Особливості техніки малювання

Одним із завдань морального виховання є виховання громадянської й соціальної відповідальності. Граючись народною іграшкою, діти прилучаються до набутків творчої спадщини свого народу, їм відкриваються особливості його світосприйняття і характеру. Бережно відносячись до народних іграшок, створюючи їх своїми руками вони відчувають свою відповідальність за збереження і розвиток культури свого народу.

Засобом народної іграшки відбувається вивчення і пропаганда культурних надбань свого народу. Дітям дають знання про культуру, обряди і традиції українського народу знайомлять з матеріалом, способом виготовлення, змістом і значенням народної іграшки, формують знання про традиційний одяг, знайомлять з народними ремеслами, дають уявлення про історію створення народної іграшки.

Література, культура, мистецтво рідного краю - засоби патріотичного. виховання, формування творчих здібностей дітей. Тож знайомлячи дітей з регіонами території України, їх красою, формуються елементи почуття патріотизму.

Іграшка - духовний образ ідеального життя, ідеального світу, це архетип уявлень про добро - справжнє чи уявне. Справжня іграшка стверджує добро й визначає розрізнення добра й зла. Іграшка ставить перед собою шляхетне виховне завдання - учити добру й красі, мудрості й співпереживанню.

Іграшка впливає на дитячу психіку й на розвиток особистості дитини. Адже для неї вона жива й справжня. Захоплюючись грою з іграшкою, дитина найчастіше ототожнює себе з нею, її "звичками", зовнішністю, її прихованою суттю.

Одним із напрямків у моральному вихованні дитини є виховання культури поведінки. В процесі ознайомлення дітей з народною іграшкою, у різноманітних іграх і спостереженнях необхідно формувати навички ввічливого відношення з близькими для дитини дорослими і однолітками, бережливого відношення до іграшок і речей, якими всі користуються.

Використання народної іграшки у вихованні сприяє прилученню дитини до духовного, естетичного, побутового досвіду народу.

Граючись дитина приєднується до етнонаціональної сфери образних уподобань, художніх особливостей, які водночас мовою свого змісту, розповідають про виробничо-господарську та святково-обрядову діяльність населення, тієї місцевості, того краю, який ця дитина згодом, коли стане дорослою людиною, усвідомить як рідний.

Гра з такою іграшкою, візуальне й сенсорно-контактне знайомство з нею є одним із засобів формування в дитини критеріїв причетності до своїх родових, етнонаціональних ціннісних основ. Засвоєння такої іграшки разом з мовою і творами фольклору (колисковими, казками, колядками, співаночками, приказками, загадками тощо) формує перші уявлення про навколишній світ, пробуджує відчуття рідного коріння.

Виготовляючи народну іграшку дитина відчуває задоволення від створення прекрасного. Бачучи красу проникається повагою до історії і культури народу, формуються моральні судження. Коли дитина отримує знання про народну іграшку, вона вчиться описувати її, розповідати про неї, порівнювати іграшки за видами, функціями. Формуються такі моральні якості, як повага до рідної землі, до народних майстрів та їх витворів, до мистецтва взагалі.

Певною моральною проблемою є використання дошкільниками військових іграшок - будь-яких ігрових предметів, що застосовуються для вирішення конфлікту, захоплення влади чи перемоги шляхом насильства і які можуть бути призначені для нанесення поранень чи вбивства. Вони впливають на формування жорстокості, мілітарних пристрастей, агресивності. Народна іграшка несе в собі моральні норми і культуру наших предків. Змістом народної іграшки є тварини, люди, знаряддя праці та побуту, тому і несе вона собою повагу до праці, любов до людей і тварин.

Отже, іграшка - це не лише предмет гри, вона дуже багато може розповісти про історію своєї країни, про звичаї і традиції народу, про традиційний одяг наших предків та їх спосіб життя. З іграшкою пов'язано багато легенд і казок, вона вчить дитину, як правильно поводити себе, і навпаки - як не варто себе вести. Використання народної іграшки в процесі виховання допомагає дитині виявити себе у творчій справі та підштовхує її до активного і самостійного пошуку, допомагає зберегти національні українські традиції, а через іграшки навчити цього і дитину.

