Формування духовно-моральних цінностей на уроках хімії

Размещено на http://www.allbest.ru/

формування духовно-моральних цінностей на уроках хімії

Гордієнко Л. А., студентка групи ПВШ-15-Х-1 ННІМП ДВНЗ ”Університет менеджменту освіти ”

Gordienko L. A.

FORMATION OF SPIRITUAL AND MORAL VALUES

IN CHEMISTRY LESSONS

Abstract.

The article is based on a theoretical analysis of the essence of the concept of " spiritual and moral values ", analyzed school curriculum in chemistry and the possibility of high-school chemistry in the formation of spiritual and moral values of students, asked to use the lessons of chemistry content of the subject chemistry and the various forms and methods for forming spiritual and moral values.

Ключові слова: формування, духовно-моральні цінності, хімія, учні

Keywords: formation, spiritual and moral values , chemistry, students.

Постановка проблеми. В сучасних умовах XXI ст. для України постає питання вироблення нової політичної та економічної стратегії, яка б надала державі можливість вести діалог як рівний суб'єкт міжнародних відносин. Пошук такої стратегії пов'язаний не тільки з аналізом дипломатичних стосунків, але й з формуванням духовно-моральних цінностей суспільства, які дозволять розбудовувати щасливу, незалежну, заможну Україну. Негативні явища суспільства, такі як корупція, безробіття, соціальна незахищеність, екологічні лиха гальмують розвиток країни. Так в той час, коли у світі працюють уже багато років сміттєпереробні заводи, які забезпечують міста, села енергією ми дихаємо забрудненим повітрям смітників. Написано багато наукових праць, проведено досліджень, працюють екологічні інститути, затверджуються програми та створюються комісії по збереженню навколишнього середовища, але все це не діє. Суспільні негативні явища - є доказом духовно-морального занепаду суспільства. Реформування країни має бути пронизане ідеєю духовно-морального розвитку суспільства. На сучасному етапі, коли на перший план виходить активізація людського фактору, освіта повинна створити усі умови, які дають можливість формувати духовно-моральні цінності через зміст освіти та виховний процес. Проблема сьогодні полягає в тому, що зміст освіти базується переважно на засадах наукової раціональності, а загальнолюдські цінності ми прагнемо формувати тільки через виховний процес.

Мета статті - розкрити сутність поняття "духовно-моральні цінності", проаналізувати шкільну навчальну програму з хімії та можливості шкільного курсу хімії у формуванні духовно-моральних цінностей школярів, запропонувати використання на уроках хімії змісту предмету хімії та різних форм і методів для формування духовно-моральних цінностей.

Виклад основного матеріалу. Аналіз Державних стандартів базової і повної загальної середньої освіти 2004 р. та 2014 р. вказує на те, що в час "перезавантаження " освіти України, в І розділі Державного стандарту не введено поняття "духовно-моральна цінність", воно розпорошено в різних компетентностях: "загальнокультурна компетентність" розглядається як здатність учня ...застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності, "Здоро'язбережувальна компетентність"- дбайлово ставитись до власного здоров'я та інших людей, тощо. Слід зазначити також, що в завданнях освітньої галузі “Природознавство" передбачено забезпечення формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

Сутність поняття духовно-моральні цінності знайшло своє відображення в наукових роботах багатьох філософів (В. Баранівський, М. Бердяєв, Л. Буєва, С. Кримський, А. Кузнєцова, Л. Олексюк, Г. Сковорода, В. Соловйов та ін.); психологів (І. Бех, М. Боришевський, Т. Бутковська, О. Зеліченко, С. Рубінштейн, А. Титаренко та ін.), педагогів (В. Беспалько, Т. Власова, О. Олексюк, М. Роганова, Г. Сагач, В. Серебряк, В. Шадриков, Г. Шевченко та інш.). Аналіз робіт дозволяє дати чітке визначення поняттю "духовно-моральні цінності" - це внутрішні, світоглядні переконання, що формують життєву позицію та поведінку особистості, входять до її психологічної структури у формі особистісних поглядів і принципів, які виступають об'єднувальною ланкою між культурою суспільства і внутрішнім світом особистості. Духовно-моральними цінності: добро, любов, віра, гуманнізм, чуйність, милосердя, толерантність, обов'язок, відповідальність складають фундамент людини як особистості. Як зазначає І.Сіданіч [3, с. 150], у вітчизняній педагогічній думці набули актуального значення питання духовно - морального виховання як шляху підготовки до служіння ідеалам істини, добра та краси. Знання наук та краси підкорялися цим ідеалам. "Нині поняття "духовність", "духовно-моральне виховання" повертаються у загальнопедагогічний і загальновиховний дискурс, наука знову звертається до Біблії, як традиційного носія моральних максим. Книга Книг концептувала людину, як складну, спроможну до пізнання добра і зла істоту. На часі, як зауважила О.Сухомлинська [6, с. 43], розробити конкретні технології формування духовності у дітей та молоді - від концептуальних засад, змісту, інструментальної частини до критеріїв ,рівнів діагностики тощо.

