «голос», який несе в собі якусь значиму (досить часто іншомовну) інформацію. При сприйнятті подкасту учень/студент є його реципієнтом, а при його створенні - автором, подкастером (від англ. podcaster). Подкастер як особистість знаходиться в постійному пошуку себе у відкритому інформаційному просторі, а як автор виступає лише одним з неавтономних смислів авторського «Я», оскільки «кодує» деякий зміст своєї свідомості за допомогою виразів мови. Відтак, контекст завжди носить особистісно-індивідуальний характер. Тому, на наш погляд, подкастинг - специфічно людське буття і діяльність, змістовна і різноманітна, багатофункціональна і багатофакторна. У своїй антропологічній визначеності він виступає як культурний та цивілізаційний феномен - це і діяльність, і освітній процес, і елемент соціальної мережевої взаємодії, який допомагає зменшити відчуття ізоляції та стимулює почуття соціальної присутності [10].

На нашу думку, подкастинг, як складова частина Веб 2.0, являє собою щабель розвитку, обумовлений підвищенням значущості інформації і знань в житті людини в контексті вирішення проблеми формування досвіду індивідуально-організаційної та орієнтаційної діяльності, а також результативності академічної мобільності, оскільки завдяки розвитку подкастингу формується принципово нове середовище, яке багато в чому визначає зміну освітнього простору. При цьому зміни стосуються як складових освітнього простору, так і його форми, характеру взаємодії з соціумом, способу функціонування в суспільстві, і навіть нової ролі, яку мовна освіта починає відігравати у процесі становлення, формування та навчання особистості. Особливість сьогоднішнього нашого буття така, що подкастинг є одночасно і реальність, і перспектива у розвитку освіти, тому це виключно важливий момент для наукового дослідження в умовах інформаційного суспільства, а отже, завдання філософії освіти полягає в тому, щоб вивчати і це «дане», що стало складною структурно-функціональною єдністю, не забуваючи, зрозуміло, що вона рухома та розвивається.

Подкастинг відповідає потребам сучасного студентства, оскільки допомагає подолати розрив «у доставці контенту» (англ. content delivery) сучасним «зануреним» в технології студентам. Адже у суспільстві вже сформувалося «мережеве покоління», покоління «цифрових аборигенів» [11; 12], яке виросло з новими інфокомунікаційними технологіями, і для яких подкасти - це не тільки природний, але й абсолютно необхідний елемент їхнього життя.

Від інших способів поширення цифрового аудіо та відео-матеріалу подкастинг відрізняється стандартизацією на основі протоколу RSS (Really Simple Syndication - Інтернет-технологія, яка дозволяє здійснювати трансляцію матеріалів сайту). Стандартизація дозволяє уніфікувати опубліковані різними авторами файли незалежно від їх змісту. Наявність єдиної форми подання аудіо- та відео- файлів є тим ключовим фактором, який визначає успіх подкастингу і постійно збільшує кількість слухачів і творців подкастів.

На нашу думку, експоненціальне зростання подкастингу значною мірою зумовлене його інтерак-тивністю. По-перше, учень/студент має вибір, якого поки ще не запропонувала жодна інша технологія: можливість самому формувати контент (освітній, інформаційний тощо), тобто отримати саме те, що його цікавить. Вибір тут постає як складно організована діяльність, що має свою мотивацію, управління (тобто пошук в категоріях) і навіть операціональну структуру (завантаження подкастів, підписка на них); є чутливою до впливів зовнішніх факторів і регулюється суб'єктом освіти; включає в себе простий, смисловий та екзистенціальний (особистісний) вибір, як такий, що найбільш повно розкриває суть даного феномена і рівну вибірність його проявів. З нашої точки зору, подкастинг - буттєвий контекст самовизначення особистості, що направляє процес особистісного становлення в простір проблемної сполученості соціокультурних смислів і людської суб'єктивності. Отже, освоєння подкастингу здійснюється через розвиток ментальної, морально-етичної, світоглядної, естетичної та інших найважливіших характеристик особистості.

