Основні напрямки розвитку самостійності студентів коледжу для забезпечення успішності навчання технічних дисциплін та подальшої професійної реалізації випускників

У Державній цільовій програмі розвитку оборонно-промислового комплексу до 2020 року планується передбачити заходи з розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, підготовки виробництва та створення нових виробничих потужностей. Для цього, на думку Президента Асоціації «Українські оборонні технології» Володимира Грека, необхідно терміново зосередитися на вирішенні як завдань сьогодення, так і на стратегічному завданні з забезпечення поступового переозброєння Збройних Сил України, серед яких організація наукової роботи в галузі та підготовка кадрів робочих спеціальностей, замовлення на підготовку інженерного та конструкторського складу [4]. Як показує практика, втілення передових конструкторських ідей, налагодження виробництва суттєво залежить від спеціалістів середньої ланки, техників-технологів. Такий спеціаліст повинен бути соціально зрілою і відповідальною особистістю. Але, останнім часом незатребуваність промислового виробництва в широких інноваціях породжує соціальний інфантилізм підлітків, «непрагнення» їх до саморозвитку, і, опосередковано, приводить до зниження рівня самостійності і прояву творчих здібностей студентів у навчанні технічних дисциплін, до зниження успішності самого навчання. Отже, підвищення якості підготовки фахівців машинобудівного комплексу на всіх рівнях і одночасне формування самостійної творчої особистості є важливим завданням вищої технічної освіти. навчання студент самостійність

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом ідеї активізації навчального процесу знаходимо в працях українських дослідників (І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, І.Ф. Прокопенко, О.Г. Романовський, О.І. Пометун, Л.В. Пироженко, В.В. Ягупов і ін.) спрямованих на розвиток мислення, мотиваційно-цільової компоненти.

Студенти коледжу мають саме той вік, коли активно формується здатність до рефлексії, якості, що є ключовою у розвитку людини як особистості. І, якщо, на думку І.С. Кона, поняття «соціальна зрілість» фіксує одне з головних досягнень процесу навчання і виховання особистості [7], то Г.С. Сухобська відзначає поняття «соціальний інфантилізм», як один з видів соціальної деформації, на який необхідно звернути увагу в процесі навчання у вищій школі [11]. Саме самостійність, на думку психологів, дозволяє покращити результати навчання, а також позитивно впливає на розумові здібності та риси особистості. Під самостійністю розуміють здатність суб'єкта організовувати і реалізовувати свою діяльність [7, с. 11]. Самостійність є основою активності, ініціативності, творчості, наполегливості [8, с. 3].

Такі дослідники як М.Д. Левітів. І.Я. Лернер, Л.М. Піменова та інші, розглядають ініціативність і самостійність учнів в динаміці - як перехід від наслідувальної діяльності до творчої, прагнучи на цій основі показати внутрішню (процесуальну) сторону самостійної роботи [6].

Творчість студента розглядають як теорію розвитку особистості (Г.Костюк, О. Леонтьев, С. Рубінштейн, І. Зязюн та ін.), як теорію діяльності (Л.Виготський, О.Леонтьєв, Д. Ельконін та ін.). Вивчається теорія навчання технічним дисциплінам і його змісту (В. Беспалько, О. Коваленко, М. Лазарєв, Н.Ничкало, М. Скаткін, А. Тарасюк та ін.). Поняття творчої самостійності розглянуто (В. Андрєєв, М. Гарунов, В. Дрозіна, І. Карноухова, А. Кузнєцова, Д. Матюхова, Д. Опрощенко, П. Підкасистий, О. Садовнікова та ін.) і як творчий процес свідомого становлення особистості, і як якість особистості, що є фундаментом її професійної самореалізації. Автор статті дослідила поняття творчої самостійності студентів машинобудівного профілю, спираючись на вимоги практики сучасного виробництва [1]. Та самостійність студента технічних спеціальностей розглядається, переважно, як самостійна робота над певним конструкторським проектним завданням - мініпроекти, курсові та дипломні проекти (Т. Федорова, Д. Харічева, О. Цопанова та ін.). Самостійна робота студентів регламентується певними методичними рекомендаціями, інструкціями, вказівками, залишаючи небагато простору для творчості та повноцінної самостійності.

