Християнський погляд на гендерне виховання в сучасній педагогіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННІМП ДВНЗ ”Університет менеджменту освіти ”

ХРИСТИЯНСЬКИЙ ПОГЛЯД НА ГЕНДЕРНЕ ВИХОВАННЯ В СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЦІ

Гузик О., студентка групи ПВШ-15-Х2

Науковий керівник І. Л. Сіданіч, д.п.н., доц.,

Анотація

гендерний виховання християнський

Християнський погляд на гендерне виховання в сучасній педагогіці

Гузик О.

У статті на підставі теоретичного аналізу пропонується визначення сутності поняття "гендерне виховання з християнської точки зору". Проаналізовано підходи до гендерного виховання у освіті з Біблійної точки зору, систематизовано завдання, критерії та сфери впливу гендерного виховання на особистість; визначено психолого - педагогічні умови ефективного формування цілісної особистості під впливом коректного сприйняття її гендерних характеристик згідно Божого задуму про людину.

Ключові слова: гендерне виховання, духовно-моральні цінності, гендер, духовність, цілісна особистість, менталітет.

Abstract

Huzyk O.

Christian view of gender education in modern pedagogy

In the article on the basis of theoretical analysis proposed to define the essence of the concept of "gender-based education from a Christian point of view." Analyzed approaches to gender education in education from a biblical perspective, systematized objectives, criteria and scope of the impact of education on gender identity; identified psychological - pedagogical conditions of effective formation of the whole person under the influence of a correct perception of her gender characteristics of the person according to God's plan.

Keywords: gender education, spiritual and moral values, gender, spirituality, holistic personality, mentality.

Постановка проблеми. Формування цілісної особистості є одним з найбільш актуальних і пріоритетних напрямів в системі виховання підростаючого покоління кожної розвинутої країни як в освітній, так і в соціальній сферах.

Недоліки належного гендерного виховання призводять до з'явлення все більшої кількості людей з нетрадиційною статевою орієнтацією, що згідно з

Біблійних канонів є не тільки ознакою моральної деградації суспільства, але й становить загрозу національній безпеці держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Г ендерне питання знаходить відображення в Конституції України, Законі України "Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок", Указі Президента України "Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян". Тендерне питання вивчали Агеєва В.П., Близнюк В.В., Головашенко І.О., Горностай П.П., Лавриненко Н.В., Луценко О.А., Маланчук - Рибак О.З., Приходькіна Н.О., Малес Л.В., Мельник Т.М., Оксамитна С.М., Скорик М.М., Смоляр Л.О., Суковата В., Фоменко О.С., Чухим Н.Д. та ін.

Світовою історією править і рухає менталітет - глибинні, "кореневі" духовно-моральні, культурні цінності та світоглядні підстави індивідуальної та громадської поведінки. Менталітет зумовлює конкретні вчинки людей, їх ставлення до різних сторін життя в суспільстві. Тому формуючи ментальність людини ми формуємо націю, країну. Гершунський Б.С. [2] вказує, що саме освіта принципово "працює" на майбутнє, визначаючи світоглядні та поведінкові пріоритети, а отже, в кінцевому результаті - економічний, моральний, духовний потенціал суспільства, цивілізації в цілому. Враховуючи, що соціально обумовлені уявлення про чоловіка і жінку надають найпотужніший вплив на культурний контекст розвитку хлопчика і дівчинки, гендерне виховання - одне із важливих питань педагогіки. Тендерний підхід у дослідженнях сьогодні, у навчанні та вихованні - це облік багатоваріативного впливу фактора статі. Гендерне виховання слід здійснювати на базі синтезу національних і духовних цінностей. Духовною основою розуміння гендерних питань є Біблійна концепція про сутність людини та причини її деградації залежно від її ставлення до Бога та означених ним моральних принципів і духовних Законів. А.Ейнштейн в статті "Чи несумісні релігія і наука?" писав: "Можна з впевненістю сказати, що доктрина особистості Бога , який керує подіями природи, ніколи не може бути спростована наукою". Сер Ісак Ньютон: " Біблія вміщує в собі більше ознак достовірності, ніж уся світська історія."