По-друге, подкастинг дозволяє реалізувати творчий потенціал суб'єктів освітнього процесу, перетворюючи їх з сукупності пасивних реципієнтів на активних його учасників. Звичайне сприйняття аудіовізуальної інформації теж є інтерактивним, але у цьому випадку не інформація управляє людиною, а людина - інформацією: вона вибирає, аналізує, усвідомлює та використовує. Перефразовуючи У Еко, можна сказати, що, користуючись подкастами, нова аудиторія «цифрових аборигенів» відбирає і опрацьовує інформацію, в той час як попередня, стара отримує готові образи і готові судження, інтелектуально та емоційно не обробляючи їх.

Крім того, подкастинг дає можливість учням/ студентам управляти своїм часом [7; 13], дозволяє їм самостійно вибудувати власну траєкторію навчання, працюючи з навчальним матеріалом в індивідуальному темпі, в зручний для них час, оскільки завантаження, прослуховування та перегляд подкастів можливе будь- коли і будь-де [5; 6; 14], навіть за допомогою мобільного телефону.

Система гіпертекстових зв'язків між різними подкастами і засобами їх обробки та редагування, а також розміщення архівів подкастових курсів та програм на веб-сайтах дають змогу долати такі обмеження особистісного спілкування, як одномоментність, розширюючи можливості отримання необхідної інформації, з урахуванням індивідуальних вподобань та стилів навчання [7]. Тому сьогодні подкастинг виступає одним з компонентів сучасного процесу підготовки майбутніх фахівців, є формою взаємодії суб'єктів освітнього процесу, їх особистісного та професійного становлення. В контексті мовної освіти використання подкастів забезпечує учнів/ студентів додатковою мовною практикою; сприяє організації міжкультурної комунікації (поширення та обмін подкастами в мережі, як форма взаємодії людей однієї культури з представниками інших культур, які нерідко значно відрізняються один від одного); допомагає подолати бар'єри, що виникають при спілкуванні на іноземній мові.

Варто зазначити, що подкаст може бути завантажений в подкаст-хостинг сайту, наприклад, iTunes університет (англ. iTunes U), що створений розробниками американської компанії Apple Computers, Inc [8; 9]. iTunes U надає можливість безкоштовного прослуховування лекцій, перегляду відео, читання книг з цілого ряду навчальних дисциплін: іноземні мови, література, хімія, біологія, економіка, філософія, психологія, соціологія тощо. Ці навчальні матеріали створені викладачами тисяч освітніх закладів по всьому світу, зокрема таких відомих університетів як Гарвард, Єль, Стенфорд, Оксфорд, Кембридж, Паризький університет (Universitй Paris 1 Panthйon-Sorbonne), Відкритий університет у Великобританії та багато інших. В iTunes університеті у викладачів з'явилась можливість створювати й надавати свої лекції, книги, тести мільйонам студентів в будь-якій точці земної кулі, адже все, що для цього потрібно - завантажити необхідне програмне забезпечення на свій пристрій. Важливим є і той факт, що навчальні ресурси на iTunes и відображають не тільки різноманітність програм підготовки студентів, але й академічний бренд освітнього закладу.

За допомогою iTunes и сучасний студент має можливість отримати огляд матеріалів курсу, плани лекцій, переглянути презентації, підписатися на подкасти, що його цікавлять; самостійно вибирати лекційні ресурси, прослуховувати їх на свій розсуд в будь-якому порядку, в залежності від своїх уподобань, інтересів, галузі підготовки. Тут, за допомогою конструктивної форми взаємодії, учень/студент пізнає себе, Іншого, «входить» у світ, привласнюючи його або дистанціюючись. Досвід визнання Іншого є комунікативною формою реалізації толерантності та корелює, таким чином, з морально- етичною проблематикою. Толерантність реалізується в подокомунікації (комунікація за допомогою подкастів) [1], яка опосередковується соціокультурною ситуацією і «життєвим світом» учня/студента.

Слід відмітити, що усвідомлення особистісної причетності до світу iTunes університету - динамічної «конструкції», яка твориться людиною, - зумовлює різноманіття сюжетів орієнтування в дійсності, стимулює вироблення ціннісних категорій, змістовних установок індивідуального буття учня/студента як факторів самоконструювання в сучасній соціокультурній ситуації. Відповідно входження в iTunes и постає і практикою, і умовою адекватного освоєння ними проблемного поля людського існування.

У міру свого вдосконалення технологія подкастингу стає все більш спрямованою не тільки на продуктивність людської діяльності, а й на саму людину, яка потребує постійної підтримки та розвитку своїх інтелектуальних здібностей.

