Домашня освіта у житті та діяльності науковців імператорського Харківського університету
Участь викладачів Імператорського Харківського університету у домашньому навчанні та заняттях репетиторством. Становлення особистості та формуванні високого освітнього рівня науковця. Одержання вчителем знання у майбутній педагогічній діяльності.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.08.2017 |
Размер файла | 19,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДОМАШНЯ ОСВІТА У ЖИТТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВЦІВ ІМПЕРАТОРСЬКОГО ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Г.Г. Яковенко
У статті розглядається участь викладачів Імператорського Харківського університету у домашньому навчанні та заняттях репетиторством. Домашня освіта, одержана у своїх батьків, забезпечила майбутнім ученим їхні професійні досягнення. Ключові слова: домашня освіта, науковці, Імператорський Харківський університет.
Актуальність обраної для дослідження теми полягає в тому, що домашня освіта, одержана науковцями у дитинстві, стала міцною основою для одержання фундаментальних знань та високих наукових здобутків. Прізвища багатьох учених Імператорського Харківського університету добре відомі у різних галузях науки. Місцева інтелектуальна еліта XIX ст. зробила безцінний внесок у збагачення людської думки. Джерелами для написання статті стали насамперед спогади самих науковців, а також колишніх студентів університету про викладачів. Цінну інформацію містять і біографічні довідники учених університету - історико-філологічного, медичного, хімічного факультетів, видані на початку XX ст., до столітнього ювілею університету.
Сучасні працівники університету систематизували розрізнені спогади професорів і вихованців, опубліковані у різних періодичних виданнях до 1917 р., а також склали біобібліографічні словники. Особлива цінність цих видань полягає у тому, що до написання біографій залучалися раніше не опубліковані архівні матеріали, а також комплекс документів із особистих архівів. Головним недоліком, залучених для дослідження документів, є несистематичність поданого у них матеріалу. Біографічні відомості складалися у довільній формі. У деяких біографіях іноді вказується лише гімназична та університетська освіта. Можна лише передбачити, що попереднім до цього рівнем було навчання дома. Тому точні чисельні дані про наявність чи відсутність домашньої освіти встановити неможливо. Метою цього дослідження є визначення, на основі аналізу джерел, значення домашнього навчання у становленні особистості та формуванні високого освітнього рівня науковця.
Інформацію, яку містять джерела, можна розділити на три групи: відомості про участь батьків у навчанні своїх дітей; навчання майбутніх науковців домашніми вчителями та гувернерами; сумісництво викладання в університеті із роботою домашніми учителями.
Серед перших викладачів університету помітне місце займав Х. Роммель, німець за походженням. Батьки самостійно, маючи відповідний освітній рівень, дали йому початкову підготовку, достатню для вступу в гімназію та університет. Х. Роммель був другою (із семи) дитиною у багатодітній сім'ї. Його батько, заможна та освічена людина, сам навчав сина іноземниммовам. Майбутнього професора серйозно готували до пастирської діяльності. Серед предметів, які він вивчав, була й арабська мова, уроки якої бралися у приватного учителя [6, 4]. У родині своїх батьків одержали освіту доктор слов'янської філології М. Костирь [3, 76], викладач Л. Умлауф [3, 146] та С. Соловйов [3, 242]. «Розумні та освічені матері» [3, 119] стали першими учителями для своїх дітей, у майбутньому талановитих учених - І. Срезневського та Б. Ляпунова [3, 139]. Під керівництвом матері дома одержав початкову освіту й Л. Гіршман [5, 242].
