Впровадження форм та методів морального виховання старшокласників другої половини ХХ століття у сучасних загальноосвітніх школах України

Необхідність у формуванні орієнтирів розвитку сучасного етапу освіти в Україні змушує оновлювати теоретичну та практичну діяльність педагогів. Пріоритетними цілями стали забезпечення гнучкості освітнього процесу, його якісного наповнення, неперервності, задоволення потреб і інтересів школярів та збереження індивідуальності особистості як соціальної цінності. Сьогочасний гуманістичний характер виховання має в основі повагу до дитини та передбачає формування в учнів таких моральних якостей як доброти, совісті, відповідальності, толерантності, уваги, турботливості, милосердя, критичності і самокритичності, самостійності, старанності, взаємодопомоги, працьовитості, дисциплінованості, старанності, сили волі тощо. Базисом піднесення цього напряму виховання та виробленням на його основі новітніх форм та методів морального виховання старшокласників можуть стати надбання педагогічної теорії та практики другої половини XX століття.

Мета статті. Головна мета даного дослідження -- розгляд основних форм і методів морального виховання старшокласників другої половини XX століття та в сучасних загальноосвітніх закладах України.

Духовно-моральному розвитку підростаючого покоління має сприяти гуманізація та гуманітаризація навчально-виховного процесу на основі традицій і культурно-історичних цінностей українського народу. Спрямовуючись на цілісне формування всесторонньо і гармонійно розвиненої особистості, робота по моральному вихованню має проводитися комплексно. Враховуючи найважливішу особливість виховання -- поєднання кращих надбань з орієнтацією на нові життєві ситуації, установки, ідеї, потрібно оптимально застосовувати різноманітні форми, методи та засоби морального виховання старшокласників. Першочерговим завданням національного виховання є формування в учнівської молоді любові до Батьківщини, вивчення природи рідного краю, його історичного минулого, прагнення до щастя людини.

1) форма як стійка система прийомів організації діяльності вихованців, спрямованої на досягнення мети -- предметний гурток, учнівське товариство, учнівська бригада в колгоспі, спортивна секція, вечір, похід, зустріч тощо;

2) спосіб організації дітей -- збори, мітинги, паради, екскурсії, ігри тощо;

1) методи роз'яснення етичних норм -- розповідь вчителя, бесіди, дискусія-диспут, обговорення прочитаної книжки;

2) методи організації життя і діяльності дітей -- режим життя і поведінки, громадське доручення, вправи, заохочення і покарання;

3) використання прикладу -- приклад і авторитет дорослих, приклад товаришів, приклад видатних людей [8, с. 22-42].

Педагоги радянського часу сходились на тому, що метод -- це цілеспрямована дія на особистість, вплив, що відображає внутрішні закономірності розвитку тієї сфери, в якій він застосовується: організація вправ у моральній поведінці, методи переконання, єдиних вимог, праця, заохочення і покарання, створення виховних ситуацій, метод прикладу (життя класиків марксизму-ленінізму, вчителя, колективу) бесіда, диспут, роз'яснення тощо. Відмінність трактування педагогічного методу радянського періоду від сучасного полягає в тому, що зараз метод -- взаємопов'язана діяльність викладача та учня, яка направлена на активне сприйняття та застосування учнями знань, умінь і навичок та їх загальний розвиток.

Національна програма виховання встановила пріоритетні підходи до вивчення ціннісної бази сучасних старшокласників, яка має ґрунтуватись на традиціях української культури та найкращих здобутках національної і світової педагогіки та психології. За основу взято, що основи людяності закладені у морально зрілій особистості. Завданнями морального виховання старшокласників є формування високої моральної свідомості і звичок поведінки в різних сферах життєдіяльності, які керуються відповідними принципами, нормами і правилами, загальноприйнятими у демократичному суспільстві [3, с. 27].

Адаптацію мінливих зовнішніх та внутрішніх умов морального виховання до демократизації школи, врахування життєвого досвіду старшокласників, розробку дієвих методів та форм залучення учнів до моральної поведінки М. Красовицький назвав педагогічними умовами поліпшення морального виховання. Хоча він доходив висновку, що сутність теорії і практики морального виховання не відбиває існуючих проблем у цьому напрямі, тільки про початковий стан розробки теорії [5].

а) відповідні цілям і змісту форми виховної роботи морального виховання. Виховна сила форми укладена в глибокому змісті, для реалізації якого, в свою чергу, потрібна відповідна йому глибоко змістовна організаційна форма;

Підвищення якості та ефективності навчального процесу є найважливішим елементом морального виховання. Враховуючи багатофакторність процесу морального виховання старшокласників, можна виділити його головні ланки і відповідні їм напрями цього процесу: організація і стимулювання морально-гностичної діяльності особистості, формування потребо-мотиваційної сфери, організація практики втілення моральних переконань в конкретній діяльності, вчинках, поведінці.

Український вчений-педагог О. Кучерявий виокремлює такі сучасні методи стимулювання процесу перетворення знань про моральні норми в особистісні цінності: створення ситуацій емоційного переживання учнем моральних цінностей; переконання у соціальній та особистісній цінності моральної поведінки; концентрація уваги на певних моральних якостях оригінальними способами і засобами; самохарактеристика міри сформованості моральних якостей; вправи на опис почуттів від знайомства з моральними взірцями; вправи на самоаналіз рівня своєї моральності; бесіди з використанням формул-установок на підвищення впевненості учня у власних духовних силах [6, с. 298].

