Інноваційні підходи у підготовці вчителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні підходи у підготовці вчителів початкових класів

Кірик М.Ю.,

методист кабінету дошкільної і початкової освіти

Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти

Анотація

У статті розглядаються інноваційні підходи до підготовки вчителів початкових класів до формування початкових навичок читання, письма та мовлення першокласників у системі післядипломної освіти, організаційно-методичні особливості побудови навчально-виховного процесу на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Ключові слова: формування початкових навичок читання, письма, мовлення першокласників, система післядипломної освіти, інноваційні підходи, підготовка вчителя.

Кирик М.Ю. Инновационные подходы в подготовке учителей начальных классов

В статье рассматриваются инновационные подходы к подготовке учителей начальных классов к формированию начальных навыков чтения, письма, развития речи первоклассников в системе последипломного образования, анализируются организационно-методические особенности построения учебно-воспитательного процесса на курсах повышения квалификации педагогических кадров.

Ключевые слова: формирование начальных навыков чтения, письма, развития речи первоклассников, система последипломного образования, инновационные подходы, подготовка учителя.

інноваційний читання письмо мовлення післядипломний

Kiryk, M. Yu. Innovative Approaches Concerning Preparation of Primary School Teachers to Forming of Basic Reading, Writing Skills and Speech Development of First-Grade Pupils in the System of In-Service Education

Innovative approaches to preparation of primary school teachers to the forming of basic reading, writing skills and speech development of first-grade pupils in the system of postgraduate education; organization and methodological peculiarities of the development of educational process on the in-service courses for pedagogical personnel, is described in the article.

Key words: forming of basic reading, writing skills and speech development of first-grade pupils grammar, system of in-service education, innovative approaches, teacher preparation.

Постановка проблеми

Державні стандарти як у загальноосвітній, так і в вищій школі постійно перебувають у стані модернізації, пропонуючи нові ефективні методики навчання. У системі післядипломної освіти пріоритетним напрямом роботи визначено підвищення професійної кваліфікації вчителя. Нині актуальним є пошук інноваційних підходів до розвитку фахівців, що суттєво прискорюють підготовку висококваліфікованих спеціалістів, полегшують засвоєння знань, роблять навчання інтерактивним, комунікативно-спрямованим, особистісно орієнтованим. Ця тенденція наразі виразно простежується у програмі та тематичних планах курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів Закарпатського ІППО. Прикладом цього є введення у 2012 році у програму освітньої діяльності КПК спецкурсів, майстер-класів, семінарських занять, тренінгів, тематичних дискусій, лекцій за вибором слухачів тощо.

Методична практика засвідчує, що не кожен учитель спроможний без необхідної підготовки сприйняти та усвідомити принципово важливі зміни, що відбуваються нині в науці і практиці. Формальне сприйняття ідей та інноваційних технологій не гарантує професійного розвитку особистості педагога та успішної педагогічної діяльності.

Актуальність пошуку інноваційних підходів у післядипломній освіті зумовлена потребою підготовки вчителя початкових класів до навчання дітей з 6-річного віку за новими програмами, підручниками, розробленими відповідно до Держстандарту початкової загальної освіти (2011 рік) [1]. Тому вчителі початкових класів натепер потребують підготовки до навчання учнів відповідно до положень нових стандартів початкової загальної освіти. Перші проблеми виникають під час початкового навчання дітей грамоти та розвитку їхнього мовлення.

Метою дослідження - пошук, розроблення та реалізація сучасних підходів у підвищенні кваліфікації вчителів початкового навчання, безпосередня методична допомога вчителю під час впровадження ним інноваційних методів, прийомів, засобів навчання на початковому етапі формування навичок читання, письма та мовлення шестилітніх першокласників, що сприятимуть підняттю на якісно новий рівень готовності вчителів виконувати завдання Держстандарту початкової загальної освіти.

Виклад основного матеріалу

Упровадження нових технологій навчання у початкову школу - актуальне і водночас проблемне питання, що постало перед учителями початкових класів у кінці минулого століття.

Інноваційне навчання - це "зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна та освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості" [8, с. 7].

