Технологія організації самостійної роботи в системі безперервного навчання педагогічних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія організації самостійної роботи в системі безперервного навчання педагогічних працівників

Василенко Н.В.

Створення відкритого інформаційного середовища для педагогів потребує нових форм організації самостійної роботи в системі післядипломної освіти. Це, у свою чергу, можливо на основі відкритого діалогу зі слухачами засобами новітніх освітніх технологій, спрямованих на розвиток професійних соціокомунікативних компетенцій. Така організація навчання створює почуття причетності до єдиного інформаційного освітнього простору спільноти, зближення позицій щодо важливих питань освіти, а також утвердження в суспільстві толерантності та єдності, довіри, поваги й відповідальності. В об'єднанні людства на основі цінностей і цільових орієнтирів, безумовно, одним із пріоритетних чинників стає безперервна освіта. Безперервність у сучасному культурно-освітньому контексті є ідеєю, принципом самостійного навчання, якістю освітнього процесу та умовою становлення особистості [2].

Цим визначається роль і значення розроблення та організації технології самостійної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. інформаційний освіта післядипломний навчання

Проте практика свідчить, що в організації самостійної роботи педагогів у викладачів інститутів післядипломної освіти наявна низка проблем. Сьогодні від процесу організації безперервного навчання дорослих, в основі якого - самостійна робота слухачів курсового та міжкурсового періодів навчання, залежить реалізація внутрішнього потенціалу особистості, побудова внутрішніх і зовнішніх факторів формування професійної культури. Організація самостійної роботи потребує постійного вдосконалення післядипломної освіти щодо безперервного навчання педагогів.

Національна стратегія розвитку освіти України на період до 2021 року [7] спрямовує діяльність педагогічних працівників і науковців на пошук альтернативних моделей організації самостійного навчання та формування інформаційного освітнього середовища. У документі вказано на необхідність удосконалення навчальної діяльності, створення інформаційно-методичних комплексів із навчальних предметів (електронні посібники, віртуальні лабораторії, електронні бази даних, освітні портали тощо), а також забезпечення умов їх використання в навчальних закладах. Проте розвиток інноваційних технологій, особливо хмаро орієнтованих, уносить корективи щодо інформаційно-методичних комплексів, оскільки йдеться про використання віртуальних засобів у навчальних цілях [2]. Тому актуальність питання впровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес безперервного навчання не викликає сумнівів.

Аналіз наявних досліджень проблеми. Епоха інформатизації суспільства передбачає нові підходи до безперервного навчання дорослих, зокрема й педагогів. Відповідно, до головних умов успішного забезпечення безперервного навчання дорослих можна віднести такі: демократична та правова держава, розвинене суспільство; функціонування інформаційної інфраструктури; підключення до мережі Інтернет більше, ніж 60% громадян країни; навчені та вмотивовані до навчання викладачі; активне та підготовлене до використання дистанційної форми самонавчання населення та бізнес тощо [6].

Плеяда вчених і педагогів (як вітчизняних, так і закордонних), досліджували різні аспекти самостійної роботи під час навчання. У наукових працях М. Асаналієва, О. Євдокимова, О. Полат, В. Андрущенка, К. Бабенко, Р. Гуревича, В. Кременя, А. Івасишина, І. Лернера, П. Підкасистого, С. Самігіна, М. Сметанського доведено, що самостійна робота особистості успішно зміцнює знання, ефективно підвищує освітній рівень суб'єкта навчання, розвиває пізнавальні здібності. Науковці також досліджували нові форми оптимізації самостійної роботи, розробляли методики планування, організації і контролю. Самостійна робота слухача курсів ПК є обов'язковим і переважаючим видом навчальної роботи в упровадженні технологій дистанційного навчання. Необхідність її на дистанційному етапі ПК за очно-дистанційною формою навчання зумовлена змістом поняття "дистанційне навчання" [4].

Невирішені аспекти проблеми. Незважаючи на зростання складності завдань, що стоять перед післядипломною освітою педагогів, та появою проблем у системі середньої загальної освіти, питання організації самостійної роботи курсового та міжкурсового етапів навчання не знаходять достатнього розв'язання на практиці.

Метою статті є визначення ролі самостійної роботи в системі безперервного навчання педагогічних працівників.