Із багажем домашньої освіти, одержаної у сім'ї провізора, вступив до університету В. Надлер, ординарний професор кафедри загальної історії [3, 282]. До дванадцяти років виховувався вдома відомий ботанік М. Турчанінов [10, 19]. Блискучу домашню освіту, з практичним засвоєнням іноземних мов (особливо французької, а також німецької й англійської) одержав приват-доцент класичної філології М. Андрієвський [3, 206]. Викладач німецької мови А. Відерт, який «мав фундаментальні знання з предмету» також одержав підготовку вдома [3, 359]. Викладач німецької мови А. Труарт також мав домашню освіту. Прослуживши півтора роки секретарем у суді, він залишив діяльність юриста та поїхав спочатку до Санкт-Петербургу, а звідти потрапив до Харкова у статусі домашнього учителя [3, 361]. Г. Ірмер, викладач німецької мови, мав такий рівень домашньої освіти, що дозволив йому вступити до класичної гімназії [3, 361]. Високий рівень мовної підготовки дозволив йому, хоч і один рік, працювати домашнім учителем [3, 362]. Домашню підготовку одержали також викладач німецької мови А. Чернай [3, 360] та викладач англійської мови Ю. Фербер [3, 366]. Науковці, які одержали домашню освіту, належали до різних соціальних верств населення. Наприклад, О. Дудукалов [5, 110], В. Гулевич [5, 57] (ректор у 18991901 рр.), Г. Лагермак [4, 17], П. Хрущов [4, 30], А. Подрез [4, 176], фахівці з хімічних наук, походили із потомственних дворян. Навчалися дома М. Трахтенберг - син провізора [5, 133], та М. Пономарьов - син священика [4, 206].
Отже, більшість науковців університету перед вступом до гімназії одержали початкову домашню освіту. Досконале знання іноземних мов дозволяло застосовувати одержані знання у майбутній педагогічній діяльності. Домашня освіта була основною формою набуття знань серед представників різних соціальних станів. Високий рівень освіти батьків дозволяв формувати базовий рівень знань, достатній для продовження навчання в гімназії.
Значну частину кадрового корпусу домашніх учителів складали студенти та викладачі Харківського університету. В освітніх послугах студентів були зацікавлені насамперед батьки, чиї діти одержували домашню освіту. Такий попит був також серед чиновників і купців, де «студенти викладали всі предмети початкового гімназичного курсу» [9, 279]. У Харкові були сприятливі умови для працевлаштування домашніх учителів. Пошуки уроків не викликали жодних труднощів. Закінчивши навчання в університеті і залишившись у Харкові, випускники розцінювали приватні уроки як одне із основних джерел існування. Цим же користувалися і викладачі, які відчували матеріальні потреби.
Обов'язки домашніх учителів виконували Г Тер- лаїч, ординарний професор природного, політичного і народного права, залишившись без місця роботи, служив домашнім учителем у російського протоієрея у Відні А. Самборського, з яким 1796 р. вдруге приїхав до Росії [2, 152]. А. Плансон, викладач французької мови, який прибув до Росії 1812 р., для приватного навчання [3, 352]. Т. Степанов, професор політичної економії на третій рік навчання в університеті (1815) потрапив на роботу до будинку одного поміщика наглядати за його сином, який навчався у повітовому училищі. Одержував все утримання та 300 руб. Так він закінчив курс університетської освіти [9, 41]. Повернувшись до Харкова наприкінці літа, винайняв собі квартиру та утримувався коштами, що залишилися від попередніх років, проведених при дітях поміщика [9, 42].
І. Сливицького, ад'юнкта кафедри загальної історії складне матеріальне становище змусило суміщати навчання в університеті, «здобуваючи утримання та квартиру», з приватними уроками. Гідно подолавши труднощі, він закінчив у 1828 р. етико-політичний факультет зі ступенем кандидата [3, 267]. За спогадами М. Ковалевського про викладача університету П. Цитовича, той «пройшов гімназію та університет, утримуючи себе уроками» [9, 952]. Суміщаючи ці заняття, він мав можливість і навчатися, і задовольняти мінімальні життєві потреби. Підготовкою молоді до вступу в університет займався і Г. Успенський [3, 318].
