Участь дворян Бессарабської губернії в опіці над церковними школами (кінець ХІХ – початок XX ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

УЧАСТЬ ДВОРЯН БЕССАРАБСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В ОПІЦІ НАД ЦЕРКОВНИМИ ШКОЛАМИ (КІНЕЦЬ ХІХ - ПОЧАТОК XX СТ.)

Н.О. Гончарова

У статті на основі аналізу архівних документів висвітлюється внесок дворянства Аккерманського та Ізмаїльського повітів у розвиток початкової церковної освіти в Бессарабській губернії.

Ключові слова: церковно-приходська школа, школа грамоти, попечитель, дворяни, Аккерманський повіт, Ізмаїльський повіт.

Зміст

У Комунальній установі "Ізмаїльський архів" зберігаються матеріали Аккерманського та Ізмаїльського повітових відділень Бессарабської губернської єпархіальної училищної ради (ф. 784 і 785). Справи цих фондів містять статистичні відомості про церковно-приходські школи та школи грамоти вказаних повітів за період 1884-1917 рр. Основний масив документів - це щорічні звітні відомості та шкільні листки. Звітні відомості подаються в таблицях, що містять стовпчики з такими даними: назва школи; дата відкриття школи; хто є вчителем; з якою освітою; з якого часу є вчителем; хто є законовчителем; з якою освітою законовчитель; хто затверджений попечителем школи; у чому проявляється його опіка про школу.

Шкільні листки повітові відділення отримували від єпархіальної училищної ради та потім надсилали до всіх церковно-приходських і шкіл грамоти повіту. Шкільні листки мають вигляд своєрідних питальників та містять інформацію: про розряд школи; населений пункт, в якому знаходилась школа; якщо в даному населеному пункті кілька шкіл, то вказувалась церква, при котрій школа розміщувалась. Далі наводяться відомості про законовчителів та вчителів, їх освіту, розмір жалування чи грошової допомоги та тривалість служби; про попечителя школи; дані про кількість учнів і їх розподіл за станами й віросповіданням; про шкільне приміщення (кому належить, за плату чи безоплатно ним користувалась школа); обсяг витрачених коштів на утримання школи; число книг у бібліотеці. Всі дані наводились станом на 31 грудня звітного року.

Серед різноманітної важливої інформації фондів 784 і 785 найбільш цінними для з'ясування внеску представників дворянської верстви в процес розвитку освіти в Бессарабській губернії на межі ХІХ - ХХ ст. є відомості про діяльність попечителів церковних шкіл. Метою статті є спроба, на основі аналізу звітів шкіл та повітових відділень Бессарабської губернської єпархіальної училищної ради, визначити роль дворян-попечителів початкових навчальних закладів та охарактеризувати основні напрямки їхньої діяльності на прикладі Аккерманського та Ізмаїльського повітів.

Так, в Аккерманському повіті 1884 р. при Спасо-Преображенській церкві с. Будаки була відкрита церковно-приходська однокласна школа. Попечителем її з 1892 р. став дворянин, корнет Кавалергардського Її Величності полку П. Демидов [1, 3]. Внесок його на утримання школи щорічно складав 50 крб. [2, 13]. Церковно- приходська школа, що працювала у с. Пуркари Аккерманського повіту з 1887 р., мала за попечителя І. Манкова. Цей дворянин жертвував на користь школи 25 крб. щорічно [1, 5]. З 1896 р. опікуватися цим навчальним закладом почав колезький радник М. Германсон. Він щорічно виділяв на потреби школи 100 крб., а також "забезпечував опалення натурою" [3, 7]. 1889 р. у посаді Турлаки Аккерманського повіту при Свято-Миколаївській церкві було відкрито церковно-приходську однокласну жіночу школу. З 1894 р. її попечителем став дворянин М. Клейнер. Він щорічно відпускав на потреби цієї школи 20 крб. [2, 72]. Поміщик О. Берт був попечителем церковно-приходської школи в с. Антонівка (1889 р.). Внесок його на користь школи щорічно складав 50 крб. [4, 2].