Виклад основного матеріалу дослідження. Очевидно, що від усвідомлення ролі самостійної роботи в підготовці керівних і педагогічних кадрів у системі післядипломної освіті залежить їх професійний розвиток, самовизначення, самореалізація, життєві і професійні плани, а також якість навчання. Щоб розкрити зміст самоосвітньої підготовки педагогів у системі післядипломної освіті, потрібно, на нашу думку, охарактеризувати поняття "безперервне навчання дорослих", "самостійна робота", "самоосвіта", "самостійне навчання", "ІКТ". Ці терміни в науковій літературі [3] часто вживаються у таких значеннях: "безперервне навчання дорослих" - одержання академічних та професійних знань, які допомогли у формуванні його особистості; "самостійна робота" - уміння діяти без сторонньої допомоги або керівництва; "самоосвіта" - здобуття або оновлення знань самостійним навчанням поза навчальним закладом; "самостійне навчання" - навчання збагачуватися досвідом, знаннями, розумінням чого-небудь; "ІКТ" - сукупність педагогічних методів і технічних засобів, спрямованих на реалізацію навчальної мети на основі впровадження інформаційних технологій за допомогою комп'ютерних мереж, що максимально забезпечує ефективність навчального процесу.

Отже, стає очевидним, що в умовах інформаційного суспільства освіта має бути безперервною, а в її впровадженні істотну роль надалі будуть відігравати ІКТ; при цьому їх використання зумовлює нові завдання, вирішення яких можливе на основі застосування теорії педагогіки, методики, адміністративного управління і фінансування, забезпечення якості навчання, права інтелектуальної власності тощо.

Розповсюдження персональних комп'ютерів, розвиток глобальних комп'ютерних комунікацій висуває нові вимоги до інтенсивності оновлення знань і вмінь фахівців, а отже, і до самоосвітньої освіти в цілому [6].

Кожний індивідуум, використовуючи як традиційну систему освіти, так і безперервну освіту за допомогою ІКТ, залишаючись на одному й тому ж формальному освітньому рівні, може вдосконалювати свою професійну кваліфікацію, професійну майстерність, підніматися ступенями й рівнями професійної освіти, не лише продовжити, але і змінити профіль освіти.

ІКТ і безперервна освіта є потужним засобом розвитку регіональних і національних суспільних систем, чинником інтеграції соціальних відносин у нових економічних умовах України. Однак вони значною мірою залежать як від прогнозування розвитку системи безперервної освіти України, так і від становлення єдиного інформаційно-освітнього простору в Україні, його зв'язків із всесвітнім інформаційно-освітнім середовищем. Безперервність освіти щодо освітніх процесів неможливо розглядати в одній окремо взятій країні, у відриві від впровадження ІКТ в освіті. Безперервність освіти стосується рівною мірою всіх верств суспільства, а отже, з цією метою необхідне створення проблемно-орієнтованих освітніх технологій, зокрема й технологій дистанційного навчання [1].

Інформаційно-комунікаційний освітній простір - це віртуальне середовище, що включає безліч освітніх ресурсів для підтримки навчальної діяльності і вирішення завдань навчання на базі глобальних комп'ютерних комунікацій [5].

Це досягається за допомогою андрагогічного супроводу безперервної самоосвіти дорослих у системі післядипломної педагогічної освіти: забезпечення поступової інформатизації системи освіти, спрямованої на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу; запровадження дистанційного навчання із застосуванням у навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій водночас із традиційними засобами; розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб та електронних підручників; створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково-технічному рівню і є важливою передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти [8].

Методи самостійного навчання оптимально реалізуються у хмарному середовищі TouchDevelop (www.touchdevelop.com) за допомогою електронного навчального ресурсу Mind Stick (https://mindsticks.com/game), розробленого як комплексне рішення, що дозволяє особистості створити віртуальне інноваційне навчальне середовище для самостійного дистанційного навчання. Самостійна робота слухача передбачена на кожному з етапів підвищення кваліфікації. Але найбільший обсяг самостійної роботи слухач здійснює саме на дистанційному етапі, що зумовлено віддаленістю слухача від викладача в цей період навчання. При цьому у слухача завжди є можливість отримати кваліфіковану і своєчасну методичну допомогу та консультації. Для цього використовуються різні засоби зв'язку (чати, форуми, E-mail, Skype, телефон, факс тощо) із куратором-тьютором навчальної групи [5].

