Метод моделювання в розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Кафедра дошкільної педагогіки, психології та фахових методик

Метод моделювання в розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку

кандидат педагогічних наук, доцент Сас О.О.

магістр дошкільної освіти Ференчук Н.В.

доктор педагогічних наук, професор Зданевич Л.В.

Анотація

У статті проаналізовано наукові дослідження з проблеми моделювання в мовленнєвому розвитку дітей. Розглянуто різні види моделей для вирішення завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Наголошено на доцільності застосування методу моделювання для розвитку мовлення дошкільників.

Ключові слова: метод моделювання, схеми-моделі, діти дошкільного віку, мовлення, мовленнєвий розвиток.

Аннотация

В статье проанализированы научные исследования по проблеме моделирования в речевом развитии детей. Представлены различные виды моделей для решения задач речевого развития детей дошкольного возраста. Отмечено целесообразность использования метода моделирования для развития речи дошкольников.

Ключевые слова: метод моделирования, схемы-модели, дети дошкольного возраста, речь, речевое развитие.

Annotation

The article presents an analysis of research on this problem, disclosed various kinds of models to meet the challenges of the speech development of preschool children, there is the usefulness of the modeling method for language development of preschool children

Key words: modeling method, the circuit model, preschool children, speech, language development.

Питання реалізації сучасних підходів у розвитку мовлення дітей дошкільного віку в дошкільній педагогіці є актуальним. Оволодіння мовленням як засобом пізнання і способом людського спілкування є найвагомішими досягненням дошкільного дитинства. Мови потрібно навчати, і таке навчання має бути спрямоване на формування мовної особистості - людини, яка є носієм мови зі своїми індивідуальними рисами мовотворчості. Серед доречних для дітей дошкільного віку методів розвитку мовлення у значній кількості досліджень (Е. Агаєва, Е. Бодрова, Л. Бутивщенко, Х. Векдерова, Л. Венгер, О. Дяченко, Д. Ельконін, С. Лебєдєва, М. Поддьяков) визначається моделювання. Метод наочного моделювання ґрунтовно вивчено психологами в галузі дошкільної педагогіки й рекомендовано для застосування у практиці навчання дошкільників ще у 80-х рр. ХХ ст., коли фахівцями під керуванням Л. Венгера було досліджено проблеми діагностики розвитку пізнавальних здібностей дітей, знаходилися приховані резерви становлення особистості дитини.

Проблемі мовленнєвого розвитку дошкільників присвячено дослідження А. Богуш, Н. Гавриш, А. Гончаренко, Л. Крутій, А. Омеляненко та інших. У працях К. Крутій розкрито використання моделей і схем для формування граматичної правильності мовлення, засвоєння дітьми службових частин мови, збагачення словника. О. Дьяченко презентовано методику моделювання змісту казок за допомогою піктограм.

Мета статті - теоретичне обґрунтування доречності застосування методу моделювання в розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.

У старшому дошкільному віці відбувається перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення. За умови правильно організованої навчально-виховної роботи вже п'яти-шестирічна дитина здатна оволодіти такими логічними операціями, як порівняння, узагальнення, класифікація, аналіз і синтез. У цей період в дітей з'являється здатність використання в мисленні модельних образів, які за допомогою схем, символів матеріалізують приховані зв'язки між предметами та явищами. Оскільки мислення старшого дошкільника відрізняється предметною образністю і наочною конкретністю, то ефективним методом реалізації розумового виховання та розвитку мовлення дитини є моделювання.

В. Логінова [4] розуміє моделювання як процес створення моделей та їх використання з метою формування знань про властивості, структуру, відносини і зв'язки об'єктів. Психолог І. Новіков [7] характеризує моделювання як опосередковане практичне або теоретичне дослідження об'єкта, за якого безпосередньо вивчається не цікавий для нас об'єкт, а допоміжна, штучна або природна система, що знаходиться в деякій об'єктивній відповідності до об'єкта, який пізнається.

