9

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННІМП ДВНЗ "Університет менеджменту освіти"

Формування духовно-моральних цінностей студентів у вищих педагогічних навчальних закладах

Задніпрянець О.Г., студентка групи ПВШ-15Х-1

Науковий керівник: Н.О. Приходькіна, к. п. н., доц., доцент кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи ННІМП ДВНЗ ”Університет менеджменту освіти”

Анотація. У статті висвітлено актуальні проблеми професійної підготовки фахівців з педагогіки вищої школи. Проаналізовано особливості підготовки фахівців які будуть навчать молодь їх система та технології.

Ключові слова: духовність, мораль, викладач вищої школи та учбовий план.

Постановка проблеми. Відродження духовності насущна проблема сучасної людини. Духовність - невід'ємна частина суспільного життя. Новини сьогоднішніх днів останніх років, нав'язування порочності на екранах телевізорів, демонстрація розпусти та беззаконня, популяризація насилля, сквернослови, брехні, сили, аморальності, сьогодні роблять цю проблему актуальної. Розмиті уявлення між злом та добром, тобто молодь не свідома в цих питаннях на біле каже черне, на чорне каже біле. Якщо в навчальних закладах не будуть проповідувати та пролонгувати ці цінності щоб молодь змогла знайти себе у житті, що потрібно трудитись та прикладати зусилля, їм буде важко по життю, можливість завжди є, мудрість у того викладача який зможе зацікавити та переконати і насадити ці духовно - моральні цінності. Тому що молодь яку будуть виховувати у тепличних умовах у них не буде сформовано імунітет до життєвих випробувань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових досліджень і публікацій з окресленої проблеми засвідчує, що до її розробки тією чи іншою мірою звертаються всі провідні закордонні та вітчизняні вчені, які працюють у царині філософії, етики психології, педагогіки. У професійному плані чи не найбільше внесли у ї розробку Т. Аболіна, І. Бех, В. Біблєр, Г. Васянович, А. Гусейнов В. Єфіменко, Н. Заячківська, І. Зязюн, Т. Іванова, Н. Ничкало, В. Малахов та ін.

Мета статті - зорієнтувати на вірне виховання студентів при цьому надати вірний підхід до виховання цінностей у студентів, насамперед викладачам які мають жити такими цінностями самі і тільки своїм прикладом вони зможуть донести істину та допомогти обійти життєві негаразди у майбутньому, та у теперішньому житті студентам.

Виклад основного матеріалу. Надати вірний вибір молоді у пошуку спеціальності ще не означає вирішити майбутнє молоді. Я вважаю, що важніше сформувати цінності, які допоможуть вирішити їх майбутнє та сформувати внутрішній стержень, щоб мати свою позицію це утримає їх від спокус негативного впливу друзів та суспільства в цілому та вчитися відповідально і ставитися до себе, майбутньої професії з повною віддачею. В священному писанні написано: хто нашкодить своєму тілу того покарає Бог. (вживання спиртного, тютюнокуріння, самогубство блуд, розпуста і т. ін.).

Динаміка розвитку суспільства, особистісна орієнтована парадигма навчально-виховного процесу потребує суттєвого підвищення рівня духовно - моральної культури викладача вищої школи. Саме на це орієнтує Державна національна програма “Освіта: Україна XXI століття", в якій акцентовано "вища освіта спрямована на формування інтелектуального потенціалу нації, на всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. Вона має стати могутнім фактором розвитку духовної культури українського народу" [4, с.38]. Ця освітня місія покладена на викладача. У Законі України про вищу освіту зазначено, що викладач, який працює у вищій школі, повинен неухильно “дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються" [5, с. 208]. Мета статті зумовлена необхідністю виявлення умов, за яких викладач стає творцем і носієм духовних цінностей, зокрема, моральної культури.

Поняття “моральна культура" вони характеризують як “закріплення в суспільній думці моральних цінностей, що використовуються на практиці більшістю людей" [3, с. 196]; як “ступінь засвоєння прогресивних моральних цінностей та оволодіння навичками їх реалізації " [1, с.167]; або “все морально позитивне цінне у життєдіяльності індивіда або соціальній спільності".

Тільки виховуючи особистість зі свого прикладу, ми зможемо сформувати таку людину котра сама зможе керувати собою, мати свої тверді життєві принципи та цінності. Така людина не буде рабом суспільства чи натовпом. [9, е.128]

Священне писання нам допомагає знайти шлях у вихованні студентів " Настав юнака на початку його шляху і він не відхилиться від нього, коли постаріє. [10, с.] Я вважаю що тут річ йде о вірному підході виховання насадити в студентах вірні цінності щоб вони з молодих років були трудолюбиві та вміли докладати зусилля, не робити за студентів їх працю. Важливо поважати кожного та вірити в студентів та своїм прикладом прививати гідність відповідальність та терпіння бо по спливу часу їм прийдеться жити самостійно це їх утримає в розбещеному світі. Сучасне вірне виховання молоді завжди сприяє становленню особистості дисциплінує молодь, з моменту їх появи підготуватись повинні батьки та викладачі розробити суспільний план, розробити благоприємні умови для реалізації і розкриття студентів.