Студент М. Костомаров мешкав у П. Гулака-Артемовського, який відмовився брати кошти за надане помешкання і запропонував викладати історію його синам, чим майбутній професор і займався до січня 1837 р. [9, 184]. Із домашнім навчанням пов'язаний епізод із особистого життя історика. Він навіть збирався одружитися з гувернанткою у домі пані Тизенгауз та викликав на дуель свого суперника, який відбив у нього наречену і покинув її [9, 201]. Отже, заняття приватними уроками було одним із засобів поповнення особистого бюджету і додатковим джерелом існування багатьох викладачів університету. З одного боку це свідчить про високі освітні потреби мешканців Харкова, а з іншого - про низький матеріальний рівень викладачів.
Майбутньому професору Харківського університету, юному гімназисту М. Сумцову, який часто пропускав заняття через хвороби, допомагав у навчанні випускник Технологічного інституту, професор фізики, згодом харківський міський голова, О. Погорєлко [6, 1]. М. Сумцов зі срібною медаллю закінчив харківську Другу чоловічу гімназію, а приватний пансіон, у якому він продовжив навчання, надалі розвинув здібності [6, 2].
Ректори університету не тільки самі мали домашню освіту, але й за посадовими обов'язками сприяли її розвитку. Декілька років (1813-1817) домашньому навчанню дітей у Волинській губернії присвятив майбутній ректор (1841-1849) Імператорського Харківського університету П. Гулак-Артемовський. Не закінчивши Київську духовну академію, з 1813 р. він почав викладати польську мову у приватних пансіонах м. Бердичева, а також у будинках багатих польських поміщиків [1, 31]. О. Рославський-Петровський, який походив із незаможної купецької сім'ї, одержав освіту вдома, під наглядом матері, яка не шкодувала коштів на навчання сина [1, 268]. Протягом майже 15-ти років (1839- 1854) він обіймав посаду секретаря і близько десяти років (1844-1854) був членом комітету для проведення іспитів особам, які хотіли отримати звання домашнього учителя [1, 270]. І. Щелков - декан медичного факультету, проректор, який виконував обов'язки ректора у 1884-1890 рр., походив із багатої купецької сім'ї. Після смерті батька і під час навчання в університеті йому доводилося давати уроки дітям, щоб заробити. Сам І. Щелков початкову освіту одержав дома, після чого продовжував її у приватному пансіоні К. Цобеля [5, 35].
В. Бузескул у 1902-1903 рр. брав участь у роботі наукових курсів, що були організовані товариством домашніх учителів і вихователів, де прочитав курс із історії Греції [3, 289]. З метою забезпечення стабільного існування, деякі викладачі намагалися одержати також свідоцтво про звання домашнього вчителя, щоб займатися цією справою на законних підставах. Наприклад, М. Генні, викладач французької мови, у 1843 р. одержав від попечителя Санкт-Петербургського навчального округу свідоцтво про звання домашнього учителя [3, 353]. Н. Струве мав атестат на звання домашнього учителя англійської та німецької мов, викладав в Університеті англійську мову. викладач репетиторство університет педагогічний
Деякі випускники університету, в майбутньому відомі фахівці, розпочинали свою професійну діяльність із практики роботи у родинах заможних людей. Наприклад, доктор слов'янської словесності М. Дринов, після закінчення Імператорського Харківського університету, до 1879 р. перебував у Празі, Відні, Женеві, Римі, обіймаючи посаду учителя дітей у родині кн. Є. Голіциної (уродженої Черткової) [3, 133]. Свідоцтво про звання домашнього учителя забезпечувало джерела існування у разі втрати роботи (зміни уставу, конкурс).
Домашнім навчанням займалися також викладачі мистецьких дисциплін. Образотворче мистецтво - Я. Матес, німець за походженням, давав приватні уроки малювання, за що брав досить велику плату - 150 руб. з учня [7, 4]. І. Лозинський, викладач музики, який віртуозно грав на флейті, кларнеті, скрипці, фаготі, з 1799 р. навчав дітей у сім'ях поміщиків м. Умані Звенигородського повіту Київської губернії [3, 377].