2.2 Аналіз програмових вимог щодо ознайомлення дітей дошкільного віку з народною іграшкою

Зроблено вивчення та аналіз вимог дійсних програм виховання і навчання дітей дошкільного віку щодо використання української народної іграшки як засобу виховання. За програмою виховання і навчання дітей дошкільного віку „Малятко” пропонується такий зміст роботи:

Перша група раннього віку (перший рік життя)

Використовувати народні іграшки, які дитина може бачити, чути, доторкатись до них, обмацувати їх, стукати, трясти, качати, перекладати, підкидати, нюхати і відчувати, для загального розвитку малюка й зокрема для розвитку органів сприймання, мовлення й руху. Розмішувати предмети й іграшки (молоточок, дзвіночок, брязкальце, пищалик, дерев'яний деркач) у межах досягнутості немовляти для формування здатності до координації та довільності рухів.

Спонукати дітей до експериментування та активного маніпулювання іграшками під час перебування в манежі (притягувати брязкальце за стрічку, складати іграшки в кошик, взувати чи роззувати ляльку, одягати чи роздягати її, котити м'ячі чи дерев'яні кульки по підлозі (індивідуально, парами чи в кругу разом з вихователем).

Друга група раннього віку (другий рік життя)

Виховувати інтерес до ігор, різноманітних дій з народними іграшками.

Задовольняти дитяче бажання не лише до споживання, а й до творення використанням нових предметів та іграшок: казкових звірів, стрічок, віночків, хусточок, паличок, кубиків; шумових іграшок; діставати насолоду від музичного звучання іграшкових інструментів (бубон, молоточок, барабанчик, цимбали, сопілка, свисток). Стимулювати дітей до активної діяльності та комунікативного спілкування з народними іграшками.

Розвивати уявлення, вміння розрізняти кольори й бачення в народних іграшках як раціонального змісту, так і безпосередньої краси (матрійки, писанки крашанки, грибочки, башточки, курочка-ряба, візочки з одним чи двома кониками).

Перша молодша група (третій рік життя)

Стимулювати пізнавальну активність дошкільнят під час експериментування із знайомими предметами (іграшки) та новими. Забезпечувати індивідуальний добір іграшок (у достатній кількості на кожну дитину) з метою запобігання конфлікту та полегшення адаптації дітей при переході з групи раннього віку в молодшу (з сім'ї в дошкільний заклад).

Заохочувати дітей висловлювати свої враження під час ігор з різноманітними предметами-замінниками, іграшками, що відображають хліборобські знаряддя, реальними предметами та уявними (плужки, борони, граблі, лопатки, човник). Використовувати музичні народні інструменти: скрипки, дудочки, сопілки, вуркала (гудок із дерева), деркачі, іграшки-пищики, глиняні свищики у вигляді пташечок (голуб, зозулька), коників, баранців тощо для задоволення зростаючих ігрових запитів малюків та для розвитку їхньої загальної соціальної активності.

Розвивати сприймання, наочно-дійове і наочно-образне мислення під час індивідуальних дій з кубиками, цеглинками, дерев'яними молоточками, іграшковим посудом тощо.

Заохочувати до групових та колективних форм ігор, використовуючи одночасно кілька іграшок, хлопчик, дівчинка, жінка, няня з дитиною. (Іграшки можуть бути без облич, виготовлені з клаптиків тканини, але з виразними постатями й у правдивому українському вбранні). Розвивати самоусвідомлення, саморегуляцію, стимулювати дітей коментувати ігрові дії простими реченнями: "Я граюсь, я мама"; "У ляльки-намисто"; "Я заколисую (колишу, колихаю) ляльку".

Друга молодша група (Четвертий рік життя)

Використовувати народні іграшки для розвитку пізнавальних інтересів, відчуття краси, кольору, художнього смаку й бажання до активних дій з ними: лялька - українка з віночком й у вишиванці, ляльки в різних вбраннях, вершники на конях, музиканти, млинок, цурки, дзиги, залізниця, глиняний свищик, глиняні чи гіпсові іграшки (козак, матрос), іграшковий посуд (макітра, цеберко, глечик), тварини та птахи (собака, баранчик, конячки, цапок, зайчик, вовчик, осел, качка, голуб, курка, півень).

