"Історія України" та "історія української культури" в умовах інтернаціоналізації освіти

Значення освіти, знання й інформації. Збільшення ролі культури в інформаційному суспільстві. "Історія України" в умовах інтернаціоналізації освіти. Освітні системи націй: розбіжності у мовах, спадщині й культурах. Історичні і культурні процеси в Україні.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.08.2017
Размер файла 20,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

"Історія України" та "історія української культури" в умовах інтернаціоналізації освіти

Н.М. Мартиненко

Новий час вимагає заміни попередніх ідеалів та принципів у багатьох сферах життя, в тому числі й у сучасній педагогіці. Сьогодні першочерговим є завдання співробітництва, включення індивіда до колективної творчості без втрати ним індивідуальності, спрощення життя, пошуків спільного, того, що поєднує народи і нації, а не роз'єднує їх.

Практика спілкування з іноземними студентами різних рас, націй та етносів, доводить, що усім людям однаково близькі й зрозумілі такі цінності, як дружба, любов, братерство, співчуття, праця, турбота про близьких й бажання бути корисними суспільству. Наш досвід свідчить, що сьогодні традиційна система освіти недостатня й стає неефективною. На думку багатьох фахівців, сучасна освіта має бути складнішою й включати кілька ступенів чи рівнів. Перший рівень відповідатиме загальній освіті, яку можна здобути у школі й коледжі. Другий професійна освіта, що дає професію і кваліфікацію. Третій - культурна освіта. Вона надасть можливість сформувати своєрідну метасистему, яка дозволить вільно орієнтуватися у потоці нових знань і швидше знаходити найнеобхідні з них, полегшуючи їх засвоєння. Така освіта розширить світогляд людини, не замикатиме її у вузьких професійних рамках, застерігатиме від перетворення на «ремісника», який робить усе механічно. Отже, роль багаторівневої освіти зростає і вона має стати базовою. Важливо, щоб людина не втратила інтересу і потреби навчатися протягом усього життя і допомогти в цьому може продумана система підготовки й перепідготовки кадрів.

Посилення значення освіти, знання й інформації веде до збільшення ролі культури в інформаційному суспільстві. Культура стає провідною галуззю стосовно економіки та політики. Всередині ж культури відбуваються істотні зміни. Вона перетворюється на постмодерну. Масова культура переважає в ній. Традиційна наука і народна культура відтісняються на другий план або змішуються із масовою культурою.

В галузі освіти доцільно об'єднати зусилля. Освітні системи націй повинні мати однакові завдання, навіть якщо неможливо використовувати подібні методи і техніки навчання. Розбіжності у мовах, спадщині й культурах мають існувати, а те, що заважало встановленню правильних людських відносин, треба подолати. Під час вивчення історії важливо відійти від викладання історії агресії, піднесення матеріалістичної цивілізації, тому що ці аспекти підживлювали расову ненависть і національну гордість. Важливо, щоб освіта базувалась на нашій подібності, творчих досягненнях та духовному ідеалізмі.

Сучасний етап розвитку людства надає сприятливі можливості для заснування фундаменту майбутньої цивілізації. Все більше іноземних студентів бажають навчатися у нас. Тому нашим завданням, під час викладання гуманітарних дисциплін, є акцент на важливих моментах історії, вказуючи нові шляхи мислення, безглуздість ненависті й війни.

Доцільно допомогти студентам усвідомити головні ідеї сучасного моменту: цінність індивідуума й наявність єдиного людства. Нагальною потребою є формування високої культури індивідуума і визнання його складовою частиною людства.

