Вокальна й інструментальна музика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урок 1. Музика мого народу (вступний урок до теми)

ВСТУП

Літо, канікули, ліс, море, річка … Приємні зустрічі, спогади… Як їх багато! Скрізь, де б ви не відпочивали, що б не робили, вашою постійною супутницею була музика. Вона народжується під час праці й відпочинку, у хвилини радості і смутку. Особливо це стосується пісні.

З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду,

О рідна пісне, знову ти прийшла

До матері й до батька - до народу.

О пісне! Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити,

Тебе ніхто не може побороть,

Бо вільний дух твій - правдою повитий.

М. Рильський

Пісні живуть поруч із людиною багато тисячоліть. У них - минуле й сьогодення народу, його краса і велич.

Легенда про пісню

„Покажіть мені народ, у якого би було більше пісень”, - сказав Микола Гоголь про український народ та українську пісню. Послухайте легенду.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Польщі одержали здатність до торгівлі, італійці дістали хист до музики…

Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів віночок із червоної калини.

- Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.

- Я - Україна, я плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з народу, у своїй хаті немає правди й волі.

- Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я вже всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог підняв правицю і зупинив її.

- Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

Узяла дівчина-Україна подарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям та вірою понесла пісню в народ.

Живе пісня - живе Україна.

Відомості про створення пісні „Ще не вмерла Україна” ¶Кожна українська пісня має свою історію (створення, виконання…). Доля багатьох пісень схожа на долю нашого народу. Коли він оживав, воскресав - оживали, воскресали і його пісні. Коли його гнітили неволя і духовне рабство, - народна душа наче ховалася, завмирала, хоч ніколи не вмирала. Багато патріотичних пісень продовжували існувати нелегально, вселяючи в серця віру в краще майбутнє. Їх суворо забороняли, але вбити не змогли. Це стосується і пісні «Ще не вмерла Україна».

У 1862 році Павло Чубинський склав вірш «Ще не вмерла Україна, який одразу впав в око царським властям. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії.

Український композитор Михайло Вербицький склав свою мелодію до цього вірша. Саме його варіант мелодії найбільше закарбувався у пам'яті слухачів.

У 1990 р. пісня «Ще не вмерла Україна» вперше офіційно прозвучала в Києві у виконанні чоловічого хору з Польщі «Журавлі» під керівництвом Романа Реваковича. Послухайте її.

Слухання. Пісня „Ще не вмерла Україна”

Розповідь про гімн України

У 2003 р. перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла Україна» затвердили як державний гімн України. Антоне, як ти гадаєш, чому саме її? Напевне, тому що історія пісні, її зміст і характер музики відповідають устремлінням українського народу.

Державний гімн - це офіційний національний символ держави, так само як державний герб і прапор.

Державним гімном починається кожен ранок країни. Його виконують на урочистостях, офіційних прийомах, а також на честь держави, яку представляють спортсмени - переможці.

На знак любові й поваги до своєї батьківщини державний гімн слухають стоячи, а військові при цьому віддають честь.

Слухання. Державний гімн України

Бесіда про професійну, народну музику та професійну в народному дусі

Пісня «Ще не вмерла Україна» пов'язана з іменами певних авторів, тому її віднесемо до групи професійних.

ПІСНІ, АВТОРИ ЯКИХ НАМ ВІДОМІ, НАЗИВАЮТЬ ПРОФЕСІЙНИМИ.

Є пісні, які складали талановиті люди з народу. Вони передавалася з уст в уста, від сім'ї до сім'ї, від села до села, від покоління до покоління. Їх називають народними.

ПІСНІ, СТВОРЕНІ НАРОДОМ, НАЗИВАЮТЬ НАРОДНИМИ.

На відміну від народних пісень, автори яких відомі лише у виняткових випадках, професійні пісні писали і пишуть композитори і поети.

Досить часто професійні пісні за своїм характером і змістом схожі на народні, тому їх називають професійними піснями, написаними в народному дусі, народному характері.

Послухайте декілька українських пісень і визначте, народні вони, професійні чи професійні в народному дусі.

Слухання. Визначення пісні

Пісня «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став»

Прозвучала українська народна пісня «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став».

Отже, пісня ця народна.

Слухання. Визначення пісні

Пісня „Балада про мальви”

Прозвучала пісня „Балади про мальви” на слова Богдана Гури і музику Володимира Івасюка. Отже, ця пісня є професійною.

Слухання. Визначення пісні

Пісня «Зоре моя вечірняя»

Ми прослухали пісню «Зоре моя вечірняя». Її можна віднести до професійних у народному дусі.

Професійну музику іноді важко відрізнити від народної тоді, коли вона написана в народному дусі, адже народні мелодії зберігаються в пам'яті композитора і своєрідно виявляються в його власних мелодіях.

Розповідь про пісню „Зоре моя вечірняя”

Пісня «Зоре моя вечірняя» написана видатним українським композитором Яковом Степовим на слова Тараса Григоровича Шевченка.

Поет, перебуваючи на засланні «в степу безкраїм за Уралом» написав поему «Княжна», уривок з якої став основою пісні «Зоре моя вечірняя». Мелодія пісні близька до народної, відзначається простотою і щедрістю. У творі оспівується, хоч і з сумом, краса української природи.

До цього уривку з поеми «Княжна» зверталися декілька композиторів. Микола Лисенко написав свою мелодію. Вона дуже близька за характером до мелодії Якова Степового, яку ми зараз розучимо.

Розучування. Пісня „Зоре моя вечірняя”

1. Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою.

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

2. Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

3. Як широка сокорина

Віти розпустила...

А над самою водою

Верба похилилась.

