1) навчання дитини зовнішній дії з предметами, побудованій аналогічно тій інтелектуальній дії, якій її повинні були навчити;

2) вчинення дитиною цієї дії вголос, в уявному плані, при оперуванні не реальними предметами, а їх образами;

3) вчинення цієї інтелектуальної дії в думці.

Необхідно враховувати наступні обставини: специфічний характер кожної галузі знання, на якому етапі навчання знаходитися дитина, які були конкретні умови навчання школяра, як формувалася його особистість.

3. Група учнів, труднощі у навчанні яких пов'язані з неправильно сформованими навичками і способами учбової роботи.

Підвищити свою успішність учні даної групи можуть, в першу чергу, шляхом заміни неправильних способів і прийомів навчальної роботи більш правильними, але самостійно здійснити цю заміну вони, звичайно, не в змозі. Навіть у старших класах їм потрібна для цього допомога вчителя. Як правило, школярі навіть і не знають, що користуються неправильними прийомами і що в цьому причина їх неуспішності.

Користуватися можна різними прийомами, але важливо, щоб робота з навчання учнів правильним прийомам і способам самостійної навчальної роботи проводилася систематично і постійно, починаючи з першого класу.

4. Група учнів, причиною неуспішності яких є невміння працювати.

Для того, щоб підвищити успішність дітей цієї групи, у них необхідно сформувати позитивне ставлення до навчальної праці. Необхідно забезпечити наявність достатнього трудового навантаження для кожного школяра, з одного боку, і наявність достатньої самостійності виконання навчальної діяльності, з іншого.

5. Група учнів, у яких труднощі через відсутність пізнавальних і навчальних інтересів.

Якщо вчитель не веде спеціальної роботи з розвитку пізнавальних інтересів, наявних у маленької дитини, створене до школи ставлення, як правило, зникає. Предметні шкільні гуртки, що стимулюють інтерес до предмета, зустрічаються, як правило, у старших класах, але і для маленьких школярів також існує багато гуртків. Якщо предметні гуртки ведуться в молодшій школі, то ця робота дає блискучі результати.

6. Діти, труднощі яких через непосидючість, неуважність.

Необхідно сформувати довільну увагу, чому сприяє участь дитини у сюжетно - рольових іграх, образотворчій діяльності, конструюванні, аплікаційній діяльності тощо. Утримати увагу може жива, емоційна, виразна мова педагога.

Відомо, що у грі формуються передумови навчальної діяльності. І ця діяльність залишається провідною у молодшому шкільному віці, тому навчання повинно відбуватися через гру! Допомога психолога та педагога (психодіагностика типу темпераменту, корекційно-розвиваюча програма, вправи на розвиток довільності). Врахування при навчанні індивідуальних особливостей (тип темпераменту, гіперактивність тощо). Рекомендовано застосовувати вправи на розвиток уваги на уроці.

7. Група дітей, у яких труднощі з розумінням пояснення з першого разу, необхідно повторити завдання декілька разів, перш ніж учень почне його виконувати, учень постійно відволікається, грається, залазить під парту та ін.

Для прийняття навчальної задачі потрібна система занять - сюжетно-рольових ігор.

Уміння рішати прямі і непрямі задачі залежить від здатності встати на позицію іншого, яка формується у спілкуванні з іншими дітьми через систему занять - ігор з правилами. Треба учити «бачити» інших, показати можливість переходу з однієї позиції на іншу при розгляданні однієї ж і тієї ж ситуації, допомогти дитині стати на позицію учителя, мами, вихователя. Тут можуть допомогти режисерські ігри. Необхідна діагностика інтелекту і пізнавальної сфери.

8. Група дітей, котрі погано орієнтуються у зошиті, постійний бруд у ньому.

Необхідно сприяти розвитку дрібної моторики рук (уроки праці, малювання, ліплення тощо). Працювати над продуктивністю мимовільного запам'ятовування, яке збільшується, коли завдання вимагає від дитини активну орієнтацію в матеріалі, виконання розумових операцій (придумування слів, встановлення конкретних зв'язків і т.п.).

Запам'ятовування повинно бути мотивованим, в умовах виконання дитиною доручень дорослого в ігровій діяльності!

9. Група дітей, які піднімають руку, а потім мовчать, бояться опитування вчителем, виходять під час уроку і довго не повертаються.

Не треба занижувати самооцінку дитини! Необхідно виявити причини заниженої самооцінки учня (можливі труднощі в сім'ї, проблеми з однолітками, авторитарний вчитель). Треба учити «бачити» інших, показати можливість переходу з однієї позиції на іншу при розгляданні однієї ж і тієї ж ситуації, допомогти їй стати на позицію учителя, мами, вихователя. Тут можуть допомогти режисерські ігри. Емоційний стан учителя впливає на емоційний стан дитини на уроці. Авторитарний стиль учителя викликає стан тривоги в учня. Дозволяти учням помилятися, бо вони ще вчаться. Ставитися до помилок спокійно. Створювати ситуацію успіху на уроці. Враховувати індивідуальні особливості учня. Необхідна допомога психолога (діагностика інтелекту, пізнавальної сфери, складання корекційно-розвивальної програми).

10. Група дітей, у яких нерозвиненість орфографічної зрілості, пропуски літер у письмових роботах, погане знання таблиці множення,постійно забувають щось удома, не вміють списувати з дошки.

В даному випадку необхідно розвивати фонематичний слух, уміння концентрувати увагу, працювати над прийомами начальної діяльності ( самоконтроль, уміння діяти за правилами), розвивати пам'ять( механічну, короткочасну, довготривалу). У таких дітей часто зустрічається висока емоційна нестабільність, підвищена імпульсивність. Можливі труднощі у сім'ї. Перш за все необхідно виявити причину ускладнення і працювати над її подоланням. Якщо ця дитина слабозора, то звісно треба враховувати діагноз при розташування робочого місця у класі, проговорювати написане на дошці, адаптувати шрифт, колір написаного.

