Педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх техніків-механіків у процесі навчання в агротехнічному коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх техніків-механіків у процесі навчання в агротехнічному коледжі

СТАДНІЙЧУК І.П.,

здобувач кафедри соціальної педагогіки

та інформаційних технологій в освіті

Національного університету біоресурсів і природокористування України, м.Київ

У статті обґрунтовано педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх техніків-механіків у процесі навчання в агротехнічному коледжі, розкрито особливості оновлення змісту професійної підготовки майбутніх техніків-механіків.

Технік-механік, професійна підготовка, модульний принцип навчання, навчальна гра, кейс-метод

В статье обоснованы педагогические условия формирования профессиональной компетентности будущих техников-механиков в процессе обучения в агротехническом колледже, раскрыты особенности обновления содержания профессиональной подготовки будущих техников-механиков.

Техник-механик, профессиональная подготовка, модульный принцип обучения, учебная игра, кейс-метод

професійний підготовка фахівець інноваційний

Постановка проблеми у загальному вигляді. Специфіка професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у коледжі може бути здійснена на засадах компетентнісної моделі фахівця. У доповіді міжнародної комісії з освіти для ХХІ століття ця модель втілена в реалізованій здатності пізнавати, робити, жити разом і бути. Компетентнісна модель сучасного фахівця будується з необхідності формування узагальненої моделі якості професійної підготовки фахівця, конкурентоспроможного на ринку праці. Цим зазначена модель відрізняється від моделі діяльності або ж кваліфікаційної моделі.

Аналіз останніх досліджень і публікаційній свідчить, що питання стосовно використання компетентнісного підходу при підготовці майбутніх техніків-механіків в коледжах широко обговорюється, але, не дивлячись на це, залишаються не до кінця вирішеними. Дослідження теоретичних і практичних проблем реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх фахівців обумовлюється потребою реформування традиційних освітніх моделей.

Проблема оновлення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців є однією з найбільш гострих у сучасній професійній педагогіці. Такі пріоритети пояснюються необхідністю введення змісту професійної підготовки у відповідність до національної рамки кваліфікацій, з одного боку, та до європейських кваліфікаційних вимог до фахівців - з іншого. Питання різноманітних підходів до побудови та оновлення змісту професійної освіти в педагогічній науці представлені науковими працями Я. Дітріха, Ю. Зуєва, С. Кіндзерської, Т. Лазарєвої, Г. Лук'яненко, В. Радкевич та ін. Реалізація принципу модульності в навчанні стала предметом вивчення праць В. Береки, Я. Болюбаша, В. Голованової та ін.

Метою статті є обґрунтування педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх техніків-механіків у процесі навчання в агротехнічному коледжі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективне формування фахових компетенцій майбутнього техніка-механіка в аграрному коледжі відбувається, якщо забезпечується сукупність певних педагогічних умов, а саме:

оновлення змісту навчальних предметів у системі підготовки техніка-механіка шляхом розробки програм з дисциплін фахового циклу;

розробки модульних курсів, які мають спільну термінологію, законодавчу базу, що забезпечує певну наступність у формуванні фахових компетенцій від курсу до курсу, від однієї навчальної дисципліни до іншої;

використання методів і форм активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, таких як ігрове проектування майбутньої професійної діяльності, різні види навчальних ігор, оновлені методи наочності, застосування кейс-методу тощо;

створення спеціальної кейс-бази кожного майбутнього техніка- механіка у процесі професійної підготовки, зокрема, у ході виробничих практик [3, с. 24].

Розглянемо запропоновані педагогічні умови більш детально.

Оновлення змісту навчальних предметів у системі підготовки техніка-механіка шляхом розробки програм з дисциплін фахового циклу.

Проблема оновлення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців є однією з найбільш гострих у сучасній професійній педагогіці. Такі пріоритети пояснюються необхідністю введення змісту професійної підготовки у відповідність до національної рамки кваліфікацій, з одного боку, та до європейських кваліфікаційних вимог до фахівців - з іншого.

