Вплив володіння іноземною мовою на формування професійної компетентності студентів немовних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив володіння іноземною мовою на формування професійної компетентності студентів немовних спеціальностей

Левченко Л.С.

Чикалова М.М.

Рецензент:

Лазарєв М.О.

Постановка проблеми. У сучасності студенти здобувають професію у трансформаційному суспільстві в умовах постійних відкриттів, нових очікувань, зміни пріоритетів в усіх сферах культурного й суспільно-економічного життя держави. Спрямованість на входження країни до європейської спільноти зумовлює певні вимоги до фахівців усіх галузей, зокрема - вільне володіння іноземними мовами. Розширення контактів міжнародної співпраці, залучення зарубіжних інвестицій, створення нових спільних підприємств тощо потребує модернізації змісту сучасної освіти, насамперед, реалізацію в освітній парадигмі професійно-компетентнісного підходу, що забезпечить оволодіння студентами теоретичними знаннями, набуття практичних умінь і навичок, їх особистісно-професійний саморозвиток. Нині володіння іноземною мовою на професійному рівні, здатність спілкування в ділових і наукових сферах є умовою успішного кар'єрного зростання студентів-випускників немовних спеціальностей.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Проблеми сутності основних компетентностей, їх формування в майбутніх фахівців досліджено плеядою науковців (Н. Гончарова, Д. Демченко, В. Доній, Ю. Ємельянова, І. Єрмаков, Н. Коміссарова, В. Ляшенко, О. Савченко, В. Сохань). Окремими ученими (В. Байденко, О. Зеєр, Г. Ібрагімова, Н. Кузьміна) проаналізовано зміст поняття "професійна компетентність". Висвітлення проблем професійно-спрямованого навчання іноземних мов знайшло відображення у працях зарубіжних учених (Е. Бревстер, Х. Гедерер, С. Джекобсон, Г. Еглоф, В. Кохонен, А. Лунд, М. Макош, К. Стенберг). Окремі аспекти такого навчання розглянуто вітчизняними ученими (Л. Кнодель, О. Коваленко, О. Кузнєцова, О. Першукова, І. Шестопалова та інші).

Мета статті - виявлення організаційно-педагогічних факторів впливу володіння іноземною мовою на формування професійної компетентності студентів немовних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку суспільства взагалі та освіти зокрема компетентність особистості є вкрай актуальною і важливою у самореалізації особистості. Використання терміна "компетентність" на державному рівні, а також закріплення його в офіційних документах засвідчує, що процес формування й розвитку компетентностей студентів є пріоритетним напрямком функціонування системи освіти.

Поняття "компетенція" і "компетентність" походять від слова "компетентний", що означає можливість робити чи вирішувати що-небудь відповідно до своїх знань або повноважень. Компетенція визначається як здатність виконувати що-небудь добре або ефективно [6]; це сфера відносин, які існують між знаннями й дією в людській практиці. Компетентність - це набуті якості особистості та мінімальний досвід діяльності в певній сфері [4].

Сучасний фахівець - це продукт творення самого себе, суб'єктивного бажання особистості навчатися, самостійного здобуття знань, свідомої орієнтації на самоконтроль, саморозвиток та активність у всіх сферах. Усе це є результатом академічної компетенції студента, набутої під час навчання у вищому навчальному закладі, адже саме там проявляються його здібності та вміння навчатися. Однією зі складових академічної компетенції студентів немовних спеціальностей є володіння іноземними мовами, що дає можливість студенту працювати з різними навчальними та науковими джерелами, довідковою літературою, фаховою інформацією тощо; вести ділову кореспонденцію; ефективно працювати з комп'ютером, включаючи пошук інформації вмережі Інтернет, бібліотеках іноземних університетів, базах наукових робіт; проводити презентації в режимі Power Point, спілкуватися з колегами з-за кордону; отримувати нові знання завдяки володінню іноземною мовою тощо.

Володіння іноземними мовами відіграє суттєву роль у становленні професійної компетентності випускників немовних спеціальностей. Однак потрібно враховувати, що професійна компетенція не є сталою величиною: вона постійно змінюється під впливом зовнішніх чинників, науково-технічного прогресу тощо. Немає й усталеного переліку компетенцій, адже кожна професія має певний унікальний набір здатностей, властивий лише їй, без оволодіння яким процес адаптації та подальше професійне виконання своїх посадових обов'язків може викликати значні проблеми.

Нарративна характеристика сфери професійної діяльності фахівця дозволяє виділити такі професійні компетенції:

предметна компетенція (комплекс загальнотеоретичної підготовки та виробничої практики);

комунікативна компетенція (професійно спрямована).

Вивчення іноземних мов з урахуванням професійної орієнтації сприяє формуванню вмінь майбутнього фахівця реалізувати себе у спілкуванні, встановлювати ділові контакти, вивчати зарубіжні джерела, аналізувати сучасні наукові досягнення, удосконалювати майстерність та презентувати ідеї професійній спільноті. Професійна комунікативна компетенція розвиває такі фахові якості, як самостійність, самоконтроль, відповідальність, креативне мислення, професіоналізм.