Якщо труднощі з читання,переказування тексту, то необхідно працювати над логічним запам'ятовуванням, мовним розвитком, образним мисленням, умінням планувати свої дії, розвивати логічні операції, концентрувати увагу, розвивати уяву. Також необхідно звернути увагу на «ефект незнайомого слова». Іноді, коли ми читаємо і нам трапляється незнайоме слово, то далі зміст прочитаного не усвідомлюємо, зупинившись там, де це слово нам потрапилось. Перш ніж давати текст для опрацювання, необхідно передбачити такі можливі труднощі.

Рекомендації вчителя батькам невстигаючих учнів зводяться до наступного: підвищувати інтерес дитини до читання, збільшувати їх словарний запас. Однак, як відзначають багато вчителів, деякі батьки, особливо з неблагополучних сімей, навіть після проведених з ними бесід не займаються з дитиною - нерідко через невміння це робити.

Хоч як велике значення корекційної роботи з подолання вже помітних навчальних негараздів, головним напрямком їх ліквідації має стати профілактика. Найдієвішим профілактичним засобом є позакласна і класо-урочна диференціація, а також індивідуалізація навчально-виховного процесу. Але навіть гарні педагоги та психологи не в змозі виправити складну ситуацію лише своїми зусиллями, їм необхідна допомога батьків. Для цього існують батьківські збори і приватні бесіди, в яких учитель і батько можуть поділитися своїми знаннями про дитину, пояснити свої цілі і погляди на виховання.

Причиною неуспішності також можуть бути індивідуальні недоліки дитини. Колективна робота долає егоїзм дитини і її ізольованість від колективу, сприяє зростанню його соціального статусу і віри в себе, допомагає знайти своє місце в колективі, вчить доцільній взаємодії з іншими людьми. Загальне відставання в навчанні безпосередньо обумовлюється або низькою інтенсивністю, бо низькою ефективністю навчальної діяльності, або пропуском великої кількості занять. Остання з названих причин нерідко взаємодіє з однією з перших двох (також впливають один на одного).

Усім зрозуміло, що краще запобігти виникненню проблем з неуспішністю, ніж потім перенавчати дитину та виправляти вже ускладнені проблеми.

Батьки повинні з народження дитини займатися розвитком її психічних процесів: уваги, пам'яті, логічного мислення, мовлення тощо, поступово переходячи до читання або письма друкованих букв, лічби, малювання та ін..

Якщо дитина мислить логічно, вміє висловлювати свої думки, робити умовиводи - у неї чудово розвиватимуться і пам'ять і увага, й мовлення. Не останню роль у цьому відіграють і вольові процеси, які працюють та добре розвиваються саме в період початкової школи. Треба з'ясувати, що до душі вашій дитині, це необхідно знати, щоб виховувати пізнавальні інтереси на основі вже наявних і запобігти нерівномірному розвитку інтересів.

Навчайте умінь та навичок, які відповідають віку дитини, стимулюйте активність пізнання.

Головною порадою батькам, щодо подолання неуспішності дитини з вадами зору - віддати дитину до спеціалізованої школи, де навчання відбувається під керівництвом тифлопедагога, здійснюється корекція зору, залежно від діагнозу.

Але є такі випадки, коли віддати дитину у спецшколу нема можливості, наприклад, брак коштів або проживання у сільській місцевості.

Рекомендації для педагогів з профілактики та подолання шкільної неуспішності дитини з порушенням зору:

1. Ознайомитися з висновками лікаря-офтальмолога про стан зору школяра, який зазнає труднощі в навчанні. Далеко не всім дітям рекомендуються окуляри для постійного носіння, а деякі діти, відчуваючи почуття сорому, не одягають їх в оточенні однолітків, що і викликає проблеми у навчанні, особливо, якщо така дитина навчається у звичайній школі, а не спеціалізованій.

2. Робоче місце дитини з порушенням зору розташовується в центрі класу, на першій-другій парті. Краще, якщо воно буде оснащене додатковим освітленням.

3. Педагогу, який працює з такою дитиною, рекомендується не стояти в приміщенні проти світла, на тлі вікна. В одязі педагогу рекомендується використовувати яскраві кольори, які краще сприймаються дитиною, яка має порушення зору.

4. У зв'язку з тим, що темп роботи дітей із порушеннями зору уповільнений, слід давати більше часу для виконання завдань (особливо письмових). Деякі порушення зору ускладнюють вироблення навичок охайного письма, тому слід знизити вимоги до почерку дитини. Шкільному психологу рекомендуються такі заняття, що спрямовані на розвиток навичок письма та креслення за трафаретом, навичок штрихування, орієнтування у мікропросторі (на аркуші паперу), розвиток зорового сприйняття, уваги, пам'яті.

5. Рекомендується зміна видів діяльності, з використанням вправ для зняття зорового стомлення (зорова гімнастика), включення в навчально-виховний процес динамічних пауз, які є своєрідним відпочинком для очей.

6. Необхідно використовувати в наочному матеріалі яскраві кольори, адаптувати наочний матеріал: обвести чорним кольором контури зображень. Педагогу слід ближче підходити до учня, щоб він не тільки чув його голос, але й бачив міміку і артикуляцію вимовних звуків.

Отже, спосіб подолання неуспішності залежить від причини її виникнення, але краще запобігти виникненню проблем з неуспішністю, тому що процес корекції дуже кропіткий і тривалий. Можемо зробити висновок, що основними факторами підвищення ефективності навчальної роботи школярів є вчасне виявлення причин неуспішності, диференційований підхід до їх усунення, використання різних методик, зміна всієї організації життя школяра та профілактична робота, яка передбачає раннє виявлення і корекцію негативних явищ у поведінці та інтелектуальній діяльності школяра. Частіше за все це розвиток психічних процесів, підвищення мотивації до навчання, підвищення самооцінки учнів, подолання конфліктів в к колективі. Для дітей з вадами зору рекомендуються спеціальні шкільні заклади та класи для дітей з порушеннями зору , що мають на меті виховання, лікування, можливе відновлення і розвиток порушених функцій зору у дітей.