Насамкінець, в дослідженнях відзначається необхідність встановлення і розвитку міжпредметних зв'язків і взаємодій, до реалізації політехнічного принципу викладання, до відображення об'єктивно існуючих зв'язків науки і виробництва, тобто науки, техніки і технології (П.Атутов, А.Глазунов, В.Гайфуллин, В.Лаптєв, В.Сериков, А.Усова, та ін.).

Виокремлення невирішеної раніше частина загальної проблеми. Залишаються невизначеними питання самостійності як фактора і головного чинника успішності навчання технічних дисциплін, що створює умови для розвитку творчості, ґрунтується на особливих дидактичних принципах навчання.

Ціль статті: визначити основні напрямки підвищення зацікавленості студентів технічних спеціальностей у навчанні через подолання соціального інфантилізму, формування самостійності і бажання творчого саморозвитку для забезпечення успішності навчання та подальшої професійної реалізації випускника.

Як відзначалося у дослідженнях [9, 3, 1], роботодавець хоче бачити технолога, конструктора, що вільно володіє не тільки навичками грамотно читати креслення, а і уміє аналізувати вихідну інформацію для підготовки виробництва, швидко орієнтуватися у новітніх технологіях, обладнанні, оснащенні, уміє самостійно підбирати раціональні варіанти, сполучати їх і адаптувати до умов реального виробництва, пропонувати нове бачення і відстоювати своє технічне рішення. Тобто, мислити творчо, працювати самостійно і брати відповідальність на себе за свою ланку роботи, співпрацювати у колективі.

Сформована на заняттях з технічних дисциплін самостійність повинна розвивати творчість студента, а творчий підхід до вирішення конкретних питань, в свою чергу - формувати самостійність майбутнього фахівця. Саме такі вимоги висуває сучасне підприємство, з огляду на зміни у концептуальному підході до технологічної підготовки виробництва, в умовах його модернізації та комп'ютеризації. На жаль, регламентований підхід до самостійної роботи студентів, як то значна (до 50% навчального часу) кількість годин на самостійне опрацювання тем і завдань, визначені форми методичних рекомендацій до них, самі завдання, що у своїй більшості передбачають роботу на рівні «опрацювати за планом, виписати...», «зробити опис...», «розрахувати .», не є запорукою що студенти вчаться мислити самостійно і, тим паче, творчо. Ні в якому разі не перекреслюючи такий стиль роботи студента, спрямований на засвоєння теоретичного матеріалу та набуття певних навичок технічних розрахунків, ми наголошуємо на низькій самостійності і творчості студента, а, при одноманітності завдань, на втраті зацікавленості у подальшому навчанні.

При вивченні технічних дисциплін, особливо конструкторської спрямованості, доцільно надавати перевагу не опису конструкції, а пошуку аналогів в технічній літературі, каталогах, ШетеЬ мережі, їх аналізу, поєднанню окремих частин в одне ціле; не запису чи запам'ятовуванню формули (з набуттям досвіду вона сама відкладеться у пам'яті), а умінню знайти необхідне у довідниках; не вирішенню задачі (що в контрольному варіанті, беззаперечно, є обов'язковим), а розумінню і запису алгоритму її вирішення.

Методики активізації самостійної діяльності учнівської молоді, студентів запропоновані дослідниками (О.О.Аврамчук, Д.Л. Опрощенко, О.Л. Кошелев, Г.С. Адамів, Г.І. Костишина, І.М. Куліш, П.Г. Лузан, Я.В. Галета й ін.) і працюють на освітянському просторі. Для технічних спеціальностей враховані відзначені вище особливості і запропоновані шляхи до їх реалізації [12, 1, 10], що базуються на цілеспрямованому використанні методів, приймань і засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні технічних дисциплін, а саме - застосування діалогічних методів навчання, різних форм самостійної роботи студентів над навчальним матеріалом, і створюють сприятливі умови для розвитку навчально-пізнавального інтересу, формування мотивів і мотивації навчання.

Ділові ігри у практиці навчання технічних дисциплін дають можливість студенту випробувати себе в змодельованих умовах реального виробництва, відчути складність роботи технолога машинобудівника і радість прийняття складних технічних рішень. У коледжі такий метод підвищення зацікавленості своєю професією застосовується не тільки під час практичних занять з дисциплін фахової підготовки, але показав свою результативність з перших занять вступу до спеціальності.

Відомий інтерактивний метод «мозковий штурм» широко використовується для вироблення кількох рішень конкретної проблеми. Заняття з технології машинобудування перетворюються на справжній пошук і штурм після проходження верстатної практики: студенти намагаються втілити свій особистий досвід у складні питання призначення технології обробки матеріалів та вибору відповідного інструменту.

