Обґрунтування організаційно-педагогічних умов професійно-мовленнєвої підготовки майбутніх лікарів до використання медичної термінології

Педагогічні умови - комплекс взаємопов’язаних заходів навчального процесу, що сприяють переходу студентів на більш високий рівень професійної діяльності. Пізнавальні мотиви - основний засіб, завдяки якому формується позитивне ставлення до навчання.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.06.2017
Размер файла 11,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У сучасних педагогічних дослідженнях, пов'язаних із проблемами вдосконалення функціонування педагогічних систем, підвищення ефективності освітнього процесу, одним із аспектів, що викликає найбільший інтерес, є виявлення, обґрунтування та перевірка педагогічних умов, які забезпечують успішність здійснюваної діяльності. Вирішення даного завдання зазвичай викликає труднощі у дослідників, попередження виникнення яких стає можливим при реалізації дослідження за кількома напрямками: аналіз і конкретизація змісту понять «умови» і «педагогічні умови», уточнення класифікаційних груп педагогічних умов відповідно до їх орієнтації на характер і природу проблем, які покликані вирішити ці умови.

Проаналізуємо основні риси й ознаки поняття «умова» як феномена в різних аспектах.

У довідковій літературі «умова» розуміється як:

1) обставина, від якої що-небудь залежить;

2) правила, встановлені в якійсь галузі життя, діяльності;

3) ситуація, в якій що-небудь відбувається.

В інших словниках пропонуються схожі трактування даного поняття.

У поданих визначеннях умова розглядається як щось зовнішнє для предмета, що безпосередньо впливає на процес його формування та розвитку.

Філософське трактування даного поняття пов'язується з відношенням предмета до оточуючих його явищ, без яких він існувати не може: «те, від чого залежить щось інше (що зумовлюється); суттєвий компонент комплексу об'єктів (речей, їх станів, взаємодій), із наявності якого з необхідністю випливає існування даного явища»; «ставлення предмета до явищ, що його оточують і без яких він не може існувати», тобто сукупність конкретних умов даного явища утворює середовище його перебігу, виникнення, існування і розвитку.

У психології досліджуване поняття, як правило, представлено в контексті психічного розвитку і розкривається через сукупність внутрішніх і зовнішніх причин, які визначають психологічний розвиток людини, прискорюють або уповільнюють його, впливаючи на процес розвитку, його динаміку і кінцевий результат.

Педагоги займають схожу з психологами позицію, розглядаючи умову як сукупність змінних природних, соціальних, зовнішніх і внутрішніх компонентів, які впливають на фізичний, моральний, психічний розвиток людини, її поведінку, виховання і навчання, формування особистості.

М. Єрецький дає таке визначення: «Педагогічні умови - це педагогічні обставини, які супроводжують фактор і сприяють (або протидіють) прояву педагогічних закономірностей, зумовлених дією факторів».

«Педагогічні умови - це середовище, обставини, в яких реалізуються педагогічні чинники», - зазначає М. Дуранов.

Н. Яковлева пише, що розгляд категорії «умова» у відношенні до поняття «середовище» невиправдано розширює сукупність об'єктів, необхідних для виникнення, здійснення або зміни педагогічного явища. Під педагогічними умовами дослідниця розуміє сукупність заходів у навчально-виховному процесі, що забезпечують досягнення студентами вищого рівня діяльності. С. Боровська дає дещо інше визначення: педагогічні умови - це комплекс взаємопов'язаних заходів навчального процесу, які сприяють переходу студентів на більш високий рівень професійної діяльності.

Інші дослідники (Н. Боритко і Н. Сергєєв та ін.) припускають, що умова - це сукупність об'єктивних можливостей, змісту, форм, методів та обставин, спрямованих на вирішення поставлених завдань. На їхню думку, педагогічні умови є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання та застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для досягнення цілей.

Ми погоджуємося з твердженням Ю. Бабанського, що результативність окреслених умов залежить від чіткості визначення структури методичного забезпечення відповідно до кінцевої мети і результатів, які повинні бути досягнені, а також від реалізації не однієї, а цілої низки умов, їх комплексу. На певних етапах умови можуть виступати як результат, досягнутий у процесі їх реалізації.

Узагальнюючи результати термінологічного аналізу, термін умова розуміємо як суттєвий компонент комплексу об'єктів (речей, їх стану, взаємодій), із наявності якого з необхідністю випливає існування даного явища. Весь цей комплекс називається «достатнім». У даному визначенні умова розглядається не як окрема обставина, відносини предметів, а як цілий комплекс об'єктів, що впливають на досліджуване явище.

Аналіз представлених визначень дозволив нам прийняти умову як обставину, що безпосередньо впливає на процес формування і розвитку досліджуваного предмета.

Узагальнення результатів численних науково-педагогічних досліджень показує, що в теорії і практиці педагогіки можна зустріти такі різновиди педагогічних умов як організаційно-педагогічні (В. Бєліков, Є. Козирєва, С. Павлов, А. Сверчков та ін.), психолого-педагогічні (Н. Журавська, А. Круглий, А. Лисенко, А. Малихін та ін.), дидактичні умови (М. Рутковська та ін.).

Вважаємо, що запропоновані визначення є універсальними, тому вони використовуються в якості базових і в нашому дослідженні.

Аналіз науково-педагогічної літератури, досліджень науковців, досвіду педагогічної практики дозволив окреслити організаційно- педагогічні умови, реалізація яких може забезпечити сформованість професійно-мовленнєвої готовності майбутніх лікарів до використання медичної термінології. Розкриємо сутність означених організаційно- педагогічних умов.