Професійно спрямоване навчання іноземної мови передбачає вивчення іноземної мови студентами в актуальному контексті особливостей майбутньої професії. Безумовно, за такого підходу необхідно враховувати особистісні якості студентів. Уміле поєднання професійних та мовних знань і навичок допоможе досягти випускникам нелінгвістичних спеціальностей такого рівня іншомовної професійно спрямованої комунікативної компетенції, який дозволить їм використовувати іноземну мову у професійній діяльності на рівні міжнародних стандартів.

З огляду на високі вимоги до випускників немовних спеціальностей щодо професійно-практичного володіння іноземними мовами актуальними стають питання розроблення організаційно-педагогічних механізмів навчання студентів іноземної мови для подальшого її використання у фахових цілях.

Загальнотеоретичні знання, здобуті студентами під час навчання у вищому навчальному закладі, матимуть ефективність та значимість, коли вони поєднуватимуться із професійною практикою. Тому у процесі навчання необхідно реалізувати завдання й цілі вивчення дисципліни, ураховувати інтереси та мотивацію студентів. Викладач повинен дібрати навчальний матеріал таким чином, щоб його професійна специфіка та мовна компетенція студентів працювали на задоволення майбутніх професійних потреб. Комплексне засвоєння загальноосвітнього та фахового (спрямованого на практичну професійну діяльність) компонентів сприятимуть повній та успішній імплементації поставлених завдань і цілей.

Професійна спрямованість діяльності потребує інтеграції дисципліни "Іноземна мова" із профільними дисциплінами; це ставить перед викладачем іноземної мови завдання навчити майбутнього спеціаліста на основі міждисциплінарних зв'язків використовувати іноземну мову як засіб систематичного поповнення своїх професійних знань та як спосіб формування професійних умінь і навичок; передбачає застосування форм і методів навчання, що забезпечують формування необхідних професійних здатностей майбутнього фахівця. Однією із основних умов викладання професійної іноземної мови є взаємодія викладачів мовних і профільних кафедр на всіх етапах навчання, включаючи сумісне викладання.

Комунікативна компетенція насамперед передбачає набуття лексичної компетенції, без якої повноцінне спілкування неможливе. Викладачами вищих навчальних закладів, ученими, методистами досліджується роль лексичних механізмів у рецептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності, розробляються типи вправ і складаються словники-мінімуми фахової лексики. Проте ефективне вирішення цієї проблеми можливе лише за умови постійного вдосконалення такої роботи, пошуку та впровадження нових методів навчання студентів немовних спеціальностей фаховому лексичному матеріалу.

Аналіз проблеми детермінації етапів формування іншомовної вокабулярної компетенції базується на положенні про те, що процес засвоєння іншомовного словникового запасу починається зі здобуття знань із лексики та формування первинних (лексичних) умінь і завершується розвитком вторинних (мовленнєвих) умінь на основі формування навички вживання професійної лексики сумісно з іншим матеріалом [2]. Ю. Пассов [5] виокремлює такі стадії набуття особистістю лексичних навичок: спочатку формуються навички роботи з лексичним матеріалом, потім відбувається етап удосконалення навичок і лише після цього починається етап розвитку вмінь оперування лексичними одиницями в мовленнєвій діяльності.

Одним із організаційно-педагогічних факторів, який мотивує студента до професійної діяльності та позитивно впливає на прагнення вільно володіти іноземною мовою, є моделювання професійно спрямованих ситуацій. Такий підхід забезпечує вибір продуктивних методів організації навчального процесу з урахуванням особистісних якостей студентів, їхніх інтересів і планів на майбутнє.

Професійно спрямоване навчання іноземній мові включає такі елементи:

Набуття загальнотеоретичних мовних знань і навичок у процесі засвоєння змісту розділів "Фонетика", "Граматика", "Лексикологія", "Стилістика", "Професійна термінологія" та інших, що сприяє подальшому розвитку вмінь читання, письма, аудіювання, говоріння.

Набуття комунікативних умінь і навичок відповідно до видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письмо) на основі загального та професійного вокабуляру. Говоріння включає в себе як монологічне, так і діалогічне мовлення, завдяки чому розвиваються такі якості, як уміння обмінюватися інформацією професійного спрямування, презентувати свої ідеї, відстоювати думку тощо. Аудіювання щодо набуття професійних навичок сприяє переборюванню страху щодо безпосереднього спілкування з іноземними фахівцями, розумінню на слух суті висловлювань, більш швидкому адаптуванню до сприйняття реальної ситуації. Професійно спрямоване навчання читання формує відповідні навички ознайомлення як із текстами загальноосвітнього характеру, так і фахової літератури. І, нарешті, навчання письма є однією із найважливіших структурних елементів комунікативної компетенції, розвиває здатність до професійного ділового листування, професійного літературного перекладу фахової літератури, ведення ділової документації на професійному рівні.