В. Науменко [5] зазначає, що моделювання - це процес створення моделей і дій з ними, які дають змогу досліджувати окремі якості об'єкта, що цікавлять. мовленнєвий дошкільний моделювання

Нині моделювання розглядається з різних позицій. В одних роботах моделювання трактується як загальна інтелектуальна здатність (Л. Венгер, Р. Говорова), в інших - як вид знаково-символічної діяльності (Г. Глотова). Під знаково-символічної діяльністю розуміється складне, системне, багаторівневе, ієрархічно організоване утворення, що дозволяє моделювати й перетворювати у внутрішньому плані свідомості суб'єкта об'єктивний світ; процеси конструювання ідеалізованої предметності та оперування в ній знаковими засобами, що грає значну роль у формуванні планувальної функції мислення, необхідної у шкільному житті.

Л. Фрідман [6] вважає, що використання моделювання в навчанні має два значення: 1) служить змістом, що має бути засвоєний учнями в результаті навчання, 2) є тією навчальною дією і засобом, за допомогою яких досягається мета навчання і без чого неможливе повноцінне навчання.

У дошкільній педагогіці розроблені моделі для навчання дітей звукового аналізу слів (Л. Журова), конструювання (Л. Парамонова), формування природознавчих знань (Н. Ветрова, Е. Терентьева), уявлень про працю дорослих (В. Логінова, Н. Крилова) та ін. При цьому враховується основне призначення моделей - полегшити дитині пізнання, відкрити доступ до властивостей, якостей речей, їх зв'язків, що безпосередньо не сприймаються.

Моделі і схеми як засоби навчання відтворюють у наочній формі приховані властивості та якості. Моделі можуть бути матеріальними (рухомими чи нерухомими), тобто побудованими з речовини, а також ідеальними, що поділяються на три види: образні (малюнки, карти, схеми), знакові (знаково-символічні), що передають особливості, закономірності за допомогою знаків штучної мови, і мисленнєві (уявні, розумові). Модель копіює, спрощує, схематизує досліджуваний об'єкт та водночас фіксує його суттєві ознаки.

Існують різні класифікації видів моделей. Варто зауважити, що серед розмаїття наявних видів моделей не всі з них можуть бути використані для навчання дітей дошкільного віку. Головне для дитини - це оволодіння зовнішніми формами заміщення й наочного моделювання, тобто використання умовних позначень чи схематичних малюнків. У такий спосіб формуються здібності вживати замінники й моделі, уявляти собі те, про що говорять дорослі, заздалегідь бачити можливі результати власних дій. Усе це сприяє розвитку всіх психічних процесів - розуміння, логічного мислення й уяви. Таким чином, використання моделей дозволяє розкрити дітям суттєві особливості об'єктів, закономірні зв'язки, формувати системні знання й наочно-схематичне мислення.

Навчання моделюванню доцільно починати в молодшому дошкільному віці, оскільки, за дослідженнями А. Богуш, Л. Виготського, О. Ушакової та інших, зазначений період є часом найініціативнішого становлення й розвитку особистості.

О. Білан [1] та К. Крутій [3] виявлено специфічний засіб розвитку мовлення дошкільників - наочні моделі, у яких малюк відтворює структуру об'єктів і зв'язків між ними. Дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільника у сфері мислення. Наочне моделювання включає в себе не тільки використання замінників, але потребує встановлення між ними відношень, що відповідають відношенням тих предметів і явищ, котрі ці замінники зображають. Уміння будувати й застосовувати такі моделі дає змогу дитині в наочній формі визначити приховані відношення речей, ураховувати їх у своїй діяльності.

Сфера застосування наочного моделювання аж ніяк не обмежується вирішенням навчальних завдань - вона охоплює найрізноманітніші види дитячого мислення. Схеми-моделі можуть застосовуватися в різних видах діяльності: ігровій, зображальній, формуванні логіко-математичної компетенції, а також у художньо-мовленнєвій діяльності, а саме: під час роботи з казкою, читання оповідань, вивчення віршів, у переказуванні, складанні розповідей.