Система Г. Альтшулера ТРВЗ (теорія вирішення винахідницьких задач) суттєво підвищує рівень зацікавленості студенті і є однією з найбільше умотивованих теорій у практиці навчання технічних дисциплін. Дана теорія спонукає до творчої самостійності студентів активних, підготовлених до роботи. Автор статі застосовує основи теорії ТРВЗ на заняттях з технологічного оснащення при формуванні ідеї затискних пристрої та визначені їх можливої конструкції.

Пожвавлює і підвищує увагу, активізує діяльність студента на занятті використання інформаційних технологій - презентацій, анімації, відео- ряду, тестових завдань. Але тільки до певної міри. Комп'ютерне перенасичення занять створює зворотній ефект, і заняття сприймається як гра. Захоплення молоді комп'ютерними іграми, віртуальні огляди, екскурсії тощо, створюють певну залежність від аналогій з віртуальним світом. Вони легше сприймають інформацію, але не можуть і уже не бажають аналізувати її, створювати нове самостійно. Конструктор теж має право доступу до електронної інформації, наприклад, креслень. Необхідно тільки навчитися їх бачити, навчитися їх удосконалювати, поєднувати, щоб отримати щось нове, принаймні, для студента.

У майстерні знаного діяча епохи відродження Леонардо да Вінчі, учні користувалися створеною ним математичною таблицею людських облич (ніс, очі, губи, брови та ін.) для виконання художніх образів, таблицею для розрахунку суміші створення невловимих відтінків фарб. Та, як і при створенні сучасних фотороботів, шедеврів з того не виходило. А сам майстер, як відомо, створював з тих записів надзвичайні за образністю зарисовки, ескізи, картини.

На даних проблемах наголошує і міністр освіти і науки України Л.Гриневич під час виступу на Lviv IT Jazz Conference, що проходила у Львові: «Я цілком відповідально стверджую, що сьогодні застосування інформаційних технологій в українській освіті мізерне. Через це ми програємо і в методиках викладання, і в осучаснені змісту, і в підготовці вчителів, і в навчанні дорослих впродовж життя. А це означає, що ми програємо у створенні реальної інноваційної економіки».

Не треба боятися дозволяти студенту користуватися можливостями Інтернету, здобутками інших конструкторів, технологів - це йому знайоме і цікаве, це його підштовхує до пошуку і аналізу, до самостійності і, як не парадоксально, до творчості. Студенту доводиться відшукувати різні конструкції, вибирати з них, поєднувати і створювати своє, пристосовувати до заданих умов. З власного досвіду відзначимо, що проблема тільки в кропіткій роботі викладача: необхідно дослідити можливі для використання сайти, зорієнтуватися в їх наповнені і підготувати такі завдання, щоб унеможливили банальний плагіат. Але результат того вартий.

Формування самостійності і творчого підходу при навчанні різних дисциплін має свої особливості - так, при вивченні технології машинобудування, обробки матеріалів різанням більше теоретично-розрахункових матеріалів, ніж при вивченні технологічного оснащення; взаємозамінність та стандартизація має прикладний характер в поєднанні з іншими дисциплінами; нарисна геометрія, інженерна графіка, технологія конструкційних матеріалів потребують просторового мислення та образної уяви.

Принципи, на яких базуються методики професійного навчання розглядаються, практично, у кожній науковій роботі, забезпечують формування самостійного мислення, творчої організації роботи студентів на конкретних дисциплінах. Але кожна дисципліна, особливо технічна, потребує уточнення і конкретизації принципів професійного навчання, як наприклад, при розробці методики формування творчої самостійності студентів в процесі навчання технологічного оснащення, що представлено у науковому дослідженні автора статті [1]. Більше того, актуальним буде вибудовувати ієрархічність принципів навчання для кожного заняття з дисципліни, а в процесі роботи, адаптувати їх до стану навчальної групи - активна-пасивна, сильна-слабка, рівень згуртованості, тощо. Такий підхід до підготовки занять забезпечить викладачу цілісність і ґрунтовність у досягнені мети уроку.

Іншим чинником, що забезпечить підвищення зацікавленості студентів на заняттях, самостійності та творчого потягу може стати правильна організація міжпредметних зв'язків. За І. Звєрєвим, інтеграція є свого роду спряженими полями різних навчальних предметів: чим ширші поля спряження, тим краща можливість для формування цілісних знань, умінь і навичок студентів.

