Роль соціальної ідентичності у психологічній готовності до професійної діяльності студентської молоді

Аналіз соціальної ідентичності (СІ) в осіб із різним рівнем психологічної готовності (ПГ) до професійної діяльності. Взаємозв’язок СІ, компонентів ПГ та особистісних якостей, що сприяють саморозвитку та самореалізації особистості в професійній сфері.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2017
Размер файла 431,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль соціальної ідентичності у психологічній готовності до професійної діяльності студентської молоді

О. Г. Угрин

Анотація

Розглянуто соціальну ідентичність в осіб із різним рівнем психологічної готовності до професійної діяльності. Проаналізовано взаємозв 'язок соціальної ідентичності, компонентів психологічної готовності та особистіших якостей, що сприяють саморозвитку та самореалізації особистості в професійній сфері. Визначено роль соціальної ідентичності серед чоловіків та жінок із різним рівнем психологічної готовності до професійної діяльності. Досліджено види соціальної ідентичності, зокрема організаційної ідентичності.

Ключові слова: ідентичність, соціальна ідентичність психологічна готовність, професійна діяльність, типи ідентифікаційних орієнтацій.

соціальний ідентичність професійний саморозвиток

Постановка проблеми. Для студентської молоді особливо актуально питання готовності до професійної діяльності за обраною спеціальністю. Психологічна готовність виступає однією із важливих умов успішної реалізації в професійній діяльності, що передбачає свідомий вибір професії відповідно до наявних здібностей та можливостей, усвідомлення людиною власних потреб, вимог суспільства, колективу, обраних цілей прогнозування, прояву своїх інтелектуальних, емоційних і вольових процесів, співвідношення власних можливостей, рівня домагань і необхідності досягнення певного результату. І від того, наскільки особистість психологічно готова до професійного розвитку в обраній професії, визначатиметься її конкурентоздатність і потенціал у досягненні успіху.

Але не менш визначальну роль у самореалізації майбутнього професіонала виконуватиме його переживання й усвідомлення своєї приналежності до тих чи інших соціальних груп і спільнот.

Стан дослідження. Для розуміння сутності природи психолог- гічної готовності студентської молоді до професійної діяльності важливе значення мають дослідження професіографічного вивчення різних професій (І. Н. Шпільрейн та ін.), професійного самовизначення (Є. О. Клімов та ін.), професійної спрямованості (С. Р. Ковалів, М. А. Паламарчук, С. Ф. Ступніцька) та інших аспектів проблеми готовності до професійної діяльності. Є різні підходи до тлумачення готовності до професійної діяльності особистості.

За результатами теоретичного аналізу окреслено два основні підходи до вивчення феномена готовності: функціональний та особис- тісний. В межах функціонального підходу (Н. Д. Левітов [5], А. Ц. Пу- ні [4], А. С. Прангішвілі, Д. М. Узнадзе, О. О. Ухтомський та ін.) готовність пов'язують із психічними функціями, які забезпечують успішність виконання поставлених професійних завдань. У контексті особистісного підходу (Н. В. Кузьміна, К. М. Дурай-Новікова, В. А. Крутецький, Б. А. Сосновський, В. О. Сластьонін та ін.) предметом дослідження виступає готовність як якість, властивість, стійка характеристика особистості, що охоплює професійні, проективні, конструктивні, комунікативні вміння, загальні і спеціальні здібності, професійну спрямованість, здатність до самооцінювання результатів праці, потребу в саморозвитку. Водночас існують дослідження, де готовність розглядається через сукупність мотиваційних, пізнавальних, емоційних і вольових якостей особистості, як психічний стан. Обидва види готовності, як зазначають М. І. Дьяченко і Л. А. Кандибович [2], знаходяться у єдності й взаємодії в процесі виконання діяльності.

Зосереджена увага науковців на проблемі ідентичності пов'язана насамперед із посиленою цікавістю до питання вибору, самовираження, пошуку «істинного Я». Ідентичність як багатовимірний та інтегративний психологічний феномен, що забезпечує особистості цілісність, тотожність і визначеність, розвивається в просторі процесів самовизначення, самоорганізації і персоналізації, а також обумовлюється розвитком рефлексії за визначених умов. Уперше в соціально - психологічному аспекті ця проблематика представлена Дж. Мідом і Ч. Кулі. Вони розглядали ідентичність як результат і умову соціальної інтеракції [7].

Описуючи структуру ідентичності, вчені розкривають її зміст. Так, Е. Еріксон визначає зміст ідентичності як конфігурацію, яка постійно об'єднує базові потреби, здібності, значущі ідентифікації, ефективні захисти, успішні сублімації і постійні ролі. Це визначає систему цінностей, ідеали, життєві плани, соціальну роль індивіда, його активність у конкретно-історичному житті суспільства. Такий опис ідентичності охоплює всі рівні соціально-психологічної та суб'єктивно-психологічної реальності, що й проявляється в різноманітних дослідницьких підходах Дж. Марсіа, Г. Родрігес-Томе, А. Гід- денс, А. Ваттерман, О. Н. Дерісі, Б. Шефер, Б. Шелдер, Г. Брейкуелл, Дж. Мід [7].