Ознайомлювати дітей з декоративними візерунками українського народного декоративно-прикладного мистецтва та вжитковими виробами (посуд, іграшки).

Учити ритмічно прикрашати лініями, мазками, крапками, кругами плоскі силуети з паперу, предмети побуту.

Орієнтовна тематика: фартушок, чашка, кухлик, тарілка, пташка, рибка.

Середня група (П'ятий рік життя)

Використовувати іграшковий посуд для творчих ігор (макітри, горщики, кухлі, глечики, миски).

Розвивати фантазію і винахідливість, використовуючи для гри вироби з паперу й картону (човники, вітрячки, торбинки) а також природний і інші матеріали (камінці, черепашки, мох, кора, лоза, шишки, пір'я, солома, очерет, берест, вовна).

Учити малювати за мотивами народних іграшок; виконувати візерунки на прямокутнику, квадраті, крузі, різних плоских паперових формах, що імітують предмети побуту. Формувати вміння ритмічно розміщувати елементи візерунка по всій площі, по краях, у середині; використовувати елементи візерунка: лінії, мазки, крапки, кружечки, кільця.

Орієнтовна тематика: чашка, кухлик, чайник, блюдце, пташка, рибка, коник, лялька.

Старша група (Шостий рік життя)

Знайомити дітей з національними дитячими іграшками свого регіону, села чи міста. Розповісти про рубель і качалку й навчити використовувати для прасування іграшкового одягу (білизни, рушників). Іграшковий посуд (дерев'яний й глиняний горщики-двійнята, полумиски, мисник, казан, цебро, діжа, качалка), стіл, лаву, ліжко, скриню, заохочувати малюків використовувати в іграх згідно із задумом.

Використовувати народні іграшки для творчих ігор: дзига (веретено), дзига - іграшка, млинок (із очерету, дерева, соломинки), паперовий змій, візок, солдат, дерев'яна іграшка - пильщик (чоловічок з пилкою), ковалі (2 чоловіки - ковалі), пищики (з дерева, жита, з листя), дудка (з гарбуза), скрипка (з очеретинок).

Застосовувати дитячі музичні іграшки - інструменти: (цимбали, цитру, гуслі, бандуру, балалайку, арфу, барабан під час розваг та святкових ранків). Виховувати допитливість та бережливе ставлення до іграшок.

Продовжувати знайомити дошкільнят із способами виготовлення деяких народних іграшок, зокрема ляльок. Поглиблювати навички роботи з папером та картоном, виготовлення різноманітних виробів, іграшок з рухомими частинами (візок, млинок, собачка, вітрячок) з подальшим їх використанням в ігровій діяльності.

Виховувати бажання спільно з дорослими виготовляти найпростіші іграшки.

Учити складати розповідь чи загадку про народну іграшку.

Розширювати знання про різні види іграшок: дерев'яні, глиняні (полив'яні та неполив'яні), трав'яні, солом'яні, ганчір'яні. Ознайомлювати з майстрами дитячої народної іграшки.

Учити симетрично розташовувати рослинні елементи візерунків на різних формах (смуга, квадрат, багатокутник, розет, круг), на плоских силуетах виробів декоративно-прикладного мистецтва (одяг, посуд, іграшки); розташовувати візерунки по краях форми, у кутах, середині, по всій площі, підкреслюючи форму паперу; добирати кольори, характерні для певного виду українського мистецтва, до тла паперу.

Орієнтовна тематика: керамічні іграшки (свинка, коник, півник, олень та ін.

Учити ліпити за уявленням складні за будовою предмети, з натури (овочі, фрукти, іграшки з невеликої кількості частин).

Учити вирізувати предмети симетричної форми із згорненого навпіл паперу: посуд (ваза, чашка, глечик), іграшки, елементи українських декоративних орнаментів, нескладні за сюжетом чи візерунком українські витинанки, а також з паперу, згорненого в кілька разів (тюльпан, нарцис, листок акації, елементи зображень для різних орнаментів, атрибути для ігор).

Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

Виховувати бажання виготовляти найпростіші іграшки (березове коліщатко з держальцем, свисток із верби, возик).