Процес оновлення змісту професійної підготовки майбутніх техніків- механіків визначається також необхідністю оволодіння цими фахівцями новітніми технологіями обраної професійної діяльності, обладнанням та технікою, присутньою нині на ринку галузі. З обізнаністю майбутнього техніка-механіка з новітніми технологіями безпосередньо пов'язаний і рівень його мотивації щодо отримання професії, і рівень знань, умінь та навичок, необхідних для достатньої конкурентоспроможності на ринку праці.

Оновлення змісту професійної підготовки пропонується нами відповідно до створення кейсів майбутніх фахівців, які б забезпечили формування у бакалаврів техніків-механіків розвиток умінь: обирати раціональну схему технологічного процесу для конкретних умов; обирати технічні засоби для основних і допоміжних операцій; узгоджувати параметри і режими роботи машин у технологічному процесі та технологічній лінії; розробляти технологічні карти ремонту машин та відновлення деталей; проектувати з'єднання і механізми машин та обладнання; виконувати типові конструкторські розрахунки деталей та з'єднань машин і нестандартного обладнання; складати електричні схеми керування електроприводом та підбирати необхідні засоби; визначати потребу в машинах, матеріалах, персоналі; обирати організаційні схеми ТО і зберігання машин тощо.

Виходячи з вище сказаного, оновлення змісту професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання в агротехнічному коледжі передбачає створення нових знаневих утворень у вигляді фахових модулів, що складаються з матеріалу навчальних предметів фахового циклу, що є основою наступної педагогічної умови.

Розробка модульних курсів, які мають спільну термінологію, законодавчу базу, що забезпечує певну наступність у формуванні фахових компетенцій від курсу до курсу, від однієї навчальної дисципліни до іншої.

Питання розробки окремих модульних курсів, що ґрунтуються на принципі інтеграції навчальних дисциплін у процесі фахової підготовки, є актуальним і важливим з огляду на вимоги до реформування вітчизняного освітнього простору в умовах євроінтеграції. Модульний принцип побудови змісту освіти прийнятий сьогодні у більшості освітніх систем європейських країн; цей принцип дає можливість пов'язати в єдине ціле всі змістові характеристики професійної підготовки фахівців. Принцип модульності дозволяє забезпечити розвиток когнітивної складової професійної компетентності майбутнього техніка-механіка. Професійні знання цього фахівця, об'єднані у відповідні модулі фахових дисциплін, характеризуються обсягом закладних у модулі знань (глибиною, системністю, стійкістю), а також можливістю сформувати відповідний стиль мислення, що є необхідним для постановки і вирішення професійних проблем [4, с. 48].

Практична реалізація модульного принципу навчання з метою інтеграції різних фахових дисциплін може бути проілюстрована на прикладі вивчення машинних агрегатів та відповідних їм технологічних процесів у тваринництві. З метою засвоєння комплексного обсягу знань про означені агрегати, майбутні техніки-механіки починають вивчати їх у ході загально гуманітарної та суспільно-природничої підготовки - як засвоєння професійної термінології (українська мова за професійним спрямуванням), як компонент світової економіки (економіка), як об'єкт, де відбуваються фізичні та хімічні процеси (фізика, хімія). Проте побудова модульних курсів реально впроваджується у процесі вивчення фахових дисциплін, насамперед, теоретичної механіки, опору матеріалів, деталей машин та механізмів. Ці модульні курси мають забезпечити професійний рівень діяльності майбутнього бакалавра в галузі механізації виробничих процесів в рослинництві, тваринництві, підсобних підприємствах, технічному обслуговуванні і ремонті машинно-тракторного парку та його зберіганні.

Проектування таких модульних курсів може сприяти створенню спеціальних кейсів, де використовуються знання, вміння й навички студента з різних названих вище фахових дисциплін, і підкріплюються знаннями з загально гуманітарних та суспільно-природничих дисциплін (насамперед, фізики та інформатики). Прикладом такого модуля, на базі якого створюються відповідні кейси, може стати модуль «Діагностика та прогнозування технічного стану обладнання, машин і систем», або ж, наприклад, «Технології технічного обслуговування і зберігання обладнання, машин і систем» та ін. Створення такого роду модулів дає можливість спроектувати кейси з ситуацій практичного характеру, які сприятимуть розвитку професійної компетентності майбутніх техніків- механіків для її реалізації в аграрній сфері.

