Магістральні шляхи управління у вищій школі
Цілі управління інноваційно-педагогічною діяльністю у вищому навчальному закладі як результат досліджень змін компонентів освітньої системи. Принципи управління - основні правила, які є узагальненням практичного позитивного управлінського досвіду.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.07.2017 |
Размер файла | 16,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Постановка проблеми у загальному вигляді. Сьогодні у науковій літературі напрацьовано багато засобів для вирішення багатьох завдань, що постають перед адміністрацією при управлінні інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ, проте досвід сьогодення свідчить, що керівництву не достатньо лише знань про ці засоби, у зв'язку з чим постала необхідність визначення магістральних шляхів управління у вищій школі.
Незважаючи на значну різноманіття трактування поняття «управління» практично у кожному із них воно визначається як особливий вид діяльності, завдяки якому її суб'єкти шляхом вирішення управлінських завдань забезпечують організацію спільної керованої та керівної підсистем із досягнення результативних цілей.
Управління має цілеспрямований характер, тому визначення цілей є важливим в управлінні ВНЗ. Наукове обґрунтування цілей управління має важливе значення, адже цілі визначають спрямованість діяльності ВНЗ, добір кадрів, методи управління, зміст управлінської діяльності, принципи управління тощо.
Питання магістрального шляху розвитку передбачає визначення поняття мета. Найбільш широке вживання даного поняття пов'язане з таким значенням «те, чого хтось прагне, чого хоче досягти; заздалегідь намічене завдання; замисел, намір».
Ціль як конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним та на досягнення яких, спрямована її діяльність розглядали дослідники О.С. Виханський, В.І. Горова, В.В. Єрин, Л.М. Харченко, А.І. Наумов.
Мету як конкретний кінцевий, якого прагне досягнути група, працюючих разом визначили М. Адьберт, М. Мескон, Ф. Хедоурі.
На нашу думку, найбільш ґрунтовне визначення поняттю мета, надав С.У. Гончаренко, який стверджував, що мета - це передбачення у свідомості результату, на здобуття якого спрямовано діяльність окремої людини, групи або всього суспільства. Мета тісно пов'язана із засобами її досягнення і має винятково важливе значення для спрямування, організації діяльності, постановки конкретних завдань С.У. Гончаренко.
Розглянувши значення терміна «мета» ми дійшли висновку, що на перший погляд, це отримання базового кінцевого результату.
Між тим, вищезазначені дослідники О.С. Виханський, В.І. Горова, В.В. Єрин, Л.М. Харченко, А.І. Наумов висувають вимоги, що мають ключове значення для відповідності правильно сформованої мети. На їхню думку, цілі повинні бути реальними. Вони не мають бути надто легкими, але також не мають бути нереалістичними. Якщо мета здається нереальною для досягнення, це призводить до втрати мотивації і орієнтирів осіб, що над нею працюють. Мета повинна бути гнучкою. Цілі необхідно встановлювати так, щоб вони залишали можливість для їх корегування. Відповідно до тих змін, які можуть статися. Цілі мають бути сформульовані так, щоб їх можна було кількісно виміряти. Чи можна якимось іншим способом оцінювання визначити, чи досягнуто мету. Якщо мета не виміряна, то вона породжує розбіжності, ускладнює процес оцінювання результатів діяльності, сприяє виникненню конфліктних ситуацій. Мета повинна бути чітко сформульованою, щоб досягти поставлених результатів та укластися у необхідний термін. При цьому необхідно чітко визначити відповідального. Важливе значення має дотримання корпоративності у поставленні конкретних цілей.
Дослідники М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі виокремлюють певні вимоги до цілей, з-поміж яких: конкретність і вимірність (керівництво має створити визначену базу для подальших рішень та аналізу перебігу подій, формуючи цілі); орієнтованість у часі (необхідність визначення не лише того, що має здійснити організація, а того, коли має бути досягнено результату); досяжність (недосяжність цілей призведе до зниження мотивації); взаємопідтримуваність (дії та рішення, необхідні для досягнення одних цілей, не повинні заважати досягненню інших).
Метою статті є визначення магістральних шляхів управління у вищій школі.
Визначення мети передбачає: побудову плану; визначення критеріїв, стандартів, що використовують для оцінювання діяльності ВНЗ; попередній варіант рішення; стрижень організаційно-практичної діяльності, оскільки усвідомлення мети допомагає згуртувати колектив і мотивувати його на досягнення результату.