Пісні, створенні народом

« ародні» «Професійні в народному стилі» «Професійні»

Правильне твердження:

«Пісня «Ще не вмерла Україна» є народною» «Пісня «Ще не вмерла Україна» є професійною» «Пісня «Ще не вмерла Україна» є професійною в народному стилі»

Правильне твердження:

«Державний гімн - народна пісня» «Державний гімн - музичний твір наспівного характеру» «Державний гімн - офіційний національний символ держави»

Автор слів пісні «Зоре моя вечірняя»

«Я.Степовий» «Л.Українка» «Т. Шевченко»

ПІДСУМКИ УРОКУ

Сьогодні ми дізналися, що українську музику можна умовно поділити на народну, професійну та професійну в народному дусі.

Урок 2. Троїсті музики

ВСТУП

Музика - це особливий вид мистецтва. Вона тісно пов'язана з життям народу! І пісня в ній посідає важливе місце.

Пісня народжується під час праці й відпочинку, у хвилини радості і журби в серці народу. Вона вічна і завжди сучасна. Вона допомагає жити, вселяє віру в краще життя. Пісня - справжній скарб українського народу.

Продовження розучування пісні „Зоре моя вечірняя”

Пригадаймо одну з українських пісень, яку ми віднесли до професійних у народному дусі. Вона написана українським композитором Яковом Степовим на слова Т. Шевченка, але мелодія пісні близька до народної, відзначається простотою, щедрістю і ліризмом. У поєднанні з поетичним текстом вона відтворює картину природи тихої вечірньої пори.

Співайте пісню неголосно, плавно пов'язуйте звуки між собою.

Караоке. Пісня „Зоре моя вечірняя”

1. Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою.

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

2. Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

3. Як широка сокорина

Віти розпустила...

А над самою водою

Верба похилилась

Завдання. Підбір репродукцій до пісні „Зоре моя вечірняя”

Погляньте на репродукцій картин Тараса Шевченка і поміркуйте, які з них за сюжетом та настроєм більше підходять пісні «Зоре моя вечірняя» та доповнюють її образи.

Обґрунтуйте свій вибір.

Розповідь про троїстих музик

Народні пісні й награвання -- улюблений вид музичної творчості українського народу.

У давнину виконавцями народних пісень і танцювальних мелодій були прості люди, які не тільки співали, але й виконували різні мелодії на музичних інструментах.

Це були невеликі групи музикантів у складі трьох виконавців - скрипаля, цимбаліста і бубняра. Такі групи музикантів називали троїстими музиками.

Легенда про троїстих музик

Гуцули склали легенду про троїстих музик.

(На фоні звучання троїстих музик звучить легенда)

Три легені - скрипаль, цимбаліст і сопілкар - закохалися в одну дівчину. Вибираючи собі нареченого, красуня запропонувала їм прилюдно змагатися у грі: чиє виконання визнають найліпшим - за того вийде заміж.

Кожен із парубків грав на своєму інструменті найулюбленішу мелодію. Та виконання було таким майстерним, що жоден не одержав переваги. Тоді дівчина звеліла їм грати одну й ту саму пісню, але й цього разу надзвичайно важко було виявити найкращого…

Залишилося останнє: грати легеням разом. Та від сумісної гри народилася нечувана досі чарівна музика і народ вирішив - не слід розлучати легенів. А музику ту назвали троїстою.

Відомості про сучасний склад троїстих музик

У наш час, залишивши за собою традиційну назву, українські інструментальні ансамблі значно розширили свій склад. Струнні інструменти представлені скрипкою, басолею або контрабасом, цимбалами, інколи - бандурою.

Духові інструменти представлені флейтою, кларнетом, сопілкою, зрідка - трубою.

Клавішні інструменти в українських ансамблях представлені баяном.

Ударні інструменти - барабаном разом із мідними тарілками чи барабаном із бубном.

Усі вони зустрічаються в народних ансамблях у різноманітніших поєднаннях. Проте є інструменти, без яких укомплектування неможливе - це скрипка і цимбали.

Зверніть увагу на своєрідне звучання троїстої музики та спробуйте визначити, які інструменти її виконують.

Слухання. Музика у виконанні троїстих музик

Правильне твердження

«Троїсті музики - це польський народний інструментальний ансамбль»

«Троїсті музики - це український народний інструментальний ансамбль»

«Троїсті музики - це російський народний інструментальний ансамбль»

Правильне твердження

«Троїстими музиками спочатку називали невеликі групи музикантів у складі скрипаля, цимбаліста і бандуриста» «Троїсті музики - це група симфонічного оркестру» «Троїсті музики - ансамбль із трьох скрипалів»

Обов'язкові інструменти у складі троїстих музик

«Скрипка і цимбали» «Басоля і баян» «Скрипка і сопілка»

ПІДСУМКИ УРОКУ

Отже, сьогодні ми познайомилися з найпоширенішим типом українського народного інструментального ансамблю - троїстими музиками.

Урок 3. Жниварські пісні

Ми продовжимо розглядати взаємозв'язок музики з життям народу.

Поділ музики на професійну та народну. Слухання, завдання

Українську музику можна умовно поділити на професійну та народну. Послухайте дві пісні та визначте приналежність кожної з них до народної чи професійної (авторської). Що об'єднує їх, чим вони різняться?

Звучить пісня «Поле моє, поле» (на музику В. Філіпенка)

Звучить українська народна пісні «У неділю раненько»

Перша прослухана пісня „Поле моє, поле” на музику Віталія Філіпенка - професійна, а другий твір - «У неділю раненько» - народна.

Розповідь про жниварські обряди, жниварські пісні

Однією з головних подій літньо-осіннього циклу є і були жнива, адже саме вони є підсумком важкої річної праці хліборобів.

В Україні до початку жнив готувалися як до великого свята, а також як до важкої відповідальної роботи, коли доводилося працювати від світанку до смеркання, не зважаючи на спеку і спрагу. У перший день жнив одягнені у святкове вбрання селяни урочисто вирушали до схід сонця на поле, де найкраща жниця починала зачинку. Сніп із першого ужинку («воєвода») ввечері встановлювали на покуті.

