Проект як форма реалізації спільної освітньої діяльності із закордонним партнером

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Проект як форма реалізації спільної освітньої діяльності із закордонним партнером

А.П. Шишолін

аспірант, начальник відділу

зовнішньоекономічної діяльності

В умовах зменшення фінансування сфери вищої освіти з боку держави вітчизняні університети повинні шукати нових шляхів до отримання коштів для забезпечення якісного освітнього процесу та збереження і розвитку наявних наукових шкіл. Вказане можливе шляхом наповнення спецфонду університету через надання додаткових послуг (освітніх і наукових) та трансферу результатів науково-технічної діяльності науковців університету. Яскравим прикладом для вітчизняних університетів може бути діяльність Харківського національного університету радіоелектроніки, який через розширення своєї присутності на міжнародних ринках освітніх послуг протягом 2015-2016 рр. та вмілого фінансового менеджменту зумів не лише стати профіцитним, а й значно підвищити заробітну плату викладацькому складу університету [[1]].

Загалом, проблематикою кроскордонного постачання освітніх послуг займаються відомі фахівці такі як Л.К. Семів та А.Р. Шендер, які опрацювали модель механізму реалізації регіональної політики розвитку ринку освітніх послуг у сфері вищої освіти в умовах глобалізації [[2]], М.З. Згуровський в рамках технологічного передбачення економіки України на середньостроковому (до 2020 р.) і довгостроковому (до 2030 р.) часових горизонтах [[3]], фахівці Світового банку та Організації з економічного співробітництва та розвитку [[4]] та інші.

Разом з тим, варто відзначити, що тематика міжнародного трансферу знань у частині кроскордонного постачання освітніх послуг, а особливо його адаптаційних механізмів потребує подальшого вивчення.

Постановка завдання. Основним завданням даної роботи є дослідження міжнародного досвіду організації кроскордонного постачання освітніх послуг з подальшою його адаптацією до використання в українських реаліях.

Методологія дослідження. Методологічну частину роботи складають методи аналізу та синтезу у поєднанні із дослідженням статистичних джерел, що у поєднанні і надають можливість досягти поставленої мети роботи.

Виклад основного матеріалу. Як відомо однією із основних функцій сучасного університету є надання освітніх послуг споживачам - слухачам підготовчих курсів, студентам, аспірантам та особам, що підвищують кваліфікацію. Надання освітніх послуг університетом здійснюється, зазвичай, власними викладачами на власній інфраструктурній базі.

Разом з тим, протягом двох останніх десятиліть набирає популярності розуміння вищої освіти як повноцінного кроскордонного бізнесу. Вказане отримало визнання статусу послуги та було врегульовано Лісабонською угодою ВТО більш відомою як ГАТС - Генеральна угода з торгівлі послугами [[5]].

У своїй спільній роботі «Транскордонна вища освіта - шлях до побудови можливостей» [[6]] фахівці освітянського напряму Всесвітньої банку та Організації з економічного співробітництва та розвитку чітко виділили основні типи та форми транскордонного постачання освітніх послуг, а саме:

З огляду на стан української вищої освіти, економічного стану українських інститутів та університетів поширеним типом транскордонної освіти є програми студентських обмінів та стажування викладачів закордоном, що для нас є швидше імпортом освітніх послуг ніж їх експорт.

Відомості ж щодо закордонних кампусів, тренінгових центрів або освітніх компаній, заснованих українськими університетами закордоном взагалі відсутні. Зазначене пояснюється значними складнощами з точки зору залучення інвестиційних коштів та отримання дозволів для започаткування закордоном філій, тренінгових центрів або освітянських компаній.

Втім останнім часом широкого поширення закордоном набуває така форма надання освітньої послуги як франчайзинг. Нажаль, через певні законодавчі пробіли, вказана форма практично відсутня в Україні для вищих навчальних закладів державної форми власності.

Таким чином, доступним для вітчизняних вищих навчальних закладів типом транскордонного постачання освітніх послуг є поширення освітніх програм, які надаються через можливості академічного партнерства в рамках проектної діяльності.

Детальне визначення програми запропоновано Міжнародними стандартами класифікації освіти ЮНЕСКО [[7]], а саме спільна освітня програма це погоджений набір або послідовність навчальних заходів, розроблених і організованих для досягнення заздалегідь поставлених цілей навчання або виконання певного набору освітніх завдань протягом тривалого періоду. В рамках освітньої програми, освітні заходи також можуть бути згруповані в субкомпоненти по-різному, описаних у національних контекстах як «курси», «модулів», «одиниці» і / або «предмети».