Проаналізувавши науково-педагогічні джерела, ми дійшли висновку, що для визначення цілей управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ необхідно виокремити вимоги до функцій цілей. Вимогами до функцій цілей, які випливають з мети є: законність ВНЗ, регулювання поведінки членів ВНЗ, сприяння розподілу відповідальності між структурними підрозділами й пристосуванню до середовища, забезпечення основи для конструювання ВНЗ та взаємодії між окремими її підсистемами.
Враховуючи вищевикладене розглянемо функції цілей управління. У дослідженнях, пов'язаних з управлінням, відсутнє єдине визначення категорії «функції управління». З одного боку, функція управління це певний вид діяльності, у процесі якого виконується вплив на об'єкт управління, вирішується задані цілі і завдання, досягається здійснення бажаної мети.
На нашу думку, функція управління - це управлінська діяльність, її особливий різновид, продукт спеціалізації в управлінні.
А.А. Брасс, М.Х. Мескон виокремлюють такі функції управління: інфораційно-аналітична, мотиваційно-прогностична, планово-цільова, контрольно-діагностина, регулятивно-коректиційна, організаційно-виконавча.
Дослідники Б.М. Генкин, Т.Ю. Базарова, Б.Л. Єрьоміна до функцій управління відносять загальні, конкретні та спеціальні. До загальних функцій відносять планування, організацію, мотивацію, контроль, прийняття рішень і комунікації; до конкретних - управління послугами, управління персоналом або управління фінансами; спеціальні функції ставлять залежно від сфери діяльності організації.
Визначення цілей управління - відповідальний, складний процес, що включає знання та досвід осіб, відповідальних за формулювання цілей, а також урахування об'єктивних чинників, що відображають ситуацію в середовищі, стан виробничого потенціалу ВНЗ та вплив інших об'єктивних чинників.
Управління зумовлює його внутрішню структуру. Організаційна структура управління представляє результат об'єднання елементів і підсистем за їх специфічними цілями або за змістом робіт, поділом сфери прийнятих рішень та контролю тощо.
Таким чином, досліджуючи управління інноваційно-педагогічної діяльності ВНЗ після визначення мети управління необхідно виокремити його локальні цілі та зміст управлінської діяльності на підставі врахування особливостей ВНЗ.
На думку Є.М. Хрикова, найбільш істотною особливістю навчального закладу є характер його цілей, пов'язаних із розвитком особистості учня чи студента за допомогою навчання і виховання. Такі цілі можуть бути реалізовані лише тоді, коли для цього є матеріальна база, педагоги, організований навчально-виховний процес, створені відповідні санітарно-гігієнічні умови, здійснюється медичне обслуговування учнів або студентів, які живуть і навчаються в сприятливому морально-психологічному кліматі.
Цілі діяльності ВНЗ формулюють від загальних (представлених у статуті) до локальних (у кваліфікаційних характеристиках фахівців). Наступні цілі - цілі, які ставляться на ранній цикл управління, головною метою яких є забезпечення спрямованості річних цілей на реалізацію цілей більш високого рівня. Наступний напрям - визначення змісту, принципів, форм і методів навчання і виховання, що дає змогу реалізувати поставлені цілі, адже не завжди проставлені цілі втілюються у змісті роботи навчального закладу.
Отже, цілі управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ можна визначити як результат досліджень змін компонентів освітньої системи, що передбачає: можливість системи, наукову обґрунтованість, досяжність запланованих дій із часом їх досягнення, можливість оцінювання результатів.
Аналіз науково-педагогічних джерел дозволяє нам виокремити закономірності системи управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ, зокрема:
- процес управління інноваційно-педагогічною діяльністю буде успішно реалізовуватися, якщо навчальний, науковий та економічний потенціал ВНЗ буде на високому рівні;
- навчально-виховний процес та професійна компетентність професорсько-викладацького складу буде якісним, якщо до підготовки майбутніх фахівців будуть ставитися вимоги на високому рівні;
- ефективне керівництво й успішна діяльність колективу ВНЗ можлива за умови взаємодії керівника та персоналу в змістовій та організаційній діяльності колективу;
- управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ буде успішним, якщо держава буде підтримувати на достатньому фінансовому рівні галузь освіти;
- управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ буде ефективним, якщо здійснювати ґрунтовний пошук, вивчення інноваційних методик управління ВНЗ, що застосовуються у різних країнах.
Для визначення магістральних шляхів управління важливим є виокремлення принципів управління ВНЗ.
Принципи управління - правила, норми управлінської діяльності, є узагальненням практичного позитивного управлінського досвіду і ґрунтуються на певних законах і закономірностях суспільного розвитку.
Серед найбільш відомих загально-управлінських принципів такі, що стосуються раціональної організації будь-яких процесів; універсальності управління, раціоналізації його структури й цілепокладання.