Запорукою для обіймання посади були відгуки із родин стосовно професійної діяльності кандидата. Декілька років у домашніх умовах танцювальному мистецтву надав І. Єропкін, колишній актор театру [7, 20]. Підставою для одержання посади викладача танців в університеті І. Штейном став письмовий відгук від поміщика, дітей якого він навчав танцям [7, 21]. Під час працевлаштування, Р. Беккер пред'явив «атестат» майора Лачинова та Мланєва про успішне навчання танцям їх дітей [7, 21]. Танцмейстер Лесевицький брав за навчання 1 руб. за урок [9, 142].
На основі вивчення біографічних і мемуарних джерел, що висвітлювали життєвий шлях учених гуманітарних і природничих спеціальностей, можна зробити висновок, що більшість науковців одержала початкову домашню освіту. Закінчивши університет, деякі науковці не поривали зв'язок із домашньою освітою, виконуючі обов'язки домашніх учителів. Матеріальне становище викладачів завжди можна було поліпшити за рахунок уроків.
Література
1. Биобиблиографический словарь ученых Харьковского университета. -- Т. 1: Ректоры (1805--1919, 1933--1995) / Сост. В. Прокопова и др. -- Х., 1995.
2. Иностранные професора российских университетов (вторая половина XVIII--первая треть XIXв.): Биографический словарь / Под ред. А. Андреева. -- М., 2011.
3. Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования.
1805--1905 / Под. ред. М. Халанского и Д. Багалея. -- Х., 2007.
4. Кафедра химии. -- Б. м., б. г.
5. Медицинский факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805--1905) /Под. ред. И.П. Скворцова и Д.И. Багалея. -- Б. м., б. г.
6. Пять лет из истории Харьковского университета. Воспоминания профессора Роммеля о своем времени, о Харькове и Харьковском университете (1785--1815). -- Х, 1868.
7. Редин Е.К. Преподавание искусств в Императорском Харьковском университете. К истории Императорского Харьковского университета. 1805--1905. -- Х., б.г.
8. Сумцов Н. Ф. Из гимназических воспоминаний. -- Х., 1905.
9. Харківський університет XIX -- початку XX ст. у спогадах його професорів та вихованців: У 2 т. -- Т. 1 / Уклад. Б. Зайцев та ін. -- Х., 2008.
10. Харківський університет XIX -- початку XX ст. у спогадах його професорів та вихованців: У 2 т. -- Т. 2 / Уклад. Б. Зайцев та ін. -- Х., 2010.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Виявлення закономірності та перспектив розвитку університету через призму широкопрофільної діяльності науково-дослідної частини, визначення рівня наукового-дослідницького ступеня університету, шляхів удосконалення та перспектив наукового розвитку.
дипломная работа [133,1 K], добавлен 25.11.2012Формування культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання. Уявлення про сучасну концепцію здоров’я. Дисципліни, вивчення яких сприятиме формуванню культури здоров’язбереження студентів економічних спеціальностей.
статья [25,9 K], добавлен 27.08.2017Освіта як чинник змін у суспільстві й економіці. Формування особистості і проблема стандартизації й профілізації освітнього простору. Роль вчителя у вирішенні проблем сучасного освітнього процесу. Значення філософії освіти для педагогічної діяльності.
лекция [36,5 K], добавлен 16.04.2016Місце Оксфордського університету в історії становлення англійської вищої освіти. Передумови виникнення Оксфордського університету, його розвиток. Необхідні умови для вступу до Оксфорду, перелік факультетів. Розвиток природничо-наукових ідей в Оксфорді.
статья [15,8 K], добавлен 23.11.2010Організація навчально-виховного процесу в навчальному закладі. Кадровий склад викладачів. Індивідуальний план роботи студента. Організація і зміст методичної та виховної роботи в коледжі. Аналіз рівня застосування комп’ютерної техніки у коледжі.
отчет по практике [92,6 K], добавлен 06.04.2016- Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах роботи студентського клубу
Сутність культури дозвілля у науково-педагогічній літературі. Основи організації дозвілля студентів у позанавчальній діяльності. Модель соціально-культурної діяльності студентського клубу на прикладі діяльності Хмельницького національного університету.