Використання схем у складанні описових розповідей полегшує дітям оволодіння процесом мовленням. Крім того, наявність наочності робить такі розповіді чіткими, логічними, послідовними та поширеними.

Схеми можна використовувати і для порівняльних описових розповідей, і в повсякденному житті: умовні позначення в календарі природи, графічне зображення фізкультхвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту тощо.

Як зазначають Л. Зданевич та Н. Погрібняк [2], розглядання картин, предметів допомагає дітям називати їх характерні ознаки, можливі дії з ними. Труднощі виникають, коли необхідно самостійно визначити головні ознаки предмета під час його розглядання, установити послідовність називання ознак, утримати в пам'яті послідовність як план розповіді-опису. Опис предметів викликає у дітей низку труднощів, оскільки потрібно самостійно визначити головні ознаки предмета, установити послідовність у своєму висловленні, утримувати в пам'яті зміст і структуру, що є планом розповіді-опису.

У розвитку навичок складання описових розповідей велику допомогу надає попереднє складання моделі опису. Елементами моделі описової розповіді стають символи-замінники якісних характеристик об'єкта:

· належність до родового поняття;

· величина, колір, форма;

· деталі, якість поверхні;

· матеріал, із якого виготовлено предмет;

· як він використовується;

· чому предмет подобається.

Власне, за такою моделлю можна описати будь-який окремий предмет.

У дітей виникають значні проблеми у складанні розповіді за сюжетною картиною, що потребує від дитини вміння виділити основні особи або об'єкти картини, установити їх взаємозв'язок та взаємодію, визначити особливості композиційного фону картини.

Робота із формування навичок розповіді за картиною складається з 3-х етапів: виділення значущих для розвитку сюжету фрагментів картини; визначення взаємозв'язків між ними; об'єднання фрагментів у єдиний сюжет. При цьому використовуються такі моделі: предметні картинки, смужки, різнокольорові круги, фрагменти зображення картини, силуетні зображення значущих об'єктів картини, схематичні зображення як елементи наочних моделей, що є планом розповіді за картиною або серією картин.

Як план у складанні оповідань за картиною використовуються картки-символи: знак питання (діти розповідають, як називається картина); символ, що означає місце дії; символ, що означає час дії; картки зі стрілками, які позначають композицію картини (передній план, центральна частина, задній план картини); дійові особи, зображені на картині; дії героїв картини; одяг персонажів; настрій і характер дійових осіб; кольорова палітра; символ "серце" (почуття, які викликає картина в дітей).

Досить часто наочна модель стає засобом подолання страху дитини перед складанням творчих розповідей, що передбачає вміння дитини створювати особливий задум і розгортати його в розповідь із різними деталями та подіями. Дитині пропонується модель розповіді, а вона має наповнити елементи моделі змістовими якостями і скласти розповідь. Послідовність роботи із формування навичок складання творчої розповіді є такою: дитині пропонують вигадати ситуацію, яка могла б статися із конкретними героями в певному місці. При цьому модель розповіді дає вихователь та пропонує конкретних персонажів розповіді, а просторове оформлення моделі дитина укладає самостійно. Конкретні герої замінюються їх силуетними зображеннями, що дозволяє дитині проявити творчість у характерологічному оформлені героїв розповіді. Дошкільнику пропонують скласти розповідь за моделлю, елементами якої є невизначені замінники персонажів розповіді - геометричні фігури. Вихователь також може запропонувати тему розповіді або її самостійне обирання, як і персонажів своєї розповіді.

