Організація творчого пошуку вчителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація творчого пошуку вчителів

Сгадова В.В.

У сучасних умовах помітно зростає роль школи як важливого чинника розвитку й виховання особистості, здатної до життя в демократичному суспільстві. За останнє десятиріччя в Україні зроблено суттєві кроки в подоланні одноманітності освіти, оновленні змісту, форм і методів навчання, реалізації принципів демократизації і гуманізації шкільного середовища, що значною мірою сприяє створенню умов для здобуття кожним учнем середньої освіти з урахуванням його пізнавальних інтересів, навчальних можливостей, творчих здібностей і життєвих планів.

Важливою умовою інноваційного розвитку школи та особистості учня є творчість учителя. Варто зазначити, що українським педагогам у всі часи притаманне професійне експериментаторство та творче новаторство. Вирішення нових проблем учителями-практиками характеризується, зазвичай, оригінальністю, нестандартністю розв'язань, виявом ціннісного ставлення. Саме цінності й ідеали вчителя як особистості, яка впливає на формування інших як особистостей, для них були більш важливими, ніж педагогічна техніка. Традиції дослідження, критичного аналізу своєї діяльності, інноваційності й натепер значною мірою визначають функціонування сучасної української школи.

Отже, сутність педагогічної діяльності спонукає вчителя до творчого пошуку й дослідницької роботи. Тобто актуальності набуває тенденція поєднання вчителем функцій фахівця і дослідника. Саме на цьому свого часу наголошував В. Сухомлинський, зокрема - на необхідності вивести кожного вчителя на шлях дослідження, адже майстром педагогічної праці, на його думку, скоріше за все стає той, хто відчує в собі дослідника.

Мета статті - аналіз проблеми організації творчого пошуку вчителів шкіл різного типу, їх науково-дослідної роботи як важливого чинника творчої самореалізації, розкриття змісту роботи керівника школи щодо забезпечення умов для розвитку педагогічної творчості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі проблема педагогічної творчості достатньо широко висвітлена. Обґрунтуванню її сутності присвячені дослідження представників різних наук: у філософії - В. Біблера, Б. Кедрова, М. Ярошевського; у психології - О. Брушлінського, Л. Виготського, О. Матюшкіна. К. Платонова, Я. Пономарьова; у педагогіці - В. Андрєєва, В. Загвязінського, І. Зязюна, В. Кан-Калика, В. Краєвського, Н. Кузьміної, Г. Сагач. Філософи розглядають проблему творчості на основі положення, що творчість виникає і розвивається у процесі взаємодії суб'єкта й об'єкта, унаслідок чого створюється якісно новий продукт, що характеризується неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю.

У психології творчість розглядається як продукт мислительної діяльності людини. На думку Л. Виготського, результатом репродуктивного мислення є відтворення існуючих знань, а продуктивного - відкриття чогось нового [3]. творчий інноваційний школа

Загальні та специфічні особливості професійної творчої діяльності вчителя досліджено у працях Ю. Азарова, Ф. Гоноболіна, В. Загвязинського, В. Кан-Калика. Однак поза увагою дослідників залишаються питання системності підходу до організації творчого пошуку вчителів у школі.

Виклад основного матеріалу. Діяльність учителів у сучасній школі - це неперервне педагогічне дослідження, адже вони здійснюють пошук, пізнання нового, розробляють і розв'язують наукові та практичні проблеми. Творчого вчителя завжди відрізняє постійний пошук оптимальних дидактичних, виховних, методичних та інших педагогічних рішень, у нього добре розвинена рефлексія, сформована потреба творити, створювати нове. Разом із тим пошук способів удосконалення педагогічної діяльності багатьма вчителями здійснюється без необхідних наукових знань про сутність педагогічної творчості й механізм її здійснення. У таких педагогів, зазвичай, відсутні високі результати праці, що часом веде до розчарування у професії, виникнення почуття незадоволення своєю педагогічною діяльністю.

Безперечно, формування творчого вчителя, здатного успішно розв'язувати освітні й виховні завдання, повинно починатися ще у ВНЗ, проте особливо важливого значення сьогодні набуває проблема підготовки вчителя до творчого пошуку безпосередньо у школі, де він працює. У зв'язку з цим одним із важливих завдань керівника школи є забезпечення умов для педагогічної творчості, створення цілісного інноваційного простору, що передбачає упровадження нових освітніх технологій, засобів педагогічної діяльності.

