Рівнева класифікація методів навчання

Размещено на http://allbest.ru

1. Рівнева класифікація методів навчання

Відомо, що саме навчально-пізнавальна діяльність учнів є головною умовою засвоєння ними навчального матеріалу. Водночас, є всі підстави вважати, що вона є істотною ознакою, за якою можна було б сказати - це метод навчання, чи можливо, це якась інша характеристика навчання.

Дуже часто можна прочитати, що розповідь, робота з книгою, демонстрування чи ілюстрування під час навчання, розв'язування задач, усне опитування, бесіда, самостійна робота і ще багато-багато іншого є методами навчання. Усі ці види діяльності характеризують зовнішні вияви діяльності учителя та учнів і аж ніяк не характеризують метод навчання з точки зору характеру і рівня навчально-пізнавальної діяльності учня. Тому назвати їх методами навчання аж ніяк не можна. Це є лише конкретні форми вираження тих чи інших методів навчання.

Зрозуміло, що має право на життя та класифікація методів навчання, у якій за основу прийнято ту чи іншу форму навчально-пізнавальної діяльності учнів. Серед відомих характеристик процесу засвоєння знань рівневий характер цього процесу є найбільш видимим. Тому можливість класифікувати методи навчання на основі рівнів засвоєння знань є очевидною. Кожен рівень засвоєння вимагає своїх дій як з боку вчителя, так і з боку учня. А це означає, що кожен рівень засвоєння для свого забезпечення вимагає свого методу навчання [7].

Відповідно до рівнів засвоєння можна виділити такі методи навчання:

- метод порівняння - він забезпечує засвоєння навчального матеріалу на рівні розуміння;

- метод репродуктивного підкріплення - він дає змогу забезпечити засвоєння навчального матеріалу на рівнях розпізнавання та репродуктивному;

- метод продуктивного навчання - цей метод призначений для забезпечення засвоєння матеріалу на продуктивному рівні;

- метод творчого засвоєння навчального матеріалу.

Дамо коротку характеристику кожному з цих методів навчання.

1.1 Метод порівняння

Відомо, що в основі розуміння лежить порівняння невідомого з відомим, або порівняння пізнішого (в часі) матеріалу з раніше вивченим. Це один із шляхів реалізації цього методу.

Другий шлях. Нове поняття підводиться під раніше засвоєне, доповнюючи при цьому деякі специфічні деталі. Наприклад, поняття “ромб” тлумачиться як паралелограм, в якого всі сторони рівні. Тут нове поняття “ромб” підводиться під поняття “паралелограм”, але з доповненням “в якого всі сторони рівні”. алгебраїчний порівняння репродуктивний навчання

Встановлення зв'язку між новим і старим поняттям - теж один із шляхів забезпечення розуміння. Цей шлях може бути реалізований, коли немає можливості здійснити підведення одного поняття під інше.

Наприклад, два поняття: олівець та кулькова ручка. Підвести одне поняття під друге неможливо, але між ними можна встановити зв'язок, оскільки це один і другий - пишучі засоби, тобто вони мають однакове призначення, дещо подібну функцію. Хоча прямого порівняння між ними здійснити не можна, але можна здійснити опосередковане порівняння на основі однієї і тієї ж функції.

Щоб реалізувати ці шляхи необхідно проілюструвати їх на значній кількості простих і зрозумілих прикладів. Тому структура цього методу не є жорсткою: пошук відомої основи, здійснення відповідних дій, аналіз прикладів, самостійна робота.

1.2 Метод репродуктивного підкріплення

Відомо, що репродуктивне відтворення можна здійснити з опорою на зовнішню підказку (розпізнавання) та самостійно.

З іншого боку, йдеться не лише про відтворення засвоєної інформації, але й про відтворення способу дій, яке передбачає вміння прикладати спосіб дій до типової ситуації.

У яких формах можливе підкріплення? Першою такою формою є звичайне повторення навчального матеріалу відповідно до закону пам'яті: 7±2.