Висновки до першого розділу

Отже, в молодшому шкільному віці навчальна діяльність є провідною. В процесі навчання відбувається розвиток особистості дитини. Молодший шкільний вік є найсприятливішим для отримання нових знань, для всебічного розвитку дитини та психічних процесів. Це час, коли дитина випробовує свої сили, тому треба бути обережним, щоб у дитини не виникло почуття неповноцінності, яке в свою чергу формує негативне ставлення учня до навчання.

Ми розглянули різноманітні погляди вчених на проблему навчання в цілому і у зв'язку з поняттями виховання та розвитку. Навчання і розвиток знаходяться у взаємозв'язку , при тому навчання, випереджуючи розвиток, стимулює його, і в той же час воно спирається на актуальний розвиток. У цьому розділі представлена теоретична база нашого дослідження.

Ми розглянули причини неуспішності молодших школярів та шляхи їх подолання. Для ефективного процесу подолання складнощів у навчальній діяльності дитини молодшого шкільного віку, треба враховувати причину неуспіху, необхідною умовою є співпраця вчителя з батьками, і, як наслідок, участь батьків у процесі корекції.

Батькам необхідно допомагати дитині, якщо вона не встигає з навчанням. Причому це не повинна бути моральна допомога або організація умов для навчання і режиму дня. Дитині треба допомагати засвоювати матеріал, який вона не може здолати в школі. Не сварити дитину за оцінки, оскільки це може призвести до заниженої самооцінки, тривожності, побоювання відповідати на питання вчителя.

Також, розглянувши психологічні особливості дітей з вадами зору, можна сказати, що психологи відразу зазначають, що всебічний розвиток такої дитини знижений. Порушення у діяльності зорового аналізатора викликають у дитини труднощі у пізнавальній діяльності, обмежують її можливості. Таким чином, дитина отримує менше інформації про довкілля (як в кількісному, так і в якісному відношенні), ніж діти з нормальним зором.

Дітей з особливими потребами рекомендують віддавати до спеціальних шкіл, де відбуватиметься навчання дитини з урахуванням її діагнозу та корекція її проблеми під керівництвом педагога-дефектолога.

школяр освітній вада зір



Розділ 2. Емпіричне дослідження неуспішності молодших школярів з вадами зору

2.1 Методи і методика дослідження неуспішності в молодшому шкільному віці

Психодіагностичні методи виявлення шкільної неуспішності є методами педагогічної діагностики, за допомогою якого результати планованого навчального процесу можуть бути максимально об'єктивно, надійно і валідно виміряні, оброблені, інтерпретовані і підготовлені до використання в педагогічній практиці вчителями.

Виділяють наступні види психодіагностичних методик на виявлення шкільної неуспішності:

а) орієнтовані на співвідносну групу;

б) орієнтовані на критерії.

Також вони можуть бути формалізованими і неформалізованими (неформальними).

Необхідно продумати, які форми успішності досліджуватимуться - усні, письмові або моторні, що виноситиметься на перший план - уміння мислити або запам'ятовувати і так далі.

Психодіагностичні методи виявлення шкільної неуспішності представляють собою комплекс методик на виявлення рівня розвитку як пізнавальної так й інтелектуальної сфери дитини. Розглянемо детальніше причину неспішності та методику встановлення такої причини.

Ситуація, коли дитина неуважна та розсіяна, може свідчити про її низький рівень розвитку. У такому разі для встановлення рівня та форм розвитку уваги використовують методику «Графічний диктант», Методику вивчення об'єму уваги, методику вивчення концентрації та стійкості уваги.

У разі, якщо дитина відчуває труднощі при розв'язанні математичних задач - це свідчить про низький рівень загального інтелекту. У такому разі використовують методику Векслера (для молодшого шкільного віку), методика вивчення розуміння на основі слухового сприйняття, Методика «Малювання по точкам», Методика «Лабіринт».

Несформованість уміння планувати свої дії - Методика «Узор», Методика «Запам'ятай пару», Методика Еббінгауза.

Низький рівень розвитку логічних операцій (аналізу, узагальнення, систематизації) - методика «Чобітки», методика «Заповни порожню клітину».

Як ми зазначали, для успішності молодших школярів важливе значення має оцінювання їх діяльності вчителем. Тому однією з причин низької успішності молодшого школяра є занижена самооцінка. З метою дослідження рівня самооцінки дитини можна використовувати методику «Шкала самооцінки (Ч.Д.Спілбергера і Ю.Л.Ханіна).

Крім цього, однією з причин неуспішності молодшого школяра може бути переважання ігрової мотивації над навчальною, або взагалі відсутність (чи порушення) мотивації навчання. З метою виявлення таких порушень

застосовують методику вивчення мотивації (за Белопольською) та методики на визначення мотивації навчання.

Методика вивчення мотивації (за Н.Л.Бєлопольською) як модель для визначення домінування навчальних або ігрових мотивів поведінки пропонує використовувати введення того або іншого мотиву в умовах психічного перенасичення. У цьому випадку об'єктивними показниками зміни діяльності будуть якість і тривалість виконання завдання, яке до введення досліджуваного мотиву викликало у дитини стан психічного перенасичення.

Як експериментальний матеріал в експерименті на психічне перенасичення можна використовувати малювання кружків. Навчальний мотив полягає в тому, що досліджуваному повідомляють, що зараз він вчитиметься красиво писати букву «О» (або цифру «0»). Якщо він хоче отримати за свою роботу найвищу оцінку -- «5», то треба красиво писати не менше 1 сторінки.

Ігровий мотив може бути наступним. Перед дитиною ставлять фігурки зайця і вовка (можна замість фігурок використовувати зображення цих тварин).