Інноваційна діяльність у школі потребує наукової організації навчально-виховного та управлінського процесів. Саме науково-організаційний супровід забезпечує теоретичну значущість ідеї: процесуальну обґрунтованість етапів її упровадження, достовірність моніторингових даних, можливість відтворення нової освітньої ідеї в різних соціально-педагогічних умовах [2]. Тобто інноваційна педагогічна діяльність передбачає тісний взаємозв'язок теорії і практики. Йдеться про те, що нова педагогічна ідея набуває широкого розповсюдження лише у випадку її апробації в навчально-виховному процесі.

Підготовка вчителя до творчої педагогічної діяльності - неодмінна умова й важливий чинник її успішного здійснення. Підготовчий процесмає три складові: формування у вчителів професійної мотивації до творчої діяльності, оволодіння знаннями про сутність педагогічної творчості й технологією її здійснення, набуття вмінь і навичок дослідницької роботи.

Для директора школи важливо спрямувати вчителів до забезпечення ефективної та якісної професійної діяльності, що передбачає інноваційні перетворення. Завдання керівника закладу - допомогти колегам сформувати й удосконалити необхідні компетентності, що забезпечують розвиток закладу освіти.

Будь-яка діяльність, зокрема й педагогічна творчість, зумовлена, здебільшого, не одним, а декількома мотивами, що знаходяться в певній підпорядкованості. До першої групи належать мотиви, які виникають у процесі професійної діяльності та пов'язані із внутрішньою потребою вчителя у творчій діяльності, виражають усвідомлене прагнення і стійкий інтерес до неї.

Мотиви, що належать до другої групи, виникають під впливом конкретних обставин, які складаються, тобто на основі розуміння суспільної значущості творчої діяльності; однак при цьому інтерес до неї викликаний зовнішніми стимулами. Наприклад, творча праця стимулюється потребою в самоповазі, створенні власного іміджу, визнанні та схваленні колективом результатів роботи, можливістю творчого зростання тощо; в інших - праця може бути зорієнтована й на зовнішню офіційну оцінку, на бажання одержати зовнішні знаки уваги - нагороду, похвалу, заохочення (моральне й матеріальне).

Потреби виражаються в інтересах, цілях і прагненнях. Так, інтерес має важливе значення у здійсненні будь-якої діяльності людини як суттєвий стимул здобуття знань, важлива умова творчого ставлення вчителя до своєї роботи. Тому формування у вчителів інтересу безпосередньо до змісту й характеру творчої педагогічної діяльності є обов'язковою складовою діяльності керівників шкіл.

Отже, управління дослідницькою діяльністю вчителів насамперед має бути спрямоване на їх стимулювання й мотивацію до творчого пошуку. Це потребує не тільки матеріальних витрат, але й витрат часу, енергії, життєвих сил.

Важливим компонентом підготовки вчителя до творчої діяльності є знання з педагогіки, психології, соціології, фізіології і гігієни дітей і підлітків, обізнаність у сутності й механізмах творчого процесу, щодо структури творчої особистості, особливостей дитячої творчості, способів її розвитку тощо.

Творче застосування різноманітних прийомів і методів навчання, використання засобів, пошук оптимальних способів удосконалення навчально-виховного процесу з урахуванням конкретних умов потребує від учителя творчих педагогічних умінь, а саме: генерувати нестандартні ідеї; визначати проблему, протиріччя і способи їх подолання; аналізувати, порівнювати, систематизувати й обґрунтовувати педагогічні факти та явища, співпрацювати з колегами; використовувати досвід інших педагогів; планувати й раціонально розподіляти сили; здійснювати самоаналіз, рефлексію, самооцінювання досягнень.

Зміст роботи керівника школи з організації творчої діяльності вчителів полягає у вивченні їхніх потреб щодо впровадження педагогічних інновацій, всебічному аналізі стану навчально-виховного процесу, оцінюванні морально-психологічного клімату в колективі, виявленні умов, що забезпечують ефективне здійснення цього процесу; плануванні методичної роботи з педагогами з урахуванням рівня їхньої підготовки до творчої діяльності.

Виокремлюємо три рівні підготовки вчителів до творчої діяльності - високий, середній і низький.