В педагогіці другої половини XX століття наголошували на формуванні працелюбності підростаючого покоління. Трудове виховання є важливим напрямом і сучасної педагогіки, бо несе в собі відчуття задоволеності людини собою, сім'єю, внеском в суспільство та свідчить про якість життя людини. Усвідомлення молоддю потреби праці є невід'ємною частиною морального виховання в будь-який період, бо у підростаючого покоління має формуватись психологічна готовність до праці у дорослому віці, практична підготовка до трудової діяльності, озброєння положеннями трудової культури, свідома профорієнтація. У певні періоди життя любов до праці може бути індивідуальним шляхом ефективного життєвого балансування, коли людина привносить у соціальне середовище свою життєстійкість та віру в краще. При взаємодії старшокласника з педагогами, однолітками, субкультурою, оточенням, суспільними закономірностями отримуються уроки вирішення проблем шляхом наполегливості, витримці, постійній розумовій та фізичній праці, суспільній діяльності.

Визначальним впливом на формування моральної особистості є приклад педагога, який виступає як носій системи моральних знань, моральних уявлень, ідеалів, поглядів, почуттів, як людина, що здійснює моральне просвітництво. Характер відносин, що складається між вчителем і старшокласником, робить сильний вплив на формування моральних якостей майбутнього вчителя. Якість та ефективність виховного впливу спирається на практичну діяльність старшокласників, які є учасниками різних форм суспільно-педагогічної, навчально-дослідної, суспільно корисної праці, культурно-масової, фізкультурно-спортивної роботи. В процесі праці і громадської діяльності старшокласник включається не тільки в економічні, але і політичні, правові, моральні відносини, які утворюють складну систему соціальних зв'язків. У формуванні у шкільної молоді моральності важливу роль виконують шкільні громадські організації, які створюють умови для колективного обговорення, уточнення змісту моральних вимог. Це, в свою чергу, робить суб'єктом моральних вимог загальний колектив школи, а самі вимоги змістом його громадської думки.

Отже, практика морального виховання старшокласників сьогодення відчуває труднощі тому, що школі дуже важко конкурувати із негативними тенденціями оточуючого та засобів масової інформації (Інтернет, телебачення, преса, мобільний зв'язок тощо). Загальноосвітній заклад повинен враховувати той факт, що сучасна шкільна молодь стає все більш активною в суспільній діяльності на особисті потреби, матеріальні блага. Найбільш популярною формою морального виховання ще з радянських часів залишається етична бесіда, яка, зазвичай, не зачіпає внутрішні установки учнів, не створює установки переживання. Отже, проблема відставання теорії морального виховання від практики, сформульована ще в радянські часи, актуальна і зараз. Узагальнюючи дослідження та погляди вчених вважаємо, що система морального виховання радянського часу не витримала випробування часом, різкий поворот до буржуазного суспільства відкинув минулі цінності, перетворивши моральну чистоту в прагнення до збагачення, добросовісну працю в відлучення народу від праці, дбайливе ставлення до громадського майна в екологічні катастрофи, загиблі врожаї, трагічні випадки на виробництві. Проблема прилучення підростаючого покоління до загальнолюдських та національних цінностей є злободенною і, на нашу думку, її вирішити міг би накопичений досвід виховання в радянський період. Завдання теорії виховання -- сформулювати ідеал та моральні переконання сучасної молодої людини та на цій основі розробити методики втілення їх в навчально-виховний процес.

Пріоритетним напрямом розвідок у даній темі можуть стати дослідження суб'єктивного бачення сучасними старшокласниками сутності духовно-моральних цінностей, які відповідатимуть основним тенденціям розвитку педагогічної теорії та практики.

Список літератури:

1. Болотина Л.Р. Военно-патриотическое воспитание подростков в школе: дисс. ... на соискание научн. степени канд. пед. наук / Л.Р. Болотина. - М., 1968. - 266 с.

2. Водзинский Д.И. Научные основы нравственного воспитания школьников: Учебное пособие для пед. ин-тов / Д.И. Водзинский. - Мн.: Выш. Школа, 1982. - 176 с.

3. Гнутель Я. Виховна робота в сучасних умовах: теорія й методика / Я. Гнутель. - Тернопіль: Астон, 1998. - 262 с.

4. Кондратюк О.П. Розвиток соціалістичної теорії морального виховання молоді / О.П. Кондратюк. - Київ: Вид-во «Вища школа», 1977. - 208 с.

5. Красовицький М.Ю. На власні очі: проблеми морального виховання учнів у теорії і практиці вітчизняної та американської педагогіки / М.Ю. Красовицький; Ін-т педагогіки АПН України. - К.: Педагогічна думка, 1998. - 159 с.

6. Кучерявий О.Г. Педагогіка: особистісно-розвивальні аспекти: навчальний посібник / О.Г. Кучерявий. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2014. - 440 с.

7. Макаров В.И. Формирование нравственных основ семейной жизни у учащейся молодеж: дисс. ... на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теория и история педагогики» / В.И. Макаров; Институт педагогики АПН Украины. - Киев, 1993. - 200 с.

8. Цвелих Т.І. Методика морального виховання дітей молодшого і середнього шкільного віку: метод. посібник для вчителів / Т.І. Цвелих, Д.Л. Ваккер, С.С. Коваленко. - К.: Радянська школа, 1974. - 144 с.

Размещено на Allbest.ru