На вижатому полі женці залишали кілька стеблин - «бороду», зерно з них витрушували у розпушену серпами землю - на майбутній врожай. Біля бороди, ніби дякуючи ниві, клали хлібину і воду, лягали і качалися по ниві, щоб повернути собі вироблену силу. З останнього вижатого збіжжя в'язали сніп («дід» або «останець»), що мав символізувати достаток, запоруку нового доброго врожаю, бо вилущене з нього зерно першим ляже в землю під час нового осіннього посіву. Жінки робили ще й вінок; його несла в село найкраща жниця. Прикрашений червоною стрічкою, останній сніп несли додому або господареві, який наймав женців.

Жниварський обряд сповнений поезії та пісень. Пісні, що виконують під час жнив, називають жниварськими. Їх умовно можна поділити на три групи:

1) зажинкові - ті, що величають справжніх жниць, перший сніп, бажають почати роботу в добрий час, пророкують хороший урожай;

2) власне жниварські - в них замість величальних мотивів звучать скарги на важку працю, втому, зажерливість господарів, які до ночі тримають голодних наймитів-женців на полі;

3) обжинкові - в них відчувається бадьорість, оптимізм, задоволення з того, що вдалося завершити найважчий етап хліборобського року; звеличуються роботящі руки, звучать піднесені й урочисті порівняння (віночок як сонце, як золото, звитий із перлів, він світить як зірка). ¶Отже, зміст жнивного обрядового циклу пісень - похвала ниві, врожаю, сонцю, господареві та трудівникам, незважаючи на те, що робота дуже важка і часто доводилося збирати хліб на чужому полі, працюючи на пана. ¶Демонстрація української народної пісні „Вийшли в поле косарі”

ПІСНІ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ПІД ЧАС ЖНИВ, НАЗИВАЮТЬ ЖНИВАРСЬКИМИ

Жнива - це дуже важлива подія. Тому про неї і склали безліч пісень.

Послухайте одну з них - українську народну пісню „Вийшли в поле косарі” - і поміркуйте, до якої групи жниварських пісень її можна віднести. Обґрунтуйте свої відповіді.

Аналіз прослуханого твору

Українську народну пісню „Вийшли в поле косарі” віднесемо до власне жниварських, адже в ній розповідається про сам процес роботи на полі.

Жниварські пісні відзначаються винятковою простотою і реалістичністю, надзвичайною щирістю та лагідністю. Вони ніби оповиті золотим промінням літнього сонця, образ якого в них незмінно присутній. Навіть мотиви втоми женців від важкої праці під гарячим сонцем можуть бути втілені у світлих образах.

Розучування пісні „Вийшли в поле косарі”

Караоке. Пісня „Вийшли в поле косарі”

Укр. нар. пісня „Вийшли в поле косарі” мінус ¶1. Вийшли в поле косарі

Косить ранком на зорі.

Приспів:

Гей, ну те, косарі,

Бо не рано почали.

Хоч не рано почали,

Так багато утяли!

2. До обіду покосили,

Гострі коси потупили...

Приспів.

3. По обіді спочивали,

Гострі коси поклепали...

Приспів.

4. Увечері холодком

Йшли додому всі рядком...

Приспів.

5. А в стоги як поскладаєм,

То добряче погуляєм!

Приспів

Групи, на які поділяють жниварські пісні:

«Зажинкові, власне жниварські, Обжинкові» « власне жниварські, Обжинкові» «Зажинкові, Обжинкові». Характер музики жниварських пісень залежить від…«Змісту твору» «Настрою композитора» « Темпу твору»

Правильна відповідь..

«Пісня «Поле моє поле» є народною» «Пісня «Поле моє поле» є професійною»

ПІДСУМКИ УРОКУ

Сьогодні ми познайомилися з одним із жанрів української народної пісенної творчості - жниварськими піснями.

Урок 4. Українські народні жартівливі пісні

ВСТУП

Ми познайомилися з одним із жанрів української народної пісенної творчості - жниварськими піснями, які оспівують працелюбність нашого народу, прославляють ниву, врожай, сонце, господаря та трудівників.

Але зв'язок музики і життя цим не обмежується. Сьогодні за допомогою музики ми розглянемо ще одну рису українського народу, яка втілена в піснях і танцях.

Розповідь про жартівливі пісні

А яку саме рису українського народу ми розглянемо?

Відповісти на це питання допоможе віршик. Слухайте уважно:

Негренята босоногі

Жартували з носорогом:

- Глянь, шкарпетку носоріг

Начепив собі на ріг.

Це - жарт.

Жарти властиві українському народові. Жартують дід із бабою, чоловік із жінкою, хлопці з дівчатами. Люди весело кепкують з надмірно боязких хлопців, які навіть не насміляться порозмовляти з дівчиною; з розсіяних, неуважних, скупих чи лінивих людей, адже жарт робить життя цікавішим.

Показати свій розум, дотепність і спритність допомагає людям музика. Пісні такої направленості називають жартівливими.

Демонстрація української народної пісні „Сіяв мужик просо”

Послухайте одну з жартівливих пісень. Зверніть увагу на її зміст, поміркуйте над характером твору, засобами музичної виразності, які сприяли розкриттю образу пісні.

Розучування пісні „Сіяв мужик просо”

У пісні „Сіяв мужик просо” жінка в'їдливо глузує над чоловіком. Музиці характерна жвавість, простота мелодії, чіткість ритму, навіть танцювальність.

Зверніть увагу! Музика другої половини кожного куплету повторюється, тому в нотному записі використовують знак „реприза”.

Караоке. Пісня „Сіяв мужик просо”

1. Сіяв мужик просо,

Жінка каже: «Мак»!

Жінка каже: «Мак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з проса мак.