В дослідженні відомого вченого-методиста А.Усової переконливо доведено, що інтеграція природознавчих навчальних дисциплін є необхідною умовою формування наукових понять. Доведено, що інтеграція сприяє формуванню досвіду творчої, продуктивної навчально-пізнавальної діяльності. Адже внаслідок цього створюються умови для розширення предметної галузі навчання, для перенесення набутих знань, вмінь і навичок в нові умови навчальної діяльності пошукових методів навчання, проблемно-пізнавальних задач і способів їх розв'язання, прийомів евристичного навчання тощо [12].

Дослідження [5, 2] з даного питання охоплюють широкий спектр навчального процесу, але не всі мають спрямованість на формування творчої самостійної особистості фахівця з техніки та технологій. Провідна роль, на нашу думку, повинна належати практиці проведення бінарного заняття.

Відзначимо результативність проведення бінарних лабораторних та практичних робіт з дисциплін фахової підготовки у навчанні студентів технічних спеціальностей коледжу, при яких активно реалізується принцип політехнізму. Наприклад, успішний особистий досвід застосування методики бінарного уроку зафіксовано при проведені наступних занять у парі дисциплін: металорізальні верстати (налагоджування верстата) і технологія машинобудування (фотографія робочого часу); технологія машинобудування (вибір баз при проектуванні технологічного процесу) і технологічне оснащення (матеріалізація схеми базування); взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання (визначення показників точності деталей циліндричних з'єднань і типу посадок) і технологічне оснащення (базування по двом точним отворам); технологія машинобудування (нормування операції з ЧПК) і систем числового програмного керування (визначення опорних точок оброблюваного контуру) та інші.

Реформа вищої освіти надає ВНЗ можливість самостійно формувати навчальні плани, підвищувати частку умотивованих навчальних практик. Наприклад, для сучасних конструкторів машинобудівного виробництва доцільною є практика роботи на ПЕОМ, яка поєднує навички роботи в конструкторських графічних програмах, САПР з технологічними основами виробництва та економічними знаннями. Окрему уваги слід приділити практикумам зі спеціальних (новітніх) технологій, в межах яких важко формувати професійні навички на базі навчального закладу з об'єктивних причин, але можливо це робити на базі підприємств міста. Для цього необхідно не 2-4 години на навчальний день, а 1-2 навчальні тижні. Під час проведення аналогічних практик у коледжі студенти створюють яскраві творчі звіти у формі презентацій, відеофільмів. Так, група студентів (не відмінників) представила фільм, у якому демонстрація можливостей роботи сучасного обладнання, узята з Інтернету, була змонтована з реальною роботою студентів на обладнанні у майстерні коледжу, з роботою в комп'ютерних програм та дотриманням норм техніки безпеки на робочу місці, протипожежних заходів.

Обґрунтовані і запропоновані у багатьох педагогічних дослідженнях методики навчання технічних дисциплін пропонують викладачам активно оновлювати навчальні та робочі навчальні програми відповідно до технічних новацій за фахом та вимог роботодавців регіону, корегувати послідовність вивчення окремих тем, не порушуючи логіки дисципліни і основних загально дидактичних принципів навчання. Так, при вивченні технологічного оснащення, згідно ГСВО молодшого спеціаліста немає тем з раціоналізаторства, винахідництва. Але саме при вивченні конструкторської дисципліни, виконанні курсового проекту є можливість пояснити основи і дати первинні навички науково-технічної творчості. Тут виникає багато питань і дискусійних моментів. Викладачам доведеться брати відповідальність за додаткову тему, за її розробку і втілення, не зважати на труднощі донесення інформації до студентів саме у коледжі, а не на наступному етапі навчання. З особистого досвіду, можна сказати, що ретельно підготовлені три заняття за указаною темою з презентаціями, демонстрацією можливостей винахідництва, спланованими доповідями студентів, технічними загадками є одними з найцікавіших занять, на яких активність студентів практично сто відсоткова, принаймні, байдужих студентів не залишається.

Сучасні педагогічні дослідження пропонують викладачам технічних дисциплін потужний спектр методик, спрямованих на оптимізацію навчального процесу, розвиток особистості та активізацію студента в процесі навчання. Викладачам спеціальних дисциплін, особливо у коледжах, необхідно більш сміливо і активно впроваджувати їх в особисту педагогічну практику, що допоможе подолати інертність студентів до навчання, стане збудником їх зацікавленості у підвищенні успішності навчання.

