Основні напрями формування соціальної компетентності майбутніх фахівців органів внутрішніх справ на першому (початковому) етапі формувального експерименту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Основні напрями формування соціальної компетентності майбутніх фахівців органів внутрішніх справ на першому (початковому) етапі формувального експерименту

Тогочинський О.М., кандидат педагогічних наук, доцент, начальник Департаменту по роботі з персоналом Державної пенітенціарної служби України, м. Київ.

В статье раскрыты основные направления формирования социальной компетентности будущих специалистов органов внутренних дел на первом (начальном) этапе формирующего эксперимента, в частности относительно конструирования содержания учебного материала, использования проблемных и интерактивных методов обучения, организации самостоятельной работы курсантов, развития их умений и навыков самообразовательной деятельности и т.д.

Зміст

Постановка проблеми у загальному вигляді. Значення формування соціальної компетентності у представників правоохоронних органів обумовлена сутністю та особливостями їх професійної діяльності. Взаємодія представника правоохоронних органів з різними категоріями населення при виконанні завдань професійної діяльності має досить складний характер та потребує розвинутих особистісних якостей, поєднаних в інтегративне поняття "соціальна компетентність". Розвиток цього виду компетентності дозволяє ефективно налагоджувати міжособистісну взаємодію, впливати на співрозмовника, мінімізувати суперечності й конфлікти та загалом більш ефективно виконувати завдання з охорони громадського порядку, захисту прав та свобод громадян. Ця компетентність є гарантом успішної адаптації офіцерів- правоохоронців до динамічно мінливих умов життя соціуму і підвищує перспективи ефективного соціально-професійного становлення. Саме цим обумовлюється необхідність формування у майбутніх фахівців ОВС соціальної компетентності, розробка відповідної технології для використання у вищих навчальних закладах МВС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення зазначеної проблеми та на які опирається автор. Результати аналізу наукових праць з проблеми формування соціальної компетентності у майбутніх фахівців у ВНЗ України засвідчують, що в них розглянуто питання формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю (І. Зарубінська) та організаційно-педагогічні умови формування соціальної компетентності в майбутніх практичних психологів (Р. Скірко). Серед інших досліджень можна назвати роботи О. Позднякової (з питань формування соціальної компетентності учнів з обмеженими можливостями здоров'я засобами проектної діяльності) та М. Докторович (щодо формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім'ї).

Для обґрунтування сучасних вимог до професійної підготовки офіцерського складу важливе значення мають також роботи О. Александрова, М. Ануфрієва, В. Барка, Ю. Ірхіна, Л. Казміренка, О. Скакун, Г. Юхновця, які розробляли професіографічний опис діяльності працівників різних підрозділів внутрішніх справ та характеризували соціальний аспект їх діяльності.

Однак комплексного дослідження формування соціальної компетентності в курсантів і слухачів ВНЗ МВС України на сьогодні немає: не обґрунтовано концепції та педагогічних умов формування цієї значущої для професійної діяльності властивості майбутнього фахівця, не розроблено моделі її формування, а також сучасного науково- методичного забезпечення технології формування соціальної компетентності в курсантів і слухачів ВНЗ МВС України.

Метою статті є характеристика основних напрямів роботи з формування соціальної компетентності майбутніх фахівців органів внутрішніх справ на першому (початковому) етапі формувального експерименту.

Виклад основного матеріалу дослідження. Відповідно до завдань дослідження для перевірки моделі, педагогічних умов та технології формування соціальної компетентності курсантів та слухачів ОВС на базі Національної академії внутрішніх справ (м. Київ) було організовано педагогічний експеримент, що охоплював три етапи, які умовно можна співвіднести з циклами гуманітарної, соціально-економічної та фундаментальної підготовки (перший етап, початковий), циклом загальнопрофесійних, професійно-орієнтованих дисциплін та професійної практичної підготовки (другий етап, перехідний) та здобуттям офіцерами ОВС освітньо-кваліфікаційного рівня магістра (третій етап, завершальний). Зокрема початковий етап охоплював 1-й та 2-й курси навчання у ВВНЗ. У цей час курсанти опановували фундаментальні знання, уміння, отримували інформацію про вимоги професійної діяльності до особистості офіцера ОВС.