Професіоналізація педагога і входження його в інноваційний режим роботи неможливі без творчого самовизначення, у якому провідну роль відіграє його налаштування до самовдосконалення, самоосвіти, саморозвитку, без чого неможливе забезпечення нової якості освіти [8].

Інноваційна освітня діяльність передбачає залучення педагогів та інших працівників системи освіти до творчої діяльності, у результаті якої створюються нові чи вдосконалені педагогічні й управлінські продукти (процеси, явища), які впливають на підвищення рівня педагогічної майстерності, результативності навчально-виховного процесу й управління. Організація інноваційної діяльності в закладах освіти передбачає створення відповідних соціально-педагогічних, організаційно-педагогічних і психолого-педагогічних умов, які надають можливість розглядати заклади освіти як відкриту соціально-педагогічну систему, визначати ступінь відкритості закладу до інноваційних процесів та педагогічну доцільність їх упровадження в освітній процес [8].

Науковці, викладачі кафедр та методисти Закарпатського ІППО перебувають у постійному пошуку сучасних форм підвищення кваліфікації, які забезпечують якісну підготовку і зростання професійної майстерності педагога. Новизною у підвищенні кваліфікації вчителів початкових класів є реалізація нових системно-інтегрувальних підходів у навчанні педагогів методиці формування мовної і мовленнєвої грамотності учнів початкової школи.

Під час підвищення кваліфікації вчителів початкових класів активно проводяться тематичні дискусії, конференції, майстер-класи з актуальних питань початкової освіти. Учителі презентують власні досягнення, досліджують питання, що виникають у них під час професійної діяльності. У закладах післядипломної педагогічної освіти їм на допомогу приходять досвідчені науковці, викладачі, методисти. Після колективних, групових та індивідуальних обговорень актуальних питань психології, дидактики та методики початкового навчання відбувається проектування як методів, прийомів навчання, так і змісту початкової освіти на основі оптимального поєднання традиційних та інноваційних педагогічних технологій, дидактичних, методичних підходів. При цьому традиційні форми і методи навчання стають підґрунтям їх подальшого творчого переосмислення й оновлення.

Щоб дізнатися, які питання цікавлять вчителя, на початковому етапі підвищення кваліфікації проводиться анкетування слухачів. Аналіз результатів анкет показує, що близько 76% респондентів визнали необхідність змін у педагогічній діяльності, 14% слухачів вважають, що вони добре ознайомлені з сучасними досягненнями педагогічної науки, а 10% опитаних зізналися, що необізнані з новинками сучасної методики навчання початкового курсу мови. 82 % слухачів ніколи не замислювалися над тим, щоб щось змінити у методиці початкового навчання. Тільки 11% опитаних виявили психологічну готовність до впровадження інноваційних технологій у практику роботи, в основному - це творчі вчителі.

У педагогічній науці поняття "творча активність учителя" трактується як складова педагогічної творчості, педагогічної майстерності, умова особистісного та професійного самозростання вчителя, рушійна сила впровадження нових педагогічних, поширення творчого досвіду.

Пригадаємо, що педагогічна творчість виявляється в науковій діяльності педагога і його творчій педагогічній роботі (оригінальне вирішення педагогічних завдань, розроблення нових педагогічних методів, прийомів, застосування педагогічного досвіду в нових умовах, удосконалення системи роботи з учнями, імпровізація в педагогічному процесі) [7; 8].

Особистість вчителя потрібно розглядати як носія визначених цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості. Успішна творча діяльність педагога - це здатність до нестандартного рішення; пошуково-проблемний стиль мислення; уміння створювати проблемні, нестандартні навчальні і виховні ситуації; оригінальність у всіх сферах своєї діяльності; креативність, творча фантазія, розвинена уява; специфічні особистісні якості (сміливість, готовність до ризику, винахідливість, цілеспрямованість, оптимізм, ентузіазм, наполегливість, упевненість, кмітливість, інтуїтивне відчуття нового та оригінального тощо).

Під час підвищення кваліфікації вчителів початкових класів методисти намагаються віднайти творчого вчителя (з високим рівнем професійної і загальної компетентності, здатного до ефективного здійснення своєї професійної діяльності, такого, який володіє необхідною сумою знань, умінь і навичок, що визначають сформованість його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування). Таких учителів небагато.