Аналіз поточної активності вітчизняних і закордонних університетів на світових ринках освітніх послуг надає можливість розробити або в деяких випадках адаптувати до вимог вітчизняного законодавства таку форму надання освітніх послуг як спільний освітній проект.

Проект - це створення доданої вартості, що відбувається на основі конкретної місії, яка буде завершена у визначені або узгоджені терміни і при наявності обмежень, що включають ресурси та зовнішні обставини [[8]].

Таким чином спільний освітній проект - це узгоджена сторонами партнерами діяльність із постачання освітніх послуг в чітко визначених обсязі та часі за наявності ресурсних обмежень.

З точки зору діяльності вищого навчального закладу всі освітні проекти можуть буть поєднані в т.зв. «портфель спільних освітніх проектів» класифікованими наступним чином:

1. Освітній проект типу «підготовче відділення».

2. Освітній проект типу «тренінговий центр»:

- на базі вітчизняного вишу;

- на базі закордонного партнера.

3. Освітній проект типу «бакалаврат / магістратура».

4. Освітній проект типу «мережева освітня програма».

5. Освітній проект типу «мобільність вчених».

1. Освітній проект типу «підготовче відділення» має за мету отримання конкретних економічних результатів і досягнення позитивного соціального ефекту шляхом виведення на ринок освітніх послуг продукту з надання послуг довузівської підготовки слухачам безпосередньо в країні їх перебування.

Спільного освітнього проекту «підготовче відділення» реалізується із закордонним партнером з елементами франчайзингу - з передачею права на продаж освітніх послуг університету, шляхом створення спільних центрів довузівської підготовки в країні перебування абітурієнта з використанням інфраструктури та ресурсів партнера [[9]].

У результаті навчання на підготовчому відділенні, за умови його успішного закінчення, слухач отримує сертифікат, що надає можливість вступити в будь-який український ВНЗ.

Вказаний спільний освітній проект легко адаптується до освітніх систем країн світу, адже не потребує додаткової дозвільної та погоджувальної роботи із місцевими органами влади та управління. Місце реалізації зазначеного проекту - країна перебування абітурієнта, що робить трансфер освітніх послуг менш витратним джерелом освітніх послуг для їх кінцевого споживача, що є явною ринковою перевагою та робить віддалену довузівську підготовку більш ефективною, порівняно з традиційною схемою. Варто зауважити, що основна форма реалізації вказаного спільного освітнього проекту - партнерська взаємодія без створення окремих юридичних осіб і виділення відокремлених структурних підрозділів сторін-партнерів, з чітко визначеними етапи реалізації та відокремленням ресурсів сторін-партнерів.

Таким чином, створення спільного центру довузівської підготовки в країні перебування абітурієнта (споживача освітніх послуг) є формуванням нового освітнього продукту для регіональних ринків, який розширює доступ іноземних громадян до українського вищої освіти та сприяє побудові ефективної мережі партнерської співпраці з перспективами реалізації інших типів спільних освітніх проектів (спільні освітні проекти підготовки бакалаврів, магістрів, PhD, а також тренінгових центрів з підвищення кваліфікації викладачів та інженерно-технічних фахівців).

2. Освітній проект типу «тренінговий центр» - це спільний освітній проект з компанією-партнером з організації роботи Центру підготовки фахівців в обраній професійній сфері на базі університету (в Україні) або на базі компанії-партнера (закордоном), який надасть можливість з'єднати фундаментальні традиції вищої освіти з актуальними практичними розробками та рішеннями ринку. У рамках реалізації проекту освітні послуги можуть надаватись у формі короткострокових спеціалізованих курсів підвищення кваліфікації фахівців для компаній українського/зарубіжного ринку. В рамках партнерства по реалізації вказаного партнерства університет забезпечує розробку комплексної навчально-методичної бази для навчання співробітників компаній за заданими критеріями, а також надає/готує викладачів, а партнер забезпечує відповідні інфраструктурне, фінансове та маркетингове забезпечення.

У своїй звітній доповіді ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського відзначив: «співпраця з українським та іноземним високотехнологічним бізнесом стає чи не єдиним шляхом вирішення цієї критично важливої проблеми. Хорошим прикладом є ММІ, який спільно з американськими та українськими компаніями "Боїнг", "Прогрестех Україна", Haas Automation, Festo Corporation, концерном "Нікмас", об'єднанням "Гідросила Груп", товариством "Сігма" за останні роки створив низку навчально-наукових лабораторій з новітнім обладнанням» [[10]].

У подальшій перспективі проект типу «тренінговий центр» може бути реалізований в інших країнах на базі місцевих ВНЗ для підготовки майбутніх фахівців з мережевої формі навчання, забезпечивши їх визнаними в країні дипломами про вищу освіту за затребуваною на ринку праці спеціальності.