В Ізмаїльському повіті з 1890 р. діяла Кугурлуй- Матроська однокласна церква-школа. У 1894 р. її попечителькою стала потомственна дворянка Є. Фареннікова [5, 34]. За постійне піклування потребами школи в 1895 р. вона була нагороджена грамотою та Біблією від Св. Синоду [6, 6]. Поміщик М. Димитріу був попечителем церковно-приходської' однокласної школи с. Готешти Ізмаїльського повіту, відкриття котрої датується 1890 р. На потреби школи він щорічно жертвував 25 крб. [7, 2]. За його підтримки, в 1893 р. для школи було зведено окрему будівлю [8, 89]. З 1905 р. попечителем цієї школи став поміщик Г Маріс [5, 19].

У с. Ново-Ганасени Ізмаїльського повіту з 1890 р. діяла церковно-приходська однокласна школа, попечителем якої з 1893 р. був поміщик Антоній Давидогло. Перша його пожертва навчальному закладу склала 200 крб. [7, 2]. Надалі щороку на потреби школи він виділяв 25 крб. У 1896 р. за попечительську діяльність А. Давидогло був нагороджений Біблією від Св. Синоду [6, 8]. Казанджикська церковно-приходська школа Ізмаїльського повіту почала роботу в 1890 р. З 1895 р. її попечителем був дворянин І. Лебедєв, який пожертвував 200 крб. на зведення шкільної огорожі та відпускав кошти на опалення школи [9, 3]. Бараганська церковно- приходська школа Ізмаїльського повіту відкрилась у 1891 р. Попечителькою навчального закладу була дочка місцевого поміщика О. Папанікуло [6, 3]. Вона щорічно жертвувала 25 крб. на шкільні потреби [7, 3]. Того ж року в Ізмаїльському повіті були відкриті Бадик-Молдавська та Ларгська церковно-приходські школи [7, 4]. Їх попечителем став місцевий поміщик І. Терзі, котрий виділяв щорічно 25 крб. на утримання кожної з шкіл. Крім того, він пожертвував 100 крб. на зведення будівлі Бадик-Молдавської школи, а також за власний кошт закінчив фарбування будівлі Ларгської школи [10, 2]. Для останньої І. Терзі пожертвував 60 крб. на огорожу та подарував портрет государя імператора [6, 8]. дворянство попечитель церковна освіта

Попечителькою церковно-приходської жіночої школи у с. Шабо Аккерманського повіту (1891 р.) була дружина колезького радника М. Домбровська. На користь школи Марія Федорівна щорічно віддавала 50 крб. [3, 4]. В Ізмаїльському повіті з 1892 р. діяла Єнікіойська церковно-приходська школа. З 1899 р. нею опікувався Г. Плингас, член Кагульської земської ради [11, 5]. Він щорічно виділяв на утримання школи 25 крб. та одночасно пожертвував 100 крб. на ремонт шкільної будівлі [7, 3; 11, 5]. За свою діяльність нагороджений Біблією від Св. Синоду. Член Кагульської земської ради А. Галан являвся попечителем Баурчі-Молдавської церковно- приходської школи Ізмаїльського повіту (1892 р.), щорічно жертвуючи на потреби школи 25 крб. [12, 5]. Церковно-приходська однокласна школа м. Кагул Ізмаїльського повіту була утворена в 1893 р. З дня заснування закладом опікувався член Кагульської земської ради Г. Драгомир, який виділяв 25 крб. на утримання школи [7, 2]. З 1898 р. попечителем Кагульської школи став власник м. Кагул О. Каравасілі [5, 39].

Дружина посесора М. Терзі була також попечителькою Рошської церковно-приходської школи Ізмаїльського повіту 1893 р., надаючи щорічно на шкільні потреби 25 крб. [12, 3]. З 1898 р. справами школи став опікуватись син колезького асесора А. Муратов [6, 9]. 1893 р. в Ізмаїльському повіті була заснована Бурлакська церковно- приходська школа. З того ж року попечителем її став місцевий поміщик М. Абаджиєв, котрий щорічно жертвував на потреби школи 50 крб. [11, 5]. Крім того, він придбав класні меблі, дошку та ікону на суму 80 крб. [6, 3; 5, 16]. Попечителем Кирганської церковно-приходської школи (1893 р.) був поміщик І. Кранч, який жертвував щорічно 25 крб. на утримання школи [7, 3]. Крім того, з дня заснування закладом опікувалась місцева землевласниця Є. Фелікрані, котра безкоштовно надавала школі приміщення [6, 6].