2. Зловив мужик рибу,

Жінка каже: «Рак»!

Жінка каже: «Рак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з риби рак.

3. Зловив мужик сойку,

Жінка каже: «Шпак»!

Жінка каже: «Шпак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з сойки шпак.

4. Купив мужик чіпець,

Жінка каже: «Сак»!

Жінка каже: «Сак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з чіпця сак.

5. Купив мужик шапку,

Жінка каже: «Фрак»!

Жінка каже: «Фрак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з шапки фрак.

Слухання. Українська народна пісня „Дівка в сінях стояла”

Прослухайте українську народну пісню „Дівка в сінях стояла”, поміркуйте, над чим жартує народ, що висміюється у творі.

Аналіз прослуханого твору

У пісні „Дівка в сінях стояла” у формі діалогу передано побутову сценку між дотепною дівчиною і парубком-боягузом, що не хоче виходити на побачення, бо в дівчини і батько лихий, і мати лиха, …і миші лихі.

Твір сповнений м'якого, але задирливого гумору.

Відомості про II частину «Української симфонії» М. Калачевського

Видатний український композитор Михайло Калачевський у II частині своєї «Української симфонії» використав мелодію заспіву української народної жартівливої пісні «Дівка в сінях стояла». II частина є майстерною симфонічною розробкою цієї пісні.

До речі, пригадаймо, що симфонія - це великий твір для симфонічного оркестру.

Послухайте II частину «Української симфонії» і прослідкуйте, як звучить народна мелодія на початку твору, як вона постійно розкривається новими гранями; у середньому епізоді змінює настрій (стає сумною), а в заключному - варіаційно розвивається.

Слухання. М. Калачевський. «Українська симфонія» (II частина)

Риси притаманні жартівливим пісням….

«Танцювальність, жвавість, грайливість» «Маршовість, бадьорість» «Спокій, ліризм»

Правильне твердження…

«Симфонія- музична вистава, в якій усі герої висловлюють свої думки» «Симфонія - твір для фортепіано» «Симфонія - великий твір для симфонічного оркестру»

Композитор, який використав мелодію укр.нар.пісні «Дівка в сінях стояла» у симфонічному творі..

«В.Сокальський» «М.Калачевський» «Я.Степовий»

ПІДСУМКИ УРОКУ

Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості - жартівливими піснями. У піснях цього жанру знайшов вияв природний гумор, відобразилися кращі якості людини праці - розум, спритність, дотепність. Цим творам притаманні жвавість, грайливість, повторення деяких уривків і танцювальність.

Урок 5. Коломийки

ВСТУП. КОЛОМИЙКИ - ПІСНІ КАРПАТСЬКОГО КРАЮ

Перенесімося на західні землі України, до мальовничого Карпатського краю. Надзвичайно своєрідними тут є природа, побут народу, його звичаї, національне вбрання і, звичайно ж музика: її колорит і музичні інструменти.

Сьогодні ми розширимо свої знання про різні жанри української народної пісенної творчості.

Надзвичайно популярними в Україні є невеликі задерикувато-веселі й сатирично-жартівливі пісні, в яких стисло, але водночас дотепно й образно, змальовується життя народу, його морально-естетичні погляди. Їх називають коломийками.

КОЛОМИЙКА - ЦЕ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ГУЦУЛЬСЬКА ПІСНЯ ТИПУ ЧАСТІВКИ. До речі, ця назва походить від міста Коломия, що на Івано-Франківщині.

Гуцульський край

Слухання. Коломийка

Послухайте коломийку, зверніть увагу на характерні особливості цього жанру.

Розповідь про жанр коломийок. Завдання

Коломийки виконують переважно з інструментальним супроводом. Причому спів нерідко поєднується з танцем, тому коломийки можна віднести до вокально-танцювального жанру.

Поєднання пісенної основи з хореографією надає коломийкам ще більшої жвавості, своєрідної життєвої динамічності й енергії.

Слід звернути увагу на характерні для цього жанру особливості: чіткий і гострий ритм, швидкий темп, своєрідну метро-ритмічну формулу, яка весь час повторюється. Вона є майже незмінною для всіх коломийок.

Проаналізуйте метро-ритмічну формулу та проплескайте цей ритм.

А також проговоріть текст коломийки у вивченому ритмі і нанижіть слова на запропоновану мелодію.

Підійдемо до калини,

Виберемо гілку,

І для нас мій батько зробить

Новеньку сопілку.

Навчимося на сопілці

Ми чудово грати,

Щоб усі пісні народні

Українські знати.

Розучування мелодії коломийок

Караоке. Коломийка «Підійдемо до калини»

Підійдемо до калини,

Виберемо гілку,

І для нас мій батько зробить

Новеньку сопілку.

Навчимося на сопілці

Ми чудово грати,

Щоб усі пісні народні

Українські знати

Слухання української народної пісні „Верховино, світку ти наш”

У народному побуті жартівливо-танцювальні коломийки часто зіставляються з ліричними, стриманими в русі заспівами.

Доречним прикладом є вже відома нам українська народна пісня „Верховино, світку ти наш”. Послухайте її.

Правильне твердження..

«Коломийки - колискова пісня» «Коломийки - українська народна жниварська пісня» «Коломийки - українська анродна пісня типу частівки»

Характер коломийок…

«Переможний» «Танцювально-жартівливий» «Ліричний

Коломийки - пісні…

«Полійського краю» «Гуцульського краю» «Волинського краю»

ПІДСУМКИ УРОКУ

Отже, сьогодні на уроці ми познайомились сьогодні з жанром коломийок...

Так називають жартівливо-танцювальні пісні, назва яких походить від міста Коломия.

Урок 6. Колискові пісні

ВСТУП

Колискова пісня, колискова -

То найперша материна мова.

