Критеріальні характеристики та рівні творчої активності вчителів музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критеріальні характеристики та рівні творчої активності вчителів музики

Ковальова С.В.,

У статті представлено розроблені критерії та рівні творчої активності вчителів музики, визначено параметри цих критеріїв у контексті особистісного та діяльнісного аспектів творчої активності педагогів, а також спеціальні критерії для діагностики музичної та музично-педагогічної творчості у процесі інтерпретації музичного образу, створення композицій, проведення уроків музики.

Ключові слова: творча активність вчителя музики, параметри критеріїв, композиція, інтерпретація музичного образу, урок музики, музично-педагогічний процес, креативність, особистісний та діяльнісний аспекти творчої активності, самореалізація.

В статье представлены критерии и уровни творческой активности учителей музыки, определены параметры этих критериев в контексте личностного и деятельностного аспектов творческой активности педагогов, а также специальные критерии для диагностики музыкального и музыкально-педагогического творчества в процессе интерпретации музыкального образа, создания композиций, проведения уроков музыки.

Ключевые слова: творческая активность учителя музыки, параметры критериев, композиция, интерпретация, урок музыки, музыкально-педагогический процесс, креативность, личностный и деятельностный аспекты творческой активности, самореализация.

The author's criteria and levels of music teachers' creative activity are demonstrated in the article. The parameters of such criteria in the context of teachers' personal and activity aspects, as well as specific criteria for the diagnostic of music and musical and pedagogical creativity in the process of interpretation of the musical image, compositing and learning music are defined.

Key words: music teachers' creative activity, parameters of criteria, compositing, interpretation, music lesson, musical and pedagogical process, creation, personal and activity aspects of creative activity, self-realization.

Провідне завдання дослідницької роботи з проблеми дослідження розвитку творчої активності вчителів музики в системі підвищення кваліфікації полягало у визначенні її критеріїв та рівнів з метою діагностики та відстеження динаміки якісних змін. Варто зазначити, що у науковій літературі відсутні розробки таких критеріїв. Оскільки творча активність є складним інтегрованим системним явищем, у визначенні критеріїв використовували ті з них, які відомі у психолого-педагогічній науці й розроблені дослідниками В.Н.Дружиніним (процесуальність критеріїв) [3], С.О.Сисоєвою (критерії оцінювання рівнів педагогічної творчої діяльності) [6], О.М.Пєхотою (основні положення критеріального підходу) [5]. Разом із цим, ураховуючи специфіку музично-педагогічної діяльності, що включає художньо-образний творчий компонент, у розробленні критеріїв творчої активності вчителів музики використали критерії педагогічної діагностики художнього розвитку особистості, визначені О.П.Рудницькою [8], та критерії для оцінювання музичної творчості, зокрема композиції та створення (Б.А.Бриліна, Е.Б.Бриліна), музичності (С.І.Науменко), аналізу та інтерпретації музичного образу (Н.Н.Прушковської) [1; 2; 4; 7].

Зміст розроблених нами критеріїв передбачав реалізацію двох аспектів творчої активності: особистісного та діяльнісного, що стало основою для визначення таких їх параметрів:

1. Мотиваційно-цільовий критерій пов'язаний із особистісними та ситуативними факторами, що спонукають до творчої активності суб'єкта діяльності, а саме:

- прагнення реалізувати свій творчий потенціал у професійній діяльності;

- потреба в творчій самореалізації, самоактуалізації;

- бажання досягти високих результатів у музично-естетичному навчанні та вихованні учнів (мотивація досягнення, успіху);

- потреба у постійному здобуванні нових знань, пов'язаних із самоосвітою;

- духовна потреба у спілкуванні з мистецтвом та пошук нових мистецьких вражень.

2. Особистісно-креативний параметр критеріїв розкриває музично-педагогічну креативність учителя музики, що детермінує його творчу активність. Означений параметр пов'язаний із структурними компонентами творчої активності особистості вчителя музики, якими вважаємо:

- глибину та якість знань, професійну грамотність та компетентність, уміння використовувати знання в нових музично-педагогічних ситуаціях;

- здатність генерувати оригінальні ідеї, відходити від традиційних схем, шаблонів;

- винахідливість, самостійність та ініціативність у прийнятті творчого рішення;

- гнучкість, продуктивність музично-педагогічного мислення, володіння мисленнєвими операціями аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, абстрагування, порівняння, судження;

- комунікативність у спілкуванні;

- чутливість до особистості учнів та емпатійність;

- здатність до рефлексії;

- музичність;

- творча уява, фантазія;

- емоційність, артистизм.

3. Діяльнісно-творчий параметр критеріїв визначає рівень володіння вчителем музики способами творчої діяльності і розкриває його готовність до різних видів музичної та музично-педагогічної творчості, втілення її творчого змісту. Означений критерій розкриває таке:

- продуктивно-перетворювальний динамічний характер музично-педагогічного процесу;

- варіативність реалізації змісту програм з музики;

- оригінальність інтерпретації музичного образу у сприйманні та виконанні музичних творів;

- музично-педагогічну імпровізацію;

- створення композицій, мелодій, пісень та акомпанементів;

- організацію музично-педагогічного процесу на принципово нових засадах;

- упровадження інноваційних технологій художньо-естетичної освіти учнів та гнучке комбінування форм і методів музичного навчання;

- індивідуальний стиль музично-педагогічної діяльності;

- прогнозування та передбачення майбутнього результату;

- творчу активність учнів у процесі різних видів музичної діяльності як результат творчої активності вчителя музики.