У сучасній школі (початковій, середній і вищій) закладено символічну картину трьох аспектів майбутньої освіти: цивілізації, культури й уніфікації. Спробуємо проаналізувати найважливіші завдання кожного з них. Початкова школа має готувати дитину бути громадянином, вчити її тому, як віднайти власне місце у соціумі, надавати особливого значення його стосункам у групі, таким чином, готуючи її до пізнання, життя й активізуючи расову пам'ять через предмети, що викладаються, щоб закласти підвалини його майбутнім повноцінним людським відносинам. Серед важливих предметів, які сприяють формуванню цих якостей доцільно згадати читання, письмо, арифметику, історію (із наданням переваги всесвітній історії), географію і поетику, а також, фундаментальні істини. Необхідним є формування навичок координації та самоконтролю. На жаль, у частини студентів такі навички сформовані недостатньо і знаходяться у зачатковому стані, тому на перших курсах університетів викладацькому складові доводиться працювати в цьому напрямі особливо наполегливо.

Завданням середньої школи як Берегині культури є пробудження цікавості до скарбів історії та літератури, культивація основ розуміння мистецтва. Саме середня школа починає готувати хлопчика чи дівчинку до майбутньої професії, чи способу життя, який буде її обумовлювати. У середній школі важливо давати учням широке уявлення про громадянство, формувати світ істинних цінностей, свідомо й конкретно культивувати ідеалізм. Молоде покоління прагне отримати не «мертві» знання, а ті, завдяки яким їм відкриється таємниця світобудови, світ явищ, цінностей і сенсу життя. Якщо середня школа допомогла в цьому молодим людям, то коледж чи університет продовжуватиме поглиблену роботу кожного із студентів, поступово показуючи їм світ доцільності. Вища школа покликана допомогти визначити ціль і надати значення усьому, що відбувається. Осягнути й пізнати Вищі Закони світобудови.

Узагальнюючи вищезазначене, можна зробити висновок, що першим завданням освіти є залучення дитини до основ цивілізованого життя. Завданням другого ступеня є розвиток в ній принципів істинної культури і навчання гідно користуватися інтелектом. І вже на вищому щаблі обов'язком освіти є пробудження й розвиток інтуїції. Наш досвід роботи із студентами різних країн переконує, що більшість сучасного студентства має унікальні інтелектуальні та психічні здібності. Ці здібності широко починають розкриватися в обстановці любові, терпіння, розуміння й упорядкованої активності.

Останнім часом перед викладачами вищих навчальних закладів постала проблема навчання значного кон тангенту іноземних студентів гуманітарним дисциплінам, в тому числі й «Історії України» та «Історії української культури». На жаль, загальноосвітній рівень іноземних студентів з Близького Сходу вкрай низький, що ускладнює подання матеріалу на лекціях та практичних заняттях. У зв'язку з цим, кафедри змушені вирішувати низку питань, пов'язаних із забезпеченням нормального навчального процесу, засвоєння учбового матеріалу з усіх предметів, і зокрема з гуманітарних та загальноосвітніх дисциплін.

Серед нагальних проблем, що потребують врегулювання вкрай низький рівень загальноосвітньої підготовки студентів, недостатня кількість методичного забезпечення, яке б враховувало таку базову довузівську підготовку більшості студентів молодших курсів, незадовільне знання мови навчання (російської, української чи англійської). До речі, все більше студентів з року в рік бажають навчатися англійською мовою. Усе це потребує нових підходів до методики проведення занять із загальноосвітніх дисциплін, зокрема із суспільних наук. У вищих навчальних закладах медичного профілю суспільні науки вивчаються на 1 2 курсах і це викликає певні труднощі у засвоєнні цих наук студентами і вимагає додаткових зусиль та педагогічної майстерності викладачів, щоб «донести» до свідомості першокурсників зміст предметів, створивши умови для засвоєння хоч би мінімально необхідних знань.