Найважливішими рисами педагогічної креативності визначено такі:

? високий рівень соціальної і моральної свідомості;

? пошуково-проблемний стиль мислення;

? розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);

? проблемне бачення;

? творча фантазія, розвинена уява;

? специфічні особисті якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);

? специфічні провідні мотиви (необхідність реалізувати своє "Я", бажання бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці);

? комунікативні здібності;

? здатність до самоуправління;

? високий рівень загальної культури [8].

Основними умовами перетворення діяльності вчителя у творчу є такі: усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі; усвідомлення сутності, значення і завдань власної педагогічної діяльності, її мети; сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як об'єкт і суб'єкт виховання); усвідомлення власної творчої індивідуальності.

Динаміка сучасного розвитку цивілізації, прогнозування його перспектив приводять до висновків, що післядипломна освітня система, навчальний заклад, педагогічний колектив, педагог, які ігнорують у своїй діяльності інноваційний чинник, не лише відставатимуть від суспільних процесів, тенденцій, а й спричинятимуть формування особистості, покоління, заздалегідь не запрограмованих на сучасні інтелектуальні, духовні, соціальні позиції. Педагог із застарілими знаннями, байдужий до пізнання й застосування у своїй діяльності нового, формуватиме подібні комплекси і в своїх вихованців, із яких мало хто зможе стати успішною особистістю. Отже, нині, з розвитком цивілізації, тобто продукуванням нових знань, створенням нових технологій, систем комунікацій, ускладненням соціальних зв'язків постійно оновлюються вимоги до якості освіти, одним із найважливіших засобів забезпечення якої є інноваційність освітнього пошуку [6].

Таким чином, для інноваційної діяльності в освіті потрібен творчий учитель, тобто особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної компетентності, креативності, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, що, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, уможливлює його ефективну педагогічну діяльність з розвитку потенційних творчих можливостей учнів. Завдання системи післядипломної педагогічної освіти - "розпізнати" таких вчителів та сприяти їхньому саморозвитку. Практика засвідчує, що ефективний розвиток педагогічної творчості і самореалізація вчителя можливі тоді, коли і діяльність школи будується з урахуванням особистості вчителя, його ініціативи та здібностей, колегіальної роботи педагогів, їх відповідальності за наслідки навчально-виховної роботи з учнями.

Проблема пошуку ефективних методів, прийомів, засобів навчання молодших школярів постійно перебуває в полі зору як науковців, якими визначено мету і спроектовано результати мовної освіти, визначено пріоритетними певні інноваційні технології, так і методистів, учителів-практиків, які ці технології запроваджують, прагнучи відшукати ефективні методи формування в учнів початкових навичок читання, письма та мовлення, що стануть своєрідним фундаментом шкільної мовної освіти.

Навчання шестирічок, зокрема і грамоти, розвиток їх мовлення, сьогодні необхідно розглядати в контексті інтегративної системи психолого-лінгво-дидактичних аспектів з метою визначення найбільш важливих складових елементів педагогічної психології, дидактики і сучасної методики початкового навчання.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вчителі-практики Закарпатської області вперше зробили спробу вдосконалення елементів інваріантної складової (методів, прийомів, засобів) методичної системи навчання мови. Результати апробації виявилися значно вищими від очікуваних. Новаторський зміст навчання характеризують такі складники, як поєднання традиційного аналітико-синтетичного методу з інтеграційним емоційним аудіовізуально-кінестетичним принципом, який реалізується на основі прийомів і засобів, що у супроводі арт-терапії, рухової, ігрової, тактильної, імітаційної, театральної діяльності сприяє якісному засвоєнню навчального матеріалу, корекції і збереженню здоров'я.

Експериментальне дослідження показало, що цінністю інновації для сучасної шкільної практики навчання початкового курсу рідної мови є такі: пошук загублених складових елементів, чинників, етапів його становлення та ефективних новітніх підходів у навчанні грамоти шестиліток; умотивовані психологічні, лінгвістичні чинники й дидактично-методичні умови формування навички читання і письма (початкового етапу) і розвитку мовленнєвих навичок; розроблена методична система інтегрування традиційних та інноваційних підходів до формування початкової навички читання, письма й розвитку мовлення учнів із застосуванням аудіовізуально-кінестетичного прийому сприймання, що має спрямування на розвиток здібностей дітей з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей [8]. Результати досліджень упровадження інноваційних прийомів, засобів, методів навчання шестирічок дають підставу стверджувати, що удосконалення методики початкового навчання мови базується на філософському, науково-методичному та психолого-лінгвістичному вченнях про сприйняття, відчуття; діалектико-матеріалістичному вченні про дві сторони пізнання - чуттєву і логічну та на засадах вчення про провідну репрезентативну систему сприймання людини та її типи:аудіальну, візуальну та кінестетичну.