Формування духовно-моральних цінностей має бути безперервним процесом, творчим, безпосередньо пов'язаним з розвитком, самоутвердженням і самовираженням особистості. Очевидним є те, що основним завданням учителя є зробити безцінні духовно-моральні багатства людства особистим здобутком кожної дитини через зміст предмету та застосовуючи різні освітні технології. Тому навчаючи я виховую. Хімія -це природнича наука, з якою пов'язано процес формування єдиних цілісних знань. Вона відкрила перед людством великі перспективи у створенні нових матеріалів, джерел енергії, предметів побуту. В руках розумних, добрих, знаючих людей вона приносить користь.

Аналіз шкільної програми показує, що зміст предмету спрямований на формування життєвої та соціальної компетентності учнів, зокрема їх екологічну культуру, навички безпечного поводження з речовинами в побуті та на виробництві [2, с. 18-20]. Екологічна складова хімічної освіти сприяє вихованню духовно-моральних цінностей: біосферні колообіги оксигену , нітрогену, вуглекислого газу, води; наслідки впливу людської діяльності на середовище(парниковий ефект, кислотні дощі, озоновий шар, смог, тощо);охорона довкілля при використанні мінеральних добрив; охорона довкілля при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки, тощо. Належна увага приділяється впливу хімічних чинників на здоров'я людини, пояснюється згубна дія алкоголю, наркотичних речовин, тютюну [2, с. 18-20] .

Розкриваючи екологічні питання забруднення навколишнього середовища ми обираємо такі форми та методи роботи на уроці, які сприятимуть духовно - моральному розвитку учнів.

Традиційно вважають, що у формуванні духовно - моральних цінностей пріоритет належить формам позакласної роботи . Вчителі вдало застосовують ці форми роботи. Так ,мій учень, переможець конкурсу МАН 2013року, в роботі "Ефективні засоби боротьби з ожеледицею" не тільки розглянув сучасні та запропонував альтернативні засоби боротьби з ожеледицею, але й вказав на екологічну доцільність їх застосування. Накопичення власного досвіду у розв'язуванні проблем дозволяє формувати небайдужість до людей і природи.

Як засвідчує досвід колег та мій власний, шкільний курс хімії має усі можливості для формування духовно-моральних цінностей на уроках хімії.

Всебічний аналіз наукових праць та педагогічний досвід дає підставу констатувати той факт, що зміст навчального предмету має набути емоційного забарвлення, коли інформаційний аспект подається разом з емоційним. Для ефективного виховного впливу необхідним є звернення до почуттів учня, його переживань, а точніше до розуму через емоції.