Пахне вона м'ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

Пахне молоком і споришами…

Скільки в ній ласкавості і шани,

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої…

Колискова пісня, колискова -

То солодка материна мова.

М. Сингаївський!

Сьогодні ми познайомимося з іще одним жанром української народної пісенної творчості - колисковими піснями. Не злічити, напевне, цих пісень. У них - серце і душа народу, ніжність і ласка материнської мови.

Розповідь про особливості жанру колискових пісень

Колискові пісні - цей своєрідний фольклорний жанр позначений високим поетичним світосприйманням, глибиною мелодійного звучання, багатством образів. Усю ніжність, любов, бажання бачити свою дитину щасливою, розумною, здоровою і гарною мати вкладає у невибагливі слова і просту мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину.

Одним із найкращих взірців колискової є пісня «Ой ходить сон». Прослухайте її та спробуйте перейнятися настроєм цього твору.

Демонстрація української народної пісні „Ой ходить сон”

Розучування пісні „Ой ходить сон”

Розучуючи пісню, зверніть увагу на наспівність, протяжність мелодії, м'яке та спокійне дихання, уповільнений темп.

Виконайте колискову «Ой ходить сон» тихо, лагідно і спокійно. Співаючи, уявіть, що ви заколисуєте маленького братика чи сестричку.

Караоке. Пісня „Ой ходить сон”

1. Ой ходить сон коло вікон,

а дрімота коло плота.

2. Питається сон дрімоти:

«Де ми будем ночувати»?

3. -- Де хатинка білесенька,

Де дитинка малесенька.

4. Туди підем ночувати,

І дитину колисати.

5. А в нас хата теплесенька,

А дитина малесенька.

6. Ідіть до нас ночувати

І дитину колисати

Казка „Колискова Дряпушкові”

Він був ще зовсім маленький і дуже пухнастий - такий собі світло-сірий клубочок, але оченята вже блищали пустотливими зеленими вогниками і маленькі лапки міцно трималися за іграшки, скатертини і долоні Великих людей у його новому домі. Мабуть, тому кошеня і назвали Дряпушком.

Ще в будинку жила дівчинка. Вона була маленька, але здавалася Дряпушкові (та й собі) цілком дорослою. І поводилася відповідно, особливо щодо кошеняти. Навіть колискову йому співала. Так, так, справжню колискову пісню. Дівчинка склала її сама, бо серед маминих колисанок потрібної не знайшлося.

Пройшло три роки. Дівчинка підросла і стала готуватися до школи. Її життя сповнилося новими думками і справами, але колискова пісенька Дряпушкові залишилася обов`язковою. І великий зеленоокий пухнастий красень-кіт не міг заснути, не почувши знайомої мелодії.

«Що буде з Дряпушком, коли я піду до школи?» - хвилювалася дівчинка. І тоді придумала: навчу колискової бабусю - хай вона співає.

Добра і лагідна бабуся одразу ж погодилася співати колискову. Дівчинка їй і каже: «Я починатиму, а ти запам'ятовуй і співай за мною, але вступай трохи пізніше»

Раз проспівали, другий, третій… Дряпушкові так сподобався спів бабусі й дівчинки, що він аж підспівував від задоволення.

Демонстрація колискової з казки „Колискова Дряпушкові”

Розучування колискової з казки „Колискова Дряпушкові”

Заспівайте колискову з казки „Колискова Дряпушкові” спочатку всі разом, а потім розділіться на дві групи і виконайте її каноном.

КАНОН - ЦЕ БАГАТОГОЛОСНИЙ ТВІР, В ЯКОМУ ВСІ ГОЛОСИ ВИКОНУЮТЬ ОДНУ МЕЛОДІЮ, ВСТУПАЮЧИ ПОЧЕРГОВО.

Виконуйте колискову ніжно і лагідно, ніби заколисуючи Дряпушка.

Риси притаманні колисковим…

«Урочистість, бадьорість» «Танцювальність, грайливість» «Наспівність, протяжність»

Позначте назви колискових пісень….

(«Сіяв мужик просо» «Дівка в сінях стояла») («Ой ходить сон» «Котику сіренький») («Вийшли в поле косарі» «Поле моє поле»)

Правильне твердження….

«Канон - це одноголосний твір для симфонічного оркестру»

«Канон - це багатоголосний твір, в якому усі голоси виконують одну мелодію,вступаючи почергово»

«Канон - це багатоголосний твір,в якому кожен голос має свою мелодію»

ПІДСУМКИ УРОКУ

Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української народної пісенної творчості - колисковими піснями - і вивчили кілька з них.

Урок 7. Вокальна й інструментальна музика

музика пісня народ творчість

ВСТУП

Ми вже знаємо що українську музику можна класифікувати на різні групи: наприклад, професійні і народні, а також за жанровими особливостями, наприклад, жартівливі, колискові тощо.

Існує ще один поділ: на вокальні та інструментальні твори.

Вокальну музику виконують голосом, а інструментальну - музичним інструментом або групою музичних інструментів.

Прикладом вокальних творів є пісня „Рідна мова”. Послухайте її і поміркуйте, які засоби музичної виразності сприяють створенню саме такого характеру музики.

Демонстрація пісні „Рідна мова”

Розучування пісні „Рідна мова”

У пісні „Рідна мова” оспівана краса і могутність української мови, адже там, де звучить рідна мова, живе український народ.

Цей твір водночас і величний, і ліричний; йому характерні наспівність і мелодійність.

Отож, розучіть пісню на слова і музику Михайла Катричка „Рідна мова”.

Караоке. Пісня „Рідна мова”

1. Як сонця безсмертного коло,

Що креслить у небо путі,

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.

Нехай в твоїм серці любові

Не згасне священний огонь.

Як вперше промовлене слово

На мові народу свого.

Приспів:

Вивчайте, любіть свою мову

Як світлу Вітчизну любіть!

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить.

2. Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба нам є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона -- як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

Приспів

Слухання музики. Завдання

Пісня „Рідна мова” - приклад вокальної професійної музики, адже її автором є Михайло Катричко.

Твір, який ми прослухаємо зараз, є прикладом вокальної народної музики. Прослухайте його і пригадайте, як він називається.

Аналіз прослуханого твору

Прозвучала відома нам українська народна пісня «Верховино, світку ти наш».

У ній висловлена безмежна любов до карпатського краю, оспівана неповторна краса природи.

Пісня складається з широкого протяжного заспіву і швидкої коломийки.

КОЛОМИЙКА - ЦЕ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ГУЦУЛЬСЬКА ПІСНЯ ТИПУ ЧАСТІВКИ.

Слухання. Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія»

Видатний композитор Георгій Майборода перетворив мелодію української народної пісні «Верховино, світку ти наш” в основу для інструментального твору „Гуцульська рапсодія”. Тепер ця мелодія зазвучала більш насичено, глибоко у виконанні різних інструментів симфонічного оркестру.

РАПСОДІЯ - ЦЕ П'ЄСА НА ТЕМИ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ І ТАНЦІВ.

Прослухайте твір, спробуйте помітити нові якості знайомої мелодії.

Аналіз прослуханого твору. Вокальна музика - основа для інструментальної

В інструментальному творі „Гуцульська рапсодія” у вільному розвитку кількох контрастних тем композитор розгортає картини життя і природи Карпатського краю.

Слухаючи цю музику, ми звернули увагу - на невеликий вступ, який нагадує награвання на трембіті, що ніби відлунює в горах, відтворюючи панораму Карпат, - на контрастну радісно променисту головну тему, що втілює картину народного свята, - а також на ліричну тему народної пісні «Верховино, світку ти наш», що сприймається наче спогад про минуле, як вираження почуття любові до рідного краю.

Відома нам тема розвивається від сумної самотньої мелодії до урочистого і переможного звучання.

Цей твір є прикладом того, що вокальна музика може бути основою для інструментальної.

Слухання музики. Завдання

Ми звикли, що пісні потрібно співати, однак інколи зустрічаються інструментальні твори пісенного плану, тобто в них мелодія ллється як у пісні.

Послухайте наступний твір і спробуйте дати йому свою назву.

Видатний український композитор Микола Лисенко назвав твір, який ми щойно прослухали, «Елегія».

В „Елегії” ряд широких мелодичних хвиль приводить до кульмінації - драматичного спалаху. Ці нагнітання, як і наступні хвилі - спади, виростають з однієї дуже виразної мелодичної фрази.

ЕЛЕГІЯМИ НАЗИВАЮТЬ ТВОРИ ЖУРЛИВО-ЗАДУМЛИВОГО ХАРАКТЕРУ.

Інструментальна музика виконує…

«Тільки оркестор» «Голос» «Музичний інструмент (або їх группа)»

Автор «Гуцульської рапсодії»…

«Г.Майборода» «К.Стеценко» «П.Майборода»

Правильне твердження…

«Рапсодія - музична вистава» «Рапсодія - твір для голосу» «Рапсодія - п'єса на теми народних пісень і танців»

Характер елегії…

«Танцювальний» «Журливо - задумливий» «Бадьорий»

ПІДСУМКИ УРОКУ

Сьогодні ми дізналися про ще одну класифікаційну групу української музики: вокальну та інструментальну.

Урок 8. Музика мого народу (закріплення та узагальнення знань)

ВСТУП

Сьогодні ми перевіримо знання з теми „Музика мого народу”, за допомогою музичної вікторини і тестових завдань.

Завдання музичної вікторини!

Послухайте музичні твори, визначте їх автора, назву і жанр.

Музична вікторина. Завдання 1

Визначте автора, назву та жанр твору

(Звучить українська народна пісня «Сіяв мужик просо»)

Музична вікторина. Завдання 2

Визначте автора, назву та жанр твору

(Звучить українська народна пісня «Ой ходить сон»)

Музична вікторина. Завдання 3

Визначте автора, назву та жанр твору ¶(Звучить українська народна пісня «Вийшли в поле косарі»)

Музична вікторина. Завдання 4

Визначте автора, назву та жанр твору ¶(Звучить українська народна пісня «Віють вітри»)

Музична вікторина. Завдання 5

Визначте автора, назву та жанр твору ¶(Звучить українська народна пісня «Дівка в сінях стояла»)

Музична вікторина. Завдання 6

Визначте автора, назву та жанр твору ¶(Звучить коломийка «Підійдемо до калини»)

Тестове завдання 1

Визначте жанри української музики, твори яких виконуються в спокійному темпі

Колискові

Жартівливі

Коломийки

Ліричні

Тестове завдання 2

Позначте правильне твердження

Троїстими музиками спочатку називали невеликі групи музикантів у складі трьох виконавців - скрипаля, цимбаліста і бубняра

Троїсті музики - група симфонічного оркестру

Троїсті музики - ансамбль із десяти виконавців ¶

Тестове завдання 3

Пісні, створені народом

Професійні

Професійні в народному дусі

Народні

Тестове завдання 4

Автор слів пісні „Зоре моя вечірняя”

Т. Шевченко

Л. Українка

Я. Степовий

Тестове завдання 5

Групи, на які можна розділити жниварські пісні

Зажинкові, власне жниварські, обжинкові

Зажинкові, обжинкові

Власне жниварські, обжинкові

Тестове завдання 6

Закінчіть речення. Приналежність музичного твору до жанру залежить від ... Його назви. Змісту та характеру

Темпу виконання

ПІДСУМКИ УРОКУ

Сьогодні ми закріпили знання з теми „Музика мого народу” за допомогою музичної вікторини і тестових завдань.

Урок 9. Історичні пісні

Вступ

Сьогодні ми познайомимося з новим жанром української пісенної творчості.