Дослідження проводилось у три етапи. На першому етапі (2003-2005 рр.) вивчалися й аналізувалися наукові й науково-методичні джерела з проблем методики навчання грамоти, розвитку мовлення молодших школярів; визначалися, уточнювалися мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження; обґрунтовувалися його принципи; обиралися методи, прийоми і засоби навчання методики формування навичок читання, письма та мовлення шестилітніх першокласників; розроблялися посібники для учнів і методичні рекомендації для учителів.

Так, історичний огляд методів навчання мовної грамоти ХІХ-ХХ ст. засвідчує, що сучасному аналітико-синтетичному методу передувало кілька методів (букво-складовий, складовий, звуковий і синтетичний). Всі ці методи були розраховані на навчання дітей 7-8 років. Пошук ефективних методів навчання грамоти був тривалим і продовжується сьогодні.

На основі аналізу наукових робіт, у яких розроблялося питання педагогічних інновацій, зроблено висновок про те, що нині у педагогічній практиці науково обґрунтовано і практично застосовуються сучасні підходи до організації навчального процесу [5].

На другому етапі (2005-2007 рр.) здійснювався початковий процес навчання грамоти (читання і письма) і розвиток мовлення молодших школярів, досліджувалися їхній досвід, мовні й інтелектуально-творчі здібності в адаптаційний період, а також велись спостереження за їхнім здоров'ям; визначалися критерії і рівні сформованості навички читання, її зв'язок із графічними і мовленнєвими навичками; готувалася й проводилася констатувальна частина педагогічного експерименту, розроблялася методика його формувальної частини.

На третьому етапі (2007-2009 рр.) упроваджувалася технологія системно-інтеграційного підходу до навчання грамоти та розвитку мовлення першокласників, збереження і корекції їхнього здоров'я, реалізувалася пропедевтика наступності, перевірялася її ефективність, здійснювався кількісний і якісний аналіз проведеного педагогічного експерименту, відбувалося узагальнення матеріалів.

Новаторський зміст системно-інтегрувального підходу характеризують такі його складники, як поєднання традиційного аналітико-синтетичного методу з інтеграційним емоційним аудіовізуально-кінестетичним принципом, який реалізується за допомогою конкретних прийомів і засобів, що у супроводі арт-терапії, рухової, ігрової, тактильної, імітаційної, театральної діяльності сприяють якісному засвоєнню навчального матеріалу, корекції і збереженню здоров'я; їх інтеграція забезпечує високий рівень засвоєння учнями навчального матеріалу [8].

Цінністю інновації такого навчання учнів для сучасної шкільної практики навчання початкового курсу рідної мови є пошук неврахованих раніше складових, елементів, чинників, етапів його становлення та ефективних новітніх підходів у навчанні грамоти шестиліток; умотивовані психологічні, лінгвістичні чинники й дидактично-методичні умови формування навички читання і письма (початкового етапу), розвитку мовленнєвих навичок; розроблена методична система інтеграції традиційних та інноваційних підходів до формування початкової навички читання, письма й розвитку мовлення учнів на основі аудіовізуально-кінестетичного прийому сприймання; розвиток здібностей з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Отже, інновації в інтеграції методів, прийомів навчання та змісті початкової мовної освіти закономірно сприяють оновленню технологій, методик і методів навчання.

Аналізуючи експериментальні результати формування в учнів навички читання, варто зауважити, що на початку навчального року показники сформованості зазначених здатностей школярів майже однакові як у контрольному, так і в експериментальних класах (табл. 1).