4. Духовно-ціннісний параметр критеріїв визначається особливостями музично-педагогічної творчості вчителя музики, яка вміщує художньо-образний компонент. Він пов'язаний із духовністю вчителя, його художнім світоглядом, здатністю до особистісної оцінки музичних творів, естетичним ставленням до музично-педагогічної діяльності та ґрунтується на такому:

- прагненні реалізувати духовний потенціал у різних видах творчості та спілкуванні з мистецтвом;

- потребі у збагаченні художнього світогляду;

- самостійному систематичному пошуку мистецьких вражень та їх самопізнанні;

- динамізмі емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та глибині емоційних реакцій і переживань;

- своєрідності перенесення духовного потенціалу та художньо-образного змісту мистецтва у площину особистісних цінностей і смислів;

- організації та забезпеченні змісту художньо-естетичного процесу на гуманістичних засадах;

- оригінальності й глибині музичного судження;

- гнучкому володінні музично-естетичним тезаурусом та індивідуальності культури музичного сприймання;

Нами також було розроблено критерії оцінювання продуктів творчої діяльності вчителя музики, зокрема створених мелодій і пісень, інтерпретації музичного образу музичного твору, аналізу заняття (або його композиції) з музичного мистецтва.

Критерії оцінювання композиції

1. Інтонаційна виразність, розвиненість мелодії.

2. Цілісність, динамізм композиційної побудови та виразність інтонаційного розвитку.

3. Глибина емоційно-образного змісту.

4. Оригінальність композиції, відповідність засобів музичної виразності авторському задуму.

5. Синтез синтаксичного та композиційного пластів створеної композиції.

6. Дотримання стилю, форми, жанрових ознак.

7. Пластичність ритму, яскравість гармонійного колориту.

8. Гармонійність і пропорційність музичної горизонталі та вертикалі у створенні образу.

9. Популярність пісні серед учителів й учнів, інтерес до твору.

Критерії оцінювання інтерпретації музичного образу музичного твору

1. Продуктивно-творчий характер інтерпретації, оригінальність художньої трактовки музичного образу.

2. Цілісність емоційно-чуттєвого переживання та логічно-інтелектуального осмислення музичного твору.

3. Аналіз структури, жанру, форми, стилю, виражальних засобів створення музичного образу відповідно до композиторського задуму.

4. Індивідуальність естетичного оцінювання багатозначності музичного твору.

5. Своєрідність використання засобів створення і сприймання музичного образу, таких, як асоціація, контраст, колаж, діалог, катарсис.

6. Співвіднесення художньо-образного змісту музичного твору зі світом своїх духовних цінностей.

7. Естетична цінність інтерпретації музичного образу.

Критерії оцінювання уроку музики

1. Оригінальність задуму та цілісність й динамізм розкриття композиційної побудови уроку музики.

2. Своєрідність використання інструментального супроводу, засобів навчання.

3. Емоційна логічна кульмінація уроку.

4. Комбінування різних видів музичної діяльності на уроці.

5. Гнучкість у створенні проблемних ситуацій.

6. Поєднання спеціальних, творчих і проблемних методів навчання.

7. Чуттєвість до музики та чутливе ставлення до особистості учня.

8. Винахідливість та імпровізація.

9. Стимулювання творчої активності учнів, уміння розвивати в них ініціативу.

10. Атмосфера співтворчості, ситуація успіху.

11. Комунікація, художньо-педагогічне спілкування.

12. Емоційність, артистизм.

13. Володіння художньо-образним словом, пов'язаним із музично-педагогічним мисленням вчителя;

14. Урахування та діагностика музичних здібностей та музичного досвіду учнів, прогнозування музично-естетичного розвитку.

15. Виконавська інтерпретація музичного твору.

16. Продуктивність результату творчого процесу.

У процесі аналізу психолого-педагогічної та спеціальної наукової літератури з проблеми розвитку творчої активності дійшли висновку, що рівень її розвитку визначається рівнем розвитку особистісного та процесуального аспектів, пов'язаних із креативністю особистості вчителя музики як суб'єкта музично-педагогічної діяльності, що здійснюється за ознаками продуктивного творчого процесу, нестимульованого зовні, і залежить від такого:

- професійної грамотності фахівців, якості й глибини знань і вмінь, їх усвідомленого застосування в теорії і практиці художньо-естетичного навчання та виховання школярів за умови постійної самоосвіти;

- рівномірного розвитку особистісних структурних компонентів творчої активності;

- здатності до індивідуальних творчих проявів і творчих дій, володіння різними видами музичної і музично-педагогічної творчості;

- ініціативності, самостійності та результативності творчого процесу.