Першою організаційно-педагогічною умовою є створення мотиваційно-навчального середовища для спрямування студентів на опанування медичною термінологією з метою забезпечення належного рівня готовності до майбутньої професійної діяльності.

Стимулом навчальної діяльності, на наш погляд, є сукупність мотивів, що включає в себе навчальні, пізнавальні та професійні мотиви.

Так, навчальні мотиви пов'язані з раціональною організацією навчальної діяльності студентів і спрямовані на засвоєння способів опанування здобування знань. Вони включають в себе інтерес до прийомів самостійного надбання знань при вивченні латинської мови, до способів саморегуляції навчальної діяльності.

Позитивне ставлення до навчання формується завдяки пізнавальним мотивам, серед яких особливо виділяється пізнавальний інтерес, що визначає спрямованість на оволодіння невідомим, перетворення незнання в знання. Розвитку пізнавального інтересу сприяє зміст засвоюваних знань і характер організованої діяльності. Оскільки зміст навчальної діяльності у вищих медичних навчальних закладах носить професійний характер, то пізнавальний і професійний інтереси тісно пов'язані один з одним.

Суб'єктивною формою прояву професійного мотиву є професійний інтерес. Під професійним інтересом студентів вищих медичних навчальних закладів доцільно розуміти забарвлене позитивними емоціями ставлення до професійних знань, навичок і вмінь. Майбутні лікарі здобувають їх з метою практичного застосування в майбутній професійній діяльності. Професійний інтерес - це комплексне утворення, що включає сукупність кількох його елементів (змісту професійних знань; застосування набутих професійних знань на практиці; отримання знань у результаті практичної діяльності, теоретичного осмислення її результатів), які формуються в студентів у процесі вивчення ними загальнопрофесійних дисциплін, зокрема латинської мови та медичної термінології.

Названі елементи професійного інтересу сприяють ефективному формуванню мотивації студентів до змісту навчальних дисциплін професійної спрямованості; до застосування набутих знань у галузі латинської мови та медичної термінології при вивченні предметів клінічного циклу і використання їх у практичній діяльності; до здобуття нових знань у процесі практичної діяльності.

Другою організаційно-педагогічною умовою є застосування інноваційних методів для підвищення ефективності знаннєвої підготовки майбутніх лікарів з медичної термінології.

Серед великої кількості педагогічних інновацій викладачі обирають такі методи: інтерактивні методи, проблемного викладу матеріалу, проектів, аналізу ситуацій (case-study), Jigsaw (метод пилки), мозкового штурму, критичного мислення, Сінквейна, шести капелюхів, Insert (метод індивідуальних позначок, активне читання), бліц-опитування, тощо.

Вибрані педагогічні інновації сприяють професійно-орієнтованому навчанню латинської мови та медичної термінології. Їх можна віднести до інтерактивного навчання, оскільки всі характеристики, що визначають поняття «інтерактивне навчання», - динамізм, активність у взаємодії викладача та навчальної групи, студентів між собою - притаманні інтерактивним технологіям навчання і складають їхню основу.

Третьою організаційно-педагогічною умовою окреслено використання праксеологічно-орієнтованих підходів при формуванні вмінь і навичок використовувати медичну термінологію у професійно-мовленнєвій взаємодії майбутніх лікарів. педагогічний студент професійний мотив

Праксеологія (від грец. ргах - дія) в найзагальнішому сенсі розглядається як загальна теорія діяльності. Метою праксеології є дослідження загальних законів людської діяльності і виведення на їх основі узагальнених правил щодо досягнення в ній досконалості. Предмет праксеології - цілеспрямовані, умисні і свідомі дії, що забезпечують результативність діяльності. Праксеологія досліджує сутність результативності та засоби, які ведуть до поставленої мети.

Із поданого вище випливає, що використання ідей і принципів праксеології в дидактиці дає можливість значно підвищити ефективність процесу навчання. Такий підхід сприятиме формуванню у студентів умінь раціонально організовувати свою діяльність, домагатися позитивних і якісних результатів, швидко і легко адаптовуватися до змін соціальних і природних умов. А це показник компетентного фахівця у будь-якій галузі, в тому числі й медицині.

Четвертою організаційно-педагогічною умовою у нашому дослідженні визначено організацію самоосвітньої діяльності студентів для особистісного професійного розвитку майбутніх лікарів.

Самоосвіта - це одна з форм підвищення рівня професійної компетентності лікаря, шлях досягнення серйозних результатів, самореалізації в професії. Враховуючи різноманітність визначень самоосвіти, все ж таки можна стверджувати, що істотними її ознаками є самостійний пошук додаткової інформації, придбання нових знань, продовження розвитку особистості. Важливою умовою самоосвіти є тверда звичка до систематичної розумової праці, яка складається поступово. Вважаємо, що для формування готовності студентів до використання медичної термінології необхідно реалізувати організаційно-педагогічні умови комплексно.

Характеризуючи зазначені вище умови, визначаємо їх як важливий комплекс. По-перше, вони об'єднані загальним предметом дослідження, по-друге, взаємопов'язані і доповнюють одна одну. Таке бачення є можливим, виходячи з розуміння цілісної сукупності елементів, що знаходяться у взаємодії і взаємозв'язках один із одним, виконують певні функції, тісно пов'язані з середовищем, завдяки чому можливе управління нею. Окреслена сукупність організаційно-педагогічних умов сприятиме професійно-мовленнєвій підготовці майбутніх лікарів до використання медичної термінології, формуванню навчально-професійних компетенцій студентів, їхньому особистісному професійному розвитку у процесі навчально-пізнавальної діяльності, а також розуміння цілісного образу професії лікаря.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.