Таблиця 1

Рівень розвитку навички читання першокласників у кінці навчального року

У кінці навчального року отримали такі результати: високий рівень сформованості навички читання в учнів ЕК - 88,2 %, КК - 59,1 %; на початковому рівні прочитали текст учні КК - 36,4%, школярі ЕК - лише 5,9 % (рис. 1, рис 2).

Рис. 1. Рівні сформованості в учнів навички читання на початку навчального року (контрольні та експериментальні класи)

Рис. 2. Рівні сформованості в учнів навички читання в кінці навчального року (контрольні та експериментальні класи)

Результати сформованості у першокласників зазначених здатностей у кінці навчального року різняться значною мірою, а саме, КК: високий рівень - 0 %, достатній - 18,2 %, середній - 36,3 %, початковий - 45,5 %; ЕК: високий рівень - 17,6 %, достатній - 41, 3 %, середній - 17,6 %, початковий - 23,5% (рис. 3, рис 4).

Рис. 3. Рівні сформованості в учнів графічних навичок в кінці навчального року (контрольні класи)

Рис. 4. Рівні сформованості в учнів графічних навичок в кінці навчального року (експериментальні класи)

Після апробації інноваційного підходу в навчанні шестирічок було підготовлено звіт про експериментальну роботу, який було заслухано на засіданні науково-методичної ради Закарпатського ІППО, обговорено і прийнято рішення про впровадження представленої методики в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів області (травень 2007 р.).

Учителі-експериметатори разом з керівниками експериментального майданчика проводять майстер-класи для педагогів під час підвищення кваліфікації, на районних, шкільних методичних об'єднаннях, обласних та всеукраїнських конференціях, семінарах тощо. Творча група вчителів презентувала досвід з упровадження інноваційних підходів у початковій школі колегам міста Білої Церкви Київської області та Верховинського району Івано-Франківської області (серпень, жовтень 2010 р.).

Висновки

Реалізуючи інноваційні підходи у післядипломній педагогічній освіті, потрібно враховувати, що дорослі - це досвідчені учні, які вміють навчатися, мають професійний і життєвий досвід. Вони можуть мати більше упереджень, комплексів і стереотипів, аніж школяр, проте їхні запити і потреби чіткі, усвідомлені, інтереси усталені, погляди сформовані й виважені. Педагоги-практики із задоволенням опановують новий для них вид діяльності, приміряють на себе нову роль, очікуючи позитивні результати.

Отже, післядипломна освіта педагогів сприяє не лише істотному підвищенню теоретичної, методичної і практичної підготовки вчителів, зростанню їхньої професійної компетентності, а й методологічній переорієнтації закладів освіти, їх керівників до особистості вчителя. Інноваційні підходи в організації навчання дорослих стають основою нової філософії освіти дорослих, що відповідає таким основним вимогам: урахування особливостей навчального процесу, його змісту і структури, здібностей, інтересів і потреб учителів; спрямування моделювання освітнього середовища відповідно до запитів суспільства; варіативності та особистісно орієнтованої спрямованості навчального-виховного процесу, внаслідок чого знання, уміння й навички вчителів перетворюються на засіб, завдяки якому формується готовність до формування предметних компетенцій в учнів, до застосування інноваційних технологій навчання початкового курсу мови.

Список використаних джерел

1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. - 2011. - № 18 (594) Травень. - 46 с.

2. Буркова Л. Педагогічні інновації та їх діагностична експертиза: теоретичний аспект / Л.Бурлакова. - К., 1999. - 38 с.

3. Даневська В. Інноваційні процеси та їх реалізація / В.Даневська // Рідна школа. - 1997.- № 6. - С. 16-17.

4. Даниленко Л.І. Теоретичні аспекти освітньої інноватики / Л.І.Даниленко // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2001. - Випуск 5. - С. 3-11.

5. Методика викладання української мови / под ред. Дорошенка С.І. - К.: Вища школа, 1992. - 398 с.

6. Науково-освітній потенціал нації. Погляд у ХХІ століття / під ред. Литвина В. - К., 2003. - Кн. 1. - 640 с.

7. Педагогічні інновації у сучасній школі / за ред. Ермакова І.Г. - К., 1994. - 88 с.

8. Химинець В.В. Інновації в початковій школі / В.В.Химинець, М.Ю.Кірик. - Ужгород, 2008. - 342 с.

Размещено на Allbest.ru