Оцінювання рівня розвитку творчої активності вчителів музики здійснювалась за трьома рівнями:

1. Високий (продуктивно-креативний) - постійне прагнення до творчої самореалізації, вільне гнучке перенесення знань та вмінь у нові навчальні ситуації; здатність до різних видів творчості, яскравий індивідуальний стиль музично-педагогічної діяльності, розв'язання музично-педагогічних завдань на принципово нових оригінальних засадах з виходом за межі ситуації та досягненням високої результативності праці; усвідомлення власного механізму творчості, креативності, рефлексії та самостійність пошуку способів їх розвитку; рівномірний розвиток структурних компонентів музичності, образність музичного сприймання, музично-педагогічного мислення, високий артистизм, творча уява, глибока емоційність, а також продуктивність, стійкість творчого процесу та вміння його прогнозувати; систематичне спілкування з музикою та активний пошук нових мистецьких вражень; високий розвиток художнього світогляду та оцінного ставлення до мистецтва.

2. Середній (продуктивно-перетворювальний) - усвідомлена потреба у творчій самореалізації із частковою відсутністю способів її задоволення; пошук нових знань та часткове вміння переносити їх у нові ситуації; володіння музичною та музично-педагогічною творчістю, але з різним якісним рівнем та самостійністю творчих дій; моделювання й модернізація окремих напрямів музично-педагогічної діяльності або перетворення основ свого досвіду з конструюванням чужого; недостатня продуктивність творчого процесу, різний рівень розвитку художньо-образного та педагогічного компонентів музично-педагогічної діяльності, що свідчить про нерівномірний розвиток музичності та педагогічних здібностей; образність та певна раціональність у музичному сприйманні, творча уява, глибока емоційність, але із певною інтелектуальною стриманістю; захопленість власними виконавськими можливостями та недооцінювання діалогового спілкування в суб'єкт-об'єктній, суб'єкт-суб'єктній взаємодії; частковість пошуку нових мистецьких вражень, недостатній розвиток художнього світогляду та оцінного ставлення до мистецтва.

3. Низький (адаптивно-репродуктивний) - епізодичність потреби у творчій самореалізації; значна недостатність знань, умінь, навичок; шаблонність, непродуктивність музично-педагогічної діяльності, яка будується за традиційною схемою, пристосування до можливостей аудиторії та особистісного професійного розвитку без виходу за межі програми з музики; індиферентне нестійке ставлення до нового, що спричиняє нестійкість творчих дій; володіння окремими видами творчої діяльності; відсутність творчого досвіду інтерпретації, композиції, створення, проведення уроків музики з ознаками творчого процесу; неусвідомленість власного механізму творчості, відсутність віри у свої творчі можливості; репродуктивність, раціональність музичного сприймання та уяви, недостатність розвитку музично-педагогічного та рефлексивного мислення, пасивність у пошуку мистецьких вражень, недостатність володіння мистецьким тезаурусом.

Зазначимо, що визначені критерії є цілісними й характеризують як рівні музичної та музично-педагогічної творчості, так і особистісні компоненти творчої активності вчителя музики, які взаємодіють між собою. Критерії та узагальнені визначені рівні творчої активності вчителів музики зведено в таблицю 1.

творча активність вчитель музика

Таблиця 1

Критерії та рівні творчої активності вчителів музики

Список використаних джерел

1. Брилін Б.А. Педагогічні основи музично-творчого розвитку учнів старших класів у сучасних формах дозвілля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 / АПН України; Інститут педагогіки / Б.А.Брилін. - К., 1998. - 40 с.

2. Брилін Е.Б. Формування навичок композиторської творчості у студентів музично-педагогічних факультетів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Е.Б.Брилін. - К., 2002. - 282 с.

3. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей / В.Н. Дружинин. - М. : Академия, 1996. - 224 с.

4. Науменко С.І. Психологія музичності та її формування у молодших школярів : навч. посіб. / С.І. Науменко. - К. : НДПІ, 1993. - 180 с.

5. Пєхота О.М. Особистісно орієнтоване навчання : підготовка вчителя : монографія / О.М. Пєхота, А.М. Старєва. - Миколаїв : Іліон, 2006. - 272 с.

6. Педагогічні технології. Наука - практиці : навч.-метод. щорічник / Кульчицька О.І., Сисоєва С.О., Цехмістер Я.В.; за заг. ред. С.О. Сисоєвої. - К. : ВІПОЛ, 2002. - Вип. 1. - 281 с.

7. Прушковская Н.Н. Формирование у студентов умений анализировать музыкальное произведение как составная часть их профессиональной подготовки : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Н.Н. Прушковская. - К., 1983. - 150 с.

8. Рудницька О.П. Основи викладання мистецьких дисциплін : навч. посіб. [для студ. гуманіт. спец. вищ. навч. закл.] / [Рудницька О.П., Ісьянова Л.М., Цвігнун О.А. та ін.]; за заг. ред. О.П. Рудницької. - К., 1998. - 184 с.

Размещено на Allbest.ru