Методика формування природничих уявлень і понять в учнів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практична робота

Тема: «Методика формування природничих уявлень і понять в учнів початкових класів»

Вступ

Мета: Розглянути зміст курсу природознавство як систему наукових понять, навчитись планувати роботу з формування понять, застосовувати різні методи та прийоми термінологічної роботи під час формування понять.

Обладнання: Програма та підручники, зразки тематичних і поурочних планів, методична література, календар.

Усі види знань засвоюються учнями початкових класів у формі конкретних фактів, уявлень, понять. Загальна логіка розвитку знань: від уявлень до понять та закономірностей.

Факти - це конкретні, одиничні відомості, їх фрагменти або події, явища, предмети, що сприймаються безпосередньо.

Уявлення - це форма наочно-образного знання, образ об'єкта за його відсутності.

Факти та уявлення належать до емпіричного рівня знань.

Усі уявлення у «Природознавстві» можна розділити на дві групи (А.В.Миронов):

· такі, що є доступними для безпосереднього сприймання (корисні копалини, ґрунт, рослини);

· такі, що недоступні для безпосереднього сприймання (історичні факти, географічні уявлення).

За обсягом як уявлення, так і поняття можуть бути одиничними або загальними.

Поняття - це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності (на рівні абстрактного мислення).

Поняття разом із розумінням причинно-наслідкових зв'язків та закономірностей відносять до теоретичного рівня знань.

У понятті як логічній категорії відображаються дві взаємопов'язані та взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. Зміст поняття - це сукупність ознак предметів, відображених у понятті.

За змістом поняття поділяються на такі групи (за Є.Козиною):

· філософські (простір, час);

· фізичні та хімічні (тіло, речовина, молекули, атоми);

· географічні (гідросфера, гори, рівнини, океани);

· фенологічні (погода, клімат, хмарність);

· астрономічні та уфологічні (Сонячна система, Всесвіт, зірка, комета);

· біологічні (рослина, корінь, стебло, лисиця);

· сільськогосподарські (овочі, фрукти, добрива, посів);

· екологічні (ланцюг живлення, екосистема, охорона природи);

· антропологічні (людина, нирка, скелет, вухо);

· соціальні:

загальні (країна, місто, нація);

правові (права, обов'язки, закон);

національні (традиція, обряд, свято);

наукові (наука, дослідження) .

За обсягом поняття поділяються на: одиничні, загальні і категорії (наприклад: ромашка - одиничне поняття, квітка - загальне, рослина - категорія).

На методологічному рівні формуються знання про способи вивчення природи (спостереження, експеримент, моделювання) та прийоми навчальної діяльності (порівняння, класифікація тощо).

Методика формування уявлень та понять. Як ми зазначали вище, поняття є більш високим рівнем знань (теоретичне знання), ніж уявлення (емпіричне знання).

У формуванні понять виділяють такі етапи:

Рис.1. Етапи формування понять

Для формування уявлення на шкільному уроці необхідно створити такі умови:

1) організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей об'єктів, їх зовнішніх зв'язків;

2) поєднання чуттєвої суті уявлення зі словесним визначенням;

3) організація усвідомлення змісту уявлення;

4) організація запам'ятовування чуттєво-наочного образу об'єкта чи групи об'єктів;

5) організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об'єкта;

6) організація застосування сформованого уявлення при розв'язанні задач за зразком у подібній та новій ситуаціях.

Поняття нерозривно пов'язані з мовою. Вони формуються за допомогою індуктивних або дедуктивних умовиводів.

Індуктивний умовивід - це спосіб міркування від часткових суджень до загального висновку. Наведемо приклад такого міркування:

У шпака тіло вкрите пір'ям; у сороки тіло вкрите пір'ям; у солов'я тіло вкрите пір'ям. Отже, тварина, тіло якої вкрите пір'ям, називається птахом.

Дедуктивний умовивід - це спосіб міркування від загального до конкретного. Наведемо приклад такого міркування:

Усі ранньоквітучі рослини мають коріння цибулинкою. Конвалія має корінь цибулинку, отже конвалія ранньоквітуча рослина.

Над поняттями можна здійснювати такі логічні операції (за методикою Т. Байбари):

узагальнення, що являє собою перехід від понять із меншим обсягом, але більшим змістом, до понять із більшим обсягом і меншим змістом. Воно здійснюється навколо встановлення родових зв'язків.

Рис. 2. Узагальнене поняття «липа»

Обмеження понять - це дія, протилежна узагальненню, тобто перехід від роду до виду. природознавство науковий дедуктивний

Рис. 3. Обмеження поняття «природа»

Поділ поняття веде до розкриття його обсягу, зумовлює розподіл усіх об'єктів, які узагальнюються в ньому, на групи за певними істотними ознаками.

Рис. 4. Поділ поняття «рослини»

Шляхи розвитку понять (за Т.Байбарою):

1) виникнення нових;

2) розширення (за обсягом);

3) поглиблення (за змістом) (спробуйте на дошці за допомогою схеми поглибити поняття «ґрунт»).

На шкільних уроках із «Природознавства» необхідно створити такі умови формування понять:

1) організація чуттєвого сприймання ознак, властивостей предметів або явищ, формування уявлень про них або актуалізація раніше сформованих;

1) організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак;

2) забезпечення узагальнення і словесного визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном;

3) організація закріплення сформованого поняття шляхом репродуктивного відтворення його змісту;

б) організація застосування засвоєного поняття у подібних і нових ситуаціях.

Методика формування вмінь на уроках природознавства. Важливим компонентом початкової природничо-соціальної освіти є уміння - готовність особистості на основі засвоєних знань і навичок виконувати діяльність, що складається з упорядкованого ряду розумових та практичних дій, спрямованих на досягнення усвідомленої мети.

Згідно з теорією П.Гальперина, формування умінь відбувається за такими етапами:

1. Усвідомлення учнями мети дії. Мотивація виконання.

2. Засвоєння орієнтовної основи дій - способу виконання (інструкція, алгоритм, план).

3. Виконання дії в матеріальній або матеріалізованій формі (за зразком учителя).

4. Проговорення кожної дії (коментар).

5. Етап засвоєння розумових дій (перехід зовнішнього мовлення у внутрішнє).

У курсі «Природознавство» формуються загальнонавчальні (організаційно-практичні, інтелектуальні) та предметні (спеціальні) уміння.

Список використаної літератури

1. Байбара Т.М. Методика викладання природознавства в початкових класах: [навчальний посібник] / Байбара Тетяна Миколаївна. - К.: Веселка, 1998. - 334с.

2. Козина Е.Ф. Методика преподавания естествознаиия: учеб. пособие для студ. вьсш. пед. учеб. заведений / Е.Ф.Козина, Е.Н.Степанян. - М.: Академия, 2004. - 496 с.

3. Миронов АЛ. Методика изучения окружающего мира в начальних классах: учеб. пособие для студентов факультетов педагогики и методики начального образования педвузов / А.В.Миронов. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

4. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства / Л.К.Нарочна, Г.В.Ковальчук, К.Д. Гончарова. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

5. Пакулова В.М. Методика преподавания природоведе- ния: учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. «Педаґогика и методика нач. обучения» / В.М.Пакулова, В.И.Кузнецова. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

6. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: «Початкова школа», - 2006, 2011. - 432 с.

Размещено на Allbest.ru