Він зокрема стверджує, що гарантоване відтворення для різних учнів лежить в області 5-9 повторень (7-2=5; 7+2=9).

Другою формою є участь учня в перетворювальній (за формою) діяльності. Як правило це здійснюється в ході розв'язування задач, вправ, вирішення проблем. Наведемо такий приклад. Під час вивчення теми “Площа трикутника” учні повинні запам'ятати формулу

.

Учням пропонується така задачка: Трикутник з висотою 12 см має площу 145 см2. Визначити його основу.

Щоб розв'язати цю задачку учень спочатку повинен пригадати і написати формулу

(він її повинен запам'ятати).

Потім здійснити такі перетворення, які вимагає задача:

,

.

Підставивши значення відомих величин, він отримає відповідь.

Оскільки з тією формулою, яку учень повинен запам'ятати, він здійснює декілька дій, то й вона запам'ятовується підсвідомо (адже ніхто навіть не акцентував ваги учня на те, що цю формулу потрібно запам'ятати).

Формування уміння застосовувати знання формули для площі трикутника вимагає від учителя демонстрування прикладання відповідного способу дій до типової ситуації, тобто до ситуації, яка безпосередньо випливає зі змісту самої формули.

Для закріплення цього уміння далі пропонуються задачі для самостійного розв'язання.

1.3 Метод продуктивного засвоєння знань

В основі продуктивного засвоєння знань лежить їх перетворення. Йдеться не лише про предметно-змістове перетворення, але й про перетворення ситуації в напрямі до аналогії з типовою, навчальною.

Тому структура методу навчання, який забезпечує засвоєння навчального матеріалу на продуктивному рівні виглядає так. Спочатку здійснюється репродуктивне відтворення знань.

Друга дія полягає в перетворенні самої ситуації в напрямі наближення її до типової.

Третя дія полягає у прикладанні репродуктивних знань до перетвореної ситуації. Тому цей метод і називається методом продуктивного навчання.

Його особливістю є те, що фактично здійснюється перетворення досвіду учня в напрямі його збагачення.

Отже, учням пропонується задача (завдання), в якій зафіксована видозмінена, але близька до типової ситуація.

Завдання полягає в тому, щоб здійснивши відповідні перетворення цієї ситуації, привести її до типової з дещо іншими параметрами, іншими словами, змінюють її дані з орієнтацією на типову. І вже після цього засвоєний раніше спосіб дій прикладають до трансформованої ситуації.

Цей же метод передбачає також деякі продуктивні дії щодо отримання нового продукту, нових знань. У цілому можна стверджувати, що все пов'язано із процедурами перетворення знань, отриманих на репродуктивному рівні.

1.4 Метод творчого засвоєння навчального матеріалу

Він пов'язаний із застосуванням знань у нетиповій, нестандартній ситуації і має декілька варіантів здійснення.

Перший - кодування як переведення інформації з однієї форми в іншу, наприклад, з вербальної в графічну, математичну, табличну або навпаки. Уміння здійснювати кодування - надійний критерій творчого засвоєння знань.

Другий. Переконавшись у тому, що нетипову ситуацію не можна перетворити так, щоб застосувати раніше набуті знання - учень бачить необхідність у тому, щоб розробити новий спосіб дій, а потім його прикласти до нетипової ситуації і розв'язати и.

Нарешті варіант, який виводить на нову технологію навчання. Суть його в наступному. Під час вивчення деякої теми учитель бачить, що існуючий підхід не приводить до істотного підвищення якості в засвоєнні знань. У графічній інтерпретації це виглядало б як поява “плато”: будь-які дії суб'єктів навчання не приводять до змін в якості знань, умінь і навичок.

Було встановлено, що ситуацію може змінити перехід у деякий момент часу на нову стратегію навчання, що дозволить розширити і поглибити систему знань про це явище чи процес і таким чином збагатити учнів не лише новими знаннями, а й збагатити пізнавальний досвід учнів.

Цей варіант - це фактично зміна стратегій навчання. Якщо процес формування майстерності в засвоєнні деякої теми показати графічно, то він буде виглядати так, як показано на кривій І.