Мета статті теоретично обґрунтувати актуальність гендерного виховання підростаючого покоління через розкриття Біблійного погляду на головні аспекти гендерного виховання, як основу християнського світогляду в питаннях формування цілісної особистості та духовного здоров'я нації в педагогічному середовищі, запропонувати шляхи реалізації, щодо гендерного виховання в системі освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасне українське ґендерне питання все ще має дещо однобічний та фрагментарний характер, оскільки зосереджене переважно у площині вивчення історії жіночого руху, ґенези і розвитку феміністичних ідей в Україні, а також проблем феміністичної літературної критики. В сучасній педагогіці важливо окреслити головні духовні чинники, які необхідно вкладати дітям, студентам, викладачам, щодо подолання складнощів у визначенні своєї гендерної ідентичності не тільки за умов особистих відчуттів чи під впливом суспільства, але й завдяки формуванню життєвого внутрішнього стрижня, що проявляється у першочерговому сприйнятті Біблійних духовно-моральних цінностей, як головних особистих критеріїв життєвої орієнтації.

Кожна епоха вносить свою специфіку у ставлення до відмінностей між чоловіком і жінкою. Історія свідчить, що не лише чоловіки, а інколи й представниці "слабкої статі" були мудрими державними діячками та войовницями. [1]

В літературі ХІХ-ХХІ ст., висвітлено відмінності між чоловіком і жінкою в різних країнах в певний період. Іван Франко вважав, що жінки відіграють надважливу роль у розвитку всього народу: "Коли вже жіноцтво підносить голову, то загальний процес духовного пробудження сягнув самого ядра українського народу". [ 8] Великий вплив на розвиток жіночого руху, а як наслідок і ґендерного питання, в Україні мала діяльність матері Лесі Українки - Ольги Драгоманової-Косач (Олени Пчілки), яка заохочувала до співпраці в цій сфері. [4] Всі ми знайомі з творами Тараса Шевченка, в яких жіночою тематикою пронизана майже уся його творчість. Яскравим прикладом літературних писань, центральним образом яких постає жінка, є творчість відомої української поетеси та письменниці Марії Матіос. [5] У своїх творах авторка скрупульозно передає всі відтінки життя, характеру української жінки, поєднання в ній ідеологічного й побутового, народницького й модерного начал, ознак елітарного, психологічного й феміністичного дискурсів. Це неодноразово висвітлюється в таких творах, як "Солодка Даруся", "Москалиця" тощо. Жінка в її творах здатна виконувати чоловічу роботу, та при цьому не дивиться на світ крізь призму фемінізму. Вона просто самодостатня: "Годованка до роботи вдатна. Беручка." [8].

Традиційні стереотипи мають давню історію вживання і транслюють вікові уявлення народу про характер і призначення чоловіка та жінки у соціумі (наприклад, жінка-берегиня домашнього вогнища, чоловік-годувальник сім'ї, номінативи "сильна стать", "слабка стать", тощо). Іван Огієнко стверджував: "В самій мові одбився дух нашого народу, по коренях слів можна довідуватись і про культуру нашу. Давнє слово наше “дружина" яскраво показує про стан нашої жінки, про те, що вона друг своєму чоловікові, тоді як загальнослов'янське “жена" значить тільки “рождающая". [7]

Фахівці, що віддають перевагу аргументу "виховання", стверджують, що визначальний вплив належить статеворольовим стереотипам. Але ще до того, як вимоги культури накладуть відбиток на життя дитини, стають помітні відмінності в поведінці хлопчиків та дівчаток. Наприклад, дівчатка-немовлята сильніше реагують на гучний шум, на дискомфорт. Дослідження тактильного сприйняття показали, що дівчатка набагато більш чутливі до дотиків. Дослідники спостерігали вже через 2-4 дні після народження, що дівчатка проявляють більший інтерес до людей, хлопчики - до речей. Дівчатка раніше починають говорити, активніше спілкуються з оточуючими, у них швидше розширюється запас слів, вони воліють заняття, що вимагають спілкування з людьми. Такі різні тенденції в поведінці хлопчиків і дівчаток пояснюються реально існуючими відмінностями в будові чоловічого та жіночого мозку. Звідси можна укласти, що статеві відмінності задаються генетично і далі продовжують формуватися в соціально-культурному середовищі.