Щоб визначити це, послухайте відому українську народну пісню „Ой на горі та й женці жнуть” і поміркуйте, про що в ній розповідається. Це допоможе вам визначити її жанр.

Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Відомості про особливості жанру історичних пісень

… Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці, а розігнувши натомлені спини, бачать вони, як увесь видолинок неначе зацвів червоним маком - то йде запорізьке військо. Женці ще здалека впізнають молодцюватого Дорошенка, що веде козаків, доброю посмішкою проводжають бувалого Сагайдачного, що йде собі, не поспішаючи, і розкурює свою знамениту люльку…

Отже, ця пісня про козаків. А козацтво є сторінкою нашої історії. Тому і пісні, в яких головними героями є історичні особи або безіменні герої, подвиги яких викарбувалися в народній пам'яті, називають історичними.

Історичні пісні здебільшого виникли у вирі бурхливого життя народу. Їх творцями, як правило, були учасники подій або їх свідки, котрі фіксували засобами слова та музики все побачене, пережите в деталях і подробицях.

Перші історичні пісні, що дійшли до нас із часів, коли українські землі були під владою Золотої орди, відтворюють важке життя народу під монголо-татарським гнітом. На початку XVI ст. зародилося козацтво. У середині цього століття сформувалася Запорізька Січ - оплот козацької вольниці. Козаки взяли на себе обов'язок захищати південні кордони українських земель від татаро-турецьких нападів. Саме пам'ять про героїв цієї боротьби донесла до нас маршова козацька пісня «Ой на горі та й женці жнуть». Розучіть її. Зверніть увагу на розспіви окремих складів слова, стрибки в мелодії та опору на сильну долю.

Розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

1.Ой на горі та й женці жнуть, (Двічі)

А попід горою

Яром-долиною

Козаки йдуть.

Гей, долиною,

Гей, широкою

Козаки йдуть!

2 Попереду Дорошенко (Двічі)

Веде своє військо,

Військо запорізьке

Хорошенько.

Гей, долиною,

Гей, широкою

Хорошенько!

3.А позаду Сагайдачний, (Двічі)

Що проміняв жінку

На тютюн та люльку,

Необачний.

Гей, долиною,

Гей, широкою

Необачний!

Караоке. Пісня „Ой на горі та й женці жнуть”

Підсумки уроку

Сьогодні на прикладі української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть” ми познайомилися з історичними піснями - жанром української пісенної творчості, а також дізналися, що головними героями цих пісень є історичні особи.

Урок 10. Думи

Вступ

Сьогодні ми дізнаємось, як колись виникали твори подібного змісту. Ми вже познайомилися з таким жанром української пісенної творчості, як історичні пісні. Вони так називаються, оскільки їх головними героями є історичні особи, подвиги яких закарбувалися в народній пам'яті.

За допомогою історичних пісень ми можемо відкрити різні сторінки історії нашого народу.

Розповідь про особливості історичних пісень

Наш народ із давніх-давен жив мирною працею, обробляв землю, вирощував жито-пшеницю. Однак його найбойовіша, найволелюбніша, найхоробріша частина постійно мусила відбиватися від кочівників, загарбників з півдня і заходу. Саме з неї сформувалася козацька звитяжна вольниця. Серед керівників козацтва були і Петро Сагайдачний та Михайло Дорошенко.

Про них розповідається в українській народній козацькій пісні «Ой на горі та й женці жнуть».

Послухайте її, зверніть увагу на особливості, які характерні не тільки цій, а й іншим історичним пісням:

- хоровий спів без супроводу з розгорнутим підголосковим багатоголоссям,

- типовий для українського багатоголосся паралельний рух голосів,

- розспівування окремих складів,

- відносно вільний рух кожного голосу.

Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Продовження розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

1.Ой на горі та й женці жнуть, Двічі

А попід горою

Яром-долиною

Козаки йдуть.

Гей, долиною,

Гей, широкою

Козаки йдуть!

2 Попереду Дорошенко Двічі

Веде своє військо,

Військо запорізьке

Хорошенько.

Гей, долиною,

Гей, широкою

Хорошенько!

3.А позаду Сагайдачний, Двічі

Що проміняв жінку

На тютюн та люльку,

Необачний.

Гей, долиною,

Гей, широкою

Необачний!

Караоке. Пісня „Ой на горі та й женці жнуть”

Відомості про особливості жанру дум

Ми вже знаємо багато жанрів української пісенної творчості: ліричні, жартівливі, колискові та історичні пісні. Зі зразками цих жанрів можна зустрітися і у творчості інших народів. Існує жанр, який характерний тільки українському народові, - це думи.

Думами називають пісенно-розповідні твори, призначені для виконання речитативом під акомпанемент музичних інструментів (кобзи, бандури чи ліри).

За розміром дума, як правило, більша за пісню, хоч і має з нею спільні риси.

У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, в них оспівуються народні герої, керівники народних повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються недостойні вчинки.

У соціально-побутових та родинно-побутових думах порушуються морально-етичні проблеми.

Розповідь про кобзарів - народних співців, виконавців дум

Виконавцями дум були народні співці України - кобзарі. Вони не тільки їх виконували, але і складали.

Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі святої Софії в Києві досі зберігся найдавніший портрет бандуриста.

Козак Мамай на картинах зображений не просто воїном, а ще й музикою.

Кобзарі мандрували із села в село, від міста до міста. Їх прихід ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати народні шедеври в їх виконанні. Мало хто з лірників, кобзарів чи бандуристів мав власне житло, а якщо і мав, то не було йому коли доглядати домівку: господар постійно блукав по світах.

Кожен українець мав за честь запросити мандрівного співця переночувати в його хаті, скуштувати хліба-солі.