На цьому етапі відповідно до цілей формування соціальної компетентності важливим напрямом нашої педагогічної діяльності було упорядкування системи знань, умінь і навичок - складових соціальної компетентності, якими повинен володіти сучасний офіцер - випускник ВНЗ правоохоронних органів (відповідно у структурі освітньо-кваліфікаційної характеристики та як результату вивчення навчальних дисциплін). З урахуванням думок експертів, цілей формування соціальної компетентності, особливостей професійної діяльності офіцера ОВС, вимог посадових інструкцій та освітньо-кваліфікаційних характеристик ми окреслили перелік його знань і вмінь - складових соціальної компетентності, необхідних для вирішення узагальнених завдань професійної діяльності. Серед найважливіших функцій ми виокремили комунікативність, правову грамотність, соціальну адаптивність, психологічну підготовку та управління. Окрім того, для окреслення основних напрямів роботи відповідно до мети формування соціальної компетентності ми визначили, які навчальні предмети мають найбільший потенціал для формування цієї професійно важливої властивості. За результатами експертного оцінювання, для формування соціальної компетентності фахівців ОВС на першому курсі ми обрали такі навчальні дисципліни, як "Теорія держави та права", "Історія держави та права України", "Професійна етика", "Соціальна психологія спілкування у діяльності міліції", "Соціологія", на другому - "Цивільне та сімейне право", "Організація служби дільничних інспекторів та зв'язок з громадськістю", "Діяльність міліції в протидії насильству в сім'ї", "Охорона громадського порядку", "Психологія конфліктів у діяльності міліції" та ін.

Далі для виконання завдань педагогічного експерименту ми проаналізували навчальні програми та навчально-матеріальне забезпечення зазначених навчальних дисциплін й розробили комплекс необхідних матеріалів для формування соціальної компетентності курсантів і слухачів. Зокрема було узгоджено принципи, методи, форми й засоби навчання в контексті формування усіх складових цієї професійно важливої властивості. Відповідно до технології формування соціальної компетентності фахівця ми передбачили відбір тих понять, що необхідні для розуміння соціальних вимог та виконання необхідних ролей, враховуючи, що формування соціальної компетентності, навичок соціальної поведінки важливо розпочинати з надання курсантам уявлень про ті чи інші соціальні поняття, норми, цінності, погляди та переконання.

Ми розглядали одержання інформації про соціум та соціальні норми і цінності, формування уявлень про ієрархію й субординацію соціальних цінностей, понять та норм як одну з важливих складових механізму їх засвоєння, формування необхідних навичок та умінь. Таким чином ми формували ціннісні орієнтири курсантів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, поваги до особистості, виховували їх активну громадянську позицію та сприяли усвідомленню ними ролі та значення юридичної діяльності в розбудові та зміцненні Української держави. соціальна компетентність правоохоронець

Таким чином ми узгодили та систематизували знання з різних навчальних дисциплін в аспекті як найповнішого розкриття сутності соціальних норм, ціннісних орієнтацій, відповідних поглядів і переконань як складових соціальної компетентності правоохоронців.

Окрім того, для розвитку в майбутніх фахівців мотивації до професійної діяльності офіцерів ОВС, формування усвідомленого та зацікавленого ставлення до набуття знань, умінь і навичок ? складових соціальної компетентності для майбутньої оперативно-службової діяльності відповідно до розробленої технології ми звертали увагу на професійну спрямованість навчання курсантів, формування у них пізнавального інтересу до соціальних аспектів професійної діяльності, їх особистісне залучення у процес навчання та сприяння особистісному самовизначенню.

