Особливості планування робіт із фізичної культури учнів різних класів загальноосвітніх школах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Фізичне виховання учнів є невід'ємною частиною всієї навчально-виховної роботи школи і займає важливе місце у підготовці учнів до життя, до суспільно корисної праці.

Робота з фізичного виховання в школі відрізняється великим різноманіттям форм, які вимагають від учнів прояву організованості, самодіяльності, ініціативи, що сприяє вихованню організаційних навичок, активності, винахідливості. Здійснюване в тісному зв'язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням і трудовим навчанням, фізичне виховання сприяє всебічному розвитку школярів.

Фізичне виховання школярів має свою специфіку, обумовлену їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також тим, що, приходячи до школи, учні потрапляють у нові умови, до яких їм потрібно пристосуватися, звикнути. З початком навчання значно зростає обсяг розумової праці дітей і в той же час істотно обмежується їх рухова активність і можливість перебувати на відкритому повітрі. У зв'язку з цим правильне фізичне виховання в шкільному віці є не лише необхідною умовою всебічного гармонійного розвитку особистості учня, а й дієвим фактором підвищення його розумової працездатності.

Значення планування процесу фізичного виховання. Як свідчать енциклопедичні словники, план - це заздалегіть визначений порядок, послідовність здійснення наміченої на конкретний період програми (роботи) із зазначенням її мети, змісту, обсягів, методів, матеріальних і фінансових коштів, термінів виконання. Планування навчально-виховного процесу з предмету "фізична культура" суттєво відрізняється за своїм змістом від планування інших навчальних предметів. Це обумовлено специфікою навчання рухових дій і необхідністю поряд з рішенням освітніх і виховних завдань цілеспрямовано впливати на фізичний розвиток учнів. Процес планування фізичного виховання знаходить своє відображення в конкретних документах планування державних і тих, що становить безпосередньо сам учитель. Тому в практиці під плануванням розуміють складання методично обґрунтованої документації, формує систему навчання і виховання. Правильно виконане планування має відповідати наступним вимогам: забезпечувати можливість оперативного внесення коректив; спиратися на загальні методичні принципи ФВ; бути цілеспрямованим і перспективним; бути реальним; бути конкретним; бути наочним. Системний підхід лежить в основі всієї методології наукового пізнання та сучасної соціальної практики. В основі системного підходу лежить розгляд об'єктів як систем. Системний підхід вимагає розкриття цілісності об'єкта, виявлення всіляких типів зв'язку в ньому і зведення їх в єдину теоретичну картину. Таким чином, системне планування полягає в передбаченні і "проектуванні" всіх факторів, які зумовлюють фізичне виховання як системи. У процесі навчання рухових дій вирішується завдання забезпечення "базової" рухової підготовки - виховання "школи рухів" (Г.В. Васільков, 1988), тобто формування певного кола умінь і навичок, необхідних для повсякденного побуту, праці, оборонної, спортивної та інших видів діяльності. Засвоєні різноманітні фізичні вправи в свою чергу є ефективним засобом зміцнення здоров'я і загартування, тренування і підвищення надійності всіх функцій і систем організму на всі роки життя. При системному плануванні неприпустимо замикати процес навчання і тренування тільки на уроках фізичної культури. Процес планування можна представити у вигляді ряду послідовних операцій, які становлять цілу систему творчої діяльності вчителя. Реальний процес фізичного виховання, природно, не можна побудувати інакше, ніж з певного вихідного пункту ("з початку"). У той же час його планування починається як би "з кінця" - з передбачення і формування ідеї про основні напрямки роботи, з принципових підходів до вирішення методичних питань.

1. Огляд літератури

1.1 Фізичне виховання в загальноосвітній школі

Основними організаційними центрами системи фізичного виховання учнів є загальноосвітня школа, професійно-технічні училища та середні спеціальні навчальні заклади.

У навчальних закладах фізичне виховання здійснюється в процесі навчальних занять, фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів, які проводяться відповідно до розроблених та затверджених положень.

З метою вдосконалення фізичного розвитку і фізичного виховання перегляди організація занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, піонерських таборах, за місцем проживання та в сім'ї.

При оцінці значення фізичної культури в шкільному віці важливо враховувати її необхідність при вирішенні завдань загального фізкультурної освіти та фізичного розвитку. Необхідно виходити з того, що рухова активність - природна потреба організму, що росте, неодмінна умова фізичного розвитку, зміцнення здоров'я і підвищення опірності організму несприятливим умовам. Однак спеціальні дослідження вмісту загального фізкультурного освіти, рухового режиму школярів переконливо свідчать про недостатній задоволенні цих потреб.

Недолік осмисленої рухової активності (гіподинамія) неминуче призводить до непоправних втрат у фізичному розвитку, ослаблення захисних сил організму і серйозних порушень здоров'я. Досвід шкіл, добре організовують використання засобів фізичної культури, дозволяє судити про реальну можливість успішного вирішення проблеми гіподинамії.

Фізична культура в шкільному віці має особливо велике значення для формування необхідних в житті рухових умінь, навичок, оволодіння основами їх практичного використання в різноманітних умовах рухової діяльності. У навчанні руховим діям в цьому віці можна виділити етапи, сприятливі для швидкого і повноцінного освоєння нових рухових дій. У процесі спрямованого використання цієї особливості створюються найкращі умови для всебічного розвитку рухових якостей. Придбані в шкільному віці рухові вміння та навички, а також фізичні, інтелектуальні, вольові та інші якості стають базою для швидкого і повноцінного оволодіння професійно-трудовими, військовими та іншими спеціальними руховими діями, подальшого фізичного вдосконалення в зрілому віці. Не менше значення має вклад шкільної фізичної освіти в розвиток особистості молодих людей, формування їх світогляду і життєвої позиції, морального обличчя, інтелектуальної та естетичної культури, вольовий спрямованості.