Досліджуваному пропонують пограти в гру, в якій зайцеві треба сховатися від вовка, аби той його не з'їв. Дитина може допомогти зайцеві, якщо намалює для нього велике поле з рівними рядами капусти. Полем буде аркуш білого паперу,а капуста зображуватиметься кружками. Ряди капусти в полі мають бути рівними і частими, а самі качани капусти мають бути одного розміру, тоді заєць зможе сховатися серед них від вовка. Експериментатор для прикладу малює перші два ряди капусти, потім дитина продовжує роботу самостійно.

В залежності від того як дитина продовжує малювати чи починає гратися,психолог інтерпретує переважання типу мотивації - ігрової чи навчальної.

Методика дослідження мотивації до навчання у першокласників.

(Методика розроблена в 1988р. М.Р. Гінзбург, експериментальні матеріали і система оцінок - в 1993г. І.Ю. Пахомовою та Р.В. Овчаровою.)

Форма проведення: індивідуальна.

Обладнання: стимульний матеріал до методики.

Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі розповідь».

№1. «Хлопчики (дівчатка) розмовляли про школу. Перший хлопчик сказав: «Я ходжу в школу тому, що мене мама заставляє. Коли б не мама, я б в школу не ходив».

На стіл перед дитиною психолог викладає картку з малюнком.

№1: жіноча фігура з жестом-наказом, перед нею фігура дитини з портфелем в руках. (Зовнішній мотив.)

№2. Другий хлопчик (дівчинка) сказав: «Я ходжу в школу тому, що мені подобається робити уроки. Навіть якщо б школи не було, я все одно б вчився».

Психолог викладає картку з малюнком № 2- фігури дитини, що сидить за партою. (Навчальний мотив.)

№3. Третій хлопчик сказав: «Я ходжу в школу тому, що там весело і багато хлопців, з якими можна пограти».

Психолог викладає картку з малюнком № 3: фігурки двох дітей що грають в м'яч. (Ігровий мотив.)

№4. Четвертий хлопчик сказав: «Я ходжу в школу тому, що хочу бути великим. Коли я в школі, я відчуваю себе дорослим, а до школи я був маленьким».

Психолог викладає картку з малюнком № 4: дві фігурки, намальовані спиною один до одного: у однієї фігури в руках портфель, а в другої - іграшковий автомобіль. (Позиційний мотив.)

№5. П'ятий хлопчик (дівчинка) сказав: «Я ходжу в школу тому, що потрібно вчитися. Без навчання справи не зробиш, а вивчишся - і можеш стати, ким захочеш».

Психолог викладає картку з малюнком № 5: фігурка з портфелем в руках прямує до будинку (Соціальний мотив.)

№6. Шостий хлопчик сказав: «Я ходжу в школу тому, що отримую там п'ятірки».

Психолог викладає картку з малюнком № 6: фігурка дитини, що тримає в руках розкритий зошит. (Оцінка.)

Після прочитаного психолог ставить питання:

- А як по-твоєму, хто з них прав? Чому? (Вибір I)

- З ким з них ти хотів би разом грати? Чому? (Вибір 2)

- З ким з них ти хотів би разом вчитися? Чому? (Вибір 3)

Діти послідовно роблять три вибори. У разі, якщо дитині важко відповісти можна поставити контрольне запитання: «А що цей хлопчик сказав?».

Обробка результатів. Відповіді (вибір певної картинки) експериментатор заносить в таблицю і потім оцінює.

Мотиви, №

Вибори 1 2 3 4 5 6

I вибір

ІІ вибір

ІІІ вибір

Контрольний вибір

- Зовнішній мотив - 0 балів;

- навчальний мотив - 5 балів;

- позиційний мотив - 3 бали;

- соціальний мотив - 4 бали;

- оцінка - 2 бали;

- ігровий мотив - 1 бал;

Необхідно підрахувати, скільки балів набрано окремо, з кожного мотиву. Контрольний вибір збільшує кількість балів відповідного вибору.

Домінуюча мотивація навчання діагностується по найбільшій кількості балів. В той же час, дитина може керуватися і іншими мотивами. Про не сформованість мотивації до навчання свідчить відсутність переваг, тобто різні підходи у всіх ситуаціях. (див. Додаток А)

Психодіагностичні методики дослідження особистісних характеристик дитини, що є причинами шкільної неуспішності.

Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса.

Тест призначений для вивчення рівня і характеру тривожності, пов'язаної зі школою у дітей молодшого і середнього шкільного віку. Тест складається з 58 питань, які можуть зачитуватися школярам, а можуть і пропонуватися письмово.

На кожне питання потрібно однозначно відповісти «так чи ні».

Інструкція: «Діти, зараз Вам буде запропонований опитувальник, який складається з питань про те, як Ви себе почуваєте в школі. Намагайтеся відповідати щиро і правдиво, тут немає вірних або невірних, хороших або поганих відповідей. Над питаннями довго не замислюйтеся.

На аркуші для відповідей вгорі запишіть своє ім'я, прізвище і клас.

Відповідаючи на питання, записуйте його номер і відповідь «+», якщо Ви згодні з ним, або «-» якщо не згодні».

Обробка і інтерпретація результатів: При обробці результатів виділяють питання, відповіді на яких не збігаються з ключем тесту.

Наприклад, на 58-е питання дитина відповіла «так», тоді як у ключі цьому питанню відповідає «-», тобто відповідь «ні». Відповіді, не співпадаючі з ключем, - це прояви тривожності. При обробці підраховується:

1. Загальне число неспівпадань по всьому тексту. Якщо воно більше 50%, можна говорити про підвищену тривожність дитини, якщо більше 75% від загального числа питань тесту - про високу тривожність.

2. Число збігів по кожному з 8 чинників тривожності, що виділяються в тексті. Рівень тривожності виділяється також, як і в першому випадку.

Аналізується загальний внутрішній емоційний стан школяра, що багато в чому визначається наявністю тих або інших тривожних синдромів (чинників) і їх кількістю.