Великі помилки коли викладачі впадають у крайності та наказують студентів чи не дають шанс перездати предмет, лякають виміщають злобу та агресію на студентах це закладення не вірних цінностей, це все підстрикає молодь зростати жорстокими та копіювати приклад.

Молодь це як та виноградна лоза, яку треба обрізати якщо не будеш її обрізати лишні листя, втратиш контроль над її ростом, не дочекаєшся спілих та солодких ягід. А як що ми сховаємо лозу від сонячного світла та не будемо поливати її корні день за днем, вона зовсім зачахне. Та при розумному вихованні ви користуванні того та іншого зможеш вкусити добрі плоди.

Для того щоб вкласти в молодь вірні цінності потрібно сформувати внутрішній стержень, необхідно збалансоване виховання в дусі істини та одночасно в поняті розумних границь.

І наше вірне виховання в покаранні використовується з ціллю направити молодь на вірний шлях наше покарання повинне завжди бути основане, на любові ми хочемо добра. Жан-Жак Руссо казав: "Якщо і існують обставини при яких строгість по відношенню до студентів становиться необхідністю то це коли під загрозою їх моральність, чи коли ми бачимо дурні звички, які потрібно із коренити. Треба мати хист щоб дисциплінувати дитину надати урок і не один урок та пояснити як це допоможе молоді уникнути багато помилок. Ми поставленні зі своїми дарами та талантами перед Богом ми як викладачі будемо відповідати за те що зробили чи могли зробити та не зробили.

“Моральна культура педагога" сформульована Г.І. Васянович: “Моральна культура педагога - це позитивна духовна цінність як система моральних знань і переконань, почуттів і навичок, норм і відносин, інтересів і потреб, культурно-морального досвіду і безпосередньої поведінки, спрямована на вдосконалення, навчання і виховання особистості " [11, с.18].

Ще одна особливість, бути суб'єктом моральної культури - означає бути джерелом активності, думки, цінностей і смислів, прагнути і могти починати причинний ряд із самого себе, виходити за межі заздалегідь визначеного, бути спроможним відповідально перетворювати світ і себе в цьому світі за власними проектами, зважаючи на соціальні і природні закони розвитку. Проте бути суб'єктом - це не лише бути і могти, а й відповідально діяти для реалізації своїх інтенцій (життєвих диспозицій, потреб) та актуалізації наявних потенцій (когнітивних, афективних, аксіологічних і проксеологічних). Лише в процесі творчої самодіяльності особистість, як суб'єкт свого життя, зокрема психічного, душевно-духовного, формується й розвивається. Варто зазначити, що у науковій літературі простежується тенденція до ототожнення професійної, педагогічної та моральної культур.

Деякі керівники ВНЗ вважають, що добре підготовлений спеціаліст, знавець своєї справи моральним мав би бути “автоматично". Практика свідчить, що “вузький" спеціаліст, навіть коли він готується для роботи в гуманітарній сфері, викладацькій сфері, може вправно спекулювати своїми знаннями, використовувати їх зовсім не для того, щоб нагромаджувати потенціал мудрості, духовності й добра.

цінність студент педагог викладач

Зокрема, доктор педагогічних наук, професор Т.В. Іванова слушно зазначає, що поняття “педагогічна культура" є значно ширшим, аніж “професійна культура" і що відбувається це "розширення" внаслідок збільшення рівня духовності. “Педагогічна культура - це синтез духовного і професійного в людині, а головне, саме сформованість педагогічної культури дозволить передати, прищепити, сформувати ці якості у представників будь-якої професії" [7, с.40]. Проблема формування моральних якостей викладача, на перший погляд, видається аксіоматичною. Справді, уявлення про те, що педагог повинен бути носієм високої моральної культури, випливає із самого його поняття, яке формувалось протягом тисячоліть. Однак цивілізаційні впливи 208 Ірина Гнатишин привели до значної його деформації, до вузького профілювання викладачів, до зменшення духовних компонентів їхньої внутрішньої культури. Незважаючи на те, що потреба її формування належить до розряду “вічних", вона й донині є актуальною, бо не може бути одномоментно вирішена у якомусь черговому поколінні. Це означає, що кожне наступне покоління повинно її по - новому визначити, по - своєму осмислити і запропонувати своє розв'язання. Абстрагуватися від неї нікому не дано, і саме тому, що ми спробували це зробити, у нас виникло чимало проблем. Не лише, до речі, з вихованням, а й з навчанням, що між собою пов'язані. Технократичний підхід, який нині набув нових сил, загрожує суттєвим зниженням загальної культури суспільства в цілому. Причин його деморалізації є чимало. Фахівці вбачають їх у тому, що людина виявилася непристосованою до нового темпу розвитку цивілізації, що вона безнадійно відстала від стрімкого розвитку науки та сучасних інформаційних технологій тощо. Проте очевидно, що однією із головних причин морального занепаду нації є суттєве зниження соціальної ролі педагога, нівелювання його функції бути суб'єктом високих зразків культури, носієм моральних цінностей.