Для групи вчителів, які мають високий рівень підготовки до творчої діяльності, характерним є позитивне ставлення до педагогічної діяльності, орієнтація на творчість як суттєву характеристику педагогічної діяльності, сформована потреба у творчих досягненнях і самопізнанні, володіння знаннями із проблеми творчості, дослідницькими вміннями. Вони мають власний погляд на педагогічні положення, критично аналізують свій досвід і напрацювання колег, ефективно застосовують інноваційні прийоми і методи роботи, нетрадиційні форми організації навчально-виховного процесу.

У вчителів, які мають середній рівень підготовки до творчої діяльності, переважають мотиви престижності участі у творчій діяльності, бажання підвищити рівень професійної майстерності, зробити навчання учнів більш цікавим. Інтерес до педагогічної творчості має вибірковий характер. Знання з цієї проблеми недостатньо повні, творчі педагогічні вміння проявляються лише частково. Педагоги менш самостійні у своїх діях і прийнятті рішень, їм часто бракує досвіду творчої діяльності.

Педагогам із низьким рівнем підготовки до творчої діяльності притаманний нестійкий інтерес до педагогічної творчості, який виникає внаслідок періодичного стимулювання адміністрацією школи. Педагогічна діяльність практично не містить елементів новизни, творчого підходу, що обумовлено, головним чином, поверхневими знаннями із проблеми педагогічної творчості, слабо розвиненими творчими здатностями, майже не сформованими творчими вміннями. У таких учителів репродуктивне мислення переважає над творчим, спостерігається низький рівень інтелектуального розвитку, уяви, педагогічного мислення та інтуїції.

Висновки. Організація творчого пошуку вчителів у сучасній школі - це наукова проблема, яка потребує спеціального дослідження. Застосування програмно-цільового підходу до її реалізації передбачає створення творчого колективу учителів, об'єднаних єдиними інтересами, спільною ідеєю, яку вони реалізують від задумки до кінцевого результату, значною мірою сприяє становленню у школі педагогіки співробітництва, посиленню творчої складової діяльності вчителів і керівників шкіл.

Однією з характерних ознак творчості є розвиток і саморозвиток особистості; при цьому основним механізмом як розвитку, так і саморозвитку є, на думку В. Андрєєва [1], розв'язання суперечностей, творчих завдань, для чого необхідні об'єктивні й суб'єктивні особистісні умови. Результат цієї діяльності має новизну й оригінальність, особистісну й соціальну значущість.

Нині науково-дослідницька робота вчителів у школі потребує значних часових і фінансових витрат (придбання літератури, виготовлення дидактичного матеріалу, оформлення результатів експерименту тощо). У зв'язку з цим виникає проблема морального й матеріального стимулювання творчо працюючих учителів, яку потрібно вирішувати не тільки на внутрішньошкільному рівні.

До основних показників ефективної організації творчої діяльності вчителів можна віднести такі: їхнє позитивне ставлення до цієї діяльності, стійкий інтерес до певної педагогічної проблеми; оволодіння методами педагогічного дослідження; використання дослідницьких умінь в інших видах практичної діяльності, конструювання власного педагогічного досвіду; оволодіння методами самоаналізу і самооцінювання; високий рівень пізнавальної активності, якість навчально-виховного процесу.

Результатом такого процесу має бути створення унікального творчого колективу компетентних учителів, які реалізують сучасні підходи до навчання з метою розвитку творчих можливостей і здібностей школярів.

Ефективність інноваційних процесів у школі значною мірою залежить від підготовки адміністрації навчального закладу. Управлінці, зокрема, повинні знати сутність і зміст нововведень, механізм їх упровадження, уміти організовувати спільну діяльність учителів, створювати творчу атмосферу для педагогічного пошуку, знати перспективи розвитку школи, підтримувати творчий пошук педагогів, виявляти управлінську компетентність.

Список використаних джерел

1. Андреев В. И. Педагогика творческого саморазвития / В. И. Андреев. - Казань, 1989. - 168 с.

2. Ващенко Л. М. Інноваційна політика як динамічна система управління освітою. Педагогічні інновації столичної освіти : теорія і практика : науково-методичний щорічник / Л. М. Ващенко. - К., 2001. - С. 277-289.

3. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский. - Изд. 5-е., испр. - М. : Лабиринт, 1999. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru