Формування мотивації учіння у майбутніх вчителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

Формування мотивації учіння у майбутніх вчителів початкової школи

Фіцула М., Варга М.

Анотація

У статті розглядається питання формування мотивації студентів до професійної діяльності. Авторами проведено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, узагальнено результати проведеного педагогічного дослідження щодо виявлення рівня сформованості мотивації до навчально-професійної діяльності у майбутніх вчителів початкової школи за методикою В.Г.Каташева.

Ключові слова: мотив, мотивація, вчитель, професійна діяльність.

Соціальні, економічні, політичні та духовні перетворення в Україні переконують, що їх ефективне здійснення та переведення на якісно новий рівень вимагають поліпшення теоретичної та практичної підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває пошук внутрішніх резервів підвищення ефективності навчально-професійної діяльності майбутніх спеціалістів.

Такими внутрішніми джерелами активності особистості у процесі набуття знань, умінь і навичок, необхідних для подальшого навчання, самоосвіти та майбутньої професійної діяльності є насамперед мотиви, потреби, інтереси, прагнення, ставлення до навчання. Оптимізація освіти у вищій школі передбачає цілеспрямоване формування в молоді позитивного ставлення до набуття знань.

У працях вітчизняних педагогів і психологів сформульовані методологічні принципи дослідження проблеми мотивації. У них мотивація розглядається як одне із стрижневих утворень особистості. У дослідженнях з цієї проблеми наголошується на складності, якісній неоднорідності будови мотиваційної сфери (М.Алексєєва, Л.Божович, В.Ільїн, О.Киричук, О.Леонтьєв, А.Маркова, В.Моргун, Н.Тализіна, Г.Щукіна, П.Якобсон та ін.).

Беручи до уваги наявність різних підходів до класифікації мотивів учіння, враховуючи полімотивованість навчальної діяльності студентів, ми розглядаємо мотивацію учіння як ієрархічну систему внутрішніх і зовнішніх мотивів посилаючись при цьому на праці Е.Десі. В.Мільмана. М.Рогова, Х.Хекхаузена, В.Чиркова, П.Якобсоната ін.

Мета статті - виявити рівень сформованості мотивації до навчально- професійної діяльності у майбутніх вчителів початкової школи.

Констатувальний етап педагогічного експерименту здійснювався під час проходження асистентської практики в Мукачівському державному університеті, метою якого було дослідження мотивації професійної діяльності студентів другого-четвертого курсів - майбутніх учителів як суб'єктів навчально-пізнавальної взаємодії у вищій школі. В ньому взяли участь студенти - майбутні учителі педагогічного факультету, які навчаються за спеціальністю «Початкова освіта» (2 курс, 33 студенти; 4 курс, 34 студенти).

Для досягнення мети дослідження було використано методику В.Г.Каташева «Методика визначення мотивації професійного навчання студентів» [4; с.342], що дає можливість оцінити мотивацію професійно-педагогічної діяльності майбутніх фахівців.

Методика виміру мотивації професійного навчання студентів представлена в наступному вигляді: на основі описаних у тексті рівнів мотивації студентам пропонується комплекс питань і серія можливих відповідей. Кожна відповідь оцінюється студентами балом від 01 до 05.

- впевнено «ні»

- більше «ні», ніж «так»

- не впевнений, не знаю

- більше «так», ніж «ні»

- впевнено «так»

Бланк відповідей

Отримані дані дають нам змогу відзначити наступне:

У студентів ПО - 21/22 більшою мірою виражений середній рівень навчальної мотивації 32%, потім слідує високий рівень навчальної мотивації 29%, нормальний рівень навчальної мотивації 24%, низький рівень - 15%;

У студентів ПО - 41/42 більшою мірою виражений нормальний рівень навчальної мотивації 49 %, потім слідує високий рівень навчальної мотивації 24 %, середній рівень навчальної мотивації 21%, низький рівень - 6%;

Порівнявши результати мотиваційних рівнів груп ПО - 21/22 та ПО - 41/42, ми дійшли висновку, що рівні мотивації студентів 2-го і 4-го курсу відрізняється одне від одного.

Прорахувавши середнє арифметичне за кожною шкалою для групи, ми отримали загальний, груповий рівень мотивації. Групі ПО - 21/22 притаманний середній рівень мотивації професійного навчання (38 балів), а групі ПО - 41/42 - нормальний рівень мотивації професійного навчання студентів (41 бал).

Таким чином, студенти 4-го курсу значно чіткіше визначають мотиви «задоволення від самого процесу» і «можливість найбільш повної самореалізації саме у даній діяльності», тобто більше схильні до самостійної пошукової діяльності та краще усвідомлюють необхідність навчатися задля отримання фаху, професійного становлення та престижу, більше схильні до наукової діяльності, мають певні професійні вподобання. Більшість студентів зауважує, що вони навчаються, бо їм цікавий їхній фах, або вони зацікавлені у здобутті нових знань. Тобто, це ті студенти, яких привертає, перш за все, інтерес до самого процесу навчання, вони схильні вибирати складніші завдання, що позитивно відбивається на розвитку їх пізнавальних процесів.

У студентів другокурсників основними факторами мотивації є грошовий заробіток, потреба в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших, усвідомлення обов'язку гарно навчатися, щоб не розчаровувати рідних, уникати критики викладачів, можливих покарань чи неприємностей, пов'язаних з проблемами у навчанні. Студенти, як правило, не отримують задоволення від подолання труднощів при вирішенні навчальних завдань. Тому вони вибирають простіші завдання і виконують тільки те, що необхідне для отримання підкріплення (оцінки). Відсутність внутрішнього стимулу сприяє зростанню напруженості, зменшенню спонтанності, тоді як наявність внутрішніх спонук сприяє прояву безпосередності, оригінальності, зростанню креативності і творчості.

Як на другому, так і на четвертому курсах є студенти з низьким рівнем мотивації професійного навчання (15% та 6%). Це може свідчити про байдужість, а, ймовірно, і негативне відношення до процесу навчання в цілому. Для таких студентів цінністю є не отримання професійних знань і умінь, а кінцевий висновок їх навчання у вузі, тобто отримання диплому. Або, можна припустити, що якраз ця кількість студентів поступила у ВНЗ не по своєму бажанню, а наприклад, тому що, на цьому наполягли батьки. Хоча допустимим є наявність і інших, нам невідомих, причин.

Таким чином, проведене нами дослідження показує, що із набуттям студентами життєвого та навчального досвіду динаміка вираження рівнів мотиваційних комплексів покращується.

Варто зазначити, що отримані в ході нашого дослідження дані можуть бути використані у подальших дослідженнях щодо удосконалення шляхів, методів та засобів ефективної організації навчально-виховного процесу у ВНЗ.

Отже, правильна мотивація є правильним фундаментом у навчанні, є базою для подальшого розвитку у професійній сфері.

Уплив на формування внутрішньої мотивації здійснюється опосередковано, через використання форм і методів роботи та організації взаємодії між викладачем і студентами таким чином, що процес формування пізнавального інтересу органічно вплітається в усі види навчальної діяльності й доповнює інші цілі, які ставить перед собою викладач.

Формувальний експеримент проводився на аудиторних заняттях та в процесі здійснення позааудиторної роботи зі студентами других та четвертих курсів спеціальності «Початкова освіта». Загальна кількість студентів склала 67 осіб.

Метою формувального експерименту було науково-експериментальне обґрунтування ефективності розробленої нами педагогічної системи формування внутрішньої мотивації учіння в майбутніх вчителів початкової школи.

Для досягнення мети і завдань дослідження було розроблено експериментальну програму формування в студентів внутрішньої мотивації учіння, яка передбачала такі напрями:

Формування в студентів системи науково-педагогічних знань і умінь на основі диференційованого підходу до організації їх навчально- пізнавальної діяльності;

Робота над розвитком внутрішньої мотивації учіння;

Робота щодо формування педагогічного мислення в майбутніх вчителів початкових класів;

Активізація пізнавальної діяльності студентів та розвиток їх науково-дослідницьких інтересів.

Оскільки у ВНЗ приходять студенти з різною метою, неоднаковим рівнем розвитку мотивації та знань, то одним із інтенсивних способів підвищення ефективності процесу навчання - це диференційований підхід, відповідно до мети підготовки майбутнього спеціаліста, його можливостей і здібностей, вихідного рівня його знань, спрямованості особистості [6; с.29].

Під диференційованим підходом у формуванні пізнавальної активності майбутніх учителів розуміємо таку систему організації і керівництва діяльністю студентів, яка протікає з урахуванням їх найтиповіших соціально-психологічних особливостей, пізнавальних потреб, специфіки характеру майбутньої професії і суспільно-педагогічної діяльності.

Важливе місце у формуванні пізнавальних мотивів, педагогічного мислення в майбутніх учителів початкової школи в контексті диференційованого підходу посідають інтерактивні методи навчання.

Організація інтерактивного навчання передбачала моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяло формуванню відповідних знань і вмінь студентів, виробленню цінностей, розвитку мотиваційної сфери майбутніх вчителів, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дало змогу педагогу стати справжнім лідером студентського колективу. На різних етапах лекційних, семінарських та практичних занять з педагогіки застосовувався комплекс інтерактивних методів навчання, що поєднував ідеї технологій кооперативного навчання, ситуативного моделювання, колективно-групового навчання («Карусель», «Діалог», «Коло ідей», «Синтез думок», «Акваріум», «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Мозаїка» тощо) [5; с.32].

Окрім цього, зі студентами других та четвертих курсів був проведений мотиваційний тренінг «Формування мотивації учбової діяльності у студентів та старшокласників» Занюка С.С.

Мета тренінгу полягає у формуванні таких мотивів учіння: пізнавального, досягнення, саморозвитку, суспільно-значущого, соціальної ідентифікації. Розвиток кожного з цих компонентів забезпечувався комплексом тренінгових вправ та ігор.