На базі закордонного партнера проект типу «тренінговий центр» має за мету спільне виведення на ринок нового освітнього продукту з надання освітніх послуг підготовки та підвищення кваліфікації фахівців на замовлення підприємств або за готовими розробленим курсам і програмами за кордоном на базі партнера. Варто зауважити, що в даному випадку у якості освітнього партнеру може виступити освітня установа, зарубіжна компанія, міжнародна організація.

У такому випадку, в ході реалізації проекту типу «тренінговий центр» освітні послуги надаватимуться у вигляді короткострокових спеціалізованих курсів підвищення кваліфікації окремих фахівців для компаній зарубіжного ринку, міжнародних організацій, забезпечуючи економічні переваги від реалізації проекту.

Говорячи про проект типу «тренінговий центр» автор пропонує сегментувати споживачів освітньої послуги:

* масовий споживач (mass) - окремий фахівець або група фахівців, що бажають прослухати короткостроковий курс освітньої програми за найбільш поширеними напрямами такими як комп'ютерні технології, хімія, електроніка, економіка, суспільні науки;

* корпоративний споживач (corp) - компанія, яка бажає підвищити кваліфікацію фахівців c адаптацією освітніх курсів на замовлення під специфіку конкретної компанії, розробка комплексної навчально-методичної бази для навчання співробітників компаній за заданими критеріями;

* міжнародний споживач (global) - міжнародні організації і програми, які потребують сертифікація груп учасників для роботи в міжнародних проектах, міжнародні тендерні закупівлі в сфері освітніх послуг.

3. Освітній проект типу «бакалаврат / магістратура» має за мету спільне виведення на ринок нового освітнього продукту з надання освітніх послуг підготовки студентів рівнів бакалаврат / магістратура за кордоном на інфраструктурної базі ВНЗ-партнера.

Проект орієнтований на надання освітніх послуг рівня бакалаврат / магістратура безпосередньо в країні перебування студента на базі ВНЗ-партнера. Результатом навчання студентів за спільними освітніми програмами є присвоєння відповідних ступенів та видача дипломів ВНЗ-партнерів. Типи спільних освітніх програм, можливі для реалізації в рамках проекту:

* акредитовані та валідовані програми (визнання ВУЗами-партнерами еквівалентності програм з можливою видачою власного диплома випускникам університету-партнера);

* програми франчайзингового типу (передача права реалізації своєї освітньої програми ВУЗу-партнеру при збереженні за собою права контролю якості підготовки);

* програми подвійних дипломів (узгодження навчальних планів і програм, методів навчання та оцінювання знань студентів, взаємне визнання результатів навчання у ВНЗ-партнерах, наявність загальних структур управління програмою, видача спільного диплома).

Вказані проекти сьогодні широко реалізуються китайськими університетами [[11]], [[12]].

4. Освітній проект типу «мережева освітня програма» має за мету спільне виведення на ринок нового освітнього продукту з надання освітніх послуг рівня бакалаврат / магістратура з мережевої формі за участю ВНЗ-партнера та Компанії (ій)-партнерів.

Вказаний проект орієнтований на надання освітніх послуг рівня бакалаврат / магістратура з мережевої формі безпосередньо в країні перебування студента на інфраструктурної базі ВНЗ-партнера та Компанії-партнера. Мережева освітня програма реалізується і схвалюється спільно ВНЗ-партнером, який забезпечує теоретичну підготовку в процесі навчання та компанією-партнером, яка є базою апробування теоретичних знань, отримання та вдосконалення практичних умінь і навичок навчання на виробничих потужностях підприємства відповідної галузі [[13]].

Явними перевагами реалізації проекту є:

* підвищення рівня конкурентоспроможності ВНЗ-партнерів шляхом надання перспективних унікальних освітніх програм;

* об'єднання в одній програмі ресурсів декількох ВНЗ і компаній для забезпечення високої якості, інновацій і практичної спрямованості в підготовці фахівців;

* адаптація практичних навичок у підготовці фахівців до конкретних виробничих умов національних підприємств країни-реалізації проекту;

* зміцнення зв'язків між університетами та промисловістю і бізнесом;

* забезпечення компанії-учасниці проекту готовими фахівцями, що знають специфіку роботи на конкретній виробничій базі підприємства.

5. Освітній проект типу «мобільність вчених» має за мету побудову співпраці в освітньо-науковій сфері між та ВНЗ / Компанією-партнером в ході реалізації спільних наукових проектів вченим із ВНЗ на базі іноземної компанії.