Бажання саморозвитку - це та компетентність, яку необхідно формувати протягом всього процесу навчання. Мотиви особистісного розвитку бувають різними. Як засвідчують факти із історії наук , усі наукові відкриття є результатом саморозвитку багатьох вчених, але не кожне досягнення науки сприяло розквіту людської цивілізації. Хімічна, бактеріологічна, ядерна зброя - це досягнення науки, результатом якої є війна, смерть, знедолення людей. В епоху відкриття будови атома одні вчені малювали картини щасливого майбутнього, коли людство не буде відчувати енергетичний голод, а інші застерігали. Так А. Енштейн тільки вказував на те, що "енергія атома буде застосована в воєнних цілях і "вугільний вік " буде здаватися раєм в порівнянні з атомним". Натомість Е. Резерфорд, після відкриття ядерної реакції, не тільки попередив людство про небезпечність застосування енергії атомного ядра, він був противником війни. В 1933 році, стурбований політикою нацистського уряду Адольфа Гітлера, Е.Резерфорд став президентом Академічної ради допомоги, яка була створена для надання допомоги біженцям Німечинни. Цінними є не тільки наукові досягнення Е.Резерфорда, але його людяність. Хірасіма, Нагасакі, Чорнобиль вказують нам на необхідність духовного збагачення змісту нашої освіти. Той факт, що в жодному підручнику з хімії в великій темі "Періодична система та будова " не знайшлося місця для ознайомлення учнів з застереженням Е.Резерфорда щодо застосування ядерної енергії, його відношення до війни та активної життєвої позиції, засвідчує про те, що ми тільки декларуємо духовно - моральне виховання, а підсвідомість наша вірно служить раціональній педагогіці. М. Кюрі добула 1г радію, не продала його заради збагачення, а продовжила дослідження. Вона продемонструвала людству, що наука повинна творити добро, слугувати людству, обладнавши перший в світі рентгеномобіль під час першої світової війни М.Кюрі на полі бою збирала важко поранених та готувала до операції. Хірурги перестали оперувати " всліпу". Патріотизм та любов до людей повинні набатом пролунати при вивченні цієї благодатної теми. Ми, вказуючи на те, що вона двічі отримала Нобелівську премію, маємо обов'язково акцентувати увагу учнів на тих духовних цінностях, які вона сповідувала, які її мотивували до наукових досягнень. І все це має знайти відображення як в змісті предмету, так і в дидактиці. Як зазначає І.Д.Бех [1, с. 256], у теоретичній педагогіці раціоналізм проявляється у відчужені знань від цінностей духовної культури, яка має ці знання зробити морально орієнтованими , а їх носіїв розвиненими особистостями.

Мабуть починати нам треба не з учнів, а з себе. Саме духовна мотивація саморозвитку -це і є вектор куди необхідно спрямувати нашу педагогічну діяльності.

Раціоналізм, вказує І.Д.Бех [1, с. 256], призводить до суттєвих труднощів у навчанні, при засвоєнні учнями наукових понять. Дуже важливим питанням, відмічає вчений, є включення предметного походження наукових знань в зміст навчальних предметів. Включення в зміст предмету питань розвитку та становлення науки, передумови наукових відкритів дає можливість донести до дітей життєву мудрість, якій навчає нас, шанована усіма викладачами, притча про сіяча. Багато зерен попадало край дороги, на кам'янистий грунт, в терен і лише деякі потрапили в добру землю і проросли. Людство по зернятку накопичувало знання. Але не всі ті зерна зразу проросли. Лише в добрій землі, в свій час та в руках фахівця вони проростають науковим відкриттям. Благодатна тема "Періодична система та будова атома" дає можливість учням на базі набутих раніше знань, відкрити на уроці Періодичний закон. На ідеї історизму , вказує Ю.А. Щербяк [7, с. 204], наголошував український педагог-просвітитель, філософ, письменник М. Драгоманов. Тому при вивченні органічної хімії в 9 класі вважаю необхідним розглядати як питання розвитку і становлення науки органічної хімії, так і теорію будови органічних речовин. Завдяки М. Драгоманову пріоритетними цінностями в українській педагогіці й теорії виховання стали патріотизм, історизм, релігійно-моральні постулати, духовність. Біблія-це невичерпний та актуальний скарб, який допомагає жити гідно. Ми часто застосовуємо у житті християнський принцип: "Ви -сіль землі. Коли сіль ізвітрює; то чим насолити її? Непридасться вона вже ні на що. Хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми" (Біблія. Новий Завіт. Євангелія від св. Матвєя 5:13) При вивченні будови, властивостей та застосування речовин цей принцип можна застосовувати в процесі формування навиків пошуку причинно-наслідкових зв'язків: будова- властивості-застосування . Він яскраво демонструє прикладний характер хімії. Його можна застосовувати для формування інформаційної компетентності, так як націлює дітей на розуміння того, що уся інформація цікава, але ми повинні обрати головне -"сіль". Крім того учні можуть довести цей принцип, вивчаючи питання поширення речовин в природі. Багато мінералів зазнають змін в природних умовах, втрачаючи свої властивості. Духовно -моральні принципи часто спонукають учнів до пошукової діяльності. Формуючи духовно-моральні цінності, ми одночасно спрямовуємо діяльність учнів в напрямку поглиблення знань з хімії і навпаки. Так народний вислів: "Не все те золото, що блищить" викликав інтерес та став приводом не лише виховання, але й пошукових робіт: "Ефективність застосування блесни" та "Імперія Сваровського" ,учні вивчили гальванічні елементи та виробництво каміння Сваровського. І навпаки, працюючи над проектом "Неорганічні пігменти в створенні фарб", учні знайшли інформацію про першу ікону Божої Матері ,яку написав евангеліст Лука (Іст.), дізналися про те, що іконопис приходить у Київську Русь разом із християнством та познайомили нас з роботою першого відомого іконописця Аліпія (114р.). Таким чином, вивчаючи технологію приготування фарб на основі неорганічних пігментів, школярі долучилися до духовних скарбниць нашого народу. Слід зазначити, що мистецтво іконопису можна розглядати при вивченні різних тем з хімії: фізико-хімічні явища, поширення речовин в природі, окисно - відновні реакції, тощо. Учні не тільки знайомилися з технологіями виготовлення фарб, але й самі їх виготовили й залучили до співпраці художньо -обдарованих дітей, які вдало застосували ці фарби.