На цьому етапі ми з огляду на важливість базового ознайомлення курсантів з проблематикою соціальної компетентності використовували інформаційні методи навчання. Наприклад, при вивченні навчальної дисципліни "Соціальна психологія спілкування у діяльності міліції" ми спрямовували зусилля на вивчення курсантами основних понять соціальної сфери. Ми розглядали цінності та норми, необхідні для гуманістичної та моральної орієнтації, розуміння сутності соціальної взаємодії. Курсанти детально аналізували цінності, що визначають особливості соціальної поведінки офіцера ОВС.

Важливе значення на цьому етапі мало використання проблемних та інтерактивних методів навчання. За допомогою ретельно продуманої системи питань ми поступово підводили курсантів до закономірних відповідей і як результат - до засвоєння системи фактів, понять соціальної сфери. Наприклад, при вивченні з навчальної дисципліни "Професійна етика" теми № 3 "Історія юридичної етики в Україні" ми передбачили разом з курсантами знайти відповіді на питання щодо особливостей взаємовідносин у силових відомствах України (історичний аспект), дослідити історичні умови становлення норм соціальної взаємодії у правоохоронних органах України, а також розглянути нові виклики перед правоохоронними органами у наш час.

Проблемні ситуації ми створювали через показ невідповідності нового факту відомому знанню, порівняння протилежних думок про один і той же факт соціального життя, використання завдань з невизначеними умовами, із зайвими, суперечливими чи неправильними даними. Наприклад, при вивченні навчальної дисципліни "Організація служби дільничних інспекторів та зв'язок з громадськістю" теми № 1 "Правові основи та організація діяльності служби дільничних інспекторів міліції" ми передбачили разом з курсантами знайти відповіді на питання щодо соціального аспекту діяльності служби дільничних інспекторів міліції, сучасного призначення служби дільничних інспекторів міліції (як служіння громаді чи як служіння владі). Курсанти самостійно оцінювали проблеми (явища, ситуації) соціальної взаємодії, визначали шляхи оптимального вирішення проблеми, переваги різних варіантів рішення проблеми, що дозволило формувати у них усі компоненти соціальної компетентності, в першу чергу рольовий, рефлексивно-психологічний та професійний.

Окрім того, відповідно до технології формування соціальної компетентності важливе значення мало використання методу аналізу конкретних ситуацій. При підборі ситуативних завдань ми звертали увагу на їх доступність, життєвість, проблемність, відповідність меті заняття. Розбір ситуації ми здійснювали у такому порядку: факти (що відбулося, хто є учасником), проблема (в чому полягає проблема, якими нормативними актами можна врегулювати ситуацію, які соціальні аспекти потрібно врахувати для вирішення ситуації), аргументи (які аргументи можна навести для вирішення ситуації, рішення (яке буде вирішення ситуації, чому саме таке, які можуть бути наслідки такого рішення) [1].

Наприклад, досить вдалим виявився розгляд ситуацій з навчальної дисципліни "Організація діяльності служби дільничних інспекторів міліції та зв'язок з громадськістю" з теми № 5 "Робота служби дільничних інспекторів міліції з громадськістю. Організація діяльності громадських помічників дільничного інспектора міліції". Йшлося про проведення індивідуальних профілактичних бесід з особами, схильними до вчинення правопорушень, з неповнолітніми правопорушниками, особами, які перебувають на обліку в ОВС за місцем проживання чи роботи (навчання). Ми звертали увагу на особливості роз'яснення правопорушникам норм чинного законодавства, інших нормативно- правових актів та відповідальності за вчинення протиправних дій, можливих наслідків їх подальшої протиправної поведінки. Курсанти аналізували комунікативну стратегію і тактику при спілкуванні з різноманітними верствами населення задля виявлення потенційно небезпечних ситуацій.

Для аналізу конкретних ситуацій ми широко використовувати технічні засоби навчання, зокрема пропонували курсантам переглянути відеосюжети (через мультимедійну установку). Так, наприклад, при вивченні з навчальної дисципліни "Організація служби дільничних інспекторів та зв'язок з громадськістю" теми № 3 "Адміністративно- наглядова діяльність дільничних інспекторів міліції" курсанти, переглянувши відеофрагменти, аналізували методи комунікативного впливу при здійсненні дільничними інспекторами міліції адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, характеризували навички та уміння, необхідні для налагодження ефективної взаємодії дільничних інспекторів міліції з іншими підрозділами, органами місцевого самоуправління.