Поняття гендер - вважають систему цінностей, яка змодельована суспільством, саме норм і характеристик чоловічої і жіночої поведінки, стилю життя, мислення, ролей та відносин жінок і чоловіків, набутих ними, як особистостями в процесі соціалізації; фіксує уявлення про жінку чи чоловіка залежно від їх статі. Термін "гендер" виник у Великій Британії, у перекладі з англійської означає граматичний рід - чоловічій, жіночий, середній. Сучасне поняття гендеру передбачає: біологічну стать, статево-рольовий стереотип, статево-рольові норми, статево-рольову ідентичність. Стать, складається з двох найважливіших компонентів: статі біологічної та статі соціальної. Статеві відмінності задаються генетично і далі продовжують формуватися в соціально - культурному середовищі. Для ефективного навчання дівчаток відносять: почуття взаємопов'язаності, спільності, перевагу співпраці, а не змагання, як стилю навчальної діяльності, швидка адаптація до вимог оточення, велика спрямованість на практичні аспекти знань, їх застосування в житті. Психологічні дослідження показують також, що в процесі навчання з дівчатками спілкуються не так, як з хлопчиками.З хлопчиками ведуть більш тривалі бесіди, вони отримують прямі інструкції що і як робити, їх частіше хвалять, ставлять їм більш складні питання, що потребують роботи мислення. Сучасна педагогічна, психологічна наука і практика не враховує стать, як найважливішу характеристику дитини. Диференційований підхід у шкільному навчанні і вихованні до дівчаток і хлопчикам відсутній.

За сучасним визначенням гендеру, не особистість має визначати свою стать, а погоджуватись з тією, якою її наділив Творець. Людина може виконувати роботу протилежної статі, при цьому, залишаючись самою собою. Є випадки, коли вона не погоджується з таким розумінням, натякає, що, можливо це помилка Творця? А коли обирає свою стать - це підводить до підриву Божого авторитету, християнських духовних сімейних цінностей, а в подальшому до руйнації держави. Сучасними вченими обгрунтовано положення про те, що "безстатеве виховання нових поколінь призводить до виродження народу, так як "виживання будь-якого виду можливо лише на основі диференціації та спеціалізації статі

Ми живемо в світі, в якому людська розбещеність не має меж. Людське розтління є скрізь і ця глобальна тенденція є катастрофою.

Розглянемо Біблійний погляд на проблему гендерного виховання, як шлях найбільш фундаментального запобігання глобальної катастрофи нашого суспільства. Чому саме християнський?

Автор багатьох Біблійних послань, Апостол Павло, ще в 1-му столітті говорив, що сексуальна розбещеність та інші подібні речі дуже старі. Біблія говоре про Ноєв потоп, як про крайню точку розбещеності, якої досягло людство, коли Бог просто був змушений знищити величезну кількість людей. Пізніше розповідається про загибель Содому і Гомори, як про результат аналогічних проблем. Коли для людей Божа істина не є авторитетом, вони неминуче зісковзують в проблеми, що загрожують їх власній безпеці.

Людина так влаштована, що їй постійно хочеться задоволень, до яких вона звикає. І як приклад цьому - сучасний кінематограф. Жахлива та агресивна тематика викликає збудженість емоцій, як наслідок цього людина потребує постійно більш потужних подразників, що призводить до її розтління. Коли ми говоримо про проблему морального розтління, гомосексуалізму, не всі розуміють з чого це починається.

В Біблії через Апостола Павла описується типова спіраль гріховного падіння - три ступені відходження від Бога, що призводять до трьох катастрофічних наслідків. Створюючи людину, Бог передбачав її постійний зв'язок з Творцем. Коли люди відкидають Бога і не віддають Йому славу, натомість віддаючи славу собі і своїм людським поняттям, то головним орієнтиром стають їх власні похоті. В результаті бачимо наслідки такого життя, коли Господь знімає свою огорожу... . Бог не наполягає, а просто віддає їх у владу своєї власної нечистоті і все інше - це справа часу, куди ця нечистота їх заведе. Ці похоті по-різному в різних культурах виражаються, але суть їх залишається тією ж самою. Їх головним орієнтиром стає не воля досконалого Бога, а своя власна воля. Ось чому тут підкреслюється: ".віддав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість ”.

Є тільки два варіанти життя - чи воля Божа в основі, або свої похоті. І коли людина не вибирає Божу волю для свого життя, Бог залишає людину наодинці з самою собою, зі своїми похотями і своєю волею. Апостол стверджує, що кожна розумно мисляча людина має достатньо свідоцтва знати про Бога, це дано людині і то, як люди реагують на це і визначає її подальший стан.... бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.

Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, ... і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.

Тому - то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої (Римлянам 1:21 -24)Тут ми стикаємося з фундаментальним питанням, яке визначає всю подальшу конструкцію життя людей. Справа в тому, що Бог є абсолютне добро, це найвища мудрість, це досконалі творчі здібності, це найвища майстерність, це вражаюча краса, це неперевершена могутність, це повна гармонія, бездоганна праведність, моральна чистота, досконалість. В цьому і є справжня сутність природи Бога. Коли людина в повсякденному житті стикається з Богом і Його справами, не цінує і не дякує Богові за це, а більше зосереджується на власних висновках, вона втрачає здатність адекватно оцінювати реальність. З цього моменту починається весь процес зісковзування у розтління.