Використання методів і форм активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, таких як ігрове проектування майбутньої професійної діяльності, різні види навчальних ігор, оновлені методи наочності, застосування кейс-методу тощо.

Останні десятиліття пов'язані у вітчизняній системі освіти зі значним розвитком інноваційних форм і методів навчання, в тому числі і в галузі професійної освіти.

Інновації представляють собою набір технологій, методів, форм і методик, що розвиваються внаслідок існування певних соціально- економічних новацій, які створюють певний виклик традиційному способу професійної підготовки фахівців. Тому, виходячи з потреб сучасного ринку праці, найбільш розвиненими нині стали проектні форми і методи професійної підготовки, які, в свою чергу, включають різноманітні ігрові, проектно-навчальні, кейсові та інші новітні методики професійного навчання фахівців.

Ігрові методики передбачають визначення мети, спрямованої на засвоєння професійних знань, умінь та навичок, а також вибір провідного виду навчально-пізнавальної діяльності і форми взаємодії зі студентами, та необхідних засобів інтелектуального характеру, що активізують мислення й поведінку студентів [5]. Навчальна гра забезпечує високий ступінь задіяності студента в пізнавальному процесі, тісну взаємодію всіх суб'єктів навчання, емоційність і креативність на занятті, самостійність майбутніх фахівців у прийнятті рішень. Ігрові методики дозволяють зекономити навчальний час, оскільки уміння й навички набуваються за більш короткий термін, і дають можливість поєднати теоретичні знання з практичною діяльністю у вигляді квазіпрофесійних ролей. Головними функціями навчально-пізнавальної гри у процесі підготовки фахівців науковці відзначають: спонукальну, діагностичну, комунікативну, функцію самореалізації, рекреаційну, корекційну [9, с. 75].

У професійній підготовці майбутніх техніків-механіків використовуються, як свідчать наукові дослідження [7], різноманітні види ігор:

Ігри-вправи - кросворди, вікторини тощо, значення яких полягає в активізації основних психічних процесів майбутнього фахівця, а також у закріпленні отриманих знань та перевірці їх якості.

Ігри-дискусії - мають важливе значення для встановлення доцільних комунікативних контактів, розвитку загального рівня обізнаності майбутніх фахівців у професійних питаннях, виявлення відмінностей у професійних позиціях студентів та встановлення істини в процесі дискусії.

Ігрові ситуації. Цей різновид навчальної гри дає можливість аналізу проблемних ситуацій, що активізує професійний та пізнавальний інтерес студентів, дає можливість встановити зв'язок між теорією і практикою професійної діяльності.

Рольові ігри - різновид гри, в якій студенти мають можливість відтворити професійні ситуації в ролях, переорієнтуватися на виконання тієї чи іншої професійної ролі як осіб, що виконують квазіреальні професійні функції, мають певні права і обов'язки, що визначаються назвою професійної ролі. Підвидом рольової гри і навчальна рольова гра, під час якої відбувається програвання реальних професійних ситуацій.

Сутність ігрової методики визначається поставленими перед навчальним закладом соціальними, економічними, освітньо- професійними завданнями, що й визначають зміст і набір ігрових методик, притаманних тому чи іншому напряму підготовки фахівців. Так, реалізація ігрових методик у професійній підготовці техніків-механіків в аграрному коледжі передбачає формування у означених фахівців таких знань та вмінь:

розробку раціональної схеми технологічного процесу щодо використання обладнання, машин і механізмів в аграрній сфері;

створення операційних карт на виконання операцій і процесів з машинами і механізмами;

планування ремонтних робіт, технології постачання ПММ, проектування необхідних потреб в машинах, матеріалах, персоналі;

обрання організаційних схем техобслуговування і зберігання машин;

організацію техобслуговування і діагностування машин у польових умовах та ін.