Дослідження неуспішності молодших школярів

Експериментальною базою дослідження є учні молодшого шкільного віку 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова та учні 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

1. Методика « Сходинки» (авт. В.Г. Щур)

Вивчення самооцінки особистості молодшого школяра має дуже важливе значення. Адже низька самооцінка - одна з причин шкільної неуспішності. Для вивчення психологічних особливостей самооцінки молодших школярів ми використали Методику «Сходинки»(за В. Щур).

Мета: ця методика дасть змогу психологу дослідити рівень самооцінки дитини, особливості її уявлень про відношення близьких до дитини.

Інструкція: «Якщо всіх дітей розсадити на цих сходах, то на трьох верхніх сходинках опиняться хороші діти: розумні, добрі, сильні, слухняні - чим вище, тим кращі (показують: «хороші», «дуже хороші», «найкращі»). А на трьох нижніх сходинках опиняться погані діти - чим нижче, тим гірші («погані», «дуже погані», «найгірші»). На середній сходинці діти не погані і не хороші. Покажи, на яку сходинку ти поставиш себе.»

Щоб дізнатись більше про вплив сім'ї на самооцінку дитини можна запропонувати дитині подумати і сказати, на яку б сходинку, на її думку, поставили б батьки.

Дітям старшого дошкільного віку та молодшого шкільного віку притаманно завищувати самооцінку, тому вважається за норму, якщо дитина поставила себе на верхні 2 східці.

Нижні 3 східці - занижена самооцінка ( можливі проблеми в сім'ї, з однокласниками)

Середні - 4 та 5 сходинки - адекватна (середня) самооцінка. (див. Додаток Б)

2. Методика «Визначення шкільної мотивації» ( за Н.Г. Лускановою)

Мета: визначення шкільної мотивації.

Перевірка рівня шкільної мотивації учнів проводиться згідно анкети Н.Г. Лусканової (1993), що складається з 10 питань. Автор методики відзначає, що наявність у дитини такого мотиву, як добре виконувати всі пропоновані школою вимоги і показати себе з найкращої сторони, змушує учня проявляти активність у відборі та запам'ятовувати необхідну інформацію. При низькому рівні навчальної мотивації спостерігається зниження шкільної успішності.

Ми дали дітям інструкцію: « спочатку прочитай запитання і обери одну з трьох відповідей, яку виражає твоя думка. Намагайся сильно не задумуватись, тут нема правильної чи неправильної відповіді.»

Перевірка результатів за ключем:

негативна відповідь 0 балів (варіант в)

нейтральна -- 1 бал (варіант б)

позитивна -- 3 бали (варіант а).

Учні, які набрали

25 - 30 балів, характеризуються високим рівнем шкільної адаптації;

20 - 24 бали характерні для середньої норми;

15 - 19 балів вказують на зовнішню мотивацію;

10 - 14 балів свідчать про низьку шкільну мотивацію;

нижче 10 балів - про негативне ставлення до школи, шкільну дезадаптацію.(див. Додаток В)

3. Проективна методика «Школа звірів» (автори Н.І. В'юнова, К.М. Гайдар )

Мета: дослідити рівень адаптації учнів у школі.

Методика дає можливість виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку, з'ясувати причини і способи корекції. Невизначеність стимульного матеріалу, атмосфера доброзичливості і відсутність оціночних суджень дозволяють дитині розкритися найбільш глибоко. До того ж малювання для молодших школярів звично і цікаво. Аналіз зображеного дає можливість зробити деякі припущення про ті труднощі, які виникли у дітей у процесі навчальної діяльності.

Однак ця методика може застосовуватися не тільки на етапі адаптації до школи, але і в більш старшому віці - при роботі з виявленням труднощів учнів на уроках, в навчальній діяльності й у спілкуванні з однокласниками і вчителями.

Підготовка до проведення:

Ведучий. Зараз ми з вами зробимо дивовижну подорож в чарівний ліс. Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі. Уявіть, що ми виявилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шумлять листя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг. На галявині ви бачите «Школу звірів». Подивіться навколо. Які звірі вчаться в цій школі? А який звір у ній вчитель? Чим займаються учні? А якою твариною ви бачите себе? Що ви при цьому відчуваєте? Проживіть ці почуття в собі. Ви можете перебувати ще деякий час у Школі звірів», поки я буду вважати до 10, а потім відкрийте очі.

Інструкція

Ведучий. Ви побували в «Школі звірів». А тепер візьміть олівці і папір і спробуйте намалювати те, що бачили.

Діти виконують завдання.

Подивіться уважно на свій малюнок і знайдіть те тварина, якою могли б бути ви. Поруч з ним поставте «х» або букву «я».(див. Додаток Г)

4. Метод аналізу журналу успішності

Мета: дослідити рівень успішності учнів 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова та учнів 3 класу загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Оцінювання навчальних досягнень молодших школярів має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів відбувається шляхом контролю, який передбачає зворотний зв'язок між учителем та учнями і полягає в перевірці та оцінюванні навчальних досягнень молодшого школяра. Облік результатів контролю у балах здійснюється в класних журналах і табелях успішності. [10.від 12. 07,2002 р. №401/52]

Проаналізувавши журнал успішності учнів, ми можемо сказати, скільки учнів мають високий рівень знань, скільки середній та низький рівні. Та порівняти результати наших досліджень з визначення рівня самооцінки та шкільної мотивації з успіхами з різних предметів.(Додаток Д)

5. Метод експертних оцінок

Мета: дослідити причини неуспішності молодших школярів конкретного класу за такими критеріями: низька увага, низький розвиток мислення, слабка пам'ять, проблема мовлення,проблеми в сім'ї, незацікавленість у навчанні, проблеми в колективі, самооцінка(завищена, адекватна, занижена).



2.2 Аналіз результатів дослідження

Аналіз дослідження щодо визначення рівня самооцінки учнів 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова та учнів 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

У дослідженні в ліцеї № 22 брали участь 30 учнів. Даний клас контрольний.