Так, Дж. Мід запропонував вирішення питання щодо співвідношення соціальної детермінації та самодетермінації особистості шляхом виокремлення ідентичності «І» та «Ме». Ідентичність «Ме» відповідає людині, яка опинилася під впливом соціальних стереотипів і звичаїв, тобто є соціально детермінованою. Ідентичність «І» властива людині, яка має індивідуальний та неповторний спосіб поведінки в соціумі. Попри це, саме завдяки соціуму та взаємодії з ним людина здатна набути ідентичності, оскільки остання не наявна у дитини від народження [1].

Соціальна ідентичність, згідно з концепцією Е. Еріксона, розглядається як особистісне утворення, яке відображає внутрішню солідарність людини з груповими ідеалами та стандартами, а також ті характеристики, завдяки яким люди поділяють світ на схожих і несхожих на себе [3].

У сучасній західній психології погляди Д. Тернера, М. Яромо- вица, Р. Дженкінса, Г. Брейкуелла, Ж. Дешапа, У. Дойса, Т. Девоса про наявність соціального (орієнтованого на соціальне оточення і того, що визначається приналежністю людини до різних соціальних категорій) і особистого (спрямованого на унікальність фізичних, інтелектуальних і моральних проявів особистості) аспектів ідентичності вважаються визначальними [7].

Саме тому актуальним вважаємо дослідити, наскільки визначальною є роль соціального аспекту ідентичності у студентів із різними рівнями психологічної готовності до професійної діяльності.

Мета статті полягає у з'ясуванні ролі соціальної ідентичності в осіб із різними рівнями психологічної готовності до професійної діяльності.

Виклад основних положень. У психологічному дослідженні взяли участь 356 студентів Львівського державного університету внутрішніх справ віком від 18 до 25 років.

Для дослідження соціальної ідентичності використано опитува- льник «Аспекти ідентичності» (AIQ-IV, автори Cheek, Smith, & Tropp, 2002 [8], адаптовано О. Г. Угрин [6]), що дозволяє встановити типи ідентифікаційної орієнтації особистості (напрям ідентичності). Ці орієнтації є ключовими в житті людини, адже містять різні сфери особистості й впливають на її формування й особистісний розвиток (Cheek). Зокрема, вчені виокремлюють персональну, колективну, соціальну та реляційну ідентичність.

Рівень психологічної готовності до професійної діяльності виявлено з допомогою таких методик: «Методика діагностики рівня готовності до професійно-педагогічного саморозвитку» та «Визначення рівня самоактуалізації особистості» («САМОАЛ», автор Е. Шост- ром, адаптація Н. Ф. Каліної).

Для інтерпретації отриманих даних застосовано методи матема- тико-статистичного опрацювання даних (комп'ютерний пакет статистичного аналізу STATISTICA у версії 8. 0): описова математична статистика, кореляційний (лінійна кореляція Пірсона), порівняльний (аналіз за t-критерієм Стьюдента та однофакторний аналіз (тест Шеффе).

Перевірка статистичних відмінностей між групами з високим, середнім і низьким рівнями готовності до професійної діяльності здійснювалась за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу Г. Шеффе при р < 0,05 (див. рис. 1).

Так, особи з високим рівнем готовності до професійної діяльності порівняно з іншими студентами демонструють вищі показники в персональній, колективній та соціальній ідентифікаційній орієнтації.

Водночас простежуються високі показники персональної ідентичності у студентів незалежно від рівня розвитку психологічної готовності. Це свідчить про те, що для сучасної молоді персональна ідентичність посідає перше місце. Вони сприймають власне «Я» за єдиний центр, який має абсолютну і безумовну владу притягувати до себе, підкоряти, організовувати весь навколишній світ, надаючи йому цільності та завершеності.

Якщо говорити про соціальну ідентичність, то вона характерна більше для осіб із високим рівнем психологічної готовності до професійної діяльності. Вони дотримуються й слідують просоціальним цінностям, традицій й соціальних ритуалів; відсутня налаштованість до вільної та відповідальної поведінки, ініціативності та творчого спілкування. Вони чітко виокремлюють полюси добра і зла, постійно формуються оцінки «добрих» і «поганих», «правильних» і «неправильних» дій. Також можна спостерігати прагнення відповідати груповим очікуванням і нормам. Для подальшого опрацювання емпіричних даних застосовувався кореляційний аналіз (г - Пірсона) при р < 0,05. Кореляційний аналіз указує на прямолінійні взаємозв'язки між психологічною готовністю до професійної діяльності та соціальною ідентичністю (див. табл.).