Починаючи з деякого часу (Яч) рівень майстерності в оволодінні матеріалом досяг деякої вершини, наближаючись до неї асимптотично. Далі жодні дії при цій стратегії не можуть внести істотних змін у засвоєння матеріалу.

Рис. 1. Зміна стратегій навчання

Є однак дуже цікавий підхід до вирішення цієї проблеми - перехід на нову стратегію навчання, який, як видно з графіка (II), дозволяє збагатити, поглибити і розширити знання учня. Ще один з варіантів реалізації творчого рівня засвоєння - використати відомі евристики. Основна стратегія евристичної освіти та евристичного навчання концентрується на проекті власного, значущого для особистості продукту діяльності і знаходження способів його створення. Як відомо, цей метод навчання має багато варіантів і учитель має можливість залежно від змісту навчального матеріалу та пізнавальних можливостей учнів вибрати той чи інший варіант.

П'ятий метод навчання цієї класифікації - це корекційний метод. У його основі лежать оцінювально-порівняльні дії. В кінці вивчення теми учням пропонується набір завдань, розроблених відповідно до вимог кожного рівня засвоєння. На основі порівняння запланованих та реально отриманих результатів планується та реалізовується набір рівневих корекційних заходів. Відмітимо, що рівнева класифікація методів навчання дуже просто і водночас природно відображає процес засвоєння знань на всіх рівнях засвоєння.

2. Вивчення математичної теми: Піднесення алгебраїчних виразів до степеня

Як приклад наведеної класифікації розглянемо методи цієї класифікації, які використовуються під час вивчення математичної теми: Піднесення алгебраїчних виразів до степеня.

2.1 Метод порівняння

Послідовність дій виглядає так: Учні пригадують, що

52=5*5;

d2=d*d.

Потім ці дії переносять на складніші вирази:

(a+b)2=(a+b)*(а+b);

(a-b)2=(a-b)*(a-b).

Учитель лише організовує діяльність учнів.

2.2 Метод репродуктивного відтворення та підкріплення

По аналогії з попереднім учні виконують дії:

(a+b)2=(a+b)-(a+b);

(a+b)2=a2+ab+ab+b2

і приходять до висновку, що

(a+b)2= a2+2ab+b2;

(a-b)2= a2-2ab-b2;

далі ілюструється один із прикладів застосування отриманої інформації

472=(50-3)2=502-2*50*3+32=2809.

2.3 Метод продуктивного навчання

Учням пропонується завдання типу: піднести до квадрата вираз

(m-n+c)2.

Можливий хід розв'язку:

(m-n+c)2=[(m-n)+c]2=(m-n)2+ 2(m-n)*c+c2=m2+n2+c2-2(mn+nc-mc).

Інше об'єднання [(m+c)-n]2 дає той же вираз:

(а+b)3=(а+b)2(а+b)=(a2+2ab+b2)*(a+b);

(a+b)4=(a+b)2,(a+b)2=(a2+2ab+b2)*(a2+2ab+b2).

2.4 Метод творчого засвоєння навчального матеріалу

а) Кодування.

Учням пропонується завдання: Показати достовірність виразу (на рисунку 2).

(a+b)2= a2+2ab+b2

Рис. 2. Геометрична інтерпретація виразу (a+b)2= a2+2ab+b2

б) Вивести загальне правило піднесення двочлена до будь-якого степеня:

(а+b)2=; (а+b)3=; (а+b)4=; (а+b)5=

в) Зміна стратегій навчання. Перетворити вираз

a2-2ab+b2;

Учні легко справляються з прямим перетворенням, яке здійснювалось перед цим.

a2-ab-ab+b2=(a2-ab)+(b2-ab)=a(a-b)+b(b-a)=

=a(a-b)-b(a- b)=(a-b)(a-b)=(a-b)2.

Отже (a-b)2=a2-2ab+b2,

приходять до висновку, що має місце тотожність).

Размещено на Allbest.ru