У дослідження в школі-інтернаті брало учать 13 учнів. Даний клас експериментальний.

Наше дослідження ставило за мету дослідити рівень самооцінки у молодших школярів і ґрунтувалось на методиці «Сходинки» (за В.Г.Щур).

Дітям пропонувалось намалювати себе на певній сходинці і підписати поряд - це я. Щоб дізнатися більше про вплив батьків на самооцінку дитини ми запропонували подумати та намалювати себе на тій сходинці, на яку б їх поставили батьки, помітивши цей малюнок буквою Б.

Отримані результати (див. табл.2.2.1 та рис. 2.2.2 і 2.2.3)

Таблиця 2.2.1.Рівень самооцінки учнів 3-Б класу та учнів3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Клас, школа	Рівень самооцінки
	Завищена	Адекватна	Занижена
	Е.К.	К.К	Е.К	К.К	Е.К	К.К
Власна самооцінка	30,8%	36,6%	38,4%	46,7%	30,8%	16,7%
Оцінка батьків	15,4%	33,3%	30,8%	53,3%	53,8%	13,3%
Оцінка вчителя	46%	30%	31%	50%	23%	20%



Рис. 2.2.2 Рівень самооцінки учнів 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова

Як ми можемо спостерігати, в одинадцяти (36,6%) дітей завищена самооцінка, це є цілковито нормально для дітей даного віку, але в деяких випадках ці діти не мають уявлення про свої реальні сили, коли беруться за справу. Будь-який неуспіх вони сприймають як певний чинник зі сторони, і цей неуспіх ніяк не пов'язаний з ними. Дитина з завищеною неадекватною самооцінкою не бажає визнавати, що все це - наслідок власних помилок, ліні, недостатності знань, здібностей або неправильної поведінки.

У чотирнадцяти (46,7%) дітей адекватна самооцінка, що свідчить про те, що ці діти вміють правильно співвідносити свої можливості та досягнення, досить критично ставитися до себе, прагнуть реально дивитися на свої невдачі та успіхи,намагаються ставити перед собою досяжні цілі, які можна здійснити насправді.

У п'яти (16,7%) дітей занижена самооцінка, що свідчить про невпевненість у собі, боязкості, неможливості реалізувати свої здібності. Такі діти не ставлять перед собою мету, яку важко досягти, вони обмежуються вирішенням повсякденних завдань та занадто критичні до себе.

школяр освітній вада зір



Рис. 2.2.3 Рівень самооцінки учнів 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Аналіз дослідження щодо виявлення рівня шкільної мотивації у дітей молодшого шкільного віку 3-Б класу, ліцею № 22 та учнів 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Експериментальне дослідження ставило за мету дослідити рівень шкільної мотивації у молодших школярів і ґрунтувалось на методиці Лусканової, зазначеній у попередній главі.

Ми отримали наступні результати, що оцінюються за 30-бальною шкалою, запропонованою автором методики Н.Г. Лускановою (1993) в роботі «Методи дослідження дітей з труднощами навчання»

Аналіз результатів: за кожну відповідь «а» нараховується 3 бали, «б»- 1 бал, «в»- 0 балів. Максимальна оцінка - 30 балів. Чим вищий бал, тим вища шкільна мотивація.

Бали	Рівень шкільної мотивації
25-30 балів	Висока шкільна мотивація, навчальна активність
20-24 бали	Нормальна шкільна мотивація
15-19 балів	Позитивне ставлення до школи, але школа приваблює більше поза навчальними сторонами. (загальна мотивація)
10-14 бали	Низька шкільна мотивація
<10 балів	Негативне ставлення до школи

Отримані результати (див. табл. 2.2.4 та рис 2.2.5 і 2.2.6)

Таблиця 2.2.3 Рівень шкільної мотивації учнів 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова

Клас, школа	Рівень шкільної мотивації
	високий	нормальний	позитивний	низький
3-Б,ліцей № 22	33,3%	26,7%	23,3%	16,7%
3кл.,загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступеня Чернігівської облради	38,5%	38,5%	15,3%	7,7%

Рис. 2.2.5 Рівень шкільної мотивації учнів 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова

За результатами нашого дослідження у 10 (33,3%) дітей висока шкільна мотивація, що свідчить про те, що ці діти йдуть до школи з радістю, їх приваблюють усі сторони навчання, вони у гарних стосунках з вчителем та однокласниками.

У 8 (26,7%) дітей нормальна шкільна мотивація, ці діти задоволені навчанням у школі, але нема значного захвату від неї. Йдуть до школи, тому що знають, що так треба.

У 7 (23,3%) дітей загальна (позитивна) мотивація. Тобто школа приваблює більше поза навчальними сторонами.

У 5 (16,7%)дітей низька шкільна мотивація, що свідчить про те, що ці діти не задоволені навчанням у школі та вимоги школи й вчителя виконують через силу, можливі труднощі у спілкуванні з однокласниками та вчителями.

Рис. 2.2.6 Рівень шкільної мотивації учнів 3 класу загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

За результатами нашого дослідження у 5 (38,5 %) дітей висока шкільна мотивація, вони задоволенні навчанням, школою, знаходять спільну мову з однокласниками та вчителями.

У 5 (38,5 %) дітей нормальна шкільна мотивація, ці діти задоволені навчанням у школі, але на відміну від попередніх дітей, йдуть до школи через обов'язок учня, а не від захвату від самого процесу навчання.

У 3 (15,3%) дітей загальна (позитивна) мотивація. Тобто школа приваблює більше поза навчальними сторонами (спілкування з однокласниками, заходи школи).

У 1 (16,7%) дитини низька шкільна мотивація,що свідчить про те, що ця дитина не задоволена навчанням, має труднощі в колективі, не усвідомлює роль учня.