До основних принципів раціональної організації будь-яких процесів можна віднести такі: пропорційність; неперервність; паралельність; ритмічність; концентрацію однорідних предметів праці; гнучкість.
Дослідивши наукові джерела, можемо виокремити такі основні принципи управління ВНЗ: зв'язок із життя, демократичний централізм, колегіальність та єдиноначальність, науковість, системність, плановість, ефективність, об'єктивність, відповідальність, перспективність, контроль, колективізм, ініціатива, активність, гуманізація, оптимізація, наступність, детермінованість, демократизація, активна рівновага, інформаційний зв'язок, субординація, доброзичливість, конструктивність, цілеспрямованість, об'єднаний розподіл праці, адаптованість, фундаментальність, комплексність, системне самовдосконалення.
Сутність принципу цілеспрямованості виявляється в положенні про те, що моделювання всіх компонентів системи управління інноваційним розвитком ВНЗ має здійснюватися відповідно до його мети.
Тобто відображає вимогу визначити реальні, соціально значущі й перспективні цілі; встановити мету з прогнозуванням бажаного результату, що при управлінні інноваційно-педагогічною діяльністю ВНЗ супроводжується погодженням цілей програми розвитку ВНЗ із задіяними структурними підрозділами, виконавцями тощо та реалізуються через стратегічний, системний підходи.
Принципи цілепокладання є відображенням знань про закономірності цілепокладання. Найсуттєвіші із них: принцип єдності цілей, управління та відповідальності; принцип обмеження цілей досліджень; принцип конкретності та вимірюваності цілі; принципи побудови дерев цілей, а також принцип вибірковості.
Принцип єдності цілей, управління та відповідальності є основною передумовою життєдіяльності будь-якої організаційної системи. Його реалізація означає чітке визначення цілей і функцій організації, побудову відповідної організаційної структури, розподіл обов'язків, повноважень та відповідальності між усіма вузлами управління. Цей принцип реалізується через системний, стратегічний підходи.
Принцип обмеження цілей досліджень передбачає звуження кола вирішуваних проблем за рахунок підвищення їх розуміння та якісного вирішення. Він орієнтує на досягнення найбільш можливої ефективності у повній обмеженій сфері і, тільки потім - на перехід до ширшого кола проблем. На практиці застосування цього принципу сприяє підвищенню професіоналізму, поглибленню досвіду вирішення управлінських проблем, пошукам найбільш ефективних методів та прийомів формування управлінських рішень. Цей принцип реалізується через, стратегічний підхід.
Принцип конкретності та вимірюваності цілі - потребує наявності для кожної цілі певних критеріїв (або критерію), які дозволяли б оцінити ступінь досягнення цілі. Якщо таких критеріїв немає, то неможлива і реалізація однієї з основних функцій управління - контролю. Порушення цього принципу позбавляє управління певної гарантії досягнення визначених цілей. Тому навіть для неструктурованих проблем, які трапляються серед соціальних систем, необхідно знаходити більш-менш сприйнятливі критерії. Цей принцип реалізується через системний, стратегічний підходи.
Принцип науковості, за визначенням Г.В. Єльникової, орієнтує на управління з наукових позицій. У контексті нашого дослідження цей принцип реалізується у використанні наукових та методичних основ для розробки стратегії управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ. Цей принцип реалізується через синергетичний, системний, стратегічний підходи.
Розглядаючи магістральні шляхи управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ, вважаємо за доцільне додати до вищепроаналізованих загально-управлінських принципів принципи, що безпосередньо пов'язані з людським фактором.
Центральним фактором у процесах управління завжди є людський фактор. Серед принципів, пов'язаних із людським фактором нами виділено такі принципи: стратегічного мислення, прийняття рішень, управління якістю рішень, обґрунтування управлінських управління людьми; організації роботи керівника. управлінський інноваційний педагогічний
Принцип стратегічного мислення передбачає формування комплексного мислення з елементами: орієнтації на довгострокову перспективу успішної діяльності; чіткого визначення мети ВНЗ; врахування сильних і слабких сторін; планування раціонального розподілу завдань та визначення відповідальності; ставлення до персоналу як ключового ресурсу й основної цінності ВНЗ; розуміння важливості інформаційного фактора, уваги до змінних ситуацій. Цей принцип є однією з основних передумов запровадження стратегічних підходів в управлінні.