Різноманітна практика використання фізичної культури в шкільному віці спрямована на фізичне вдосконалення підростаючого покоління. Разом з тим вона повинна служити цілям забезпечення здорового способу життя, побуту, культурного відпочинку, підтримання високого рівня працездатності в навчальних заняттях та успішного здійснення інших видів діяльності. Весьпроцесс досягнення цих цілей необхідно пов'язувати з всебічним розвитком особистості.

1.2 Організаційна структура фізичного виховання в школі

Навчальний процес з фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи будується на основі програми з фізичної культури у відповідності з існуючими вимогами. Програми складенні за віковим принципом, а для професійних шкіл - з урахуванням майбутньої професійної діяльності.

Програми з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл мають наступну змістовну основу - пояснювальну записку, в якій визначено мету, завдання, зміст, навчання, засоби і форми контролю за фізичним розвитком учнів. Основний зміст уроків фізичної культури - ознайомлення з теорією, формування навичок і вмінь, виховання фізичних здібностей, приблизні вправи для виконання вдома.

У заняття з фізичної культури включені елементи таких видів спорту, як гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри, плавання, лижна підготовка, а в молодшому шкільному віці - рухливі ігри.

Програма з фізичної культури в загальноосвітній школі має різнобічну спрямованість засобів і методів фізичного виховання. Крім загальної програми з фізичної культури мають оздоровчу, лікувальну спрямованість, що визначає зміст занять з учнями спеціальних медичних груп. Для учнів, які займаються в спортивних секціях та гуртках, розробляються програми відповідно до загальної та спортивної спрямованістю.

Відповідно до програми плануються і організовуються уроки фізичної культури, професійно-прикладної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури та навчально-тренувальні уроки.

Планування - це один з основних компонентів системи фізичного виховання учнів. Важливо, щоб учитель при плануванні фіксував свої основні думки, пошуки, керуючись конкретними умовами, в яких він працює, куди входять кліматичні особливості, наявність спортивного інвентарю та ін. На підставі програми з фізичної культури полягає один з головних документів планування - план-графік проходження навчального матеріалу за рік. У практиці використовують різні плани-графіки, однак найбільш ефективних є графік, складення за принципом постановки навчальних завдання, які звітність, вирішувати в певного класу або на уроці. Відповідно до графіка проходження навчального матеріалу на рік вчитель складає план на півріччя, чверть, що конкретизується в плані - конспекті уроку.

2. Особливості планування робіт із фізичної культури учнів різних класів загальноосвітніх школах

2.1 Технологія планування

Процес планування можна уявити у вигляді ряду послідовних операцій, Що становлять цілу систему творчої діяльності вчителя. Реальний процес фізичного виховання, природно, не можна побудувати інакше, ніж із певного вихідного пункту ("із початку"). Водночас його планування починається ніби 'з кінця" - із передбачення і формування ідеї про основні напрями роботи, із принципових підходів до розв'язання методичних питань така ідея виникає, зазвичай, уже в студентські роки. Вивчаючи курс теорії і методики фізичного виховання, спортивно-педагогічні дисципліни, спостерігаючи роботу своїх викладачів, учителів школи, студент "приміряє" надбані знання й уміння до своєї майбутньої роботи, формує мету-ідеал та стратегічну мету (дивись розділ "Система фізичного виховання"). У вчителя Ідея майбутньої роботи (мета - ідеал) в наступному навчальному році формується на основі набутого досвіду, спостережень діяльності інших педагогів, Інформації, отриманої внаслідок самоосвіти.

Зіставлення мети-ідеалу з конкретними умовами праці, рівнем підготовленості учнів приводить до певних її коректив. Лише після цього вона трансформується в тактичну та оперативну мету. Далі проектується бажаний стан рівнів теоретичної, фізичної і технічної підготовки у вигляді певних результатів.

Бажаний стан досягається постановкою низки конкретних завдань щодо засвоєння теоретичної інформації, виховання фізичних якостей та опанування фізичних вправ, передбачених шкільною програмою, а також оздоровчих і виховних завдань.

Для розв'язання висунутих завдань учитель визначає систему педагогічного впливу на учнів (засоби, методи й умови праці). Ця операція, як і попередня, повинна виконуватися за безпосередньої участі учнів.

Визначаючи систему педагогічного впливу, дуже важливо врахувати можливі несприятливі фактори, що будуть заважати правильній організації процесу фізичного виховання (негативне ставлення батьків або педагогів, друзів і оточення загалом до фізичної культури, порушення режиму, шкідливі звички тощо).

Для перевірки правильності ходу педагогічного процесу створюється підсистема поетапного контролю за допомогою спеціальних тестів.

Якщо на кожному етапі одержаний від контролю результат переважно відповідає запланованому, то робиться висновок про правильність планування, і підстав для занепокоєння немає. Якщо за умови сумлінної реалізації планів контрольні результати суттєво відрізняються від запланованих, то в системі планування допустилися помилок. Для їх виявлення необхідно: по-перше, перевірити, чи всі несприятливі фактори враховані при плануванні; по-друге, піддати ревізії систему педагогічного впливу, і якщо тут не виявлено помилок, оцінити реальність висунутих педагогічних завдань. Якщо помилки виявлено вже у першій ланці й учитель переконаний, що саме вони є причиною невиконання запланованих результатів, то вживаються відповідні заходи, а Інші ланки вже не перевіряються. Можливий, особливо в перші роки роботи вчителя, і такий варіант, коли допущені незначні помилки в різних операціях планування в сукупності суттєво позначаються на результаті діяльності. Тому радимо молодим учителям постійно аналізувати всю свою діяльність, бути для себе суворим суддею. Це - запорука успіху в майбутньому.

Планування завершується підсумковим контролем. Ці дані е вихідними для планування наступного циклу (серії уроків, навчальної чверті, навчального року).