Отже, за проведеним нами дослідженням, можна сказати, що у дітей з вадами зору рівень мотивації у порівнянні зі звичайною школою кращий, що пояснюється тим, що діти перебувають у школі-інтернаті і вони дуже дружні, добре знають своїх однокласників, оскільки живуть разом, вони проводять більше часу в колективі, ніж діти загальноосвітньої школи. Низький рівень мотивації у слабозорих дітей пояснюється тим, що батьки виокремлюють їхні дефекти і діти вважають себе особливими, не такими як інші або батьків взагалі нема, тому і не хочуть вчитися.

Аналіз дослідження за проективною методикою «Школа звірів» (автори Н.І.В'юнова, К.М.Гайдар ) щодо сприйняття дитиною учбового процесу у дітей молодшого шкільного віку 3-Б класу, ліцею № 22 та учнів 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Наше дослідження ставило за мету дослідити відчуття та сприйняття дитиною учбової дальності, яку вона переживає сама, дослідити проблеми та невдачі шкільного життя. Таким чином, проективна методика «Школа звірів» допомагає виявити труднощі, що виникли у дітей на ранньому етапі навчання, і вчасно усунути їх.

За проведеним дослідженням серед учнів контрольного класу можна сказати, що в чотирьох дітей агресивний захист ( малюнок виконано в гострих кутах). У п'яти дітей напруженість(дуже сильний натиск).У дев'яти зацікавленість в інформації(великі вуха у тварин, великі очі). В одинадцяти дітей дружні стосунки з однокласниками ( персонажі вступають в різні відносини один з одним), у сімнадцяти дружні стосунки з вчителем( тримаються за руки, посміхаються один одному), у трьох дітей проблеми з вчителем(протиставлення, розташовані так, що дивляться у протилежні сторони), у двох несформована позиція учня(не зображено вчителя, навчальної діяльності), п'ять дітей школа привертає увагу позаучбовими сторонами(зображена ігрова діяльність, а не навчальна), у дванадцяти гарний настрій в школі(яскраві, життєрадісні кольори), у шістьох пригнічений стан(похмурі тони, сумне обличчя).

За проведеним дослідженням в експериментальному класі можна сказати, що у 5 дітей - агресивний захист, у 4 - напруженість, у 5 - зацікавленість в інформації, у 10- дружні стосунки з однокласниками, у 6 - дружні стосунки з вчителем, у 2 - проблеми з вчителем,у 2 - несформована позиція учня, у 3 - інтерес до позаучбової сторони навчання, у 6 - гарний настрій в школі, у 2 - пригнічений стан.

Експериментальне дослідження ґрунтувалось на аналізі класного журналу успішності і ставило за мету дослідити рівень успішності молодших школярів загальноосвітньої школи та спеціалізованої, де навчаються діти зі слабким зором.

Шкала оцінювання:

Бали	Рівень успішності
4,5- 5 (10-12)	Високий
3,5 - 4,4 (7-9)	Середній
2,5- 3,4 (1-6)	Низький

Отримані результати (див. табл.2.2.7 Та рис. 2.2.8 і рис. 2.2.9)

Таблиця 2.2 Рівень успішності учнів 3-Б класу ліцею № 22 та учнів 3 класу загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Клас, школа	Рівень успішності
	Високий	Середній	Низький
3-А, Ліцей № 22
3 кл. 3кл.,загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступеня Чернігівської облради

2.3 Рекомендації для вчителів та батьків для подолання неуспішності молодших школярів

Один із шляхів подолання неуспішності - додаткові заняття з невстигаючими учнями. Такі заняття переважно індивідуальні, але іноді їх проводять з групою 3 - 5 учнів, які мають ті самі недоліки в знаннях. Більшість додаткових занять добровільні, але в окремих випадках вони є обов'язковими, їх проводять за призначенням вчителя. Для організації цих занять необхідно виявити причини неуспішність учнів, встановити, чого не знає кожен з них, детально продумати розклад занять, що повинен відповідати вимогам шкільної гігієни і не переобтяжувати учнів заняттями. Додаткові заняття недоцільно проводити одразу по закінченні уроків.

Із самого початку організації занять з невстигаючим учнем украй важливо завоювати його довіру, переконати в тому, що єдиною метою занять є допомога у навчанні, і таким чином пробудити в ньому віру у власні сили, бажання працювати якнайкраще.

Методи і прийоми занять з такими учнями повинні бути різноманітними і водночас суто індивідуальними.

Для подолання неуспішності, в залежності від причин її виникнення ми радимо використати такі методи та методики:

Методики розвитку логічного мислення

Можна запропонувати такі вправи:

ь Магічні квадрати (Знайти закономірність у розташуванні цифр та фігур, а потім заповнити порожню клітинку (чи кілька клітинок.).)

ь Гра «Чарівні перетворення». (Геометричні фігури перетворити на якісь предмети - чоловічків, тварин, фантастичні істоти та на інші смішні фігури.)

ь Лабіринт. (Знайти ходи між заплутаними лініями.)

ь Незакінчені речення з логічною кінцівкою (наприклад: Якщо стіл виший від стільця, то стілець... ( нижчий від стола).

ь Числові ребуси. (Розшифрувати приклади, записані за допомогою букв (однаковими буквами позначаються однакові цифри.)

ь Логічні казки.

Для діагностики розвитку логічного мислення у дітей пропонуємо таку методику «Це - Головне!»

Пропонуємо ряд слів: п'ять із них подаються у дужках, а одне - перед ними. Учні повинні за 20 секунд вибрати два слова, найбільш суттєві для слова, що стоїть перед дужками.

1) Річка ( берег, риба, жук-плавунець, рибалка, вода).Відповідь: берег, вода.

2) Місто (автомобіль,будівля,натовп,вулиця, велосипед).Відповідь: будівля, вулиця.

3) Ліс (лист, яблуня, мисливець, дерево, чагарники). Відповідь: дерево, чагарники.

4) Співи (дзвін, голос, мистецтво, мелодія, оплески)Відповідь:голос, мелодія.