Сформулюємо основні задачі організації навчання технічних дисциплін в коледжі в процесі професійної підготовки молодших спеціалістів:

Постійний моніторинг вимог і задач професійної діяльності молодшого спеціаліста на провідних підприємствах регіону;

Розробка як навчальної програми конкретної дисципліни, так і окремих видів занять на науково обгрунтованих принципах професійної підготовки, визначення ієрархії обраних принципів;

Адаптація провідних педагогічних методик та технологій до можливостей і психологічних особливостей сучасного студента і їх сміливе втілення;

Укріплення міжпредметних зв'язків, підвищення їх ролі при навчанні технічних дисциплін через поширення застосування бінарної моделі на практичних заняттях;

Створення умов для дійсно самостійної роботи студентів - менше регламентацій та рекомендацій, побудова завдань за принципом: «зроби як вважаєш за потрібне», що спонукатиме і творчий розвиток студента, і його відповідальне ставлення до певної роботи;

Застосування Інтернету та його можливостей як інструменту для пошуку нових ідей, конструкторських рішень і пізнання, що враховує сучасні реалії життя молоді.

Висновки і пропозиції. Кожен із зазначених чинників може і повинен стати об'єктом грунтовного дослідження та реалізації в педагогічній практиці навчання технічних дисциплін. Важливо, що критерій повинен бути один: підвищення рівня активності і зацікавленості студентів на заняттях; спонукання бажання самостійно добувати знання і застосовувати їх на практиці; формування прагнення до саморозвитку і творчої діяльності.

Різнонаправленість інтересів та наукового пошуку педагогічної спільноти допоможе знайти правильний шлях у вирішенні піднятої проблеми.

Список літератури

1. Біркіна Т.В. Методика формування творчої самостійності майбутніх технологів машинобудівного профілю у процесі навчання технологічного оснащення: дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни) / Біркіна Тетяна Володимирівна. - Харків, 2012. - 299 с.

2. Бухалова Н.А, Павлова О.А. Возможности использования бинарных занятий в высшей школе (на примере интеграции дисциплин «Философия» и «Политология»). Режим доступа http://www.sworld.com.ua/

3. Вітер С.А. Важливість компетентнісного підходу в системі підготовки молодших спеціалістів / С.А. Вітер // Журнал «Науковий огляд»; [Електронний ресурс]: (проект). - Режим доступу до ресурсу: http://intkonf.org/zhurnal-naukoviv-sotsiosvit/

4. Грек В. Реформування оборонної промисловості - шлях до переозброєння збройних сил. // Електроний ресурс: http://censor.net.ua/r311669

5. Дергачева Г. П. Методика бинарного урока. / Фестиваль педагогических идей // Режим доступа: http://festival. 1 september. т/аїйс^/б 19215/

6. Квас В. М., Ткаченко Р. П. Теоретичний аналіз поняття самостійної роботи учнів. // Наука і життя: сучасні тенденції (29-31.05.2014) / [Електронний ресурс]: (проект). - Режим доступу до ресурсу : http://int-konf.org/konf052014/806-k-p-n-kvas- v-m-tkachenko-r-p-teoretichniv-analz-ponvattva- samostvnoyi-roboti-uchnv.html

7. Кон И. С. Психология ранней юности : кн. для учит. / Игорь Семенович Кон. - М. : Просвещение, 1982. - 255, с. - (Психол. наука - школе).

8. Королюк О. М. Самостійна робота студентів коледжів як засіб формування особистості майбутнього фахівця / Королюк О. М. // Нові технології навчання : материалы VI Междунар. наук.-метод. конф. «Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах» , 30-31 жовт. 2009 р. - К.- Вінниця, 2009. - № 58. - Ч. 1. - С. 180-186.

9. Петренко М.В. Проблеми психолого-педагогічної підготовки виробничого персоналу промислового підприємства // Педагогіка: психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи. Зб. наукових праць / за редакцією І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало.- Київ, 2003. - 680 с.

10. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: Теорії, практика, досвід / Методичний посібник. - К.: А.П.Н., 2002. - 136с.

11. Сухобская Г.С. Понятие "зрелость социально-психологического развития человека" в контексте андрагогики. // Новые знания. 2002. № 4. - с. 17-20.

Размещено на Allbest.ru