Вивчення курсів «Історія України» та «Історія української культури» є важливим компонентом гуманітарної підготовки майбутнього лікаря. Ці дисципліни вивчаються паралельно, що дозволяє комплексно подавати матеріал у хронологічному та історичному планах. Саме тому, на лекціях ми тісно пов'язуємо історичні і культурні процеси, а на семінарських заняттях формуємо навики індивідуальної, самостійної роботи. Кожен студент отримує невеликий текст (1 2 сторінки) українознавчого характеру (теми присвячені різним аспектам історії, матеріального та духовного життя українського народу). Студентам надається час і можливість працювати з цим текстом (читати, перекладати та конспектувати). Практичне завдання, яке вони отримують після поглибленої роботи з цим матеріалом, полягає в тому, щоб на підставі ідей тексту показати особливості їх власної традиційної культури, можливо зв'язку історичних процесів, що відбувалися у нашій країні, з історичним тлом країн їхнього постійного проживання. Це викликає значне зацікавлення при вивченні нашої історії та культури, формує прагнення діалогу, толерантності та культурного обміну, які вкрай необхідні в інтернаціональному студентському середовищі. Крім того, це сприяє розвиткові мовних навичок і дає можливість вдосконалювати та поповнювати словниковий запас. Студент змушений працювати самостійно, а викладач легко може оцінити ці зусилля в балах на занятті, оскільки кожне заняття присвячене окремій темі. Підсумки роботи підводяться для кожного студента в кінці заняття, що дозволяє в кінці семестру без проблем отримати повноцінну картину поточного контролю, без проблем написати підсумкову модульну роботу й отримати оцінку з дисципліни.

Останнім часом, контингент англомовних студентів істотно збільшився, і це висуває нові, складніші проблеми, над якими ми працюємо і сподіваємося у найближчому майбутньому поділитися із колегами досвідом їх вирішення.

історія освіта культурний інтернаціоналізація

Література

1. КинелевВ.Г Образование, воспитание, культура в истории цивилизаций. -- М., 1998.

2. Силичев Д.А. Постмодернизм: экономика, политика, культура. -- М., 1998.

3. Гоникман Э.И. Психология выбора. -- Минск, 2003.

4. Бейли А.А. Образование в новом веке. -- М., 1998.

5. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Людина і світ. 11 клас: Плани конспекти уроків. -- Х., 2004.

Размещено на Аllbеst.ru

...

Подобные документы

  • Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.

    реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010

  • Історія навчальних закладів України від княжих часів; освіта в добу Литовсько-Руської держави. Організація української освіти: виникнення Острозької і Києво-Могилянської академій, братські школи, їх значення для національно-культурного відродження.

    реферат [24,7 K], добавлен 20.05.2011

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Історія та основні етапи виникнення та розвитку американської системи освіти, її специфіка та відмінні риси порівняно з українською системою. Реформи освіти в США другої половини ХХ століття. Цілі та форми реалізації сучасної освітньої стратегії США.

    реферат [15,1 K], добавлен 17.10.2010

  • Історія становлення і розвитку російської системи професійної освіти. Аналіз сучасного стану системи, її проблеми та перспективи. Дослідження змін функцій даного соціального інституту (на прикладі професійного ліцею інформатики, бізнесу і дизайну).

    дипломная работа [52,9 K], добавлен 17.10.2010

  • Еволюція ШІС, явища освіти. Концепція безперервної освіти як головна умова життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Аналіз сучасного етапу розвитку позашкільной освіти наприкладі Палацу дитячої та юнацької творчості. Етапи розвитку сайту Палацу.

    дипломная работа [3,7 M], добавлен 01.07.2008

  • Концептуальні основи і державні пріоритети розвитку освіти в Україні. Основні шляхи і реалізація програми реформування системи освіти. Приєднання України до Болонського процесу та участь у формуванні Загальноєвропейського простору вищої освіти.

    реферат [18,0 K], добавлен 18.01.2011

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Аналіз системи управління вищою освітою в Україні. Основні завдання Міністерства освіти і науки України: сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, здійснення державного інспектування. Характеристика системи стандартів вищої освіти.

    реферат [49,1 K], добавлен 30.09.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.