Ігрові методи навчання є основою для формування професійних кейсів майбутніх техніків-механіків, що дає підстави для проектування четвертої педагогічної умови.

Створення спеціальної кейс-бази кожного майбутнього техніка- механіка у процесі професійної підготовки, зокрема, у ході виробничих практик.

Виникнення кейс-методу пов'язується з необхідністю розробки ефективних методик аналізу ситуацій. Тому науковці окреслюють кейс-метод як техніку навчання, яка використовує опис реальних ситуацій у професійній діяльності, коли студенти мають дослідити ситуацію і запропонувати можливі шляхи її вирішення. Специфіка кейсів у професійній підготовці полягає у тому, щоб використовувати фактичний матеріал з професійної діяльності або ж наближений до нього [1, с. 83].

За структурою кейси поділяються на структуровані, неструктуровані, а також первісні. За своєю сутністю і змістом кейси є, з одного боку, різновидом проектних методів навчання, з іншого - ігрових. Достатньо наповнений кейс майбутнього фахівця визначає певним чином рівень сформованості його професійних знань, умінь і навичок, а також розвитку професійного інтересу та мотивації до обраної професії.

Водночас зазначимо, що кейс-методи дають можливість розвивати проектно-конструктивні, виробничо-технологічні, організаційно- управлінські, науково-дослідницькі, сервісно-експлуатаційні та монтажно- налаштувальні вміння та навички майбутніх фахівців.

Висновки

Розглянувши названі вище педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх техніків-механіків у процесі навчання в аграрному коледжі, зазначимо, що цей процес залежить від рівня розвитку освітнього середовища кожного зазначеного навчального закладу. Як свідчить аналіз наукової літератури, освітнє середовище - це сфера життєдіяльності майбутнього фахівця, яке репрезентує опосередковані культурою зв'язки з оточуючим світом і вміщує дві повноправні частини - матеріально-технічну й технологічну. Матеріально-технічний компонент освітнього середовища - це навчально- матеріальна база коледжу включно з лабораторіями, кабінетами, де представлене відповідне професії техніка-механіка обладнання; технічні засоби навчання, насамперед, комп'ютерна та відеотехніка, а також натуральна наочність; навчально-методичний комплекс (відповідна література, програми, розробки). Технологічний компонент освітнього середовища агроколеджу забезпечує його зв'язки з реальним агропромисловим комплексом - як на стихійному, так і на організованому рівні, тобто на рівні виробничої практики.

Література

Бобохуджаев Ш. И. Инновационные методы обучения: особенности кейс-стади метода обучения и пути его практического использования / Ш. И. Бобохуджаев, З. Ю. Юлдашев. - Ташкент. - 2006.

Гладких И. В. Методические рекомендации по разработке учебных кейсов / И. В. Гладких. - СПб, 2004.

Дитрих Я. Проектирование и конструирование: системный подход / Я. Дитрих. - М. : Мир, 1981. - 456 с.

Зуев Ю. Ю. Основы создания конкурентоспособной техники и выработки эффективных решений / Ю. Ю. Зуев. - М. : Издательский дом МЭИ, 2006. - 402 с.

Кислинська І. І. Аналіз використання ігрових методів навчання у

процесі пізнавальної діяльності студентів / І. І. Кислинська. - електронний ресурс. - режим доступу :

http://www.rusnauka.com/NIEK_2006/Pedagogica/17563.doc.htm].

Сурміна Ю.П. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейсметода / Под ред. Ю.П. Сурмина. К.: Центр инноваций и развития, 2002.- 286 с.

Шекеряк Т. Ю. Рольова гра / Т. Ю. Шекеряк // Англійська мова в початковій школі. - 2007. - № 9 (34). - С. 23.

Шеремета П., Каніщенко Г. Кейс-метод: з досвіду викладання в українській бізнес-школі / Під ред. П. Шеремета. - Київ: Центр інновацій та розвитку. - 1999.

Ягупов В. В. Педагогіка / В.В. Ягупов : підручник. - К.: Основа, 2001.

Размещено на Allbest.ru