Таблиця. Кореляційні зв'язки за шкалою «Соціальна ідентичність» прир <0,05

Показники

Г

Показники

Г

Загальний показник самоактуалізації

0,133

Мотиваційний компонент готовності до професійної діяльності

0,234

Орієнтація в часі

0,115

Когнітивний компонент готовності до професійної діяльності

0,221

Цінність самоактуалізації

0,149

Морально-вольовий компонент готовності до професійної діяльності

0,169

Погляд на природу людини

0,174

Організаційний компонент готовності до професійної діяльності

0,211

Потреба в пізнанні

0,109

Здатність до самоуправління

0,181

Креативність

0,109

Комунікативний компонент готовності до професійної діяльності

0,150

За результатом кроскореляції можна зробити висновок, що чим більше студенти орієнтовані на слідування й дотримання просоціаль- них цінностей, тим більше у них виникає прагнення до самоактуаліза- ції (r = 0,113 при p < 0,05), її цінність (r = 0,149 при p < 0,05), позитивне ставлення до людей (r = 0,174 при p < 0,05), орієнтація в часі «тут і тепер» (r = 0,115 при p < 0,05), потреба в пізнанні (r = 0,109 при p < 0,05) та креативності (r = 0,109 при p < 0,05).

Також установлено, що існують взаємозв'язки між соціальною ідентичністю та компонентами психологічної готовності до професійної діяльності.

Так, розвиток компонентів психологічної готовності до професійної діяльності та особистісних якостей, які необхідні для самореа- лізації, залежить від орієнтації на соціальне оточення й приналежності до певної соціальної категорії.

Умовні позначення: 1 - персональна ідентичність; 2 - соціальна ідентичність; 3 -реляційна ідентичність.

Для з'ясування ролі статевих відмінностей у прояві типів ідентифікаційних орієнтацій для осіб із різним рівнем психологічної готовності до професійної діяльності застосовано порівняльний аналіз за t-критерієм Стьюдента (див. рис. 2, 3).

Отримані результати свідчать про незначні відмінності. Попри це, можна спостерігати певні тенденції.

Так, незалежно від рівня психологічної готовності до професійної діяльності для жінок персональна ідентичність (особистісні досягнення, задоволення власних бажань) є актуальною та посідає першочергове місце.

На другому місці - соціальна ідентичність, на третьому - реляційна.

Якщо порівнювати чоловіків із високим і низьким рівнями психологічної готовності до професійної діяльності, то чоловіки з високим рівнем психологічної готовності вважають актуальним дотримуватися просоціальних цінностей, бути приналежним до певної соціальної групи.

Однак, якщо порівнювати показники соціальної ідентичності у чоловіків та жінок з високим рівнем готовності, то жінки демонструють вищі показники.

Висновки

Розвиток психологічної готовності до професійної діяльності та особистісних якостей, що сприяють майбутній самореалі- зації у професійній діяльності (прагнення до самоактуалізації, її цінність, орієнтація в часі, потреба в пізнанні, погляд на природу людини, креативність) залежить від соціальної ідентичності.

Особи з високим рівнем готовності до професійної діяльності порівняно з іншими студентами демонструють вищі показники в персональній, колективній та соціальній ідентифікаційній орієнтації. Встановлено, що соціальна ідентичність характерна більше для осіб із високим рівнем психологічної готовності до професійної діяльності

Жінки незалежно від рівня психологічної готовності орієнтовані на реалізацію власних потреб і бажань, але дотримуються просоціаль- них цінностей, адже прагнуть у майбутньому бути приналежними до певного професійного середовища. На відміну від жінок, чоловіки з високим рівнем психологічної готовності до професійної діяльності найперше вважають за необхідність відповідати й дотримуватись просоціальних цінностей, прагнуть бути приналежними до певного соціального кола, професійного зокрема.

Перспективу подальших досліджень убачаємо у детальному теоретичному аналізі та дослідженні видів соціальної ідентичності, зокрема організаційної ідентичності.

Література

1. Антонова Н. В. Проблема личностной идентичности в интерпретации современного психоанализа, интеракционизма и когнитивной психологии / Н. В. Антонова [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.elib.org.ua.

2. Дьяченко М. И. Психологическая проблема готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандибович. - Мн.: Изд-во БГУ, 1976. - 176 с.

3. Зливков В. Л. Розвиток уявлень про соціальну ідентичність у вітчизняній та зарубіжній науці / В. Л. Зливков, С. О. Лукомська // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Психологічні науки. - 2013. - Т. 2. - Вип. 11. - С. 110-120.

4. Пуни А. Ц. Некоторые психологические вопросы готовности к соревнованиям в спорте / А. Ц. Пуни. - М.: Физкультура и спорт, 1973. - 113 с.

5. Левитов Н. Д. Психология труда / Н. Д. Левитов. - М.: Учпедгиз, 1963. - С. 16-26.

6. Угрин О. Г. Адаптація англомовного опитувальника «Аспекти ідентичності» (AIQ-IV) / О. Г. Угрин // Психолого-педагогічні умови розвитку освітнього простору держави: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 12 листопада 2013 р.). - Львів: Львівський державний університету внутрішніх справ, 2013. - С. 564-567.

7. Шнейдер Л. Б. Личностная, гендерная и профессиональная идентичность: теория и методы діагностики / Л. Б. Шнейдер. - М.: Московский психолого-социальный институт, 2007. - 128 с.

8. Cheek J. M. The Aspects of Identity Questionnaire / J. M. Cheek, L. R. Tropp. - URL. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://academics. weUesley.edu/Psychology/CheekMentity.html

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.