Похітливість набуває становище верховного головнокомандувача. В цьому і полягає перша, головна проблема сучасного людства. Сексуальна пристрасть - одна з найбільш яскравих проявів похоті. Замість того щоб вважати славним те, що чисто і свято, люди вважають цінним те, що морально не чисто і брудно.

Відмова визнавати авторитетність Божої слави неминуче веде до другого елементу проблеми сучасної людини - відмова визнавати авторитетність Божої істини. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.

(Римлянам 1:25) Вони замінюють істину Божу брехнею - людськими думками. Це дуже серйозне явище, яке ми бачимо сьогодні всюди. Похоті стають допустимими , цілком прийнятними елементами людського життя.

Така ж сама послідовність. Люди відкидають не лише Божу велич, але тепер і істинність Його Слова. Боже одкровення представляється як істина, яка визначає стандарти життя. Через Писання Бог пояснює справжню сутність життя, її цілі, зміст, цінності та принципи.

Історично, з початком епохи відродження люди поступово почали піднімати сутність ідеї людиноцентризму. У наш час цей процес викрісталізовувався і дійшов до свого піку. Поступово не Бог і Його слава стали займати найвищу цінність життя, а людина і його цінності. Як наслідок, не Бог і Його Слово стало визначальним, а досягнення людей, наука, психологія, різні філософії. Це безпосередній результат відкидання Бога.

Коли люди визнають Бога славним, тоді вони хочуть слухати Його Слово і відповідно до Нього організують своє життя. Після того, як вони відкидають Бога як Того, хто гідний їх захоплення і ставлять на цей п'єдестал людину, тоді вони орієнтують все своє життя на досягнення людей, на те що говорять люди. Люди в марноті свого розуму, називаючи себе мудрими збожеволіли і вони поступово відкидають істину за істиною Святого Письма. Біблійні цінності підміняються так званими загальнолюдськими цінностями, тобто тим, що генерують люди та їх наука. При цьому найвищим авторитетом ціняться такі фахівці, як психологи, соціологи, політики, бізнесмени та ін. Ми бачимо цю реальність в дії протягом останніх багатьох десятків років. Сьогодні практично скрізь можна вести дискусію в публічному просторі з аргументами різних наук, тільки не озвучуємо Божі аргументи - це є не неприпустимим. Чому це сталось? Тому що замінили істину Божу брехнею, авторитет Бога відкинули і все інше тепер тільки справа часу, як глибоко і швидко людство просяде по спіралі внутрішнього розтління. Можемо відзначити кілька ступенів рабства цих ганебних пристрастей.

Перше, що сталося - нормалізація розлучень. Божа формула шлюбу - один чоловік і одна жінка на все життя. Першою країною, яка узаконила розлучення в світі була РСФСР в 1920 році, яка тоді ж легалізувала аборти. Але сьогодні тема розлучень людям взагалі не ріже вухо. Божий авторитет в цьому питанні людьми був відкинутий, замість нього була прийнята людська мудрість. Наступний елемент - вільне кохання, в якому інтимні стосунки відриваються від шлюбу. Так, як особисте щастя і задоволення власної похоті стає найвищою цінністю. Третій ступінь - порнографія. Ми сьогодні маємо справу з масовою атакою всього цього і в першу чергу на дітей. Наступний щабель цієї спіралі - нормалізація самозадоволення. Наступний рівень розтління - вільна любов, якщо людині це приємно, то навіщо її обмежувати рамками шлюбу. Ми спостерігаємо розвиток цілої мережі магазинів сексуальних іграшок. Наступне - зниження допустимого віку сексуальної активності з 16 до 14 років. Головний аргумент - якщо це приємно, чому ми дітей повинні утримувати? Наступний рівень розбещення - гомосексуальні зв'язки. Коли людей спонукає бажання отримувати задоволення і вони перепробували вже все можливе, то далі їм вже потрібні якісь форми збочення. Гомосексуалізм - це лише сходинка у всій цій спіралі. Це теж явище, яке пов'язане з відкиданням Божого авторитету і Його істини. Все це і є рабство ганебних пристрастей, про які говорить Писання. Ось кінцівка міркувань Апостола Павла: "Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприроднє. ” (Римлянам 1:26) ”...і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне. (Римлянам 1:27,28)

На цьому етапі люди замінюють Божий порядок своїм власним.