Аналіз наукових джерел дозволяє виокремити низку принципів прийняття рішень, а також відповідних вихідних положень, які використовують при вирішенні управлінських ситуацій та підготовці різних рішень: люди дуже різні з огляду на інтенсивність та засоби виявлення волі у своїх діях, а отже, відрізняються засобами прийняття власних рішень або розв'язання проблем (принцип індивідуальності); прийняття рішень - психологічний процес; для прийняття рішень недостатньо тільки вмінь і бажань, ще мають бути створені умови (суспільні, організаційні, часові) (принцип достатніх умов); до успіху веде точний розрахунок, який підкріплений досвідом (принцип професіоналізму); у процесі вибору особа, яка приймає рішення, використовує систему правил, тобто стратегію; суб'єктивна ймовірність визначає вибір стратегії прийняття рішень (принцип суб'єктивної імовірності); модель прийняття рішень має бути адекватною ситуації, тобто відповідати структурі та властивостям об'єкта управління; особливостям і можливостям створення методів моделювання та експериментів, які проводяться на базі цих моделей; вимогам управлінського завдання; системі цінностей і переваг особи, що приймає рішення, її професійному рівню (принцип адекватності).
Принципи управління якістю рішень передбачають встановлення стандартів, відкрите спілкування, попередження надмірного контролю, запровадження наукових підходів, методів мотивації та моделювання Це один із базових принципів управління інноваційно-педагогічною діяльністю, спрямований на підвищення ефективності рішень, що приймаються.
На підвищення якості рішень спрямовані й принципи обґрунтування управлінських рішень, серед яких найбільш відомі: застосування системного підходу; урахування співвідношення факторів часу, витрат і результатів; забезпечення багатоваріантності рішень та порівняльності варіантів; урахування факторів невизначеності та ризику.
Аналіз науково-педагогічних джерел дозволив нам виокремити такі основні принципи управління людьми: активне використання методів посилення впливів у разі отримання бажаних результатів, і навпаки, зменшення впливів - у разі отримання небажаних результатів; формулювання зрозумілих і бажаних вимог; підтримання постійних контактів, зворотних зв'язків з підлеглими; диференціація завдань та вимог до підлеглих (допомога тим, хто потребує; надання поради тим, хто потребує настанов, консультацій тощо); приведення у відповідність із завданнями інтелектуальних та фізичних можливостей виконавця; приведення у відповідність повноважень та відповідальності виконавця, тобто повноваження та відповідальність за ті чи інші дії не можуть перевищувати делеговані повноваження, але не повинні бути заниженими.
Роль і відповідальність керівника ВНЗ тим вища, чим вищий рівень управління, до якого вона належить. Нами виділено основні принципи організації роботи керівника, з-поміж яких: аналіз ситуації навколо ВНЗ та передбачення його змін у майбутньому; розробка програми дій ВНЗ; спрямування та організація роботи колективу на досягнення визначених цілей; організація всіх видів контролю; визначення ступеню ризику, з яким пов'язана реалізація прийнятих ВНЗ рішень; впровадження сучасних технологій за напрямами діяльності ВНЗ; застосування наукових методів управління; організація ефективної системи управління персоналом тощо. Усі ці принципи виходять з основного призначення керівника - забезпечити ефективне функціонування ВНЗ.
На нашу думку, важливим при управлінні інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ є принцип постійного розвитку персоналу ВНЗ, що передбачає підвищення кваліфікації та самоосвіти персоналу, використання прогресивних гнучких систем стимулювання персоналу, зокрема на засадах атестації і оцінювання успішності освітньої, наукової та других видів діяльності.
Отже, комплексне врахування вищенаведених закономірностей та принципів є запорукою ефективного управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ.
Отже, цілі управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ можемо визначити як результат досліджень і передбачень змін компонентів освітньої системи, що враховує: можливості системи, наукову обґрунтованість, інноваційність, погодженість і досяжність запланованих дій з фіксованим часом їх досягнення, можливість кількісно або якісно оцінювати результати.
Виявивши закономірності управління інноваційно-педагогічної діяльності ВНЗ та обґрунтувавши принципи управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ встановлено їхній взаємозв'язок, що дозволить у подальшому сформувати теоретичну модель управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі. Загальна та професійна культура викладача. Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу. Оволодіння педагогічною технікою. Поняття самовиховання та самоаналізу, самовиховання викладача.
реферат [28,8 K], добавлен 21.01.2011Визначення та характеристика рівнів управління інноваційною діяльністю в дошкільних закладах. Розробка алгоритму діяльності для директора садка, дотримання якого підвищить ефективність вирішення питань впровадження новітніх оздоровчих технологій.
