Мультимедійна компетентність вчителя історії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мультимедійна компетентність вчителя історії

Сьогодні більшість учених розглядає поняття "компетентність" як інтегральну характеристику, яка визначає готовність і здатність на високому рівні виконувати певні функції відповідно до сучасних теоретичних і практичних надбань, навчального і життєвого досвіду, цінностей і здібностей [8].

Удосконалення процесу інформатизації сучасної освіти в контексті компетентністного підходу відповідно до нової освітньої парадигми припускає активний розвиток мультимедійної компетентності під час підготовки фахівців системи освіти, однак сама суть поняття мультимедійної компетентності вчителя, її структура й зміст залишаються неопрацьованими.

У сучасній літературі, присвяченій проблемам розвитку мультимедійної компетентності, існує безліч термінів, що не мають однакового тлумачення. Дуже часто як синоніми до мультимедійної компетентності використаються такі терміни: "мульти/медіакультура", "інформаційно-комунікаційна культура", "мульти/медіаграмотність", інформаційно-комунікаційна грамотність", "інформаційно-комунікаційна (ІКТ) компетентність", "мульти/медіаосвітченість".

Більшість дослідників вважають, що поняття "медіакультура" ширше, ніж поняття "мультимедійна культура", тому що воно означає максимально широку сферу життєдіяльності людей, пов'язану з будь-якою інформацією, включаючи і медійну, і мультимедійну. Під медійною культурою варто розуміти сферу інформаційної життєдіяльності людей, пов'язану з будь-якими засобами масової комунікації. Отже, медіакультура є складовою інформаційної культури, яка, у свою чергу, є частиною загальнолюдської культури, та являє собою її специфічну сторону, що прямо й безпосередньо пов'язана з інформаційним аспектом життя людей у всій його повноті.

"Мультимедійна культура" -- це сфера інформаційної життєдіяльності людей, пов'язану тільки із цифровими (мультимедійними) засобами масової комунікації. Вона є сукупністю виробничих, суспільних і духовних досягнень людей у сфері мультимедіа, а також система рівнів розвитку особистості людини в сфері мультимедіа.

На думку І. Костікової характеристиками інформаційно-комунікаційної культури в галузі нових технологій можна назвати: 1) здатність до аналізу, оцінки й інтеграції досвіду роботи в сучасному інформаційно-комунікаційному середовищі під час вивчення чи викладання фахових дисциплін; прагнення до розвитку особистих творчих якостей студента під час занять у поєднанні з наявністю мотивації в самоосвіті й високого рівня загальної комунікативної культури студента в інформаційно-комунікаційній взаємодії; 2) розвиток культури пошуку, вибору, збереження, відтворення, переробки інформації; удосконалення способів репрезентації, передачі й інтеграції навчальних матеріалів.

За наявності інформаційно-комунікаційної культури викладача та студента і, насамперед, надійного базового освітнього підґрунтя, тобто інформаційно-комунікаційної грамотності, можна вести мову про результативність освіти: грамотність (загальна і професійна) --> освіченість і досвід --> професійна компетентність і самоосвіта --> культура і менталітет [4]. Отже, інформаційно-комунікаційна культура є своєрідною "надбудовою" над уже сформованою професійною компетентністю, до якої відноситься, як її складова, мультимедійна компетентність.

Поняття мультимедійної компетентності й мультимедійної грамотності не є ідентичними. Термін "компетентність" стосовно до освіти став уживатися відносно недавно. Поняття ж грамотності в історії освіти пройшло значно довший шлях, хоча й інтерпретується по-різному. Здебільшого під нею розумілися базові для життя в суспільстві вміння (читати, писати, рахувати та ін.). У результаті індустріального розвитку провідних країн у II пол. XX ст., що супроводжувався процесами глобалізації, появи нових технологій і засобів інформації, а також виникнення індустрії інформації, під грамотністю стали розуміти опанування базовими знаннями, як головної категорії старої знаннєвоцентристської освітньої парадигми, що не відповідає потребам сучасного суспільства. Зміна загальноосвітніх орієнтирів із знаннєвих на особистісно орієнтовані спричиняють необхідність у педагогіці вищої школи переборювати тенденції відносно до професійних знань, умінь і навичок як мети професійної освіти. Вони, безумовно, сприяють розвитку особистості студентів, але є лише змістовним компонентом професійної освіти, та засобом досягнення генеральної освітньої мети -- індивідуального розвитку особистості вчителя й, насамперед, його професійної компетентності. Такий погляд на сучасну освіту обумовлює широке застосування терміна "компетентність", зокрема "мультимедійна" [6].