Складаючи конкретні документи планування, вчитель зобов'язаний дотримуватися ряду вимог, а саме:

* забезпечувати можливість оперативного внесення коректив у плани;

* спиратися на методичні принципи фізичного виховання;

* забезпечити цілеспрямованість і перспективність планів на певний цикл (серію уроків, чверть, рік), спираючись на попередні цикли І готуючись до наступних (таким чином виключаються випадкові заняття),

* бути конкретним (чітке визначення етапу навчання, його завдань і відповідних засобів; із великої кількості вправ для кожного випадку радимо обирати найдоцільніші, універсальні, або, навпаки, вправи вибіркової дії, здатні забезпечити максимальний педагогічний ефект).

2.2 Підготовка до планування

Безпосередньо перед тим, як взятися за складання планів, учитель повинен виконати підготовчу роботу, що полягає у зборі необхідної інформації. Ця Інформація, яка потім буде використана для визначення порядку проходження навчального матеріалу, засобів, форм роботи тощо, передбачає:

1. Визначення обсягу матеріалу, який належить засвоїти учням певного класу в навчальному році, його зв'язок з матеріалом суміжних класів Задля цього вчитель аналізує базову і регіональну навчальні програми І, пов'язуючи її з місцевими умовами, рівнем підготовки класу, власним досвідом та інтересами учнів, формує навчальну програму школи. Скорочуючи або доповнюючи навчальний матеріал базової і регіональної програм, учитель пам'ятає, що це не повинно негативно позначитися на руховій підготовленості учнів, на опануванні життєво важливими уміннями І навичками Паралельно визначається матеріал для самостійної роботи, зміст допоміжних завдань.

2. Вивчення складу учнів, стану їхнього здоров'я, рівня знань, технічної та фізичної підготовленості. Учитель повинен знати рівень загального розвитку і вихованості учнів, їхньої громадської активності, ставлення до навчання, світогляд, інтереси і нахили, успішність з усіх предметів тощо. Такі дані можна отримати, вивчаючи документи, складені попередником, або власні записи, картки медичних оглядів. Багатий матеріал дають бесіди з учнями, попереднє тестування та анкетування. Лише на такій основі можна забезпечити індивідуальний підхід до кожного окремого учня і визначити його особисту програму розвитку на навчальний рік (півріччя, чверть), яка дозволить йому перетворити фізичні вади у власні здобутки.

3. Дослідження рівня роботи з фізичного виховання за попередні роки і стан матеріальної бази школи. Водночас визначаються шляхи її розвитку й удосконалення.

4. Ознайомлення із загальним планом роботи школи з метою визначення ставлення до фізичної культури керівництва й усього педколективу школи та його мобілізація на вирішення завдань фізичного виховання школярів.

5. Вивчення кліматичних умов населеного пункту та екологічної ситуації.

6. Опрацювання календаря спортивно-масових заходів району, області. Ця Інформація необхідна вчителеві для визначення почерговості проходження навчального матеріалу.

7. З'ясування загальних і спортивних традицій школи, населеного пункту Йде пошук шляхів їх розширення й удосконалення, підвищення ефективності всього навчального процесу.

8. Формування програм вивчення всіх рухових дій. Програма передбачає відповіді на такі питання:

* яка мета ставиться на поточний і наступні роки, якщо вправа запланована навчальною програмою в декількох класах;

* які фізичні якості І знання потрібно мати учням, щоб успішно вивчити рухову дію;

* скільки уроків треба витратити на її опановування і як їх варто розмістити протягом навчального року;

* які конкретні завдання передбачається розв'язати на кожному із запланованих уроків;

* які засоби необхідно використовувати на кожному уроці;

* які завдання для самостійної роботи доцільно давати учням для засвоєння запланованої вправи;

* як і коли контролювати хід засвоєння вправи;

* як використовувати певну вправу для самовдосконалення.

Для прикладу наведемо фрагмент програми вивчення перекиду назад щодо конкретних завдань, які треба вирішити на окремих уроках та засобів, які можна використати для цього на кожному з них.

Таблиця 1

№ п/п	Завдання	Засоби
1.	Перевірити вміння учнів вико-нувавти перекати	Із упору присівши перекат назад І перекат вперед в упор присівши
2.	Розучити опору на руки для перекиду назад	Вправа ''штангіст" Із упору присівши перекат назад до упору долонями за головою і перекат вперед в упор присівши
3.	Розучити опору на руки під час виконання перекиду назад	Перекид назад із допомогою те ж із гірки
4.	Перевірити вміння працювати руками в перекиді назад	Змагання команд на правильність виконання рухів руками
5.	Домогтися прямолінійного виконання перекату вперед	Перекид назад між гімнастичними палицями
б.	Удосконалити групування в перекиді назад	Перекид назад у "вікно" (у "рамку")
7.	Домогтися енергійного переходу від в.п. до перекату	Перекид назад "вгору"
8.	Удосконалення опору на руки	Перекид назад на підвищення
9.	Перевірити вміння виконувати перекид назад загалом	Змагання команд. Краща з двох спроб
10.	Удосконалення перекиду назад в мінливих умовах	Декілька перекидів Перекиди на вузькій опорі Перекиди в естафеті
11.	Поєднання перекиду назад з іншими діями	Поворот кругом - перекид назад -'перекид вперед Поворот кругом - перекид вперед -перекид назад

2.3 Планування як основа організації навчальної роботи

Планування є важливою функцією управління навчальним процесом у школі. Під плануванням розуміється визначення раціональної послідовності та оптимальних строків проходження програмного матеріалу в системі уроків фізичної культури.

Планування дозволяє передбачити реальні результати майбутньої роботи, визначити найбільш раціональні шляхи їх досягнення відповідно з приватними завданнями кожного з етапів навчання.