дипломная работа [781,6 K], добавлен 19.11.2012 Історія виникнення Паризького університету. Особливості вступу громадян країни та іноземців до нього. Організація навчального процесу в університеті. Тенденція розвитку вищої освіти в Парижі. Видатні постаті університету. Його співробітництво з Україною.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 23.09.2013Становлення Болонського процесу в Європі. Модернізація післядипломної педагогічної освіти в Україні. Вища освіта в Греції. Салоникський університет імені Аристотеля. Факультети Салоникського університету. Порівняння вищої освіти в Україні та Греції.
реферат [68,6 K], добавлен 24.09.2014Історія Університету КРОК, основні етапи його становлення та розвитку. Структура Університету та його головні елементи, характерні риси та відмінності. Визначення місії, стратегічної мети та цінностей даної установи. Матеріальна, технічна база КРОКу.
реферат [686,9 K], добавлен 03.12.2010Організація учбового процессу та характеристика університету, його становлення та основні концепції. Освіта в середньовічному суспільстві. Розвиток науки в епоху Відродження, свобода і світський індивідуалізм, проникнення гуманізму в університети.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 20.07.2010Відношення фактичних умов організації процесу виховання духовної культури у вищих навчальних закладах зі структурою музично-естетичної діяльності студентів. Переважання релаксаційно-гедоністичних над соціальними мотивами при залученні до музичної роботи.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Колектив, його сутність, роль і виховний вплив у формуванні особистості. Поняття колективу у психолого-педагогічній літературі. Сухомлинський В.О. та Макаренко А.С. про вплив дитячого колективу на особистість. Шляхи розвитку і згуртування колективу.
курсовая работа [41,6 K], добавлен 27.09.2008Довголіття вчителя як показник його професійної самоактуалізації. Педагогічна професія — рід трудової діяльності, метою якої є спрямоване утворення умов для становлення особистості іншої людини та управління процесами її інтелектуального розвитку.
статья [15,7 K], добавлен 15.01.2018Значення підвищення освітнього рівня висококваліфікованих спеціалістів для всіх галузей в Україні. Організація науково-дослідницької діяльності студентів як одного з основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів, її актуальність і доцільність.
контрольная работа [67,9 K], добавлен 20.11.2009Аналіз законодавчих актів в сфері вищої освіти та міжнародних угод, які підписала Україна в рамках формування єдиного європейського освітнього простору. Суть документів, які дали початок Болонському процесу. Запровадження освітніх стандартів Європи.
статья [22,1 K], добавлен 11.09.2017Етапи проведення діагностування, самодіагностування педагогічної діяльності, яке спрямоване на оволодіння учителем навичок самоаналізу, самооцінки. Критерії оцінювання рівня сформованості компетенцій педагога: методичні, наукові, технологічні знання.
реферат [98,7 K], добавлен 02.02.2010Спостереження як систематичне, цілеспрямоване простеження проявів психіки людини у визначених умовах. Врахування і розвиток здібностей сучасного учня вчителем. Знання, вміння та навички учня для виконання завдання, способи організації діяльності учнів.
контрольная работа [29,9 K], добавлен 06.05.2009Становлення професійної музичної освіти у Полтаві на початку XX століття. Суть організації та кадрового забезпечення Музичного училища. Розгляд високого рівня фахової підготовки музикантів, зорієнтованого на кращі європейські мистецько-освітні традиції.
статья [27,1 K], добавлен 07.02.2018Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі. Структура й типи педагогічної спрямованості. Професійно обумовлені властивості й характеристики соціального педагога. Особливості діяльності фахівця із роботи з родиною.
дипломная работа [136,8 K], добавлен 14.12.2010Загальна характеристика професійної придатності. Визначальні ознаки індивідуального стилю навчальної діяльності. Індивідуальний стиль діяльністі у різних типах суспільства. Типологічні особливості вищої нервової діяльності та мотивації особистості.
реферат [25,4 K], добавлен 27.12.2013