Духовна й моральна несвобода руйнує свідомість викладача, часто-густо провокує його аморальні дії, вчинки, забезпечує вияв його іманентної сутності.

Практично це виявляється у байдужому ставленні педагога до потреб, зацікавлень студентів, їх самоактуалізації. На ці проблеми звертав увагу В.О. Сухомлинський, який писав: “Твоя моральна культура визначається тим, наскільки глибоко ти усвідомлюєш для всіх людей потреби, наскільки свідомо орієнтуєшся на них у своїй особистій діяльності. Те, що добре людям, повинно стати твоєю моральною схильністю, твоєю потребою, прагненням, бажанням. Тільки за цієї умови ти станеш справді вільною, а отже, і щасливою людиною [8, с.266]

Проведена статистика між студентами на питання "Що таке духовність?"

Були такі відповіді: майже 51% відносять це поняття до чогось вищого, 21% молодих людей відносять до Божественного поняття, 28% - студентів не змогли відповісти на це питання. А 45% студентів вважають що в сучасному вузі цьому питання взагалі не уділяють уваги тобто (морально-духовному вихованню), 38% процентів не згодні з цім ствердженням, інколи піднімаються питання о моралі.

До духовного зросту прагнуть 24% студентів, до кар'єрного 43%, до інтелектуального зросту - 71%, а от 40% студентів себе вважають духовно здоровими людьми, но при цьому не можуть пояснити що це означає.21% не відносять себе до таких і 38% не змогли оцінити своє здоров'я з точки духовности, бо це поняття для них абстрактно недосяжне, незрозуміле.

Також було розглянуте таке питання: "Чи приходилося брехати у своєму житті Вам? 64% відповіли що так приходилося брехати, ніколи не брехала 1 - людина чи інколи до цієї групи увійшло - 2% від всієї кількості людей, 54% вважать що без брехні не проживеш, 9% вважають що брехати потрібно для спасу, бо без цього життя скучне та не реальне. Тобто для досягнення своєї мети студенти підуть з легкістю на компроміс та брехню та при цьому будуть себе почувати спокійно. [14,1-30]; А це сигнал нам майбутнім викладачам направити молодь на вірний шлях.

Висновки. Важливий капітал нації це - моральні якості суспільства, до чого призводить відсутність моральних якостей? Кожен поступок має свої плоди а це радість чи печаль. На мою думку, мають рацію вчені, які зосереджують свою увагу на необхідності розрізняти в визначенних вище поняттях педагогічна культура, та педагог, щоби бути перш за все носієм самому духовно-моральних цінностей, вкладаючи серце у свою працю, а не працювати для галочки. Викладач вищих педагогічних навчальних закладів повинен мати внутрішню вільність та моральну позицію розвинені духовно. Нести христоцентризм та мати талант його донести до молоді.

Постійно працювати над собою підвищувати кваліфікацію знань, всебічно розвиватись. Бути толерантним, гуманним та бачити можливість в кожному там де її не бачать інші.

Відповідально діяти, бачить кінцевий результат, створити умови для реалізації розкриття особистості у студентів в теперішньому та майбутньому, щоб кожен знайшов своє місце у житті, закінчив вуз іншою особистістю, з чіткими цінностями і твердим характером не йшов на компроміс з гріхом, не брехав а шукав правди та навчав без слів своїми добрими ділами. Залишити слід у кожному серці надати шанс, можливість та знання з любов'ю.

Література

1. Аделаджа С. Цінності яких нас позбавили [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.godembassy.org/main/pastor-sandej-adeladzha.html

2. Библер В.С. От наукоучения - к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / Библер В.С. - М., 1990.

3. Васянович Г.П. Педагогічна етика: Навч. - метод. посіб. / Васянович Г.П. - Львів: 2005.

4. Гусейнов А. Этика и нравственная культура / Гусейнов А. // Нравственная культура: Сущность. Содержание. Специфика: Сб. статей. Вильнюс, 1981.

5. Державна національна програма “Освіта: Україна XXI століття" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF

6. Закон України “Про вищу освіту" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/1556-18

7. Иванов В. Нравственная культура: человечность и гражданственность / Иванов В. // Нравственная культура: Сущность. Содержание. Специфика: Сб. статей. Вильнюс, 1981. - 212 с.

8. Иванова Т.В. Культурологическая подготовка будущего учителя: Монография / Иванова Т.В. - К., 2005.

9. Иванова Т.В. Культурологическая подготовка будущего учителя: Монография / Иванова Т.В. - К., 2005.

10. Соломон Біблія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://biblia.org.ua/bibliya/prem.html

11. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5 т. - К.: Рад. школа, 1979. - Т.2. - С. 159-416.

Размещено на Allbest.ru