Добре продумані реальні плани забезпечують чітку програму дій вчителя та учнів, що забезпечують найбільшу продуктивність їхньої спільної діяльності.

Таким чином, систематичне і обов'язкове ведення вчителем документів планування необхідно і обов'язково:

- Для впорядкованої, планомірної (систематизованої) роботи;

- Для об'єктивного поточного, підсумкового аналізу та контролю своєї діяльності, правильність якої зачіпає не тільки медичний та педагогічний, але гуманістичний аспект в цілому;

- Для накопичення та збереження цінного методичного та практичного досвіду, спираючись на який учитель здійснює вирішення аналогічних завдань в роботі з новими вихованцями вже перевіреними, надійними підходами, засобами і методами;

- Для надання можливості використання документального матеріалу з метою передачі позитивного досвіду роботи іншим фахівцям і подальшого розвитку теорії та методики фізичного виховання як наукової дисципліни.

Документи планування повинні задовольняти ряду вимог:

1. бути конкретними по постановці мети і завдань у планованому періоді, чітко визначити кінцеву мету плану;

2. відповідати змісту державних програмно-нормативних документів фізичного виховання (наприклад, повне відображення базового компонента програми з фізичного виховання);

3. по вибору і послідовності планованого матеріалу відповідати загальним і методичним принципам фізичного виховання;

4. мати спадкоємність з вмістом попереднього та кожного наступного плану, а так само спадкоємність матеріалу всередині самого плану: кожен крок у плані має бути логічним продовженням попереднього і підготовкою для наступного;

5. бути реальним для виконання запланованого;

6. мати чіткість і конкретність формування планових завдань, засобів, методів;

7. бути легко сприймаються і зручними в роботі: наочно, просто і зрозуміло оформленими документами.

Зміст перспективного, поточного та оперативного планування навчального процесу з фізичної культури в школі визначається базовим компонентом державної навчальної програми. Безпосереднє планування навчального процесу з фізичної культури здійснюється за допомогою цілого ряду документів:

1. годовой план-графік черговості проходження програмного матеріалу в навчальному році;

2. поурочніе робочі плани на кожну чверть;

3. План-конспект на кожен урок фізичної культури.

Програма з фізичного виховання - це документ планування, в якому визначаються: а) цільові установки і завдання курсу фізичного виховання; б) обсяг знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти займаються в планований термін занять, та перелік освоєних фізичних вправ і інших засобів, які забезпечують вирішення поставлених завдань; в) рівень теоретичної, загально-фізичної та спортивної підготовленості, вираженої в залікових вимогах і навчальних нормативах, яких повинні досягти займаються на кожному році навчання.

Програма з фізичного виховання складається в основному з 4 розділів: 1) уроки фізичної культури; 2) фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня; 3) фізична культура у позанавчальний час; 4) фізкультурно-масові та спортивні заходи.

Навчальні програми мають наступну типову структуру: 1) пояснювальна записка, в якій розкриваються мета і завдання курсу фізичного виховання, вказуються особливості контингенту, характеризується структура програми, рекомендуються методи і форми занять і т.д.; 2) навчальний матеріал з теоретичного та практичного розділів (перелік основних теоретичних тем для вивчення, опис всіх фізичних вправ, які підлягають освоєння по роках навчання), а так само залікові вимоги щодо освоєння рухових дій і розвитку фізичних якостей; 3) додаток, в якому наводиться список рекомендованої літератури, зразки планів, заявок, типовий табель спортивного інвентарю та обладнання, необхідного для забезпечення занять з фізичної культури, зразкові карти фізичної підготовленості розвитку учнів та ін.

Навчальна програма розробляється відповідно до встановленого навчальним планом, змістом та обсягом годин, відведених на кожний розділ і в цілому на всі розділи занять.

Річний план-графік черговості проходження програмного матеріалу в навчальному році.

Річний план-графік найбільш загальний документ перспективного планування, в якому систематизується основний зміст навчальної програми з фізичної культури для учнів молодшого віку.

У період складання плану необхідно детально проаналізувати роботу, виконану в минулому навчальному році, з'ясувати на які розділи в поточному році слід звернути особливу увагу.

Спираючись на закономірності навчання і фізичний розвиток учнів, слід з урахуванням можливостей школи (матеріальна база) і сезонних умов реалізації основних розділів програми, розподілити програмний матеріал на рік (102 уроку). Визначити черговість вивчення матеріалу, правильне його поєднання, встановити терміни повторення пройденого і т.п. Не менш важливо при цьому чітко уявляти собі мету виховання і навчання, нормативи, які повинні виконати учні до кінця року.

Таким чином, річний план відображає всю «але в лаконічному, в узагальненому вигляді» картину організації навчально-виховного процесу протягом року.

Поза графіком річного плану виносяться основні вимоги щодо виконання програмного матеріалу, тобто учні повинні знати і вміти виконувати по закінченню даного класу.

1. Вимоги до знань (з навчальної програми)

2. Основні навчальні нормативи по освоєнню рухових умінь і навичок (навчальної програми)

3. Нормативні вимоги до фізичної підготовленості (з навчальної програми).

Розподіл навчального матеріалу в річному плані-графіку.

У першу чергу необхідно визначити обсяг навчального матеріалу на навчальний рік. З цією метою вчитель може включити в план весь міститься в навчальній програмі матеріал. Однак зміст програми необхідно скоригувати відповідно з приватними умовами, підготовленістю класу, своїм досвідом роботи та інтересами учнів, з можливими змінами часу, відведеного на освоєння різних розділів.

Разом з тим, необхідно пам'ятати, що зміни у змісті уроків не повинні знижувати ефект фізичної підготовки в учнів, негативно відбиватися на оволодінні ними життєво важливими руховими вміннями та навичками. Рекомендується відобразити в плані і домашні завдання. Це дозволить зв'язати зміст домашніх завдань по навчальним матеріалом, досліджуваним на уроках.