Управління самостійною роботою слухача на дистанційному етапі навчання здійснюється як опосередковано - завдяки програмам, завданням, методикам тощо, так і безпосередньо куратором-тьютором навчальної групи та викладачами, які використовують інформаційно-комунікаційні технології та Інтернет для регулярного зворотного зв'язку [8].

Якісне і всебічне забезпечення самостійної роботи слухача навчальним матеріалом - головне завдання наукової й методичної роботи віртуальної кафедри ОІППО на дистанційному етапі підвищення кваліфікації. Методичні матеріали, необхідні для проведення модульного й підсумкового контролю та оцінювання його результатів розробляються з урахуванням модульної структури курсу та компетенцій [4].

Основним завданням куратора-тьютора на дистанційному етапі підвищення кваліфікації є якісне забезпечення та супровід (допомога, контроль та управління) самостійної роботи слухача, створення комфортної атмосфери для спілкування слухачів навчальної групи та коригування індивідуального графіка навчання кожного слухача навчальної групи.

Самостійна робота слухача на дистанційному етапі підвищення кваліфікації - це багатоаспектний процес, який потребує чіткої організації та координації дій тьютором, якісного методичного забезпечення і певних зусиль слухача щодо самоорганізації, а також коректності куратора-тьютора. Результативність цього процесу залежить від різних факторів та умов.

Серед чинників-умов було визначено такі: мотивація, минулий досвід, можливості, організація, віртуальне електронне навчальне забезпечення тощо [4; 8].

Основний режим віртуального електронного навчального ресурсу зумовив створення віртуальної кафедри "Освіта дорослих" на кафедрі методології та управління освітою Вінницького обласного інституту післядипломної освіти (http://voipopp.vn.ua), яка включає покрокову технологію організації самостійної роботи слухачів курсів ПК як очно-дистанційної, так і інших форм навчання: Крок І. "Професійна самоосвіта педагога". Крок ІІ . "Реалізація мети організації самостійної роботи засобами ІКТ". Крок ІІІ . "Виконання основних вимог до організації самостійної роботи педагога". Крок ІV. "Оцінювання результатів організації самостійної роботи" [6 ].

Розкриємо зміст кожного кроку організації самостійної роботи слухачів курсів ПК як курсового, так і міжкурсового етапів навчання в системі післядипломної освіти.

Крок І. Удосконалення свідомої діяльності особистості як фахівця: адаптація індивідуальних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення здатностей особистості.

Призначення - самостійне опрацювання педагогами комплексу навчально-методичних матеріалів модулів. Очікуваний результат - систематизувати знання про педагогічні технології, сформувати вміння й навички їх практичного застосування. Контент модуля: нормативні документи; теоретичні матеріали про технології, методики навчання, виховання, управління; рекомендована література.

Крок ІІ . Розширення загальнопедагогічних і психологічних знань з метою вдосконалення обізнаності щодо методів навчання й виховання; поглиблення предметних знань; оволодіння досягненнями педагогічної науки, передової педагогічної практики; підвищення загальнокультурного рівня педагога.

Призначення - консалтинговий супровід самостійної самоосвітньої роботи педагогів. Очікуваний результат - надавати консультативну допомогу педагогам на етапах апробації, адаптації та впровадження педагогічної інновації, створення власної технології навчання навчального предмета. Контент модуля: теоретичні матеріали щодо організації самопідготовки педагогів, питання для самоконтролю, діагностичний інструментарій тощо; графік консультацій викладачів віртуальної кафедри інституту післядипломної педагогічної освіти (на замовлення); консультації (Е-mail, телефон).

Крок ІІІ. Утворення взаємозв'язку самоосвіти із практичною діяльністю педагога. Забезпечення в навчальному закладі умов, що спонукають педагогів до освоєння нових наукових досягнень і фактів передового педагогічного досвіду. Завершеність самоосвітньої роботи на кожному етапі, обмін досвідом.