Хімія - наука експериментальна. Практичні роботи дають можливість учням добувати нові знання, здійснювати власні відкриття,що є важливим в процесі навчання. Але ці знання чогось варті лише за умов, коли вони сприяють духовно-моральному розвитку особистості учнів. Уже при виконанні практичної роботи №1 в 7 класі націлюємо учнів на збереження власного життя та турботу про життя ближніх. Експерименти є чудовим інструментом для формування відповідальності за свої вчинки. З точки зору християнства, вчинок- це реалізація внутрішнього вибору душі, що свідчить про нахил поведінки особистості. "Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.

Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!" ( Матв 7:18-20) [5, с. 86]. Якщо до кожної практичної роботи надавати додаткову інформацію про відходи хімічного експерименту, то в учнів сформується не тільки академічна компетентність, але й розвиватимуться духовно-моральні якості. Така додаткова інформація про необхідність утилізації та сам процес утилізації відходів після хімічного досліду - це те зерно, яке проросте в наших учнях дбайливим ставленням до навколишнього світу та дасть можливість запобігти різних катастроф. Усвідомлення учнями того факту, що всі хімічні експерименти повинні бути екологічно чистими, сприяє формуванню у них ставлення до свого майбутнього робочого місця та духовного ціннісного орієнтиру, на який вказував Б.Паскаль "Вище за всі цінуються ті благородні вчинки, які залишаються неявними".

В своїй практиці застосовую також додаткові проблемні задачі до практичної роботи по використанню відходів хімічної реакції. Наприклад, на практичній роботі "Добування кисню та вивчення його хімічних властивостей" ставиться теоретична проблемна задача "Застосувати один із продуктів реакції добування кисню в лабораторії в якості каталізатора реакції розкладу гідроген пероксиду". Пошукова робота сприяє не тільки активізації мислення, поглибленню знань, але й націлює на вирішення проблем. Проблемні задачі дають можливість формувати під час навчання на уроках активну життєву позицію.

Виховні можливості навчального процесу приховані не тільки в змісті предмету, але й в його організації. Вдале поєднання індивідуальних, парних, групових і колективних форм організації роботи учнів на уроці, активізує спілкування й товариську взаємодопомогу, розвиваючи соціальну компетентність. Школярі краще пізнають один одного. Вчитель, як правило,обирає методи, форми та засоби навчання в залежності від взаємостосунків між учнями, або учнями та вчителем. Така форми роботи на уроці, як ділова гра та метод проектів дають можливість мені виявити сферу інтересів учнів, розвивати їх природні задатки та сформувати у учнів творчий підхід до пізнання себе та оточуючого середовища, виявляти, аналізувати та оцінювати вплив різних чинників на ситуацію чи явище, прогнозувати зміни, пропонувати своє вирішення проблеми, сприяє вихованню свідомості учня, формує різні компетентності.