Мультимедійна компетентність вчителя є однією з його професійних компетентностей Під терміном "професійна компетентність" розуміють набуту суб'єктом й актуалізовану ним у реальних професійних ситуаціях або в ситуаціях, комплементарним їм, сукупність складних умінь, необхідних для можливості суб'єкта ефективно функціонувати в тій або іншій професійній сфері.

Дослідник Т. Везіров тлумачить мультимедійну компетентність педагога як здатність і готовність розробляти відкриті освітні ресурси за допомогою мультимедіа засобів різних видів і застосовувати їх у професійній діяльності. В свою чергу відкриті освітні ресурси є навчальними або науковими матеріалами, розміщеними у вільному доступі, або випущені під ліцензією, що дозволяє їхнє вільне використання або переробку. Вони містять у собі повні курси, навчальні матеріали, модулі, підручники, відео, тести, програмне забезпечення, а також будь-які засоби, матеріали або технології, що забезпечують доступ до знань[1].

Б. Крузе під мультимедійною компетентністю вчителя розуміє кумулятивну "готовність; здатність" і досвід застосування сукупності мультимедійних умінь у сфері освіти, де "готовність" співвідноситься з довгостроковою готовністю як інтегрованим особистісним утворенням, що включає в себе мотиваційний, емоційно-вольовий, настановчий та оцінний компоненти, а "здатність" -- з когнітивним і поведінковим компонентами, тобто ЗУНами й знанням змісту мультимедійної компетентності вчителя [6].

На думку Л. Кочегарової під мультимедійною компетентністю (у автора ікт-компетентність) викладача слід розуміти багатоаспектний компонент професіоналізму, що є актуальною, сформованою якістю особистості. Вона розвивається, задіючи мотиваційно-вольові, когнітивні й операціонально-діяльнісні аспекти.

Структура будь-якої компетентності ширше знань й умінь, вона поєднує їх у собі; включає емоційно-вольову регуляцію її прояву в поведінці; зміст компетентності значущий для суб'єкта її реалізації; будучи активним проявом, компетентність характеризується мобілізаційною готовністю як можливістю її реалізації в будь-якій необхідній для цього ситуації [5].

Якщо розглядати мультимедійну компетентність з погляду системного підходу, то в ній чітко виокремлюються чотири основні компоненти: ціннісно-мотиващйний, когнітивний, діяльністний та рефлексивний.

Ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви, мету, потреби використання мультимедіа в професійному навчанні, вдосконаленні, самовихованні, саморозвитку, ціннісні установки актуалізації в професійній діяльності. Він стимулює творчий прояв особистості в професійний діяльності за допомогою мультимедіа, припускає наявність інтересу до використання мультимедійних засобів у професійній діяльності, характеризує потребу людини в знаннях, в оволодінні ефективними способами організації професійної діяльності. Також ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви здійснення педагогічної діяльності, спрямованість на розвиток особистості учнів.

Когнітивний компонент повинен забезпечити вільне володіння вчителем навичками опрацювання інформації отриманими за допомогою мультимедіа та роботи з інформаційними об'єктами, які відповідно впливають на навички вдосконалення професійних знань і умінь, знання міжпредметних зв'язків і т.д. Рівень розвитку когнітивного компоненту визначається повнотою, глибиною, системністю знань вчителя в його предметній сфері та використанням мультимедійних технологій.

Діяльністний компонент -- це активне застосування мультимедійних технологій і комп'ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку мультимедійної компетентності, самовдосконалення і творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів. Комунікативна складова цього компоненту виявляється в умінні встановлювати міжособистісні зв'язки, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях, опановувати засоби вербального і невербального спілкування.

У діяльністному компоненті мультимедійна компетентність педагога, поділяється на два рівні: базовий і предметно-орієнтований. Під базовим розуміється інваріант знань, умінь і досвіду, необхідний вчителеві для вирішення освітніх завдань, перш за все, засобами мультимедійних технологій загального призначення. На цьому рівні компетентність включає використання інформаційних технологій сучасного суспільства (комп'ютерних, мультимедійних Інтернет, електронних засобів масової інформації, мобільних телефонів і т.п.) для пошуку, доступу, зберігання, вироблення, уявлення і обміну інформацією, а також комунікацією між людьми і роботу в мережі Інтернет.