5) Гра (шахи, гравці, перемога, правила, покарання)Відповідь: гравці, правила.

Обробка отриманих даних: учні, які правильно виконали завдання, володіють умінням виділяти суттєве, тобто здатні до абстрагування. Показники розраховувати за формою:

Здатність до абстрагування = число правильних відповідей : на п'ять завдань.

Методики на розвиток пам'яті

Вправа «Мій квітник»

На столі лежать паперові квіти барвінку. На дошці написані слова:

тато земля

мати руки

сестра зерно

брат хліб

Вчитель пояснює:

- На столі у мене квіточки барвінку. Їх отримає той, хто прочитає за п'ять секунд слова,а потім по пам'яті назве у тому порядку, в якому вони були на дошці.

Що змінилося?

На столі розкладають декілька предметів або картинок. Дитині пропонується роздивитися їх і запам'ятати. Далі малюк відвертається - один предмет додають або ж міняють предмети місцями. Малюк має відповісти, що змінилося, зникло.

«Повтори навпаки»

Ведучий зачитує 1-3 складові слова - учень повторює їх, вимовляючи навпаки. Наприклад: сон - нос, бар - раб, село - олес і т.д.

«Запам'ятай і змалюй»

Ведучий демонструє протягом 3-5 с низку простих геометричних фігур. Після цього кожен з учнів відтворює в зошиті це по пам'яті.

Для ускладнення вправи кількість фігур можна збільшувати, а також змінювати їх на інші знайомі для дітей об'єкти.

Ігри на розвиток уваги.

Великий російський педагог К.Д. Ушинський зрівнював увагу з дверима в свідомість дитини. Якщо ці двері закриті, якщо дитина неуважна, вона не засвоїть навчального матеріалу.

«Які звуки повторюються?»

Варіант 1. Ведучий зачитує 4-5 слів, у кожному з яких зустрічається якийсь один звук. Наприклад: хліб - відро - пролісок - камінь. Учні визначають звук, який повторюється в кожному слові.

Варіант 2. Дається набір слів, у яких повторюються 2 звуки. Наприклад: книжка - нитка - тканина - нирка - ноги.

Вправа «Знайди відмінності»

Мета: розвиток довільної уваги, переключення і розподілу уваги. Дитині пропонуються: а) серія картинок по дві картинки на кожній картці; у кожній картинці треба знайти п'ять відмінностей; б) картка з зображенням двох картинок, що відрізняються один від одного деталями. Необхідно знайти всі наявні відмінності.

Також необхідно використовувати й інші вправи, ігри, методики для розвитку дитини: на формування самооцінки, мотивації, мовлення, розвитку уяви та фантазії тощо.

Всебічний розвиток є таким же важливим як і психічний, тому треба частіше розмовляти з дитиною, читати з нею книжки, задавати їй питання щодо змісту прочитаного та просити переказати її. Молодший шкільний вік - це сенситивний період для навчання, тому треба застосувати всі засоби та методи для створення міцного фундаменту для подальшого життя.

2.4 Профілактика та корекція неуспішності молодших школярів з вадами зору

Щоб допомогти дитині з порушенням зору у навчанні, та покращити її здоров'я треба дотримуватись певних правил:

• дитина повинна сидіти так, щоб бачити написане на дошці без напруження і окулярів;

• час від часу їй треба дивитись у вікно;

• робоче місце дитини має бути гарно освітленим;

• в організації робочого місця, обсягу матеріалу, наочності й методів навчання необхідно враховувати конкретний зоровий діагноз. Наприклад, короткозору дитину слід посадити ближче до дошки, а далекозору -- подалі;

• наочні посібники мають бути чіткими, яскравими, не дрібними. Якщо вчитель показує завдання на дошці, то він має переконатись, що дитина все бачить. Інакше вона виконає завдання неправильно не через його нерозуміння, а внаслідок неповноцінного його сприймання;

• зорову роботу слід чергувати з усною чи дотиковою, враховуючи підвищену втомлюваність зору;

• для зняття зорової втоми після 10-15 хвилин зорового навантаження виконати спеціальні розслаблюючі вправи;

• не перебільшувати обсяг домашніх завдань, щоб не перевантажувати зір. Наголосимо, що ця вимога стосується як дітей з вадами зору, так і здорових учнів. Адже постійне перевантаження зорової функції може призвести до її порушення;

• у роботі з дітьми використовувати не лише зір, а й збережені аналізатори (тобто у процесі обстеження об'єктів, наочності залучати дотик, нюх, слух);

• враховувати повільність дитини при виконанні письмових завдань, читанні. 3 цією метою коригувати обсяг роботи, щоб учень не відставав від зрячих однокласників; використовувати компенсаторні механізми пам'яті, які сприятимуть підтримці оптимального темпу роботи;

• з метою участі учнів з вадами зору у фронтальній роботі класу для них необхідно підготувати індивідуальний дидактичний матеріал, наприклад, картки, таблиці, схеми;

• слідкувати за поставою дитини: відстань від очей до робочої поверхні має бути не меншою за 30 см, для читання використовувати підставки;

• мовлення вчителя має бути чітким, виразним, зрозумілим; вчитель має вголос коментувати всі свої дії (малювання, показ, письмо га ін.);

• можна використовувати спеціальні адаптивні умови, наприклад, оптичні (окуляри, лінзи, призми), неоптичні (фломастери чорного кольору, кольорові маркери тощо).

Навчання і виховання дитини з вадами зорової функції має бути поєднаним із оздоровленням, корекційними заняттями з розвитку зору, по необхідності -- із лікуванням, логопедичними заняттями, психокорекцією.

Не треба загостряти увагу на фізичних вадах дитини, але допомагайте адаптуватись до середовища. Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або зовсім не бачить, обов'язково називайте себе та всіх, хто з вами. Якщо у вас загальна бесіда в групі, не забувайте пояснити, до кого в даний момент ви звертаєтесь, і назвати себе.

Размещено на Allbest.ru

...