Проект реалізується у рамках договору про співпрацю між університетом та ВНЗ / компанією-партнером - учасником проекту та орієнтований на з'єднання освітнього та науково-дослідного потенціалу ВНЗ і компаній-учасників проекту для розвитку співпраці та вирішення відповідних наукових і виробничих завдань у форматі мобільності вчених [[14]]. Зауважимо, що проектні роботи можуть включати:

- науково-дослідницьку та технічну діяльність на договірних підставах;

- читання лекцій та проведення практичних занять на базі ВНЗ / компанії-партнера;

- підготовку та видання навчальних і методичних посібників;

- розробку та впровадження дистанційних освітніх технологій;

- консультаційний супровід поточної діяльності;

- наукове консультування дослідних проектів ВНЗ;

- партнерство в науково-дослідних публікаціях;

- участь вчених у вирішенні разових виробничих завдань, що виникають в процесі функціонування компанії;

- рішення складних технічних завдань у рамках оптимізації процесів виробництва компанії.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо основні моменти:

1. Аналіз запропонованої фахівцями Світового банку та Організації з економічного співробітництва та розвитку класифікації основні типів та форм транскордонного постачання освітніх послуг та їх адаптація до українських реалій вказує на те, що найбільш доступними для експорту українськими вищими навчальними закладами є саме спільні програми.

2. З метою спрощення використання описаного інструментарію наводиться власне визначення терміну «спільний освітній проект» та проводиться групування всіх видів освітніх проектів у «портфель спільних освітніх проектів» - як єдиного уніфікованого інструментарію здійснення експорту освітніх послуг українськими вищими навчальними закладами.

3. Науковою новизною даного дослідження є визначення особливостей формування «портфелю спільних освітніх проектів університету» на підставі існуючого міжнародного досвіду та пропозиції щодо використання адаптаційних механізмів для впровадження в поточну діяльність українських університетів.

4. Подальші дослідження будуть стосуватись детального вивчення окремих спільних освітніх проектів, які включені до запропонованого в статті « портфелю спільних освітніх проектів» університету.

Література

кроскордонний освітній послуга університет

1. Підсумки роботи Харківського національного університету радіоелектроніки за 2015/2016 навчальний рік і задачі університету на 2016/2017 навчальний рік [Електронний ресурс] - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://nure.ua/wp-content/uploads/%D0%B7%D0%B2i%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_2015_2016.pdf.

2. Модель механізму реалізації регіональної політики розвитку ринку освітніх послуг у сфері вищої освіти в умовах глобалізації / Л.К. Семів, А.Р. Шендер // Регіональна економіка. -- 2013. -- № 2 (68). -- С. 25-33.

3. Технологічне передбачення економіки України на середньостроковому (до 2020 р.) і довгостроковому (до 2030 р.) часових горизонтах (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 р.) / М.З. Згуровський // Вісник Національної академії наук України. -- 2016. -- № 1. -- С. 57-68.

4. OECD; World Bank. 2007. Cross-border Tertiary Education: A Way towards Capacity Development. Paris: OECD. © World Bank. [Електронний ресурс]. - 2007.- Режим доступу до ресурсу: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/6865.

5. GENERAL AGREEMENT ON TRADE IN SERVICES [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://www.wto.org/english/docs_e/legal_e/26-gats.pdf.

6. OECD; World Bank. 2007. Cross-border Tertiary Education : A Way towards Capacity Development. Paris: OECD. © World Bank. [Електронний ресурс]. - 2007.- Режим доступу до ресурсу: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/6865.

7. Joint_programme_terminology [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://ecahe.eu/w/index.php/Joint_programme_terminology 3/7.

8. Guidebook of Project & Program Management for Enterprise Innovation Summary Translation November 2001 Revision 1. August 2002 Project Management Professionals Certification Center (PMCC) p. 19.

9. Shysholin, A. (2016), “PRE-UNIVERSITY DEPARTMENT AS A FORM OF CROSS-BORDER EXPORT OF EDUCATIONAL SERVICES FOR UKRAINIAN UNIVERSITIES”, Ekonomika ta derzhava, vol. 11 (2016), pp. 89-92.

10. Доповідь ректора НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського” академіка НАН України М.З. Згуровського на сесії науково-педагогічних працівників 30 серпня 2016 року [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://kpi.ua/report-2016.

11. Overview of Sino-foreign cooperative education in Jiangsu [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://english.jsjyt.gov.cn/2015-12/15/c_47364.htm.

12. Dual-degree Collaboration [Електронний ресурс] // 2017 - Режим доступу до ресурсу: http://www.zjnu.edu.cn/eng/list/?19_1.html.

13. Мережева Академія Cisco [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://cisco.netacad.kiev.ua/index.php?id=1.

14. В пошуках нових можливостей [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://forea.kpi.ua/v-poshukah-novih-mozhlivostey/.

Размещено на Allbest.ru