Четвертний робочий план.

Четвертний робочий план (поточне планування) складається на основі річного плану розподілу навчального матеріалу, має більш розгорнутий вигляд. За формою він може бути тематичним і поурочного.

При тематичному плануванні зміст навчальної програми ділиться на теми, кожна з яких розчленовується на підтеми. Потім визначаються завдання підтем, підбирається комплекс засобів і методів для їх вирішення.

Поурочні планування полягає у безпосередньому визначенні завдань і змісту кожного з уроків у порядку проходження їх у цілісному курсі навчання. Розподіл навчального матеріалу в четвертний навчальному плані.

У першу чергу необхідно розподілити намічений матеріал по уроках навчального року. Повноцінно вирішити це завдання можна тільки спираючись на закономірності навчання, розвитку і вихованню особистості школярів, знання їх можливостей і особливостей.

Плануючи послідовність проходження програмного матеріалу, педагог повинен враховувати найбільш сприятливі (сенситивні) вікові періоди для навчання рухових дій і розвитку фізичних якостей.

Правильніше було б починати навчальний рік з освоєння матеріалу з гімнастики, розділ містить великий арсенал засобів, які мають вплив на учнів. Однак у сформованій практиці з урахуванням реальних матеріально-технічних і кліматичних умов, в абсолютній більшості шкіл перша чверть починається з матеріалу з легкої атлетики на стадіонах і там, де є можливість пробігати довгі дистанції, виконувати метання снарядів, стрибки в довжину і т.д. З цих причин, матеріал з легкої атлетики планується і на весну. Гімнастіческій розділ і спортивні ігри найчастіше плануються в міжсезоння, коли стан відкритих місць і погода змушують вести заняття в спортивному залі. Лижна підготовка планується на зимовий період занять при наявності снігового покриву, плавання - при можливості займатися в плавальному басейні.

При цьому, плануючи зміст навчальних чвертей слід звертати увагу на раціональне співвідношення в них обсягів вправ як по впливу на основні ланки опорно-рухового апарату школярів, так і за спрямованістю фізичних навантажень (тобто уникати, коли спрямований розвиток отримують в основному одні ланки тіла або фізичні якості, а інші).

План-конспект уроку.

План-конспект є документом оперативного планування навчальної роботи з фізичної культури в школі. Розробляється він виходячи із завдань і змісту четвертного плану.

План-конспект, в першу чергу, відрізняється деталізацією завдань щодо формування рухових умінь і навичок, виховання рухових здібностей і формування спеціальних знань. Потім в нього заносяться спеціально підібрані засоби, методи і методичні прийоми для реалізації поставлених на уроці завдань; плановані параметри навантаження і відпочинку в серіях вправ і окремих вправах, а також додаткові, індивідуальні та домашні завдання; вказуються методи різних видів контролю за засвоєнням навчального матеріалу і психофізичними навантаженнями на уроці.

У плані-конспекті також фіксуються основні організаційно-методичні вказівки та інші примітки, що орієнтують на якісне проведення заняття.

Відповідно до принципу оздоровчої спрямованості в конспекті вибудовується раціональна динаміка фізичного навантаження протягом всього заняття, поступово підвищуючись у підготовчій частині уроку і досягаючи максимальних величин в основній частині заняття, поступово знижується до заключної частини, приводячи організм займаються в звичайне (сталий) стан.

Спочатку при складанні плану-конспекту визначається зміст основної частини уроку, а потім відповідно до нього матеріал підготовчої та заключної частин.

Послідовна розробка змісту уроку включає в себе такі обов'язкові складові:

1. Вибір адекватних віку займаються і завданням уроку засобів і методів рішення.

2. Визначення необхідного обладнання та інвентарю, порядку його розміщення та використання.

3. Визначення раціональних форм організації діяльності учнів на уроці.

4. Визначення форм і методів контролю діяльності учнів.

Все це компонується в певній формі плану-конспекту. Вченими-фахівцями в галузі фізичного виховання рекомендуються різні форми планів-конспектів.

3. Документи планування на уроках фізичної культури

Навчально-виховну роботу на уроках фізичної культури починають з її планування. Знання документів планування, вміння їх складати з урахуванням закономірностей розвитку організму учнів і користуватися нею є обов'язковою умовою для вчителя фізичної культури.

Грамотно складеними документами планування вважаються ті, що відповідають нормативним документам керівних органів освіти, узгоджуються із загальними і методичними (дидактичними) принципами фізичного виховання, носять цілеспрямований характер, є реальними і конкретними.

Перед тим, як взятися за складання планів, вчителю необхідно:

- Визначити конкретний обсяг матеріалу, який належить засвоїти учням даного класу в навчальному році, пов'язати його з попереднім навчальним роком і на перспективу;

- Добре вивчити склад учнів, стан їхнього здоров'я, рівень знань, технічної і фізичної підготовленості, інтереси та нахили, загальну успішність і т.п.:

- Дослідити рівень роботи з фізичного виховання за попередні роки і стан матеріальної бази школи, визначити шляхи її розвитку та вдосконалення:

- Ознайомитися із загальним планом школи, щоб визначити ставлення до фізичної культури керівництва й усього педколективу школи:

- Вивчити кліматичні умови населеного пункту, екологічний стан:

- Опрацювати календар спортивно-масових ЗАХОДІВ району, області з метою визначення почерговості проходження навчального матеріалу:

- З'ясувати загальні традиції школи, населеного пункту з метою пошуку Шляхів їх Розширення ї удосконалення, Підвищення ефективності Всього Навчальний процес:

- Розробити програми Вивчення Рухів Дій, що передбачені шкільною програмою:

Усі документи планування поділяються на Державні и ті, що складаються вчителем.

До державних документів планування належать навчальний план і базова навчальна програма.