Предметно-орієнтований рівень припускає освоєння і формування готовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту того або іншого навчального предмету. Зміст предметно-професійної мультимедійної компетентності вчителя безпосередньо залежить від потреб його предметної галузі. Вивчення тих чи інших комп'ютерних технологій та засобів повинно бути зумовлено потребами вчителя в його професійній діяльності. Тому загального змісту даного компоненту мультимедійної компетентності навести неможливо -- він повинен складатися відповідно до потреб кожної навчальної групи.

Сфера рефлексивного компонента мультимедійної компетентності вчителя визначається відношенням педагога до себе і до світу, до своєї практичної діяльності та її здійснення за допомогою мультимедіа. Вона включає самосвідомість, самоконтроль, самооцінку, розуміння власної значущості в колективі і розуміння результатів своєї діяльності, відповідальності за результати своєї діяльності, пізнання себе і самореалізації в професійній діяльності через засоби мультимедійних технологій. Розвиток кожного компоненту мультимедійної компетентності пов'язаний з формуванням його характеристик і властивостей як частини цілісної системи.

Таким чином, ми вважаємо, що мультимедійна компетентність педагога -- це професійна якість особистості вчителя, що включає в себе інтегровану сукупність знань, умінь і досвіду виконання різних операцій -- як складових мультимедійних технологій, під час підготовки і проведення навчальних занять, а також цінності пов'язані з цією діяльністю.

Для практичного використання мультимедійних засобів у навчанні педагог має опанувати загальними педагогічними уміннями; навичками володіння мультимедійними, інформаційними і телекомунікаційними засобами і технологіями; знаннями, уміннями і навичками застосування технологій мультимедіа в процесі навчання історії в школі; досвідом такої діяльності та мати позитивне ставлення до неї. Детальніше про це зазначимо у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1. Структура мультимедійної компетентності вчителя історії

Отже, ефективне освоєння потенціалу мультимедійних засобів вимагає відповідну підготовку викладача, а відтак, врахування у процесі підготовки майбутнього вчителя наступних положень: навчання роботі з мультимедійними засобами є частиною змісту освіти; мультимедійні засоби навчання є лише інструментом розв'язання проблем, його використання не повинне перетворюватися в самоціль; використання мультимедійних засобів навчання розширює можливості людського мислення у вирішенні проблем, тому оволодіння вміннями роботи з ними сприяє формуванню мислення.

Існують неофіційні світові стандарти, що вирізняють людей, які вміють працювати з комп'ютером на категорії: 1) користувач; 2) просунутий користувач; 3)програміст; 4) системний адміністратор.

З погляду відношення вчителів до мультимедійних засобів навчання їх можна поділити на дві основні категорії: викладачі-користувачі готових мультимедійних інформаційних ресурсів і викладачі-розробники мультимедійних програмних засобів педагогічного призначення. У процесі формування мультимедійної компетентності перша категорія педагогів має бути орієнтована на досягнення до рівня користувача: оволодіння елементарними навичками роботи з комп'ютером, формування уявлення про найпоширеніші пакети програм універсального призначення, набуття вмінь працювати з текстовими редакторами, електронними таблицями, формування навичок роботи з готовими мультимедійними навчальними програмами, мультимедійними засобами телекомунікаційної взаємодії з колегами й учнями, засобами доступу до світових джерел інформації.

Саме для викладачів-користувачів, що прагнуть використовувати мультимедійні засоби в навчанні, адресований цей курс "Використання сучасних інформаційних технологій: формування мультимедійної компетентності (для спеціальності -- Історія)" його практична реалізація пов'язана із низкою складнощів, оскільки його зміст перебуває на стику предметів психолого-педагогічного циклу й дисциплін, пов'язаних із програмним й апаратним забезпеченням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Підготовка другої категорії педагогів, до якої відносяться викладачі, ті хто мають самостійно займатися розробкою необхідних їм мультимедійних інформаційних ресурсів, повинна наближатися до рівня підготовки просунутих користувачів або навіть програмістів. Це конче потрібно для розуміння й раціонального проектування структури мультимедійних електронних ресурсів. Для викладачів-розробників надзвичайно важливо познайомитися як з основами конструювання й використання мультимедійних засобів навчання, так і з необхідними для цього психолого-педагогічними засадами. Викладачі, які активно займаються розробкою й використанням мультимедійних засобів, повинні мати достатній рівень готовності до використання засобів інформатизації в навчальному процесі. Для них рекомендується поглиблене вивчення цього курсу.

вчитель інформатизація освіта

Размещено на Allbest.ru