Дуже важливим є навчити учнів компетенції підводити підсумки свого навчання. Учень, який навчився реально себе оцінювати, в будь -якій життєвій ситуації сповідуватиме принцип: "...спочатку прибрати поліно із власного ока, і тільки пісця цього спробувати витягти скипку із ока ближнього" (Матфея 7:3). Щоб сформувати цю компетентність необхідно постійно проводити аналіз самостійної, контрольної чи іншої учнівської діяльності . За нехваткою часу вчителі інколи ігнорують такий важливий вид діяльності під час уроку. Але саме постійний аналіз свого навчання дає можливість дітям вивчати себе. Аналіз самостійної робити -достатньо цікава форма роботи. Вчитель може запропонувати учням різні форми. Наприклад , на уроці в сьомому класі, під час аналізу самостійної роботи з теми "Кисень", я дала дітям завдання розділити клас на проектні групи, але не за власними вподобаннями, а виходячи з того, що в кожній групі повинні бути учні з різними важливими компетентностями. На першому етапі, під час мозкового штурму, учні прописали компетентності . Під час бесіди розкрили поняття мислення і прийшли до загальної думки. Таким чином, в кожній групі повинні бути учні, які вміють планувати, аналізувати та проводити синтез інформації. На другому етапі уроку розглянули три завдання минулої самостійної роботи: 1)скласти формули оксидів;2)назвати оксиди; 3.)розв'язати задачу на знаходження хімічного елементу за загальною формулою оксиду; 4 )здійснити перетворення. Я продемонструвала учням, що виконуючи перше та друге завдання, ми фактично вивчали не тільки склад оксидів, а вчились планувати. Завдання третє допомагає нам сформувати навики аналізу, а четверте -синтезу. На етапі релаксації учням було запропоновано проаналізувати свою роботу та дописати в зошити фразу із дошки: "Я вмію .(планувати, аналізувати, синтезувати)". За бажанням записати фразу: "Я маю навчитися .(планувати, аналізувати, синтезувати)" Учні зачитували свої записи, і ми разом формували групи, готуючись до майбутнього проекту. Очі блищали. Оцінка відійшла на другий план, головним стало бажання саморозвитку. Групи наповнились тими, хто вміє планувати, аналізувати та синтезувати та тими, хто " помітив поліно у власному оці" і проявив бажання саморозвитку. Я раділа з того, що засвоєння по краплинам духовної істини сприятиме здоров'ю та успіху не тільки моїх учнів, але й оточуючих їх людей.

Висновки

духовний моральний цінність хімія

Дуже важливим сьогодні, коли освіта України переживає процес "перезавантаження", є вироблення нової парадигми на основі загальнолюдських цінностей. З огляду на праці вітчизняних філософів, психологів, педагогів та практичний педагогічний досвід, очевидним є необхідність розглядання питання про внесення до І розділу Державного стандарту базової і повної середньої освіти поняття "духовно-моральні цінності".

Історичні факти розвитку людства засвідчують про те, що лише духовна мотивація саморозвитку людини приносить добро людству. Любов до людей, природи, життя має спонукати до діяльності. Тому духовна мотивація саморозвитку-це той вектор, куди необхідно спрямувати нашу педагогічну діяльність. Перегляд змісту програм з хімії та напрацювання дидактичного супроводу навчання є важливим для формування духовно-моральних цінностей учнів.

Виховання підростаючого покоління залежить від особистості вчителя, а саме від його духовно-моральних орієнтирів. Тому важливо нам, учителям шкіл та викладачам вишів приділити велику увагу формуванню індивідуальності вчителя сучасної школи, щасливої школи, який має наповнити зміст навчання морально-духовними цінностями, створити атмосферу суб'єкт-суб'єктного спілкування з учнями, вдало моделювати процес навчання як процес духовно - морального розвитку учнів.

Література

1. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку: навч. посіб. / І. Д. Бех. -- К. : Академвидав, 2012. - 256 с.

2. Буринська Н. Екологічна складова у змісті шкільної хімічної освіти / Н. Буринська // Біологія і хімія в школі. - 1998. - № 1. - С. 18-20.

3. Сіданіч І. Л. Духовно-моральне виховання як педагогічна проблема / Сіданіч І. Л. // Науковий журнал Комп'ютерно-інтегровані технології:освіта,наука,виробництво. - Випуск №13. - С.153.

4. Сухомлинська О. В. Духовно-моральне виховання дітей та молоді: загальні тенденції й індивідуальний пошук / Сухомлинська О. В. - К. : Добро, 2006. - С. 43

5. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики / Тофтул М. Г. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. - с.86

6. Хімія 10-11 класи: програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень та поглиблене вивчення. - Тернопіль : Мандрівець, 2011. - 240 с.

7. Щербяк Ю. А. Система морального виховання учнів в школах західних областей України(1900-1930 рр.) / Щербяк Ю. А. - Тернопіль : Парадіс, 1999. - 204 с.

Размещено на Allbest.ru