У навчальному плані школи на обов'язкові уроки фізичної культури виділяється 68 академічних годин (по 45 хв.) щорічно, по 2 години кожного навчального тижня.

Базова навчальна програма є основним документом, в якому визначаються завдання і засоби фізичного виховання школярів.

Програма для кожного класу складається з чотирьох розділів.

І. Навчальний пріоритетний матеріал.

ІІ. Матеріал для обов'язкового повторення і домашніх завдань.

ІІІ. Контрольні навчальні нормативи і вимоги.

ІV. Орієнтовний комплексний тест для оцінки стану фізичної підготовленості.

Програма не встановлює певну кількість годин для проходження тих чи інших розділів, але в ході планування зобов'язує учителя найбільше часу приділити для навчання і засвоєння пріоритетного матеріалу, враховуючи місцеві умови проведення уроків та найбільш сприятливі вікові періоди у розвитку фізичних якостей учнів. При цьому вчитель повинен домагатися виконання учнями навчальних нормативів, вимог і показників комплексного тесту.

Навчальні програми постійно удосконалюються і періодично міняються. Основними чинниками їх удосконалення є:

- значне покращення матеріальної бази, впровадження у навчальний процес досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду;

- піднесення освітнього цензу вчителя, рівня підготовленості учнів;

- постановка суспільством нових завдань щодо фізичного виховання, які потребують пошуку адекватних засобів і форм роботи.

Документи планування, що складаються учителем:

- графік розподілу часу проходження навчального матеріалу на рік;

- графік навчально-виховної роботи з фізичної культури на рік;

- робочий план на чверть чи півріччя;

- конспекти уроків.

Графік розподілу часу проходження навчального матеріалу складається на основі конкретного обсягу навчального матеріалу і завчасно розроблених програм вивчення основних фізичних вправ з кожного розділу шкільної програми.

Приблизний графік розподілу часу проходження навчального матеріалу з фізичної культури для учнів 7 класу (в рамках шкільного розкладу).

Таблиця 2

№	Розділи програми	Кількість уроків, годин	І чверть	ІІ чверть	ІІІ чверть	ІV чверть
			18 уроків	16 уроків	18 уроків	16 уроків
І	Навчальний матеріал
	1. Теоретико-методичні знання	16/2	5 уроків по 5 хв	5 уроків по 7 хв	2 уроки по 5 хв	4 уроки по 5 хв
	2. Спортивні ігри	33/13	14 уроків по 20 хв	15 уроків по 15 хв		4 уроки по 20 хв
	3. Туризм	3/3			3 уроки по 45 хв
ІІ. Матеріал для обов'язкового повторення і домашніх завдань
1. Повторення:
	а) гімнастика;	22/9	3 уроки по 15 хв	15 уроків по 20 хв		4 уроки по 15 хв
	б) легка атлетика;	27/11	3 уроки по 15 хв			14 уроки по 20 хв
	в) крос;	19/15	3 уроки по 15 хв		13 уроків по 45 хв	3 уроки по 15 хв
	г) ковзани.	19/15			13 уроки по 45 хв
	2. Домашні завдання.	Комплекси вправ для розвитку фізичних якостей
ІІІ	Контрольні навчальні нормативи:
	а) футбол;	4/1	1 урок - 15 хв			3 уроки по 10 хв
	б) гандбол;	4/1	1 урок - 15 хв			3 уроки по 10 хв
	в) баскетбол	4/1	1 урок - 15 хв			3 уроки по 10 хв
	в) волейбол	4/1	1 урок - 15 хв			3 уроки по 10 хв
ІV. Комплексний тест оцінки стану фізичної підготовленості:
	а) швидкість;	18/3	5 уроків по 9 хв	5 уроків по 6 хв	5 уроків по 6 хв	3 уроки по 10 хв
	б) сила і гнучкість;	9/2	4 уроки по 10 хв	5 уроків по 10 хв
	в) спритність і швидкісно-силові;	11/2	5 уроків по 7 хв	5 уроків по 10 хв		1 урок по 10 хв
	г) витривалість	20/4	4 уроки по 10 хв	5 уроків по 6 хв	5 уроків по 10 хв	6 уроків по 10 хв

При складанні графіку проходження навчального матеріалу необхідно дотримуватись таких вихідних позицій:

- збереження наступності засвоєння матеріалу як у середині розділів, так і між ними;

- забезпечення випереджаючого розвитку фізичних якостей;

- поступове підвищення функціональних можливостей учнів;

- періодичне повторення вправ на уроці і в самостійних заняттях учнів для міцного засвоєння;

- забезпечення системи контролю за ходом навчального процесу;

- використання різноманітних засобів для формування оптимального емоційного стану учнів;

- забезпечення різнобічного впливу на опорно-руховий апарат і функції організму;

- оптимальне розумове, фізичне і координаційне навантаження;

- відповідність обсягу навчального матеріалу тривалості уроку.

Планування розділів шкільної програми може бути паралельне, послідовне і змішане.

Паралельне планування передбачає включення в урок матеріалу з різних розділів програми.

Послідовне планування передбачає почергове вивчення вправ легкої атлетики, спортивних ігор, гімнастики і т.д.

Змішане планування проходження навчального матеріалу - комбінація першого і другого способів, тобто деякі розділи вивчаються паралельно, інші - окремо. Матеріал з розділів «Лижна підготовка» і «Плавання» завжди вивчається концентровано.

Безпосереднє планування навчального матеріалу реалізується шляхом добре продуманого розміщення певних умовних позначок в клітинках, що відповідають конкретним вправам і номерам уроків. Так, наприклад, повторення найбільш важливих для даної серії уроків вправ (Х); попереднє розучування (ПР); закріплення (З); удосконалення (У); контроль (К); домашнє завдання (О).