Призначення - віртуальний проблемно-зорієнтований діалог (полілог) суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності. Очікуваний результат- організувати інтерактивний обмін досвідом, інтерсуб'єктний за суттю, засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Контент модуля: практичні матеріали з досвіду застосування педагогічних інновацій (методичні розробки технологічних уроків (виховних заходів), статті з описом перспективного педагогічного досвіду, дидактичні матеріали до навчальних занять тощо); організація Інтернет-форуму з проблеми.

Крок ІV. Організація науково-дослідницької роботи за проблемою; вивчення наукової, методичної й навчальної літератури; участь у колективних і групових формах методичної роботи; вивчення досвіду своїх колег; теоретична робота і практична апробація особистих матеріалів, самопрезентація досвіду.

Призначення - самопрезентація досвіду інноваційної діяльності педагогів на обласних, районних (міських), шкільних методичних заходах (форумі педагогічних інновацій, семінарах тощо), за допомогою публікацій кращих матеріалів у фахових виданнях. Очікуваний результат- створити умови для розвитку здатності педагога до інтерсуб'єктного навчання, формування ціннісно-смислових орієнтацій та набуття досвіду самореалізації засобами ІКТ. Контент модуля: методичні рекомендації для навчально-методичних семінарів; мультимедійні презентації досвіду; фотоматеріали про роботу вчителів-новаторів тощо.

Висновки та рекомендації. Таким чином, професійне призначення віртуальної кафедри "Освіта дорослих" - організація ефективної самостійної навчально-пізнавальної діяльності педагогів щодо формування в них готовності до впровадження педагогічних технологій; концептуальна ідея - залучення керівників навчальних закладів і педагогів до самостійної самоосвітньої роботи в навчальному середовищі віртуальної кафедри "Освіта дорослих", яка відтворює покрокову технологію та забезпечує андрогогічний супровід формування в них готовності до впровадження педагогічних інновацій у форматі моделі інтерсуб'єктного навчання (супервізії та інтервізії);освітній продукт - готовність керівників і педагогів до інноваційної діяльності, реалізація на практиці концептуальної ідеї самоменеджменту інновацій педагогами.

Очікувані результати: сформованість позитивної мотивації та ціннісно-смислових орієнтацій вчителя (мотиваційно-орієнтаційний компонент готовності); систематизація знань про педагогічні інновації (змістовий компонент); сформованість умінь і навичок практичного самостійного застосування знань, технологізація досвіду самоосвітньої роботи (операційно-технологічний компонент); розвиток логічного та рефлексивного мислення, здатності керівників та педагогів до інтерсуб'єктного навчання та набуття досвіду самореалізації у професійній діяльності (рефлексивно-прогностичний компонент); розвиток професійного потенціалу (інтеграційний компонент).

Як питання для подальших досліджень та можливий спосіб підвищення якості безперервної самоосвітньої підготовки керівних і педагогічних кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти розглядаємо розроблення діагностичного інструментарію для визначення рівнів готовності педагогів до самостійної освітньої діяльності.

Список використаних джерел

1. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / В. Ю. Биков. - К. : Атіка, 2009. - 218 с.

2. Василенко Н. В. Социокоммуникативная компетентность руководителя профильного учебного заведения : Современные технологии развития управленческой коммуникации руководителей профильных учебных заведений в системе последипломного образования : монография / Н.В.Василенко // Palmarium : academic publishing, 2014. - 212 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : Перун, 2004. - 1440 с.

4. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання : Умови застосування. Дистанційний курс : навчальний посібник / Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г. / за ред. В. М. Кухаренка. - 3-є вид. - Харків : Торсінг, 2002. - 320 с.

5. Литвинова С. Хмарні технології. Соціальне середовище програмування ТouchDevelop / С. Литвинова, О. Тебенко // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2013. - № 5 (109). - C. 26-31.

6. Нападовська Л. Новітні освітні технології у системі безперервного навчання дорослих [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //www. stelmaschuk. info/archive-internet-conference/52-conferencia-20-09-2012/299-2012-09-21-06-30-18.html.

7. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року : Указ Президента України від 25.06.2013 року №344/2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.president.gov.ua/ru/documents/15828.html.

8. Олійник В.В. Дистанційне навчання в післядипломній педагогічній освіті : організаційно-педагогічний аспект : навч. посібник / В. В. Олійник. - К. : ЦІППО, 2001. - 148 с.

Размещено на Allbest.ru