Сукупність подкастів - подосфера (від англ. podosphere) - створює нове середовище завдяки якому стає доступною величезна кількість різноманітної інформації; надає унікальне сховище автентичних мовних матеріалів - це той аспект навчання іноземним мовам, яким часто нехтували в минулому. Подосфера як технічне явище відразу ж переступила суто технічну сферу: вона водночас стала соціальним, культурним, інформаційним явищем. Для соціуму її значення полягає в тому, що вона дозволяє створити певний когнітивно-комунікативний простір, що поєднує об'єктивне, суб'єктивне, реальне і ідеальне. Простір, який можна конструювати, накладаючи відображення власної суб'єктивності.

Подосфера експлікує поряд з комунікативною функцією мови, її експресивною та прагматичною функцією і відкриває можливість виділення соціо- культурного простору як загального і національно- специфічного, що відтворює картину світу і самого суб'єкта, який належить до конкретної культурної спільності. Адже буття подкастера, його «проектування» себе здійснюється в рамках певних норм, традицій, культур тому щоб усвідомити свої можливості і бути здатним до подальшого самопроектування, він повинен розсунути межі власного контексту, вийти за межі своєї буттєвої ситуації. Таку можливість подкастер отримує в подокомунікації з суб'єктом іншого соціального і культурного контексту. Практика такого спілкування створює найбільш сприятливі умови для адаптації до інокультурного контенту. Разом з тим, простір подосфери в даний час найбільш індивідуалізований, персоніфікований, стає одним з найбільш затребуваних в освітньому процесі.

Розглядаючи подосферу як явище соціокультурне, слід відзначити дуальну її сутність: вона одночасно і об'єктивна, оскільки має свою технічну базу (формати OGG, МР3, МР4, MOV, FLV), параметри її функціонування фізично фіксуються (електронна адреса веб-сайту), і в той же час гранично суб'єктивна, оскільки - це втілення творчих ідей, думок, емоцій, переживань, порівняння та інтерпретація подій тощо. Цей дуалізм визначає значущість перетворюючого впливу віртуального середовища на особистість, її культурний, освітній та професійний рівень.

Подосфера в рамках мережі є динамічним простором, який має низку специфічних характеристик, систему норм і правил знаходження, що вимагає від людини, яка в нього входить, певною мірою підготовленості, освоєння цих правил, що дозволяють переміщатися і взаємодіяти в ньому. Тому, використання та створення інформаційних та освітніх ресурсів подосфери передбачають необхідність формування у суб'єктів освітнього процесу «інформаційної та технологічної грамотності, а також комунікативної і рефлексивної компетенцій, які забезпечують рівно статусну комунікацію з представниками іншого лінгвокультурного соціуму» [1, с. 3].

Участь в подосфері є ефективною формою соціокультурної комунікації, в рамках якої відбувається персоніфікація інформаційних і комунікаційних потоків, повною мірою реалізуються принципи особистісного розвитку, рівного доступу до ресурсів, а отже, інтереси кожного задовольняються більш повно.

Легкість поширення інформації, стандартизація формату, поліфункціональність, доступність, профіль- ність, актуальність, автентичність, інтерактивність, комунікативність [1], безмежність охоплення аудиторії, можливість самостійного вибору освітнього аудіовізуального контенту, що з'являється у учня/студента, підтримка персонально-орієнтованого та мобільного навчання - свідчення того, що подкастинг має значний потенціал в контексті сучасного філософсько-освітнього пошуку.

Осмислення сутності, місця і ролі подкастингу в освітньому процесі - завдання сьогоднішнього дня, а його розвиток і широке застосування створює нові підстави особистісного розвитку, є одночасно важливим інструментом підвищення ефективності освітнього процесу, професійного зросту його суб'єктів. Подкастинг створює додаткові можливості для активізації участі аудиторії в Інтернет-мовленні і, як наслідок, для розвитку академічної мобільності суб'єктів освіти як інструменту інтеграції в міжнародний освітній простір.