Церковно-приходська однокласна школа в с. Вадулуй-Ісак Ізмаїльського повіту діяла з 1893 р. З моменту виникнення попечителем школи був поміщик К. Атанасіу. Він придбав для неї облаштування на суму 60 крб. та щорічно жертвував на потреби школи 100 крб. [8, 65]. У 1903 р. попечитель надав допомогу в оновленні шкільної будівлі. К. Атанасіу за внесок у народну освіту був нагороджений Св. Синодом Біблією [6, 4]. У с. Когурлуй Ізмаїльського повіту церковно-приходська однокласна школа діяла також з 1893 р. Попечителем її з 1895 р. став поміщик Г. Георгієвич. Він жертвував на шкільні потреби 25 крб., а також сприяв зведенню шкільної будівлі [5, 55]. У с. Чеболакчія Ізмаїльського повіту церковно-приходська однокласна школа також була відкрита 1893 р. З моменту створення, закладом опікувався поміщик І. Маріс, який виділяв на його утримання 25 крб. щорічно [7, 4]. З 1905 р. попечителем цієї школи став поміщик Г. Маріс, який зробив значний внесок у зведення 1906 р. шкільної будівлі [13, 22].

Поміщик М. Атанасіу був затверджений попечителем Гаванесської церковно-приходської однокласної школи Ізмаїльського повіту того ж 1893 р.) [6, 4]. Наступним попечителем цієї школи у 1906 р. став поміщик М. Атанасіу [5, 18]. Татар-Баурчійською церковно- приходською школою Ізмаїльського повіту, яка діяла з 1893 р., опікувався член Кагульської земської ради М. Балбарєв. На потреби школи він щорічно жертвував 30 крб. [7, 3]. Місцевий поміщик І. Киселевич був попечителем Мантівської церковно-приходської школи Ізмаїльського повіту (1893 р.). Він щороку жертвував на її утримання 25 крб., власним коштом винаймав для школи приміщення, а також придбав шкільні меблі вартістю 80 крб. [10, 3]. У 1893 р. з'явилась церковно-приходська однокласна школа й у с. Тігеч цього ж повіту. Значну підтримку школі надавала дворянка В. Лігінзевич, яка 1903 р. стала попечителькою закладу [8, 52].

Потомственна дворянка В. Вишневська була попечителькою Ново-Капаклійської церковно-приходської школи з 1894 р. Вона подарувала школі будинок вартістю 800 крб. [7, 5], а за благодійницьку діяльність була нагороджена Біблією від Св. Синоду. Тартаулде Ларгська церковно-приходська школа Ізмаїльського повіту, також створена у 1894 р., мала попечителем місцевого поміщика С. Карра, який щорічно жертвував 25 крб. на потреби школи та придбав для неї меблі вартістю 80 крб. [10, 4]. Церковно-приходська однокласна школа в с. Копкуй Ізмаїльського повіту була відкрита 1895 р. З дня заснування попечителькою школи стала дворянка Г. Екзарх, яка жертвувала на потреби школи 25 крб. [5, 52; 8, 25].

В Ізмаїльському повіті з 1895 р. діяли церковно- приходські однокласні школи в с. Кочалія та с. Циганка [8, 66]. З 1899 р. попечителем Кочальської школи був затверджений поміщик Г. Данко, власник частини вотчини Борочани Бендерського повіту [5, 53]. Значну допомогу Циганській школі надавав поміщик М. Коваліоті, який став її попечителем у 1904 р. [14, 2]. Калмацуйська церковно-приходська школа Ізмаїльського повіту була відкрита в 1895 р. З дня заснування її попечителем став поміщик Г Антіла, який щорічно жертвував 50 крб. на потреби школи та сплачував за опалення. Землевласник Ж. Шерер був затверджений попечителем Борчагської церковно-приходської школи в 1895 р., а на потреби школи пожертвував 300 крб. [6, 3]. З 1897 р. працювала церковно-приходська однокласна школа у с. Камедамганія Ізмаїльського повіту. Її попечителькою з 1903 р. була поміщиця О. Галіно [14, 3].