А. Ланникова в переказуванні казок пропонує використовувати три види моделювання: серіаційне, рухове, часово-просторове. У старшій групі в основному використовується часово-просторове моделювання казок. Проте перш, ніж застосовувати такий складний для дітей вид діяльності, потрібно розпочати роботу з простого - серіаційного - моделювання казок. Робота починається з повторення вже знайомих дітям казок. Діти згадують і називають персонажів казки, уточнюють, скільки їх у цій казці, як вони одягнені, якого кольору одяг. Розглянувши картинки з цієї казки, можна викласти мозаїку окремих фрагментів казки, обіграти казку, використовуючи настільний театр. Невеликі за змістом казки діти можуть інсценізувати, намагаючись рухами й голосом наслідувати героїв, що потребує інтонаційної виразності. Для закріплення подій, що відбуваються в казці чи оповіданні, у вільний час варто залучати дітей до малювання епізодів із них, ліплення героїв. Після проведення попередньої роботи дітям пропонуються умовні замінники персонажів казки: кружечки, смужки, квадратики тощо. Їх потрібно розглянути, визначити, у чому вони схожі між собою та чим відрізняються (кольором, розміром).

Просторове моделювання казок - це більш складний вид, за допомогою якого часові події казки можуть бути наочно представлені у вигляді моделі. При цьому спочатку використовуються готові просторові моделі. Важливо, щоб діти спочатку запам'ятали зовнішню ознаку, яка виділяється як основна (колір, розмір), умову, яка була для них відправною точкою для спілкування, щоб будувати сюжет казки за допомогою замінників. Далі дітям пропонується вже більш складна ознака - не наочна, а пов'язана з характером персонажа. Увага дітей звертається на характеристику персонажів: якщо це добрий, світлий образ, то він може замінюватися світлими кольорами: блакитним, рожевим, білим, а якщо злий - чорним тощо.

Так поступово діти роблять перші кроки, знайомлячись із "символічною" культурою, що відображається в казках. Потім дошкільники програють основні епізоди казки із замінниками, виділяючи її структурні елементи, переходячи до моделювання. Попередньо дитина проживає емоційно зміст казки, а потім вже опановує структуру казки, осягаючи закономірності її побудови.

Під час вивчення напам'ять віршованих творів доцільно також використовувати мнемічні схеми-моделі. Метод наочного моделювання полегшує процес вивчення віршів, загадок дітьми, оскільки вони самі їх можуть "читати".

Висновки

Отже, ураховуючи дослідження педагогів, психологів щодо застосування методу моделювання в роботі з дошкільниками, можна зробити висновок, що застосування моделей є ефективним методом навчання, який забезпечує взаємозв'язок мовленнєвого й розумового розвитку дітей дошкільного віку. Необхідність володіння методикою моделювання зумовлена практичною значущістю моделювання як загального методу наукового пізнання, так і психолого-педагогічними аспектами такої пізнавальної діяльності.

Аналізована проблема є багатоаспектною. Вважаємо, що подальшого вивчення потребує дослідження особливостей застосування методу моделювання в інших аспектах розвитку дітей дошкільного віку.

Список використаних джерел

1. Білан О. І. Розвиток зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами художньої ілюстрації // Дошкільна освіта. - 2003. - № 1. - С. 5-8.

2. Зданевич Л. В. Розвиток зв'язного мовлення дітей дошкільного віку засобами творів живопису / Л. В. Зданевич, Н. В. Погрібняк. - Запоріжжя, 2009. - 120с.

3. Крутій К. Л. Конспекти занять із художньо-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку / Крутій К. Л. , Кулинич О. П. , Погрібняк Н. В. - Запоріжжя : ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2009. - 200 с.

4. Ланникова А.Б. Метод моделирования сказок как средство развития речи детей старшего дошкольного возраста [Электронный ресурс] / А. Б. Ланникова - Режим доступа : http://bibliofond.ru.

5. Логинова В. А. Развитие речи детей дошкольного возраста / под. ред. Ф. А. Сохина. - 3-е изд., испр. и доп. - М. : Просвешение, 1984. - 223 с.

6. Науменко В. Моделювання на уроках читання / В. Науменко // Початкова освіта. Методичний порадник. - 2010. - № 48. - С. 4-5.

7. Новик И. Б. Философские вопросы моделирования психики / И. Б. Новик - М. : Наука, 1969. - 176 с.

8. Фридман Л. М. Наглядность и моделирование в обучении / Л. М. Фридман - М. : Знание, 1984. - 80 с.

Размещено на Allbest.ru