Ми враховували важливість відпрацювання необхідних соціально- психологічних умінь та навичок через спеціально організоване спостереження. Курсанти вчилися пізнавати характер людей та ситуації, характерні для діяльності, наприклад, дільничного міліціонера. Ми аналізували поведінку незнайомих людей (хто ця людина, який у неї характер, професія, про що вона думає та ін.). Такі спостереження дозволяли курсантам робити необхідні психологічні діагнози, тобто підвищувати свою соціальну компетентність в аспекті пізнання інших людей.

Серед інтерактивних методів ми, відповідно до технології формування соціальної компетентності, використовували ділову гру. Це допомагало вирішувати різні ігрові навчальні завдання, відпрацьовувати варіанти різних індивідуальних і спільних рішень завдань правоохоронної діяльності. За допомогою гри ми відтворювали предметний й соціальний зміст майбутньої професійної діяльності правоохоронців, моделювали різні системи їх професійних відносин. Для організації ділової гри ми насамперед визначали проблему, мету і завдання, розподіляли ролі та визначали функції учасників. При розгляді ситуацій ми звертали увагу на уміння курсантів оцінювати соціальну взаємодію, належним чином відтворювати соціальну інформацію. Курсанти вчилися запам'ятовувати імена та осіб, спостерігати за поведінкою людей, за словами та виразом обличчя людей розпізнавати їх ментальні та психологічні стани.

Загалом використання методів інтерактивного навчання забезпечило набуття курсантами досвіду самостійної діяльності й особистої відповідальності в різноманітних професійних і соціальних ситуаціях. Це дозволило ефективно формувати в курсантів такі складові соціальної компетентності, як уміння продуктивно співпрацювати в команді, виконувати різні ролі та функції в групі, досягати консенсусу, застосовувати ефективні стратегії спілкування залежно від ситуації та мети спілкування, тобто набувати досвіду соціально компетентної поведінки у конкретних ситуаціях взаємодії.

Ми звертали увагу на те, щоб зміст усіх занять був професійно спрямованим, що дозволяло підвищувати мотивацію курсантів до навчальної діяльності майбутніх та формувати у них усвідомлене та зацікавлене ставлення до набуття знань, умінь і навичок складових соціальної компетентності, необхідних для майбутньої професійної діяльності. З урахуванням того, що мотиви формуються насамперед в діяльності, ми основний акцент робили на забезпеченні особистісного залучення курсантів у процес навчання. Для цього ми створювали можливості для інтелектуальної ініціативи і самостійності курсантів при пошуку шляхів вирішення навчальних завдань, аналізі конкретних ситуацій професійної діяльності, розв'язанні проблемних ситуацій, відкритті нових знань.

Важливим елементом формування у курсантів соціальної компетентності ми розглядали самостійну роботу. Відповідно до технології формування соціальної компетентності було передбачено систематичну самостійну роботу курсантів над формуванням у себе усіх компонентів соціальної компетентності. Ми враховували, що для підвищення ефективності самостійна робота повинна мати систематичний характер протягом всього періоду навчання. Для самостійної роботи щодо оволодіння курсантами і слухачами способами та засобами особистісно- професійного самовдосконалення ми підготували відповідне інформаційно-технологічне й матеріально-технічне забезпечення самостійної роботи курсантів. При розробці для курсантів завдань ми ураховували їх індивідуальні, особистісні та професійні характеристики. Завдання для самостійного опрацювання було підібрано таким чином, щоб курсанти змогли усвідомити свій ціннісний соціальний простір і побачили його зв'язок з обраною професією. Використання таких завдань допомогло формувати у курсантів відповідні соціальні ціннісні орієнтації, уявлення про себе як професіонала, сприяти усвідомленню ближніх (безпосередніх) і кінцевих (перспективних) цілей професійної підготовки та формування соціальної компетентності.