статья [23,1 K], добавлен 24.04.2018Основні функції та обов’язки соціального педагога в загальноосвітній школі. Посередницький характер та діагностичний напрям роботи. Корекційно-розвиваюча робота. Формування ціннісної орієнтації. Стратегія управління соціально-педагогічною діяльністю.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 16.10.2009Теоретичне обґрунтування поняття "якість освітніх послуг" за визначенням різних науковців. Розвиток цього поняття в українському суспільстві. Аналіз основних проблем системи управління якістю освітніх послуг в загальноосвітньому навчальному закладі.
статья [14,9 K], добавлен 16.04.2011Методи та форми організації навчання у вищій школі. Сучасні вимоги до підготовки майбутніх екологів. Контроль навчальних досягнень студентів в умовах вищого закладу освіти. Методика проведення лекційних, практичних занять у вищому навчальному закладі.
дипломная работа [230,3 K], добавлен 02.08.2015Створення ефективних структур управління системи фізичного виховання як одна з найбільш важливих проблем розвитку системи освіти. Система управління державними навчальними закладами. Вища ланка управління фізичною культурою у м. Кам’янець-Подільському.
реферат [8,6 K], добавлен 20.05.2011Поняття про форми організації навчання. Лекція в сучасній вищій школі. Управління аудиторією під час уроку. Організація та методика проведення практики студентів. Навчальна ділова гра та розігрування ролей. Заняття з аналізу виробничих ситуацій.
контрольная работа [1,7 M], добавлен 03.06.2017Основні причини конфліктної поведінки учнів. Медіація у школі як інноваційний підхід до вирішення міжособистісних конфліктів, які виникають між учасниками навчально-виховного процесу. Робота вчителя з питань управління конфліктними ситуаціями в школі.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 29.04.2015Суть, завдання, соціально-педагогічні функції та принципи управління навчальним закладом. Аналіз нормативно-правової бази щодо управління навчальним закладом. Проведення атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів.
курсовая работа [99,8 K], добавлен 01.10.2014Групова динаміка й психологія малої групи. Загальна характеристика, основи й застосування соціально-психологічних методів управління. Керівництво і лідерство як основні компоненти соціально-психологічного управління. Короткий огляд систем лідерства.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 11.04.2010Становлення і розвиток професійно-технічної системи освіти. Ретроспективний аналіз системи управління. Основна мета педагогічного менеджменту у сфері професійної освіти. Організація виробничого навчання і практики учнів. Класифікація видів контролю.
курсовая работа [202,3 K], добавлен 06.04.2016Лекція як форма організації навчального заняття. Лекція: поняття, функції, види, принципи. Основні вимоги до лектора. Методика підготовки лекційних занять у вищій школі. Методика проведення лекційних занять у вищій школі.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 14.03.2007Визначення важливості інститутів освіти, зокрема дошкільних навчальних закладів з питань виховання здорового покоління в контексті сталого розвитку держави. Аналіз позиції створення здоров’язберігаючого середовища в дошкільному навчальному закладі.
статья [26,0 K], добавлен 17.08.2017Сутність і структура виховної системи вищої школи, технологія її побудови на сучасному етапі. Умови ефективного функціонування і розвитку управління виховною системою училища, зміст діяльності всіх його учасників, критерії оцінки практичної ефективності.
магистерская работа [154,0 K], добавлен 21.06.2010Системний підхід до організації методичної роботи в вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації. Її принципи, завдання, складові, методологічні та організаційні основи. Шляхи розвитку педагогічної майстерності в умовах навчального закладу.
статья [23,8 K], добавлен 14.08.2017Аналіз системи управління вищою освітою в Україні. Основні завдання Міністерства освіти і науки України: сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, здійснення державного інспектування. Характеристика системи стандартів вищої освіти.
реферат [49,1 K], добавлен 30.09.2012Поняття педагогічної тестології, її сутність і особливості, предмет і методи вивчення. Головна мета та методика використання тестів у навчальному процесі. Класифікація тестів, їх різновиди, відмінні риси. Основні принципи добору змісті тестових завдань.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 07.04.2009Основні напрямки вдосконалення форм організації навчання у сучасній школі України. Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів. Види навчання у вищій школі. Техніка викладу лекції. Особливості поліпшення ефективності якості лекції.
лекция [68,3 K], добавлен 09.01.2012Реформування освітньої системи в незалежній Україні. Нова законодавча і нормативна бази національної освіти. Проблеми наукової діяльності, управління освітою. Посилення гуманітарного компоненту освіти, пріоритетні напрями державної політики в її розвитку.
реферат [41,5 K], добавлен 09.02.2011Нормативно-правове забезпечення управління інноваційними освітніми проектами. Методи впровадження управління інноваційними проектами в освітній діяльності. Організація та технологія впровадження інноваційних освітніх проектів у житомирській гімназії №23.
курсовая работа [95,9 K], добавлен 08.04.2014