Т. Вахрушева [1] наголошує на потребі застосування в цьому процесі активних методів навчання, оскільки це забезпечує не на викладання готових знань і їх відтворення, а на самостійне оволодіння студентами знаннями у процесі активної пізнавальної діяльності. Автор вважає, що активні методи навчання - це навчання діяльністю. Саме в активній діяльності, що скеровується викладачем, студенти опановують необхідні знання, набувають умінь і навичок професійної діяльності, у них розвиваються творчі здібності тощо. Варто наголосити, що в основі активних методів - діалогічне спілкування між викладачем і студентами, між студентами, що є важливим, оскільки у процесі діалогу розвиваються комунікативні здібності, уміння вирішувати проблеми колективно та, головне, розвивається мова й мовлення студентів.

До активних методів навчання (за Вахрушевою Т. [1]) відносимо:

візуалізовану лекцію, яка застосовується для більш якісного сприйняття інформації;

тренінг, в умовах якого кожному учаснику стає доступним не тільки досвід і знання тренера, але й досвід та знання інших учасників. Окрім цього, тренінг передбачає застосування інших активних методів навчання: міні-лекції, рольової гри, командної роботи, що робить тренування більш ефективним;

"Мозковий штурм", який використовується для розв'язання конкретної проблеми за допомогою висловлення учасниками ідей і пропозицій щодо її вирішення. Як наслідок, це сприяє розвитку творчого мислення учасників навчання;

"Мікрофон", коли висловлюється лише людина з уявним мікрофоном; при цьому відповіді мають бути лаконічними і швидкими, вони не коментуються й не оцінюються;

"Ток-шоу", за якого група із 3-5 осіб веде дискусію за заздалегідь обраною темою в аудиторії. Це дає можливість чітко висловити різні точки зору з певної теми, тому основні учасники обговорення повинні бути добре підготовлені.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Аналіз наукових джерел та власне проблеми підготовки студентів немовних спеціальностей до майбутньої фахової діяльності дозволяє зробити висновок, що формування професійної іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей потребує відповідності навчальних цілей і планів меті професійної підготовки, а саме: система навчання повинна бути спрямована на задоволення практичних потреб; підготовка майбутніх фахівців має комплексною, теоретичною та практично спрямованою.

Основою ефективного навчання іноземної мови повинні стати міждисциплінарна взаємодія викладачів та тісний взаємозв'язок змісту й підходів до навчання загальнотеоретичних, фахових дисциплін і дисципліни "Іноземна мова професійного спрямування".

Виявлено і теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні фактори (організація процесу навчальної діяльності; зміст навчального матеріалу; міжособистісні взаємини викладачів і студентів; створення професійних ситуацій на заняттях з іноземної мови; високий рівень професійної компетентності викладача) та умови формування мотивації студентів немовних спеціальностей до вивчення іноземної мови (оптимальне планування структури та змісту організації вивчення навчальної дисципліни; урахування психолого-педагогічних факторів, що впливають на процес формування мотивації до вивчення іноземної мови; визначення ефективних принципів, форм, методів і засобів навчання тощо).

Іншомовна комунікативна компетентність забезпечить випускнику ВНЗ здатність повноцінно працювати не лише з вітчизняними, але й світовими інформаційними джерелами, знайомитися з новими технологіями й тенденціями в певній галузі, встановлювати контакти із зарубіжними партнерами у процесі професійної діяльності, а також сприятиме більш швидкій адаптації у світовому професійному товаристві, успішній діяльності в ньому.

Список використаних джерел

іншомовний спілкування компетентність фахівець

1. Вахрушева Т.Ю. Теоретичні аспекти активних методів навчання [Електронний ресурс] / Т.Ю. Вахрушева // Національний фармацевтичний університет. - 2008. - № 3. - С. 46-49. - Режим доступу: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2008-03/08vtyaml.pdf.

2. Гринюк Г.А. Відбір навчального матеріалу для формування англомовної лексичної компетенції у студентів-економістів / Г.А. Гринюк, Ю.О. Семенчук // Іноземні мови. - 2007. - № 2. - С. 30-34.

3. Гришкова Р.О. Шляхи впровадження нових методичних принципів навчання іноземної мови / Р.О. Гришкова // Вересень. - 2003. - № 2. - С. 51-57.

4. Зеер Э.Ф. Реализация компетентностного подхода в профессиональном образовании / Зеер Э.Ф., Заводчиков Д.П., Лопес Е.Г. - Екатеринбург, 2007. - 75 с.

5. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению / Е.И. Пассов. - М.: Русский язык, 1989. - 276 с.

6. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А.В. Хуторской // Народное образование. - 2003. - № 5. - С. 58-64.

7. Canale M. From communicative competence to communicative language pedagogy // Language and Communication / Ed. By J. Richards & R. Schmidt. - London, Eng. : Longman, 1983. - P. 1-48.

8. Recommendation № R (98) 6 of the Committee of Ministers to member states concerning modern languages. Council of Europe. Committee of Ministers [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=530647&SecMode=1&DocId=459522&Usage.

Размещено на Allbest.ru