Велику увагу ми звертали на розвиток у курсантів умінь і навичок самоосвітньої діяльності, уміння працювати з літературними джерелами та з іншими компонентами дидактичних комплексів навчальних дисциплін. Для формування і розвитку в курсантів умінь самоосвіти ми пропонували їм такі види самостійних робіт, як аналіз навчального тексту, складання планів і питань при вивченні літературних джерел; письмові та усні узагальнення прочитаного матеріалу; систематизація і класифікація матеріалу, підготовка доповідей, повідомлень, рефератів до семінарських занять, підготовка до участі в диспутах та ін. [2].

Для самостійного вирішення ми пропонували курсантам завдання, що мали комплексний характер, відповідали логіці навчальних предметів, з достатнім обсягом, такі, що охоплювали максимальну кількість тем з навчальної дисципліни, унеможливлювали несамостійне виконання, й окрім всього, були методологічно правильними. У завданнях ми моделювали ситуації навчально-професійної діяльності представників ОВС, зокрема щодо спілкування із порушниками громадського порядку, затриманими, свідками, а також колегами та керівниками.

У цих завданнях ми орієнтувались на положення І. Зарубінської щодо важливості при виконанні завдань моделювання соціально компетентної поведінки [3, с. 309]. Завдання для самостійної роботи курсантів було підібрано таким чином, щоб вони, працюючи з новими теоретичними джерелами, розширюючи відповідну базу знань, здійснювали моделювання поведінки соціально компетентних людей. Для моделювання соціально компетентної поведінки курсанти повинні були вести спостереження, характеризувати життєві шляхи та засоби досягнення мети соціально успішних людей, характеризувати переконання та цінності, які визначають манеру поведінки та слугують фундаментом їх успішного соціального досвіду. Загалом такі завдання стали важливим засобом формування у курсантів соціальної компетентності, дозволили зробити процес формування цієї професійної важливої властивості представників ОВС більш продуктивним.

Відповідно до технології формування соціальної компетентності ми великого значення надавали також підготовці науково-педагогічного складу до формування та розвитку цієї професійно важливої властивості курсантів і слухачів. Для цього ми організували проведення із викладачами тематичного семінару "Актуальні питання формування соціальної компетентності в курсантів та слухачів органів внутрішніх справ". Метою семінару було надання викладачам інформації щодо особливостей формування у курсантів та слухачів соціальної компетентності. У результаті проведення семінару викладачі підвищили свій рівень знань про сутність соціальної компетентності, її значення в діяльності представників ОВС, особливості організації навчального процесу в контексті формування соціальної компетентності та її складових компонентів.

Висновки

Під час формувального експерименту було впроваджено у професійну підготовку курсантів технологію формування соціальної компетентності, які стала сукупністю теоретичної та практичної діяльності усіх суб'єктів навчально-виховного процесу, охоплювала усі компоненти педагогічного процесу та передбачала становлення у майбутніх офіцерів правоохоронців соціальних ціннісних орієнтацій, соціальних і психологічних знань, умінь та навичок, що необхідні для забезпечення ефективної комунікації і виконання соціальних ролей у професійному та криміногенному середовищі, відповідального та конструктивного вирішення проблем і конфліктних ситуацій у професійній сфері.

Перспективами подальших наукових розвідок є розробка методичних рекомендацій науково-педагогічному складу щодо формування соціальної компетентності у слухачів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Література

1. Бандурка О.М. Партнерські взаємовідносини між населенням і міліцією: підруч. / [Бандурка, В.О. Соболєв, В.І. Московець]. - Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - 352 с.

2. Діденко О.В. Педагогічні умови професійного самовдосконалення майбутніх офіцерів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / О.В. Діденко; Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2003. - 20 с.

3. Зарубінська І.Б. Формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів (теоретико-методичний аспект): монографія / І.Б. Зарубінська. - К.: КНеУ, 2010. - 348 с.

Размещено на Allbest.ru