Відомості про події, що описуються в думі «Іван Богун»

Кобзарі були виконавцями славетних українських дум. Однією з них є дума „Іван Богун”. Вона зображає один із епізодів визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Повстання очолив гетьман Богдан Хмельницький. На його заклик український народ одностайно піднявся на боротьбу і здобув блискучі перемоги над шляхтою. Одним із соратників Богдана Хмельницького був вінницький полковник Іван Богун.

Хоча за текстом думи дія відбувається у Вінниці, в її основі можуть лежати події, пов'язані з битвою під Уманню.

Взимку 1654-55 років на Україну вторглися татарські орди з метою грабунку і надання військової допомоги шляхетській Польщі.

10 січня 1655 року польсько-татарське військо облягло Умань. Захистом міста керував прославлений полковник Іван Богун. Умань була оточена високими валами і глибокими ровами. Щоб зробити вали недоступними, Богун наказав обливати їх водою і перетворити на слизькі льодяні гори.

Облога тривала 4 дні. Оточеним не вистачало провіанту, дошкуляв сильний мороз. У запеклих боях значних втрат зазнали обидві сторони. Сили оборонців танули. У вирішальний момент Богун зі своїми загонами непомітно вийшов із Умані, вдарив у тил польсько-татарському війську і після кровопролитного бою з'єднався з військом Хмельницького, яке поспішало на допомогу.

Унаслідок важких і тривалих боїв просування ворога углиб України було зупинено.

Речитативна декламація думи „Іван Богун”

Отже, Іван Богун став народним героєм. Недарма слава про його подвиги дійшла і до нашого часу. Спробуймо й ми розповісти про Івана Богуна в стилі народної думи - імпровізаційно-речитативно.

Імпровізаційно - це вигадуючи і одразу виконуючи мелодію до тексту, речитативом - співом, наближеним до мови. А ось вам і текст!

У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун.

«Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!»

Багато він ляхів та турків порубав, «в річку Буг утопляв».

Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати листа Хмельницькому, просив у гетьмана батьківської поради та підмоги:

«Просто Бога й тебе,

Дай помочі, порадь і повесели нас!..»

Зачувши це, Хмельницький через чотири доби прибув до Вінниці, знищив турецько--польське військо і визволив Богуна з козаками. Щиро дякував його за спасіння Іван Богун:

Слава Богу і хвала гетьману,

Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!

Підсумки уроку

Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості - думами, а також визначили особливості звучання цих творів на прикладі думи „Іван Богун”.

Урок 11. Кобзар - невмирущий народний співець

Вступ

На минулому уроці ми познайомилися з жанром української пісенної творчості, який характерний тільки українському народові.

Це - думи.

Вони оспівують ратні подвиги українського народу, проповідують суспільну та сімейну мораль.

Думи відрізняються від пісень імпровізаційно-речитативним оповідним характером мелодики.

Виконавцями дум були кобзарі, бандуристи, лірники.

Розповідь про кобзарів на Запорізькій Січі

На Запорізькій Січі існувало кілька шкіл, серед них - і кобзарська. Є історична згадка, що там навіть формували кобзарську сотню зі співців, що під час бою вміли застосувати шаблю та пістоль.

Якось у лютій битві між козаками та яничарами ніхто не міг здобути перемогу.

Тоді гетьман дав наказ кобзарській сотні підтримати вояків.

Як заграли кобзарі «Метелицю», з гиком, свистом під градом стріл і куль, так неначе хто підмінив смертельно втомлених козаків. Де й сили взялися для атаки!

Турки не витримали навального удару і в паніці кинулися навтьоки.

Кобзарі ніколи не корилися ворогам. За правду, яку вони розповідали, за підтримку бойового духу українського народу їх грізно карали.

У кожній бандурі - коштовна перлина:

Душа кобзаря - співця України.

Бо пісня про волю навік зостанеться,

Із серця у серце вогнем переллється.

А струни бандури сумують і плачуть.

В них наше минуле озветься неначе.

І ділиться болем, і душу лікує.

Хто серцем багатий, той спів цей почує.

Відомими кобзарями, що уславили свої імена відданим служінням музі та народу, були

Остап Вересай, Гнат Гончаренко, Федір Кушнерик, Іван Кравченко-Крюковський, Євген Адамцевич.

Пізніше, коли Січ було зруйновано, саме кобзарі повертали сучасників до минулого, нагадуючи, хто вони, чиї діти, ким закуті у ланцюги кріпацтва.

Тарас Шевченко назвав книгу своїх віршів «Кобзар» і утвердив цим невмирущість народних співців.

Образ кобзаря у вірші Т. Шевченка «Перебендя» та в образотворчому мистецтві

Послухайте уривок із вірша Тараса Шевченка ¶І поміркуйте, чия доля описана в ньому.

Перебендя старий, сліпий, -

Хто його не знає?

Він усюди вештаєшся

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люди:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить.

Попідтинню сіромаха

І днює й ночує;

Нема йому в світі хати;

Недоля жартує

Над старою головою,

А йому байдуже;

Сяде собі, заспіває:

«Ой не шуми, луже!»

Заспіває та й згадає,

Що він сиротина,

Пожуриться, посумує,

Сидячи під тином.

Отакий-то перебендя,

Старий та химерний!..

Заспіває, засміється,

А на сльози зверне…

У вірші розповідається про долю старого кобзаря - перебенді, про його мандрівне життя, сповнене труднощів і випробувань.

Коли ви слухали вірш і розглядали репродукції картин, то напевне звернули увагу на те, що образ кобзаря створювали і поети, і художники.

Репродукції картин доповнили вірш Тараса Шевченка, хоч і написані вони різними авторами та в різний час.

Слухання. «Дума про козака Голоту»

Підсумки уроку

Сьогодні ми побачили, як життєві образи невмирущих народних співців (кобзарів) втілені в літературі та образотворчому мистецтві.

Размещено на Allbest.ru

...