У співпраці з дорослими виготовляти м'які іграшки, ляльки із соломи, а також учитись вишивати ляльчин одяг.

Вчити розповідати про улюблені іграшки, ігри та забави. Стимулювати дитячу активність і творчість в ігровій діяльності із знайомими іграшками.

Вчити шанувати майстрів іграшок.

Учити складати візерунки за мотивами українського народного мистецтва. Розвивати в дітей відчуття ритму, кольору під час складання симетричних і асиметричних візерунків з рослинних та анімалістичних елементів на різних формах паперу (прямокутник, круг, трикутник, овал), формах, що імітують предмети побуту. Учити добирати обмежену гаму кольорів за мотивами косівської кераміки, яворівського різблення; добирати кольори петриківських розписів.

Малювати петриківські прийоми котячим пензлем: "зернята", "гребінчики", "горішки", перехідні мазки, завитки, вільні мазки. Малювати пальцем, паличкою квіти в петриківському букеті (соняшник, жоржина, гвоздика, півонія, айстри, цибулька, кучерявка, та ін), візерункове листя.

А програма виховання і навчання дітей дошкільного віку „Дитина” пропонує такі вимоги.

ІІ молодша група „Наші малята”

Знайомство з творами народного мистецтва: глиняні іграшки, декоративні таці і тарілки.

Знайомство з новими творами декоративно-прикладного мистецтва: глиняні іграшки (опішняська, яворівська) предмети побуту.

Середня група „Дослідники чомусики”

На заняттях з зображувальної діяльності проводять заняття „Гілочка верби“. За мотивами косівської кераміки діти прикрашають посуд (силуети - заготовки) різної форми. Прикрашені глечики та куманці діти відповідно розміщують та наклеюють на аркуші паперу, домальовують гілочки верби.

На заняттях з ліплення проводять заняття „Чарівний світ народного мистецтва“. Діти ліплять декоративний посуд, за мотивами народних промислів, після висихання глини прикрашають посуд орнаментами.

В аплікації оздоблюють тарілки, куманці (силуети) декоративними елементами. В малюванні на готових формах фарбами передають характерні ознаки української кераміки (Косів, Васильків, Опішня).

Старша група „Наша старша група”

В ліпленні декоративна пташка, качечка, ведмедик (з цілого шматка глини).

В аплікації декоративні та пейзажні композиції (нарізування та обривання геометричних елементів і форм).

Мій рідний край. Знайомство з народним мистецтвом Києва та київської області (народна іграшка, розписи, кераміка, вишивка, ткацтво). З кожній місцевості України діти знайомляться з народним мистецтвом і творами художніх промислів свого краю.

Дитяча творчість за мотивами народного мистецтва: ліплення посуду, декоративні розписи, малювання іграшки з оздобленням орнаментами та інше.

Народне декоративне мистецтво. Ознайомлення з художніми виробами з глини народних майстрів Київщини (чи інших регіонів, де живуть діти). При організації творчої роботи дітей привчати попередньо уявляти і намічати задумане в ескізі олівцем. Ліплення декоративних тарілок, таць, мисок, глечиків, кухликів, куманців, підсвічників, оберег (у вигляді птахів, звірів, коней, геометричних фігур), з наступним розфарбуванням.

Підготовча група „Від гри до навчання”

Народне декоративна мистецтво. Творчі роботи за мотивами української кераміка (Васильківської, Опішнянської, Ужгородської, Косівської). Ліплення: вази, глечика, горнятка, ринки, бокли, кухлів, куманців, макітр, плесканців, з подальшим розфарбуванням. Творчі композиції - візерунки за мотивами українських розписів (київських, петриківськкх та ін).

Порівнявши зміст двох програм можна зробити висновки, що програма виховання дітей дошкільного віку „Малятко” вимагає щоб дітям давали більше інформації про зміст, види і функції народної іграшки. Програма виховання дітей дошкільного віку „Малятко” передбачає наявність вмінь дитини висловлювати свої враження під час ігор (молодша група), ритмічно прикрашати лініями, мазками, крапками, кругами плоскі силуети з паперу, предмети побуту (ІІ молодша група), малювати за мотивами народних іграшок (середня група), виготовляти з паперу та картону іграшку, ліпити, малювати, вирізувати з натури, використовуючи елементи оздоблення української народної іграшки (старша група), виготовляти найпростіші іграшки, складати розповідь чи загадку про народну іграшку, складати візерунки, добирати кольори (підготовча група).

Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку „Дитина” передбачає наявність вмінь дитини за мотивами косівської кераміки прикрашати посуд за мотивами народних промислів, в аплікації оздоблювати декоративними елементами предмети побуту, в малюванні передавати характерні ознаки української кераміки (діти 4-5 років), вирізати та обривати геометричні елементи і форми, робити декоративні розписи, малювати іграшки (5-7 років).

Програма „Малятко” вимагає використання народної іграшки в творчих іграх з середньої групи, складання творчих розповідей, загадок в старшій групі.

Програма „Дитина” пропонує розвивати творчість дітей в роботах з ліплення, малювання, аплікації в підготовчій групі.

Обидві програми вимагають знайомити дітей творами народного мистецтва - іграшками, предметами побуту; використовувати мотиви народного мистецтва в творчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації.

Більш широкі і змістовні вимоги щодо використання народної іграшки в програмі „Малятко”, також високі вимоги щодо використання народної іграшки в самостійній творчій діяльності. В програмі „Дитина” більш глибокі вимоги щодо використання народної іграшки в творчій практичній діяльності (малювання, ліплення.).

Таким чином в практиці дошкільного навчального закладу можна використовувати програми виховання і навчання дітей дошкільного віку „Дитина” і „Малятко”, бо вони обидві змістовні і доповнюють одна одну.

Висновки

Отже, якщо розглядати дитинство як стан певного культуротворення, діяльнісна основа якого має рефлексивно-іграшковий характер, то в цьому разі роль іграшки значно актуалізується. Показово, що багато дитячих ігор та іграшок залишаються майже незмінними впродовж сотень (а може, й тисяч) років, і, як раніше: дитина творить гру - гра творить дитину.

Народна іграшка як витвір мистецтва, як явище культури і як засіб виховання дітей здавна цікавить вчених. Українській народній іграшці відведено важливе місце у виховному процесі сучасних дошкільних закладів, бо вона має велике значення у всебічному вихованні дітей дошкільного віку.

Народна іграшка є специфічним витвором. Вона має пізнавальну цінність для дитини, відображає явища реального світу в доступних їй формах. Народна іграшка несе в собі інформацію, є естетичною і втілює оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню.

Народна іграшка посідає важливе місце у системі засобів формування творчої активності дітей. Вона унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції і якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства.

Народна іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Вона впливає на розвиток пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих здібностей, сприяє активізації творчо-продуктивної діяльності, сприяє формуванню самостійності дітей. Іграшка - це засіб виховання дитини, зрештою, ідеологія. Без неї патріотів не виростити. Не буде патріотів - не буде Держави.

Отже, народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 1999.

2. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред. О.Л. Кононко. - К., 2003.

3. Концепція безперервної системи національного виховання. - К., 1994.

4. Про дошкільну освіту: Закон України - К., 2001.

5. Про освіту: Закон України // Освіта. - 1991. - 25 червня.

6. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. - К., 1999.

7. Програма „Дитина”. Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3-7 років у дитячих закладах. - Суми МКВВП „Мрія”, 1992.

8. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку „Малятко”. - К.: СП „Свенас”, 1993.

9.Абраменкова В. „Батькам про ігри й іграшки” журнал „Берегиня роду” 2007

10.Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К., 2002. - 407 с.

11.Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Практикум: Навч. Посіб. - К.: Вища шк., 2003. - 206 с.

12. Лозован Михайло „Генна пам'ять народної іграшки” Журнал „Поштовий вісник” № 07 (29.02. 2008).

13.Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. - К.: АртЕк, 1999. - 256 с: іл.

14.Найден О.С. Українська народна іграшка. Смислові та обрядові основи // ОМ - 1991 - №3 - с.27-30

15.Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: „Академвидав”, 2006. - 456 с.

16. Русова С. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 304 с.

17.Терентьєва Наталя „Лялька знайомить зі світом” Журнал „Дошкільне виховання” №10 2007.

Размещено на Allbest.ru