Найбільша проблема не в розпусті, а в перекрученому розумі, який робить розпусту нормальним явищем, природне замінюється протиприродним. Коли люди відмовилися визнати Бога, як системоутворюючий фактор бутя. Вони фактично виключають Його з системи свого світогляду, вони відмовляються від Божого порядку речей. Це радикальна перебудова ключових базових уявлень про життя. Закон діалектики "Єдність та боротьба протилежностей" стверджує те, що чоловік і жінка створені різними, але одне для одного, як одне ціле. Наука і Біблія свідчать про те, що гомосексуалізм є протиприродним явищем. Як бачимо, те що сьогодні відбувається в суспільстві, дуже ясно описано в Святому Письмі. Воно також ясно говорить, що робити людині у якої виявляються дуже сильне бажання у прагненні до порочного напрямку. Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних. (Колосянам 3:5).Коли ми говоримо про ці етапи, ми можемо прийти до ясних Біблійних характеристик суспільства, в якому люди живуть. Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв, обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам, нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві. (Римлянам 1:29-31). Це кінцевий пункт призначення руху суспільства по спіралі гріха. Тут справжня загроза національній безпеці любої держави.

Біблія описує через Апостола Павла вихід із навколишнього людського розтління. Бо я не соромлюсь Євангелії, бо ж вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує (Римлянам 1:16). Слово Боже правильно формує погляди людини на навколишній світ, бо Воно є сила на спасіння кожній людині і порятунку від їх пороків. Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують непрвдою. (Римлянам 1:18). Чим більше людина буде вдосконалюватись в пізнанні Бога, тим простіше її буде боротися з гріховними пристрастями. Тому духовне відродження нації через Євангеліє Ісуса Христа є запорукою її безпеки. Проблема гомосексуалізму полягає в тому, що Бога відкинули давно. Тому спроби людей атакувати прояви цієї біди абсолютно безрезультативні, вони не принесуть ніякої користі. Ось чому необхідно вносити в свідомість людей Божі принципи життя, ці гендерні уявлення ще з дитинства.

Висновки

Безстатеве виховання нових поколінь призводить до виродження народу, так як "виживання будь-якого виду можливо лише на основі диференціації та спеціалізації статі". Тому, центром правильної реакції на моральне розтління світу є Євангеліє Ісуса Христа, принципи якого потрібно вкладати в свідомість людини з самих ранніх років її життя. Ось чому Апостол Павло починає свої міркування з цих слів: "Бо я не соромлюсь Євангелії, бо ж вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує... Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: "А праведний житиме вірою " . (Римлянам 1:16,17). Ісус Христос прийшов у цей світ, щоб зруйнувати ганебний цикл спіралі гріха, не залежно від того, на якому рівні знаходиться сама людина. Віра в Ісуса Христа - це інструмент, який радикально змінює життя і надає людині можливість запобігти багатьох проблем. Як цінно, коли з самого народження дитині можна засвоїти ці доленосні істини з вуст своїх батьків та вчителів. Викладання християнської етики в школі та диференційований підхід у шкільному навчанні і вихованні до дівчаток і хлопчиків, стануть запорукою сприяння гендерному вихованню в освітньому середовищі. Програми з християнської етики обов'язково мають включати розділи з гендерної тематики, що стане запорукою формування здорової особистості. Відмінністю сучасної педагогіки має стати духовне покоління викладачів, що змінить ментальність нації.

Література

1. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського

модернізму / В. Агеєва. - К. : Факт, 2003. - С. 31.

2. Гершунский Б. С. Философия образования / Гершунский Б. С. // Философия

образования: Учебное пособие для студентов высших и средних

педагогических учебных заведений. - М. : 1998. - 432 с.

3. Говорун Т. Ґендерна психологія : посібник / Т. Говорун, О. Кікінеджі. - К. : Академія, 2004. - С. 255

4. Зборовська Н. Жіноче письмо на порубіжні віків (Леся Українка, Оксана Забужко) / Н. Зборовська // Слово і час. - 2004. - № 2. - С. 32-38

5. Матіос М. Вибране : літературно-художнє видання / М. Матіос. - Львів : ЛА "Піраміда", 2010. - 424 с.

6. Мозгова Л. Літературний процес і ґендерна культура (старша школа)/ Л. Мозгова. - Бориспіль : ПП "Люксар", 2011. - 352 с.

7. Огієнко І. Українська Біблія / Огієнко І. - Режим доступу : https://www.bibleonline.ru/bible/ukr/

8. Франко І. Женщина-мати в поемах Шевченка / Іван Франко // І. Франко. Літературно-критичні праці : [в 50 т.]. - [Т. 26]. - К. : Наукова думка, 1980. - С. 153.

Размещено на Allbest.ru