Структура тренінгових занять є наступною:

а) рольові ігри (моделювання ситуацій, в яких один учасник гри заохочує інших до певної діяльності, переконує їх у чомусь, схвалює і підкріплює їхні дії тощо);

б) групові дискусії («Як досягти успіху», «Як ставити цілі», «Як керувати своєю мотивацією» тощо);

в) виконання тренінгових вправ з подальшим обговоренням та аналізом результатів.

Орієнтовна тематика тренінгових вправ і завдань: «Успіхи в минулому», «Емоційне насичення», «Нове ім'я», «Схвалення», «Уникнення невдачі», «Придумай девіз», «Сформуй позитивний Я-образ», «Хвалько» [2; с.31].

Передбачається, що розроблений нами комплекс вправ може використовуватися як у структурі академічних занять (лекціях, семінарах, практикумах, тренінгах), так і самостійно студентами ВНЗ.

У тренінгу студенти набувають досвід і оволодівають психологічним інструментарієм свідомого керування власною мотивацією учіння. Цей досвід в подальшому вони застосовують на семінарських заняттях і в самостійній роботі (при підготовці до семінарів), тобто в ситуаціях традиційного навчального процесу.

Окрім того, у студентів, які беруть участь у тренінгу, змінюється ставлення до навчання і до своєї майбутньої професійної діяльності, що свідчить про наявність необхідного перенесення.

Після проведення нами системи роботи (навчальної та методичної), а також тренінгів, спрямованих на формування у студентів мотивації учбової діяльності, ми одержали наступні результати (рис.4).

Рис.4. Порівняльна таблиця мотиваційних рівнів студентів другого та четвертого курсів

Суттєвих змін щодо формування мотиваційної сфери до професійної діяльності у студентів четвертих курсів не відбулося. Незначні коливання в межах 1% спостерігаються на середньому та високому рівнях. Це, насамперед, зумовлено тим, що четвертокурсники мають чітко сформовану позицію щодо обраної професії, відповідний досвід професійної поведінки тощо.

Щодо студентів другого курсу, то в порівнянні з констатувальним етапом маємо зниження відсотків на низькому (4%) і середньому (на 2%) рівнях та покращення результатів на нормальному (+5%) і високому (+1%) рівнях. Такій зміні результатів сприяв комплекс проведених нами заходів, а також можливість регулювати професійну спрямованість студентів молодших курсів.

Таким чином, до кінця навчального року основними показниками сформованості внутрішньої мотивації учіння у студентів стали: то зміна структури мотиваційної сфери студентів; то позитивна динаміка розвитку педагогічних знань і умінь студентів; то інтенсифікація самостійної творчої діяльності майбутніх вчителів.

На нашу думку, рівень сформованості внутрішньої мотивації учіння у студентів підвищився завдяки забезпеченню таких умов:

врахування індивідуально-психологічних особливостей мотиваційної сфери кожного студента;

здійснення індивідуального та диференційованого підходу у формуванні пізнавальних інтересів в майбутніх вчителів;

використання на заняттях інтерактивних методів навчання та нетрадиційних форм організації пізнавальної діяльності студентів;

реалізація системного підходу до засвоєння майбутніми учителями відповідних знань і умінь.

Висновки

Таким чином, на основі результатів проведеного нами експерименту можна зробити висновок про те, що розроблена програма формування внутрішньої мотивації учіння до навчально-професійної діяльності сприяє позитивному ставленню студентів до вивчення ними педагогічних дисциплін та формуванню в них внутрішньої мотивації учіння.

Отримані дані не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. Глибшого вивчення вимагають питання визначення впливу інтегрованого навчання на розвиток мотиваційної сфери студентів; діагностика впливу новітніх інформаційних технологій (комп'ютерних зокрема) та їх застосування в навчально-виховному процесі на розвиток мотиваційної сфери майбутніх вчителів початкової школи.

Література

1. Бернвальдт Т. Формування мотивації навчальної діяльності майбутніх вчителів в умовах сьогодення / Т.Бернвальдг // Рідна школа. - 2011. - №11. - С. 60-63.

2. Занюк С.С. Мотиваційний тренінг. Формування мотивації учбової діяльності у студентів та старшокласників / С.С.Занюк // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 8. - С. 31-42.

3. Зелінська Т.М., Воронова С.В. Формування мотивації досягнення у майбутніх учителів / - Т.М. Зелінська, С.В. Воронова. - Черкаси, 2004.

4. Каташев В.Г. Педагогика высшей школы: Учеб. пособие / В.Г.Каташев, Л.И. Соломко, Г.У.Матушанский, О.В.Захарова, Л.И.Тарарина [Под общ. ред. В. Г. Каташева]. - Изд. 2-е, без изменений. - Казань : Изд-во Казан. гос. техн. у-та, 2005. - 395 с.

5. Пометуп О.І., Комар О.А. Підготовка вчителів початкових класів: Інтерактивні технології навчання у ВНЗ. - К., 2005.

6. Фаст О.Л. Формування мотивації учіння майбутніх вчителів в умовах особистісно-орієнтованої освіти / О.Л.Фаст // Нові технології навчання. - 2008. - №54. - С. 26-31.

Размещено на Allbest.ru