При Свято-Георгіївській церкві с. Волонтирівка Аккерманського повіту були відкриті церковно-приходські однокласні чоловіча та жіноча школи. Обома навчальними закладами з 1898 р. опікувався дворянин, земський начальник Микола В. [2, 16-17]. У с. Саратени Ізмаїльського повіту церковною школою грамоти (1898 р.) опікувався з 1904 р. дворянин Г Пясецький [15, 72]. Попечителем школи грамоти (1899 р.) с. Саразика Ізмаїльського повіту був затверджений поміщик А. Алмазов. За його підтримки, в цьому ж році для школи було збудоване нове приміщення [5, 78; 8, 5]. При соборній церкві м. Акермана працювала школа грамоти, попечителем якої з 1901 р. являвся титулярний радник М. Коваленко [16, 3]. Поміщиця Є. Філіппова з 1901 р. була попечителькою Василівської церковно-приходської однокласної школи Ізмаїльського повіту. За її сприяння цього ж року для школи було зведено нову будівлю [8, 88].

Прихід Свято-Покровської церкви с. Шабо мав церковно-приходську однокласну школу, попечителькою котрої з 1903 р. була дружина придворного радника М. Кисляківська [2, 76]. При цій церкві діяла також школа грамоти. Опікувалась навчальним закладом дворянка М. Окулич [2, 42]. Поміщик Д. Кафрізі у 1904 р. був затверджений попечителем школи грамоти с. Московей Ізмаїльського повіту, заснування якої архівними документами датується 1880 р. [15, 62]. Церковно-приходська однокласна школа при Свято-Липованській церкві с. Вознесенськ з 1904 р. мала попечителем поміщика Г. Зергачева [17, 2].

В Аккерманському повіті при Свято-Михайлівській церкві с. Гура-Рош була заснована церковно-приходська однокласна школа, попечителем якої з 1904 р. був дворянин Г Власов [2, 19]. Поміщик, почесний громадянин Г. Цанко-Квійчик у 1905 р. був затверджений попечителем церковно-приходської однокласної школи в с. Садик Ізмаїльського повіту (1891 р.). Він пожертвував кошти на зведення будівлі школи в 1905 р. [5, 84]. Попечителем Волканештської школи грамоти в Ізмаїльському повіті з 1905 р. був поміщик І. Хадяш-Радов [8, 87].

При церкві Св. Іоанна Предтечі у м. Акермані діяла недільна церковна жіноча школа, опікувалась якою дружина поміщика К. Мутафова [2, 12]. При цій же церкві було відкрито недільну церковну змішану школу "Аккерманського відділу Союзу російського народу". Її почесним попечителем був потомственний дворянин, статський радник В. Пуришкевич. Учительська другокласна школа приходу Свято-Покровської церкви с. Іванівка-Руська теж отримувала попечительську підтримку від цього статського радника [2, 57]. У 1903 р. Аккерманському собору місцевим дворянином Ілюхіним було заповідано 1000 крб. на облаштування при соборі школи, "яка переслідувала б й місіонерські цілі". У 1905 р. Аккерманське відділення Кишинівської єпархіальної училищної ради постановило клопотати перед Радою про облаштування церковно-приходської школи, канцелярії та книжкового складу відділення при Аккерманському соборі [18, 26].

Отже, охарактеризовані архівні документи - шкільні листки та звітні відомості - є доволі цінним та інформативним джерелом з історії благодійної діяльності дворянства в Бессарабській губернії. Специфікою цих джерел є те, що їх доцільно вивчати в системі зведених за різні роки статистичних даних та в комплексі з іншими групами джерел відповідної проблематики.

Література

1. Комунальна установа "Ізмаїльський архів" (далі-КУІА). - Ф. 784. - Оп. 1. - Спр. 12.

2. КУІА. - Ф. 784. - Оп. 1. - Спр. 55.

3. КУІА. - Ф. 784. - Оп. 1. - Спр. 16.

4. КУІА. - Ф. 784. - Оп. 1. - Спр. 26.

5. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 58.

6. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 33.

7. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 6.

8. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 55.

9. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 41.

10. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 34.

11. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 45.

12. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 25.

13. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 60.

14. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 64.

15. КУІА. - Ф. 785. - Оп. 1. - Спр. 63.

16. КУІА. - Ф. 784. - Оп. 1. - Спр. 46.

17. КУІА. - Ф. 784. - Оп. 1. - Спр. 58.

18. КУІА. - Ф. 784. - Оп. 1. - Спр. 3.

Размещено на Allbest.ru