Список використаних джерел

Малушко Е. Ю. Методика формирования иноязычной профильной аудитивной компетенции магистрантов лингвистики (на основе инфокоммуникационной технологии подкастов, английский язык): автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (иностранные языки; уровень высшего профессионального образования)» / Е. Ю. Малушко. - Пятигорск: ФГБОУ ВПО ПГЛУ 2013. - 25 с. // Malushko E. Ju. Metodika formirovanija inojazychnoj profil'noj auditivnoj kompetencii magistrantov lingvistiki (na osnove infokommunikacionnoj tehnologii podkastov, anglijskij jazyk): avtoref. dis. kand. ped. nauk: spec. 13.00.02 «Teorija i metodika obuchenija i vospitanija (inostrannye jazyki; uroven' vysshego professional'nogo obrazovanija)» / E. Ju. Malushko. - Pjatigorsk: FGBOU VPO PGLU, 2013. - 25 s.

Campbell G. There's something in the air: Podcasting in education [Electronic resource] / G. Campbell // Educause review. - 2005. - Vol.40. - №6. - P.32-47. - Access mode: https://net.educause. edu/ir/library/pdf/erm0561.pdf (viewed on April 3, 2015) - Title from the screen.

Cebeci Z. Using podcasts as audio learning objects [Electronic resource] / Z. Cebeci, M. Tekdal // Interdisciplinary Journal of E-Learning and Learning Objects. - 2006. - Vol.2. - №1. - P.47-57. - Access mode: http://www.editlib.org/pZ44813/article_44813.pdf (viewed on September 3, 2015) - Title from the screen.

De Liиvre B. Des podcasts pour l'apprentissage au niveau universitaire [Electronic resource] / B. De Liиvre, G. Temperman, E. Dujardin // Frantice. net. - 2010. - C. - Access mode: http://www. frantice.net/docannexe.php?id=164 (viewed on August 28, 2015) - Title from the screen.

Diem R. Podcasting: a new way to reach students // Language teacher. - Kyoto-Jalt. - 2005. - Vol.29. - №8. - P.45.

Donnelly K. M. Podcasting: Co-opting MP3 players for education and training purposes [Electronic resource] / K. M. Donnelly, Z. L. Berge // Online Journal of Distance Learning Administration. - 2006. - Vol.9. - №3. - Access mode: http://www.westga.edu/~distance/ojdla/fall93/ donnelly93.htm (viewed on August 28, 2015) - Title from the screen.

Harris H. Educational usages of podcasting [Electronic resource] / H. Harris, S. Park // British Journal of Educational Technology. - 2008. - Vol.39. - №3. - P.548-551. - Access mode: http://www.cblt.soton.ac.uk/ multimedia/PDFsMM09/Educational%20usage%20of%20podcasting. pdf (viewed on September 6, 2015) - Title from the screen.

iTunes U Bring your classroom together on iPad. - Access mode: http://www.apple.com/education/ipad/itunes-u/ (viewed on September 6, 2015) - Title from the screen.

McKinney D. iTunes University and the classroom: Can podcasts replace Professors? [Electronic resource] / D. McKinney, J. L. Dyck, E. S. Luber // Computers & education. - 2009. - Vol.52. - №3. - P.617-623. - Access mode: http://www.brown.uk.com/teaching/ qualitativepostgrad/mckinney.pdf (viewed on August 17, 2015) - Title from the screen.

Lee M. J. W. Reducing the effects of isolation and promoting inclusivity for distance learners through podcasting [Electronic resource] / M. J. W. Lee, A. Chan // Turkish Online Journal of Distance Education. - 2007. - Vol.8. - №1. - Access mode: http://dergipark.ulakbim.gov.tr/ tojde/article/download/5000102724/5000095820 (viewed on September 6, 2015) - Title from the screen.

Oblinger D. G. Educating the Net Generation [Electronic resource] / D. G. Oblinger, J. L. Oblinger (Boulder, Colo.: EDUCAUSE, 2005), e-book. - Access mode: http://www.educause.edu/ir/library/pdf/ pub7101.pdf (viewed on May 21, 2015) - Title from the screen.

Prensky M. Digital natives, digital immigrants part 1 // On the horizon. - 2001. - Vol.9. - №5. - P.1-6.

Sharples M. The design of personal mobile technologies for lifelong learning // Computers & Education. - 2000. - Vol.34. - №3. - P.177-193.

Sloan S. Podcasting: An Exciting New Technology for Higher education [Electronic resource] / S. Sloan // CATS 2005: March 23, 2005 - Content Syndication Using RSS in Higher Education. - Access mode: http://edupodder.com/conferences/index.html (viewed on June 7, 2015) - Title from the screen.

Размещено на Allbest.ru