Робочий план. Цей документ планування повинен відбити подальше більш детальне планування ходу і результатів навчально-виховного процесу на відносно невеликий, але логічно завершений період часу. Робочий план складається поурочно, як правило, на одну навчальну чверть для кожної паралелі класів. У графі «Основна частина уроку» записують конкретні освітні, виховні і оздоровчі завдання на кожний урок, не допускаючи розбіжності з планом графіком. Потім окреслюють шляхи вирішення кожної задачі, тобто вказують характер загально-розвиваючих вправ (наприклад, вправи з великими м'ячами або обручами) і конкретно записуються спеціальні вправи, які будуть запропоновані учням у підготовчій частині уроку.

Плануючи зміст заключної частини уроку, потрібно передбачити зв'язок проведеного уроку з наступним. Це досягається шляхом добре продуманої системи домашніх завдань.

Робочий план з фізичної культури для учнів 9 класу.

Таблиця 3. Зміст

Підготовчої частини уроку	Основна частина уроку	Заключна частина уроку. Домашнє завдання
1. Стройові вправи: розведення і зведення колони по одному в колони по 2 по 4 2. ЗРВ (комплекс № 17). 3. Рухлива гра „День і ніч”. 4. Підвідні вправи: а) В.п. - упор лежачи. Одночасно відштовхуючись руками і ногами переміщення з першої зони в пяту зону; б) згинання і розгинання рук в упорі лежачи (дівчата біля стінки).	1. Сприяти розвитку швидкості. 2. Вивчити прийом-передачу м'яча двома руками зверху за голову. 3. Удосконалення в техніці виконання нижньої прямої подачі.	1. Підведення підсумків уроку, домашнє завдання та інструкції щодо їх виконання: а) згинання і розгинання рук в упорі лежачи на пальцях; б)піднімання тулуба з положення лежачи на спині, руки за голову; в) стрибки вгору з присіду. 3 Зауваження по проведеному уроку.

Конспект уроку (результат безпосередньої підготовки учителя до уроку) розробляється на основі робочого плану для паралельних класів з урахуванням особливостей роботи у кожному з них.

Підготовка конспекта починається з уточнення завдань наступного уроку і аналізу отриманих результатів на попередньому уроці. Узагальнений зміст кожної графи конспекту представлений в таблиці (табл. № 3).

У кінці конспекту вказують на необхідну матеріально-технічну базу: прилади, обладнання, наочні посібники, технічні засоби навчання тощо.

Положення про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи

Згідно з «Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи» за організацію фізичного виховання в школі відповідає директор.

На директора школи покладаються такі завдання:

* Створення необхідних умов для проведення уроків з фізичної культури та організації позакласної спортивно-масової та оздоровчої роботи, організація фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня школи, щоденних фізкультурних занять у групах продовженого дня, проведення занять з учнями, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групі, а також для здійснення масових позакласних спортивно-оздоровчих заходів;

* Здійснення щоденного контролю за фізичним вихованням учнів - відвідування уроків, спостереження за проведенням занять у режимі навчального дня, підготовкою до здачі норм комплексу ГТО;

* Організація проведення регулярних медичних оглядів учнів.

У фізичному вихованні учнів приймають участь весь педагогічний колектив школи.

Заступник директора школи з навчально-виховної роботи відповідає:

* За виконання навчальних програм і якість викладання на уроках фізичної культури;

* Забезпечує систематичний контроль за проведенням уроків і факультативних занять з фізичної культури і спорту, а також занять з школярами, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи.

Організатор позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми бере участь в організації та роботі колективу фізичної культури, залучаючи для цього педагогічний колектив, батьків і старшокласників.

У «Положенні» визначені також обов'язки вчителя фізкультури.

Згідно з «Положенням» вчитель фізкультури повинен:

* Нести відповідальність за виконання навчальної програми, за оволодіння учнями необхідними знаннями, вміннями і навичками на уроках фізичної культури;

* Забезпечувати на уроках і позакласних заняттях дотримання санітарно-гігієнічних вимог і вживати заходів щодо запобігання спортивних травм і нещасних випадків;

* Вести систематичний облік фізичної підготовленості учнів;

* Залучати якомога більше школярів у фізкультурні гуртки, спортивні секції, а також до різних фізкультурно-масових заходів;

* Організовувати позакласну фізкультурно-масову і спортивну роботу в школі;

* Забезпечувати підготовку до здачі норм комплексу ГТО і юнацьких спортивних розрядів;

* Направляти роботу шкільного колективу фізичної культури, а також готувати громадських інструкторів і суддів з числа учнів та максимально залучати їх у доступних формах до проведення різних фізкультурно-оздоровчих занять та заходів;

* Організовувати підготовку школярів до районних, міських спортивних змагань;

* Організовувати внутрішньошкільні змагання і фізкультурні свята.

Вчителі початкових класів повинні стежити за дотриманням школярами режиму дня, виконанням ними ранкової гімнастики, сприяти залученню учнів у секції та гуртки колективу фізичної культури, стежити за правильною поставою учнів, виховувати в учнів інтерес і звичку до систематичних занять фізичними вправами.

Лікарський контроль за фізичним вихованням є необхідною умовою успішного здійснення завдань фізичного виховання дітей та підлітків. Згідно з «Тимчасовим положенням про лікарському контролю над фізичною культурою і спортом», лікарський контроль у школі передбачає:

* Систематичне спостереження за здоров'ям і фізичним розвитком дітей та підлітків;

* Санітарно-гігієнічні та лікарсько-педагогічні спостереження за місцями, умовами та методикою проведення занять з фізичної культури;

* Санітарно-освітню роботу з питань фізичного виховання;

* Профілактику травматичних ушкоджень під час занять фізичними вправами.

Згідно з цим «Положенням», всі учні проходять обов'язковий щорічний медичний огляд, в результаті якого їх розподіляють на три медичні групи: основну, підготовчу, спеціальну.

До основної медичної групи відносять дітей без відхилень у стані здоров'я або з незначними відхиленнями, але з достатньою фізичною підготовкою. Учні основної групи займаються за програмами з фізичної культури в повному обсязі, можуть бути членами спортивних секцій, фізкультурних гуртків, брати участь у змаганнях.

Підготовчу медичну групу складають учні, які мають незначні відхилення у фізичному розвитку та стані здоров'я та недостатньо фізично підготовлені. Вони навчаються разом з дітьми основної групи за загальною програмою з фізкультури. Для дітей підготовчої групи виробляються певні обмеження навантажень. І більш поступове засвоєння нових рухових умінь і навичок, особливо пов'язаних з високими фізичними навантаженнями. У зв'язку з цим школярі підготовчої групи потребують додаткових заняттях для підвищення рівня фізичної підготовленості. З цією метою їх слід залучати в секції загальної фізичної підготовки.

До спеціальної медичної групи відносять дітей зі значними відхиленнями у стані здоров'я, яким протипоказані значні фізичні навантаження. Ці відхилення можуть бути постійного або тимчасового характеру (наприклад, після перенесення захворювання). З учнями спеціальної групи проводять заняття за спеціальною програмою. Для цих дітей необхідні заняття лікувальною фізкультурою.

Переведення учнів з однієї групи в іншу доводиться до відома вчителя класу і вчителі фізичної культури, які в своїй практичній роботі здійснюють індивідуальний підхід до дітей з урахуванням їх стану здоров'я.

Висновки

навчальний фізичний учень школа

Отже, роботу на уроках фізичної культури починається з її планування. Знання документів планування, вміння їх складати з урахуванням закономірностей розвитку організму учнів і користуватися нею є обов'язковою умовою для вчителя фізичної культури.

Грамотно складеними документами планування вважаються ті, що відповідають нормативним документам керівних органів освіти, узгоджуються із загальними і методичними (дидактичними) принципами фізичного виховання, носять цілеспрямований характер, є реальними і конкретними.

Перед тим, як взятися за складання планів, вчителю необхідно:

- Визначити конкретний обсяг матеріалу, який належить засвоїти учням даного класу в навчальному році, пов'язати його з попереднім навчальним роком і на перспективу;

- Добре вивчити склад учнів, стан їхнього здоров'я, рівень знань, технічної і фізичної підготовленості, інтереси і схильності, загальну успішність;

- Дослідити рівень роботи з фізичного виховання за попередні роки і стан матеріальної бази школи, визначити шляхи її розвитку та вдосконалення;

- Ознайомитися із загальним планом школи, щоб визначити ставлення до фізичної культури керівництва й усього педколективу школи;

- Вивчити кліматичні умови населеного пункту, його екологічний стан:

- Розробити календар спортивно-масових заходів району, області з метою визначення черговості проходження навчального матеріалу;

- З'ясувати спільні традиції школи, населеного пункту з метою пошуку шляхів їх розширення і вдосконалення, підвищення ефективності всього навчального процесу;

- Розробити програми вивчення рухових дій, що передбачені шкільною програмою;

Планування фізичної культури в школі є досить складним навчально-виховним процесом, який має безліч різних компонентів, свою специфічну структуру та зміст. Він також є основною формою організації занять з фізичного освіти, виховання та розвитку дітей з першого по одинадцятий класи.

Урок різнобічно вплив на організм і особистість учнів, формує в них різні мотиви до занять фізичними вправами, які в деякій мірі впливають на проведення уроку в цілому. Також на якість проведення уроку безпосередньо впливає і сама підготовка вчителя до нього, його здатності організувати дітей і уроку в цілому, викликати у них інтерес до занять.

Добре підготовлений, організований та проведений урок є надбанням витрачених сил і старань вчителя, запорукою гармонійного розвитку школярів, без втрати здоров'я, а з придбанням його, підвищення у них інтересу до фізичної культури і спорту.

До планування фізичної культури необхідно ретельно і сумлінно готуватися, особливо початківцям вчителям.

Урок фізичної культури як був, так і залишився головною ланкою в системі фізичного виховання загальноосвітньої школи. Він є для всіх учнів обов'язковою формою занять. Практикою переконливо доведено, що успішність формування умінь і навичок значною мірою залежить від ступеня усвідомлення дітьми задачі, що ставиться перед ними. Особливістю роботи в мало комплектній школі є те, що в більшості випадків у ній відсутній спортивний зал, незначна кількість інвентарю. Завдання вчителя вміло та якісно проводити заняття використовувати підручні засоби.

Література

1. Борисенко А.Ф. Педагогічний контроль за фізичним вихованням шестірічніх першокласників // Фізичне виховання в школі - 1996 - №2 - 3-7с.

2. Вільчковській Е.С. Науково-методичні вимоги до складання програм з фізичної культури // Фізичне виховання в школі - 1997 - №4 - 2-4с.

3. Кадетова А.В. Фізична культура в школі - 1994 - № 2 - 48с.

4. Медведєв В.Ф. Основи планування уроків фізичної культури в школі (методичні рекомендації) - Харків, 1987 - 46с.

5. Козленко М.П., Вільчковський Е.С., Цвек С.Ф. Теорія і методика фізичного виховання. - К., 1984. - 220с.

6. Янсон Ю.А. Педагогіка фізичного виховання школярів. - Ростов н / Д, 1993. - 240с.

7. Качашкін В.М. Методика фізичного виховання. - М., 1980. - 304с.

8. Матвєєв Л.П. Теорія і методика фізичної культури. - М., 1991. - 443с.

9. Теорія і методика фізичного виховання / за ред. Б.А. Ашмаріна. - М., 1990. - 287с.

10. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів. - Л., 1993. - 183с.

11. Теорія і методика фізичного виховання / за ред. Б.А. Вайнбаум. - М., 1979. - 209с.

Размещено на Allbest.ru

...